Тема: Телескопостроение, нужна помощь. (Прочитано 96264 раз)

Edward

+1

сьогоднi зранку. Пiшла карта...

Naboka Igor

Смола добра виявилася?

Я знаю ... Звертаючи увагу на назву теми, думаю багато терунiв були б вдячні за коротеньке відео, як таке доводять руками. Як взагалі працювати руками, а не лоскотати пальцями.
... що ці деталі доводяться твоїми руками.
Буде час, будь ласка, маленький майстерклас для початківців

Edward

Цитата: Naboka Igor від 27 Липня 2019, 23:05:30

Смола добра виявилася?

Я знаю ... Звертаючи увагу на назву теми, думаю багато терунiв були б вдячні, за коротеньке відео, як таке доводять руками. Як взагалі працювати руками, а не лоскотати пальцями.
... що ці деталі доводяться твоїми руками.
Буде час, будь ласка, маленький майстерклас для початківців

Так, смола подобаеться. Хоча таких наявних переваг я не помiтив. Думаю добре пiдiбрана пiд температуру люба смола дае подiбний результат, думаю це головне. Майстер клас знiмати не на часi, кручусь без вихiдних... Може колись зберуся. По часу як не крути: 2 години прополiров, 3-5 години доводка (плюс звичайно фрезеровка, кругльож, шлiфовка та полiровка тильноi поверхнi i.т.д) Пять хвилин потер, 20 хвилин чекаеш поки вiдстоiться... Це все вiдносно довгi радiуси, вони завжди "йдудь як дiти до школи"
Перемiряв учорашню пару: вогнута половинка дае радiуса 541.676, выпукла 541.690 (номiнал, доречi 541.70) тобто рiзниця всього 0.014 мм! Це приблизно 0.003%, нi один сферометер якими я користувався (враховуючи эталоний IZS11 в УкрЦСМ) не давав такоi точностi рiзницi мiж половинками пари на такому радiусi завжди були 0.07-0.15). Тобто можна робити радиуси в два рази, як мiнiмум, крашi першого класу (0.02%)
"проза життя" - на першому шпiнделi якраз прополiровуеться неробоча поверхня, на другому йде шлiфовка(теж "тил")

Игорь Александрович

Цитата: Naboka Igor від 27 Липня 2019, 23:05:30

Буде час, будь ласка, маленький майстерклас для початківців

Підтримую на 100%. Дуже цікаво Edward. Хочаб уривками, поетапно вжливі моменти.
Якщо буде час і можливість звісно

Edward

З роздiлу оптичнi курьойзи: "злоякiсна випухоль" полiрувальника

постояв без роботи кiлька мiсяцiв i "захворiв", будемо вирiзати...

Игорь Александрович

Цитата: Edward від 29 Липня 2019, 20:39:02

постояв без роботи кiлька мiсяцiв

Вітаю. Він мабуть давно вже весь "поплив" за кілька місяців?
А якщо полірувальник класти в суху морозилку?

Edward

Цитата: Игорь Александрович від 29 Липня 2019, 20:55:49

Цитата: Edward від 29 Липня 2019, 20:39:02
постояв без роботи кiлька мiсяцiв
Вітаю. Він мабуть давно вже весь "поплив" за кілька місяців?
А якщо полірувальник класти в суху морозилку?

То таке... Насправдi, температура в примiщеннi коливаеться в продовж року i щансiв дуже мало що смола пiдiйде пiд ту, що е зараз. Тому найчастiше все закiнчуеться виготовленням нового...

Edward

Ось дядьковi теж потрiбна допомога. Учора прислали на юстування отакого "звiра": апохромат Carl Zeiss тип "В" початку XX cторiчча(один з перших серiйних АПО) Треба перемити(мiж лiнзами е грибок) та з'юстувати. Це досить непроста вправа, тому що об'ектив трилiнзовий, з крутими радiусами. Колись вже займався такою справою, будемо згадувати... Треба виготовити приспособу щоб можна було поставити це чудо на стенд. Подивимося що вiн " каже", тодi вже почнемо розбирати...

Игорь Александрович

Ооо! Шикарно. Це вже ексклюзивчик, те що потебує трепетіння і "всім стояти і не дихати"

Edward а з чого в ному зроблені прокладки між лінзами?

Edward

Бачу, об'ектив викликав не аби який iнтерес, то вирiшив додати трохи iнформацii про нього (з оригiнального каталогу Цейса тiх рокiв (див. фото). З усих типiв об'ективiв, що випускалися на той момент цiею фiрмою (типи "Е", "А" та "В") об'ективи "В" мали найкращу хроматичну коррекцiю ("всього" у два рази краще напiв-апо типу "А"), але мали високу чутливiсть до децетрировок. Це вiдмiчали багато користувачiв.
У двадцятих роках Д.С. Рождэственский, засновник та перший директор ДОI (ГОИ - рос.) вiдвiдав кiлька разiв Германiю з цiльлю придбання оптичного обладнання. В тей час у Германii, розореною Першою Свiтовою, "зашкалювала" iнфляцiя, марка нiчого не коштувала( шось 1:27000 $:GM) i Pождэственський майже за бесцiнь скупив велику кiлькiсть усякого обладнання. Привiз вiн i з десяток рiзних об'eктивiв рiзного "калiбру", було i кiлька "напiв-апо" тип "А" та "апо" типу "В", якi довгий час застосовувались як об'ективи колiматорiв у рiзних приладах. Тодi в повнiй мiрi з'ясувався недолiк цього об'ектива.
Друга хвиля "постачання" цих об'ективiв вiдбулася пiсля наступного пограбування Германii вже пiсля Другоi Cвiтовоi, коли союзники вщент розгромили всю оптичну галузь Германii i вивезли все обладнаня з заводiв ( як приклад на Киiвський "Арсенал") та багато обладнання з нiмецьких обсерваторiй. Таким чином i на Киiвськiй обсерваторii з'явився ширококутний астрограф, гiдом якого е апохромат "В" дiаметром 110мм. До середини 80-х цей прилад стояв на консервацii i лише з приходом на обсерваторiю I. Набоки, оптику нарештi було вiдмито (лiнзи "тупо" було змащено товстим шаром солiдола) сам телескоп нарештi запрацював...
Аналогiчний прилад ще е на обсерваторii Миколаiвськоi обсерваторii, але на жаль я не знаю який там тип об'ектива стоiть у якостi гiда.
Пiсля вiйни, Йенський завод (який теж як i Германiя, був роздiлений) оптичного скла зайнявся розробкою нових сортiв скла. Було отримано "продвинутi" сорти "курц-флiнтiв"(флiнтiв зi зменшеною дiсперсiею у синьо-фiолетовiй частинi спекру) що дало змогу розрахувати новi типи апохроматичних об'ективiв. Дизайн "В" було змiнено на новe скло, а старий бiльше нiколи не виготовлявся. Я не знаю скiльки iх збереглося, думаю що великих 130 -200 мм дiаметром - одиницi , a "мiлкота" мабудь iснуе у сотнi екземлярiв...так що можна вважати iх справжнiми раритетами.
Пiсля вiйни, Цейс що у Йенi, як i його iнша половина в Оберкохенi випускали багато нових астрономiчних об'ективiв i всi вони "пiдписувались" "Carl Zeiss". Дизайни дещо вiдзрiзнялися, але сутi це не змiнюе.
Нажаль зараз вiддiлення астрономiчноi оптики на Цейсi померло (на початку 90-х) i випуск астрономiчноi технiки для аматорiв було припинено зовсiм. До того ж, пiсля об'еднання Германii захiднi нiмцi "оптимiзували" схiдний Цейс: частину цехiв було просто зруйновано...на цьому мабудь славетна iстрiя астрономiчного приладобудування на цьому пiдприемствi закiнчилась назавжди...

ПМ. Конструктив на цей тип об'ектива(неточний) можна знайти у книзi Кьонiнга (1955) який був причетний до розробки апохроматiв на фiрмi Цейса

Naboka Igor

Але, не я мив, Поляков. Пiв вiдра спирту в мотлох. Да ще так файно вимив, що бiльше я йго не бачив.

Edward

Цитата: Naboka Igor від 15 Серпня 2019, 18:56:18

так файно вимив, що бiльше я йго не бачив.

Кого? Полякова чи об'ектива?

Дякую що поправив. Я просто забув призвище того хлопчини, тому й не писав. Справедливiсть завжди торжествуе

Игорь Александрович

Так. Проте без Аббе сам Цейс малоб чого досяг. Якщо не помиляюсь він починав з простеньких мікроскопів?
Німці вміють робити прилади. Мене вразив наприклад оцей велетень Архенхольд

Обсерватория Архенхольд — публичная астрономическая обсерватория, основанная в 1896 году в Берлин-Трептов, Берлин, Германия. Обсерватория названа в честь Фридриха Саймона Архенхольда. Старейшая и крупнейшая в Германии общественная обсерватория. С 2002 года обсерватория входит в состав Немецкого технического музея Берлина.

В ней находится Большой Рефрактор (D = 68 см, F = 21 м, вес подвижной части = 130 тонн), являющийся самым длинным современным телескопом, называемым также «Небесной пушкой» и тесно связанный с историей.
Телескоп был выведен из эксплуатации на время ремонта с 1958 по 1983 года. Сейчас телескоп работает.

В этой обсерватории 2 июня 1915 года Альберт Эйнштейн прочитал свою первую публичную лекцию о Теории Относительности.

Edward

Сумрачный немецкий гений... $:-\$ что не делают всё похоже на гаубицу.

Що стосуеться Аббе, то це був капiталiст нового типу, що вносив останнi досягненя в науцi вiдразу у виробництво. Але сам вiн мало б чого досяг, якби не заохочував найкрашiх спецiв у цi галузi: Шотт, Рудольф, Кьонiнг, Лiхотський, та iншi випускники Йенського унiверу, далеко не весь перелiк тих кого Ернст Аббе залучив до цiеi справи.
Взагалi, нi Цейсс нi Aббе, не дожили до того часу коли астрономiчнi прилади почали масово виготовлятись на фiрмi, це були "приземленнi" i дуже практичнi, дiловi люди. Наприкiнцi свого життя Е.Аббе був 100 вiдсотковим власником фiрми "Carl Zeiss"

Naboka Igor

Цитата: Игорь Александрович від 15 Серпня 2019, 20:25:17

В ней находится Большой Рефрактор (D = 68 см, F = 21 м, вес подвижной части = 130 тонн),

Ужас, нарушены все законы транспортабельности. Уже машина нужна.

Игорь Александрович

Цитата: Naboka Igor від 15 Серпня 2019, 21:50:45

Цитата: Игорь Александрович від 15 Серпня 2019, 20:25:17

В ней находится Большой Рефрактор (D = 68 см, F = 21 м, вес подвижной части = 130 тонн),

Ужас, нарушены все законы транспортабельности. Уже машина нужна.

А зачем его транспортировать? Ему там и так не плохо

На него ещё сверху крыша наезжает, для защиты от осадков

Edward

Цитата: Naboka Igor від 15 Серпня 2019, 21:50:45

Цитата: Игорь Александрович від 15 Серпня 2019, 20:25:17

В ней находится Большой Рефрактор (D = 68 см, F = 21 м, вес подвижной части = 130 тонн),

Ужас, нарушены все законы транспортабельности. Уже машина нужна.

тiльки нiмцi змогли додуматись до того щоб поставити довжелезний рефрактор на монтування Меэра

Все ж, найкращi монтування для таких велетнiв побудували американцi Уорнер та Свазi (гравюра нижче

)

Игорь Александрович

Edward цікавить юстування объєктива рефрактора.
Як це зробити в домашніх умовах, найлегшим способом? Бо я колись свій телескоп розібрав до гвинтика і знову зібрав, а от на рахунок лінз не впевнений що розмістив як стояли. Тоді мало чого ще розумів, мітки не поставив.

Він показує нормальну картинку, але з одієї сторони об'єкта хроматить трошки більше, різниця майже не помітна але вона є.

Edward

Цитата: Игорь Александрович від 15 Серпня 2019, 22:42:16

Edward цікавить юстування объєктива рерактора.
Як це зробити в домашніх умовах, найлегшим способом? Бо я свій телескоп розібрав до гвинтика і знову зібрав, а от на рахунок лінз не впевнений що розмістив як стояли. Тоді мало чого ще розумів, мітки не поставив.

Дублет вiд'юстувати легше. Головне це витримати рiвну товщину повiтряного зазору мiж лiнзами та мати його правильне значення(вiн дуже впливае на сферичну аберацiю) якщо вiн неправильний, то ви це одразу побачите, якщо е "клин" мiж лiнзами, то отримаете ще й кому. Проворот лiнз одна вiдносно другоi дае можливiсть мiнiмiзувати астигматизм лiнз (якщо е) або трошки скомпенсувати клин на лiнзах(тут треба з'ясувати що бiльш вплива на зображення). Перше, що треба перевiрити що зазор потрiбний i сферичка мала, а потiм вже вибирати клин. Три прокладки треба наклеiти на флiнтову лiнзу(наприклад шеллаком розведеним у денатуратi, це "класика") . розмiстити iх треба через 120° однаково по самiй фасцi. Пiсля того, як приклеiться збираемо i дивимося де кома. Коми у звичайному виглядi може i не бути (тодi вам поталанило) а може бути трохи нецентрована картинка яка у внефокaлi дасть зображення кола з бiльш яскравою частиною з однiеi сторони(я маю на увазi завжди "предфокал"). Напрямок цiеi частини на край об'ектива якраз вказуе туди де треба зменшити товшину прокладок. Об'ектив треба розiбрати i обережно пiдпиляти/пiдшабрити продладку (або двi) i знову зiбрати та подивитись. Так треба за кiлька наближень прибрати кому(нерiвномiрнiсть у розфокусованному забраженнi. Це так званий сбосiб юстування "по крапцi"( "по точке" - рос.)
В Максутова в його "Виготовленнi..." е опис центровки дублета по виду iнтерференцiйноi картинки що з'являеться у невеликому зозорi мiж лiнзами. Вiн не завжди працюе, бо зараз лiнзи просвiтленi , тай промiжiки мiж лiнзами зараз бувають значнi, що не дозволя отримати добре помiтну картинку. Дуже простий сбосiб оцiнити чи "розваленний" об'ектив, це посвiтити на нього лазерною указкою: якщо блiки будуть виглядати наче на однiй прямi, то грубих порушень нема i треба бiльш детальний перегляд на великому збiльшенi, та подалi виконувати процедуру що описана вище.

Игорь Александрович

Щиро дякую.

спробую пошаманити. Воно наче і не сильно заважає, алеж це нас не повинно влаштовувати.

Згадав чого я туди поліз. Там одна з трьох прокладок стояла трохи дальше від краю, тобто блище до центру лінз. Воно мені муляло очі, вирішив тоді поганяти пилюку з нього і поправити прокладочку, та зрушивши всі три, протерши легенько лінзи петро.ефіром зі спиртом, встановив їх потім не там де були.

А от стосовно підшабрювання прокладок, сумніваюсь. Вони з якогось еластичного, чорного матеріалу. Схоже на тонкий, листовий капролон.

Новини:

Автор Тема: Телескопостроение, нужна помощь. (Прочитано 96264 раз)