Друк

[Гість]

Ласкаво просимо, Гість. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся.
23 Листопада 2024, 16:45:02

1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди

Увійти

[Новини]

•    Новини
•      Астрономія
•      Астрозаходи
•    Життя клуба
•      Новини
•      Проекти
•      Заходи
•      Звіти про спостереження
•      Документи
•    Статті
•      Обладнання та телескопи
•      Спостереження
•      Астрофотографія
•      Астрософт
•      Астрономія в Україні
•      Астрономи шуткують
•      Інше
•     
•      Файловий архів

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

[SIDEROCRATOR]

Бомбезно! Скільки їх там. Особливо той зверху з клином у руках і палаючим червоним оком.
Нарешті, можна зібрати шпалери під свіжу класну тему.

У вас є всі шанси з таким звіром зняти не гірше Ньютон 406/4,7.

Тільки камеру треба чутливу в ІЧ як у Вебба

[SIDEROCRATOR]

Бомбезно! Скільки їх там. Особливо той зверху з клином у руках і палаючим червоним оком.
Нарешті, можна зібрати шпалери під свіжу класну тему.

Та фотка чимось нагадує двіж біля Хоггвардсу

[kervran]

А чого не наводять на Бетельгейзе і систему альфа центавра?

[SIDEROCRATOR]

А чого не наводять на Бетельгейзе і систему альфа центавра?

Все ще попереду

[Naboka Igor]

Бомбезно! Скільки їх там. Особливо той зверху з клином у руках і палаючим червоним оком.
Нарешті, можна зібрати шпалери під свіжу класну тему.

У вас є всі шанси з таким звіром зняти не гірше Ньютон 406/4,7.

Тільки камеру треба чутливу в ІЧ як у Вебба

У цьому плані, для мене є проблема сприйняття. Якщо з Землі, часто немає іншого виходу через атмосферу, то з космосу то? Хіба лише у науковому плані під певні завдання. Інакше ця краса оманлива і не відповідає нашому оку. Важко навіть уявити, якою буде реакція людей скажімо на всі земні фотографії, картини, фільми тощо, якщо вони будуть у водні, сірці, кисні... думаю негативною.

[SIDEROCRATOR]

Бомбезно! Скільки їх там. Особливо той зверху з клином у руках і палаючим червоним оком.
Нарешті, можна зібрати шпалери під свіжу класну тему.

У вас є всі шанси з таким звіром зняти не гірше Ньютон 406/4,7.

Тільки камеру треба чутливу в ІЧ як у Вебба

У цьому плані, для мене є проблема сприйняття. Якщо з Землі, часто немає іншого виходу через атмосферу, то з космосу то? Хіба лише у науковому плані під певні завдання. Інакше ця краса оманлива і не відповідає нашому оку. Важко навіть уявити, якою буде реакція людей скажімо на всі земні фотографії, картини, фільми тощо, якщо вони будуть у водні, сірці, кисні... думаю негативною.

Це в багатьох таке

[SIDEROCRATOR]

Webb Deep field
«Джеймс Вебб» сфотографував галактику Вольф-Ландмарк-Мелотт. Це ізольована карликова галактика, яка знаходиться всього у трьох мільйонах світлових років від нас. На новому фото можна розрізнити зорі за їхнім розміром, температурою, світністю та віком. Така детальність знімку допоможе астрономам відтворити історію як появи галактики, так і народження в ній зірок.
https://blogs.nasa.gov/webb/2022/11/09/beneath-the-night-sky-in-a-galaxy-not-too-far-away/


галактика знаходиться на відстані трьох мільйонів світлових років від нас та дуже цікава астрономам саме через свою ізольованість — схоже, на неї не впливала взаємодія з іншими галактиками, а тому вона є чудовою моделлю для вивчення еволюції галактик та зірок у них. Галактика WLM дуже бідна на елементи, важчі за водень і гелій, а дослідження ще за допомогою телескопа «Габбл» показували, що близько половини зірок галактики утворилися близько 13 мільярдів років тому.
І завдяки тому, що «Джеймс Вебб» бачить в інфрачервоному діапазоні, астрономи мають можливість уточнити властивості зірок, які входять у WLM, зокрема їхній вік, що стане у пригоді в дослідженні формування найперших світил. На знімок також потрапило кілька фонових галактик із яскравими припливними хвостами, а зорі на передньому плані мають характерні для фото «Джеймса Вебба» вісім променів, які виникають внаслідок дифракції від особливостей конструкції його дзеркала.

Подякували

2 :OlegAstroLviv, Chepurny

[SIDEROCRATOR]

Телескоп Дж. Вебба зафіксував процес зореутворення в туманності Пісочний Годинник L1527.
https://www.nasa.gov/feature/goddard/2022/nasa-s-webb-catches-fiery-hourglass-as-new-star-forms
Космічний телескоп Джеймса Вебба NASA виявив приховані особливості протозірки в темній хмарі L1527. Ці палаючі хмари в області зореутворення в сузіррі Тельця видно лише в інфрачервоному світлі, що робить їх ідеальною мішенню для камери ближнього інфрачервоного діапазону Вебба (NIRCam).
Сама протозірка прихована від очей у «шиї» цієї форми пісочного годинника. Протопланетний диск з ребром видно як темна лінія посередині шиї. Світло від протозірки просочується над і під цим диском, освітлюючи порожнини в навколишньому газі та пилу.

Протозірка в темній хмарі L1527, показана на цьому зображенні з камери ближнього інфрачервоного діапазону космічного телескопа Джеймса Вебба (NIRCam) НАСА, вбудована в пилову протозоряну хмару, що живить її зростання. Викиди із зірки очистили порожнини над і під нею, межі яких світяться помаранчевим і синім на цьому інфрачервоному зображенні. Верхня центральна область має бульбашкоподібні форми через зіркові або спорадичні викиди.

Незважаючи на хаос, який спричиняє L1527, йому лише близько 100 000 років — це відносно молоде тіло. З огляду на її вік і яскравість у далекому інфрачервоному світлі, які спостерігали такі місії, як Інфрачервоний астрономічний супутник, L1527 вважається протозіркою класу 0, найранішою стадією зореутворення. Протозірки, подібні до цих, які все ще заточені в темну хмару пилу та газу, мають пройти довгий шлях, перш ніж вони стануть повноцінними зірками. L1527 ще не генерує власної енергії за допомогою ядерного синтезу водню, що є важливою характеристикою зірок. Його форма, хоча здебільшого сферична, також нестабільна, приймаючи форму маленького, гарячого та пухкого згустку газу десь між 20 і 40% маси нашого Сонця.

Оскільки протозірка продовжує набирати масу, її ядро ​​поступово стискається і наближається до стабільного ядерного синтезу. Сцена, показана на цьому зображенні, показує, що L1527 робить саме це. Навколишня молекулярна хмара складається з щільного пилу та газу, які втягуються до центру, де знаходиться протозірка. Коли матеріал падає, він обертається по спіралі навколо центру. Це створює щільний диск матеріалу, відомий як акреційний диск, який подає матеріал до протозірки. У міру збільшення маси та подальшого стиснення температура його ядра зростатиме, врешті-решт досягаючи порогу для початку ядерного синтезу.

Диск, який на зображенні видно як темна смуга перед яскравим центром, має розмір приблизно з нашу Сонячну систему. Враховуючи щільність, не є чимось незвичайним, що велика частина цього матеріалу злипається разом – зачатки планет. Зрештою, цей вид L1527 відкриває вікно в те, як виглядало наше Сонце та Сонячна система в зародковому стані.

Подякували

8 :Chepurny, ds40a, gordon2903, MaxMan, SWN, BAD, Rus, Zlata

[SIDEROCRATOR]

Телескоп Вебба показав одні з перших галактик раннього Всесвіту
https://www.nasa.gov/feature/goddard/2022/nasa-s-webb-draws-back-curtain-on-universe-s-early-galaxies
Всього за чотири дні аналізу дослідники знайшли дві надзвичайно яскраві галактики на зображеннях GLASS-JWST. Ці галактики існували приблизно через 450 і 350 мільйонів років після Великого вибуху (з червоним зміщенням приблизно 10,5 і 12,5 відповідно).
Попереднім рекордсменом є галактика GN-z11, яка існувала 400 мільйонів років після Великого вибуху (червоне зміщення 11,1), і була ідентифікована в 2016 році обсерваторією Хаббла та Кека в програмах глибокого неба.

Дві найдальші галактики, які побачили на сьогоднішній день, зображені на цих знімках космічного телескопа Вебба біля зовнішніх регіонів гігантського скупчення галактик Abell 2744. Галактики знаходяться не всередині скупчення, а на багато мільярдів світлових років позаду нього. Галактика, позначена (1), існувала лише через 450 мільйонів років після Великого вибуху. Галактика з позначкою (2) існувала 350 мільйонів років після Великого вибуху.
Ці галактики крихітні порівняно з нашим Чумацьким Шляхом, вони становлять лише кілька відсотків від його розміру.

Спостереження Вебба спонукають астрономів до консенсусу, що велика кількість галактик у ранньому Всесвіті була набагато яскравішою, ніж очікувалося. Дослідники кажуть, що це полегшить Веббу пошук ще більшої кількості ранніх галактик у наступних оглядах глибокого неба.

Сучасні оцінки відстані Вебба до цих двох галактик базуються на вимірюванні їх інфрачервоних кольорів. Зрештою, подальші спектроскопічні дані покажуть, як світло розтягується у Всесвіті, що розширюється і забезпечать незалежну перевірку цих космічних вимірювань.

[SIDEROCRATOR]

NASA Webb визначив точний склад атмосфери екзопланети за 700 св. р. від нас
https://www.nasa.gov/feature/goddard/2022/nasa-s-webb-reveals-an-exoplanet-atmosphere-as-never-seen-before

Космічний телескоп НАСА імені Джеймса Вебба щойно зробив ще один прорив: молекулярний і хімічний склад планети за 700 світлових років від нас.

У той час як Вебб та інші космічні телескопи, включаючи Hubble і Spitzer NASA, раніше виявляли окремі інгредієнти атмосфери цієї киплячої планети, нові дані Вебба надають повний склад атомів, молекул і навіть ознак активної хімії та хмар.

Отримані дані вказують на те, що інструменти Вебба зможуть проводити широкий спектр досліджень усіх типів екзопланет – планет навколо інших зірок – на які сподівається наукова спільнота. Це включає зондування атмосфери менших кам’янистих планет, таких як у системі TRAPPIST-1.

 Серед безпрецедентних відкриттів – перше виявлення в атмосфері екзопланети діоксиду сірки (SO 2 ), молекули, що утворюється в результаті хімічних реакцій, викликаних світлом високої енергії від материнської зірки планети. На Землі захисний озоновий шар у верхніх шарах атмосфери створюється подібним чином.

«Це перший раз, коли ми бачимо конкретні докази фотохімії — хімічних реакцій, ініційованих енергійним зоряним світлом — на екзопланетах», — сказав Шан-Мін Цай, дослідник Оксфордського університету у Великій Британії та провідний автор статті, яка пояснює, що походження діоксиду сірки в атмосфері WASP-39 b. «Я вважаю це справді багатообіцяючою перспективою для вдосконалення нашого розуміння атмосфер екзопланет за допомогою [цієї місії]».

Це призвело до ще одного нововведення: вчені застосували комп’ютерні моделі фотохімії до даних, які потребують повного пояснення такої фізики. Отримані вдосконалення в моделюванні допоможуть створити технологічні ноу-хау для інтерпретації потенційних ознак придатності для проживання в майбутньому.

Близькість планети до рідної зірки – у вісім разів ближче, ніж Меркурій до нашого Сонця – також робить її лабораторією для вивчення впливу радіації від материнських зірок на екзопланети. Кращі знання про зв’язок зірок і планет мають принести глибше розуміння того, як ці процеси впливають на різноманітність планет, які спостерігаються в галактиці.

Інші компоненти атмосфери, виявлені телескопом Webb, включають натрій (Na), калій (K) і водяну пару (H2O), підтверджуючи попередні спостереження космічних і наземних телескопів, а також знаходячи додаткові сліди води на цих довших хвилях, яких раніше не бачили.

Вебб також бачив вуглекислий газ (CO 2) з вищою роздільною здатністю, надаючи вдвічі більше даних, ніж було отримано з попередніх спостережень . Тим часом було виявлено окис вуглецю (CO), але очевидні ознаки метану (CH 4 ) і сірководню (H 2 S) були відсутні в даних Webb. Якщо присутні, ці молекули зустрічаються на дуже низьких рівнях.

Щоб охопити цей широкий спектр атмосфери WASP-39 b, міжнародна команда, яка налічує сотні незалежно один від одного проаналізувала дані чотирьох точно відкаліброваних режимів приладів телескопа Webb.

Подякували

3 :ds40a, Zlata, UKBB

[SIDEROCRATOR]

Вебб отримав детальні фото галактик що зливаються
https://www.nasa.gov/image-feature/vp-harris-french-president-get-first-look-at-galactic-get-together

II ZW 96 знаходиться на відстані приблизно 500 мільйонів світлових років від Землі у сузір’ї Дельфін, поблизу небесного екватора. Окрім дикого виру галактик, що зливаються, на всьому зображенні є цілий звіринець фонових галактик.

Дві галактики знаходяться в процесі злиття і в результаті мають хаотичну, порушену форму. Яскраві ядра  галактик з’єднані яскравими вусиками областей зореутворення, а спіральні рукави нижньої галактики втратили форму через гравітаційне збурення. Саме ці області зореутворення зробили II ZW 96 такою спокусливою ціллю для Вебба; пара галактик особливо яскрава в інфрачервоному діапазоні хвиль завдяки наявності зореутворення.
Вебб зафіксував цю пару галактик, що зливається, за допомогою пари своїх передових інструментів: NIRCam – камери ближнього інфрачервоного діапазону – та MIRI – інструменту середнього інфрачервоного діапазону.

Подякували

6 :MaxMan, ds40a, Diskus, alex_veles, UKBB, Zlata

[SIDEROCRATOR]

Новий погляд на туманність "Південне кільце" ngc 3132
https://www.nasa.gov/feature/goddard/2022/nasa-s-webb-indicates-several-stars-stirred-up-southern-ring-nebula

Космічний телескоп Джеймса Вебба NASA пропонує кардинально інші види туманності Південне кільце. Кожне зображення поєднує світло ближнього та середнього інфрачервоного діапазону від трьох фільтрів. Зліва на зображенні Вебба туманності Південне кільце видно дуже гарячий газ, який оточує дві центральні зірки. Справа на зображенні Вебба відстежуються розсіяні молекулярні потоки зірки, які досягли глибшого космосу. На зображенні ліворуч синій і зелений віднесені до даних Вебба в ближньому інфрачервоному діапазоні 1,87 і 4,05 мікрон (F187N і F405N), а червоний — до даних Вебба в середньому інфрачервоному діапазоні 18 мікрон (F1800W). На зображенні праворуч синій і зелений віднесено до даних Вебба в ближньому інфрачервоному діапазоні, отриманих у 2,12 і 4,7 мікрон (F212N і F470N), а червоний — до даних Вебба в середньому інфрачервоному діапазоні, отриманих у 7,7 мікрон (F770W).

Подякували

3 :Серый, ds40a, rgb

[SIDEROCRATOR]

James Webb знайшов найдавнішу галактику віком 13,4 млрд років з показником червоного зміщення z-13.2
https://blogs.nasa.gov/webb/2022/12/09/nasas-webb-reaches-new-milestone-in-quest-for-distant-galaxies/
Міжнародна група астрономів використала дані космічного телескопа Джеймса Вебба NASA, щоб офіфційно повідомити про відкриття найдавніших підтверджених на сьогодні галактик. Світлу від цих галактик знадобилося понад 13,4 мільярда років, щоб досягти нас, оскільки ці галактики датуються менш ніж 400 мільйонами років після Великого вибуху, коли вік Всесвіту становив лише 2% від свого поточного віку.

Удосконалений глибокий позагалактичний огляд Вебба (JADES) зосереджувався на області
надглибокого поля космічного телескопа Хаббла та навколо нього. Використовуючи прилад Webb NIRCam, вчені спостерігали поле в дев’яти різних інфрачервоних діапазонах довжин хвиль. На цих зображеннях (показаних ліворуч) команда шукала слабкі галактики, видимі в інфрачервоному діапазоні, але спектри яких різко обриваються на критичній довжині хвилі, відомої як розрив Лаймана. Потім прилад Вебба NIRSpec дав точні вимірювання червоного зміщення кожної галактики (показано праворуч). Чотири з досліджених галактик є особливо особливими, оскільки було виявлено, що вони належать до безпрецедентно ранньої епохи.
На фоновому зображенні синій колір означає світло 1,15 мікрона, зелений — 2,0 мікрона, а червоний — 4,44 мікрона . На вирізаних зображеннях синій колір — це комбінація 0,9 і 1,15 мікрона (090W+115W), зелений — 1,5 і 2,0 мікрона (150W+200W), а червоний — 2,0, 2,77 і 4,44 мікрона (200W+277W+444W).
Чотири з досліджених галактик є  особливими, оскільки було виявлено, що вони належать до безпрецедентно ранньої епохи. Результати надали спектроскопічне підтвердження того, що ці чотири галактики знаходяться на червоному зміщенні понад 10, у тому числі дві на червоному зміщенні 13. Це відповідає часу, коли Всесвіту було приблизно 330 мільйонів років, що встановило новий рубіж у пошуку далеких галактик. Ці галактики надзвичайно тьмяні через велику віддаленість від нас. Тепер астрономи можуть досліджувати їх властивості завдяки винятковій чутливості Вебба.

Подякували

1 :Chepurny

[SIDEROCRATOR]

Космічний телескоп NASA імені Джеймса Вебба зробив одне з перших ширококутних зображень космосу середньої глибини, на якому зображено область неба, відому як Північний полюс екліптики.
https://blogs.nasa.gov/webb/2022/12/14/webb-glimpses-field-of-extragalactic-pearls-studded-with-galactic-diamonds/

Смугу неба розміром 2% площі, охопленої повним місяцем, було знято за допомогою камери ближнього інфрачервоного діапазону Webb (NIRCam) у восьми фільтрах і за допомогою Advanced Camera for Surveys (ACS) Hubble та Wide-Field Camera 3 (WFC3) у трьох фільтрах, які разом охоплюють діапазон довжин хвиль від 0,25 до 5 мікронів. Це зображення представляє частину повного поля PEARLS, яка буде приблизно в чотири рази більша. Т. Оскільки це зображення є комбінацією кількох експозицій, деякі зірки демонструють додаткові дифракційні сплески.

Для Вебба це знімок "Середньої глибини"  -  «Середня глибина» стосується найслабших об’єктів, які можна побачити на цьому зображенні, які мають приблизно 29-у зоряну величину (у 1 мільярд разів тьмяніші, ніж те, що можна побачити неозброєним оком), тоді як «широке поле» стосується загальної площі. що буде охоплено програмою, приблизно одну дванадцяту площі повного місяця.

Зображення містить вісім різних кольорів ближнього інфрачервоного світла, знятих камерою ближнього інфрачервоного діапазону Вебба (NIRCam), доповнене трьома кольорами ультрафіолетового та видимого світла від космічного телескопа Хаббла. Це прекрасне кольорове зображення розкриває з безпрецедентною детальністю та неймовірною глибиною всесвіт, повний галактик до найвіддаленіших куточків, багато з яких раніше не бачив Хаббл чи найбільші наземні телескопи, а також розсип зірок у межах нашого Чумацького Шляху.

Спостереження NIRCam будуть об’єднані зі спектрами, отриманими за допомогою приладу Webb’s Near-Infrared Imager and Slitless Spectrograph (NIRISS), що дозволить команді шукати слабкі об’єкти зі спектральними лініями випромінювання, які можна використовувати для більш точної оцінки відстані до них.

Такий моніторинг дозволить виявити змінні в часі об’єкти, такі як віддалені вибухові наднові зірки та яскравий акреційний газ навколо чорних дір в активних галактиках , які можна буде виявити на більшій відстані, ніж будь-коли раніше

Подякували

2 :AYN, Jacques

[SIDEROCRATOR]

Рівно рік тому був запущений космічний телескоп ім. Джеймса Вебба (JWST).
Мабудь, той запуск був найкращим різдвяним подарунком для усієї команди, що працювала над створенням та запуском цього телескопа.

JWST вражає цифрами.
Від початку розробки телескопа до його запуску пройшло приблизно 20 років, а загальний бюджет склав близько $10 мільярдів.

18 шестикутних дзеркал складають рефлектор загальним розміром 6,5 метрів - рекорд для космічного телескопа. Самі дзеркала зроблені з позолоченого берилію. Взагалі, це складене дзеркало - шедевр інженерного мистецтва. Адже дзеркало розкривалося вже після виведення телескопа на орбіту.
5-шаровий тепловий екран захищає телескоп від нагрівання, адже працює Джеймс Вебб у інфрачервоному діапазоні.

Подякували

1 :malex

[SIDEROCRATOR]

оживлю тему
На цьому знімку, опублікованому 21 грудня 2022 року, космічний телескоп Джеймса Вебба зазняв спіральну галактику NGC 7469, розташовану на відстані 220 мільйонів світлових років від Землі в сузір’ї Пегаса.
https://www.nasa.gov/image-feature/starry-wreath-in-pegasus

Подякували

2 :Chepurny, ds40a

[SIDEROCRATOR]

Телескоп Вебба показав області зореутворення в Малій Магелановій Хмарі
https://www.nasa.gov/feature/goddard/2023/nasa-s-webb-uncovers-star-formation-in-cluster-s-dusty-ribbons
NGC 346, одна з найдинамічніших областей зореутворення в сусідніх галактиках, сповнена таємниць. Тепер це стало менш загадковим завдяки новим відкриттям космічного телескопа Джеймса Вебба НАСА.

NGC 346, показане на цьому зображенні з камери ближнього інфрачервоного діапазону космічного телескопа Джеймса Вебба (NIRCam) НАСА, є динамічним зоряним скупченням, яке знаходиться всередині туманності на відстані 200 000 світлових років від нас. Вебб показує наявність набагато більшої кількості будівельних блоків, ніж очікувалося раніше, не лише для зірок, а й для планет у формі хмар, наповнених пилом і воднем. Шлейфи та дуги газу на цьому зображенні містять два типи водню. Рожевий газ представляє енергізований водень, який зазвичай нагрівається приблизно до 10 000 °C (приблизно 18 000 °F) або вище, тоді як більш помаранчевий газ представляє щільний молекулярний водень, який є набагато холоднішим при температурі близько -200 °C або менше ( приблизно -300 °F) і пов'язаний з ним пил. Холодніший газ створює чудове середовище для формування зірок, і, коли це відбувається, вони змінюють середовище навколо себе.  Багато стовпів сяючого газу показують наслідки цієї зіркової ерозії по всьому регіону. На цьому зображенні синьому було присвоєно довжину хвилі 2,0 мікрона (F200W), зеленому — 2,77 мікрона (F277W), помаранчевому — 3,35 мікрона (F335M), та червоному — 4,44 мікрона (F444W).

NCG 346 знаходиться в Малій Магеллановій Хмарі (SMC) і містить менші концентрації елементів, важчих за водень або гелій,  порівняно з Чумацьким Шляхом. Оскільки частинки пилу в космосі складаються здебільшого з металів, вчені очікували, що пилу буде мало, і його буде важко виявити. Нові дані Вебба показують протилежне.
Астрономи досліджували цей регіон, оскільки умови та кількість металів у SMC нагадують ті, що спостерігалися в галактиках мільярди років тому, під час ери у Всесвіті, відомої як «космічний полудень», коли зореутворення було на піку. Приблизно через 2-3 мільярди років після Великого вибуху галактики утворювали зірки з шаленою швидкістю. Феєрверк зореутворення, що відбувався тоді, все ще формує галактики, які ми бачимо навколо нас сьогодні.
Спостерігаючи за протозірками, які все ще перебувають у процесі формування, дослідники можуть дізнатися, чи процес утворення зірок у SMC відрізняється від того, що ми спостерігаємо в нашому Чумацькому Шляху. Попередні інфрачервоні дослідження NGC 346 були зосереджені на протозірках, важчих приблизно в 5-8 разів більше маси нашого Сонця. «За допомогою Вебба ми можемо досліджувати легші протозірки, розміром як одна десята нашого Сонця, щоб побачити, чи впливає на процес їх утворення низький вміст металу», — сказала Олівія Джонс з Королівського центру астрономічних технологій Великобританії. Обсерваторія Единбург, співдослідник програми.

Подякували

1 :ds40a

[SIDEROCRATOR]

NASA Webb відкрив свою першу екзопланету
https://www.nasa.gov/feature/goddard/2023/nasa-s-webb-confirms-its-first-exoplanet
LHS 475 b знаходиться відносно близько, лише на відстані 41 світлового року від нас, у сузір’ї Октанта.
Дослідники вперше підтвердили наявність екзопланети,  яка обертається навколо іншої зірки, за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба NASA. Офіційно класифікована як LHS 475 b, планета майже такого ж розміру, як наша, і становить 99% діаметра Землі. Дослідницьку групу очолюють Кевін Стівенсон і Джейкоб Лустіг-Ягер, обидва з Лабораторії прикладної фізики Університету Джона Гопкінса в Лорелі, штат Меріленд.

Команда вирішила спостерігати за цією ціллю разом з Веббом після ретельного перегляду цікавих цілей із супутника NASA Transiting Exoplanet Survey Satellite (TESS), який натякнув на існування планети. Спектрограф Вебба в ближньому інфрачервоному діапазоні (NIRSpec) легко та чітко зафіксував планету лише за допомогою двох спостережень транзиту. «Немає сумніву, що планета є. Первісні дані Вебба підтверджують це», — сказав Люстіг-Ягер.
«Ці перші результати спостережень на кам’янистій планеті розміром із Землю відкривають двері багатьом майбутнім можливостям вивчення атмосфери кам’янистих планет за допомогою Вебба», — погодився Марк Клемпін, директор відділу астрофізики в штаб-квартирі NASA у Вашингтоні. «Вебб наближає нас до нового розуміння земних світів за межами нашої Сонячної системи, і місія тільки починається».
Вебб також виявив, що планета на кілька сотень градусів тепліша за Землю, тому якщо будуть виявлені хмари, це може змусити дослідників зробити висновок, що планета більше схожа на Венеру, яка має атмосферу вуглекислого газу та постійно оповита густими хмарами. «Ми знаходимося в авангарді вивчення малих скелястих екзопланет», — сказав Люстіг-Ягер. «Ми ледве почали досліджувати поверхню того, якою може бути їх атмосфера».

Дослідники також підтвердили, що планета обертається по орбіті всього за два дні, інформацію про яку майже миттєво виявила точна крива блиску Вебба . Хоча LHS 475 b знаходиться ближче до своєї зірки, ніж будь-яка інша планета в нашій Сонячній системі, її червоний карлик має температуру менше половини Сонця, тому дослідники прогнозують, що вона все ще може мати атмосферу.
Висновки дослідників відкрили можливості точного визначення планет розміром із Землю, що обертаються навколо менших червоних карликів.

Подякували

3 :Chepurny, ds40a, BAD

[SIDEROCRATOR]

Дж. Вебб виявив кільця в астероїда Харікло, та визначив їх хімічний склад
https://blogs.nasa.gov/webb/2023/01/25/webb-spies-chariklo-ring-system-with-high-precision-technique/
Крива освітлення Вебба, графік яскравості об’єкта показала, що спостереження були успішними. Кільця були виявлені точно так, як передбачалося. Криві затемнення світла дадуть цікаву нову науку для кілець Харікло.


Крива затемнення світла з камери ближнього інфрачервоного діапазону Вебба (NIRCam) на довжині хвилі 1,5 мікрона (F150W) показує падіння яскравості зірки (Gaia DR3 6873519665992128512), коли кільця Xарікло проходили перед нею 18 жовтня. Як видно на ілюстрації події окультації зірка не пройшла позаду Харікло з точки зору Вебба, але вона пройшла позаду своїх кілець. Кожне згасання насправді відповідає тіням двох кілець навколо Харікло, які мають ~4 милі (6-7 кілометрів) і ~2 милі (2-4 кілометри) завширшки та розділені проміжком у 5,5 миль (9 кілометрів). Два окремих кільця не повністю розрізняються в кожному провалі цієї кривої блиску.

Ймовірно, кільця складаються з дрібних частинок водяного льоду, змішаного з темним матеріалом, уламками крижаного тіла, яке зіткнулося з Харікло в минулому. Харікло занадто малий і надто далеко, щоб навіть Вебб міг безпосередньо зобразити кільця, відокремлені від основного тіла, тому окультації є єдиним інструментом для характеристики самих кілець.
Крива блиску Вебба та спектроскопічні спостереження Харікло відкривають двері до нових засобів характеристики малих об’єктів у віддаленій Сонячній системі в найближчі роки. Завдяки високій чутливості та інфрачервоним можливостям Webb вчені можуть використовувати унікальну наукову віддачу, яку дають окультації, і покращувати ці вимірювання  спектрами. Такі інструменти стануть величезною перевагою для вчених, які вивчають віддалені малі тіла в нашій Сонячній системі.

Подякували

2 :ds40a, Zlata

[SIDEROCRATOR]

Телескоп Вебба дослідив склад міжзоряної молекулярної хмари Chamaeleon I в сузіррі Хамелеона
https://www.nasa.gov/feature/goddard/2023/webb-unveils-dark-side-of-pre-stellar-ice-chemistry
Міжнародна група астрономів за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба NASA отримала детальну інформацію щодо найглибших і найхолодніших льодів, виміряних на сьогоднішній день у молекулярній хмарі. На додаток до простого льоду, такого як вода, команда змогла ідентифікувати заморожені форми широкого діапазону молекул, від карбонілсульфіду, аміаку та метану до найпростішої складної органічної молекули метанолу. (Дослідники вважають, що органічні молекули є складними, якщо вони містять шість або більше атомів.) Це найповніший на сьогоднішній день перелік крижаних інгредієнтів, доступних для створення майбутніх поколінь зірок і планет, перш ніж вони нагріються під час формування молодих зірок.

«Наші результати дають уявлення про початкову, темну хімічну стадію утворення льоду на міжзоряному пилу, який перетворюється на гальку сантиметрового розміру, з якої планети утворюються в дисках», — сказала Мелісса МакКлур, астроном Лейденської обсерваторії в США. «Ці спостереження відкривають нове вікно в шляхах утворення простих і складних молекул, необхідних для створення будівельних блоків життя».

На додаток до ідентифікованих молекул, команда знайшла докази наявності молекул, складніших за метанол, і, хоча вони остаточно не віднесли ці сигнали до конкретних молекул, це вперше доводить, що складні молекули утворюються в крижаних глибинах молекулярних хмар. до народження зірок.

Хімічна характеристика льоду була виконана шляхом вивчення того, як зоряне світло з-поза молекулярної хмари поглинається крижаними молекулами всередині хмари на певних інфрачервоних довжинах хвиль, видимих ​​Веббу. Цей процес залишає за собою хімічні відбитки, відомі як лінії поглинання, які можна порівняти з лабораторними даними, щоб визначити, які льоди (заморожені молекули) присутні в молекулярній хмарі. У цьому дослідженні команда націлилася на льоди, поховані в особливо холодній, щільній і важкій для дослідження області молекулярної хмари Chamaeleon I, області приблизно в 630 світлових роках від Землі, яка зараз знаходиться в процесі формування десятків молодих зір.