Друк

[Гість]

Ласкаво просимо, Гість. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся.
23 Листопада 2024, 17:38:00

1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди

Увійти

[Новини]

•    Новини
•      Астрономія
•      Астрозаходи
•    Життя клуба
•      Новини
•      Проекти
•      Заходи
•      Звіти про спостереження
•      Документи
•    Статті
•      Обладнання та телескопи
•      Спостереження
•      Астрофотографія
•      Астрософт
•      Астрономія в Україні
•      Астрономи шуткують
•      Інше
•     
•      Файловий архів

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

В основном космические исследования будут проводиться государствами

19 (32.2%)

В основном космические исследования будут проводиться частными компаниями

17 (28.8%)

Равномерное распределение.

15 (25.4%)

У космонавтики нет будущего

8 (13.6%)

Всього голосів: 59

[Yaroslav_78]

Після падіння супутника з реактором зробленого в СРСР на Канаду, всі такі експерименти припинили. Небезпечно і дорого.

Материал из Вики:
Происшествия

21 апреля 1964 года при неудачной попытке запуска американского навигационного спутника «Транзит-5В» с ядерной энергетической установкой SNAP-9A на борту, находившиеся в ней 950 граммов плутония-238 (около 17000 Ки)[нет в источнике] рассеялись в земной атмосфере, вызвав существенное повышение естественного радиационного фона[5].
18 мая 1968 года в ходе выведения на орбиту метеорологического спутника «Нимбус-В» с ядерной энергетической установкой SNAP-19B2 на борту потерпела катастрофу американская ракета-носитель «Тор-Аджена-Д». Благодаря прочности конструкции аппарата он не разрушился. Позднее он был найден и поднят на борт корабля американского ВМФ. Радиоактивного загрязнения мирового океана не произошло.
17 апреля 1970 года при возвращении на Землю Apollo-13 лунная посадочная ступень, отстреленная вместе с плутониевым энергоисточником, содержащим 44500 Ки плутония-238, вошла в атмосферу над южной частью Тихого океана и, приводнившись к югу от островов Фиджи, затонула на глубине 6 тыс. метров.[6]
25 апреля 1973 года вследствие выхода из строя двигательной установки запуск советского спутника радиолокационной разведки с ядерной энергетической установкой на борту завершился неудачей. Аппарат не был выведен на расчётную орбиту и упал в Тихий океан.
12 декабря 1975 года сразу после выхода на орбиту вышла из строя система ориентации советского спутника радиолокационной разведки «Космос-785» с ядерной энергетической установкой на борту. Началось хаотичное вращение аппарата, что грозило его падением на Землю. Активная зона реактора была успешно отделена и переведена на орбиту захоронения, где и находится в настоящее время.
24 января 1978 года в северо-западных районах Канады упал советский спутник радиолокационной разведки «Космос-954» с ядерной энергетической установкой на борту. При прохождении плотных слоёв земной атмосферы произошло разрушение спутника и поверхности Земли достигли лишь некоторые его фрагменты. Произошло незначительное радиоактивное загрязнение поверхности.
28 апреля 1981 года на советском спутнике радиолокационной разведки «Космос-1266» с ядерной энергетической установкой на борту зафиксирован выход из строя бортового оборудования. Активная зона реактора была успешно отделена и переведена на орбиту захоронения, где и находится в настоящее время.
7 февраля 1983 года в пустынных районах Южной Атлантики упал советский спутник радиолокационной разведки «Космос-1402» с ядерной энергетической установкой на борту. Конструктивные доработки после предыдущей аварии позволили отделить активную зону от термостойкого корпуса реактора и предотвратить компактное падение обломков. Тем не менее, было зафиксировано незначительное повышение естественного радиационного фона.
Апрель 1988 года — вышел из-под контроля советский спутник радиолокационной разведки «Космос-1900» с ядерной энергетической установкой на борту. Космический аппарат медленно терял высоту, постепенно приближаясь к Земле. 30 сентября, за несколько дней до расчётного момента входа в плотные слои атмосферы, сработала аварийная защитная система и активная зона реактора была успешно отделена и переведена на орбиту захоронения.
Ноябрь 1996 года. Российская АМС «Марс-96» сошла с орбиты и рухнула между западным побережьем Чили и островом Пасхи. На «Марсе-96» находились четыре плутониевых термоэлектрических генератора, 270 граммов Pu-238.[6]
4 июля 2008 года, согласно данным NASA[7], произошла фрагментация спутника «Космос-1818» на орбите. Предположительно, отделившиеся фрагменты сферической формы в количестве около 30 — капли металлического теплоносителя из разрушившегося по какой-то причине контура охлаждения реактора.
-------------------------------------------
Мда. Орбиты захоронения. Ещё один повод летать в космос - наводить порядок. Да, и, плутоний на дороге не валяется.

Перспективный термоядерный реактор, по идее, не должен иметь радиоактивных материалов на борту. За исключением тех, которые станут таковыми от бомбардировки нейтронами, но это не то же, что плутоний.

[SpaceCossacks]

З вашого переліку на "исследования" можуть претендувати тільки останніх два. І ви знаєте компанії які згодні взятися за дослідження в галузях "астронауки" і "фізика мікрочастинок" у космосі, а не за забеспечення ціх досліджень?

Вивчення фізики мікрочастинок у космосі - вже давно обговорюють як продовження розвитку фізики. ЦЕРН і університети США бачать у цьому наступний крок після земних прискорювачів. З кожним роком зростає кількість супутників, які мають різні блоки по вивченню мікрочастинок.

Хабл - хіба це не астронауки у космосі?

[ds40a]

ЦЕРН і Хабл це приватні компанії ?

[knuzich]

ЦЕРН і Хабл це приватні компанії ?

будь яка сучасна приватна компанія яка робить свій бізнес на новітніх технологіях сама їх й розвиває
не можна порівнювати бізнес на базі космічних технологій з наприклад виготовленням мебелі або ковбаси, тай навіть видобутком нафти або газу

[ds40a]

ЦЕРН і Хабл це приватні компанії ?

будь яка сучасна приватна компанія яка робить свій бізнес на новітніх технологіях сама їх й розвиває
не можна порівнювати бізнес на базі космічних технологій з наприклад виготовленням мебелі або ковбаси, тай навіть видобутком нафти або газу

згоден з вашими твердженнями, але до чого вони в контексті мого питання?

[SpaceCossacks]

ЦЕРН і Хабл це приватні компанії ?

Поки ні. Наразі основні кошти йдуть на все, що починається на "нано...." чи "біо...."
Але нові компанії ( http://www.spacecossacks.com/2013/01/22/planetary-resource/ чи то http://www.spacecossacks.com/2013/01/22/planetary-resource/), вже почали отримувати значні гроші на, в тому числі, фундаментальні дослідження в космосі.

[SpaceCossacks]

будь яка сучасна приватна компанія яка робить свій бізнес на новітніх технологіях сама їх й розвиває
не можна порівнювати бізнес на базі космічних технологій з наприклад виготовленням мебелі або ковбаси, тай навіть видобутком нафти або газу

Бізнес в космосі мало чим відрізнятиметься від іншого бізнесу.... Але саме бізнес дозволить зробити космос доступнішим, а потім і звичайним явищем в житті людей. Державні програми  таке не зможуть.

[ds40a]

...
Але нові компанії ( http://www.spacecossacks.com/2013/01/22/planetary-resource/ чи то http://www.spacecossacks.com/2013/01/22/planetary-resource/), вже почали отримувати значні гроші на
...

Якщо державні кошти - то це не можна вважати успіхами приватних компаній. Тому що їхні "успіхи" можуть раптово скінчитися разом з припиненням фінансування їх державою. Про безумовне майбутнє за приватними компаніями в космічній галузі можливо буде розмовляти лише коли приватні компанії почнуть досліджувати космос за свої власні кошти. Інакше немає сенсу обговорювати цю тему, бо в штатах (вони мають левову частку в світовій космічній темі) на комос давно вже працюють в основному приванті компанії -Боінг, Локхід і т.д.

[SpaceCossacks]

Якщо державні кошти - то це не можна вважати успіхами приватних компаній. Тому що їхні "успіхи" можуть раптово скінчитися разом з припиненням фінансування їх державою. Про безумовне майбутнє за приватними компаніями в космічній галузі можливо буде розмовляти лише коли приватні компанії почнуть досліджувати космос за свої власні кошти. Інакше немає сенсу обговорювати цю тему, бо в штатах (вони мають левову частку в світовій космічній темі) на комос давно вже працюють в основному приванті компанії -Боінг, Локхід і т.д.

А чи є приклади, взагалі, щоб приватні компанії фінансували фундаментальні дослідження в інших галузях?
Але з іншого боку, більш важливим є технічний розвиток! Формули Максвела були важливі, але не він дав електрику в оселі й радіо...
Приватники роблять крок від теорії до практики, до товарів й послуг, якими ми можемо скористатись.

[mnn72]

О чем спорить ? 99% населения земли ждут нового телефона...

[SpaceCossacks]

О чем спорить ? 99% населения земли ждут нового телефона...

Бо телефони наразі - модна фішка. Як почнуть приватники літати в космос, побудують там готелі, - то і космос стане модним!
Знов...
 

[SpaceCossacks]

У мене теж є картинка ))))

[SpaceCossacks]

Освоєння космічного простору йшло б куди швидше, якщо б там діяли закони ринку.

У 2002 році американський підприємець південноафриканського походження Елон Маск на гроші від продажу платіжної системи PayPal створив власну аерокосмічну компанію SpaceX. Десять років потому побудований ним космічний корабель долетів до Міжнародної космічної станції і пристикувався до неї.

Йому знадобилося менше $ 1 млрд. приватних інвестицій, щоб виконати завдання, від якої НАСА відмовилося унаслідок браку коштів.

У недавньому інтерв’ю Маск розповів, як починав свою космічну одіссею. Зокрема, намагався прикинути, у скільки обійдеться будування власної ракети-носія і скільки коштують витратні матеріали. Дослідження принесло вражаючі результати: тільки 2% у вартості існуючих ракет припадає на метал і вуглеволокно. В електричних автомобілях, які робить інша компанія Маска, на сировину доводиться більше 20% собівартості готового продукту.

Такою, виходить, оцінка міри ефективності НАСА – один до десяти. Маючи надмотивацію до польотів, Америка змогла створити космічні кораблі в десять разів дорожче, ніж вони, як ми тепер знаємо, обходяться приватному бізнесу.

Надмотивація пішла, а рахунки залишилися. Скільки переплачує за літальні апарати російська космічна промисловість, залишається тільки гадати, але, враховуючи, що вони мають тенденцію взагалі не літати, гіпотеза про десятикратну переплату не виглядає великим перебільшенням.

Причина цього не тільки в тому, що держава за своєю сутністю мало слідкує за витратами, не вміє створювати додану вартість і взагалі неефективна. Причина в тому, що держава не може забезпечити відбір.

Важко створити ідеальний об’єкт голим зусиллям волі. Щоб виготовити щось вартісне, потрібен якийсь елемент везіння і випадковості – мінливість, з якої відбір витягне кращу комбінацію. Відбір у відсутністі розуму здатний створити інженерні чудеса на кшталт гепарду або комара, але можливості розуму в відсутності відбору дуже обмежені.

Споживчі пристрої проходять повномасштабний відбір серед сотень мільйонів покупців. Корпоративні продукти стикаються з куди скромнішим відбором серед директорів із закупівель і начальників IT-департаментів. (Порівняйте швидкість прогресу сучасних смартфонів і додатків для них, скажімо, з розвитком пристроїв BlackBerry або ОС Windows). Державні ж проекти і зовсім проходять тільки саму поверхневу селекцію.

Властивий урядам оранжерейний підхід до інновацій може породжувати дивовижні речі. Їх можна порівняти, наприклад, з собакою породи болонка. Але випустіть болонку в тайгу, і ви побачите, як крихкий парниковий дизайн в порівнянні з безжальним відбором – у природі чи на ринку. Собаці доведеться шити скафандр.

Створити масштабний споживчий ринок в космосі і так непросто, а держава не повинна цього робити за визначенням. У той же час, якщо виборці будуть готові виділяти гроші на освоєння безповітряного простору, їх у будь-якому випадку доведеться якось витрачати. Значить, потрібно буде намагатися симулювати відбір.

Існує два способи як це зробити.

Перший спосіб – віддати виконання робіт на всю космічну діяльність Елону Маску і його колегам: їм доведеться освоювати бюджети НАСА в ринкових умовах, а значить, хоч якось доводити в процесі свою життєздатність.

Другий спосіб використовує повноту амбіцій, але позбавлена космічного досвіду компанія Google. Він полягає в тому, щоб явно сформулювати свою мету і обіцяти всі гроші тому, хто першим з нею впорається, на свій страх і ризик. Сховати в тропічному лісі мішок золота, і нехай приватні інвестори думають про те, хто швидше до нього добереться.

Елон Маск мріє посадити на Марсі земні рослини. Невідомо, чи вдасться йому це чи рослини посадить хтось ще, але одне можна сказати напевно: оранжерею в космосі не збудує той, хто навіть на землі боїться висунути з неї ніс.

http://www.spacecossacks.com/2013/04/19/private-space-ship/

[denis_sumy]

Ни одна частная компания не будет вкладывать в неизвестность. Им нужны опыт и данные от уже состоявшихся миссий и исследований от гос. структур. Поэтому если частные компании и будут присутствовать в космонавтике, то не в качестве развивающей силы, а как использующие уже имеющиеся наработки. В приведенной выше статье это как раз и подтверждается - частная компания осуществила то, что государство выполнило около 50лет назад (орбитальный полет и стыковка). Поэтому развитие "частной космонавтики" будет зависеть только от развития "государственной". А такие проекты как Mars One никогда не будут успешными, пока не будут проведены подобные миссии (и не одна) за гос. средства. А т.к. пока нет никакого смысла для государств их осуществлять (исследования дешевле проводить с помощью автоматических станций), то будущее Mars One  и т.п. - очень и очень далекое.

[knuzich]

Ни одна частная компания не будет вкладывать в неизвестность. Им нужны опыт и данные от уже состоявшихся миссий и исследований от гос. структур. Поэтому если частные компании и будут присутствовать в космонавтике, то не в качестве развивающей силы, а как использующие уже имеющиеся наработки. В приведенной выше статье это как раз и подтверждается - частная компания осуществила то, что государство выполнило около 50лет назад (орбитальный полет и стыковка). Поэтому развитие "частной космонавтики" будет зависеть только от развития "государственной". А такие проекты как Mars One никогда не будут успешными, пока не будут проведены подобные миссии (и не одна) за гос. средства. А т.к. пока нет никакого смысла для государств их осуществлять (исследования дешевле проводить с помощью автоматических станций), то будущее Mars One  и т.п. - очень и очень далекое.

Возьмите для сравнения IT технологии, где там помогло государство?
И почему вы делаете такие выводы для космических технологий?
подобно обычному туризму, который например еще людям 10 столетия казался идиотизмом, космический туризм может помочь поднять космонавтику на другой уровень

[Terry]

Я считаю, что только конкуренция является стимулом развития чего либо (не важно чего).

Космонавтика на государственном уровне развивалась стремительно пока была конкуренция между двумя супер-державами (даже ценой сверх-усилий и сверх-затрат). Нет противостояния - нет стимула для развития.

Если появится коммерческая конкуренция (будет спрос, будут желающие заполучить кусок рынка) - частная космонавтика будет развиваться стремительно. Не будет спроса и конкуренции - ничего нам не светит. Таким образом человечество уверенно выйдет в космос только тогда, когда будет спрос на это.

P.S. Если бы существование СССР, и противостояние СССР-США продлились бы хотя бы до 2010 года, то колония на Марсе (или как минимум обитаемая база на Луне) вероятнее всего уже существовала бы.

[Orion]

Согласен с denis_sumy.

Возьмите для сравнения IT технологии, где там помогло государство?
И почему вы делаете такие выводы для космических технологий?

IT, как и любую другую отрасль, нельзя сравнивать с космическими технологиями. Космонавтика - очень специфическая, мало доступная обычному человеку отрасль с точки зрения самостоятельных достижений.
Революции в программном обеспечении можно добиться с минимальными затратами, т.к., грубо говоря, нужен компьютер/интернет/знания. Того же достичь в электронике уже сложнее, но опять же это вполне доступно.

[ChAS]

Развитие космонавтики можно сравнивать с эпохой географических открытий, когда открывали дальние страны по сути частные компании 

[Yum]

Развитие космонавтики можно сравнивать с эпохой географических открытий, когда открывали дальние страны по сути частные компании 

И в основном не для "высоких научных целей" а для "посмотреть что там можно хапнуть" или "что туда можно продать"

[ChAS]

Развитие космонавтики можно сравнивать с эпохой географических открытий, когда открывали дальние страны по сути частные компании 

И в основном не для "высоких научных целей" а для "посмотреть что там можно хапнуть" или "что туда можно продать"

Да. Попутно заложив основы современного глобализированного мира, способствовало развитию и распространению науки и технологий (корабли не должны тонуть просто так, они должны приплывать куда надо и быстрее чем конкуренты )