Друк

[Гість]

Ласкаво просимо, Гість. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся.
16 Лютого 2025, 13:24:12

1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди

Увійти

[Новини]

•    Новини
•      Астрономія
•      Астрозаходи
•    Життя клуба
•      Новини
•      Проекти
•      Заходи
•      Звіти про спостереження
•      Документи
•    Статті
•      Обладнання та телескопи
•      Спостереження
•      Астрофотографія
•      Астрософт
•      Астрономія в Україні
•      Астрономи шуткують
•      Інше
•     
•      Файловий архів

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

[SIDEROCRATOR]

Це доповнення до теми що в статтi.
Навряд чи Фонтана мiг отримати якiсь матерiали та iнсирумент вiд Порти. Порта, по своему науково-технiчному рiвню був як i Фонтана, але на вiдзнаку вiд останього  нiчого не вмiв робити руками i нiколи не виготовив жодноi труби самотужки. Це витiкае з того, що коли вiн подав на Галiлея у суд, за те що вiн нiби в ньго поцупив iдею телескопа. На  судi вiн не змiг нi продемонструвати готовий вироб, нi намалювати схему та пояснити принцип дii прилада. А Галлiлей чудово все пояснив i продемонстрував. Едине, що цiкавого донiс до нас Порта, це те шо вiн у часи подорожi по Iталii начебто спостерiгав, як окулярнi майсти експерементували з лiнзами ще у 1590 роках, що дае зачiпку за iдею, що зорову трубу винайшли все ж таки саме iталiйськи майстри, а у Голадiю ii вже завезли.  А офiцiйно Лiспергей получив свiй патент вже значно пiзнiше, нiж труба була виготовлена. Так, що iм'я справжнього винахiдника зоровоi труби ми вже навряд чи взнаемо... А телескопом ii зробив Галiлей

Насправді  ідею зорової труби висловлював ще Леонардо да Вінчі, але до конструювання не дійшов
колись в бібліотеці вернадського попалась російська книжка 1919 чи 1920 р. Назва щось на кшталт Очерки советской астрономии, так там взагалі говорилося що винахідником зорової труби був якийсь стекольних дел мастер з Москви і шо саме цікаве винайшов він її ледве не за 100 років до Галілея

[Edward]

У Леонардо i iнших визнаних чеснот вистачае i без телескопа... . В його "Атлантичному кодексi" багато чого написано, але мало що реалiзовано, вiн пiдходив до творчостi у першу чергу як "художник-дослiдник". Все реалiзувати там i три життя не вистачило. Думаю що винахiд "труби" був все ж "емпiричним" уся база для цього була i його "величнiсть випадок" вiдпрацював не в головi генiiв, а у руках невiдомого майстра.

[SIDEROCRATOR]

У Леонардо i iнших визнаних чеснот вистачае i без телескопа... . В його "Атлантичному кодексi" багато чого написано, але мало що реалiзовано, вiн пiдходив до творчостi у першу чергу як "художник-дослiдник". Все реалiзувати там i три життя не вистачило. Думаю що винахiд "труби" був все ж "емпiричним" уся база для цього була i його "величнiсть випадок" вiдпрацював не в головi генiiв, а у руках невiдомого майстра.

про себе Леонардо колись сказав, що в теорії він  полководець а на практиці солдат

[Acidlex]

100 років тому 1 липня 1916 р народився  видатний український радянський астрофізик єврейського походження Йосип Самуїлович Шкловський  ...

В статті деякі абзаци повторюються

[Edward]

...колись в бібліотеці Вернадського попалась російська книжка 1919 чи 1920 р. Назва щось на кшталт Очерки советской астрономии, так там взагалі говорилося що винахідником зорової труби був якийсь стекольних дел мастер з Москви і шо саме цікаве винайшов він її ледве не за 100 років до Галілея

Дурiсть людська не мае кордонiв... , а радянська взагалi була нескiнченна: " Все за всiх придумав Ломоносов..."(с)

[M_M]

08-07-2011  Останній старт "Space Shuttle".

[SIDEROCRATOR]

Рік тому 14 липня 2015 р. космічний апарат "Нові Горизонти" пролетів біля Плутона детально його вивчив та передав на землю знімки його поверхні.

[Chepurny]

40 років назад, 20 липня 1976 року, людство змогло таки отримати перші фото з поверхні Марса. В цей день на поверхню Марса сів ландер від АМС "Вікінг-1"

https://en.wikipedia.org/wiki/Viking_1

Подякували

2 :Edward, SIDEROCRATOR

[Edward]

В цей день,150 років тому на територію України впав найбільший метеорит у Європі.
Його уламки й досі знаходять у Карпатах. Найбільший виявив селянин Василь Крив’яник невдовзі після падіння. Він косив траву на галявині в урочищі Чорні Млаки. Поміти величезну свіжу яму. Почав її розкопувати і на глибині двох метри знайшов великий уламок метеорита вагою майже 280 кілограмів, пише газета Експрес."Лісничий із Великого Березного Антон Покірний виміняв уламок у селянина за пару волів. І згодом перепродав Віденському імператорському музею, в якому метеорит зберігається досі, -- розповідає Ольга Копач з Ужанського національного парку, на території якого встановлено пам’ятний знак на честь найбільшого в Європі метеорита. -- Село Княгиня, біля якого впав небесний камінь, колись називалося Зоряним. Свідками легендарної події були тисячі селян. Їхні згадки залишилися у листах і сільському архіві"....Цей літній день 1866 року видався сонячним і спекотним. Люди працювали в полі. Та газди ще зрання помітили, що свійські тварини поводяться якось дивно, нервуються. І о 16-й годині раптом як щось гахне! Небо затягло чорним димом, посипалося розжарене каміння. Люди  лягали на землю й молилися. Через кілька хвилин після вибуху вітер наповнив повітря запахом сірки. Стало важко дихати через пилову хмару, яка накрила небо. Люди думали, що це кінець світу..."На території України зареєстровано падіння 43 великих метеоритів, із них 39 -- кам’яні, 4 -- залізні, -- розповідає астроном Віталій Єпішев, керівник лабораторії космічних досліджень Ужгородського національного університету. -- Найбільший -- Княгиня. Це кам'яний метеорит (хондрит) вагою понад 500 кілограмів. Він досі найбільший з-поміж знайдених в Європі.При проходженні щільних шарів атмосфери його було видно у формі яскравого боліда над територією сучасної Словаччини. Він вибухнув на висоті 40 кілометрів над селом Княгиня Великоберезнянського району. Розпався на понад 1200 уламків, вагою від кількох грамів до сотень кілограмів.Уже за кілька днів після його падіння на місце виїжджали групи вчених. А 1892 року відомий французький письменник Жуль Верн відвідав місце сенсаційної знахідки. І згодом написав роман "У погоні за метеоритом".Часточки Княгині нині зберігаються в історичних та природничих музеях 115 міст світу. Наразі вдалося зібрати майже 400 кг, приблизно третину від маси метеорита. Уламки знаходять і досі. Частинки Княгині пропонують придбати на інтернет-аукціонах.
(за матерiалами iнтернет-видань)

Подякували

5 :Naboka Igor, SP, Acidlex, clavutich, SIDEROCRATOR

[SIDEROCRATOR]

250 років тому 6 серпня 1766 р. народився англійський фізик та астроном Вільям Волластон (1766-1828)

Вільям Гайд Волластон Вивчав медицину в Оксфорді і Лондоні, отримав звання лікаря і став займатися практикою в Лондоні. Тут він клопотався про отримання місця в госпіталі Святого Георгія, але оскільки віддали перевагу іншому, на його думку, менш гідному, то він кинув зовсім медицину і став спеціально займатися фізикою і хімією.

У 1793 році він був обраний членом Лондонського королівського товариства, згодом був його секретарем і президентом цієї установи. Значення Волластона в хімії визначається тим, що він спочатку демонстрував хімічний «закон кратних пропорцій» на простих і характерних прикладах. У дослідженні «Про надкислі і підкислі солі» (1808) Волластоном показує, що якщо на одну й ту ж кількість основи припадають різні кількості кислот, то ці останні ставляться один до одного, як 1:2:4. Тут же Волластоном вперше висловлює свої міркування про просторове розташування атомів.

У 1800 році він знайшов спосіб готувати ковку платину і таким чином ввів у вживання платиновий посуд, що мало величезне значення в розвитку технічного добування сірчаної кислоти. Щоправда, до 1828 Волластон не повідомляв секрету як готувати ковку платину. У 1803 він відкрив паладій, в 1804 — родій.

Відкрив (1801) незалежно від І. Ріттера ультрафіолетове випромінювання,  сконструював рефрактометр (1802) і гоніометр (1809).

В 1802 р. першим звернув увагу на темні лінії в спектрі Сонця згодом відомі як фраунгоферові. В тому ж році він розробив метод вимірювання показника заломлення твердих тіл. Він також є винахідником спеціальної призми названої згодом в його честь.

[SIDEROCRATOR]

25 серпня 1609 р. Галілео Галілей продемонстрував свій телескоп уряду Венеціанської республіки.

Подякували

2 :Edward, vilisvir

[Edward]

Цiкава деталь е на картинi: телескоп щойно побудований, а глобус Мiсяця вже зроблено(причому з обох сторiн )
I причому тут Венецiя . Вiн жив i викладав у Падуi. Мабудь поiхав понти кидать перед венецiанськими дожами .

[SIDEROCRATOR]

Цiкава деталь е на картинi: телескоп щойно побудваний, а глобус Мiсяця вже зроблено(причому з обох сторiн )

то не місяць а глобус небесної сфери 

[Edward]

Цiкава деталь е на картинi: телескоп щойно побудваний, а глобус Мiсяця вже зроблено(причому з обох сторiн )

то не місяць а глобус небесної сфери 

Глобус небесноi сферы, це та штука на яку треба дивитись з середини , а це просто фейк

[SIDEROCRATOR]

Цiкава деталь е на картинi: телескоп щойно побудваний, а глобус Мiсяця вже зроблено(причому з обох сторiн )

то не місяць а глобус небесної сфери 

Глобус небесноi сферы, це та штука на яку треба дивитись з середини , а це просто фейк

художник мабуть цього не знав

[Edward]

Ти звернув увагу скiльки рудих зображено? Наче не iталiйцi a iрландцi якiсь! (I Галлiлей теж рудий  )
Цiкаво, чий це пензлик погуляв?

[SIDEROCRATOR]

Ти звернув увагу скiльки рудих зображено? Наче не iталiйцi a iрландцi якiсь! (I Галлiлей теж рудий  )
Цiкаво, чий це пензлик погуляв?

зразу згадалась пісня Виборного з п'єси Котляревського Наталка Полтавка:
Дід рудий, баба руда... і. т. д.

[SIDEROCRATOR]

210 років тому 7 вересня 1806 р. народився німецьки астроном Христіан Август Петерс (1806-1880).

Систематичної освіти не отримав, опанував математичними і астрономічними знаннями самостійно.
У 1826-1832 рр. був спостерігачем і обчислювачем Гамбурзької обсерваторії, в 1832-1834 роках працював в Кенігсберзької обсерваторії під керівництвом Ф. В. Бесселя, в 1834-1839 роках - спостерігач Гамбурзької обсерваторії.

У 1839 році був запрошений в Пулковську обсерваторію. У 1847 році обраний академіком Петербурзької АН. У 1849 році переїхав до Кенігсберга, де зайняв кафедру астрономії, в зв'язку з чим вибув з числа штатних академіків, але був членом-кореспондентом Петербурзької АН. З 1854 року - директор обсерваторії в Альтоні (яка в 1872 була переведена в Кіль), з 1874 - професор Кільського університету.

У 1842 році визначив постійну нутації, причому одержане ним значення (9,22 ") виявилося значно точніше величини, певні Бесселя, і майже не відрізняється від прийнятого в даний час (9,21").
Поклав початок Пулківським дослідженням змінності широт. У 1848 році опублікував результати визначення річних параллаксов восьми зірок.

Під час роботи в Кенігсберзі отримав ряд важливих спостережень на геліометрі Бесселя, одним з результатів яких було визначення орбіти супутника Сіріуса.

Великий внесок вніс в практичну геодезію. У Альтоні завершив обробку геодезичних вимірювань свого попередника Г. X. Шумахера, виміряв різницю довгот між Альтоном і деякими пунктами в Німеччині та Данії. Брав активну участь в міжнародній програмі європейської тріангуляції.
З 1854 року - редактор журналу «Astronomische Nachrichten».

[Edward]

 
Але е трохи неточнi вислови.
 Виконання "умови синусiв" Аббе це частковий випадок загальноi умови виправлення коми. Аббе як завжди розглядав його для об'ектива мiкроскопа. Бiльш загальний випадок (з залежностью вiд розмiшення вхiдноi зiнницi) дослiдив Лiхотський.
  Розробка ж  барiевого крону пов'язанна саме з можливiстью виправити кому у дволiнзовому склееному компонентi. Але це немае нiякого вiдношення до розробки апохроматичноi оптики, це вiдбулося вже значно пiзнiше(пiсля смертi Цейса).
 Для апохроматизацii були потрiбнi спецiальнi сорти скла : флiнти зi зменшенною дiсперсiею у синьо- фiолетовiй дiльницi спектру( т.з. курц-флiнти, короткi-флiнти) , та крони з подовженою дiсперсiею у цiй же частинi спектру(т.з. ланг- крони, довгi-крони). З розробкою флiнтiв справа пiшла досить швидко: вже одна 20 вiдсоткова добавка окису арсенiя(миш'яку) скоротила дисперсiю легкого флiнту на 20-30%. А от з кронами справи йшли погано. I у пару до курцфлiнтiв застосовували кристали природного флюориту та сильвiну. Це працювало для мiкроскопiчноi оптики, але нiчим не допомагало астрономiчнiй(бо природнi кристали придатнi для оптичних деталей були невеликих розмiрiв та мали багато дефектiв у своiй структурi) Першi цейсiвськi астрономiчнi апохромати(побудованi на курцфлiтах та звичайных кронах) були далекi вiд iдеалу:  в них хроматизм був зменшений лише на 20-30% в порiвннянi з звичайним ахроматом. Критерiй встановлений самим Аббе для апохромата не виконувся. Астрономiчнi АПО- об'ективи тих часiв можна вважати рекламним трюком виробника. Вони мали малий вiдносний отвiр, лiнзи були з вiдносно крутими радiусами, а самi обективи були надчутливi до децентрування. Невелике зменшення хроматизму зводилось на нiвець всими цими недолiками. Справжня апохроматизацiя астрономiних об'ективiв почалася з кiнця 70 рокiв з промисловоi реалiзацii вирощування штучного флюориту та розробки фторфосатного кронового скла (ED) з параметрами наближеними до флюорита. Застосування цих материалiв спричинило справжнiй прорив у цi галузi. Про це Цейс з Аббе могли тiльки мрiяти. Але не зважаючи на скромнi досягеня вони були першими !
ПМ. Тут прогрес вiдзначався не досягненями в розрахунках чи в технологii виготовлення але напряму залежав вiд прогресу у оптичних матерiалах. Це було головним. У часи Цейса та Аббе технологiя оптичного скла лише починала свiй розвиток.

Подякували

3 :SIDEROCRATOR, Naboka Igor, Chepurny

[Edward]

Вайсайла запропонував також аналог менискового корректора, аналогiчний до менiска Максутова. I теж ранiше останього. Бiльш того вiн разглянув загальний випадок ахроматичноi лiнзи з асферичною поверхнею що поеднувала можливостi ахроматичного менiска  та платiвки Шмiдта. Але Вайсайла зовсiм не просував своi iдеi i був забутий i сучасниками i нащадками...
Талановита була людина!

Подякували

1 :SIDEROCRATOR