Друк

[Гість]

Ласкаво просимо, Гість. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся.
01 Грудня 2024, 08:58:55

1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди

Увійти

[Новини]

•    Новини
•      Астрономія
•      Астрозаходи
•    Життя клуба
•      Новини
•      Проекти
•      Заходи
•      Звіти про спостереження
•      Документи
•    Статті
•      Обладнання та телескопи
•      Спостереження
•      Астрофотографія
•      Астрософт
•      Астрономія в Україні
•      Астрономи шуткують
•      Інше
•     
•      Файловий архів

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

[Edward]

На першому фото фланець на якому закрiпленi об'ективи мае форму "8", наскiльки я пам'ятаю там була форма "0".  При нагодi клацни у нормальних умовах верхнiй фланець. Схоже що перше фото заретушували не в "тему". Я як побачив то вiдразу здивувався.
ПС. А в 25 роцi рефоактор досить непогано виглядав.

...Ніяких конструктивних змін не переживав

Oсiпов казав, що на самому початку щось з об'eктивом сталося. Чи то його пошкодили коли встановлювали/транспортували, чи вiн поганий був та його переробляли, нажаль вже не пам'таю.
ПМ. А куди подiлися тi камери(короткофокуснi) що на фото1925р.?

[SIDEROCRATOR]

На першому фото фланець на якому закрiпленi об'ективи мае форму "8", наскiльки я пам'ятаю там була форма "0".  При нагодi клацни у нормальних умовах верхнiй фланець. Схоже що перше фото заретушували не в "тему". Я як побачив то вiдразу здивувався.
ПС. А в 25 роцi рефоактор досить непогано виглядав.

...Ніяких конструктивних змін не переживав

Oсiпов казав, що на самому початку щось з об'eктивом сталося. Чи то його пошкодили коли встановлювали/транспортували, чи вiн поганий буа та його переробляли, нажаль вже не пам'таю.
ПМ. А куди подiлися тi камери(короткофокуснi) що на фото1925р.?

О це цікаве питання

[SIDEROCRATOR]

На першому фото фланець на якому закрiпленi об'ективи мае форму "8", наскiльки я пам'ятаю там була форма "0".  При нагодi клацни у нормальних умовах верхнiй фланець. Схоже що перше фото заретушували не в "тему". Я як побачив то вiдразу здивувався.
ПС. А в 25 роцi рефоактор досить непогано виглядав.

...Ніяких конструктивних змін не переживав

Oсiпов казав, що на самому початку щось з об'eктивом сталося. Чи то його пошкодили коли встановлювали/транспортували, чи вiн поганий буа та його переробляли, нажаль вже не пам'таю.
ПМ. А куди подiлися тi камери(короткофокуснi) що на фото1925р.?

після війни вони працювали на астрографі
ось як він виглядав в 1947 р.

Подякували

1 :Edward

[Edward]

Дякую за фото! Кажись, об'ектив гiда вiд цього астрографа зараз в мене, менi його колись подарував Бенюх А.С.
Нажаль труба не збeреглася, вiн казав наче фокусер десь був, але вiн його так i не знайшов...

[SIDEROCRATOR]

Дякую за фото! Кажись, об'ектив гiда вiд цього астрографа зараз в мене, менi його колись подарував Бенюх А.С.
Нажаль труба не збeреглася, вiн казав наче фокусер десь був, але нiн його так i не знайшов...

фукусер у музеї гао зараз
там також є ще один подібний гід-кометошукач

Подякували

1 :Edward

[Edward]

В мене "Мерц" ф130 f'~1800 oрiентовно 1865р.

[SIDEROCRATOR]

В мене "Мерц" ф130 f'~1800 oрiентовно 1865р.

і як він показує?

[slava3500]

В мене "Мерц" ф130 f'~1800 oрiентовно 1865р.

Де здобув?

[Edward]

В мене "Мерц" ф130 f'~1800 oрiентовно 1865р.

і як він показує?

Гарно. Лiнзи в досить гарнiй кондицii. В кроновi лiнзi е кiлька шлiр, але вони не нащо не впливають.

[Edward]

В мене "Мерц" ф130 f'~1800 oрiентовно 1865р.

Де здобув?

Дивись вiдповiдь #2346

[slava3500]

Тепер бачу.

[Edward]

Е ще повний "мерц"(труба) 83 мм f' 1200 mm теж 1860-х рокiв, та "герц" 70 на 1040 1880-х...

[slava3500]

Щасливчик. Я такі труби бачив у нашому СГУ, але дивитися не доводилося, т.к. без штатива, а з рук незручно.

[Edward]

Та, взагалi нiчого такого, я iх розглядаю лише як оптичнi раритети. Якiсть в них со-со. Скло, теж не вищоi якостi. Гарно вiдполiрований лише 130 об'ектив, малий "герц" - "виставочний екземпляр"  бо хроматить досить помiтно. Зараз i скло краще, i його аннiлiнг, i порахувати можна краще без усiлякоi "емперiки", як це було ранiше, коли цi об'ективи були зробленi.

[SIDEROCRATOR]

От іще одне цікаве і унікальне кольорове фото
На отому 130 мм Мерці стояв Протуберанц-спектроскоп Као, а збоку стоіть короткий світосильний кометошукач, який зараз в музеі, світосильні камери стять ще на великому рефракторі
фото десь кінця 1940-х слайдова плівка Аgfacolor

Подякували

1 :Edward

[Edward]

Супер!

[SIDEROCRATOR]

А от астрограф в робочому стані

[SIDEROCRATOR]

Супер!

А ти звернув увагу на часовий механізм авторства Тищенка

Подякували

1 :Edward

[SIDEROCRATOR]

130 років тому народився Марсел Ґіллес Йозеф Міннарт (1892— 1970) — бельгійський і голландський астроном.

У 1914 закінчив Гентський університет за спеціальністю біологія, потім вивчав фізику і математику в Лейденському університеті.
У 1916-1918 викладав фізику в Гентському університеті. Під час Першої світової війни Міннарт був прихильником Фламандської громади і прийняв заміну французької мови нідерландською в період німецької окупації. У зв'язку з цим після закінчення війни він був змушений втекти з Бельгії.
У 1918 Міннарт став працювати в Утрехтському університеті в Нідерландах, там він проводив фотометричні дослідження. У Утрехті він зацікавився астрономією і вивченням Сонця, спеціалізувався на спектроскопії та вивченні зоряних атмосфер. З 1920 працював в обсерваторії Утрехтського університету (у 1937-1963 — професор астрономії університету і директор обсерваторії). У 1942-1944 був в'язнем фашистського концтабору.

У 1937 Міннарт був призначений директором зоряної обсерваторії Сонненборг в Утрехті і професором астрономії в університеті. У 1940 він видав свій знаменитий «Атлас сонячного спектру Утрехта», а в 1941 вивів функцію Міннарта, яка використовується для оптичних вимірювань небесних тіл.

У період німецької окупації Нідерландів під час Другої світової війни Міннарт був запроторений у в'язницю через свої антифашистські погляди. Під час ув'язнення він викладав фізику і астрономію іншим ув'язненим. Після закінчення війни став одним із засновників математичного центру в Амстердамі.

Науковий внесок
Основні наукові роботи відносяться до сонячної фізики. Виконав низку досліджень лінійного і безперервного спектру Сонця, результатом яких став виданий в 1940 фундаментальний фотометричний атлас сонячного спектру для області довжин хвиль 3332-8771 Å (спільно з Д. Мюлдерсом і Я. Хаутгастом) і таблиці сонячних фраунгоферових ліній для області 2935-8770 Å (спільно з Ш. Мур-Сіттерлі і Я. Хаутгастом). Розробив метод кількісного аналізу атмосфер Сонця і зірок за їхніми спектрами за допомогою кривих росту, які пов'язують число атомів, що беруть участь в утворенні лінії поглинання, з інтенсивністю лінії. Цей метод вперше дозволив отримати кількісні оцінки хімічного вмісту елементів в атмосферах зірок і деякі фізичні параметри атмосфер. Виконав кількісний аналіз безперервного спектру корони і спектру хромосферних спалахів.

Міннарт був різносторонньо розвиненою людиною і крім усього іншого цікавився бульбашками і музичною природою звуків, що створюються проточною водою. У 1933 він розв'язав задачу про акустичну частоту резонансу окремої бульки у воді (так званий резонанс Міннарта).

Автор ряду широко відомих науково-популярних книг з астрономії та фізичної метеорології.
Однією з галузей досліджень Марселя Міннарта був вплив атмосфери на світло і образи. Його класична книга з цієї теми була випущена під назвою «Світло і колір в природі» у 1954 ( рос «Свет и цвет в природе» (1-е вид. 1959, 2-е вид. 1969) і «Практична астрономія» (1971)

[Edward]

Супер!

А ти звернув увагу на часовий механізм авторства Тищенка

Не, на ЧМ я не дивився. Але дiйсно, наша обсерваторiя була скарбницею. Ii можна було б тримати як просто музей астрономiчноi старовини. Одне погано, багато чого втрачено...
ПМ. Колись Клим Iванович подарував нiмецький "Телiкон" военних часiв (з якого Д.Волосов зробив радянський "Телемар" )  А де вiн дiвся i досi не можу згадати. Лежав у шафi в пiдвалi бiля сходинок...