Друк

[Гість]

Ласкаво просимо, Гість. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся.
24 Листопада 2024, 11:41:41

1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди

Увійти

[Новини]

•    Новини
•      Астрономія
•      Астрозаходи
•    Життя клуба
•      Новини
•      Проекти
•      Заходи
•      Звіти про спостереження
•      Документи
•    Статті
•      Обладнання та телескопи
•      Спостереження
•      Астрофотографія
•      Астрософт
•      Астрономія в Україні
•      Астрономи шуткують
•      Інше
•     
•      Файловий архів

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

[SIDEROCRATOR]

Міша, ай-я-яй, пропустив такого видатного дядька.

 

я про нього вже не один раз писав

[SIDEROCRATOR]

Не наiзджай...ну загуляв трошки(забухав ) оговтаеться вiд свят, виправить ситуацiю
З Новим роком, Мишаня! Наснаги тобi у Новому роцi! Чекаемо на твоi iсторичнi экскурси! Дякую за роботу, завжди цiкаво почитати щось новеньке, або добре забуте стареньке...

Дякую!!!
постараюсь вишукувать новеньке, бо старе тут і так є

[SIDEROCRATOR]

150 років тому 1 січня 1867 р. народилась англійський астроном, фахівець у галузі фізики сонця Мері Евершед (1867- 1949).

Мері Евершед зробила значний внесок в дослідження сонячних протуберанців, що згодом призвело до відкриття явища відомого тепер під назвою Ефект Евершед. Також вона приділила велику увагу дослідженню астрономічних алюзій в «Божественній комедії» Данте.
Народилася в м. Плімут в пд. Англії в родині офіцера. Отримала домашню освіту, в 20-річному віці переїхала спочатку в Німеччину, а потім в Італію для вивчення мов та мистецтва. Перебуваючи в рр. 1888-90 в Флоренції зацікавилася творчістю Алігієрі Данте, а особливо астрономічними  посиланнями в Божественній комедії.
  З переїздом до Австралії, під впливом Джона Теббута, відомого аматора астрономії сама почала активно займатись астрономією. Згодом склала «Гід по південному небу» (1897) невеликий атлас для початківців який вмістив зорі до 5.5m та яскраві астеризми.
  Повернувшись до Англії вона активно включилася в роботу  недавно створеної Британської Астрономічної Асоціації, придбавши 76 мм рефрактор почала активно досліджувати подвійні та змінні зорі. Брала активну участь у експедиціях для спостереження затемнень у Фінляндію та Алжир.
  Після одруження з Джоном Евершедом, аматором астрономії, який спеціалізувався на дослідженні сонячних спектрів та сам конструював спектроскопи, вона переїжджає до Індії в обсерваторію Кодайканал. Не будучи офіційним співробітником обсерваторії, Мері Евершед опанувала роботу зі спектрогеліографом, та почала активно досліджувати протуберанці.
  У 1913 році вона опублікувала статтю в Monthly Notices Королівського астрономічного товариства в якому вона проаналізувала записи протуберанців пов'язані з сонячними плямами, зроблені між 1908 і 1910 рр що дало можливість класифікувати їх як активні і еруптивні, а також відстежувати їх рух з фотографій, зроблених з короткими інтервалами. Саме дослідження охопило близько 60 000 спостережень за весь цикл сонячних плям.
  Працюючи в обсерваторії вона активно досліджувала творчість Алігієрі Данте, а особливо астрономічні  посилання в Божественній комедії, опублікувавши в 1914 р. книгу «Данте і ранні астрономи» в якій  показала, що Данте володів обширними знаннями з астрономії та космології для свого часу. На її думку астрономічні алюзії в Божественній комедії, показують що він використовує їх для позначення дати, години чи ходу часу. Ці посилання багато в чому незрозумілі і вимагають знання астрономії, а також класичних історичних джерел.
  Найбільш амбітною роботою Мері Евершед стала праця «Хто є хто на Місяці» - детальний каталог місячних утворень та пов’язаних з ними імен видатних людей.

[SIDEROCRATOR]

215 років тому 1 січня 1802 р. німецький астроном Генріх Ольберс в обсерваторії Лілієнталя завдяки розрахункам Карла Гаусса відшукав на небі Цереру, яка вважалася втраченою.

Церера була відкрита 1 січня 1801 в Палермській астрономічній обсерваторії італійським астрономом Джузеппе Піацці, він спостерігав Цереру в цілому 24 рази (останні спостереження  11 лютого 1801 р.), поки хвороба не перервала його спостереження. 24 січня 1801 він оголосив про своє відкриття в листах двом своїм колегам: своєму співвітчизнику Барнабо Оріані з Мілана і Йогану Боде з Берліна. У цих листах він описав цей об'єкт як комету, але тут же пояснив, що «так як її рух є повільним і досить однорідним, мені кілька разів прийшло в голову, що це могло б бути щось краще, ніж комета». У квітні того ж року Піацці послав найбільш повні свої спостереження перерахованим вище колегам і Жерому Лаланду в Париж. Спостереження були видані в вересневому випуску журналу «Monatliche Correspondenz» за 1801 рік.

До моменту випуску журналу видиме положення Церери змінилося (в основному, через орбітальний рух Землі), і через сонячні бліки інші астрономи не змогли підтвердити спостереження Піацці. До кінця року Цереру знову можна було спостерігати, але після такого довгого часу було важко встановити її точне положення. Спеціально для визначення орбіти Церери Карл Фрідріх Гаус в 24 роки розробив ефективний метод. Він поставив перед собою завдання знайти спосіб визначення елементів орбіти за трьома повним спостереженнями (якщо на три моменти часу відомі час, пряме піднесення і схилення). Всього за кілька тижнів він розрахував шлях Церери і відправив свої результати Ольберсу. Увечері 1 січня 1802 р. рівно через рік після відкриття Цереру було знайдено.

Генріх Ольберс

обсерваторія Лілієнталь

[vilisvir]

4 січня - день народження Ісаака Ньютона (нар. 1643 року), англійського вченого, який заклав основи сучасного природознавства та заснував класичну фізику.
У дитинстві Ісаак ріс досить кволим і хворобливим хлопчиком. В іграх на свіжому повітрі він зазвичай відставав від однолітків.
Третього вересня 1658 помер Олівер Кромвель, англійський революціонер, що ненадовго став повновладним правителем країни. У цей день над Англією пронісся буревій. Народ говорив: це сам диявол прилітав за душею узурпатора! Але в містечку Грентем, де в той час жив Ньютон, діти затіяли змагання зі стрибків у довжину. Помітивши, що стрибати краще за вітром, ніж проти нього, Ісаак обскакав всіх суперників.
Пізніше він зайнявся дослідами: записав, на скільки футів вдається стрибнути за вітром, на скільки - проти вітру і на яку дальність він може стрибнути в безвітряний день. Так він отримав уявлення про силу вітру, вираженої в футах. Вже ставши знаменитим ученим, він говорив, що вважає ці стрибки своїми першими експериментами.
Проте, не багато хто знає, що сер Іссак був також ревним християннином та захоплювався богослов’ям. Йому належить ряд праць з біблійної текстології та хронології, зокрема, дослідження історичного виконання пророцтв книги Даниїла. Як вчений, відомий перед усім завдяки своїм законам руху й всесвітнього тяжіння, він застерігав від того, щоб розглядати Всесвіт тільки як машину, величезний годинник, що стало дуже популярним вченням в його час. Він говорив: «Гравітація пояснює рух планет, але вона не може пояснити того, що приводить планети в рух. Бог управляє всіма речами й знає все, що є й що можна зробити».

Подякували

1 :Edward

[SIDEROCRATOR]

220 років тому 4 січня 1797 року народився німецький бізнесмен, економіст, політик, журналіст та аматор астрономії Вільгельм Беер(1797-1850).


Вільгельм  Беер народився  4 січня 1797 року в Берліні, він був братом композитора Джакомо Мейєрбера і поет Майкла Беера.
Після завершення освіти в гімназії Іоахімсталь в Берліні в 1813 році вступив до кавалерії і в 1814 -1815 рр.  брав участь у визвольних війнах проти Наполеона, дослужившись до чину офіцера.
Згодом в 1818 приєднався до банківської справи свого батька. Після смерті батька в 1825 році він став керуючим батьківської спадщини, придбавши в 1828 році, в Берлінського бургомістра цивільні права і став членом, а потім старійшиною корпорації берлінських комерсантів.
Беер був директором Потсдамсько-Лейпцигської залізничної компанії. У наступні роки, він був директором або членом наглядових рад численних залізничних компаній. У Вільгельма Беера було надзвичайно широке коло інтересів. На додаток до його астрономічним діяльності він активно брав участь в будівництві залізниць у Німеччині. В останнє десятиліття він присвятив себе в якості публіцистичних політичних і економічних питань, зокрема, фінансової економіки і грошово - кредитної системи. Незадовго до своєї смерті він був обраний депутатом.

Як астроном - любитель Беер був особливо активний з 1830 по 1840 р.
У 1829 р. він побудував власну обсерваторію Тіргартен біля Берліна встановивши там  9,5 см. Рефрактор. Разом з астрономом Йоганном Генріхом Медлером він створив точну карту Місяця (1834-1836). Протягом багатьох років ця карта вважалась найкращою.

1830 Беер і Mедлер також створили першу карту поверхні планети Марс, потім створили глобус Марса.
1840 Беер створив і більш детальну карту Марса і розрахував період обертання в 24 год, 37 хвилин 22,7 секунди яке менше від сучасного на 0,1 секунди.
1835 Беер обчислював орбіти супутників Сатурна.
За численні заслуги в галузі астрономії в 1841 р. Беера запрошували на ваканцію штатного астронома в Пулковську обсерваторію, але він відмовився.

Основні астрономічні роботи Беера
mit J. H. Mädler: Der Mond nach seinen kosmischen und individuellen Verhältnissen oder allgemeine vergleichende Selenographie. Simon Schropp & Comp., Berlin 1837.
http://www.mdz-nbn-resolving.de/urn/resolver.pl?urn=urn:nbn:de:bvb:12-bsb10049063-9
mit J. H. Mädler: Physische Beobachtungen des Mars bei seiner Opposition im September 1830. Berlin 1830.
http://www.mdz-nbn-resolving.de/urn/resolver.pl?urn=urn:nbn:de:bvb:12-bsb10060422-0
mit J. H. Mädler: Beiträge zur physischen Kenntniss der himmlischen Körper im Sonnensysteme. B. F. Voigt, Weimar 1841.
http://www.mdz-nbn-resolving.de/urn/resolver.pl?urn=urn:nbn:de:bvb:12-bsb10049313-8

Сторінка з місячного атласа Беера.

[Edward]

Цiкава картинка з Ньютоном. Саме на дисперсii матерiалiв вiн i лохонувся. Що суттево вiдсунуло винахiд ахроматичноi oптики.
ПМ. Дата теж не кругла(домовились подiльне до 5 )

[SIDEROCRATOR]

Цiкава картинка з Ньютоном. Саме на дисперсii матерiалiв вiн i лохонувся. Що суттево вiдсунуло винахiд ахроматичноi oптики.
ПМ. Дата теж не кругла(домовились подiльне до 5 )

errare humanum est.
зате він дав поштовх розвитку дзеркальних телескопів.
якби тоді не лохонувся то може і рефлектора Ньютона не було б 

[Edward]

Цiкава картинка з Ньютоном. Саме на дисперсii матерiалiв вiн i лохонувся. Що суттево вiдсунуло винахiд ахроматичноi oптики.
ПМ. Дата теж не кругла(домовились подiльне до 5 )

errare humanum est.
зате він дав поштовх розвитку дзеркальних телескопів.
якби тоді не лохонувся то може і рефлектора Ньютона не було б 

Рефлектор винайшов не Ньютон  .

[SIDEROCRATOR]

Цiкава картинка з Ньютоном. Саме на дисперсii матерiалiв вiн i лохонувся. Що суттево вiдсунуло винахiд ахроматичноi oптики.
ПМ. Дата теж не кругла(домовились подiльне до 5 )

errare humanum est.
зате він дав поштовх розвитку дзеркальних телескопів.
якби тоді не лохонувся то може і рефлектора Ньютона не було б 

Рефлектор винайшов не Ньютон  .

я знаю, але завдяки йому він став популярним
а вдалі експерименти з ахроматизації робив ще Євстахій Дівіні

[Edward]

Цiкава картинка з Ньютоном. Саме на дисперсii матерiалiв вiн i лохонувся. Що суттево вiдсунуло винахiд ахроматичноi oптики.
ПМ. Дата теж не кругла(домовились подiльне до 5 )

errare humanum est.
зате він дав поштовх розвитку дзеркальних телескопів.
якби тоді не лохонувся то може і рефлектора Ньютона не було б 

Рефлектор винайшов не Ньютон  .

я знаю, але завдяки йому він став популярним
а вдалі експерименти з ахроматизації робив ще Євстахій Дівіні

У часи Ньютона, його телескоп не мав нiякоi популярностi. Система Грегорi була бiльш ходова. Телескоп Ньютона, став телескопом у часи Гершеля(старшого).
Що стосуеться дисперсii матерiалiв, то лише роботи Й. Фраунгофера дали якийсь результат. Все iнше - необгрунтованi забавки вчителiв фiзики Треба точнiсть вимiрювань не менше 0.0001( у термiнах паказникiв заломлення, для коротких фокусiв), а це зробив тiльки Фраунгофер.

[SIDEROCRATOR]

Цiкава картинка з Ньютоном. Саме на дисперсii матерiалiв вiн i лохонувся. Що суттево вiдсунуло винахiд ахроматичноi oптики.
ПМ. Дата теж не кругла(домовились подiльне до 5 )

errare humanum est.
зате він дав поштовх розвитку дзеркальних телескопів.
якби тоді не лохонувся то може і рефлектора Ньютона не було б 

Рефлектор винайшов не Ньютон  .

я знаю, але завдяки йому він став популярним
а вдалі експерименти з ахроматизації робив ще Євстахій Дівіні

У часи Ньютона, його телескоп не мав нiякоi популярностi. Система Грегорi була бiльш ходова. Телескоп Ньютона, став телескопом у часи Гершеля(старшого).
Що стосуеться дисперсii матерiалiв, то лише роботи Й. Фраунгофера дали якийсь результат. Все iнше - необгрунтованi забавки вчителiв фiзики

А в часи Гершеля молодшого, завдяки роботам Кларка, Грубба, Мерца та інших видатних оптиків рефрактори ще тіснили рефлектори.

[Edward]

Гершель(старший) не жив у часи активноi дiяльностi всiх порахованих. Це була вже iнша эпоха. Не можна такий "замiс" вчиняти. 

[SIDEROCRATOR]

Гершель(старший) не жив у часи активноi дiяльностi всiх порахованих. Це була вже iнша эпоха. Не можна такий "замiс" вчиняти. 

ой недодививсь
Старший не жив а молодшому довелось

[Edward]

Гершель(старший) не жив у часи активноi дiяльностi всiх порахованих. Це була вже iнша эпоха. Не можна такий "замiс" вчиняти. 

ой недодививсь
Старший не жив а молодшому довелось

Нiчого, нiчого...що там римляни казали: еrrare humanum est

[SIDEROCRATOR]

Цiкава картинка з Ньютоном. Саме на дисперсii матерiалiв вiн i лохонувся. Що суттево вiдсунуло винахiд ахроматичноi oптики.
ПМ. Дата теж не кругла(домовились подiльне до 5 )

errare humanum est.
зате він дав поштовх розвитку дзеркальних телескопів.
якби тоді не лохонувся то може і рефлектора Ньютона не було б 

Рефлектор винайшов не Ньютон  .

я знаю, але завдяки йому він став популярним
а вдалі експерименти з ахроматизації робив ще Євстахій Дівіні

У часи Ньютона, його телескоп не мав нiякоi популярностi. Система Грегорi була бiльш ходова. Телескоп Ньютона, став телескопом у часи Гершеля(старшого).
Що стосуеться дисперсii матерiалiв, то лише роботи Й. Фраунгофера дали якийсь результат. Все iнше - необгрунтованi забавки вчителiв фiзики Треба точнiсть вимiрювань не менше 0.0001( у термiнах паказникiв заломлення, для коротких фокусiв), а це зробив тiльки Фраунгофер.

У часи Ньютона система Грегорі була популярна завдяки шотландському оптику Джеймсу Шорту (1710-1768) який за 35 років роботи "наплодив" більше 1300 зеркал (найбільше 18 дюймів в 1752).

[Edward]

Про що я тобi i казав. Телескоп Ньютона не був у фаворi i в самого винахiдника, не кажучи про iнших астрономiв...
"Корявенький" прототип був...(чи був взагалi? питання вiдкрите й досi) Схема в "Оптицi..." була i наче прототип був, але тощо ми зараз знаемо(на кульцi такий) то вiн був зроблений(зiбраний) пiзнiше, вже пiсля смертi Ньютона, по його малюнкам(може там i дзеркало не оригiнальне)

[SIDEROCRATOR]

як вони ці зеркала контролювали?
метод Фуко зявився лише в 1859
Шорт навіть параболічні дзеркала робив

[Edward]

як вони ці зеркала контролювали?
метод Фуко зявився лише в 1859

Ньютон описуе своi мiркування у "Оптицi". Вiн пояснюе виготовлення дзеркала суто як математик. Вiн каже(приблизно до ориг. тексту):" уявимо, що ми маемо велику кулю потрiбного радиуса, i почнемо притирати до неi маленьке дзеркало того ж радiуса, звичайно похибки на цьому дзеркалi будуть значно менщi похибок великоi кулi..."(десь приблизно так). Таким чином, написав i все, вважав що теорiя спрацюе...А "рiзкiсть" зображення перевiряли i вiн i Шорт розглядаючи друкований текст "Начал..." з рiзноi вiдстанi... Ось i всi тести...
Але оптики все одно повиннi Iсаку пам'ятника поставити: вiн запропонував використовувати для полiрувальникiв смолу. Ну, тут i понеслося....

[SIDEROCRATOR]

за таким принципом Галілей пробував робити окуляри до своїх телескопів, а за сферу служили гарматні ядра