Тема: Видатні дати в астрономії (Прочитано 213006 раз)

SIDEROCRATOR

Цитата: Chepurny від 25 Січня 2016, 22:36:21

А ще 30 років назад, 24-25 січня 1986 року космічний апарат Вояджер пролетів біля Урану. Це був перший проліт земного апарату біля Урану і на сьогодні також останній проліт. Інші місії до Урану поки що навіть не плануються.

https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=1&cad=rja&uact=8&ved=0ahUKEwj4hP-o68XKAhWCQBoKHTLlBScQFggaMAA&url=https%3A%2F%2Fuk.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%2592%25D0%25BE%25D1%258F%25D0%25B4%25D0%25B6%25D0%25B5%25D1%2580-2&usg=AFQjCNGj34uD0X-u5mDeWFz1aNMGhh-73w&sig2=6uG3aJGD1FkAec80EoUrTg&bvm=bv.112454388,d.d2s

SIDEROCRATOR

70 років тому помер видатний голландський астроном Адріан ван Маанен 1884 — 1946

У 1908–1910 рр. працював у Гронінгенському університеті під керівництвом Якобуса Каптейна. З 1911 р. працював у США: спочатку протягом року в Єркській обсерваторії, як волонтер, потім в обсерваторії Маунт-Вілсон.

Маанен на відміну від попередників, уперше широко використав великі рефлектори (60- і 100-дюймові рефлектори обсерваторії Маунт-Вілсон) для точних астрометричних вимірювань. Визначив паралакси понад 500 зірок; відкрив багато близьких зірок низької світимості, зокрема один із перших білих карликів (який пізніше дістав його ім’я — зоря ван Маанена). Вимірював власні рухи планетарних туманностей, слабких зірок у 42 вибраних ділянках Каптейна, поблизу зірки α Тільця і в туманності Оріона, а також поблизу 223 яскравих зірок із великими власними рухами. Виявив понад 220 слабких зірок із великим власним рухом; за показником власного руху виокремив зорі, що належать до системи Оріона, скупчення Плеяди і до подвійного скупчення в Персеї. З метою виявлення і вимірювання величини загального магнітного поля Сонця виконав велике число вимірювань відносних зрушень ліній у спектрі Сонця за спектрограмами, знятих через спеціальне поляризаційне пристосування.

В 1917 р. порівнюючи фотографії неба в сузір'ї Риб, зроблені в 1914 і 1917 рр. Маанен виявив зорю з великим кутовим рухом 2.9" на рік. Відкрита ним зоря - третя серед відомих за відстанню від Сонця — після Сіріуса B та Проціона B (саме в такому порядку). Крім того, він є найближчим із відомих одиночних білих карликів.

Зоря розташована на відстані 14 світлових років від Сонця, але, незважаючи на близькість, її не видно неозброєним оком, оскільки її візуальна зоряна величина становить лише 12,4. Будучи білим карликом спектрального класу DZ7, зоря містить у спектрі лінії металів. Це найближчий до Сонця одиночний білий карлик. Вік зорі оцінюється в 10 мільярдів років або навіть більше. Оскільки білі карлики не мають власного джерела енергії й світять залишковим тепловим випромінюванням після закінчення термоядерних реакцій, температура поверхні зорі ван Маанена, зважаючи на її великий вік, становить лише близько 4000 K, що відповідає температурі фотосфер червоних зір головної послідовності спектральних класів K і М. Тобто ця зірка — радше «червоний білий карлик». Маючи масу 70% від сонячної й розміри, порівнянні із Землею, зоря ван Маанена випромінює світла в 5000 разів менше, ніж Сонце.

SIDEROCRATOR

Сумна новина. 24 січня 2016 р. на 83 році життя пішов за вічну межу професор кафедри астрономії та космічної інформатики Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Юрій Володимирович Александров.
У 1957 р закінчив фізико-математичний факультет Харківського державного університету імені О.М.Горького, в 1961 р закінчив аспірантуру цього ж університету. У 1966 році захистив кандидатську дисертацію «Результати поверхневої фотографічної фотометрії Юпітера».
   З 1967 р працював в університеті на посадах старшого викладача і доцента, з 1977 по 2004 рр. був завідувачем кафедри астрономії, а з 2004 р працював професором кафедри.
Лауреат премії ім. Н.П. Барабашова НАН України і нагороджений золотою медаллю ім. М.В. Келдиша, нагородою «Відмінник освіти» та грамотами Міністерства освіти і науки України. За педагогічні та наукові досягнення Міжнародний астрономічний союз присвоїв астероїду з номером 18751 ім'я YuAlexandrov.
   Член Міжнародного астрономічного союзу
   Член комісії з фізики Науково-методичної Ради Міністерства освіти і науки.
   Член робочої групи з розробки галузевого стандарту «Астрономія» Міністерства освіти і науки.
   Член редколегії журналу «UNIVERSITATES. Наука і просвіта ».
   Член Ради Асоціації друзів, випускників та викладачів Харківського університету.
   Напрямки наукової діяльності - фізика планетних атмосфер, багатовимірна космологія, історія та методологія астрономії, методика викладання астрономії, розробка систем астроорієнтації космічних апаратів.
   Викладав курси: «Історія та методологія астрономії», «Проблеми сучасної астрофізики», «Введення в космонавтику», «Астродинаміка».
Основні праці:
1. Результаты поверхностной фотографической фотометрии Юпитера // Вестник Харьковского государственного университета. Сер. Астрономия.– 1965.– № 2.– С.32–38.
2. Абсолютная фотографическая фотометрия Марса / Александров Ю.В., Лупишко Д.Ф., Лупишко Т.А. – Х.: Изд-во ХГУ, 1977,– 126 с.
3. Астрономія. Історико-методологічний нарис. К.: Сфера. – 100 с.
4. Фізика планет. – К. Віпол, 1996. – 423 с.
5. Астрономія. Книга для вчителя. – Х.: Ранок, 2005. – 252 с.
6. Небесная механика. Х.: ХНУ ім. В.Н. Каразина, 2006. – 227 с.
7. Основы многомерной космологии. Х.: ХНУ им. В. Н. Каразина, 2008. – 56 с.
8. Механика сплошных сред. Астрофизические приложения. Х.: ХНУ ім. В.Н. Каразина, 2011. – 200 с.

SIDEROCRATOR

Сьогодні виповнилося 405 років з дня народження видатного польського астронома і великого пивовара Яна Гевелія 1611-1687
Ян Гевелій відомий як автор перших карт Місяця («Селенографія або опис Місяця»), конструктор телескопів, градоначальник Ґданську. У свій час був також відомий як видатний пивовар.

Ян Гевелій народився у Гданську в сім'ї купця. Астрономією захопився в юності. Відвідав Прагу, де ознайомився з обсерваторією Тихо Браге, в Голландії, Англії і Франції вивчав юриспруденцію і вдосконалювався в оптиці і механіці.
Після смерті батька успадкував його пивоварню і всі доходи від неї витрачав на заняття астрономією. Багато уваги приділяв суспільним справам, неодноразово обирався суддею, з 1651 був радником магістрату Гданська. У 1640-х роках побудував в своєму будинку в Гданську обсерваторію, яка до появи Паризької і Грінвіцької обсерваторій була найбільшою в Європі (описав її в творі «Небесна будова», т. 1-2, 1673, 1679). Сам виготовляв інструменти для неї. Створені ним точні секстанти і квадранти мали радіус до 2-2,5 м, а однолінзові «повітряні» труби досягали в довжину 45 м. Після пожежі в 1679, що знищила обсерваторію, відбудував її наново і в 1681 відновив спостереження.

Наукові роботи присвячені селенографії, позиційній астрономії, вивченню комет. Склав перші детальні карти Місяця, що відрізнялися великою точністю. Видана в 1647 «Селенографія» Гевелія містила атлас Місяця на картах діаметром 27 см і малюнки, що ілюструють вплив фаз Місяця і лібрації по широті на вигляд деталей її поверхні. Досить точно визначив висоту місячних гір по відкиданих ними тінях. Позначив різні утворення на поверхні Місяця земними географічними назвами, деякими з них ми користуємося і досі.
У роботі «Кометографія» (1668) дав перший систематичний опис і виклав історію всіх комет, що спостерігалися на той час (сам Гевелій відкрив чотири нові комети - 1652, 1664, 1665 і 1682). Підсумок своїх 49-річних занять астрономією Гевелій підвів в праці «Переломний рік...» (1685), у якій зібрані результати його понад 20000 спостережень Місяця, планет, комет, зірок.
Вже після смерті вченого його дружина Ельжбета видала підготовлені ним повністю «Каталог нерухомих зірок на епоху 1660» (1687) і атлас неба «Уранографія» (1690). Каталог містить результати спостережень положень 1564 зірок, видимих над горизонтом в Гданську, в ньому вперше приведені не тільки екліптикальні, але і екваторіальні координати для кожної зірки. Гевелій наполегливо відмовлявся від застосування телескопів для позиційних спостережень і проводив вимірювання за допомогою кутомірних інструментів, які не мали оптичних труб. Попри це, досягнута ним точність була дуже високою. Його каталог був останнім (і найточнішим) в дооптичний період спостережень. Атлас неба складається з 54 карт для кожного сузір'я і двох півсфер для всього неба; Гевелій виділив 11 нових сузір'їв, деякі введені ним назви сузір'їв (Гончі Пси, Жираф, Ящірка, Малий Лев, Секстант, Одноріг, Лисичка, Щит) збереглися до наших днів.
На честь астронома названо астероїд 5703 Гевелій.
Основним джерелом доходів для видатного вченого було пивоваріння: нащадок пивоварів, він із задоволенням продовжив справу свіх попередників - створив рецепт знаменитого і популярного до цього дня в Польщі пива «Ян Гевелій, пивовар і астроном». Довгий час він очолював місцеву гільдію пивоварів. Всі доходи від свого комерційного підприємства витрачав на заняття астрономією.

SIDEROCRATOR

28 січня 1951 р. народився Леоні́д Костянти́нович Каденю́к — перший космонавт незалежної України.

В 1967 році після закінчення середньої школи із срібною медаллю вступає в Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків (ЧВВАУЛ). Після його закінчення у 1971 році і отримання диплома льотчика-інженера за спеціальністю «Пілотування і експлуатація літальних апаратів» працював льотчиком-інструктором ЧВВАУЛ.
В серпні 1976 року був відібраний до загону радянських космонавтів у групу багаторазової космічної системи «Буран».
В 1977 році закінчив Центр підготовки льотчиків-випробувачів. Отримав диплом і кваліфікацію «льотчик-випробувач».
У 1977–1979 рр. пройшов загальнокосмічну підготовку і отримав кваліфікацію космонавта-випробувача.
з 1977 до 1983 року — космонавт-випробувач групи багаторазової космічної системи «Буран».
1984–1988 рр. — льотчик-випробувач Державного науково-дослідного інституту Військово-повітряних сил СРСР.
1988–1996 рр. — космонавт-випробувач, льотчик-випробувач багаторазової космічної системи «Буран».
1989 рік — закінчив Московський авіаційний інститут — літакобудівний факультет.
1988–1990 — пройшов інженерну та льотну підготовку за програмою «Буран» як його командир.
Брав участь у відпрацьовуванні глісади зниження при заході на посадку космічного корабля «Буран» на літаках МіГ-31 та МіГ-25.

В період 1990–1992 рр. по повній програмі пройшов підготовку в якості командира транспортного корабля «Союз-ТМ».
Під час підготовки до космічних польотів та в процесі випробувальної роботи пройшов унікальні інженерну і льотну підготовки. При цьому вивчив космічні кораблі «Союз», «Союз-ТМ», БТКК «Буран», Орбітальну станцію «Салют», частково орбітальний комплекс «Мир» та американський БТКК «Space Shuttle».
Брав участь у розробці та випробуваннях авіаційно-космічних систем, у їх ескізному та макетному проектуванні, а також у льотних випробуваннях систем.

Літав більш ніж на 50 типах та модифікаціях літаків різного призначення, в основному — винищувачів, а також на американському тренувальному літаку Northrop T-38.

За час підготовки до космічних польотів пройшов підготовку з проведення наукових експериментів на борту космічних літальних апаратів у найрізноманітніших напрямках: біологія, медицина, метрологія, екологія, дослідженні природних ресурсів Землі із космосу, геології, астрономії, геоботаніки.

В 1995 році відібраний в групу космонавтів Національного космічного агентства України.
Пройшов підготовку до космічного польоту в NASA на американському космічному кораблі багаторазового використання як спеціаліст по корисному навантаженню.

В період з 19 листопада по 5 грудня 1997 року здійснив космічний політ на американському БТКК «Колумбія» місії STS-87. Під час польоту виконував біологічні експерименти спільного українсько-американського досліду з трьома видами рослин: ріпа, соя і мох. Основна мета проведення експериментів — вивчення впливу стану невагомості на фотосинтетичний апарат рослин, на запліднення та розвиток зародка, на експресію генів у тканинах сої і ріпи, на вміст фітогормонів у рослинах ріпи, на вуглеводний метаболізм та ультраструктуру клітин проростків сої, на процес ураження проростків сої патогенним грибом фітофтори.

slava3500

А какая там максимальная фаза была?

SIDEROCRATOR

Цитата: slava2000 від 01 Лютого 2016, 21:13:02

А какая там максимальная фаза была?

не фото не указан месяц
возможно апрельское кольцеобразное

M_M

В 1912 році у Києві було видно тільки квітневе затемнення (17.04.1912, ~13:50 за місцевим часом.), фаза приблизно 0.8.

martalex

смотрю на телескопы и думаю :"за сто лет почти ничего не изменилось"

SIDEROCRATOR

Телескоп на колоні у нижньому лівому куті - 100 мм рефрактор Мерца з часовим веденням, на ньому футографували фази затемнення. Спостереження відбувалось в районі Володимирської гірки.

astrOleg

Цитата: ZVEZDOZRETEL від 01 Лютого 2016, 20:49:42

На фото
Члени гуртка січень 1911р.

Наче тоді ще і глобального потепління не було, а пейзаж явно не січневий

astrOleg

50 років тому(1966) автоматична станція "Луна-9" здійснила посадку на поверхню Місяця і передала телевізійне зображення з його поверхні.

SIDEROCRATOR

Цитата: astrOleg від 03 Лютого 2016, 09:57:46

50 років тому(1966) автоматична станція "Луна-9" здійснила посадку на поверхню Місяця і передала телевізійне зображення з його поверхні.

а ілюстація де?

astrOleg

Первое изображение лунной поверхности вблизи предстало взору землян в 1966 году. 31 января был произведен запуск ракеты-носителя «Молния» для вывода автоматической межпланетной станции «Луна-9» на околоземную орбиту.
3 февраля впервые в мире была совершена посадка станции «Луны-9» на поверхность Луны. После мягкой посадки станция «Луна-9» работала в течение 75 часов и дала семь сеансов связи. «Луна-9» передала на Землю телевизионную панораму местности. На этих изображениях, сделанных с высоты около 1 м, были видны детали размером до 1 мм. Полученная научная информация подтвердила теорию, выдвинутую В.Шароновым и Н.Сытинской, о «метеорно-шлаковом» строении наружного покрова Луны.

Источник: http://www.calend.ru/event/4390/

SIDEROCRATOR

110 років тому 4 лютого 1906 р. народився Клайд Ві́льям То́мбо (1906 - 1997) — американський астроном, який відкрив велике число астероїдів, а також карликову планету Плутон в 1930 (в період з 1930 по 2006 Плутон вважався планетою).
Народився в сім'ї бідного фермера-орендаря. У 12-річному віці Клайд вперше подивився в астрономічну трубу на Місяць, і з цього моменту почалося його захоплення астрономією. Коли Клайд закінчив середню школу, його однокласники записали в книгу випускників пророчу фразу: «Він відкриє новий світ».
Подальше навчання Клайда виявилася неможливим через відсутність у батьків грошей.
У зв'язку з цим, він прийняв рішення вивчати астрономію самостійно і самостійно зробити телескоп. Після перших невдалих дослідів, для дотримання температурного режиму при обробці дзеркала рефлектора, викопав погріб і в ньому обробляв скляні диски для свого 9-дюймового рефлектора. Малюнки місячних кратерів, супутників Юпітера, поверхні Марса він послав у Ловеллівську обсерваторію, де вони були високо оцінені фахівцями.
В кінці 1928 директор Ловеллівської обсерваторії доктор Весто Слайфер (1875-1969) прислав Клайду лист із запрошенням на роботу. Він був зарахований до штату в якості лаборанта-фотографа.
В 1932 Клайд Томбо вступив до Канзаського університету, який закінчив в 1936. Продовжував працювати в Ловеллівській обсерваторії до 1943. У 1943-1945 викладав в Арізонському коледжі у Флагстаффі, в 1945-1946 - у Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі.
З 1946 а працював в Абердинській балістичній лабораторії в Лас-Крусес, (штат Нью-Мексико), з 1955 - також в ун-ті шт. Нью-Мексико (з 1965 - професор, з 1973 - почесний професор).

За відкриття Плутона Клайд Томбо був удостоєний спеціальної медалі із зображенням Вільяма Гершеля. Крім того, за внесок в астрономічну науку, був удостоєний медалі ім. X. Джексон-Гуілт Лондонського королівського астрономічного товариства (1931) та інших нагород.

Відкриття Плутона
Однією з робіт Томбо, в Ловеллівській обсерваторії у Флагстаффі, Аризона, був систематичний пошук «Нептунової планети» (званої також Планета X), яка була передбачена Персивалем Ловвелом та Генрі Пікерінгом.
На початку 1929 у Ловеллівську обсерваторію надійшов 32,5-сантиметровий об'єктив із фокусною відстанню 169 см, що значно поліпшило можливості виявлення шуканого об'єкта.
Спостереження почалися 1 квітня, за допомогою астрографа Клайд розпочав фотографування зірок в сузір'ї Близнюків, де за обчисленнями Ловелла мала міститися планета Ікс (її назвуть Плутон). Для пошуку невідомої планети порівнював знімки одної і тої ж ділянки неба з інтервалом 2-3 ночі на блінк-мікроскопі. Працював по 14 годин на добу.
Звичайно інтервал між зйомками був дві доби, проте між першим знімком області Близнюків (21 січня 1930) і наступним пройшло на чотири дні більше. Коли знімки були оброблені, 18 лютого 1930 астроном-аматор, що проводив це дослідження, К. Томбо зміг переконатися, що відкрита нова планета. По її переміщенню протягом чотирьох днів було встановлено, що об'єкт розташований за орбітою Нептуна. Побоювання, що об'єкт швидко переміститься, тобто є якимось незвичним астероїдом або кометою, розсіялися, коли підтвердилося, що він незмінно виявляється на розрахованому місці.

Клайд, в ході виконання цієї програми, виявив нову комету, сотні нових астероїдів, багато змінних зірок; провів дослідження з просторового розподілу галактик.
18 лютого 1930, аналізуючи фотопластинки, Клайд побачив, що поблизу зірки дельти Близнюків одна зі слабких точок «застрибала». Це був Плутон.
12 березня 1930 директором Ловеллівської обсерваторії В. М. Слайфером була послана телеграма: «Систематичні багаторічні пошуки, що доповнюють дослідження Ловелла по транснептунової планеті, призвели до виявлення об'єкта, що протягом семи тижнів мав швидкість руху і траєкторію, що узгоджуються з даними транснептунового тіла…».
Цікаво, що оголошення про відкриття нової планети збіглося з днем народження Ловелла і з 149 річницею відкриття Урану В. Гершелем.
Нова планета мала жовтуватий колір, що помітно відрізняється від блакитнуватого кольору Нептуна. На честь грецького бога пітьми, спроможного ставати невидимим, її назвали Плутоном. У якості символу планети дуже вдало був обраний знак, складений із латинських букв P і L, що збігаються з монограмою ініціалів П. Ловелла.
Відкриття Плутона було зустрінуте з ентузіазмом астрономами, хоча з'явилися і скептичні висловлення. На думку ряду дослідників відкриття Плутона явилося навіть деякою мірою випадковим, тому що його маса недостатня, щоб зробити помітний вплив на рух Урану. Назва «Плутон» було запропоновано Венецією Берні, 11-річною англійською школяркою, яка до самої своєї смерті (30 квітня 2009) жила в Англії. 1 травня 1930 було офіційно оголошено, що планета буде носити ім'я Плутон.

На фото :
1 К. Томбо зі своїм саморобним рефлектором
2. Астрограф ловеллівської обсерваторії на якому відкрили Плутон.
3. Блінк компаратор
4 Перші фото плутона.

M_M

Деякі публікації вже дублюють минулорічні (наприклад 28.01). Може вже час створити астрономічній історичний календар на 366 днів? У друкованому вигляді.

SIDEROCRATOR

Цитата: M_M від 06 Лютого 2016, 11:44:46

Деякі публікації вже дублюють минулорічні (наприклад 28.01). Може вже час створити астрономічній історичний календар на 366 днів? У друкованому вигляді.

я тільки за

чекаю пролпозиції до календаря

M_M

Щоб було з чим йти до видавництва, треба спочатку якийсь pdf файл зробити, з посиланнями на джерела та згодами авторів якщо є використовується чийсь текст.

SIDEROCRATOR

to M_M і Naboka Igor: могли б і Ви бодай-щось дописувати то і не було б одноманітності.

Naboka Igor

Цитата: ZVEZDOZRETEL від 06 Лютого 2016, 15:01:12

to M_M і Naboka Igor: могли б і Ви бодай-щось дописувати то і не було б одноманітності.

Тема и так замечательная.

Я не спец писать-искать. Пост убрал.

Новини:

Автор Тема: Видатні дати в астрономії (Прочитано 213006 раз)