Тема: Видатні дати в астрономії (Прочитано 213837 раз)

Edward

Так! Виходячи з iсторичного досвiду, ми бачимо, що християнсво нiкого не вмиротворяло. Воно тiльки локально об'еднувало одних проти iнших, доволi часто, проти таких самих християн...
виходить це звичайний апарат по манiпулюванню "стадом"

SIDEROCRATOR

Цитата: Edward від 28 Березня 2018, 12:11:03

Так! Виходячи з iсторичного досвiду, ми бачимо, що християнсво нiкого не вмиротворяло. Воно тiльки локально об'еднувало одних проти iнших, доволi часто проти таких самих християн...
виходить це звичайний апарат по манiпулюванню "стадом"

Так! чого тільтки варті християнські війни католиків і православних...

Edward

Та що там православнi i католики! Поряд з Папською областю католики знищували католикiв! I кожен вважав, що боженько саме з ним...

astrOleg

Релігія - це ще й зручний акумулятор гігантських грошей, який не підтверджений контролю.
Мені подобається така думка дієґо Марадони:
Да, я пошел против Папы Римского. Это случилось потому, что я приехал в Ватикан и увидел крыши из золота. А потом услышал, как Папа говорит о том, что Церковь беспокоится о бедных детях… Но, черт возьми, продай крышу, сделай хоть что-нибудь!

Edward

Клiр тут можна не чiпати. Вони завжди заробляли на цьому грошi. Бiльш того, завжди тяготiли до свiтськоi влади.
Згадаемо пап, що заправляли у Iталii, та сучасного гундяя у РФ. Типове "златолюбие"!
Про який моральний авторитет може йти мова?

Edward

Ну в нас i "iсторiя астрономii" вийшла...

SIDEROCRATOR

Цитата: Edward від 28 Березня 2018, 12:35:39

Клiр тут можна не чiпати. Вони завжди заробляли на цьому грошi. Бiльш того завжди тяготiли до свiтськоi влади.
Згадаемо пап, що заправляли у Iталii, та сучасного гундяя у РФ. Типове "златолюбие"!
Про який моральний авторитет може йти мова?

папські посіпаки самі ж і сфабрикували "дар Констянтина" тіпа імператор подарував папам всю владу і західну імперію, тодій понєслось...
за пап збоченців-розпусників періоду порнократії я вже мовчу

SIDEROCRATOR

Цитата: Edward від 28 Березня 2018, 13:08:19

Ну в нам i "iсторiя астрономii" вийшла...

не то слово пора повертатися на путь істинний

SIDEROCRATOR

150 років тому 28 березня 1868 р. народився Британський астроном Теодор Філліпс (Theodore Phillips 1868 - 1942 р.),

Філліпс народився в Кігворті, Лестершир.
Як астроном-любитель, він спостерігав планети, включаючи Юпітер і Марс, зробив дуже ретельне вивчення поверхневих течій на Юпітері. Згодом був членом комісії МАС з планет. Також був директором відділу з вивчення Юпітера Британської астрономічної асоціації з 1900-1933 років та директором секції Сатурна в 1935-1940 років. Він був президентом Королівського астрономічного товариства з 1927-1929 років.
автор популярного видання з астрономії "Splendour of the heavens"

mpyat2

Судячи з комірця, таки клєрікал...

Edward

Цитата: mpyat2 від 28 Березня 2018, 15:22:56

Судячи з комірця, таки клєрікал...

Макс, будь ласка не починай знову, ми i так тут влаштували паганський шабАш

Гiпатiю жалко, але ii не повернеш

...
Не можу втриматись, почитайте ще "Iсторiю паганськоi(языческой) Европи". Там багато е про схiдних слов'ян.

Саша Наумов

Так, дика була історія...
Проте - пам'ятаймо про Гіпатію в т.ч. як винахідницю планісфери!
Багато хто з народжених у СРСР, і я у т.ч., починав вивчати зоряне небо саме з планісферою, бо вона була в додатку до підручника з астрономії Воронцова-Вел'ямінова.

SIDEROCRATOR

40 років тому 24 березня 1978 р. помер видатний французький астроном, винахідник фотопомножувача (André Lallemand; 1904 — 1978)

Закінчив Страсбурзький університет. Потім працював у Страсбурзькій обсерваторії, після 1945 — у Паризькій обсерваторії.

Розробив електронно-оптичні приймачі зображення і заклав основи застосування їх в астрономії. У 1934 почав експерименти з електронної фотографії, які увінчалися створенням в 1951 першої електронної камери (камера Лальмана) (фотопомножувача), призначеної для фотографування слабких небесних об'єктів та їхніх спектрів. При тривалих експозиціях вона дала виграш у 30-40 разів в порівнянні із звичайною фотографією. Камера Лальмана знайшла широке застосування в багатьох обсерваторіях світу. У період роботи у Страсбурзькій обсерваторії сконструював високоточний фотометр для вимірювання астронегативів.

На фото внизу один з перших фотопомножувачів (1955 р.) які застосовували для спостережень в КАО.

SIDEROCRATOR

Цитата: Edward від 28 Березня 2018, 17:45:02

Не можу втриматись, почитайте ще "Iсторiю паганськоi(языческой) Европи". Там багато е про схiдних слов'ян. [/off]

книжка чудова

прочитав її за день

SIDEROCRATOR

110 років тому 31 березня 1908 р. народився американський спектроскопіст, один із авторів Єркської (МКК) класифікації спектрів зірок з урахуванням світності, Філіп Кінан (Philip Childs Keenan 1908 – 2000).

Йєркська класифікація (або МК-класифікація) була розроблена в 1930-х роках в Йєркській обсерваторії В. Морганом, Ф. Кінаном та Е. Келманом. Вона є двовимірною. Основним виміром, як і в Гарвардській класифікації, є ефективна температура. Для точнішої класифікації в межах одного класу в сучасній системі Морган-Кінана разом з літерами для позначення підкласів використовують арабські цифри від 0 до 9. Наприклад: ... O8, O9, B0, B1, ... , B8, B9, A0, A1, ..., де підкласи B0, B1 відповідають гарячішим зорям, а підкласи B8, B9 — холоднішим зорям спектрального класу B. Деякі підкласи використовуються досить рідко. Для холодних зір найбільш вживаними підкласами є G0, G2, G5, G8, K0, K1, K2, K4, K5, M0, M2, M3, M4, M5, M6, M7 та M8. У той же час є випадки застосування проміжних підкласів, наприклад O9.5 та B2.5.
Спектральна класифікація Моргана-Кінана

Другим виміром класифікації в системі Морган-Кінана є розподіл зір за класом світності, які відповідають певній ширині та формі ліній поглинання в спектрах зір. Було виявлено, що ці характеристики залежать від поверхневої гравітації, а, значить, від маси та розмірів зорі.

За світністю зорі поділено на такі класи (позначаються римськими числами I, II, III, IV та V):

Позначення   Клас світності
0 (або Ia+)   Гіпергіганти
Ia   Яскраві надгіганти
Ib   Надгіганти
II   Яскраві гіганти
III   Гіганти
IV   Субгіганти
V   Зорі головної послідовності
VI   Субкарлики
VIІ   Білі карлики
Наприклад, наше Сонце належить до спектрального класу G2V й відповідно є зорею головної послідовності. Найяскравіша зоря північної півкулі неба, Сіріус, має спектральний клас A1V і відповідно є білою зорею головної послідовності.

SIDEROCRATOR

85 років тому 28 березня 1933 р. помер Фрі́дріх Арту́рович Ца́ндер (1887— 1933) — радянський піонер ракетної техніки і космонавтики. Один з розробників першої радянської ракети на рідкому паливі «ГИРД-X».

Фрідріх Цандер народився в родині балтійських німців в м. Рига. Його батько Артур Костянтинович був лікарем, однак захоплювався не тільки медициною, але й іншими природничими науками. Свій інтерес він передав синові.

У 1898 році Фрідріх був зарахований до першого класу Ризького міського реального училища, яке він закінчив через 7 років, ставши одним із найкращих учнів. В останньому класі йому довелося ознайомитися з роботою видатного вченого-самоучки Костянтина Едуардовича Ціолковського «Дослідження світових просторів реактивними приладами», після чого захопився ракетами. Під час навчання на інженера в Ризькому політехнічному інституті Цандер виконав розрахунок траєкторії польоту міжпланетної ракети, яка могла б досягти поверхні Марса. Тема польоту до червоної планеті хвилювала Цандера все життя, а гасло «Вперед, на Марс!» стало його особистим ідеалом.

У 1908 році Цандер опублікував свою першу роботу, присвячену міжпланетним подорожам, розглянувши в ній питання життєзабезпечення людини в космічному польоті, де вперше виклав ідею космічних оранжерей — вирощування їстівних рослин безпосередньо на борту космічного корабля.

У 1911 ним була запропонована ідея використання частини конструкції корабля як додаткового запасу високоефективного палива. За задумом Цандера, космічний корабель міг злітати як звичайний аероплан, а при досягненні кордонів земної атмосфери використовувати непотрібні елементи конструкції, такі як крила, пропелери, двигун в якості пального.

До початку Першої світової війни Цандер працював у Ризі на заводах «Мотор» і «Провідник». Під час війни завод «Провідник» був евакуйований в Росію. Після закінчення війни Цандер вирішив залишитися в Москві.

У 1921 році доповідь про цей проект була представлена Цандером на конференції винахідників, а в 1924 році — перероблена і опублікована в 13-му номері журналу «Техніка і життя» під назвою «Перельоти на інші планети». У тій же статті Цандер висловив ідеї про вигоду застосування прямоточних реактивних двигунів, про можливість використання і конструкції сонячного вітрила.

Разом з Юрієм Кондратюком і своїм учителем К. Е. Ціолковським Цандер організував «Товариство вивчення міжпланетних сполучень». У ранніх роботах якого була вперше розглянута можливість використання атмосфери для гальмування і повернення космічних кораблів. У тому ж 1924 році Цандер запатентував ідею крилатої ракети, яка повинна була стати основним засобом для виконання міжпланетних перельотів.

В 1929–1932 побудував і випробував реактивний двигун на стисненому повітрі з бензином (ОР-1). В 1930–1931 роках викладав у Московському авіаційному інституті, в 1931–1932 — головував в Групі вивчення реактивного руху (ГВРР), яка створила і запустила в 1933 році першу радянську ракету конструкції М. К. Тихонравова, а потім другу — за проектом Цандера. В 1933 — побудував і випробував реактивний двигун на рідкому кисні та бензині (ОР-2).

SIDEROCRATOR

400 років тому 2 квітня 1618 р. народився видатний італійський фізик, оптик та астроном Франческо Грімальді (Francesco Grimaldi 1618 -1663).
Відомий як піонер в дослідженні та картографуванні Місяця, відкривач оптичної дифракції та автор геометричної хвильової теорії світла.

Народився в м. Болоньї в аристократичній родині. У 1632 році, він і його брат Віченцо вступили в орден єзуїтів. Згодом він поїхав до Парми, де розпочав свої філософські дослідження. Після закінчення навчання, з 1638 по 1642 рр. Він викладав риторику та гуманітарні дисципліни в Болонському коледжі Сент-Люсії. У 1642 році він почав теологічні дослідження які тривали три роки. Пізніше він продовжував свої філософські дослідження, які він згодом закінчив у 1647 році з науковим титулом, еквівалентом сучасному лікарю .

У 1650-х роках його наукова діяльність, пов'язана з астрономією, яка почалася вже в попереднє десятиліття, значно розвинулася. За більшу частину своєї кар'єри Грімальді сильно асоціювався з ще одним єзуїтом- Джованні Баттіста Річчолі. Річчолі був дуже талановитим вченим, якого звільнили його від обов'язку навчати, щоб він міг повністю присвятити себе науці. Він познайомився з Грімальді під час підготовки до публікації " Almagestum novum" де вони співпрацювали. У 1640 році Грімальді здійснив кілька експериментів, пов'язаних з вільним падінням для Річчолі. Вони полягали у скиданні речей з башти Асінелла та дослідженні їх падіння за допомогою маятника, Грімальді потім помітив квадратну залежність висоти від часу. Крім того, він вимірював відстань між поверхнею землі і хмар і висотою деяких гір на Місяці .
Річчолі ініціював традицію називати позаземні предмети іменами та прізвищами вчених. Для потреб роботи Грімальді здійснив понад 40 різних експериментів, які шукали підтвердження або заперечення перевірених припущень. Річчолі також високо оцінив інструменти вимірювань та спостережень, побудовані Грімальді, і його роботи, пов'язані з їхнім практичним застосуванням.

Область, в якій Грімальді мав особливі досягнення, була селенографія . На основі вимірювань та спостережень Місяця на різних етапах він створив дуже точну карту місячної поверхні з вираженими кратерами та горами. У цій роботі він використовував мікрометричний окуляр , аналогічно й у співпраці з Річчолі, Монтабліном і Кассіні. Річчіолі описує ці роботи у своїй роботі Geographiae Hydrographiae Reformatae, опублікованому в 1661 році .
Грімальді розробив більшість таблиць, що містяться в ньому, особливо ті, що стосуються нерухомих зірок .
Карта Місяця складена Грімальді

Найважливіші відкриття Грімальді в галузі фізики пов'язані зі світлом і оптикою. Вивчаючи явища розповсюдження, відбиття та заломлення світла , він виявив явище оптичної дифракції (хоча це відкриття також віднесено до Да Вінчі). Його найважливіша і повна робота - це Physico-mathesis de lumine, coloribus, et iride. Це було кульмінацією його власних досліджень і робіт, збір та опис їх результатів. Однак він був опублікований після смерті автора.
Титульна сторінка трактату Грімальді

Відкривши дифракцію світла саме він і дав йому його назву Difractio (що означає "розбиття"). Він також заклав основу для подальшого винаходу дифракційної гратки. Зрозумівши, що цей новий спосіб передачі світла був періодичним, Грімальді був одним з найдавніших фізиків, який припускав, що світло має хвилеподібний характер. Він сформулював геометричну основу хвильової теорії світла.

Перший том описав експерименти про природу світла та їх результати. Другий том містив дані, які суперечили висновкам, зробленим з першого тому. Грімальді хотів таким чином представити два різних погляди на природу світла та пов'язаних з ним явищ.

Багато фізиків використовували його твори, зокрема Ісаак Ньютон і Роберт Гук. Щоправда, Ньютон не читав твори Грімальди прямо, але знав про його погляди та відкриття з творів іншого єзуїта, Хоноре Фабрі.

SIDEROCRATOR

180 років тому 2 квітня 1838 р. народився голландським астроном Хендрікус Герард ван де Санде Бахуйзен (Hendricus Gerardus van de Sande Bakhuyzen 1838 - 1923) довів звязок потоку Андромедид з кометою Біели, був одним з перших астрономів, хто детально досліджував систематичні помилки вимірювань.

Бахуйзен коло меридіанного телескопа Лейденської обсерваторії

Народився 2 квітня 1838 рв Гаазі був сином пейзажиста Хендріка Ван Де Санд Бахуйзена ( 1795 -1860). Після середньої школи в Гаазі він вчився в політехнічному інженерному училищі в Делфті . Тут він отримав диплом інженера і 1859 року вступив до Лейденського університету , де вивчав математику і фізику.

Він став директором Лейденської обсерваторії в 1872 році після смерті Фредеріка Кайзера. Він вирішив зосередитися на фундаментальній астрономії, а не на новій області спектроскопії. Він головним чином працював над спостереженням астероїдів , але також довів зв'язок між листопадовим метеорним дощем Андромедид та комет 3D / Biela . Він також працював над геодезією .

Він також опрацював і опублікував марсіанські малюнки Йогана Ієроніма Шретера в 1881 році, незадовго після його смерті.

SIDEROCRATOR

Цитата: Edward від 26 Березня 2018, 19:56:14

Ага, ieзуiти i тут ~~влiзли~~ наслiдили
a ~~хитрожопий~~ Рiччолi i про себе не забув

вони і в оптиці теж наслідили

якщо вірити досягненням Грімальді то Ньютону нічого було відкривати

Edward

Цитата: ZVEZDOZRETEL від 02 Квітня 2018, 20:26:53

Цитата: Edward від 26 Березня 2018, 19:56:14
Ага, ieзуiти i тут ~~влiзли~~ наслiдили
a ~~хитрожопий~~ Рiччолi i про себе не забув
вони і в оптиці теж наслідили
якщо вірити досягненням Грімальді то Ньютону нічого будло відкривати

Судячи з малюнку у книзi, то точно "наслiдили"

мабудь тiльки Кеплер у тойчас, правильно розумiв побудову зображення лiнзою, iншi не втикали i малювали бузу у товстих книжках

Гримальдi з цiеi спiльноти теж

Новини:

Автор Тема: Видатні дати в астрономії (Прочитано 213837 раз)