Друк

[Гість]

Ласкаво просимо, Гість. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся.
26 Лютого 2025, 22:56:18

1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди

Увійти

[Новини]

•    Новини
•      Астрономія
•      Астрозаходи
•    Життя клуба
•      Новини
•      Проекти
•      Заходи
•      Звіти про спостереження
•      Документи
•    Статті
•      Обладнання та телескопи
•      Спостереження
•      Астрофотографія
•      Астрософт
•      Астрономія в Україні
•      Астрономи шуткують
•      Інше
•     
•      Файловий архів

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

[SIDEROCRATOR]

23 лютого 1915 р. народився Хорхе Сааде (Jorge Sahade1915 - 2012) — аргентинський астроном.

Народився в Альта-Грасія (провінція Кордова). Освіту здобув у Національному університеті Кордови (1937) і Національному університеті Ла-Плати (1943). У 1943-1946 був стипендіатом Національного університету Ла-Плати в Єркській обсерваторії і обсерваторії Мак-Доналд (США). У 1946-1955 працював в обсерваторії в Кордові (з 1953 - директор), в 1948-1955 - також професор Національного університету в Кордові. У 1955-1958 і в 1960 працював у Каліфорнійському університеті в Берклі (США). В 1958-1971 — професор, завідувач відділом обсерваторії Національного університету Ла-Плати, в 1968-1969 — директор цієї обсерваторії. У 1971-1983 працював в Інституті астрономії та космічної фізики в Буенос-Айресі (в 1971-1974 — директор). З 1983 працював в Аргентинському інституті радіоастрономії.

Досліджував детально спектри багатьох пекулярних тісних подвійних зірок, зокрема систем з зірками типу Вольфа—Райє, а також симбіотичних зірок; визначав орбіти і фізичні параметри компонентів подвійних систем, вивчав газові потоки в них, навколозоряні оболонки.
Одним з перших розглянув тісні подвійні системи з точки зору їхньої еволюційної історії, розробив класифікаційну схему для подвійних зірок, що виходить із розташування їхніх компонентів на діаграмі Герцшпрунга—Рассела і враховує еволюційні зв'язки між компонентами. Запропонував інтерпретацію змінних типу W Великої Ведмедиці, розглянув питання про можливі шляхи еволюції зірок типу Вольфа—Райє. Автор книги «Взаємодіючі подвійні зірки» (спільно з Ф.Б.Вудом, 1978).
Член-кореспондент Національної АН в Буенос-Айресі (1970) та Національної АН в Кордові (1972). Член-кореспондент Королівської академії точних, фізичних та природничих наук в Мадриді (1972), віце-президент (1967-1973), президент (1985-1988) Міжнародного астрономічного союзу.

Подякували

1 :UKBB

[Edward]

Бруно Ноланський (Джордано) - один з стовпiв пантеiзма, людина що заплатила життям вiдстоючи своi iдеi та принципи. А таких в iсторii людства одиницi...

С этим никто не спорит, хотя, как по мне, пантеизм уж слишком широкое понятие, в него можно впихнуть очень многое - от язычества до отдельных школ буддизма и Нью-Эйндж.

Взагалі то це фрагмент мого кандидацького реферата з філософіі

А как считаешь, Михаил, философия - это наука?

я вважаю що наука
Et omnia in philosofia, omnes in philosofo continentur

Философия примерно такая же наука, как и образование, например, в хореографическом училище...
У греков философия родилась как продолжение дружеской попойки, а у коммуняк МЛФ - стала самой главной наукой, хорошим инструментом по наукообразному оболваниванию гегемона
ПМ. Цiкаво, скiльки рокiв за останне речення дали б у 80-му?(бо у 89, вже нiчого не дали )

[SIDEROCRATOR]

Бруно Ноланський (Джордано) - один з стовпiв пантеiзма, людина що заплатила життям вiдстоючи своi iдеi та принципи. А таких в iсторii людства одиницi...

С этим никто не спорит, хотя, как по мне, пантеизм уж слишком широкое понятие, в него можно впихнуть очень многое - от язычества до отдельных школ буддизма и Нью-Эйндж.

Взагалі то це фрагмент мого кандидацького реферата з філософіі

А как считаешь, Михаил, философия - это наука?

я вважаю що наука
Et omnia in philosofia, omnes in philosofo continentur

Философия прмерно такая же наука, как и образование, например, в хореографическом училище...
У греков философия родилась как продолжение дружеской попойки, а у коммуняк МЛФ - стала самой главной наукой, хорошим инструментом по наукообразному оболваниванию гегемона
ПМ. Цiкаво, скiльки рокiв за останне речення дали б у 80-му?(бо у 89, вже нiчого не дали )

При Андропову б добре дали

[kervran]

Бруно Ноланський (Джордано) - один з стовпiв пантеiзма, людина що заплатила життям вiдстоючи своi iдеi та принципи. А таких в iсторii людства одиницi...

С этим никто не спорит, хотя, как по мне, пантеизм уж слишком широкое понятие, в него можно впихнуть очень многое - от язычества до отдельных школ буддизма и Нью-Эйндж.

Взагалі то це фрагмент мого кандидацького реферата з філософіі

А как считаешь, Михаил, философия - это наука?

я вважаю що наука
Et omnia in philosofia, omnes in philosofo continentur

Философия прмерно такая же наука, как и образование, например, в хореографическом училище...
У греков философия родилась как продолжение дружеской попойки, а у коммуняк МЛФ - стала самой главной наукой, хорошим инструментом по наукообразному оболваниванию гегемона
ПМ. Цiкаво, скiльки рокiв за останне речення дали б у 80-му?(бо у 89, вже нiчого не дали )

При Андропову б добре дали

дали б безплатного галаперидолу і б прив'язали у палаті до ліжка поки не перетворисся в овоч)))

[SIDEROCRATOR]

Бруно Ноланський (Джордано) - один з стовпiв пантеiзма, людина що заплатила життям вiдстоючи своi iдеi та принципи. А таких в iсторii людства одиницi...

С этим никто не спорит, хотя, как по мне, пантеизм уж слишком широкое понятие, в него можно впихнуть очень многое - от язычества до отдельных школ буддизма и Нью-Эйндж.

Взагалі то це фрагмент мого кандидацького реферата з філософіі

А как считаешь, Михаил, философия - это наука?

я вважаю що наука
Et omnia in philosofia, omnes in philosofo continentur

Философия прмерно такая же наука, как и образование, например, в хореографическом училище...
У греков философия родилась как продолжение дружеской попойки, а у коммуняк МЛФ - стала самой главной наукой, хорошим инструментом по наукообразному оболваниванию гегемона
ПМ. Цiкаво, скiльки рокiв за останне речення дали б у 80-му?(бо у 89, вже нiчого не дали )

При Андропову б добре дали

дали б безплатного галаперидолу і б прив'язали у палаті до ліжка поки не перетворисся в овоч)))

Або б послали десь на колиму...

[SIDEROCRATOR]

115 років тому 22 лютого 1906 р німецьким астрономом Максом Вольфом в обсерваторії Хайдельберг, Німеччина було відкрито перший астероїд з групи троянців - 588 Ахіллес
588 Ахіллес (грец. Ἀχιλλεύς) - великий троянський астероїд Юпітера. Астероїд був відкритий  і названий на честь Ахіллеса, героя Іліади Гомера. Він був першим відкритим троянським астероїдом і за розміром займає шосте місце серед них.
Фотометричні спостереження, проведені в 1994 році, дозволили отримати криві блиску цього тіла, з яких випливало, що період обертання астероїда навколо своєї осі дорівнює 7,32 ± 0,02 години, зі зміною блиску в міру обертання 0,31 ± 0,01 m.

Ахіллес був виявлений 22 лютого 1906 німецьким астрономом Максиміліаном Вольфом в Державній обсерваторії Гейдельберг-Кенігштуль на півдні Німеччини. Це тіло, однак, залишилося непідтвердженими, так як період спостереження був недостатньо довгим для розрахунку орбіти. згодом у серпні Копфф, колега Вольфа з Гейдельберга, через вісім місяців виявив також 617 Патрокла через вісім місяців після Ахіллеса.

Ахіллес обертається навколо Сонця на відстані 4,4-6,0 а.е. в лагранжевій точці L4 системи Сонце - Юпітер, і робить один оборот за 11 років і 11 місяців (4343 дня; велика піввісь 5,21 а.о.). Його орбіта показує ексцентриситет 0,15 і нахил 10 градусів від площини екліптики.

Ахіллес - перший відомий приклад стійкого вирішення проблеми трьох тіл, розроблений французьким математиком Жозефом Лагранжем в 1772 році, на честь якого названа мала планета 1006 Лагранжа. Після відкриття інших астероїдів з аналогічними орбітальними характеристиками, які також були названі в честь героїв Троянської війни, став широко використовуватися термін «троянці» або «троянські контури Юпітера». Крім того, було встановлено правило, що точка L4 є "грецьким табором", тоді як точка L5 - "троянський табір". Хоча це сталося не раніше, ніж кожен табір придбав в своїх рядах "шпигуна" (Гектор - в грецькому таборі і Патрокл - в Троянському).

У таксономічній схемі Толена Ахілллес класифікується як астероїд D-типу з незвичайним спектром (DU). Його V-I колірний індекс 0,94 типовий для більшості більших троянців Юпітера.

Згідно з дослідженнями, проведеними Інфрачервоним астрономічним супутником IRAS, японським супутником Akari і місією NEOWISE  поверхня тіла Ахіллеса має дуже низьке альбедо в діапазоні від 0,0328 до 0,043, що робить його абсолютну величину рівної приблизно 8,57. Це відповідає діаметру від 130,1 до 135,5 кілометрів. Ахіллес - 6-й за величиною троян Юпітера за даними IRAS і Акарі, і 4-й за величиною за даними NEOWISE
Період обертання Ахілла, що становить 7,3 години, дещо коротший, ніж у більшості інших великих троянців Юпітера, але близький до періоду (911) Агамемнона, (3451) Ментора і (3317) Паріса, які схожі на нього за розміром. Його низька амплітуда яскравості свідчить про досить сферичній формі [7]. З липня 2007 р до вересня 2008 р скоординовані фотометричні спостереження проводилися астрономами в Сімеїзькій обсерваторії (Крим), обсерваторії Рожен (Болгарія), Майданак (Узбекистан) і Харків (Україна). Аналіз отриманих світлових кривих визначив період 7,306 ± 0,002 години з амплітудою яскравості 0,02-0,11 (U = 3/3/3/3).

Подякували

1 :UKBB

[SIDEROCRATOR]

55 років тому, 1 березня 1966 року радянська космічна станція "Венера-3" врізалася у поверхню Венери, ставши першим земним космічним апаратом, що торкнувся поверхні іншої планети.

Розбити апарат  об поверхню планети ніяк не входило в плани інженерів - апарат мав увійти в атмосферу Венери, спуститися на її поверхню за допомогою парашуту та почати наукові дослідження. Серед наукового обладнання спускового апарату "Венери-3" були фотометр, газовий аналізатор, датчики температури тиску та щільності, детектор руху та лічильник гамма-випромінювання.  А ще на борту знаходився металевий глобус Землі, діаметром 70 мм та вимпел з гербом СРСР.

Перед відправкою спусковий апарат ретельно знезаразили, аби уникнути біологічного забруднення Венери, адже вважалося, що Венера - це сестра-близнюк Землі і умови  там  можуть бути подібні до земних.

"Венеру -3" розробили з припущенням, що температура на Венері не перевищує 60°, отже конструкція передбачала посадку не тільки на тверду, а й на рідку поверхню.  Ба більше - на той час вчені ще не знали, що на поверхні нашої сусідки шалений атмосферний тиск, отже конструкція цього не враховувала.

Нажаль "Венера-3" не передала ніяких даних про нашу космічну сусідку, адже зв'язок з апаратом було втрачено задовго до наближення до планети, проте під час польоту станція зібрала  чимало інформації про навколоземний та космічний простір в період спокійного Сонця.

Подякували

1 :UKBB

[SIDEROCRATOR]

35 років тому космічний апарат Вега-1 наблизився до комети Галлея на відстань 8879 км. Були отримані перші в історії фото ядра комети.
https://www.planetary.org%2Fspace-images%2Fcomet-halley-from-vega-2&psig=AOvVaw1CTjvqODrYIS0_lPb6U3C6&ust=1615239347862000&source=images&cd=vfe&ved=0CAkQjhxqFwoTCIDg_9ORn-8CFQAAAAAdAAAAABAD

«Веги» і комета Галлея рухалися на зустрічних курсах і швидкість зближення перевищувала 70 км/с. Якби апарати запізнилися хоч би на годину, то відхилення при зближенні склало б близько 100 тис. км. Складність полягала ще і в тому, що заздалегідь неможливо було розрахувати траєкторію руху комети з необхідною точністю. Для наземної астрометричної підтримки в СРСР була розроблена і реалізована програма "Радянська програма дослідження комети Галлея (РаПроГ), в якій взяли участь 22 астрономічних установи. Уточнення орбіти комети тривало аж до проходження «Вег» повз її ядро. Завдяки інформації, отриманій від «Вег», вдалося точніше підвести до комети європейський апарат «Джотто» (на відстань 596 км).

6 і 9 березня 1986 року «Веги» пройшли на відстані 8890 і 8030 км від ядра комети.

«Веги» передали близько 1500 знімків внутрішніх областей комети Галлея і її ядра, інформація про пилову обстановку усередині комети, характеристики плазми, виміряли темп випару льодів (40 тонн в секунду у момент прольоту «Вег») і інші дані. Зображення ядра комети були отримані уперше в історії. Крім того, апарати виявили наявність складних органічних молекул.

Подякували

1 :UKBB

[SIDEROCRATOR]

240 років тому 13 березня 1781 року Вільям Гершель відкрив планету Уран.

Англійський астроном Вільям Гершель, який взявся до реалізації грандіозної програми упорядкування повного систематичного каталога зоряного неба, 13 березня 1781 року помітив поблизу однієї із зірок сузір'я Близнят цікавий об'єкт, що, очевидно, не був зіркою: його видимі розміри змінювалися залежно від збільшення телескопа, а найголовніше — змінювалося його розташування на небі.

Гершель спочатку вирішив, що відкрив нову комету (його доповідь на засіданні Королівського товариства 26 квітня 1781 року так і називався — «Повідомлення про комету»), але від кометної гіпотези незабаром довелося відмовитися. На подяку Георгу III, який призначив Гершеля королівським астрономом, він запропонував назвати планету «Георгієвою зіркою», проте, щоб не порушувати традиційного зв'язку з міфологією, було ухвалено назву «Уран».
Уран став першою планетою, відкритою у Новий час і за допомогою телескопа. Про відкриття Урана Вільям Гершель повідомив 13 березня 1781 року, тим самим вперше з часів античності розширив межі Сонячної системи. Хоча деколи Уран помітний неозброєним оком, ранні спостерігачі ніколи не визнавали Уран за планету через його тьмяність та повільний рух орбітою.

запис з журналу Гершеля про спостереження Урана

Подякували

3 :SWN, gordon2903, UKBB

[SIDEROCRATOR]

35 років тому, в ніч з 13 на 14 березня 1986 року апарат Джотто - автоматична міжпланетна станція ЄКА, метою польоту якої був проліт повз ядра комети Галлея і його вивчення пройшов на відстані в 596 км від ядра комети.

На фото - ядро комети Галлея зроблена Джотто в момент максимального зближення.

Подякували

1 :UKBB

[SIDEROCRATOR]

В середині березня 415 р.(в десятий рік консульства Гонорія)  (під час березневого посту) християни фанатики з секти парабаланів вбили жінку астронома Гіпатію.  Відповідальність за це в багатьох джерелах покладається на патріарха Кирила Александрійського, одного з отців Церкви

одне з гіпотетичних зображень Гіпатії

Гіпатія, відома як Гіпатія Александрійська (грец. Ὑπᾰτία ἡ Ἀλεξάνδρεῖα)(353/368-415) — грецька філософиня, математик і астроном, що працювала в Александрії. Дочка математика Теона, останнього управителя Александрійської бібліотеки. Послідовниця неоплатонівської школи Ямвліха. Займалася обчисленням астрономічних таблиць, написала коментарі до творів Аполлонія (щодо конічних перетинів) і Діофанта (з арифметики), які не збереглися.
Гіпатія брала участь у громадських справах міста і користувалася значною популярністю.

Вбивство Гіпатії часто вважається подією, що відмічає кінець класичної античності та остаточний занепад інтелектуального життя Александрії.
Гіпатія була дочкою александрійського філософа та математика Теона.  дівчинка жила з батьком в Александрійському мусейоні. Батько навчив її ораторському мистецтву та вмінню переконувати людей. Він працював в Александрійському мусейоні, який являв собою великий науковий центр того часу. Найвідоміша у наш час александрійська бібліотека і зараз має світову славу. На той час вона становила лише частину музею, до складу якого також входили організації за сучасним уявленням порівняні з Академією наук та університетом. Саме там Іпатія отримала свою першу освіту. Далі вона навчалася у Афінах. Історія людства знає лише два міста, вплив яких на розвиток культури суспільства неможливо переоцінити — це Спарта та Афіни. Перше прославилося патріотизмом, а друге — високим рівнем культури та науки.

В Афінах Гіпатія вивчала праці Платона та Аристотеля. А потім, повернувшись до Александрії, починає викладати в Мусейоні математику, механіку, астрономію та філософію.
Гіпатія опинилася у центрі війни релігій. Час її життя припадав на самий кінець античного світу. Люди античності були язичниками. За імператора Костянтина  християнство стало панівною релігією. Язичники та їх культура жорстоко переслідувалися. Для християн у ті часи будь-які знання, крім догматів та віри, були незрозумілі. Нещадно знищувалися цінності античної культури. Так у 391 за наказом єпископа Феофіла було знищено александрійський храм Серапейон з усім книжковим скарбом. У 394 році імператор Феодосій І, який отримав від християнської церкви прізвисько «Великий», скасував Олімпійські ігри, порушивши давню традицію греків. Багато античних храмів, пам'яток великої стародавньої культури, було зруйновано.

ілюстрація з Александрійської хроніки 391 р. Феофіл тріумфує в захопленому Серапеумі

На початку V сторіччя астрономія була частиною математики, а різниці між астрономом, який вивчає небесні явища, і астрологом, який передрікає долю за зірками, не робилося. Навіть в офіційних документах зоренауковців називали просто математиками. У 409 імператори Гонорій і Феодосій II видали спеціальний закон. Математикам ставилося в обов'язок з'явитися до єпископа, відректися від богопротивних поглядів, спалити список своїх помилок і присягнути дотримуватися християнської віри. Тих же, хто відмовлявся принести зречення, необхідно було вигнати з Риму та всіх інших міст. Математиків, які наважилися порушити цю постанову, самовільно залишилися в містах або під прикриттям неправдивої присяги продовжували потай займатися своєю професією, належало карати без усякого милосердя.
В історії науки Гіпатія відома як винахідник. Вона створила такі астрономічні прилади: пласка астролябія — прилад для визначення широт і довгот в астрономії, яка використовувалася для визначення знаходження Сонця, зірок та планет, а також планісферу — зображення небесної сфери на площині, на якій можна обчислювати захід і схід небесних світил. Гіпатія винайшла ареометр — прилад для визначення густини рідини.
плоска астролябія винайдена Гіпатією (копія 11 ст)

Гіпатія обчислювала астрономічні таблиці, написала коментарі до наукових творів Аполлонія та Діофанта. Вона мала славу талановитого вченого та викладача. До Гіпатії в Александрію приїжджали вчитися люди з різних країв світу. Одним з її учнів був Синезій, єпископ Птолемаїди.

Впливовість Гіпатії не подобалася духовенству, оскільки вона викладала філософію язичників — вчення неоплатоніків. Александрійський патріарх (412–444) Кирило проводив жорстку політику утвердження християнства. Він був ворогом Гіпатії та поширював плітки про те, що Гіпатія чаклунка.

Так за свідченнями Іоана Нікейського:
І в ті часи в Олександрії з’явилася філософ-жінка, язичниця на ім’я Іпатія, і вона весь час присвячувала магії, астролябіям та музичним інструментам, і вона переслідувала багатьох людей через свої сатанинські хитрощі. І префект міста надзвичайно шанував її; бо вона переслідувала його своєю магією. І він перестав відвідувати церкву так, як це було за його звичаєм ... І він не тільки робив це, але привертав до неї багато віруючих, і сам приймав невіруючих у свій дім".

Пізніше було знайдено привід для страти. Був вбитий якийсь монах на ім'я Гієракей. Кирило звинуватив Гіпатію в причетності до вбивства. Це спричинило істерику серед християн.


Вбивство Гіпатіі
У 415 під час березневого посту натовп релігійних фанатиків під керівництвом монаха-читця Петра звірськи забив жінку. Натовп витягнув Гіпатію з ношів, її побили та затягли до християнського храму. Тут з неї зірвали одяг та порізали гострими кінцями морських раковин. Тіло її було розірване на шматки, а залишки протягли по всьому місту і спалили у вогні. Так за свою мудрість сплатила Гіпатія страшну ціну.

Подякували

2 :Игорь Александрович, UKBB

[Игорь Александрович]

Тіло її було розірване на шматки, а залишки протягли по всьому місту і спалили у вогні.

Бандюгани, аферисти і просто сволота 

[SIDEROCRATOR]

Тіло її було розірване на шматки, а залишки протягли по всьому місту і спалили у вогні.

Бандюгани, аферисти і просто сволота 

полюби ближноього свого...

[Игорь Александрович]

Тіло її було розірване на шматки, а залишки протягли по всьому місту і спалили у вогні.

Бандюгани, аферисти і просто сволота 

полюби ближноього свого...

По справам їхнім впізнаєте їх.

[SIDEROCRATOR]

105 років тому 20 березня 1916 року в журналі «Annalen der Physik» Альберт Ейнштейн опублікував працю "Основи загальної теорії відносності". На думку багатьох вчених ця теорія є найвизначнішою і найкрасивішою теоретичною побудовою за всю історію фізики.

На відміну від теорії гравітації Ньютона загальна теорія відносності Ейнштейна розглядає викривлення в просторі-часі (чотиривимірному просторі) і придатна для опису гравітаційної взаємодії тіл, що рухаються зі швидкостями близькими до швидкості світла. Її також можна застосовувати у випадку сильних гравітаційних полів, що виникають, наприклад, поблизу нейтронних зір.

Теорія Ейнштейна відкрила шлях до побудови теорії Всесвіту — космології, дала можливість передбачити гравітаційне відхилення світла та існування чорних дір (області простору, з якої не може виходити ні матерія ні інформація), які згодом знайшли експериментальне підтвердження, пояснити особливості орбіти Меркурія.

За дуже невеликий час загальна теорія відносності Ейнштейна стала практично загальновизнаним фундаментом сучасної фізики. Однак Нобелівська премія з фізики (1922 р.) була присуджена йому за теорію фотоефекту, оскільки на думку багатьох теорія Ейнштейна була надто революційною.

У 1933 році, після приходу до влади у Німеччині фашистів, Альберт Ейнштейн емігрував до США, зайняв посаду професора в Прінстоні, де займався процесами космогонії і працював над єдиною теорією поля. У 1950 році Ейнштейн опублікував свою єдину теорію поля, в якій намагався з єдиної позиції пояснити гравітаційні та електромагнітні явища і процеси. Ця праця була визнана вченими як повний провал, однак не похитнула авторитет Ейнштейна як видатного фізика сучасності.

Подякували

3 :Игорь Александрович, andykv59, UKBB

[SIDEROCRATOR]

День народження Астрофотографії
 22 березня 1840 року Американський аматор астрономії Джон Дрепер - професор хімії у Нью-Йоркському університеті, виконав перший успішний знімок Місяця
 Дагеротипне зображення супутника Землі стало результатом 20-хвилинного експонування йодосрібної пластинки у 5-дюймовому (13 см) рефлекторі.

Подякували

2 :ds40a, UKBB

[slava3500]

25 років тому 25 березня 1996 року комета C / 1996 B2 (Хиакутаке) пройшла приблизно в 15,2 млн км від Землі досягнувши при цьому блиску приблизно 0,0m.
Газовий хвіст легко спостерігався до відстані більше 45 градусів від голови комети!



http://www.cometography.com/lcomets/1996b2.html

Подякували

4 :Polaris, Edward, SIDEROCRATOR, UKBB

[Edward]

На нашому вiцi це була мабудь сама мальовнича комета

[SIDEROCRATOR]

На нашому вiцi це була мабудь сама мальовнича комета

А як же Хейла Боппа

[Edward]

На нашому вiцi це була мабудь сама мальовнича комета

А як же Хейла Боппа

Яка Хейла Боппа, ви ii бачили?