Друк

[Гість]

Ласкаво просимо, Гість. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся.
27 Лютого 2025, 02:47:09

1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди

Увійти

[Новини]

•    Новини
•      Астрономія
•      Астрозаходи
•    Життя клуба
•      Новини
•      Проекти
•      Заходи
•      Звіти про спостереження
•      Документи
•    Статті
•      Обладнання та телескопи
•      Спостереження
•      Астрофотографія
•      Астрософт
•      Астрономія в Україні
•      Астрономи шуткують
•      Інше
•     
•      Файловий архів

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

[SIDEROCRATOR]

Важливіше інше-скільки людей з цього фото продовжують активно займатися аматорської астрономією?

На тому фото не тіки аматори, але й є й 2 професіонали, Лозицький і Тугай.

[slava3500]

Я розумію. Але цікавить саме доля любителів з того фото.

[slava3500]

І вже якщо говорити про круглих датах, то на початку серпня виповнилося 15 років з моменту проведення астроконференціі в Одесі, в якій я брав активну участь.

Подякували

1 :gordon2903

[SIDEROCRATOR]

4 жовтня 1957 р. було запущено перший штучний супутник землі.
Людство вступило в космічну еру

Подякували

1 :UKBB

[SIDEROCRATOR]

4 жовтня 1582 р. Було введено Григоріанський календар.
Через неточність Юліанського календаря з часу його введення в 45 році до н. е. до XVI століття виникла різниця у 10 днів порівняно з фактичним настанням сонячного рівнодення, що мало ключове значення для визначення дати Великодня, оскільки він святкується у першу неділю після весняного повного місяця, що наступив після дня весняного рівнодення. На Тридентському соборі, що закінчився в 1563 році, був затверджений план виправлення календарної помилки, в основу якого було покладено вимогу, щоб весняне рівнодення було того ж числа, що й у рік проведення Нікейського собору — 21 березня (а не 11 березня, як це мало місце в ті роки).

З усіх пропозицій, висловлених вченими, найбільшу прихильність викликала ідея італійського астронома Алоізія Лілія, подана в спеціальну папську комісію в 1575 році. Його 800-сторінкова праця розглядалась три роки після чого була опублікована для обговорення, яке тривало до 1582 року. Лілій пропонував реформувати календар у два етапи — по-перше, змінити правило визначення високосних років, що дало б можливість встановити середню тривалість року рівною 365,2424 днів (досить точно порівняно з тривалістю середнього тропічного року в 365,24219879 днів), і, по-друге, протягом 40 років анулювати всі високосні роки, що дало б можливість надолужити десятиденне відставання Юліанського календаря.
Реформа календаря була підписана і проголошена 24 лютого 1582 року папською буллою «Inter gravissimas» («Серед найважливішого») в урочистій обстановці — в ній наказувалось не вважати високосним рік, кратний 100, але не кратний 400 (наприклад, 1600-й — високосний, а 1700-й — ні), як це й пропонував Алоізій Лілій. Проте друга його ідея була відхилена за наполяганням члена папської Комісії з реформи Христофора Клавія і десятиденна різниця між календарною і астрономічною датою ліквідовувалась за один день, для чого наступний день після 4 жовтня 1582 року слід було вважати 14 жовтня.
Оскільки влада Григорія XIII не поширювалася далі Папської області, крім пунктів, які стосувалися безпосередньо реформи календаря, папська булла містила звернення до правителів країн щодо необхідності прийняття нового календаря в їхніх володіннях. У 1582 році на Григоріанський календар перейшли Іспанія, Італія, Португалія, Річ Посполита, Франція, Лотарингія, наступного — Голландія, Бельгія, Брабант, Фландрія, Льєж, Аугсбург, Трір, Баварія, Зальцбург, Регенсбург, а у 1584-у — Австрія, католицькі кантони Швейцарії, Сілезія, Вестфалія та Іспанські колонії в Америці.
Через те, що Константинопольський патріарх Єремія відхилив календарну реформу Григорія XIII, новий календар у православних країнах був введений майже через 500 років: в Болгарії — в 1916-у, в підросійській Україні та Росії — у 1918-у, у Сербії — в 1919-у, а в Греції — в 1924-у. Тривалий час Григоріанський календар впроваджували і протестантські країни: Швеція — в 1753-у, Великобританія — в 1782-у, Швейцарія завершила перехід в 1811-у. Японія прийняла новий календар в 1873 році, Корея — в 1895-у, Тайвань — в 1912-у, Туреччина — в 1926-у, Єгипет — в 1928-у. Останнє впровадження Григоріанського календаря відбулося в 1949 році в Китаї і на сьогодні єдиними країнами, які досі його не запровадили є Ефіопія і Таїланд.
Введення нового календаря не обійшлося без казусів. Наприклад, у Бельгії та Голландії 1 січня 1583 настало відразу після 21 грудня 1582 і в тому році все населення залишилося без Різдва, шведи у XVIII столітті намагались плавно перейти на нове літочислення, але через 11 років знову повернулись до Юліанського календаря і запровадили Григоріанський лише через 40 років, перестрибнувши 17 лютого 1753-го на 11 днів уперед, на Алясці із-за перенесення лінії зміни дати після п'ятниці 5 жовтня 1867 року за старим стилем наступила ще одна п'ятниця 18 жовтня за новим стилем.

Подякували

3 :Slava80, gordon2903, UKBB

[Chepurny]

4 жовтня 1957 р. було запущено перший штучний супутник землі.
Людство вступило в космічну еру

Михайло, ти, як відомий маскофоб, повинен був сказати, що людство вступило не в космічну еру, а в еру забруднення космічного простору  Астрономам-спостерігачам до наземних перешкод  додались перші космічні перешкоди
 

[SIDEROCRATOR]

4 жовтня 1957 р. було запущено перший штучний супутник землі.
Людство вступило в космічну еру

Михайло, ти, як відомий маскофоб, повинен був сказати, що людство вступило не в космічну еру, а в еру забруднення космічного простору  Астрономам-спостерігачам до наземних перешкод  додались перші космічні перешкоди

Різниця є.
Ніхто до цього не запускав по півсотні супутників

[Chepurny]

Різниця є.
Ніхто до цього не запускав по півсотні супутників

Різниця дійсно є, але вона в іншому. Скільки супутників Маска висять на висотах вище 500 км, над зоною атмосферного самоочищення, та ще й не попадаючи по ночам в земну тінь? Правильна відповідь: 0 (НОЛЬ!). А у інших? Тисячі! Не п'ятдесят, Михайло, а тисячі! І скільки розгінних ступенів Маска продовжує висіти на земній орбіті, після того, як вони відпрацювали своє? 0 (НОЛЬ)! Вони повертаються в атмосферу зразу після виведення вантажу. А у інших? Скільки байконурівських "Фрегатів" зараз висить на еліптичних орбітах, час від часу вибухаючи? (останній вибух "Фрегату", додавший до високоеліптичного сміття ще сотні фрагменів, відбувся чи то в поточному, чи в минулому році, дивись тему про космічне сміття). Хтось про це замислювався, починаючи з 4-го жовтня 1957 року? А вибух одного-єдиного розгінника дає зовсім не п'ятдесят фрагментів. Так що різниця дійсно є

[Chepurny]

на початку серпня виповнилося 15 років з моменту проведення астроконференціі в Одесі, в якій я брав активну участь.

А стрілочкою показати? 

[SIDEROCRATOR]

Різниця є.
Ніхто до цього не запускав по півсотні супутників

Різниця дійсно є, але вона в іншому. Скільки супутників Маска висять на висотах вище 500 км, над зоною атмосферного самоочищення, та ще й не попадаючи по ночам в земну тінь? Правильна відповідь: 0 (НОЛЬ!). А у інших? Тисячі! Не п'ятдесят, Михайло, а тисячі! І скільки розгінних ступенів Маска продовжує висіти на земній орбіті, після того, як вони відпрацювали своє? 0 (НОЛЬ)! Вони повертаються в атмосферу зразу після виведення вантажу. А у інших? Скільки байконурівських "Фрегатів" зараз висить на еліптичних орбітах, час від часу вибухаючи? (останній вибух "Фрегату", додавший до високоеліптичного сміття ще сотні фрагменів, відбувся чи то в поточному, чи в минулому році, дивись тему про космічне сміття). Хтось про це замислювався, починаючи з 4-го жовтня 1957 року? А вибух одного-єдиного розгінника дає зовсім не п'ятдесят фрагментів. Так що різниця дійсно є

Якби не було першого спутника, не було б інтернету і ми б не переписувались тут

[Chepurny]

Якби не було першого спутника, не було б інтернету і ми б не переписувались тут

Значна частина планети (по території) не має інтернету і сьогодні; ще частина має повільний і дорогий інтернет. Саме для людей з цих частин планети і будується Старлінк.

[slava3500]

на початку серпня виповнилося 15 років з моменту проведення астроконференціі в Одесі, в якій я брав активну участь.

А стрілочкою показати? 

Якщо мова про мою скромну персону, то на другому фото ми щось обговорювали з Сашком Ангельським.
А Ви там теж були?

[Chepurny]

Ні, не був

[SIDEROCRATOR]

15 жовтня відсвяткував своє 90 річчя видатний таджицький астроном Пулат Бабаджанович Бабаджанов

Визначив орбіти більше 400 метеорів, відкрив понад 20 нових метеорних потоків — асоціацій. Вивчав структуру і походження метеорних потоків, особливості розподілу орбіт метеорних тіл у міжпланетному просторі. Згідно з міжнародними програмами провів у 1957—1959 роках дослідження фізичних параметрів верхніх шарів земної атмосфери в метеорний зоні за результатами фотографічних і радіолокаційних спостережень метеорів. Організував радянську екваторіальну експедицію (Сомалі, 1968—1970), яка здійснила цикл вимірювань дрейфу метеорних слідів над екватором, у результаті були отримані експериментальні дані про закономірності рухів верхньої екваторіальної атмосфери. Під керівництвом Бабаджанова створена апаратура і розроблені методи для дослідження фізичних явищ, які супроводжують політ метеорних тіл в атмосфері, вперше в СРСР проведено паралельні фотографічні і радіолокаційні спостереження метеорів.

Подякували

2 :gordon2903, UKBB

[SIDEROCRATOR]

17 жовтня 1930 р. Народився Фраймут Бёрнген ( нім.  Freimut Börngen 1930 ) - німецький астроном і першовідкривач астероїдів, який працює в обсерваторії Карла Шварцшильда . У період з 1961 по 1995 рік спільно з іншим німецькими астрономами їм було виявлено в цілому 537 астероїдів , 302 з яких він виявив самостійно.

Займався вивченням галактик за допомогою Телескопа Шмідта  в Обсерваторії Карла Шварцшильда в м Таутенбург , Німеччина. У 1995 році він вийшов на пенсію, але продовжив працювати в обсерваторії в якості вільнонайманого. Дослідження астероїдів проводилося у вільний час, так як пошук дрібних об'єктів не вважався досить престижним заняттям для керівників досліджень в НДР . Під час режиму НДР Борнген обмежувався політично нейтральними назвами для відкритих ним астероїдів, що відносяться до Тюрінгії або іменами відомих вчених або композиторів . Наприклад, (2424) Таутенбург або (3941) Гайдн . Після возз'єднання Німеччини він вибирав систематично історичні, наукові та географічні найменування, а часом і імена заслужених астрономів-любителів.

Фраймут Бёрнген заслужив гарну репутацію в міжнародному науковому співтоваристві своїми людськими якостями і добре обґрунтованим вибором назв небесних тіл. Міжнародний астрономічний союз назвав в його честь астероїд (3859) Бёрнген , відкритий Едвардом Боуелл на станції Андерсон-Меса обсерваторії Лоуелла в Арізоні .

Подякували

1 :UKBB

[SIDEROCRATOR]

200 років тому 17 жовтня 1820 р. народився Едуард Альбер Рош (фр. Édouard Albert Roche; 1820- 1883) — французький астроном та математик, найвідоміший своїми роботами в області небесної механіки.

 У 1849-1851 досліджував фігури рівноваги рідких тіл обертання, беручи до уваги не лише внутрішні сили, але і зовнішні сили тяжіння. Вивчив граничний випадок зоряної конфігурації, коли вся маса зосереджена в центрі (модель Роша). Ця модель, як виявилося згодом, краще за інші описує розподіл густини в зорях як головної послідовності, так і в гігантах, і сьогодні вона широко застосовується у фізиці тісних подвійних зір, а характерна поверхня нульової швидкості, що оточує обидва компоненти і визначає верхні межі розмірів компонентів, була названа граничною, або критичною, поверхнею Роша.
Запропонований Рошем закон зміни щільності Землі з глибиною і тепер використовується в теорії внутрішньої будови нашої планети. Рош розглянув рівновагу нескінченно малого супутника, що обертається біля кулястої планети по кеплеровій круговій орбіті, і показав, що рівноважні фігури неможливі, якщо кутова швидкість перевершує певну межу, звідси випливає, що існує нижня межа для радіуса орбіти — відстань, на якій рідкий супутник заданої щільності буде розірвано припливними силами (Межа Роша). Пояснив таким чином існування кілець у Сатурна. Досліджував також рух супутника скінченної маси. У 1873 році вперше дав математичне обґрунтування космогонічної небулярної гіпотези Лапласа, розглянув детально процес утворення планет, їхніх супутників, астероїдів. Вивчав атмосфери планет і комет, у 1859 роі, задовго до відкриття тиску сонячного світла, розглянув форму кометних оболонок і правильно пояснив її.

Подякували

4 :Игорь Александрович, AR81, Edward, UKBB

[SIDEROCRATOR]

21 жовтня 1923 р. в Мюнхені запрацював перший планетарій.

 Створити планетарій вперше запропонував засновник Німецького музею в Мюнхені О. Міллер в 1919 році. До 1923 року перший проекційний апарат був створений на заводі Цейсса в Єні, і показаний на річних зборах Німецького музею, а в кінці грудня встановлений для публіки. У травні 1925 року в тому ж Німецькому музеї було відкрито планетарій. Другий апарат встановили в Єні в тому ж році.

 Перші проекційні апарати були розраховані на певну географічну широту. Демонстрація зоряного неба над точкою з будь-широтою стала можлива після створення в 1925 році В. Бауерсфельдом великого апарату Цейсса, що здобув світову популярність.

Перший планетарій Цейса 1923 р.

Подякували

1 :UKBB

[SIDEROCRATOR]

25 жовтня святкує своє 80-річчя видатний украінський астроном Ярослав Яцків

Навожу тут вірш І.Андронова присвячений ювіляту:

Вшануймо пана Ярослава!
Він є найперший астроном!
Його життя - велика слава,
Як найславетний камертон!
Як президент АстрО-спільноти,
До зір він УАА веде,
Та ГАО піднімає квоти,
Та астрономів береже.
Далеко звідси телескопи,
Які дають нам відкриття,
Ведуться планові роботи
Заради Астро майбуття!
Журналів багатьох редактор,
У сотнях конференцій - в SOC.
І, як великий гранд-атрактор,
Збирає однодумців знов.
Бажаю міцного здоров’я,
Наснаги, радості, і мрій,
Успішніших проектів знову,
Подій щасливих новий рій!

Подякували

2 :ds40a, gordon2903

[SIDEROCRATOR]

195 років тому 26 жовтня 1825 р. народився Йоганн Фрідріх Юліус Шмідт (нім. Johann Friedrich Julius Schmidt; 1825 —  1884) — німецький астроном і геофізик.

Народився в Ойтині. Захопився астрономією ще у шкільні роки. У 14 років прочитав книгу «Селенографчний фрагмент» Шретера, завдяки якій придбав довічний інтерес до селенографіі. У 1841—1845 працював у Гамбурзькій обсерваторії, де познайомився з відомою картою Місяця, зробленою Беєром і Медлером. Основам астрономічних спостережень його навчав директор Гамбурзької обсерваторії Рюмкер.

У 1846—1852 був асистентом Аргеландера в Боннській обсерваторії, брав участь в зонних спостереженнях для каталогу «Боннський огляд». У 1853—1858 керував приватною обсерваторією барона фон Ункрехцберга поблизу Оломоуца. У 1856 випустив книгу «Місяць» — перший опис місячної поверхні з геологічної точки зору.

У 1858 уряд Греції запросив його на посаду директора Національної обсерваторії в Афінах, яку він займав до своєї смерті в 1884.

Протягом усього життя Шмідт спостерігав Місяць, головною його працею був великий атлас Місяця на 25 аркушах, який вийшов в 1878 і повнотою і точністю перевершив знаменитий місячний атлас Беєра і Медлера. У місячному атласі Шмідта відзначено 32 856 кратерів. Протягом 40 років вів систематичні спостереження змінних зір, відкрив багато нових змінних, включаючи Нову Лебедя в 1876. Зробив кілька сотень замальовок Юпітера, визначив з високою точністю періоди обертання Юпітера та Марса. Виконав численні спостереження сонячних плям, зодіакального світла, комет, туманностей; систематично спостерігав метеори і метеорні потоки, визначив радіанти багатьох потоків. Описав 28 місячних затемнень, що спостерігалися ним впродовж 38 років.

Поряд з астрономією, займався геофізикою, зокрема, дослідженнями земного вулканізму і сейсмічності, іноді — з ризиком для життя. Першим використовував барометр-анероїд для вимірювання висоти. Опублікував роботу про фізичну географію Греції.

Подякували

2 :Edward, UKBB

[SIDEROCRATOR]

340 років тому 31 жовтня (за іншими даними 13 червня) 1680 р. народився Вілеброрд Снеліус, (нім. Willebrord van Roijen Snell; 1580— 1626) — нідерландський астроном та математик. На Заході, особливо у англомовних країнах, його ім'я пов'язане з закон заломлення світла, хоча зараз відомо, що цей закон відкрив арабський вчений Ібн Саль у 984 році.

Вілеброрд Снеліус народився в Лейдені (Нідерланди) у 1580 році. У 1613 році він став наступником свого батька, Рудольфа Снела ван Роєна (1546–1613), професором математики в Університеті Лейдена. У 1615 році він спланував і здійснив на практиці новий метод знаходження радіуса Землі, визначаючи відстань з однієї точки на її поверхні до іншої, розташованої на тому ж меридіані, за допомогою тріангуляції. Його робота «Eratosthenes Batavus» («голландський Ератосфена»), опублікована в 1617 році, описує метод і результати його досліджень з вимірювання відстані між Алкмаром та Берген-оп-Зомом — двома містами, розташованими на відстані одного градуса меридіана. Снеліус отримав значення відстані 117 449 ярдів (107,395 км). Фактичне значення відстані становить приблизно 111 км. Снеліус був видатним математиком, створивши новий метод розрахунку відстані на поверхні Землі високої точності.

У 1616 році вперше запропонував розв'язок оберненої геодезичної засічки, яка отримала назву задача Снеліуса-Потенота. Задача полягає в тому, щоб знайти координати невідомої точки, вимірявши тільки кути на недоступні три точки з відомими координатами.

У 1621 році Вілеброрд Снеліус знову відкрив закон заломлення світла.

На додаток до «Eratosthenes Batavus», він опублікував «Cyclometria sive de circuli dimensione» (1621) та «Tiphys Batavus» (1624). Він також редагував «Coeli та ін siderum в ео errantium observationes Hassiacae» (1618), що містить астрономічні спостереження ландграфа Вільгельма IV Гессенського. Праця «Тригонометрія» (Doctrina triangulorum) авторства Снеліуса була опублікована через рік після його смерті.

Подякували

2 :Edward, UKBB