Друк

[Гість]

Ласкаво просимо, Гість. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся.
24 Листопада 2024, 19:34:49

1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди

Увійти

[Новини]

•    Новини
•      Астрономія
•      Астрозаходи
•    Життя клуба
•      Новини
•      Проекти
•      Заходи
•      Звіти про спостереження
•      Документи
•    Статті
•      Обладнання та телескопи
•      Спостереження
•      Астрофотографія
•      Астрософт
•      Астрономія в Україні
•      Астрономи шуткують
•      Інше
•     
•      Файловий архів

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

[mpyat2]

І навіть відмітив на Юпітері пляму! (мабуть, Велику Червону Пляму)
Сатурн в нього якийсь фантастичний, але то таке. мабуть ідея кілець ще не з'явилась.

[SIDEROCRATOR]

І навіть відмітив на Юпітері пляму! (мабуть, Велику Червону Пляму)
Сатурн в нього якийсь фантастичний, але то таке. мабуть ідея кілець ще не з'явилась.

Червону пляму відмітив ще Франческо Фонтана в 1646 р.
Дівіні - перший застосував складні обєктиви і окуляри. зокрема прагнучи зменшити хроматизм він застосовував конструкцію схожу с сучасним перископом, але замість менісків розділених діафрагмою - застосовував плоско-випуклі та двовипуклі лінзи різної кривизни, що давало переваги.

Подякували

1 :mpyat2

[SIDEROCRATOR]

також заслугою Дівіні є застосування складних двохлінзових окулярів у мікроскопах та телескопах його конструкції.
у процесі виготовлення планшайб для лінз він використовував метод прецезійного шліфування запропонований ше в 1618 р. Сірторі, коли мідна, бронзова або латунна форма заповнювалася свинцем, а потім вони пришліфовувалися одна до одної на оборотному станку з застосуванням абразиву.

[Edward]

Сегодня вы нас уДивини
нарештi щось свiженьке

[SIDEROCRATOR]

Сегодня вы нас уДивини
нарештi щось свiженьке

у мене ще є, треба тільки з латини поперекладати

[SIDEROCRATOR]

чи це тільки мені здається що Дівіні дуже схожий на Петра 1
точніше Педро на Дівіні

[Edward]

Сегодня вы нас уДивини
нарештi щось свiженьке

у мене ще є, треба тільки з латини поперекладати

Перекладай, перекладай на соловьiну...

[Edward]

чи це тільки мені здається що Дівіні дуже схожий на Петра 1

Не, це Педро схожий на Дiвiнi
то мода така на iспанськiв донiв схожими бути . Aле роiся завжди вiдстае вiд Заходу, рокiв так на 100

[SIDEROCRATOR]

60 років тому 4 жовтня 1957 р. було запущено перший штучний супутник землі.
Людство вступило в космічну еру

Подякували

3 :Pyroman, mpyat2, UKBB

[SIDEROCRATOR]

135 років тому 5 жовтня 1882 р. народився італійсьський астроном Джорджио Абетті (Georgio Abetti 1882-1982).

Син видатного італійського астронома Антоніо Абетті, народився в Падуї. Освіту здобув в Римському і Падуанському університетах, потім стажувався в обсерваторіях: Єркській (США), Гейдельбергській (Німеччина) і Маунт-Вілсон (США). У 1910—1919 працював в обсерваторії Римського єзуїтського колегіуму, в 1921—1952 — директор обсерваторії Арчетрі (поблизу Флоренції), з 1921 — також професор астрономії Флорентійського університету. У 1952—1970 — президент Національного оптичного інституту (Флоренція).

 Визначив паралакси 42 зірок і власні рухи 140 зірок за спостереженнями, виконаними в Гейдельберзі в 1906—1908. Спостерігав також комети, малі планети. Провів численні мікрометричні вимірювання подвійних зірок і розглянув статистичні співвідношення між різними характеристиками подвійних зірок. У обсерваторії Арчетрі займався астрофізикою, головним чином фізикою Сонця. Вивчав протуберанці, хромосферу, сонячні плями, зміни інтенсивності спектральних ліній залежно від розташування досліджуваної ділянки на сонячному диску, обертання Сонця. Досліджував різні прояви сонячної активності і їхній зв'язок з геомагнітними збудженнями і іншими геофізичними явищами. Був президентом Міжнародного комітету з вивчення сонячно-земних зв'язків. Під його керівництвом обсерваторія Арчетрі здобула міжнародне визнання в дослідженні Сонця. Очолював італійські експедиції до Казахстану (1936) і Судану (1952) для спостереження повних сонячних затемнень. У 1913—1914 був учасником Центральноазійської експедиції під керівництвом Де Філіппі, в Гімалаях і Каракорумі виконав астрономічні визначення довгот і широт низки пунктів і вимірювання сили тяжіння і ухилень виска.

Автор «Історії астрономії» (1-е видання 1948), а також низки науково-популярних книг, з яких найвідоміші «Сонце» (1936) і «Зірки і планети» (1956).

Подякували

1 :UKBB

[SIDEROCRATOR]

465 років тому 6 жовтня 1552 р. народився італійський математик, картограф та астроном Меттео Річчі (Matteo Recci 1552-1619) який першим познайомив китайських вчених з досягненнями західної астрономії та пропагував геліоцентричну теорію будови світу.

 Маттео увійшов до ордену єзуїтів у 1571 році, а після курсів з риторики, філософії та богослов'я він вивчав математику в Римському коледжі під керівництвом Клавіуса.
У 1577 р. Річчі від'їхав до Риму, щоб приєднатися до єзуїтів, які працювали в Китаї і прибув туди в 1583 р., де він працював 27 років. Він вперше відкрив резиденцію в Нанкіні для себе та товаришів-єзуїтів та його наукових приладів.  Пізніше він став придворним математиком у Пекіні, і там він залишився на все життя.
Єзуїти були практично єдиним джерелом знань Китаю про західну астрономію, геометрію та тригонометрию.
Призначення в Астрономічній обсерваторії  надавали єзуїтам доступ до правлячої еліти, що було їх основним об'єктом. Математичні та астрономічні трактати написані єзуїтами продемонстрували високий рівень астрономічниї знань.

Товариші Річчі - Фердінанд Вербієст та Йоганн Шелл фон Белл використовували геометричні та тригонометричні концепції розроблені Річчі для здійснення революції в астрономії, проектування астрономічних інструментів,
картування та створення точних календарів.
Єзуїти були запеклими картографами і постійно подорожували по  Китаю, хоча умови подорожі були досить незручними. Відомо про 52 таких подорожі Річчі та Вербієста. Річчі створив та показав чудову карту світу, яка призвела до революції в традиційній китайській космографії. Вперше китайці мали уявлення про розподіл океанів і суші. Це було початком його великого внеску в поширення знань та друку 20 робіт на китайській мові з таких тем, як математика та астрономія.
Протягом 20 років Річчі намагався особисто потрапити до імператора, але імператор був відлюдником, який не звик бачити навіть своїх підданих. Тоді, несподівано, імператор викликав Річчі та його супутників, щоб дізнатися про механічні дзвінкі годинники, які йому надіслали єзуїти. Його власні вчені не змогли поладити їх, коли вони зупинилися. Оскільки імператор не міг особисто приймати  іноземців, він мав художника який малював їх
повнометражні портрети, щоб він міг мати уявлення про співбесіника.
Інша можливість була викликана затемненням Сонця: прогноз часу і тривалості від китайських астрономів значно відрізнявся від прогнозу єзуїтів. Коли останнє передбачення було правильним, це різко укріпило позицію єзуїтів
та їхній рівень астрономічних знань.
Цікаво те, що єзуїти навчали китайців геліоцентричної теорії, не знаючи, що суд над Галілеєм  відбувся, і це було заборонено Римом. використовуючи при цьому телескопічні відкриття Галілея викладені в його книзі "Nuncius sidereus" (Зоряний вісник)
Книги Річчі Geometrica Practica та Trigonometrica були перекладені китайською. У 1584 і 1600 роках він опублікував перші карти Китаю, вперше доступні на заході.  Але особливо важливо було його китайська версія перших шести книг Евкліда "Елементи", яка була написана у співпраці з одним з його учнів і має назву "Перший підручник геометрії". Престиж Річчі завоював і у найвищих культурних сферах китаю своєю мудрістю та науковими знаннями.
Без будь-яких слідів переваги у своїй манері він використовував процес діалогу, який характеризувався повагою до кожного. Успіх Річчі полягав у його особистих якостях, його повної адаптації до китайських звичаїв (вибір одягу китайського вченого) та його справжніх знань з математики, фізики та астрономії.

Подякували

1 :UKBB

[SIDEROCRATOR]

285 років тому 6 жовтня 1732р. народився англійський астроном Невілл Маскелайн (Nevil Maskelyne 1732-1811).

Народився в Лондоні, в 1754 закінчив Трініті-коледж Кембриджського університету. Був помічником Дж. Бредлі в Грінвічській обсерваторії, з 1765 по 1811 - директор Грінвічської обсерваторії, п'ятий Королівський астроном.

 Спостерігав Сонце, Місяць, планети з метою визначення їх положень. Дуже точно виміряв положення 36 фундаментальних яскравих зірок, які служили опорними. Використавши спостереження О. К. Ремера для цих же зірок, визначив їх власні рухи. Згодом У. Гершель на підставі цих власних рухів знайшов положення апекса Сонця.
 У 1761 розробив метод визначення довготи за спостереженнями Місяця. Особливу увагу приділяв систематичним спостереженнями Місяця для поліпшення місячних таблиць Т. І. Майера, які використовувалися при визначенні довготи.
Всього Маскелайном було виконано 90 000 спостережень (опубліковані в 1776-1811). У 1774 зробив першу серйозну спробу визначити щільність Землі, з вимірів  поблизу гори Шіхеллон в Шотландії знайшов значення 4,71 г / см³ (що дещо менше істинного - 5,5 г / см³). Доклав зусиль для оснащення Грінвічської обсерваторії досконалішими інструментами і для поліпшення точності спостережень; виконав перші вимірювання часу з точністю до десятих часток секунди. У 1766 заснував британський астрономічний щорічник «Nautical Almanac», і випускав його до кінця життя (щорічник видається до теперішнього часу). У 1761 брав участь в експедиції на острів Святої Єлени для спостереження проходження Венери по диску Сонця.

Подякували

2 :mpyat2, UKBB

[SIDEROCRATOR]

170 років тому 9 жовтня 1847 р. відбулося кільцеве сонячне затемнення, подія цілком звична, але це затемнення вплинуло на весь подальший розвиток і популяризацію астрономії.
Справа в тому що його спостерігав 5 -річний хлопчик. Його мати поставила в дворі миску з водою і дивлячись на  зобаження хлопчик спостерігав за всим ходом процесу. Побачене так вплинуло на хлопця що він в майбутньому вирішив присвятити себе астроноії.
А звали хлопчика Каміль Фламмаріон

Подякували

3 :Edward, mpyat2, UKBB

[Edward]

На стiнi зображення Cонця не буде
Буде блiк вiд миски. Мабудь таки, малий Камiль просто дивився на поверхню води i ловив зображення сонця у мисцi, а не на стiнцi. 

[SIDEROCRATOR]

На стiнi зображення Cонця не буде
Буде блiк вiд миски. Мабудь таки, малий Камiль просто дивився на поверхню води i ловив зображення сонця у мисцi, а не на стiнцi. 

таки да

[SIDEROCRATOR]

хоча цьому посприяло ще 2 події
повне сонячне затемнення 1852 та яскрава комета кількома роками пізніше.
до речі багато  астрономів починали таким чином

[Edward]

Десь вмене е першодрук некролога по Фламарiону, там усе добре розписано. Треба пошукати, давно не читав...

[SIDEROCRATOR]

Десь вмене е першодрук некролога по Фламарiону, там усе добре розписано. Треба пошукати, давно не читав...

французький?

[Edward]

Десь вмене е першодрук некролога по Фламарiону, там усе добре розписано. Треба пошукати, давно не читав...

французький?

Не, рoсiйськоi дворянки, що була якоюсь далекою родичкою Фламарiона i була поруч з ним його останнi днi.

[SIDEROCRATOR]

Десь вмене е першодрук некролога по Фламарiону, там усе добре розписано. Треба пошукати, давно не читав...

французький?

Не, рoсiйськоi дворянки, що була якоюсь далекою родичкою Фламарiона i була поруч з ним його останнi днi.

пофоткай і виклади, почитаєм