Друк

[Гість]

Ласкаво просимо, Гість. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся.
27 Листопада 2024, 10:35:21

1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди

Увійти

[Новини]

•    Новини
•      Астрономія
•      Астрозаходи
•    Життя клуба
•      Новини
•      Проекти
•      Заходи
•      Звіти про спостереження
•      Документи
•    Статті
•      Обладнання та телескопи
•      Спостереження
•      Астрофотографія
•      Астрософт
•      Астрономія в Україні
•      Астрономи шуткують
•      Інше
•     
•      Файловий архів

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

[Roman-19]

Если кому интересны подробности, спрашиваем...

А фото устройства можно?

[SP]

Можно . Но видно там не очень хорошо. Чтобы вставить диск в трубу, снял апертурное кольцо, вставил диск с упором до растяжек и установил кольцо в исходное положение. Гарантия, что кольцо с плёнкой не слетит с трубы.
Баадеровская плёнка наклеена изнутри, простая отражающая-сверху. Клеил "Драконом", через сутки он прореагировал с простой плёнкой (эстетика чуть пострадала).

[Roman K.]

Робив невеличку статтю та мапу із акцентом на найбільш цікаві дислокації. 

Вранці 6 червня невеличка темна пляма пройде по сонячному диску, водночас відбудеться одна з найбільш рідкісних астрономічних подій.

Планета Венера - сяючий маленький серпик, який ми нині, за місяць до зближення із Сонцем, можемо спостерігати на вечірньому травневому небі. Наша космічна сусідка - є найближчою планетою до Землі, і саме зараз, на початку червня вона наблизиться на мінімальну відстань до нас - 0,29 а.о. (43 млн км), таким чином її видимий діаметр буде більший за будь-яку іншу планету на небосхилі.
 Обертаючись навколо Сонця трохи швидше, ніж Земля (7 місяців), майже щороку вона опиняється на лінії між нами та Сонцем. Тоді, впродовж одного-двох місяців ми не бачимо її на небі, оскільки вона ховається у променях Сонця. Але не кожного разу вона затуляє собою сонячний диск, бо орбіти Венери й Землі нахилені під різними кутами, й тому для земного спостерігача вона проходить трохи вище чи трохи нижче повз Сонце.
 Однак, трапляються співпадіння, коли планета проходить точно посередині між нами й Сонцем. Саме тоді ми можемо спостерігати свого роду затемнення - т.зв. транзит, або проходження, Венери по диску Сонця. Оскільки видимий діаметр Сонця складає 31,5', а Венери - не більше 1,0' (однієї мінути), виглядає вона як невелика темна цятка на яскравому сонячному диску. Неозброєним оком побачити її нелегко, однак навіть найменший бінокль (обов"язково зі спеціальним фільтром!!!) дозволяє добре роздивитися це явище.
 Рідкісність події не є перебільшенням. Астрономи вирахували, що транзити Венери трапляються з інтервалом у 8-121-8-105 років. Тобто, останні два були у 1874 і 1882рр., сучасні - у 2004 і 2012рр., майбутні - у 2117 і 2125рр. Навряд чи хто-небудь з-поміж читачів матиме змогу дожити до ХХІІ сторіччя...
 Уперше Йоганн Кеплер передбачив це явище на 1639 рік. Він помер раніше, однак англійські астрономи Джеремі Горрокс та Уїльям Кребтрі скористалися розрахунками, і були першими людьми, що побачили планету на фоні Сонця. Це був черговий тріумф астрономічної науки і підтвердження теорії руху планет, створеної Кеплером.
 Наступні два транзити, через сторіччя - 1761 і 1769 - спостерігали вже багато вчених, зокрема такі відомі особи, як Едмунд Галлей, Михайло Ломоносов. Не лишилися осторонь Її Величність Катерина ІІ (котра спостерігала транзит у Петербурзі) та лейтенант британського флоту Джеймс Кук, який того року здійснював небезпечне навколосвітнє плавання, і спостерігав транзит Венери, перебуваючи на Таїті.
 Ще через сторіччя, у 1874 і 1882, були відзняті перші фотознімки цього явища (фотографія тоді тільки з'явилася!) та були зроблені важливі розрахунки величини астрономічної одиниці, що дало більш чіткі поняття про розміри Сонячної системи.
 Транзит 2004-го року був першим у епоху цифрових технологій та мас-медіа. Його вже спостерігали усім світом, і численні результати ви можете прямо зараз віднайти в інтернеті. І ось нарешті, транзит 2012-го року, буде всього лиш сьомим у нашій історії, ба навіть четвертим, коли брати до уваги лише територію колишньої Російської імперії. До речі, обидва наступні транзити ХХІІ сторіччя практично не буде видно в Україні, тому не чекайте 235 років, а вписуйте власне ім'я в історію зараз!

 Нажаль, для мешканців України умови цього разу будуть гіршими, аніж 8 років тому. Втім, майже уся Європа, у тому числі й Україна побачить якусь частину цього явища. Якщо глобально тривалість проходження Венери по диску Сонця становитиме 6 год 40 хв, то полтавці зможуть побачити менше половини - близько 3 годин. Рано вранці 6 червня на північному сході зійде Сонце, вже із Венерою на дискові, і близько 7-ої ранку для нас все скінчиться.
 Але ж є і більш сприятливі місця на планеті. Коротко розповім про них далі.
Дарвін (Північна територія Австралії) - певно, найкраще місце на всій земній кулі. Транзит видно повністю, від початку до кінця, хоча й невисоко над горизонтом, а зимова погода у австралійській пустелі забезпечить ґарантовано ясне небо.
Мауна Кеа - вершина цього вулкана Гавайського архіпелага підіймається на 4км над рівнем моря, тому хмари залишаться внизу, а захід Сонця буде видно на прозорому й чистому небі.
Новосибірськ, Уланбатор, Пекін - для тих, хто не зможе потрапити до Австралії чи на Гавайї, може бути найкращим варіантом, оскільки там також видно весь транзит, а погода на початку літа більш-менш ясна. Однак, у Новосибірську транзит почнеться, ледь-ледь Сонце відірветься від горизонту, а у східному Китаї усі ваші сподівання може зруйнувати черговий тайфун.
Таїті - місце, де 243 роки (рівно один цикл) тому спостерігав Джеймс Кук. Бажаючі поєднати астрономію із історією та екзотикою просто мусять потрапити туди!
Токіо - двома тижнями раніше (21 травня) там також було видно кільцеподібне сонячне затемнення, а двома добами раніше (4 червня) - ще й часткове місячне.

Як бачите, доволі значна частина земної кулі матиме змогу бачити це явище. Деякі інші локації, варті уваги:
 Красноярськ, Іркутськ, Улан-Уде, Чіта, Норильськ, Якутськ, Хабаровськ, Владивосток, Магадан, Петропавловськ-Камчатський та інші частини Східного Сибіру і Далекого Сходу (якщо ви їх дістанетесь) - теж забезпечать гарні умови для спостережень, однак північна погода може бути дуже примхливою...
 Столиці азіатських країн (Сеул, Гонконг, Маніла, Ділі) теж варті уваги для туриста, який не бажає летіти до Росії.
 Мурманськ, Кольський п-ів, Лапландія - завдяки полярному дню, що розпочався, Сонце буде видно у нічні та вранішні години над північним горизонтом.
 Рейк'явік - те саме, але із певною особливістю: під час транзиту, Сонце сяде за горизонт на пару годин, а потім знов зійде. Така коротка ісландська ніч!
 Астана, Ашґабат, Кагір - компромісні варіанти (транзит видно не повністю). Так, Казахстан ближчий до України, ніж Сибір, і погода у червні там краща. Із тих самих міркувань один спеціалізований американський туроператор обрав Туркменістан. Єгипет - майже 100% ґарантує вам ясне небо, але тривалість явища усього 2 години - навіть менше, ніж в Україні.
 
 Часу на роздуми, звідкіля, як і з ким спостерігати лишається дуже мало - трохи більше тижня. Очевидно, що до Австралії мало хто полетить. Я збираюся бути у Новосибірську, де вже запланована досить насичена публічна програма (NB: 4 роки тому Новосибірськ був "столицею" сонячного затемнення, тому досвід організації є). Численні групи любителів астрономії на теренах СНД організують заходи у своїх містах та споряджають експедиції до Сибіру. Що напевне буде (імхо) - в Україні усі планетарії підготують спеціальну програму для широкого загалу. Але ж, не забувайте, що розпочнеться це "дійство" приблизно о 4-ій годині ранку!
 Ще раз нагадаю: ДИВИТИСЯ НА СОНЦЕ БЕЗ СПЕЦІАЛЬНИХ БЛОКУЮЧИХ СОНЯЧНИХ ФІЛЬТРІВ - НЕБЕЗПЕЧНО ДЛЯ ВАШИХ ОЧЕЙ. ЯКЩО ВИ БАЧИТЕ ПЕРЕД СОБОЮ БУДЬ-ЯКИЙ ОПТИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТ (БІНОКЛЬ, ТЕЛЕСКОП ТОЩО), НАПРАВЛЕНИЙ НА СОНЦЕ - ПЕРЕКОНАЙТЕСЯ У НАЯВНОСТІ, ЯКОСТІ ТА ПРАВИЛЬНОМУ ЗАКРІПЛЕННІ БЛОКУЮЧОГО АПЕРТУРНОГО ФІЛЬТРА, ІНАКШЕ РИЗИКУЄТЕ НАБУТИ СЛІПОТУ ПІСЛЯ НЕТРИВАЛОГО ПОГЛЯДУ НА СОНЦЕ. БУДЬТЕ УВАЖНИМИ ІЗ ДІТЬМИ - ВОНИ НАПЕВНЕ ЦЬОГО ТЕКСТУ НЕ ЧИТАЛИ!

[Roman K.]

У Полтаві (за літнім часом):
4:36 - схід Сонця, у цей час Венера вже пройшла половину хорди (висота 0°)
7:37 - третій контакт (висота 26°)
7:55 - четвертий контакт (висота 29°)
 Видима тривалість явища 3 год 18 хв. Схід Сонця, до речі, добре видно із Білої Альтанки, не треба й далеко ходити!

Поки що попередній прогноз на 4-8 червня обіцяє спекотну та ясну погоду. 

[mnn72]

Поки що попередній прогноз на 4-8 червня обіцяє спекотну та ясну погоду. 

Ага, а у меня дощь будь он не ладен. Вот вечно так "если не акула глухая,то свисток поломан" 

[vladG]

Ребята, а насколько хуже будет фото Солнца, если сделать фильтр из баадеровской пленки не на всю апертуру (Ньютон 130 мм), а, скажем, на 50 мм? Хуже будет только разрешение или еще что-то?

[SP]

Если вам на 100% удастся использовать возможности 130-мм апертуры (отличный сиинг, соответствующий масштаб изображения и т.д.) то 50-мм снимок проиграет по разрешающей способности. На практике же, вряд ли различия будут заметны. Постарайтесь только 50 мм вывести на неэкранируемую часть зеркала (см схему).

[vladG]

Спасибо, будем искать кусочек 70х70 мм. А для фото действительно лучше плотность 3.8 ?

[tlgleonid]

Спасибо, будем искать кусочек 70х70 мм. А для фото действительно лучше плотность 3.8 ?

Действительно, при условии, что есть быстрая камера (например QHY5). Если сможете выйти на 300 кадров в секунду, то возможности апертуры сможете использовать по максимуму.

[vladG]

а если снимать на Nikon d90?

[Серега]

Кстати, вопрос - а как обстоят дела с турбулежем утром? Я например никогда лунно-планетной съемкой на рассвете не занимался и не ведаю.

Надеяться на то что будет лучше чем в полдень или хуже?

[vladG]

Спасибо, нашел ответ в ветке http://www.astroclub.kiev.ua/forum/index.php?topic=926.0

[maRio100]

Я считаю что проблема не в турбулеже, и не в кол-ве задифрагмированной аппертуры. Метеопрог обещает сильный дождь. С ночи и вплоть до обеда. Дай Бог чтобы не так.

[Naboka Igor]

Я считаю что проблема не в турбулеже, и не в кол-ве задифрагмированной аппертуры. Метеопрог обещает сильный дождь. С ночи и вплоть до обеда. Дай Бог чтобы не так.

Целее у людей глаза будут и меньше окуляров расплавится

[Stainless_steel]

Отставить истерику! Ещё неделя до ивэнта, а вы уже прогнозы смотрите. Наши гидрометеобойцыцы на 3 дня и то не всегда угадывают.
Серега, а изучать турбулеж на рассвете уже сейчас никто не мешает.

[Серега]

Отставить истерику! Ещё неделя до ивэнта, а вы уже прогнозы смотрите. Наши гидрометеобойцыцы на 3 дня и то не всегда угадывают.
Серега, а изучать турбулеж на рассвете уже сейчас никто не мешает.

если бы никто... обложило тучами

[SP]

Действительно, при условии, что есть быстрая камера (например QHY5). Если сможете выйти на 300 кадров в секунду, то возможности апертуры сможете использовать по максимуму.

Лёня, а ты пробовал сам?
Я на выходные намучался по самое не могу. Никак не мог добиться резкого края у Солнца и видимости пятен. Оказалось, что для КХУ с ИК фильтром (!) - яркость очень велика, пришлось навернуть поверх ИК первый попавшийся интерференционник- Нбета. Но всё равно, при слишком малом гейне качество изображения мне не понравилось, с Филипсом было лучше. "Солнечные настройки" в QGVideo  ситуацию не улучшают, может я чего не так делал, но первые выводы не в пользу КХУ-5 при использование такой плёнки.
Насчёт прогнозов - это всё туфта, прогнозы как правило реальны только с сегодня на завтра. В 2004 я вообще сетапился в дождь - и ничего, отнаблюдал два контакта.
Насчёт турбулежа на рассвете. Зависит от местных условий и высоты Солнца. До восхода - нарастает, с восходом - уменьшается, минимум при небольшой высоте солнца над горизонтом, потом опять нарастает. Как говорил Вини-Пух, "по-моему так".

[tlgleonid]

Лёня, а ты пробовал сам?

Пробовал, конечно. Но выдержки ставил очень короткие и небольшой гейн.

Я на выходные намучался по самое не могу. Никак не мог добиться резкого края у Солнца и видимости пятен. Оказалось, что для КХУ с ИК фильтром (!) - яркость очень велика, пришлось навернуть поверх ИК первый попавшийся интерференционник- Нбета. Но всё равно, при слишком малом гейне качество изображения мне не понравилось, с
Филипсом было лучше.

ИК-фильтр - фильтр, который отсекает ИК или отсекает все остальное? Может причина того, что изображение тебе не понравилось в том, что Аш-бета применялась? И что именно не понравилось?

Насчёт турбулежа на рассвете. Зависит от местных условий и высоты Солнца. До восхода - нарастает, с восходом - уменьшается, минимум при небольшой высоте солнца над горизонтом, потом опять нарастает. Как говорил Вини-Пух, "по-моему так".

Думаю, что поведение турбулежа очень различается от подстилающей поверхности. На даче минимальная турбуленция в конце утренних навигационных сумерок, но до восхода солнца почти не меняется. Потом, постепенно, растет.

[SuperSergey]

Родная почта "потеряла" мою посылку с ебея с пленкой С трудом нашел сегодня в Киеве фотопленку Astrosolar, но именно фото, не визуальную. Думаю уменьшить апертуру, чтобы "превратить" ее в визуальную.

Пока нигде не нашел, во сколько раз отличается по пропускной способности 3.8 (фото) от 5.0 (визуал). Кто-нибудь знает?

Если у меня апертура 200 мм, то на сколько сделать диафрагму, чтобы не прожечь дырку в глазе?

[Saxx]

SuperSergey, я через "фото" спокойно визуалил в 250мм