Тема: Любители астрономии из Сум (Прочитано 33219 раз)

EHOT

Молодцы! Работа, достойная уважения. У меня только такой вопрос: вы как-то юридически регистрировали ваши занятия (клуб, общество, кружек...) , или просто собираетесь? Почему спрашиваю - думаю, можно ли нечто подобное сделать при средней школе, или проблем окажется больше пользы?

Orion

Спасибо за отзыв. Нет, у нас нет официального статуса. Да, это может дать новые возможности, но и обязывает к формальностям, которыми нет желания заниматься. Пока вроде бы в этом нет необходимости.

Orion

Давно не обновляли нашу тему. Обо всех занятиях я писал раньше, но тогда не были готовы видеозаписи. Публикую здесь. Критика приветствуется (а критиковать есть что

).

Два занятия на тему Наблюдательная астрономия.

Orion

Пока нет погоды, ищем астероиды по программе International Astronomical Search Collaboration вместе с ребятами из Ровно. По результатам кампании на данный момент у нас 4 новых объекта, ожидающих подтверждения.

Мной было найдено 2 новых объекта, но второй не вошел в таблицу открытий, поэтому его не учитываю. Ниже анимация движения UKR0006 (внутренний код нашей команды, на рисунке ниже) и астероида Y3570 (выше).

Подробно о кампании и нашем участии в ней:
http://astro.sumy.ua/uchast-kolektyvu-astrosumy-u-mizhnarodnij-kampaniyi-z-poshuku-asteroyidiv/

Предварительный список открытий, сделанных всеми командами за время осенней кампании 23 сентября - 21 октября:
http://iasc.hsutx.edu/iasc/discover.html?

Orion

22 вересня до дня осіннього рівнодення відбулась публічна лекція з астрономії у Сумській книгарні «Є». Ми розповіли про рух Землі навколо Сонця, астрономію в Сумах і діяльність любителів астрономії в нашому місті. Лекцію вів Володимир Сулим.

Докладніше: http://astro.sumy.ua/publichna-lektsiya-z-astronomiyi-u-knygarni-ye/

Orion

Вже відомі результати міжнародної кампанії з пошуку астероїдів IASC. Загалом українська команда Street Astronomy знайшла 5 невідомих об'єктів, які тепер чекають підтвердження. Зокрема два об'єкти знайдено ЛА із міста Суми: Андрієм Катькаловим і мною.

Cклад української команди осінньої кампанії наступний: Вадим Мулявка, Олексій Семещук, Лавренко Юлій, Володимир Сулим і Андрій Катькалов.

Оновлено статтю: http://astro.sumy.ua/rivne-i-sumy-vzyaly-uchast-u-mizhnarodnij-kampaniyi-z-poshuku-asteroyidiv/

Попередня таблиця відкриттів:
http://iasc.hsutx.edu/iasc/discover.html?

Анімація руху другого об'єкту, знайденого Андрієм.

Ось так виглядає сертифікат учасника.

Orion

Ще декілька відеозаписів з відкритих лекцій в СумДУ.

Теми занять: Рух Місяця і планет. Астрономічні інструменти.

Orion

Як організовувались відкриті заняття з астрономії в СумДУ і які маємо результати. Про це у статті на нашому сайті.

http://astro.sumy.ua/vidkryti-zanyattya-z-astronomiyi-v-sumdu-navesni-2016-roku/

Orion

2016 рік можна назвати найбільш плідним для учасників колективу АстроСуми в плані спостережень. Нам вдалось організувати більше 30 виїздів на спостереження в місті або за його межами, у тому числі в якості вечорів астрономії, відкритих практичних занять з астрономії в СумДУ і в дитячому таборі.

Перші виїзди на спостереження почались в середині лютого, коли можна було побачити Місяць, а з яскравих планет був доступний лише Юпітер, який сходив ввечері. Оскільки засвітка не заважає розглядати чи знімати їх через телескоп, ми виїздили в Сумський аеропорт. На спостереженнях 17 і 20 лютого ми з Олександром Мельником ставили за мету в першу чергу зйомку Юпітера і Місяця в фазі від першої чверті до повні. Не зважаючи на проблеми з живленням мого ноутбука, які спонукали більше спостерігати, зйомка в мене також вийшла. До речі, під час саме спостережень я вперше звернув увагу на те, що на межі диска Місяця можна побачити окремі гірські вершини, тобто в деяких місцях диск Місяця виглядає нерівним.

На виїзді в аеропорт з Олександром 9 березня мені вдалось зняти транзит Іо по диску Юпітера і Велику червону пляму. 5 і 17 квітня ми також здійснили виїзди в аеропорт. 5 квітня я перевіряв автоматичне гідування за допомогою вебкамери Philips 900 і шукача 9х50, знімаючи триплет в Левові на об’єктив Юпітер-21М з фокусною відстанню 200 мм. Тестування показало ефективність гідування на такому фокусі, дозволивши отримати витримки до 5 хвилин. 17 квітня мені вдалось відзняти Місяць на Philips 900. Надалі зйомка об’єктів глибокого космосу здійснювалась мною на фокусній відстані 750мм через телескоп Sky-Watcher 15075 EQ3-2.

З потеплінням і сухою погодою з’явилась можливість виїздити за населений за місто. Місце, де ми спостерігали в 2015 році, виявилось незручним через автомобілі, які, не зважаючи на пізній час і далеку відстань від траси, час від часу проїжджали, піднімаючи за собою стовпи пилу. Тому ми почали спостерігати за населеним пунктом Симонівка ближче до Визирівки. Згодом, після збору врожаю, на місці спостережень рослинності стало менше, і через це місце стали їздити автомобілі, тому ми були змушені проїхати ще далі від дороги. Інколи в поле ми спостерігали місцевих жителів: зайця, лисицю і сову чи комбайни.

У ніч з 4 на 5 травня ми з Олександром вперше виїздили в поле. Я займався зйомкою time-lapse і галактики М 51 «Вир» з гідуванням. 9 травня після практичного заняття в СумДУ, на якому ми спостерігали транзит Меркурія по диску Сонця, ми з Олександром знову виїздили в поле. На цей раз я знімав галактику Сомбреро з гідуванням. У ніч з 24 на 25 травня Олександр знімав Марс і Сатурн на спеціалізовану камеру з коректором дисперсії, а я – Юпітер. 28 – 29 травня на виїзді в поле разом із Олександром я знімав галактику М81 і туманність М97 «Сова».

Навесні і особливо влітку нам вдалось здійснити найбільшу кількість виїздів на спостереження і астрофотографію, переважна більшість з них були досить продуктивними. Інколи нам не сприяли погодні чи інші природні умови. Виїздили ми переважно з Олександром вдвох, а інколи разом із іншими нашими колегами. Лише два виїзди за місто я здійснив самостійно. Більшість виїздів Олександр Мельник займався візуальними спостереженнями в рефрактор з діаметром 120 мм або в дзеркально-лінзовий Celestron з діаметром 11 дюймів. Разом з цим його фотокамера була зайнята зйомкою time-lapse. Я в цей час займався зйомкою об’єктів глибокого космосу з гідуванням, і разом із Олександром спостерігав в його телескоп. Велика апертура телескопа Celestron дає відмінні зображення об’єктів глибокого космосу, а обидва телескопи Олександра інколи давали дивовижно стабільне зображення планет, наближуючи їх вигляд до результатів зйомки, які зазвичай дають набагато більше деталей.

3 – 4 червня на виїзді за місто я знімав галактику М101. 21 – 22 червня Олександр тестував саморобну автоматизовану рейку для зйомки time-lapse на базі Arduino. Мені тоді вдалось спробувати планетну камеру Олександра для зйомки Місяця і планет на моєму 150 мм рефлекторі.

На виїзді 25 – 26 червня ми разом із колегами Денисом Пащенко, Андрієм Катькаловим, Андрієм Мисником і Оленою Галкіною спостерігали покриття Нептуна Місяцем. Це було моє перше спостереження Нептуна. Виглядав він як звичайна зірка з блакитним відтінком. Місяць покривав планету неосвітленою частиною, а момент відкриття Нептуна було складно зафіксувати через сяйво Місяця. Після покриття і до того, як небо почало світлішати, я знімав Потрійну туманність М20. У цей період літа ночі найбільш короткі, тому часу на спостереження досить мало.

На виїзді 2 – 3 липня я продовжив зйомку об’єктів у Стрільці. Тоді телескоп був направлений на туманність М8 «Лагуна». 5 – 6 липня я вирішив заради експерименту спробувати зняти туманність Пелікан. І несподівано туманність виявилась однією з найдивовижніших, які мені вдалось зняти в цьому році. Надалі я зрозумів, що, зважаючи на невелику реальну роздільну здатність моїх робіт через неточність ведення і гідування, більш ефективною може бути зйомка більш великих за кутовим розміром об’єктів. Тому на виїзді 31 червня – 1 серпня я вирішив зняти туманність «Хобот слона», яка задовольняє цьому критерію.

Вже наступної ночі з 1 по 2 серпня я знімав туманність «Рибальська сітка». 4 – 5 серпня об’єктом зйомки була туманність «Равлик». У ніч з 6 на 7 серпня ми виїздили втрьох: Олександр, Павло Карпусь і я. Тоді я знімав галактику М31 в Андромеді. 26 – 27 серпня на виїзді в поле з Олександром я знімав зоряне скупчення Плеяди і Молочний шлях.

Виїзд 6 – 7 серпня. Зліва направо: Павло Карпусь, Олександр Мельник, Володимир Сулим.
Налаштування обладнання для зйомки об’єктів глибокого космосу зазвичай займає від однієї до 2 годин, а процес зйомки не завжди стабільний, тому потребує постійного нагляду і корегування. Але коли все працює, як потрібно, а тому камера і телескоп зайняті, можна вивчати сузір’я за картою, спостерігати в бінокль на фотоштативі, чи просто милуватись зоряним небом. А коли небо починає світлішати, можна дознімати кадри для калібрування, або налаштувати пейзажну зйомку, а ти часом спостерігати світанок, а якщо пощастить, навіть високі сріблясті хмари, як це було на одному з виїздів.

У вересні ми також здійснили три виїзди вже більшим складом. У ніч з 6 на 7 вересня ви виїздили на спостереження разом з Олександром і Андрієм Катькаловим. Інколи є бажання лише спостерігати, побачити щось нове, невідоме, і не на екрані камери чи монітора, і тим більше не витрачати багато часу на електроніку і програмне забезпечення. Більш того, тоді можна краще навчитись орієнтуватись зоряним небом і зрозуміти неабиякі можливості інструмента.

У ніч з 10 на 11 вересня ми виїздили в поле вже вп’ятьох: Денис, Олександр, любитель астрономії Віталій з дружиною і я. Тоді ще на виїзді з міста нас чекали хмари на все небо, але ми вирішили все ж таки їхати далі. На місці довелось чекати мабуть близько години, коли хмари відкрили небо і яскраво сяючий над обрієм Місяць. Через декілька годин небо знову вкрило хмарами, змусивши нас зібрати обладнання, а потім знову розгорнути його, коли прояснення надали можливість спостерігати. Тоді я, використовуючи надруковані карти, вперше знайшов у свій телескоп блимаючу туманність, NGC6826 і туманність «Котяче око», і був здивований їх великою яскравістю, не зважаючи на малі кутові розміри.

У ніч з 12 на 13 вересня наш колега фотограф Андрій Мисник влаштував нам з Олександром нічну екскурсію дивовижною за своєю красою місцевістю поряд з крейдяним кар’єром біля населеного пункта Могриця. Метою виїзду була пейзажна зйомка, чому сприяв яскравий Місяць, який освітлював все навколо. Ми піднялись на найвищу точку місцевості, звідки відкривався приголомшливий вид, від спостерігання і зйомки якого неможливо було відірватись. І ширококутний і телеоб’єктив у будь якому напрямку разом з довгою витримкою давав на екрані фотокамери казкові картини.

Деякі виїзди ми не фіксували, а матеріали, отримані підчас виїздів, ще не оброблені або результати обробки не є якісними чи завантажені лише у власні профілі в соціальних мережах.

25 жовтня, не зважаючи на мороз і сильний вітер, ми виїхали в поле на тестування нового телескопу, власником і автором конструкції якого є Олександр Мельник. Це найбільший відомий нам телескоп у Сумській області. Його діаметр складає 370 мм, оптична система – Ньютона, монтування Добсона. Для зручності транспортування і при цьому жорсткості, основним матеріалом був обраний алюміній. У телескопа відсутня труба, окулярний вузол і діагональне дзеркало тримаються на фермі, яка легко розбирається. Як і очікувалось, він дає яскраві зображення об’єктів глибокого космосу, але через несприятливі погодні умови в повній мірі оцінити його можливості ще не вдалось.

Протягом виїздів на спостереження в 2016 році ми отримали дуже цікавий і цінний досвід приємні враженя від дослідження зоряного неба і спілкування з колегами. Результати зйомки і спостережень були використані під час підготовки до відкритих занять з астрономії. Вони дають нам нові знання і натхнення.

Стаття на нашому сайті: http://astro.sumy.ua/astronomichni-sposterezhennya-v-2016-rotsi/

Orion

Виїзд 6 – 7 серпня. Зліва направо: Павло Карпусь, Олександр Мельник, Володимир Сулим.

Orion

Зустрічаємо світанок

Orion

Автоматизована рейка Олександра Мельника.

Orion

Виїзд 6 – 7 серпня. Зліва направо: Андрій Катькалов, Володимир Сулим, Олександр Мельник. Телескопи: 150 мм рефлектор і 11″ Шмідт-Кассегрен.

Orion

Зліва направо: Олександр Мельник, Володимир Сулим, Денис Пащенко, Віталій з жінкою. Телескопи: 11″ ШК, 8″ Ньютон на монтуванні Добсона.

Orion

На тестуванні 370 мм рефлектора Олександра Мельника.

Orion

28 січня з ініціативи арт-менеджера книгарні "Є" відбулась друга лекція з астрономії, на цей раз на тему: Астрономічні події 2017 року. Ділюся з усіма презентацією, пізніше до неї буде доданий аудіозапис.

Сонце, Місяць, планети, метеорні потоки, комети, штучні супутники, сезонні явища - про все це у лекції. Сподіваюсь, інформація буде корисною.

http://www.slideshare.net/VladimirSulim/2017-71762707

Orion

Стаття про лекцію.

http://astro.sumy.ua/lektsiya-v-knygarni-ye-28-sichnya-astronomichni-podiyi-2017-roku/

Ідея організувати лекцію на таку тему виникла в арт-менеджера книгарні «Є» Владислава Івченка на початку січня, який і запросив мене у якості лектора до книгарні. Минулого разу публічна лекція з астрономії до дня осіннього рівнодення зібрала чимало відвідувачів, тож ми вирішили, що друга лекція теж може бути цікавою.

На таку тему це моя перша лекція, і інформація для подання більшою частиною була нова, що потребувало близько тижня активної підготовки. Але стимулом для мене звісно була нагода саме на початку року зібрати важливі астрономічні події, про які зазвичай я дізнаюсь за місяць до події, або взагалі не знав до цього часу.

Перший об’єкт, про який я вирішив розповісти, це Сонце. Ми розглянули деякі ключові точки орбіти нашої планети, а саме: рівнодення, сонцестояння, афелій і перигелій, а також сонячну активність, яка наближується до мінімуму в 2020 році, і часовий пояс України.

Далі ми розглянули фази Місяця, різницю між періодами його обертання, супермісяць і мікромісяць, а також явища, які залежать від позиції Сонця, Місяця і нашої планети: місячні і сонячні затемнення. У цьому році можна буде спостерігати одне напівтіньове і одне часткове місячне затемнення, а сонячні затемнення в Україні не спостерігатимуться.

Після декількох слів про покриття і їх прогнозування, ми перейшли до нижніх планет: Меркурія і Венери. Ми розглянули їх конфігурації і найбільш сприятливі для спостережень умови. Так Венера наразі сяє над західним обрієм після заходу Сонця, а найкраща вечірня видимість Меркурія очікується в квітні.

Після цього ми розглянули конфігурації і найбільш сприятливі умови для спостережень верхніх планет: Марса, Юпітера, Сатурна, Урана і Нептуна. Усі планети окрім Марса протягом року буде видно в протистоянні. Також ми розглянули шкалу яскравості астрономічних об’єктів, велике протистояння Марса, яке відбудеться в наступному році, порівняльні кутові розміри об’єктів Сонячної системи, і деякі явища в системах планет-гігантів.

Наступними об’єктами були малі тіла Сонячної системи. Це в першу чергу метеорні потоки, зокрема найбільш активні: Квадрантиди в січні, Персеїди в серпні і Гемініди в грудні. Також ми розглянули 5 комет, які можна буде спостерігати в бінокль. Зокрема 41P/Tuttle-Giacobini-Kresak і C/2015 V2 Johnson можна буде спостерігати протягом всієї ночі до серпня включно.

Далі ми розглянули більш близькі до нас об’єкти – штучні супутники, а саме: Міжнародну космічну станцію і геостаціонарні супутники. Найбільш цікавий період видимості МКС – це травень і червень, коли протягом ночі вона буде повністю освітлюватись Сонцем, а геостаціонарів – близько рівнодень, коли перед затемненням вони на деякий час спалахують.

Серед сезонних явищ ми розглянули сріблясті хмари і зодіакальне світло і навіть полярне сяйво, яке інколи можна спостерігати в північних широтах України.

Після лекції відвідувачі звернулись до мене з декількома цікавими запитаннями. Загалом на лекцію завітало близько 30 людей.

Orion

Аудіозапис лекції.

Orion

У п’ятницю 20 січня в Сумському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти під час олімпіади з астрономії любителі астрономії Володимир Сулим і Олександр Мельник зустрілись з вчителями фізики і астрономії, щоб розповісти про аматорську астрономію і колектив АстроСуми.

19 – 20 січня на базі інституту відбувся III етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з астрономії. В олімпіаді взяли участь 11 учнів 10 і 11 класів зокрема з міст: Суми, Конотоп, Шостка, Тростянець. Вітаємо учасників і переможців. Результати олімпіади і взагалі організація подібних заходів свідчить про великий рівень вивчення астрономії в школах нашої області.

На цей захід методист фізики і астрономії Валентина Михайлівна Карпуша запросила і сумських любителів астрономії. 20 січня о 9:00 в інституті починалась олімпіада з астрономії для школярів. Разом з цим почалась лекція для вчителів, під час якої ми вирішили розповісти про аматорську астрономію взагалі і про те, чим займається колектив АстроСуми. До інституту ми завітали разом з колегою Олександром Мельником.

Ми почали лекцію з винаходів, які прийшли до нас з астрономії і значних відкриттів, зроблених аматорами: від відкриття Урану Уільямом Гершелєм до першої комети, відкритої з території незалежної України Геннадієм Борисовим. Астрономи-аматори будують власні обсерваторії, займаються пошуком і підтвердженням малих тіл Сонячної системи, метеорними відеоспостереженнями, спостереженнями змінних і наднових зірок, радіоастрономією. Ми стисло розглянули професійну астрономію в місті Суми.

Далі ми перейшли до діяльності АстроСуми, розмовляли про спостереження, астрофотографію, телескопобудування, громадську, освітню і наукову діяльність. Ми переглянули фотографії з виїздів на спостереження, вечорів астрономії і відкритих занять з астрономії в СумДУ і в книгарні «Є». Ми розглянули обладнання для астрофотографії і її напрямки, поділились астрономічними ресурсами, програмним забезпеченням, нашими роботами з астрофотографії і досвідом участі в міжнародній кампанії з пошуку астероїдів.

Після лекції ми розглянули телескоп-рефлектор на екваторіальному монтуванні, який ми розташували в залі, а також його комп’ютерне керування.

Загалом в залі були присутні 13 слухачів. Ми запропонували взаємодію зі школами і отримали декілька зустрічних пропозицій.

http://astro.sumy.ua/lektsiya-dlya-vchyteliv-v-instytuti-pislyadyplomnoyi-osvity-20-sichnya

Orion

У вівторок 7 лютого з ініціативи вчителя фізики і астрономії Оксани В’ячеславівни Арнаутової учасники АстроСуми Олександр Мельник, Андрій Катькалов і Володимир Сулим завітали до Тростянецької спеціалізованої школи I-III ст. №2, щоб розповісти учням 8 – 11 класів про аматорську астрономію в світі, в Україні і в місті Суми.

Запрошення від Оксани В’ячеславівни приїхати до школи, у якій вона працює, надійшло під час зустрічі в Інституті післядипломної педагогічної освіти. Тоді учень 10 класу Тростянецької школи №2 Даниїл Бондаренко став переможцем обласного етапу олімпіади з астрономії, одночасно з якою була організована наша зустріч з вчителями.

Мені, Володимиру, було запропоновано прочитати лекцію, з якою я виступив в інституті. Лекція була дещо скорочена до формату шкільного уроку і адаптована для сприйняття учнями.

Зустріч була запланована саме на тиждень математики, фізики і інформатики, коли в школі були організовані цікаві заходи для учнів. Щоб охопити якнайбільше слухачів, було вирішено організувати два уроки: перший – для учнів 8 – 9 класів і другий – для 10 – 11.

7 лютого ми приїхали до школи за півгодини, щоб встигнути підготувати обладнання. Нас зустріла Оксана В’ячеславівна і запросила до класу, оснащеного проектором і сучасним екраном. Увічливі учні, готуючись до уроку, вітали гостей і з зацікавленістю знайомились із телескопом, встановленим у класі.

Перший наш спільний урок розпочався о 8:50, а другий – близько 9:50. Ми розповіли про відкриття, зроблені закордонними і українськими любителями астрономії, напрямки, у яких вони працюють, про те, чим займається колектив АстроСуми, ознайомились із нашим обладнанням і роботами з астрофотографії. Одночасно ми розглянули об’єкти Сонячної системи і глибокого космосу, доступні для спостережень.

Учні уважно слухали і після лекційної частини задали цікаві питання, зокрема про Молочний шлях і зворотній бік Місяця.

Далі ми детальніше ознайомились із телескопом-рефлектором на екваторіальному монтуванні і саморобним комп’ютерним керуванням. Учні мали можливість спостерігати автоматичне наведення телескопу на уявний об’єкт. Також ми розглянули користування рухомою картою зоряного неба і подарували дві надруковані карти.

Загалом уроки прослухали близько 80 учнів. Оксана В’ячеславівна і учні висловили своє бажання зустрітись з нами знову, вже на спостереженнях, на що ми із задоволенням погодились.

Учитель ознайомила нас із старовинним шкільним менісковим телескопом діаметром 70 мм, який не зважаючи на рік випуску є цілком придатним для спостережень, в першу чергу об’єктів Сонячної системи.

Відмітимо, що Оксана В’ячеславівна – справжній ентузіаст, який любить свою роботу і робить все можливе, щоб заохотити школярів до навчання і всебічного розвитку.

Ми дуже вдячні Оксані В’ячеславівні і учням старших класів за запрошення до школи, увагу до лекції, теплий прийом, дружню атмосферу і натхнення! Ми з радістю завітаємо до Тростянецької школи знову і сподіваємось на подальшу співпрацю!

http://astro.sumy.ua/zustrich-z-uchnyamy-trostyanetskoyi-shkoly-2-7-lyutogo/

Новини:

Автор Тема: Любители астрономии из Сум (Прочитано 33219 раз)