360 років тому 7 липня 1656 р. в Неаполі від чуми помер відомий італійський оптик та астроном Франческо Фонтана. Про його ранні роки мало що відомо. За повідомленням сучасника Лоренцо Красса, Фонтана закінчив юридичний факультет університету Неаполя в 1600-тих, але через деякий час вирішив посвятити себе математичним наукам.
За інформацією того ж Лоренцо Красса Фонтана робив ряд спроб (в т. ч. і невдалих) отримати деякі інструменти, що залишилися після смерті Джованні Баттіста делла Порта, щоб забезпечити себе інструментальною базою для виготовлення телескопів. Завдяки їм він згодом стане відомим в широких наукових колах Європи.
Як бачимо, заняття астрономією привело Ф. Фонтана до виготовлення телескопів. Цьому немало сприяла і дружба Ф. Фонтана з неаполітанськими математиками Джованні Глоріозі, Джеромо Сірсале, Джованні Цупі та Джованні Стесеріо.
Перші згадки про виготовлення телескопа знаходимо в 1629р. в листуванні його сучасників, зокрема в листах Федеріко Чезі подано перший опис будівництва Ф. Фонтана телескопа з використанням, на відміну від Галілея, випуклої лінзи в якості окуляра. Згодом його слава як оптика розійшлася по Європі. Так в листах Атаназіо Кірхера до Крістофа Шейнера Фонтана названий як чудовий виробник лінз, з 1637 р. його ім’я фігурує в листах Галілея, Торічеллі, Гюгенса та інших. Зокрема в листі Еванжеліста Торічеллі до Рафаеля Маджотті, об’єктиви виготовленні Ф. Фонтана названі як: «найкращі, що були виготовлені за останні 30 років до нього».
Свої астрономічні спостереження Франческо Фонтана розпочав з 1629р. Завдяки високій якості своїх телескопів йому в 1636 р. вдалося поспостерігати плями на диску Марса та слідкуючи за їх зміщенням висловити ідею про обертання планети навколо своєї осі. Згодом, в 1639 р. він став першим астрономом, якому вдалося поспостерігати фази Меркурія, ще пізніше він спостерігав атмосферні пояси Юпітера та кільця Сатурна, а також проходження Меркурія по диску Сонця.
Основний масив спостережень Франческо Фонтана був підсумований у виданій ним в 1646р. книзі «Novae coelestium, terrestriumque rerum observationes» (Нові спостереження земних та небесних речей) яка стала першою ілюстрованою книгою в епоху телескопічних спостережень. Насичена ілюстраціями та з мінімумом тексту вона дала початок новому поколінню книг в астрономії.
Книга була присвячена кардиналу Камілло Памфілі. Оригінальність винаходу телескопа та пріоритет спостережень були підтверджені заявами вчених Джеромо Сірсале, та Джованні Цупі.
Книга була поділена на 8 частин, першу частину автор повністю присвятив темі телескопа та його історії, від античності до його часу. Цікавим фактом є те, що пріоритет винайдення телескопа Фонтана приписує собі вказуючи, що телескоп був побудований ним ще в 1608р., крім того, Фонтана з самого початку використовував на відміну від Галілея в якості окуляра позитивні випуклі лінзи, що значно розширювало поле зору та давало краще збільшення.
Інші розділи подають опис спостережень небесних та земних об’єктів.
Титульна сторінка праці Франческо Фонтана.
В передмові до читачів Фонтана вказує, що телескопічна трубка була винайдена ним ще в 1608р. (Зорова труба зроблена мною в 1608р. шляхом поєднання двох опуклих лінз).
В наступних частинах автор описав свої спостереження різних фаз Місяця ілюструючи їх власними гравюрами.
Подаючи інформацію про спостереження фаз Меркурія Франческо Фонтана, повідомляє що спостерігав він не один, а разом з членом єзуїтської колегії отцем Джованні Баптіста Цупо, який був тоді професором математики в університеті Неаполя.
Errare humanum est - людині властиво помилятися, ця властивість не оминула і нашого астронома. Спостерігаючи Венеру в свій телескоп в 1645р. він заявивив про відкриття супутника, хоча, насправді, це був оптичний дефект його об’єктива. Цей супутник він і зобразив на одній з ілюстрацій Венери в своїй книзі.
Одними з найбільш плідних для науки стали спостереження Марса, проведені ним в 1636-39 роках. Завдяки великим збільшенням йому вдалося розгледіти деталі на поверхні планети (темні плями), слідкуючи за ними він дійшов висновку про обертання планети навколо своєї вісі.
Більш якісна оптика дозволила краще розгледіти пояси Юпітера та кільця Сатурна. Фонтана ще за 10 років до Гюйгенса писав про існування супутника Сатурна, але пояснити природу його кільця не зміг.
Завершує астрономічну частину ілюстрація скупчення Плеяд.
Реакція на вихід книги була неоднозначною. Вчені очікували від неї корінного перелому в астрономії, але книга перекреслила усі їхні сподівання, так як вона була позбавлена будь-якого наукового апарату та рясніла поверховістю аргументів і спостережень при відсутності будь-якої оптичної теорії, що дало б наукову основу для роботи телескопа, все зводилося до простого технічного опису.
Мова і часто неоднозначні коментарі показали низький теоретичний рівень та наївний інтерес автора до астрономії, що згодом призвело до того, що від нього відвернулися навіть його найзавзятіші захисники, а з роботи та її автора почали іронічно глузувати опоненти.
Згодом Джованні Баттіста Річчіоли в 1651 році в своїй праці Almagestum Novum, (Новий Альмагест) визнаючи при цьому високу якість інструментів, побудованих Франческо Фонтана, дистанціюється від більшості новизни його спостережень.
Помер Фонтана в Неаполі 7 липня 1656 р. разом з родиною від чуми.
SIDEROCRATORзареєстрований на форумі Київський клуб аматорів астрономії "Астрополіс" 02 Березня 2012, 15:14:57 і з тих пір написав 7987 повідомлень в різних темах. Останнє відвідування: Сьогодні в 06:35:48.
Ласкаво просимо, Гість. Будь ласка, 
21 Листопада 2024, 08:31:44 
360 років тому 7 липня 1656 р. в Неаполі від чуми помер відомий італійський оптик та астроном Франческо Фонтана. Про його ранні роки мало що відомо. За повідомленням сучасника Лоренцо Красса, Фонтана закінчив юридичний факультет університету Неаполя в 1600-тих, але через деякий час вирішив посвятити себе математичним наукам.
За інформацією того ж Лоренцо Красса Фонтана робив ряд спроб (в т. ч. і невдалих) отримати деякі інструменти, що залишилися після смерті Джованні Баттіста делла Порта, щоб забезпечити себе інструментальною базою для виготовлення телескопів. Завдяки їм він згодом стане відомим в широких наукових колах Європи.
