Тема: Видатні дати в астрономії (Прочитано 221647 раз)

WEST

Чудове фото!

slava3500

135 років тому створено Французьке астрономічне товариство (фр. Société astronomique de France, SAF) - некомерційна організація. Її засновником став знаменитий астрономом Камілл Фламмаріон.

Товариство відкрито як професіоналів, так любителів астрономії з усіх країн світу.

Призначення організації сформульовано у її статуті:
Товариство створено з метою об'єднати людей, які зайняті практичною чи теоретичною астрономією, або хто зацікавлений у розвитку цієї науки та розширенні її впливу на просвітництво. Його зусилля повинні підтримати зростання та розширення цієї науки, а також сприяння пошуку шляхів та засобів для тих, хто хоче проводити астрономічні дослідження.

Товариство проводить активну наукову та науково-популярну діяльність. На знак визнання його заслуг французький астроном Андре Патрі в обсерваторії Ніцци назвав відкритий ним 24 листопада 1940 астероїд «(4162) SAF».

https://saf-astronomie.fr/

Yurakoz

Краще написати товариство, суспільство має інше значення.

slava3500

Уточнення прийняте.

SIDEROCRATOR

29 січня 1688 р. народився Еммануїл Сведенборг (1688 - 1772) Шведський астроном і філософ

Наукові роботи Сведенборга з астрономії стосувалися різних питань, але основний внесок становлять його космологічні і космогонічні гіпотези та концепції, які він розробляв з 1722 і виклав у праці "Принципи природи" (1729-1734). В області космогонії Сонячної системи виходив з концепції вихрового Всесвіту Декарта. За Сведенборгом, планети сформувалися в результаті виникнення і поступового розвитку в Сонці вихору матерії, який, прискорюючись, розширювався під дією відцентрових сил. Ця ідея пізніше використовувалася в гіпотезах Ж. Бюффона, І. Канта, П. С. Лапласа. У космології його твердження зводилися до того, що всі явища і процеси в природі, незалежно від їхніх масштабів, підпорядковуються деяким загальним принципам. Так, Чумацький Шлях визначався як реально існуюча система зірок, утримуваних разом фізичними силами. Сведенборг одним з перших висловив ідею космічної ієрархії: існування складних систем, елементами яких є цілі "чумацькі шляхи", які в свою чергу складаються з зоряних скупчень, і т. Д. Незалежно і більш детально таку концепцію розвинув в 1761 І. Г. Ламберт. В одній з ранніх робіт (1718) прийшов до висновку, що періоди орбітального і осьового обертання планет, у тому числі Землі, поступово збільшуються (зростає тривалість року і доби). Пізніше на основі теорії приливної тертя до такого ж висновку прийшов Дж. Х. Дарвін.

SIDEROCRATOR

130 років тому 31 cічня 1892 р. шотландський аматор астрономії Томас Андерсон першим помітив спалах нової зорі в сузір"ї Візничого (Т Aurigae). Наступного дня він послав королівському астроному Ральфу Копеланду телеграму наступного змісту: Nova in Auriga. In Milky Way, about two degrees south of χ Aurigae, preceding 26 Aurigae. Fifth magnitude, slightly brighter than χ (Нова в Візничому, в Чумацькому Шляху на 2 градуси південніше Х Візничого, перед 26 візничого. 5 величина трошки яскравіша за Х).
В той же вечір Копеланд підтвердив відкриття.
Хоча насправді Андерсон вперше побачив її ще 24 грудня 1891 проте помилково прийняв її за 26 Візничого.
Почавши досліджувати фотопластинки виявилось що зоря спалахнула ще 10 грудня 1891 але не була помічена через дуже повільне наростання блиску.
Згодом коли зоря досягла 3.7 m Готард сфотографував її спектр.

згодом порівнявши спектрограму нової Візничого зі спектрами планетарних туманностей він дійшов висновку про їхню подібність.

як зауважив Готард : спектр не тільки подібний, але аспект і положення ліній показують, що це повна ідентичність зі спектрами планетарних туманностей. Іншими словами, нова зірка перетворилася в планетарну туманність".
Таким чином було вперше доведено генетичний звязок нових зірок і планетарних туманностей.

Докладніше про спектральні дослідження Нової можна прочитати тут:
https://www.google.com.ua/url?sa=i&rct=j&q=&esrc=s&source=images&cd=&ved=0ahUKEwim3eq7x-7RAhVqD5oKHf4IA7YQjhwIBQ&url=https%3A%2F%2Farchive.org%2Fdetails%2Fphiltrans01003946&bvm=bv.146073913,d.bGs&psig=AFQjCNG9NLMABxeRS_rZMHCiwLron1X4eQ&ust=1486024489152459

SIDEROCRATOR

4 лютого 1906 р. народився Клайд Томбо (1906-1997)американський астроном, який відкрив велике число астероїдів, а також карликову планету Плутон в 1930 (в період з 1930 по 2006 Плутон вважався планетою).

Народився в сім'ї бідного фермера-орендаря. У 12-річному віці Клайд вперше подивився в астрономічну трубу на Місяць, і з цього моменту почалося його захоплення астрономією. Коли Клайд закінчив середню школу, його однокласники записали в книгу випускників пророчу фразу: «Він відкриє новий світ».
Подальше навчання Клайда виявилася неможливим через відсутність у батьків грошей.
У зв'язку з цим, він прийняв рішення вивчати астрономію самостійно і самостійно зробити телескоп. Після перших невдалих дослідів, для дотримання температурного режиму при обробці дзеркала рефлектора, викопав погріб і в ньому обробляв скляні диски для свого 9-дюймового рефлектора. Малюнки місячних кратерів, супутників Юпітера, поверхні Марса він послав у Ловеллівську обсерваторію, де вони були високо оцінені фахівцями.
В кінці 1928 директор Ловеллівської обсерваторії доктор Весто Слайфер (1875-1969) прислав Клайду лист із запрошенням на роботу. Він був зарахований до штату в якості лаборанта-фотографа.
В 1932 Клайд Томбо вступив до Канзаського університету, який закінчив в 1936. Продовжував працювати в Ловеллівській обсерваторії до 1943. У 1943-1945 викладав в Арізонському коледжі у Флагстаффі, в 1945-1946 - у Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі.
З 1946 а працював в Абердинській балістичній лабораторії в Лас-Крусес, (штат Нью-Мексико), з 1955 - також в ун-ті шт. Нью-Мексико (з 1965 - професор, з 1973 - почесний професор).

За відкриття Плутона Клайд Томбо був удостоєний спеціальної медалі із зображенням Вільяма Гершеля. Крім того, за внесок в астрономічну науку, був удостоєний медалі ім. X. Джексон-Гуілт Лондонського королівського астрономічного товариства (1931) та інших нагород.

Из книги "Поиски планеты Икс" - Саймон Т.

WEST

Його мати перед від іздом в Ловелловську обсерваторію запитала: Ми назбирали грошей тільки в один кінець, а, якщо тобі там не сподобається, як ти доберешся додому? На що Клайд відповів: Мені там не може не сподобатися.

Edward

Астрограф ("Камера Плутона") i досi зберiгся: https://lowell.edu/discover/telescopes-exhibits/pluto-discovery-telescope/
За конструкциею це фотографiчний триплет (триплет Тейлора) грошi на його виготовлення(вже пiсля смертi Персiваля Ловелла) надав його брат Лоуренс. Телескоп зараз перенесений в iнше мiсце i не знаходиться на территорii обсерваторii в Флагстаффi.

SP

А що ото за мотузки?

SIDEROCRATOR

Цитата: Edward від 07 Лютого 2022, 16:27:14

Астрограф ("Камера Плутона") i досi зберiгся: https://lowell.edu/discover/telescopes-exhibits/pluto-discovery-telescope/
За конструкциею це фотографiчний триплет (триплет Тейлора) грошi на його виготовлення(вже пiсля смертi Персiваля Ловелла) надав його брат Лоуренс. Телескоп зараз перенесений в iнше мiсце i не знаходиться на территорii обсерваторii в Флагстаффi.

Дякую за цікаве доповнення!

Так а деж той телескоп зараз?

Edward

Цитата: SIDEROCRATOR від 07 Лютого 2022, 19:26:01

Цитата: Edward від 07 Лютого 2022, 16:27:14
Астрограф ("Камера Плутона") i досi зберiгся: https://lowell.edu/discover/telescopes-exhibits/pluto-discovery-telescope/
За конструкциею це фотографiчний триплет (триплет Тейлора) грошi на його виготовлення(вже пiсля смертi Персiваля Ловелла) надав його брат Лоуренс. Телескоп зараз перенесений в iнше мiсце i не знаходиться на территорii обсерваторii в Флагстаффi.
Дякую за цікаве доповнення!
Так а деж той телескоп зараз?

Флагстафф доволi сильно пiдсвiчуе, то пiсля реставрацii, на початку 2000, було прийняте рiшення про перенесення телескопа на спостережувальну станцiю. Вона теж десь у Аризонi, але я туди не доiхав. Було навiть фiнансування якоiсь спостережувальноi програми, але я вже не пам'ятаю про що йдеться. Якiсть зображення в нього як "у триплета": пляма розсiювання велика...але як з'ясувалося це не недолiк

i Плутона було знайдено...
ПС. - Що таке астронoмiчний факт взагалi?
- Невелика плямка на фотоплатiвцi...

ПС1. Довелося бачити зображення Плутона на оригiнальнi платiвцi на якiй його було знайдено, маленький...

Будете у Аризонi, обов'язково вiдвiдайте Флагстафф та Ловелiвську обсерваторiю, е що подивитись (особливо музей та бiблiотеку, та гляньте у 24 дюймовий кларкiвський рефрактор,вiн один з найкращих). Грейт Kаньон теж поряд.
ПС2. В Нью-Мексiко у мiстi Aламогордо е планетарiй iменi Клайда Томбо. Пiсля вiйни (WW2), Томбо тут працював у Лабораторii реактивного руху, займався балiстикою ракет.

SIDEROCRATOR

140 років тому 5 лютого 1882 р. народився Август Копфф (1882-1960) - німецький астроном, першовідкривач комет і астероїдів.

Спочатку працював в Гейдельберзі в місцевій обсерваторії, а потім перейшов до Берлінського університету імені Гумбольдта, де зайняв місце директора «Інституту астрономічних розрахунків». У період 1901 по 1909 рік їм було відкрито в цілому 68 астероїдів, два з яких він виявив спільно з іншими астрономами.

Їм було також відкрито кілька комет, наприклад, періодична комета 22P / КОПФ і неперіодичних комета C / 1906 E1. Він також виявив 68 астероїдів, включаючи троянців (617) Патрокл і (624) Гектор.

Астероїди (596) Шейла, (607) Дженні, (608) Адольфіна відкриті в 1906 році, (631) Філіппіна, (634) Уте, відкриті в 1907 році, Копфф назвав на честь своїх друзів, а астероїд (628) Христина, відкритий в тому ж році, був названий на честь його дружини, а (668) Дора - на честь її подруги.

Гейдельберзька обсерваторія

Edward

Шо за мода пiшла, фарбувати телескопи у синiй колiр?

SIDEROCRATOR

Цитата: Edward від 10 Лютого 2022, 18:51:47

Шо за мода пiшла, фарбувати телескопи у синiй колiр?

Ніде нема чіткоі регламентаціі як фарбувати телескоп от кожен і фарбує як хоче

Edward

Цитата: SIDEROCRATOR від 10 Лютого 2022, 21:49:13

Цитата: Edward від 10 Лютого 2022, 18:51:47
Шо за мода пiшла, фарбувати телескопи у синiй колiр?
Ніде нема чіткоі регламентаціі як фарбувати телескоп от кожен і фарбує як хоче

От коли ти на ньому пилюку поганяеш, от тодi згадаеш про класичнi "телескопiчнi кольори"

Edward

Ось, Сiрий вже зрозумiв...

slava3500

75 років тому 12 лютого 1947 р. впав Сихоте-Алінський метеорит.

Падіння Сихоте-Алінського метеорита на картині художника П. Медведєва

Близько 10:30 12 лютого 1947 року очевидці в горах Сіхоте-Алінь, Примор’я, Радянський Союз, помітили великий болід, яскравіший за сонце, який вийшов з півночі й опустився під кутом приблизно 41 градус. Яскравий спалах і оглушливий звук падіння спостерігалися за 300 кілометрів (190 миль) навколо точки удару неподалік від Лучегорська і приблизно за 440 км (270 миль) на північний схід від Владивостока. Димовий слід, довжина якого оцінюється в 32 км (20 миль), залишався в небі протягом кількох годин.

Далекосхідні геологи Ф.К.Шипулін, Л Т. Татарінов, В.А.Ярмолюк та В.В. Оніхимівський (зліва направо) досліджують кратерні вирви. Кінець лютого 1947 року.

Коли метеор, що рухався зі швидкістю близько 14 км/с (8,7 миль/с), увійшов в атмосферу, він почав розпадатися, і осколки впали разом, деякі зарилися на глибину 20 футів. На висоті близько 5,6 км (3,5 милі) найбільша маса, очевидно, розпалася в результаті сильного вибуху, який називається повітряним вибухом.

"У місці падіння тайга була спустошена, - описували побачене геологи. - Багато дерев були розбиті, їхні вершини зрубані. Уламки деревних стволів висіли на кронах дерев, що вціліли.Уламки деревних стволів висіли на кронах дерев, що вціліли. Сніг був ущільнений, і щільний наст, що утворився, вільно витримував людину. Серед цього хаосу зяяли кратери та вирви. Великі кедри, повалені з корінням, лежали радіально навколо кратерів».

Один із кратерів, що утворилися під час падіння Сихоте-Алінського метеорита. Картина художника Н. А. Кравченко (1948).

Обоз першої експедиції Комітету з метеоритів по дорозі до місця падіння Сихоте-Алинского метеорита. Квітень 1947 року

Сапери витягують із кратерної вирви найбільший фрагмент Сихоте-Алінського метеорита вагою 1745 кг. Знімок 1950 року.

Невеликий фрагмент метеориту вагою 1,7 кг з метеоритного потоку Сіхоте-Алінь (найбільший октаедрит, клас IIAB). Ширина цього екземпляра близько 12 см.

Сихоте-Алінський метеорит став першим в історії космічним тілом, падіння якого на Землю вдалося відобразити людину. Волею нагоди свідком польоту вогняного боліда над Примор'ям став місцевий художник П. Медведєв, який у цей момент вийшов на вулицю малювати зимовий пейзаж. Побачене справило на нього таке враження, що по гарячих слідах їм було написано картину, яка стала першим візуальним свідченням того, що сталося.

rgb

Одне з найкраще дослiджених мiсць падiння метеоритов тому що спочатку вважали, що це атомну бомбу кинули.

WEST

Фрагменти метеорита опинилися, мабуть, у всіх, хто мав до нього відношення. У мого знайомого, який був на місці падіння, частка метеорита була, хоча він приймав участь в пізніших експедиціях. До речі, вивченням метеорита займалися в Комітеті з метеоритів у Москві в кімнаті, де були проби з місця Тунгуського явища (1908 рік), які зібрав ще Леонід Кулик в першу експедицію у 1927 році, але вивченням цих проб у працівників Комітету не доходили руки. Ймовірно, що якісь мікрочастки попали у ці проби, бо з фрагментами Сіхоте-Алинського метеорита робили що завгодно, і, коли діло дійшло до куликовських проб, вчений, який займався іх вивченням, зробив висновок, що це теж був залізний метеорит. Але таємниця Тунгуського явища поки що не розкрита. Є багато гіпотез - від звичайного метеорита до корабля інопланетян.

Новини:

Автор Тема: Видатні дати в астрономії (Прочитано 221647 раз)