Друк

[Гість]

Ласкаво просимо, Гість. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся.
17 Лютого 2025, 04:53:24

1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди

Увійти

[Новини]

•    Новини
•      Астрономія
•      Астрозаходи
•    Життя клуба
•      Новини
•      Проекти
•      Заходи
•      Звіти про спостереження
•      Документи
•    Статті
•      Обладнання та телескопи
•      Спостереження
•      Астрофотографія
•      Астрософт
•      Астрономія в Україні
•      Астрономи шуткують
•      Інше
•     
•      Файловий архів

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

[mnn72]

И над собой Ну у нас декабрь обещают потеплее, хотя почти без просветов, однако... Похоже, сезон закончился, надо подводить итоги года.

До марта перерыв это точно.

[mnn72]

Например (как итог года ) очень интересно себя в этом сезоне ведет Romanov V4, совсем не так, как год назад: и форма кривой другая, и амплитуда почти в два раза меньше. Я чуть позже попробую описать эти наблюдения, возможно, еще пару точек удасться снять.

Ух ты. А вот это очень полезная, нужная и интересная информация. Я блин с этими экзопланетами про нее совсем забыл. Спасибо, что напомнил. Включу в программу наблюдений обязательно. Нужно попробовать обобщить все имеющиеся данные.

[mpyat2]

У нее, возможно, есть высокочастотные осцилляции, но я уверенно об этом сказать не могу, нужна большая чувствительность.

[mnn72]

Там было предположение, что она вообще может быть двойная. Кроме всего прочего. Короче звезда очень интересная.

[mpyat2]

Может и двойная (второй компонент -- белый карлик?). Интересно, как это связано с таким сильным изменением поведения каждый год...  Есть тут у нас астрофизик?

На изображении GALEX видно, что она необычно яркая в ультрафиолете (это с самого начала писалось, но тут видно очень хорошо -- так светит, например, SS Cyg, у которой есть компонент-белый карлик, но то тесная двойная...)

Обычная одиночная звезда такого показателя цвета (B - V = 1.16 по VSX, у меня получается довольно близкое значение), так в ультрафиолете не светит...

Подякували

1 :mnn72

[mnn72]

Я во думаю вообще, что за ней нужно организовать нечто вроде патрулирования и снимать ее не меньше часа каждую ночь чтобы получить плотнее ряды. Плюс спектр в разных состояниях. Короче будем заниматься, а при наличии набора данных к кому обратиться найдем.

Подякували

1 :mpyat2

[mnn72]

Прошу прощения. Я ошибся в координатах для MNIC V66. Вот правильные 23 43 37.35 +66 53 44.11. "Перелопачивая" данные я перепутал координаты. Но в любом случае все остается также, кроме цветовых характеристик, которые аналогичны MNIC V65, рентген отсутствует и созвездие соседнее (Цефей), но прямо на границе с Кассиопеей. Поле зрения моего поисковика почти 1,5х2 град. и звезда с которой я перепутал координаты находилась в том же поле. Ошибся  Но просто, когда я увидел, что это опять эксцентричная - от такого совпадения я реально растерялся.

P.S. Ревизию сделал. И вот все эксцентричные системы которые найденные мной (MNIC): V26, V32, V63, V65, V66. При таком раскладе, кроме YSO-объектов и экзопланет, эксцентричные системы будут моими приоритетными целями.

Подякували

2 :mpyat2, Буйный астроном

[mpyat2]

Результати спостережень змінної Romanov V4 на протязі осені 2017 та 2018 року.

У сузір’ї Лебедя, недалеко від межі з Ящіркою, є невиразна жовта зірка… Минулого року, mnn72 повідомив про відкриття астрономом-аматором Ф. Романовим змінної з цікавою поведінкою та характеристиками Romanov V4 (http://www.astroclub.kiev.ua/forum/index.php?topic=43031.msg562762#msg562762). Для мене це була перша змінна, яку я почав регулярно спостерігати. Спостереження почались майже одразу після повідомлення mnn72. Пройшло вже більше року з початку спостережень, є вже про що поговорити, тим більше, що сезон спостережень в цьому році майже завершився.



Рис. 1. Розташування Romanov V4

У 2017 році ця змінна, крім мене, спостерігалась також mnn72 та yurakoz. На жаль, вони не продовжили свої спостереження (їхні дані можна знайти у базі спостережень AAVSO, див. повну криву блиску https://www.aavso.org/lcg/plot?auid=000-BML-303&starname=ROMANOV%20V4&lastdays=500&start=&stop=2458500&obscode=&obscode_symbol=2&obstotals=yes&calendar=calendar&forcetics=&pointsize=1&width=800&height=450&mag1=&mag2=&mean=&vmean=&grid=on&v=on&triG=on&uWV0pt=on). mnn72 спостерігав за допомогою CCD в режимі “без фільтра”, yurazkoz використовував зелений канал кольорової астрокамери. Я проводив спостереження цифродзеркалкою (Canon EOS 600D) з рефлектором Sky Watcher 150/750. Дані приводилися до стандартної фотометричної системи (фільтру Johnson V) за методикою синтетичного фільтру (VSF) Roger Pieri (https://www.aavso.org/ejaavso402834). Корекція зсуває криву вгору (зменшує зоряну величину) на приблизно ~0.05m (в середньому).
Romanov V4 класифікована як напівправильна змінна типу SRd (гіганти та надгіганти спектральних класів F, G, K [що пульсують]). Однак, вона ще й яскраво світить в ультрафіолеті, тому, можливо, це подвійна система, другий компонент може давати такий інтенсивний ультрафіолет. Амплітуда коливань Romanov V4 від року до року сильно змінюється (майже в два рази), з архівних даних ASAS-SN видно, що вона виросла в 2017 році в порівнянні з 2016-м, а в 2018 році амплітуда знов зменшилась (це вже видно і з моїх даних, Рис. 2):



Рис. 2.

Період коливань, отриманий з цих даних, дорівнює 62.5 діб (період визначений за допомогою VStar -- https://www.aavso.org/vstar). Це трохи менше, ніж вказано у базі VSX: 64.85 діб.

Крім зміни амплітуди, від року до року різко відрізняється форма кривої блиску. На кривій 2018 року добре видно “горби” (humps) перед максимумами. Цю криву можна більш-менш адекватно описати, якщо до коливання з основною частотою додати кілька гармонік (обертонів). Згаданий вище VStar обраховує таку модель (видно, що найбільший додатковий внесок дає друга гармоніка і саме вона дає характерні горби кривої):



Рис. 3. Спостереження (зелені точки) та модель коливань (червона лінія), яка включає чотири гармоніки (основну частоту + 3 обертони). Окремі гармоніки показані сірими лініями

У минулому році форма кривої різко відрізняється. Оскільки моїх даних мало, я підключив ще дані ASAS-SN. Крива блиску ASAS-SN йде дещо вище, ніж моя (на ~0.08m, систематична похибка може бути з обох боків), тому я зсунув її на 0.08m вниз і додав свої точки. Частота основних коливань приблизно та сама, однак амплітуда значно більша і обертони мають інший зсув фази.



Рис. 4. Дані ASAS-SN (чорні точки, зсунуті на 0.08m), доповнені моїми спостереженнями (зелені точки) та модель коливань (червона лінія), яка включає чотири гармоніки (основну частоту + 3 обертони). Окремі гармоніки показані сірими лініями.

Чи мають ці математичні моделі фізичний зміст, мені сказати важко. Те, що зірки пульсують з обертонами, відомо. Чому так сильно змінюється амплітуда основного тону? Чому пливе фаза старших гармонік? Чи є ця система подвійною (зважаючі на розподіл енергії випромінювання, значна частина якої припадає на ультрафіолет)? І якщо так, то як це пов’язано зі змінами амплітуди та фази кривих?
Єдиний важливий висновок, який можна з цього зробити, це -- продовження спостережень. Приєднуйтесь!

Розрахунки моделей виконувались програмою  VStar -- https://www.aavso.org/vstar, графікі моделей побудовані за допомогою моєї додаткової до VStar програми -- VStarModelPlot -- https://github.com/mpyat2/VStarModelPlot
P. S. Як раз соьгодні посилання на VStarModelPlot з'явилось на https://www.aavso.org/software-directory

Подякували

4 :mnn72, Yurakoz, Vladimirovich, AlexCherny

[mnn72]

Отлично Хороший материал для статьи. С весны установим патрулирование чтобы накопить до осени достаточно материала. Я могу еще если нужно по обзорам посмотреть. К стати ASAS-SN  продолжает работать, поэтому очень интересно что он покажет в этом году.

Подякували

1 :mpyat2

[mpyat2]

ASAS-SN примерно то же и показывает -- https://asas-sn.osu.edu/light_curves/7fc96bf8-7492-40b1-87ab-0f5bdecbbfbf

На графике ASAS-SN смещен на 0.08m вниз. У меня, безусловно, тоже может быть систематический сдвиг, но и ASAS-SN со свои гигантским пикселем может захватывать соседнюю звездочку, кроме того, звезды сравнения сами даются с ошибкой 0.04.

[mnn72]

Кроме всего прочего еще и так https://asas-sn.osu.edu/database/light_curves/135596. Так что тип не понятен. Что сие значит 

[mnn72]

ASAS-SN примерно то же и показывает -- https://asas-sn.osu.edu/light_curves/7fc96bf8-7492-40b1-87ab-0f5bdecbbfbf

На графике ASAS-SN смещен на 0.08m вниз. У меня, безусловно, тоже может быть систематический сдвиг, но и ASAS-SN со свои гигантским пикселем может захватывать соседнюю звездочку, кроме того, звезды сравнения сами даются с ошибкой 0.04.

1. Ты свое вреня в HJD переводишь?
2. ASAS-SN спокойно разрешает звезды на ресстоянии не меньше чем 17".

[mpyat2]

Нет, не перевожу, но когда делаю сравнение, перевожу данные ASAS-SN в JD. Беру время из колонки UT Date. В принципе, для таких периодов это не чувствуется (разница в несколько минут).

С вот этой кривой  https://asas-sn.osu.edu/database/light_curves/135596 не совсем понятно, таам гигантский период 304 дня. Фазовая диаграмма по периоду 62 дня выглядит лучше (для 2018 года, даже если 2017 подключтить, все равно основной период чувствуется хорошо -- это по моим данным)

[mpyat2]

Тем не менее ASAS-SN может давать систематическую ошибку по крайней мере в 0.04m легко. Вот, например, данные для моей checkstar
https://asas-sn.osu.edu/light_curves/0e9d8477-56cf-4a6e-afb2-322d22315dff
По AAVSO 13.23m (хотя там погрешность немаленькая),  ASAS-SN дает 13.19 в среднем с сильным разбросом.

[mnn72]

В принципе у SR-ок спокойно может быть несколько периодов. Поэтому ничего странного.

[mpyat2]

Да, может это -- втроричный длинный период... Хотя ок как-то плохо из этой диаграммы просматривается

[mnn72]

Пропущу через вечером через Peranso. Там есть метод который не плохо вычисляет вторичные периоды.

Подякували

1 :mpyat2

[mpyat2]

ASAS-SN примерно то же и показывает -- https://asas-sn.osu.edu/light_curves/7fc96bf8-7492-40b1-87ab-0f5bdecbbfbf

На графике ASAS-SN смещен на 0.08m вниз. У меня, безусловно, тоже может быть систематический сдвиг, но и ASAS-SN со свои гигантским пикселем может захватывать соседнюю звездочку, кроме того, звезды сравнения сами даются с ошибкой 0.04.

1. Ты свое вреня в HJD переводишь?
2. ASAS-SN спокойно разрешает звезды на ресстоянии не меньше чем 17".

Вот смотри, как раз 17" (наша звездочка в центре) -- это по JPEG из моей заметки выше, поэтому разрешение сильно загрублено, я стараюсь делать апертуру такую, чтобы не захватывать соседку (AstroImageJ показывает профиль нормально, без захвата соседки)

[mnn72]

Та, даже если и захватывает, то есть такая процедура как деблендинг. Т.е. можно убрать блеск соседки. Я нормально разрешал при помощи деблендинга звезды между которыми было 2".

Подякували

1 :mpyat2

[mpyat2]

Та, даже если и захватывает, то есть такая процедура как деблендинг. Т.е. можно убрать блеск соседки. Я нормально разрешал при помощи деблендинга звезды между которыми было 2".

Интересно, кинешь ссылку? Здесь, мне кажется, и без этого получается хорошо, но если пробовать что-то такое http://www.astroclub.kiev.ua/forum/index.php?topic=39560.msg580410#msg580410, то да.