Друк

[Гість]

Ласкаво просимо, Гість. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся.
24 Листопада 2024, 11:53:02

1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди

Увійти

[Новини]

•    Новини
•      Астрономія
•      Астрозаходи
•    Життя клуба
•      Новини
•      Проекти
•      Заходи
•      Звіти про спостереження
•      Документи
•    Статті
•      Обладнання та телескопи
•      Спостереження
•      Астрофотографія
•      Астрософт
•      Астрономія в Україні
•      Астрономи шуткують
•      Інше
•     
•      Файловий архів

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

[Edward]

за таким принципом Галілей пробував робити окуляри до своїх телескопів, а за сферу служили гарматні ядра

Галiлей у справi контролю був"крутiший" свого талановитого послiдовника(i рученятами теж користуватися вмiв) вiн розглядав зiрки i бракував за допомогою меншоi нiж лiнза дiафрагми, поганi частини об'ективноi лiнзи. А його учень Торичеллi, взагалi вiдкрив iнтерферецiю свiтла помiж двох скелець, вiн не змiг пояснити явище, але iтуiтивно почав робити "рiвнi" полоси на своiх лiнзах. Цей спосiб у пiзнiшi часи знов почав застосовувати лише Фраунгофер...(на 200 рокiв пiзнiше). Недавнi тести лiнз Торрiчеллi пiдтвердили високу точнiсть поверхонь виготовленних ним лiнз. Але погана однорiдннiсть скла не дозволила зробити прориву у якостi лiнз...

[SIDEROCRATOR]

за таким принципом Галілей пробував робити окуляри до своїх телескопів, а за сферу служили гарматні ядра

Галiлей у справi контролю був"крутiший" свого талановитого послiдовника(i рученятами теж користуваця вмiв) вiн розглядав зiрки i бракував за допомогою меншоi нiж лiнза дiафрагми, поганi частини об'ективноi лiнзи. А його учень Торичеллi, взагалi вiдкрив iнтерферецiю свiтла помiж двох скелець, вiн не змiг пояснити явище, але iтуiтивно почав робити "рiвнi" полоси на своiх лiнзах. Цей спосiб у пiзнiшi часи знов почав застосовувати лише Фраунгофер...(на 200 рокiв пiзнiше). Недавнi тести лiнз Торрiчеллi пiдтвердили високу точнiсть поверхонь виготовленних ним лiнз. Але низька однорiдннiсть скла не дозволила зробити прориву у якостi лiнз...

яка там може бути однорідність
тоді найкращою заготовкою для лінзи були осколки битих венеціанських дзеркал

а Торічеллі відпрацювавши тхнологію інтерференції, у листах хвастався що "і ангел не взмозі виготовити подібних дзеркал" але секрету точності не розкривав ссилаючись на заборону гецога флорентійського який наказав йому мовчати про це.
а щодо лінзи то коли з музею історії науки в Флоренції взяли 83 мм лінзу виготовлену Торічеллі за рік до смерті і перевірили на дифрешітці то дійшли висновку, що вона по якості обробки на рівні з сучасними.

[Edward]

Класнi лiнзи роблять не ангели, а чорти , бо смолу треба варити...Ангели вимажуть своi бiлi крильця...

Подякували

1 :Серега

[SIDEROCRATOR]

Класнi лiнзи роблять не ангели, а чорти , бо смолу треба варити...Ангели вимажуть своi бiлi крильця...

в ті часи за упoминання чортів в листах можна було попасти і в смолу і на вогонь інквізиції

[Іван Сотник]

Класнi лiнзи роблять не ангели, а чорти , бо смолу треба варити...Ангели вимажуть своi бiлi крильця...

Тому вони варять каніфоль. 

[SIDEROCRATOR]

Класнi лiнзи роблять не ангели, а чорти , бо смолу треба варити...Ангели вимажуть своi бiлi крильця...

Тому вони варять каніфоль. 

і правильно роблять
в порівнянні зі смердючою бітумно-каніфольною смола на основі каніфолі і касторової олії набагато приємніша в приготуванні і не воняє.

[Edward]

... смола на основі каніфолі і касторової олії набагато приємніша в приготуванні і не воняє.

"Ням, ням, мароженое..."©

[SIDEROCRATOR]

як вони ці зеркала контролювали?
метод Фуко зявився лише в 1859

Але оптики все одно повиннi Iсаку пам'ятника поставити: вiн запропонував використовувати для полiрувальникiв смолу. Ну, тут i понеслося....

Перша праця з оптики в якій описувалася технологія поліровки смолою з"явилася ще за 24 роки до народження Ньютона.

[Edward]

як вони ці зеркала контролювали?
метод Фуко зявився лише в 1859

Але оптики все одно повиннi Iсаку пам'ятника поставити: вiн запропонував використовувати для полiрувальникiв смолу. Ну, тут i понеслося....

Перша праця з оптики в якій описувалася технологія поліровки смолою з"явилася ще за 24 роки до народження Ньютона.

Пруф у студiю
 Такi ствердженя взагалi важко перевiрити. По-перше: смолу з давнiх-давен застосовували при огранцi дорогоцiнного камiння як засiб наклейки камiння до ручки. По-друге: цю ж методу використовували i оптики при виготовленнi очкових лiнз, але полiрували вони на просмоленiй тканинi або папiрi. Так, що до iдеi використання чистоi смоли оставався один крок. Приводячи пасаж про пам'ятник I.Ньютону вiд оптикiв  я спирався на посилання С.I. Вавiлова. Саме вiн вiдмiтив це в Ньютона(тобто це було записано)
ПМ. Та взагалi,  той Ньютон нiчого не придумав
Закон Всесвiтньго тяжiння, напряму виводиться з законiв Кеплера, в оптицi досягненя теж майже нульовi : виходячи з поняття про свiтло як потiк частинок вiн впав у "штопiр" i не змiг пояснити нi iнтерференцiю, нi дифракцiю свiтла (деж йому було почитати про корпускулярно-хвильовий дуалiзм ). Про дiсперсiю ми вже написали... У математицi його метод "флюкцiй" був настiльки незручний, що ним нiхто не користувався, всi прийняли поняття похiдноi та iнтегралу, якi ввiв у обiг Лейбнiц та Лагранж... Уся механiка, що придумав не працюе на великих швидкостях i т.д. i т.п. 
Все пройшло марно, але пам'ятники йому все ж поставили... I знаете за що? За сучасний науковий метод: эксперимент- обробка результатiв - висновки- побудова теорii - перевiрка. До Нього цю методу нiхто до кiнця не застосовував...
Ось таке тобi ессе про Ньютона, прямо з голови за п'ять хвилин. Вибачаюсь що без дат... та виводiв формул 

[SIDEROCRATOR]

Пруф у студію
Перша праця з детальним описом виготовлення телескопа.
Hieronimi Sirturi
 Telescopium siue ars perficiendi novum 1618. (написана в 1612)   
розділ 9 ст. 48 другий абзац зверху
De capulo et de bitumine quo lens affigitur
Про рукоятку і смолу для фіксації лінз.

в підрозділі  De rationes distorum (про причини відставань)
автор пише і про полірування на  каніфолі (pix) та асфальті (bitumine)
далі переклад:

Таким чином і смола і асфальт мають  спершу розтопитися в чаші на вогні і потім відфільтровані гарячими. Асфальт може часто все зіпсувати, особливо якщо в ньому багато жиру (маються на увазі нафтопродукти). Такий часто псує поверхню роблячи її непрозорою. Навіть нагріванням лінз не можна позбутися цієї непрозорості поверхні бо вона до неї прикипає (речовини в асфальті які очевидно бруднять шліфовану поверхню.)
Крім того взимку, через холод смола стає затверділа  і лінза зіскакує з рукоятки.
В теплу пору року, особливо при поліровці смола мякне і розпливається і лінзи стають кращими. Зрештою якщо добре нагрівати, то швидко буде зникати і слід від шліфовки, якщо ж ні то значить смола обо асфальт захололи.

Подякували

2 :Edward, Naboka Igor

[Edward]

Чудовий пруф!
Все, оптики не будуть ставити пам'ятника Ньютону (вiн суцiльний плагiатор )
Але ж це не доказ( Сiртурi не автор методу) а констатацiя факту... Поясненя дивись вище...

[SIDEROCRATOR]

Чудовий пруф!
Все, оптики не будуть ставити7 пам'ятника Ньютону( вiн суцiльний плагiатор )
Але ж це не доказ, а констатацiя факту... Поясненя дивись вище...

Скоріше всього Ньютон запозичив цю ідею з названої праці.

[Edward]

в якому автор зокрема описує процес шліфовки  і поліровки ввігнутих поверхонь у лізах

З 1612 року прогрес таки е. Сучасним "сiртурi" все одно що полiрувати: що "опуклу", що "запуклу" поверхню... 

[SIDEROCRATOR]

120 років тому 6 cічня 1897 р. народився Луїс Енріке Ерро (1897-1955) - мексиканський астроном і громадський діяч.

Здобув освіту в сфері цивільного будівництва і бухгалтерського обліку. Займався організацією освіти в Мексиці, в 1932 році заснував Вищу школу інженерів і електриків  і Вищу будівельну школу, в 1936 році брав активну участь у створенні Національного Політехнічного інституту.

У 1940 році президент Мексики Мануель Авіла Камачо запросив Ерро в увійти до складу уряду. Завдяки співпраці з президентом Ерро організував будівництво астрономічної обсерваторії в Тонанцінтла, яка була відкрита 17 лютого 1942 року. Ерроу очолював обсерваторію до 1947 року, після чого повернувся в Мехіко, де регулярно публікував статті про астрономію в газеті Excélsior.

Обсерваторія Тонанцинтла

07 м камера Шмідта з якою Ерро вивчав обєкти Хербіга-Аро

[SIDEROCRATOR]

за таким принципом Галілей пробував робити окуляри до своїх телескопів, а за сферу служили гарматні ядра

Галiлей у справi контролю був"крутiший" свого талановитого послiдовника(i рученятами теж користуватися вмiв) вiн розглядав зiрки i бракував за допомогою меншоi нiж лiнза дiафрагми, поганi частини об'ективноi лiнзи. А його учень Торичеллi, взагалi вiдкрив iнтерферецiю свiтла помiж двох скелець, вiн не змiг пояснити явище, але iтуiтивно почав робити "рiвнi" полоси на своiх лiнзах. Цей спосiб у пiзнiшi часи знов почав застосовувати лише Фраунгофер...(на 200 рокiв пiзнiше). Недавнi тести лiнз Торрiчеллi пiдтвердили високу точнiсть поверхонь виготовленних ним лiнз. Але погана однорiдннiсть скла не дозволила зробити прориву у якостi лiнз...

ситуацій подібних відкриттю Торічеллі немало
історія знає багато випадків коли сучасні відкриття були зроблені ще давним давно ледь не в часи античності.
наприклад явище яке зараз називають "просвітлення оптики" також було випадково відкрите в 17 ст. але тоді вчені не змогли осягнути його значення для оптики.

якби ми знали те чого не знаємо - то мали б те чого не маємо

[Edward]

наприклад явище яке зараз називають "просвітлення оптики" також було випадково відкрите в 17 ст. але тоді вчені не змогли осягнути його значення для оптики.
якби ми знали те чого не знаємо - то мали б те чого не маємо

За радянською мiфологiею "просвiтлення оптики" винайшов росiйський хiмiк-силiкатник Iлья Гребещiков у роки Другоi Свiтовоi... Але це як завжди одна з версiй.
На практицi нiмцi мабудь були першими.
ПМ. Пам'ятаете у фiльмi "Авантюристи", за участю Ж.-П. Бельмондо, нiмецький офiцер спостерiгае за французами у здоровенний бiнокль, лiнзи якого блищать голубим кольором просвiтлювального шару...(слоя) 

Подякували

1 :vilisvir

[SIDEROCRATOR]

наприклад явище яке зараз називають "просвітлення оптики" також було випадково відкрите в 17 ст. але тоді вчені не змогли осягнути його значення для оптики.
якби ми знали те чого не знаємо - то мали б те чого не маємо

За радянською мiфологiею "просвiтлення оптики" винайшов росiйський хiмiк-силiкатник Iлья Гребещiков у роки Другоi Свiтовоi... Але це як завжди одна з версiй.
На практицi нiмцi мабудь були першими.
ПМ. Пам'ятаете у фiльмi "Авантюристи", за участю Ж.-П. Бельмондо, нiмецький офiцер спостерiгае за французами у здоровенний бiнокль, лiнзи якого блищать голубим кольором просвiтлювального шару...(слоя) 

За радянською міфологією вєлікая і нєобятная було родійной слонов і всієї цивілізації.
А насправді просвітлення було винайдене українським фізиком Олександром Смакулою в 1935 р. в Німеччині.

А перша згадка про явище утворення окисних плівок, яке зараз називають "просвітлення оптики" зустрічається в праці Антон-Марії Скірл Oculus Enoch et Eliae, sive Radius sidereomysticus. 1645 р.
в рекомендаціях по чистці і миттю лінз автор застерігає читачів:
Нарешті коли дійде до чистки лінз не промивай (їх) оцтом, так як він часто псує прозору поверхню лінзи.

[SIDEROCRATOR]

430 років тому 8 січня 1587 р. народився німецький астроном Йоханнес Фабрициус (1587 -1616).

Перший (або, принаймні, одночасно і цілком незалежно від Галілея і Шейнера) відкрив сонячні плями (1610/1611), та їх переміщення по диску сонця.
Відкрив явище обертання сонця.

Йоханнес народився в Resterhafe (Східна Фрісландія). Він навчався в Університеті Helmstedt, Університет Віттенберга і закінчив Лейденський університет в 1611 році.
Згодом повернувся додому, де разом з батьком Давидом Фабриціусом спостерігав сонячні плями. Фабриціус вперше спостерігав це явище 27 лютого 1611 р.; у Віттенберзі в тому ж році він опублікував результати своїх спостережень у своїй праці «De Maculis in Sole observatis, et apparente earum cum Sole conversione, Narratio etc.» («Опис спостережуваних на Сонці плям, що пересуваються разом з Сонцем», 1611).
 Згодом під час спостережень їми використовується камера-обскура на телескопі так, щоб зберегти очі і отримати краще уявлення сонячного диска, та  побачити як переміщаються плями. Вони з'являлися на східному краю диска, поступово рухалися до західного краю, зникали, а потім знову зявлялися на сході.

[SIDEROCRATOR]

8 січня Стівену Хокінгу виповнилося 75 років (нар. 08 01 1942 р.)

Хокінг один з найвідоміших фізиків-теоретиків, який прославився своїми дослідженнями в астрофізиці, зокрема теорії чорних дір. Популяризатор науки.
Впродовж 30 років Гокінг працював на посаді Лукасівського професора математики в Кембриджському університеті, тобто на тій же посаді, яку обіймав колись Ісаак Ньютон.
Гокінг хворий на захворювання мотонейронів, однак його невтішний діагноз зовсім не завадив йому визначити своє місце у житті.
«Хоча над моїм майбутнім нависла хмара, на свій подив я з'ясував, що тепер почав отримувати від життя більше задоволення, ніж раніше».
Дослідження Гокінга стосуються космології та квантової гравітації. Його основні досягнення:
- використання термодинаміки до чорних дір;
- доведення того, що чорні діри «випаровуються» за рахунок явища, яке отримало назву випромінювання Гокінга;
- у доповіді виклав свою точку зору на розв'язання парадоксу про зникнення інформації в чорній дірі.
Гокінг активно займається популяризацією науки. У квітні 1988 року вийшла його книга «Коротка історія часу», яка стала бестселером. Завдяки цій книзі Гокінг став відомим на весь світ. У передмові він писав:
«Мені сказали, що кожна поміщена у книзі формула зменшить удвічі кількість покупців. Тоді я вирішив взагалі обходитись без формул. Щоправда, наприкінці я таки написав одне рівняння — знамените рівняння Ейнштейна E=mc²».
Впродовж усього життя не припиняв працювати. У свої 72 роки професор Гокінг не подає жодних ознак послаблення на цьому фронті, продовжує активно займатися наукою, пише книжки.
Учений залишається оптимістом у плані свого фізичного здоров'я.
«Людська раса така немічна, якщо порівнювати з Всесвітом, що бути інвалідом — не така вже й важлива річ з точки зору космосу».

[SIDEROCRATOR]

40 років тому в січні 1976 р. після прийняття в експлуатацію  запрацював БТА (абревіатура від рос. Большой Телескоп Азимутальный) — великий азимутальний телескоп із діаметром дзеркала 6 метрів. Споруджений 1975 року в СРСР, встановлений у Спеціальній астрофізичній обсерваторії на Північному Кавказі, неподалік станиці Зеленчуцька на висоті 2070 м, на плато поблизу гори Пастухова.