Тема: Клим Іванович Чурюмов. Спогади про Великого Вченого. (Прочитано 781 раз)

Tryam · « : 20 Жовтня 2016, 20:32:38 »

Вирішив створити цю тему, бо щиро вважаю, що ця людина заслужила на це.

Тож, перепощую те, що написав у себе на фб-сторінці в день, коли Він від нас пішов.

Сьогодні сталося непоправне. Пішла з життя людина, яка пов'язана з тим періодом мого життя, коли воно здавалось вічним, коли мрії були набагато яскравішими, а світ здавався зовсім не жорстоким.
Клим Іванович Чурюмов. Я навіть і не пригадаю, коли мені до рук потрапила вперше його книжка "Кометы и их наблюдение". Саме тоді, хлопчиком, який був закоханий в астрономію, я зрозумів, що саме комети - це моє. І яке ж було щастя, коли років через сім завдяки МАН і Світлані Комаровій (світла їй теж пам'ять) мене прикріпили до наставника, яким був саме Клим Іванович. Цілий рік, ледь не тричі на тиждень я пропадав в його фотолабораторії, в якій була безліч скляних пластинок із зображеннями комет, що називається, "ісходнікамі". Це була магія для молодого хлопця, який потрапив фактично в Хогвардз.
Потім настали 90-ті. Багато мрійників було перемелено в їх жорнах разом з їх мріями. Деякі закинувши астрономію, так до неї вже і не повернулися. Мені пощастило. Я повернувся. А з поверненням, раптом дізнався, що мій наставник пише вірші. Дитячі. І тоді мені прийшла в голову думка, що всі його запрошували з лекціями про комети, а як поета - практично ніхто. І ми зробили унікальний вечір його творчості.

Коли моя дружина сьогодні, їдучі по одеській трасі додому, подзвонила мені і повідомила про новину, яку щойно прочитала в інтернеті, було відчуття спутошення. Ніби відірвали щось таке рідне, що вже замінити не можна буде нічим і ніколи. Якась безвихідь... І відчуття вселенської несправедливості.
Два тижні тому було офіційно оголошено про закінчення місії Розетта, завдяки якій людство вперше здійснило висадку зонду на ядро комети. Комети Чурюмова-Герасименко. А через два тижні закінчилася і земна місія Клима Івановича. Хто його знає, може його душа обере саме цю комету для подальшого життя? Але про себе скажу одне: "Я буду сумувати...І поглядати на небо...Хай на твоїй орбіті не буде перешкод..."

http://www.astronom.name/churumov

SIDEROCRATOR

додам і свої спогади.

З Климом Івановичем я познайомився 13 років тому. Хто зна, як би склалося моє захоплення астрономією, якби не він. Саме завдяки йому я і потрапив в Астрополіс.
Тоді, ще будучи студентом після однієї з його лекцій в грудні 2006 р. у Київському планетарії (лекція звичайно була про комети) я підійшов до нього з якимсь питанням, завязалася розмова, а коли Клим Іванович дізнався, що я цікавлюсь астрономією то відразу направив мене в астроклуб.
Як зараз памятаю його фразу: "в обсерваторії є клуб аматорів астрономії, там Саша Лозійчук веде, вони по четвергах о 7 вечора збираються, от до них сходи...".
17 січня 2007 р. я вже був обсерваторії на першому зібранні клубу, тоді ж на запитання "як дойшов до такой жизни" відповів що Чурюмов направив. Памятаю почувши це Коля Чепурний підняв пальця і з таким почтивим видом сказав : ооо Чурюмов! з чого я зрозумів що Клим Іванович дов правильну рекомендацію.
Тоді ж через кілька тижнів зустрів його на обсерваторії, що цікаво він мене навіть впізнав.

Буваючи в као бачив його частіше, але говорити на перших порах з ним доводилось рідко.
Клим Іванович був частим гостем на засіданнях клубу, виступав з лекціями.
В роки, коли зустрічі нового року проходили в као то обовязково запрошували і його.

Цікавою особливістю Клима Івановича було і те, що він міг з серйозним виразом розказати і якийсь жарт. Так під час відкриття Київського меридіану розповідаючи про історію будівництва великого рефрактора він несподівано згадав і легенду про Віщого Олега, який за переказами був похований у тих місцях. Розповідаючи що Олег помер від укусу змії Клим Іванович додав: "Але це все вигадка, бо змій у нас в обсерваторії нема, от миші і пацюки є, а змій ніколи не було". Цей дотеп потім ще довго переповідали співробітники та члени Астрополісу.

Коли восени 2014 успішно розпочалась місія "Розетта" то Клим Іванович мабуть пережив другу молодість. Майже десятирічне очікування було щедро нагороджене.
Коли в обідню перерву заходив в КАО то обовязково заглядав на другий поверх у його кабінет дізнатися щось нове про місію. Не завжди заставав його на роботі, але коли на нього натрапляв то дізнавася все. Треба було бачити, з якою радістю він розповідав останні новини про "Розетту".

До нього було прикуто увагу цілого світу, журналісти буквально штурмували його кабінет в обсерваторії. Тоді ж під час одного з інтервю журналісти і вкоротили віку великому обсерваторному рефрактору. Але навіть перебуваючи в зеніті слави, після своїх лекцій і навіть будучи в оточенні чиновників, замміністрів та інших "владоможців" він завжди знаходив час вислухати і відповісти на питання простих аматорів всіх бажаючих.

Пам"ятаю ще й такий момент, був грудень 15 року, я якраз захистив дисертацію і за якимсь питанням зайшов до Клима Івановича. Вирівши з ним все, я йому і про свої новини розказав. "Так, це досягнення, ето путьовка в жиизнь" почув у відповідь. Умиг з тумбочки появивсь коньяк і відбулось "таїнство посвячення в науковці" ті таїнства Клим Іванович любив.

На відміну від багатьох вчених Клим Іванович таки дочекався до тріумфу одного зі своїх відкриттів. Було очевидно, що ця місія стала невід'ємною частиною його життя, можливо вона і була тим стержнем, який його тримав на цьому світі. Але все має свій початок і має свій кінець так само і місія "Розетта" 30 вересня була згорнута. Клим Іванович, здоровя якого почало погіршуватись з початку вересня, важко переніс звістку про її закінчення, а через два тижні обірвалась і його земна місія, Слабке здоровя не витримало грубого дотику життя.

Світла память.

Новини:

Автор Тема: Клим Іванович Чурюмов. Спогади про Великого Вченого. (Прочитано 781 раз)

Tryam

Клим Іванович Чурюмов. Спогади про Великого Вченого.

SIDEROCRATOR

Re: Клим Іванович Чурюмов. Спогади про Великого Вченого.