Тема: Спостереження із Orion 100ED (Прочитано 20811 раз)

Slava80

Публікую другу частину свого журналу цікавих об’єктів, які спостерігав у дворі навесні. Інструменти усіх спостережень: ШК 8” СelestronC8XLT на монтуванні з ручним веденням DeepSkyEQ4, шукач прямого зображення 9*50. Окуляри 50мм GSO, 34мм Meade UWA, 17мм та 13мм Baader Hyperion, 14мм Meade UWA, 9mm Arsenal WA, 6мм ортоскопік, UHC та OIII фільтри Deepsky.
Спостереження 30-31.03.2019 Круглик, температура повітря +2...-1°С, атмосфера по Антоніаді 3, нестабільно, NELM 5.5-5.6 в UMa до відключення ліхтарів, проте небо здалося світлим, особливо після 3-00 (4-00, у цю ніч відбувся перехід на літній час), безвітряно, безхмарно, окремі цирруси (?), без снігу, після 2-00 приморозок, запотівали окуляри, головна апертура 8” ШК закрита довгою саморобною блендою.
У довгі вечори без астропогоди в Скайсафарі я готував списки на весну різних типів об’єктів для різних апертур, усім рекомендую чудову програму для планування спостережень SkySafari, є на Android та Apple. Періодично на сайті розробників буває знижка на цю платну програму, раджу брати Pro версію із усіма функціями, каталогами та можливістю складати власні списки спостереження. Так і з’явився у мене список 75 галактик, які планував поглянути у лютому та на початку березня у 8” ШК, але цього року погода була особливо несприятливою. Також у планах було у черговий раз поглянути кілька планетарних туманностей.
! Почав із красивої розсіянки у Близнюках із списку Астрополіс NGC2420. При висоті понад 33 градуси над горизонтом із 17мм та 14мм окулярами цікава овальна форма, навіть не знаю, із чим краще порівняти. Видно, як пише С.Плакса, кілька десятків зірок 12-13 m. О’Міра включив її до списку Secret Deep, де називає її “Twinkling comet” cluster, маючи на увазі вигляд на малих збільшеннях, який змінюється на більших.
!! Далі була знаменита планетарка “Ескімос” NGC2392, скажу тут тільки, що із 13мм Гіперіоном при 156х як із UHC так і з OIII фільтром було прекрасно видно структуру, як на картинці, при 226х із 9мм окуляром деталей не стало більше, а із 6мм ортоскопіком (339х) добре виділилася центральна зірка.
Планетарку NGC2372 я дивився і цього разу, але описав її у попередньому пості, це був перший підхід в цьому сезоні при середній стабільності атмосфери.
Далі була галактика UGC5470 Leo I, я вже кілька разів її описував, при 43 градусах над горизонтом із 17мм Гіперіоном (120х) після виведення яскравого Регулу за поле зору, чітко видно при похитуванні труби.
Галактика UGC5373 Sextans B (11.39m Skysafari) із 14мм окуляром (145х) упевнено фіксується бічним зором, велика безформна пляма, поруч ланцюжок жовтуватих (?) зірочок. Шкода, що порівняно низько, десь 38-40 градусів. Після того, як не вдалося спіймати кілька інших об’єктів у цьому сузір’ї, перевівся у Малого Лева, який був майже у призенітній області, і для їх спостереження довелося сильно витягнути ноги монтування, щоб було ще зручно із низького стільчика із капюшоном на голові дивитися у телескоп.
Галактика NGC3294 входить у Гершель-400, із 17мм та 14мм окуляром помірно видовжена, плоска і крупна, але помірно яскрава, спочатку бічним, потім прямим зором. Ніяких особливих деталей (а вони там є!) не виділив.
! NGC3432 цікава і яскрава галактика, входить до списків RASC finest NGC, Secret Deep by O`Meara, Pensack 500, Гершель-400. При близько 70 градусів над горизонтом із 14мм окуляром виділив упевнено прямим зором, із помітною зіркою у південній частині, яскрава по центру (яскрава наче трохи нерівна чи різної товщини “смужка”) і сильно видовжена.
!! NGC3486 із Гершель-400 спіральна галактика із яскравою центральною частиною, повернена до нас площиною. При 66 градусах над горизонтом із 14мм та 13мм окуляром зафіксував щільне яскраве “ядро” та слабку, але широку периферію, дуже сподобалася, звісно, не така як на фото: http://www.kopernik.org/images/archive/n3486.htm
але близько до цієї замальовки: http://www.deepsky-archive.com/record.php?id=10686
NGC3504 із 14мм окуляром добре виділене яскраве ядро, видовжена форма. У напрямі NE сусідка — NGC3512.
!! NGC3344 із списку Астрополіс (також входить до RASC finest NGC, Hidden Treasures, Pensack 500, Гершель-400) очевидна із 41х, із 14мм окуляром (145х) дуже яскравий центр, в полі зору 14мм окуляра три яскраві (~9,5m) зірки, я спостерігав без ведення, і вони періодично виходили з поля зору, ще одна ~9.5...10m у E-NE зовсім близько в рядок із слабкішими прямо на фоні галактики, ще 2-3 зірки трохи далі з різних боків, неоднакова яскравість поверхні добре помітна, спіралі поблизу центральної частини, і чим далі, тим важче їх виділити. Рідкісної краси об’єкт.
Ось чудова замальовка: http://www.cosmicvoyage.net/n3344h.html
і ще одна: http://www.graphitegalaxy.com/www/ngc3344_gx_lmi_lovroferenc_20090220_hib.jpg
Після перерви на чай і повторної темнової адаптації, продовжив.
Галактика NGC3593 у Леві, входить у Гершель-400, сусідка Триплета (М65, M66, NGC3628) з південного боку, спіральна галактика типу S0-a, прямим зором помітна еліптична видовженість, помірно яскрава, деяка неоднорідність при 156х. Ось таку замальовку знайшов: https://taunusastronomie.files.wordpress.com/2015/06/d75a9-ngc3593_250314.jpg?w=950
Далі скористався можливістю пройтися по яскравим галактикам Волосся Вероніки, від Марафону Мессьє-2018 я їх не дивився більше.
M98 із 13мм окуляром при 156х видовжена, очевидна при малих збільшеннях, помірно яскрава, у центральній частині яскравість різко зростає.
Замальовка Джеремі Переса: http://www.perezmedia.net/beltofvenus/archives/images/2009/img2009042602_M98lg.jpg
! М99 при 156х цікавіша, яскрава, видовжена, є натяк на спіралі
Ось ця замальовка дуже точно передає побачене мною: http://www.perezmedia.net/beltofvenus/archives/images/2009/img2009042201_M99lg.jpg
!! М100 схожа на попередню, яскрава, крупна, більше 5 мінут діаметр яскравої плями, спіралі добре помітні при 145х та 153х.
https://rogerivester.files.wordpress.com/2016/05/m100_2016_lvas.gif?w=450
На cloudynights знайшов, що у 16 дюймів вона виглядає приголомшливо, добре виділяються сусідні NGC4328 та 4322: https://www.cloudynights.com/uploads/monthly_06_2014/post-37329-14074282612245_thumb.jpg
NGC4293 із 17мм окуляром (120х) добре виділяється при похитуванні труби, без деталей
M85, тип S0, із 17мм Гіперіоном — дуже яскраве ядро, гарно виражена периферія, при 153х із 13мм деталей не з’явилося, але вигляд став приємнішим. Трохи витягнута, діаметр 4-5 мінут.
NGC4394 поруч практично в полі зору, із 14мм та 9мм окулярами деталей не виділив, просто неоднорідна витягнута туманна пляма. Тип S0-a.
Ось замальовка все того ж Переса: http://www.perezmedia.net/beltofvenus/archives/images/2009/img2009042603_M85lg.jpg
! M101 в UMa, крупний, добре помітний хоча і неяскравий диск вже при 41х, асиметрія, натяки на спіралі із 14мм окуляром.
! М63 Галактика Соняшник із 17мм окуляром при 120х дуже красивий вигляд, кращий, ніж тут: http://www.asod.info/wordpress/wp-content/2008/06/a_m63.jpg Найкраще передає побачене така замальовка: http://www.rokeby.ie/observatory/Sketches/M63.2008.04.30.jpg тільки масштаб зображення в мене суттєво менший.
У 16 дюймів картинка стає ще https://www.cloudynights.com/uploads/monthly_04_2017/post-211318-0-31834800-1491175395.jpg
Про цей об’єкт Michael Bakich у книзі “1001 Celestial Wonders...” пише, що для уважного спостерігача навіть у середні телескопи можна побачити багато деталей, маючи на увазі 10 дюймів.
Це стосовно того, що дивитися у велику апертуру варто і “попсові” об’єкти.
Спостереження 31.03-01.04.2019, Круглик, 23-00...1-00, +14...+9°С, Ант 3, нестабільно, небо здалося надто світлим при NELM 5.5, незначний вітер, безхмарно, без снігу.
Міжгалактичний мандрівник NGC2419 у Рисі. Входить до списку Астрополіса, багато разів дивився цей загалом невиразний об’єкт, який цікавий насамперед своєю природою і тим, що він нетиповий для цієї ділянки неба, як згадано і у книзі Гаррінгтона, і в книзі С.Плакси. При висоті понад 50 градусів над горизонтом із 226х крупне кулясте скупчення із добре вираженим центром, у полі зору при 145х красива подвійна із компонентами різної яскравості, очевидний і при 41х із 50мм окуляром. Для мене незрозуміло, чому його включили у список 45 найскладніших об’єктів RASC, якось у компанії із Володимиром Маньком та іншими ЛА у темному місці Радомишльського району Житомирщини через його бінокль 20х80, якщо я правильно запам’ятав, його також можна було ідентифікувати.
Цікаво, що англійська назва цього об’єкту Intergalactic Wanderer , як згадує у своїй книзі Cosmic Challenge Філ Гаррінґтон, спочатку була Intergalactic Tramp, і її дав у 1944р. Гарлоу Шейплі, щоб підкреслити “блукання” цього об’єкта у міжзоряному просторі. Зараз це слово означає, зокрема, волоцюга, тому його замінили на більш підходяще wanderer.
Ось кілька цікавих чужих замальовок:
https://www.cloudynights.com/topic/649158-ngc-2419/
https://rogerivester.files.wordpress.com/2011/03/ngc-24191.jpg
! Галактика у Великій Ведмедиці NGC2841 входить до списку Астрополіс, при 64 градусах над горизонтом добре помітна вже при 60х із 34мм окуляром, при 120x із 17мм та особливо при 156x із 13мм мальовничий трикутник із двома зірками, видовжена не така яскрава периферія, дископодібне крупне ядро, спіралі чи неоднорідності не побачив, яскравий і красивий об’єкт!
http://www.rokeby.ie/observatory/Sketches/NGC2841.2008.03.08.jpg
Пара красивих галактик NGC2964+2968 у Леві, які так чудово виглядають на фото (як це часто буває)
http://www.caelumobservatory.com/mlsc/n2964s.jpg
при висоті близько 60 градусів над горизонтом із 14мм окуляром (145х) два видимих прямим зором “туманчика”, один з них (2964) помітно яскравіший, із видимим яскравішим центром (ядром), інший меншої яскравості, трохи округліший, меншого розміру. Ось красива замальовка: https://rogerivester.com/2019/03/28/ngc-2964-2968-2970-galaxies-in-leo-april-2019-observers-challenge-objects/
Неподалік у Малому Леві неяскрава галактика NGC3021, поруч з нею зірка 7,94m та подвійна COU1568 (10,5+13,0m, 0.5”), яку правда не поглянув, а в 8 дюймів були якісь шанси щось там помітити. Ось є така угорська замальовка цієї галактики: http://www.graphitegalaxy.com/index.cgi?showsketch=233
Ще одна галактика у Малому Леві — NGC3003 входить до списків RASC finest NGC та Pensack500, досить яскрава, сильно видовжена, цікаво, що майже паралельно напряму видовженості галактики йде низка зірок, що створює певний естетичний ефект, хоча я чекав чогось більшого.
http://www.graphitegalaxy.com/index.cgi?showsketch=232
Спостереження 05-06.04.2019, Круглик, 23-30...1-00, температура +7...+5°С, атмосфера по шкалі Антоніаді 2-3, прийшли хмари із пн заходу після 0-45, безвітряно, небо здалося якимось світлим при цілком пристойному для мого місця у призенітному і з південного (темнішого) боку NELM ~5.5...5.6, яке я спробував визначити візуально в контактних лінзах, після чого зняв лінзи і провів достатню темнову адаптацію. Після 0-00 відключили вуличне освітлення.
У цей сеанс запланував подивитися у 8” яскраві галактики, в основному по каталогу Мессьє та списку Астрополіс http://www.astroclub.kiev.ua/forum/index.php?topic=40791.0
! Галактика NGC3115, у Секстанті, тип E-S0, 8,9m, Sb 11,6m. Caldwell 53. Входить до списку Астрополіс, при висоті близько 27 градусів над горизонтом із 14мм та 9мм окулярами (145х та 226х) видна з ребра, дуже яскрава, сильно видовжена, жодних деталей, центральний bulge помітно яскравіший за однорідну периферію, як прямим так і периферійним зором. Приблизно як на цій замальовці: https://www.cloudynights.com/topic/540291-ngc-3115-the-spindle/
M.Bakich https://books.google.com.ua/books?id=qEhpS7d5ZdAC&printsec=frontcover&hl=uk&source=gbs_ge_summary_r&cad=0#v=snippet&q=3115&f=false описує її як одну із найяскравіших галактик нашого неба, добре помітну і в 4” телескоп, бінокль або шукач. С. Плакса у своїй книзі http://www.astromagazin.net/ru/shop/product/s-plaksa-ljubiteljam-astronomii-2-e-izdanie-4709 пише, що вона цілком заслуговує місця у каталозі Мессьє, але була відкрита вже Гершелем.
! Триплет у Леві, M65+M66+NGC3628, остання — із списку Астрополіса. При висоті понад 51 градус при 145х у М66, найяскравішій з них, було добре помітно неоднорідну освітленість еліптичної периферії, яскрава зірка 9,8m у східній частині, мені сподобався вигляд у 50мм GSO окуляр при 41х. У сильно видовженій і не такій яскравій NGC3628 не помітно особливих деталей, темної смуги практично не видно, якщо не знати, що вона там є.
Тут можна довго описувати свої враження, ще довше цитувати різних авторів, обмежуся посиланням на дві замальовки:
https://www.cloudynights.com/topic/219910-large-format-leo-triplet-sketch/
http://www.asod.info/?p=639
!! галактика у Леві NGC3521 об’єкт списку Астрополіс, яскрава, при висоті понад 33 градуси при 41х та при 145х видовжена, периферія не така яскрава, як добре виражене ядро, нерівномірність (спіралі?) добре прослідковується, зірка 7,9m у напрямі ПдС, також дивуюся, як її не включили до каталогу Мессьє, дуже красивий об’єкт!
Ось цікава замальовка NGC3521, правда ядро я бачив не таким точковим: https://www.cloudynights.com/topic/568927-ngc3521-galaxy-in-leo/
Із 1-00 прийшли хмари, ще глянув Cor Caroli (альфу Гончих псів, красиву подвійну STF1692AB 2.85+5.52m 19.3”, яка при 41х легко розділилася), і спостереження довелося закінчити.
Всім безхмарного неба!

slava3500

При всём уважении к тёзке. Спирали в М101 видны легче, чем в М99 и М100.

Slava80

Давно не писав у своїй темі, але було багато інших об'ємних постів в інших.
За літо було немало спостережень, коротко про цікаві результати, спочатку із Селестронівським ШК8".
Обладнання: C8 SCT монтування з ручним веденням DeepSky EQ4 (аналог SW EQ 3-2), Meade 2" diagonal dielectric, Meade SWA 34mm, Meade SWA 14mm, Hyperion 17mm and 13mm, 9mm Arsenal WA66°, ES82 6.7mm, ортоскопік 6mm UO, лінзи Барлоу (LB) SW 2x, Datyson 5x, фільтри DS uhc, OIII, skyglow.
20-21.06.2019 Круглик, t 19-20°C, Місяць потроху сходить за деревами, безхмарно, безвітряно, комари
pn NGC6058 з фільтрами uhc та OIII із 9mm та 6.7mm (226х та 303х) округлий диск, деяка нерівномірність яскравості бічним зором.
! pn Черепаха NGC 6210 дуже яскрава, синя як тут: https://medium.com/@nathanphoffman/6-7-2014-archives-the-turtle-nebula-e77233fff3a8
із14mm, 9mm, 6.7mm (145х, 226х, 393х) із фільтром uhc дві ноги черепахи очевидні, третя виявлена не так чітко, дивився довго.
Zeta Her STF2084 2.84+5.4m, 1.4" видовжена, із 6.7mm та 6mm (393х, 339х) є другий компонент там де треба, різницю кольору не побачив, прийшла рясна роса.
26-27.06.19, Круглик, t 21-18°C, оцінка атмосфери Antoniadi 3, безвітряно, безхмарно, комари.
У M13 видно пропелер, поруч видовжена пляма - галактика NGC6207. Дивився з півгодини бічним на різних збільшеннях.
Розсіянки в Геркулесі:
! DoDz5 9+3 зірок формують парасолю, красиво із 34 та 13mm, +ще 3 зірки бічним зором усередині.
! DoDz6 Красива маленька розсіянка, форма вигнутого арабського меча, 4 яскраві зірки прямим і 2 бічним: 13.5 та 14.1.
30.06-01.07.19, Круглик, t 19-27°C, Antoniadi 2-(3), безхмарно, безвітряно.
Планетарка Abell 39 (Часто пишуть Абель, але він американець, тому Ейбел). 12.89m Видивлявся її годину, робив перерви із заплющеними очима, різні прийоми спостереження використовував, перед цим було кілька безуспішних спроб. Із 14mm окуляром ледве вгадується із OIII кругла дуже слабка пляма, 6.7mm + OIII показало нарешті упевнено бічним зором крупну округлу пляму у потрібному місці! Ресурси по темі:
https://www.cloudynights.com/articles/cat/column/small-wonders/small-wonders-hercules-r1925
https://www.cloudynights.com/topic/504633-abell-39/
http://www.deepsky-visuell.de/Projekte/AbellPN_E.htm
http://www.deepsky-visuell.de/Zeichnungen/Abell39.htm
https://www.cloudynights.com/topic/543033-planetaries-in-hercules/
Два кулясті скупчення: M53 Com 7.61m. !! Із 34mm (60х) іскрить, дві яскраві зірки на південь, із 14mm (143х) без фільтру skyglow помітив різні зони яскравості до центру. Із 9mm (226х) розбиття недалеко від центру, 6.7mm (303х) дав розбиття майже до центру, дуже довго роздивлявся бічним зором, чудово видні окремі зірки!
Поруч сусідка NGC5053, із списку ~~Астрополісу~~ Upd: RASC 45 hardest не вражений, вже невисоко над горизонтом було.
Розсіянки в Геркулесі:
! DoDz 8 Her формує літеру Y чи навіть символ японської єни із 34mm та 14mm окуляром, з останнім на все поле.
DoDz 7 Her із 34mm просто група зірок, із 14mm на все поле, навіть подумав, що невірно навівся, можливо невірно вказано розмір в Скайсафарі.
Потрійна в Геркулесі STF2107 AB 6.9+8.5m, 1.5" AC 6.9+11.51m 82.1". виразна із 6.7mm (303х), 6mm (339х) окулярами.
Ще одна красива потрійна 35 Com STF1687 AB 5.15+7.08m 1.2" AC 5.15+9.76m 28.5". Компонент С легко помітний із 34mm (69х, моє оглядове збільшення), зірки фону із 14mm окуляром з протилежного боку, пара AB упевнено із 6.7mm, натяки із 9mm.
18-19.08.2019 Круглик. Десь загубив умови спостереження.
Aql pn NGC 6803 чудово реагує на фільтр o!!! Яскрава, кругла, мала із 6.7мм.
Aql pn Abell 62 (пишуть в Скайсафарі 14.69m, розмазані на немалу для планетарок площу 2.7*2.5arcmin) видно несподівано легко із фільтром uhc із 14mm, 6.7mm окулярами (145х, 303х).
Del pn NGC6905 очевидна із фільтром uhc, але зовсім приголомшило із o!!! та 6.7mm.
Кулясте скупчення NGC6934 із списку Астрополісу, із 13mm незважаючи на Місяць добре виражене та яскраве.
І подвійні в Дельфіні.
! 1Del BU63AB 6.20+8.02m 0.9" упевнене розділення із 6.7mm (303х)
! STF2690A,BC 7.11+7.39m, 17.6" утворює красиву "подвійну подвійну" із LAU4AB 10.0+11.26m 28.1" в полі 6.7mm окуляра, до того ж в кожній парі один з компонентів також є подвійною з малим розділенням !
Потрійна BU288 ABC із 6.7 мм, пара АС широка 39.9", а от AB складна 5.97+12.4m 5.2", не розрізнив.
Планетарка в Орлі Abell 67 несподівано яскрава і без фільтра, як для 13.6m із діаметром 1 arcmin при 303х.

А тепер про спостереження у рефрактор 100ED.
25-26.06.19, Круглик, t 18-17°C, Antoniadi 3, безхмарно, безвітряно, комари, Місяць зійшов після 1-35.
Обладнання. Рефрактор 100ED на монтуванні ds eq4, Meade 2" diagonal dielectric, Meade SWA 34mm, Meade SWA 14mm, Hyperion 17 mm та 13mm, Arsenal WA 9mm, ES82 6.7mm, 6mm UO.
! Кулясте скупчення NGC5053 (зі списку 45 RASC hardest) Неяскраве, але легко знаходиться від альфи Com, однорідне, "пухнасте" від нерозділеного на окремі зірки сяйва. Три відносно яскраві зірки поруч в 6.7мм (134х) полі окуляра.
Далі на схід подвійна STT 266 7.96+8.42m 2.0" при 300х із 6mm+2x LB упевнене розділення, із 6.7mm (134х) без LB натяк витягнутої пари на північ.
!! M13 прекрасно виглядала із 14mm (64х), із 6.7mm (134х) добре розділення до центру, після 5-10хв вглядання розгледів натяки на темні проміжки, які в більші апертури формують пропеллер.
Подвійна в Геркулесі HU669 10.04+10.14m 0.9". Її знайшов, але не розділив навіть до витягнутості.
Ніч була з хорошою прозорістю, але стабільність не для розділення складних подвійних.
04-05.09.2019. Круглик, +15...+12°С.
Антоніаді 3, потім 2, інколи слабкий вітер, хмарність у напрямку nne порядку 10%.
Aql STF2644 6.24+6.92m, 2.5" ! Натяк на розділення із 14mm окуляром (64х), очевидне розділення з проміжком із 6.7mm (134х).
Lyr HD177829 = DA9 7.03+10.22m, 2" Дуже непроста, різниця яскравості, сильна видовженість при 300x, на інших збільшеннях без результату, звинувачую атмосферну нестабільність в той момент.
nu2 Lyr = Ho440 5.23+12.7m, 17.6" із 6.7mm (134х) очевидна пара, зірка 12.7 добре виділялася як яскрава бічним зором (!)
STF2397 7.3+9.08m, 3.8" ! Очевидне розділення із 6.7мм, лише слабкий натяк із 14mm.
Delta Cyg STF2589 2.91+6.27m, 2.8" очевидне розділення при 300x, жодного розділення при 150х, із 6.7+2x LB (269x) також зафіксував слабкий компонент практично на дифракційному кільці. Чудові кольори, не припиняю кожного разу захоплюватися, вже описував їх неодноразово!
! AX Cyg = BLL43 8.13+12.11m, 58.5" дуже красивий рубіновий відтінок червоного із 17mm (53х). Із 6.7mm очевидний слабкий компонент орієнтовно на 15°.
Aql STF2644 6.24+6.92m, 2.5" ! Натяки із 14mm (64х), повне розділення із 6.7mm (134х).
06-07.09.2019. Круглик, +13...+10°С. Атмосфера по Антоніаді 3, періодично 2, безвітряно, легка димка на півночі. Спостерігав більшу частину ночі.
Aql HJ 2927 6.92+11.40m, 24.1" із 6.7mm упевнене розрізнення бічним зором.
Aql S375 7.11+7.98m, 55.6" Красива проста пара із 34mm окуляром (26.5х).
! Aql HD189759 = H 1 38 7.57+8.39m, 1.8" було трохи шуму про неї на stargazerslounge, включив до списку на цю ніч. І недаремно, ледве розрізнив із 6.7mm, також видна трохи краще із 12.5+2x LB (144х), 6mm(150х), 14mm+5x LB (321x). Лише непевний натяк із12.5mm (72х).
!! STF2461AB= 17 Lyr 5.26+9.10m, 3.2" ще одна непроста пара за рахунок невеликого розділення компонентів різної яскравості. При 300x розрізнив її 60% часу, в полі зору компоненти AC, AD, AE, AF.
psi Cyg = STF2605 4.9+7.52m 2.8" красива пара з різницею яскравості, легко помітна із 6.7mm окуляром при 134х.
Ще складніша Ho128 6.25+8.82m, 1.3" лише натяки із 12.5mm+5x LB та 6.7mm + 5x LB (360x та 670х). Не зарахував би її собі, якби не упевнене розрізнення при 750х із 6mm +5x LB, нагадую що стан атмосфери оцінив 2-3 (досить стабільна) по Антоніаді.
RS Cyg= BLL47 7.71+7.15m, 131.3" !! Малиновий відтінок червоного із 34mm (26.5х), яскрава широка пара, яка приголомшує контрастом кольорів.
RY Cyg у розсіянці NGC6883, гарна мідно-червона із 34mm окуляром.
Здивувала непримітна HJ 1470 7.15+9.22m, 28.6" !! Блимаюча подвійна (відомі і такі). Із14mm бічним зором, прямим зникала, із 6.7мм прямим легко, такого ефекту не було. Мабуть пов'язано із різною чутливістю поля зору, не із сліпою плямою, що нескладно перевірити.
!! lambda Cyg STT413AB 4.73+6.26m, 0.92", орбіту розраховано. Очевидний широкий компонент S765AC (4.73+9.24m 82.8") у 34mm, А ТАКОЖ при 750x (6mm uo +5x LB) 50% часу видно видовженість (атмосфера могла бути і кращою, але 2 з 5 теж добре...) і лише інколи впевнено з'являвся слабкий компонент.
epsilon Cyg STT594 2.49+12.6m 74.7" Невпевнено виділив із 12.5mm окуляром (72х), позиційний кут вірний.
! zeta Cyg BUP227 3.2+11.7m 64.8" упевнено видно красивий слабкий компонент із 34mm окуляром.
STT437 6.23+7.42m 2.5" упевнене розділення при 300x із 6mm uo+2x lb.
mu1 Cyg STF2822 4.76+6.18m 1.5" . При 269х (6.7mm+2xlb) упевнено у вірному напрямку видно слабкий компонент, при 144х із 12.5mn+2x lb впевненості немає зовсім, із 6.7mm +5x lb (672x) хороше упевнене розділення.
Отакі пряники.
Серед переглянутого чимало таких результатів, на які і не розраховував. Так часто буває, коли кілька сприятливих факторів дають разом більший результат, ніж очікуєш. Намагався максимально тверезо і критично описати побачене. На складні подвійні потратив багато часу і сил, десь півроку-рік тому перейшов більше на спостереження і описи діпскай (тренування перед Південним Небом), тепер відчуваю, що трохи втратив навички по подвійним. Рятувала переважно атмосфера, яка давала можливість ставити космічні збільшення. Буду свої навички по можливості надолужувати, адже є хороший інструмент. Із довготривалих цілей - списки подвійних із Burnham's Celestial Handbook, доступні у вигляді списків по сузір'ям у Скайсафарі. Для тих, хто зацікавився подвійними, пропоную такі ресурси: https://www.handprint.com/ASTRO/bineye1.html
https://bestdoubles.wordpress.com/
https://www.webbdeepsky.com/double-stars/2019/
https://www.cloudynights.com/forum/86-double-star-observing/
http://www.astroclub.kiev.ua/forum/index.php?topic=1923.0
Всім чистого неба!

SP

Цитувати

Поруч сусідка NGC5053, із списку Астрополісу, не вражений, вже невисоко над горизонтом було.

Это объект из списка "45-труднейших", мы такое в список Астрополиса не брали

Slava80

Цитата: SP від 09 Вересня 2019, 17:26:55

Цитувати
Поруч сусідка NGC5053, із списку Астрополісу, не вражений, вже невисоко над горизонтом було.
Это объект из списка "45-труднейших", мы такое в список Астрополиса не брали

Правда, я переплутав із NGC5466, писав по пам'яті.

Slava80

Звіт за пару ранньоосінніх спостережень, у всіх випадках одне й те ж місце — межа зеленої та жовтої зони, Круглик, інструмент — рефрактор Orion 100ed на екваторіальному монтуванні із ручним веденням DS EQ4. Головні цілі — подвійні та кратні зірки, коли це дозволяв стан атмосфери.

24-25.09.19. 23-00... 1-00, Місяць 17% освітленості сходив після 1-30, температура повітря +7...+5°C. Безхмарно, безвітряно, стан атмосфери по Антоніаді 3.

Яскрава і крупна планетарна туманність в Орлі NGC6781. 11.6m, 1.9*1.8 arcmin, із окуляром 14mm SWA Meade (64x) та О!!! фільтром (мені подобається писати назву цього фільтра саме так, через знаки оклику, це інколи добре відображає його результат по туманностям) бічним зором добре фіксується кругла крупна планетарка, якесь зменшення яскравості у центральній частині, і у кращому разі малопомітний натяк на якісь неоднорідності, але для них звісно потрібна більша апертура, десь 8-10”. У книзі С.Плакси “Любителям астрономии” написано: “Американские любители называют её "Призрак Луны". Якщо така подібність - це округла крупна форма, то можу погодитися.

Подвійні у Дельфіні.

STF2679 AB 7.84+9.68m 24.4"; AC 7.88+11.56m, 38.6” спочатку бічним зором при 64х із 14mm окуляром, , із 6.7mm окуляром (134х) очевидна ідентифікація компонентів.

!! Bu987АВ 6.8+11.1m 2.5". Знайшов не без труднощів слабкий компонент при 268х (6.7+2x lb). Є ще широка пара S752AC 6.8+7.3m, 106.3 та слабкі компоненти E, D, складні для візуальної ідентифікації.

https://www.stelledoppie.it/index2.php?iddoppia=89078

! 13 Del Bu65 5.64+8.24m 1.5". І хоча чітко ідентифікував із 14mm +2x lb (128х), але однозначно потребує повторних спостережень, непростий об'єкт.

Подвійні у Водолії

На оглядовому збільшенні із 34мм окуляром (26.5х) по дорозі до головних цілей впадає в поле зору красива широка пара HWE 101 (9.11+10.22m 40.5").

!! STF2744 6.44+7.33m 1.2". Із 6.7мм+2x lb (268х) очевидний слабкий компонент у вигляді видовженості, майже палички у східному напрямі, помітна різниця яскравості, далі збільшувати заважала атмосфера, дивився довго. Хаас пише про колір обох lemony white.

!! Для відпочинку ока та естетичної насолоди у Водолії є STF2755: 6.67+9.85m 25.2". Проста для розділення пара при мінімальних збільшеннях, із 14mm окуляром прекрасна різниця кольору: записав deep orange and bluish white. Спектральний клас головної зірки M3III. Це не фізична пара, rPM=1.123, і це може бути причиною, чому її детальних описів не наводить Куто, Хаас, Мюллані чи МакЕвой. Усім рекомендую.

STF2770 7.51+10.84m 7.5" лише натяк із 14mm окуляром, красиве широке розділення із 6.7mm (134х).

! 12 Aqr STF2745 5.73+7.50m 2.5". Натяк на розділення вже із 14mm (68х), очевидне розділення із 6.7mm, гарна різниця яскравостей.

!! STF2781 7.94+8.87m 2.7". Дуже довго спостерігав при 134х із 6.7мм окуляром, красиво, 80% часу очевидне виразне розділення, на південь помітив цікавий астеризм у формі 5-променевої зірки із оранжевою IW Aqr в центрі.

І звичайно планетарка NGC7009 Saturn nebula. 7.8m 0.5*0.4arcmin. Із 6.7mm +2x lb (268х) дуже яскрава, виразно синьо-зеленувата, еліптична, при менших збільшеннях дископодібна. У книзі С.Плакси написано, що вона входить у п’ятірку найяскравіших планетарок на усьому небі, адже при таких розмірах поверхнева яскравість дуже висока.

10-11.09.2019 Стан атмосфери по Антоніаді 3. Температура на 23-00 аж +17°C, теплий був день.
!! Vul STF2560AB 6.64+10.51m 14.2"; AC 6.64+8.25m 118.2". Головний компонент біло-блакитний, виразна різниця кольорів у парі AB Легке розділення при малих збільшеннях.

Наступний об’єкт потрапив до мене після прочитання теми на клаудях від 28 серпня 2019 “A Blinking Multiple”, де описано ефект появи і зникання компонентів кратної системи у розсіянці NGC6823, які знаходяться на межі виявлення прямого та бічного зору у невелику апертуру, от і я вирішив її спробувати із 4-дюймовим рефрактором.

POU4027 AB 9.43+12.5m 9" не виявив; AC 9.43+11.3m 17.7" та AD 9.43+11.1m 17.5" виразно прямим; SS8 AL 9.43+12.9m 31.5" на межі бічним; AN 9.43+12.2m 36.3" бічним і частково прямим; AO 9.43+10.4m 36.9" прямим; J490 ON 10.4+12.2m 6" бічним. Зробив такий запис: Nice color contrast, defined blinking effect of faint star background appears by averted vs direct. Дійсно по-різному видно прямим і бічним зором.

4 Vul HJ2871 AB 5.16+10.0m, 13.5” AC 5.16+11.7m, 50.9”. легко фіксується бічним зором із 17mm Гіперіоном (53х), із 6.7mm ES (134х), та 6mm UO (150х) помітні усі три компоненти.

Наступна система цікава позиційними кутами компонентів. STF2521 AB 5.82+10.5m, 29.1” PA 32, AC 5.82+10.54m, 75.1” PA 326, AD 5.82+10.57m, 152.1” PA 62. Із 17mm окуляром (53х) 4 зірки утворюють цікаву конфігурацію.

EU Del на малих збільшеннях красива своїми кольорами оптична подвійна, головна зірка змінна, насичено оранжева, тип M6III.

!! Подвійна-подвійна в Дельфіні. STF 2722 8.32+8.94m, 7.4” Фізична пара, упевнене розділення із 17mm Гіперіоном при 53х; друга пара STF2721 7.8+9.9m, 2.6”. Місяць почав заважати, тому довелося ставити для упевненого виділення немалі збільшення. Нечітко при 320х із 14mm+5x lb, значно краще при 671х із 6.7mm +5x lb, хоча якість картинки і погіршилась.

Slava80

6-7.12.2019, поблизу с. Круглик, Київська обл., жовто-зелена зона, температура у першу частину спостережень близько 0, а після 1-00 було вже -2...-3 градуси С, атмосфера по Антоніаді 4-3, безвітряно, безхмарно, без снігу під ногами.
Обладнання: ШК 8" на DeepskyEQ4, 2" діагональ, окуляри 50мм GSO 2", 32mm Celestron plossl, 17mm Baader Hyperion, 6.7mm ES82.

23-00...0-00.Частина 1. Спостереження Місяця, фаза 9,6 діб
Основні окуляри - 17 мм гіперіон (120х), 6,7 ES82 (303x).

Кратер Copernicus + (!) Montes Carpatus на термінаторі із чудовою грою рельєфу на світлотінях.
Sinus Iridium (практично самий його край) + Laplace поблизу термінатора, + montes recti + рельєфні жили.
Vallis Alpes порадувала як завжди, центральне заглиблення майже не проглядалося, стан атмосфери посередній, і висота над горизонтом зменшувалася із 27 до 20 і далі.
Кратер Philolaus на термінаторі практично із двома "сходинками" стінки.
Thales із яскравими променями, що нагадували трипроменеву зірку (!).
Темне дно кратеру Endymion та (!) Mare Humboldtianum поблизу краю.
Дуже красиве темне утворення Lacus Spei (!)
При такому освітленні красивий кратер Posidonius здавався майже плоским.
Яскрава біла пляма у напрямі N-NW від кратеру Atlas A (!)
Усередині темнішого Mare Tranquillitatis поруч із добре виділеним світлотінями кратером Proclus сильно виділялося світлим фоном Pallus Somni.
Дууже довгий світлий "промінь" з кратеру Menelaus досягав аж протилежного краю моря (Mare Serenitatis).
Чудові рельєфні деталі на східному "узбережжі" Mare Crisium.
Чудові дуже довгі промені, до половини практично діаметру Місяця, із кратера Tycho.
Вигляд чудового кратеру Clavius вже не так радував, тому що висота Місяця над горизонтом вже було близько 16°, і зображення на такій висоті вже сильно плило.
Зробив перерву на годину. За цей час відігрівся, а Місяць перестав майже заважати.

Частина 2, 1-00...2-30.
Для адаптації почав із Хі_Аш Персея у призенітній області, із окуляром 50мм поміщається практично повністю.
M45 із 32мм окуляром (64х) із здивуванням легко побачив туманність Меропи, яка чітко відрізнялася від ореолів навколо сусідніх зірок, досить багато часу витритив на порівняння, навіть вловив натяк на туманність навколо Майї, але тут немає впевненості, умови не найкращі.
Дзета Персея була використана для перевірки стану атмосфери, і треба сказати, що стало стабільніше.
Розсіянка NGC 1746 і справді "розсіянка": досить рихла, крупна, понад 40 arcmin, із 17mm окуляром (поле 0,56 градуси) не поміщалася повністю, кращий вигляд із 50mm окуляром, зіркі яскраві, є різного кольору, красиво.
Об*єкти із спику Астрополіса розсіянки NGC1807+ NGC1817 також найкраще із 50mm окуляром, красиве "подвійне скупчення" до пари Хі-Аш у цю ніч, про ці об*єкти багато написано, не буду все тут повторювати.
Симпатичні подвійні:
114 Tau ! із 17mm добре розрізнялися компоненти HJ365AB 4.88+10.9m, 37.5"та AC 4.88+11.51m, 59.4".
118 Tau ! STF 716 AB 5.83+6.68m, 4.9" добре розділилася при 120х із 17мм Гіперіоном. Вгадувався віддалений компонент С : 5.83+11.89m, 140". Ba-Bb розділити не вдалося, але я і не сильно намагався, це завдання скоріше для фотографів: 6.8+10.1m, 1".
Y tau чудово "червоніла" у шукач 8*50, проте із 17мм окуляром виявилася лише насичено оранжевою.
Спостереження комети C/2017 T2 описав у відповідній темі.
І на завершення - розсіянка DoDz 4 (!) в Тельці. Із 50mm (41x), 32mm (64x) окулярами важливо правильно відділити її від інших яскравих зірок фону.
Дуже рихла (diam ~25-40') група яскравих зірок не відноситься як пишуть до цього скупчення, як пише M. Inglis у своїй книзі "Astronomy of the Milky Way" (2004) тоді як наприклад у каталогах SkySafari5, вказано діаметр 12arcmin, і 6.5m зірка HD 36994 знаходяться поза межами скупчення.
Пропоную глянути на чудову замальовку Jaakko Saloranta, адже мої умови спостережень (сезон, збільшення, апертура, температура, зона засвітки) дуже подібні до його спостережень від 7-8 грудня 2004:
http://www.kolumbus.fi/jaakko.saloranta/Deepsky/Extra/DoDz4.html

Enricco Pallazzo

Чуть выше Вы говорили о том, что смотреть надо все и даже попсу в большие телескопы, приводя слова Бакича .. таки да ...

я вот ЛА среднего уровня ... или почти, читая Ваши отчеты примечаю совпадение с моими ощущениями от знакомых объектов, часто удивляюсь усидчивости таких ЛА, как Вы .. .такую программу наверное ни за что бы не вытянул в одну ночь ... почему то 5-10 объектов и все ...
Так к чему это я ... к тому, что рассматривая объекты раз за разом всегда находишь то, Что не видел ранее ... с Бакичем согласен, жму Вам руку за продуктивные и качественные наблюдения, которыми Вы делитесь ...

slava3500

По поводу рассеянок, таких как DoDz 4 и похожих. Некоторое время назад буквально с ужасом обнаружил, что иногда на карте эти объекты помещены совсем не там, где есть на самом деле. В случае с NGC такого нет. И посему, если перед наблюдением при рассматривании фото объект явно не выделяется на звездном фоне, то исключаю его из программы.

Slava80

Перші мої в новому році спостереження.
4.01.2020. Загалом, із перервами спостерігав 5 годин майже, у цю ніч літали Квадрантиди. Місце — межа зеленої та жовтої зони, поблизу с.Круглик Київської області. Після опівночі вимикають вуличне освітлення, чим я і користуюсь. Атмосфера біля 0-00 по подвійним мені не дуже сподобалася, і замість ED-рефрактора я взяв ШК і свою програму спостережень по діпскаю.
Обладнання — ШК С8 на екваторіальному монтуванні із ручним веденням DS EQ4, шукач 8*50, 2” діелектрична діагональ Meade, окуляри: 2” GSO 50мм (41х), 1,25” 25мм Vixen NLV (81х), 17мм Baader Hyperion (120х), 14 мм Meade UWA (145х), 9мм Arsenal WA (226х), 6,7мм ES82 (303х), 6мм ортоскопік UO (339х), ЛБ Datyson 5х, фільтр UHC Deepsky.
Температура всього -3°C, але прохолодно і якось волого, хоча роси при такій температурі не було, безвітряно, безхмарно, снігу теж не було під ногами, атмосфера по Антоніаді 3, порівняно стабільна, але середньої прозорості, багато хто опалює будинки дровами.
Персей.
! Із 50мм окуляром при 41х у призенітній області зірка 6з.в. HR986 була вершиною кумедного астеризму , нагадувало якусь химерну фігуру чоловічка, що робить якісь акробатичні трюки. Фото DSS через Скайсафарі.

Розсіянка NGC 1342 !! Із 50мм окуляром при 41х нагадує гачок або змію, що звивається, а при 120х, 145х чітко видно порядку 30-35 зірок, які формують контури чайника, симпатична подвійна у напрямі W SW. Непересічний об’єкт, Trumpler class IImr , входить до списку Гершель-400. Відомий під назвою Little scorpion cluster у англомовній літературі. У книзі О’Міри “Secret Deep”: отримав назву "Stingray, Sea Robin". Luginbuhl та Skiff дали першими назву Скат (stingray). Гарна замальовка цього скупчення: https://elnidodelastronomo.files.wordpress.com/2015/12/ngc-1342.png
Від Алголу навівся на групу галактик, найяскравішою з яких є Perseus A: NGC1275 із14мм окуляром при 145х особливих деталей не видно, помітні кілька членів цієї групи. Для більшого результату потрібне темніше небо. Ілюстрації: https://www.fzu.cz/~kupco/astro/2016/2016_10_04/pic/orig/abell426_20161004.jpg
http://www.refreshingviews.com/observing-the-ngc-1275-galaxy-group-in-perseus/
http://deepskysketch.com/wp-content/uploads/2019/10/NGC-1275.jpg
Далі була туманність Каліфорнія NGC1499, яку я спостерігав у шукач 8*50 через фільтр uhc, великі розміри роблять цей красивий протяжний об’єкт досить невиразним навіть при середніх збільшеннях. Зате за рахунок водню (пардон, гідроґену) він чудово виглядає на фото, замальовки Каліфорнії зустріти складніше: http://www.asod.info/wordpress/wp-content/2013/11/NGC-1499-procesado-con-gimp.jpg
Далі була чудова кратна система Zeta Per STF464 AB 2.86+9.16m, 12.9". із 50mm окуляром одразу помітна пара компонентів DE поруч: 10.44+9.96m, 28.1", яку також розглядав при 81х із 25мм лантановим японським віксеном, а при 145х із 14mm, та при 226х із 9mm добре вдалося виділити головну пару ab: велика різниця яскравостей, сильні враження!! А от із 6mm ортоскопіком я побачив переважно турбуленцію атмосфери...
Розсіянка і туманність IC1985 (IC348)!! не надто багата, але чудова, ~15-20 зірок, дві пари подвійних при 145х із 14mm, форма трохи нагадує коробку, поруч - omicron Per, подвійна BU535 3.91+6.7m, 1.1" — розділилася із 6.7mm при 303х, а також із 25mm+5x lb (405х). Доволі надовго зупинився на цьому об’єкті, розглядав при різних збільшеннях, поруч із ореолом від яскравого омікрону виділялася і туманність LBN758 (IC1985). https://www.cloudynights.com/uploads/monthly_11_2017/post-6551-0-47889400-1509587531.jpg
https://www.cloudynights.com/topic/563682-ic1985
Після перерви і відігрівання почав із яскравої планетарки у Тельці NGC1514. Із14mm+uhc дуже яскрава, крупна, округла, центральна зірка 8.5m. Особливо сильний ефект від спостереження бічним зором із 9mm окуляром+uhc (226х). Без фільтру ця планетарка також очевидна, ось гарна замальовка Джеремі Переса: http://www.perezmedia.net/beltofvenus/archives/000492.html
Далі була розсіянка NGC1647 !! Входить до списків H400, Webb Soc., Hidden treasures. Із 50mm займає майже усе поле зору, крупна, дуже яскрава, округла, рихла, ~60зірок, окремі групи і ланцюжки зірок нагадують мені долоню, є п’ять досить виразних ланцюжків у напрямі E-NE (начебто, не переплутав сторони через дзеркальне зображення). Одна яскрава оранжева зірка контрастує із майже білою сусідкою, трохи слабкішою, у західній частині скупчення. О’Міра пише, що про це скупчення часто забувають, оскільки поруч Гіади, і хоча на малих збільшеннях воно красивіше, але на великих краще помітно, як багато яскравих зірок мають одного або і кілька компаньйонів.
Планетарка NGC2022 із 14mm легко помітна,добре виділяється фільтром uhc, кругла,помірно яскрава у 9mm окуляр +uhc, особливих деталей не побачив. Luginbuhl та Skiff описують її як 25" сірий диск у 10дюймову апертуру, центральної зірки не видно. Мені ця планетарка і справді нагадує планету. О’Міра пише, що Smyth а пізніше Webb описували блакитний відтінок.
Плеяди M45 роздивлявся довго в деталях на заході із 50mm, 25mm та 14mm окулярами. Виразна туманність Меропи і помітна Майї. Робив перерви між спостереженнями М45, потім ще насолоджувався виглядом розсіянок M35, Cr 89 із 50мм та 25мм окуляром.
Після 3-00 метеори почали літати частіше. Примітною рисою їх був жовтий колір, і середня швидкість. Врешті-решт після 4-30 замерз і пішов спати, не дотягнув трохи до світанку і піку Квадрантид. Також, якось забув глянути на комету C/2017 T2, шкода, вона у Персеї була.
Чекаємо наступного антициклону.

gordon2903

Вячеславе - дуже круто!
Прийми мої захоплення!!!

IC 348 - впевнений, що під більш темним небом, ця туманність "здатна" на більше.
Астеризм біля HR 986 - дуже цікаво буде його порівняти зі Stock 2 ( скупчення "жонглер"), що знаходиться неподалік.

Slava80

Звіт про спостереження в умовах самоізоляції
12.04.2020.
+5...+3°C, поблизу с.Круглик, 22-30...00-00. Жовта зона, SQM 19.75-20.0. Атмосфера стабільна, по Антоніаді 3-2, слабкий вітер, хмари находили із північного сходу.

Інструмент — рефрактор Orion 100ED f/9 на монтуванні SW AZ Gti, без шукача вкладаюся у паспортні до 5кг, для візуалу підходить (що трапилося із DeepSkyEQ4, я описував у повідомленні про марафон), окуляри Meade SWA68 34mm (26.5х, 2”), 1.25”: Meade SWA 82 14mm (64х), ES82 6.7mm (134х), ортоскопік UO 6mm (150х), Лінзи Барлоу (для подвійних) SW2x, Datyson5x.

На засвіченому північному горизонті ще встиг зловити комету C/2019 Y1. Досить яскрава, хоча вже рухалася у бік засвіченого Києва, ~8.5m, ступінь концентрації коми DC=3, центр коми розмитий, розмір коми близько 5', використовував окуляри 34mm, 14mm.

С/2017 T2 із14mm окуляром видима, DC ~5, от тут якраз у порівнянні із попередньою кома зовсім інша, яскравість комети менша.

С/2019 Y4 із 14мм окуляром здалося, що її бачу бічним зором, ледве помітна овальна туманна пляма, десь 1.5-2х3-4'. Упевненості немає, хоча дивився досить довго. Оцінки її яскравості не додають оптимізму. У польових умовах, якщо особливо перед цим маєш інформацію про те, яка яскравість та форма об’єкта і дивишся фото, неважко стати жертвою самообману, тут якраз виграють колективні спостереження. Для порівняння навівся на галактики М95 та М96 — видно чітко із 14мм окуляром, тому можливо і бачив.

Розсіянка у Персеї Stock2 “жонглер” - із 34мм окуляром з полем 2.6 градуси красиве видовище, цікава геометрія, не зважаючи на засвічене небо.

“Мій” астеризм у Персеї поблизу зірки HR986 спостерігав із окулярами 34mm та 14mm. Чому мій — схоже я перший, хто його описав, переглянув багато інформації про астеризми, і ніде описів не знаходив. Усе ж таки виділяється краще із 8”, коли видно зірки хоча би до 12з.в., і потрібно ще буде уточнити його розміри, але за таких умов нагадує прикріплену картинку при деякій фантазії. Тому поки назву його Сун Укун, мені симпатичний цей персонаж, гугл у допомогу бажаючим довідатися більше.

NGC869+NGC884 подвійне скупчення у Персеї із 34мм окуляром. Колір зірок насичений, геометрія ланцюжків заворожує.

Скупчення “Морська зірка” M38. 6.4m 30arcmin із 34мм окуляром викликає справді асоціації із морською зіркою, досить яскраве, хороший об’єкт для біноклю.

!! M36 6m, 10’. Описаний ще Годієрною прекрасний об’єкт, один із найживописніших у групі таких об’єктів у цій частині неба. Із 14мм окуляром дійсно яскравий, насичений зірками фон, характерна геометрія ланцюжків дійсно відповідає його назві “Цівкове колесо”.

!! Розсіянка M67 Один із моїх улюблених об’єктів, завжди приємно спостерігати його у різні апертури, навіть під моїм приміським небом. Із 34мм складається враження неповного розділення, а от із 14мм окуляром, а також із 6.7мм для детальнішого розгляду одразу привертає увагу його форма та досить висока щільність зірок у ній. Одна з його назв — Фрігійський ковпак, ця асоціація мені усе ж таки найближча. Її начебто дав W.H.Smyth. Ще його називають sheaf of corn, fiber optic tree, інші назви (узяв із Стеларіуму): “Золоте око”, “Пакмен”, “Королівська кобра”. Цю останню назву використовує і О’Міра, вона досить поширена. Ще він порівнює зірки скупчення із комахами, які рояться навколо яскравої жовтої зірки 8з.в., проте скупченням “Вулик” давно вже називають М44.

Далі атмосфера продемонструвала якусь кращу стабільність, перейшов до подвійних.
Alpha Gem Castor STF1110AB 1.93+5.40m 5.31" (швидка пара, розділення було 3.8" у 2000, буде 5.96" у 2030!) із 34mm, 14mm нескладна красива ціль.
Zeta Cnc STF1196AB,C 4.92+5.85m 5.9", STF1196 BC 6.25+5.85m 5.6". Із 34mm та 14mm окулярами — привабливий об’єкт. Не став випробовувати атмосферу на максимальне розділення і шукати STF1196AB 5.30+6.25m 1.1". Для власників апертурних інструментів ще є компоненти HUT1 Ca,Cb 6.2+7.1m 0.34" Пишуть що "8 stars visible": https://www.stelledoppie.it/index2.php?iddoppia=38022
Alpha Leo Регул — також красива широка подвійна (причому фізична пара) із значним контрастом яскравостей: STFB6AB 1.40+8.24m 175.5". Спостерігав із 34mm окуляром.
! Gamna Leo Algieba STF1424AB 2.37+3.64m 4.7" Прекрасна насичено жовта пара. Також фізична, тобто доведено, що її компоненти пов’язані гравітаційно, орбіта розрахована. Зараз і наступні 200+ років це нескладний об’єкт для спостереження, далі розділення зменшуватиметься, поспішайте.
38 Lyn STF1334 AB 3.92+6.09m 2.5". Ще одна фізична пара, тут при середньому скажімо розділенні ускладнює справу різниця яскравостей у понад 2 з.в., тому для упевненого розділення потрібно збільшення порядку 100х+. Спостерігав із 6.7mm(134х), 6mm (150х), та 6.7+2x ЛБ (269х) окулярами. Спектральний клас основної зірки пишуть A1V spectral, колір білий.
Theta Hya HJ2489AB 3.85+9.9m 20". Тут розділення велике, але і різниця яскравостей компонентів 6.05! Без складнощів ідентифікував із 34мм окуляром, краще виглядає із 14мм при 64х. Пара не фізична, спектральний клас B9.5V, світло-блакитна. Є ще віддалений компонент AD 3.85+11.6m 82.4".
! Kappa Gem STT179 3.66+10.0 7.2" Симпатична пара, тут також різниця яскравостей порядку 5.5 з.в., а розділення утричі менше, із 14mm та 6.7mm красиво виділяється слабкий компонент.
! Eps Hya STF1273AB,C 3.49+6.66m 2.82". (Дані WDS. Цікаво, що Скайсафарі пише яскравість другого компонента 5.0, але це просто переплутали компоненти В і С.) Фізична пара. Спостерігав із 6.7mm, краще із 6mm ортоскопіком, який дає фантастично чітку картинку в рефрактор. Спектральний клас головного компонента пишуть F8V, виглядає майже білим із помітним жовтим відтінком.

!! Del Hya DRS9AB 4.12+10.70m 2.7". Найскладніше — на завершення. Довго розглядав цей об’єкт на різних збільшеннях, без успіху, як здавалося. “Теххарактеристики” передбачають, що для ідентифікації слабкого компонента потрібна серйозна апертура і хороша атмосфера. Проте, із 6.7мм окуляром +2xЛБ (269х), та із 14мм+5xЛБ (321х, більше ставити було недоречно в моїх умовах) вдалося упевнено ідентифікувати розташування слабкого компонента, видивлявся довго. Поруч немає на такій відстані інших яскравіших зірок, тому ставлю собі плюс. За період 2200-2350рр. розділення буде зменшуватися, до того часу варто спробувати буде ще свої сили по цьому об’єкту.
Почали находити невеликі хмари зі сходу, і останній об’єкт забрав багато сил, на цьому завершив.
Усім безхмарного неба і міцного здоров’я!

slava3500

Цитата: Slava80 від 13 Квітня 2020, 15:13:54

Скупчення “Морська зірка” M38. 6.4m 30arcmin із 34мм окуляром викликає справді асоціації із морською зіркою, досить яскраве, хороший об’єкт для біноклю.

А чому з морською зіркою? У цього скупчення є назва "хрест", яке більше йому підходить. З усього тріо М36-М37-М38, останнім мені подобається більше всіх саме через добре проглядається малюнка.

Slava80

21.04-22.04. 23-30...1-30. t +3...+1°C.
Ще один звіт про спостереження у самоізоляції.
Дим із житомирських торфовищ майже пройшов, стабільність атмосфери хороша, слабкий вітер відігнав незначні хмари зовсім.
SQM 19.8-20.1. Південь і південний захід (там поріділий масив лісу) по засвітці задовільні, північ засвічений столицею відчутно. По Антоніаді 3 бали, стабільність атмосфери середня. Краще ніж нічого.
У телескоп видно було зірки до 13.7, якщо яскравості правильно Скайсафарі показує, тобто прозорість досить хороша.
Ліхтарі вуличного освітлення знову вимикають з 0-00, що не може не радувати. Для кращої темнової адаптації маю спеціальний капюшон від куртки, він частково закриває очі, "робоче" око майже постійно тримаю закритим, карти у Скайсафарі з червоним фільтром на смартфоні дивлюся нечасто і іншим оком.
Обладнання. ШК 8" C8 на монтуванні DeepskyEQ4. Шукач прямого зображення 8*50. Окуляри: 2" 34мм (60х), 1.25": 17мм (120х), 14мм (145х), 13мм (156х) порівнював ці свої три окуляри, 9мм (226х), 6.7мм (303х).
Старлінки (а які ще супутники літають серіями і такі яскраві?) без кінця літали в Aur. Яскраві. Дратують.
М38 на 17° над горизонтом на заході. Мені нагадує грецьку літеру пi, як справедливо згадано у книзі С.Плакси. Або морська зірка, як у англомовних джерелах, а от на хрест мені чомусь не схоже, хоча знаю, що це поширена назва. Звіти спостережень - штука суб'єктивна, що тут робити... Спостерігав із 34мм окуляром (60х), поле понад градус.
!! О 23-57 підняв голову від окуляру, і якраз у Візничому з південного сходу пролетів швидкий жовтуватий дуже яскравий (яскравіше Арктуру!, -2m?) метеор, здалося, ненадовго наче слід лишився, імовірно, Ліриди. Цікаво, зафіксував хтось на камери? Практично увесь інший час був біля окуляра, може, літали й інші, не знаю.

! М96 у парі із М95 в полі окуляра 34мм. Порівняно з 95, М 96 яскравіша, обидві із сильним збільшенням яскравості до центру, у М96 це виражено сильніше, її форма трохи овальна, у 95 ближче до округлої, обидві добре видні прямим зором, бічним проявляється добре їх різна форма, але для упевненого виявлення деталей потрібно темніше небо.
М105 вже не вміщається в окуляр разом із попередніми, найяскравіша у цій групі, яскраве крупне гало центра із значно слабкішої яскравості периферією.
І в неї є цікаві сусідки: еліптична NGC3371(вона ж 3384, сильно видовжена, до 5', якщо рахувати яскравішу частину разом із слабкішим але помітним зовнішнім компонентом, визначав по частині поля 14мм окуляра, яку вона займає, Sb 12.6) +спіральна типу Sc NGC3373 (вона ж 3389, ! Sb 13.2) помітні добре бічним зором більша та менша видовжені плями із 17, 14 та 13мм окулярами. Для детальнішого перегляду потрібно усе ж таки темніше небо...
Триплет у Леві вмістився у поле 34мм окуляра. M66 дуже яскрава, неоднорідна бічним зором, але більше сказати було важко, видовжена, до 9-10' (!), кілька досить яскравих зірок переднього плану між нею і
M65 - ця ще більше видовжена, трохи коротша, добре видима прямим зором, бічним здається крупнішою. Також помітна добре бічним зором їхня сусідка NGC3629 (! із здивуванням на 145х, 156х помітив ту саму темну смугу, хоч і досить невиразну в моїх умовах).
Від дельти пройшов до групи NGC3607+ 3608 (до цієї пишуть 74 млн. св. років!). Дві дуже яскраві трохи овальні еліптичні галактики, добре видимі прямим зором. Із 14мм та 13мм окуляром на південному напрямі вдалося бічним зором розгледіти невиразну дрібну (але яскраву) пляму - NGC3605 ! Ця галактика розташована трохи ближче до нас, 67 млн.св.р.
! По дорозі від дельти Лева до цієї групи знайшов примітний астеризм з 8 зірок ~ 11.5-13.5m, найяскравіша з них TYC 1439-1766-1. По формі як ковшик, застосувавши трохи фантазії, схоже на лютню.
6 Com і Т-подібний астеризм - початок маршруту по тій частині марафону, яка стосується сузір'я Діви.
Подвійна BU27 7.11+10.53m, 3.6". навівся вірно, тут не переплутати. Але слабкий компонент, як не намагався, не побачив. Очевидно, атмосфера. Прийду якось сюди з рефрактором у ніч з кращою стабільністю.
M98 порівняно простий для мене об'єкт, тип SABb, спостерігав його чимало, завжди "стрибає" у очі на захід від яскравої 6 Com. Дуже видовжена, до 10', центральна смужка помітно яскравіша із 14 мм та 13мм окуляром.
M99 якось не думав, що вона така велика, якщо піднімати збільшення, її усе ще добре видно із 9мм окуляром. Форма непроста, але так щоб чітко побачити саме спіралі, то усе ж таки ні, хоча неоднорідності очевидні.
! У галактиці M64 досить легко була помітна темна пляма із 17мм, та навіть із 34мм окуляром, те саме "чорне око", у північній (!) частині, інколи доводиться бачити її знімки у "перевернутому", "ньютонівському" варіанті. Центральна частина дуже яскрава.
Поруч красива кратна 35 Com, непроста, і привертає увагу красивим оранжевим кольором. STF1687AB 5.15+7.08m, 1.2"; STF1687AC 5.15+9.76m, 38.5".
! Кулясте скупчення поблизу альфи Com, M53: чудово проглядаються "грудочки" навколо своєрідних центрів та на периферії при збільшенні порядку 150х, самих зірок ~12.5-13.5з.в. (?) теж трохи помітно, є зірки ~11.5з.в., які вже розміщені поза скупченням, дуже цікаву неординарну замальовку наведено у книзі О'Міри, а неподалік ще NGC5053, красивий вигляд із 14мм та 13мм окулярами, об'єкт із списку RASC "45 hardest", нарощування кратності нічого не додало. Цікаво, що деякі спостерігачі описують центральну частину М53 як таку, що має трикутну форму, недаремно у NGC записано 'irregularly round', а за абсолютними розмірами М53 більше за М13, але розташовано набагато далі.
Красива і зараз нескладна подвійна Порріма: Gamma Vir 3.48+3.53m 2.9" проста навіть із 34mm окуляром.
! M61, навівся від ети Діви та 16 Діви, із 14мм та 13мм окулярами здалася ромбічна форма, особливо бічним зором, є таке і в інших описах, той же О'Міра пише про 'diamond-shape', і хоча пишуть, що поверхнева яскравість Sb 13.6, проте особливих труднощів не виникло. Непересічний об'єкт!
!! M3 і на завершення - яскраве крупне красиве кулясте скупчення. Із 34мм бічним зором красиво розділяється на "грудочки" зірок яскравий "центр центру", особливо бічним зором, із 14 та із 13мм розділення на групи зірок стає очевидним. Один із моїх улюблених об'єктів серед кулястих скупчень, на різних збільшеннях виглядає дуже по-різному.
Змерз. Крім того, тільки підлікувати вдалося одну вісь монтування, як почалися проблеми з іншою - не тримає положення фіксатор при значному перекосі балансу у ШК, буду знову розбирати.
По порівнянні Гіперіонів та Міду. 13мм Гіперіон та 14мм Мід дуже подібні, у Гіперіонів поле 68, здалося рівнішим і незначно темнішим, у Міду - більше поле - 82, суб'єктивно трохи світліший фон. У кожного свої переваги, однозначно сказати котрий кращий неможливо.
Комети не дивився, вийшов вже досить пізно, і вони опинилися на засвіченому півночі.
Усім бажаю безхмарного неба та здоров'я.

Slava80

27-28.04.2020. 23-30...1-00. Круглик, температура повітря +3...+6°C. SQM 19.8-20.2.
Місяць поступово сідав за горизонт опівночі. Безхмарно після 22-30, безвітряно, хороша прозорість і відмінна стабільність атмосфери. Antoniadi 2.
Обладнання: рефрактор Orion100ED f/9 на монтуванні SW AZGTi. Окуляри: 34mm (26.5х), 14mm (64х), 9mm (100х), 6.7mm(134х), 6mm (150х), лінзи барлоу (для подвійних) lb2x, 5x.

Комета Y1 здалася дууже яскравою вже при 26х навіть на засвіченому столицею півночі, бічним зором при 64х, 100х, 134х кома здавалася досить крупною, хоча точні розміри не записав.
Комета T2 також легко ідентифікувалася, яскрава, крупна кома при 26х, при 64х розміри коми оцінив як >6', це у моїх засвічених умовах.
Просто кольорова зірка Y Gem при 64х, 100х, змінна, відмінний відтінок червоного, спектр. клас M6IIIe
Кулясте скупчення “Міжгалактичний мандрівник” NGC2419. Люблю цей об’єкт, неодноразово вже описував його. Цього разу було цікавим те, що у зв’язку із усе ще присутнім сяйвом Місяця при 26х із 34mm окуляром я його не знайшов, але при 64х та 100х звичайно ідентифікував без труднощів як крупну але неяскраву кулю.
! Красиве скупчення M67, також неодноразово описував, мені подобається, як при невеликих збільшеннях воно лише починає частково розділятися, як цього разу із 34мм окуляром при 26х.
Враховуючи хороший стан атмосфери, приділив увагу цікавим подвійним.

!! Zet2 Cnc STF1196AB 5.3+6.25m, 1.14" (!!) при 300x (6мм UO+2хЛБ) розділилася, точніше, компоненти були без розділення, але очевидною вісімкою із невеликою різницею яскравостей.
Delta Hya DRS9AB 4.12+10.7m, 2.7" Здається із 6mm (мабуть із 2х ЛБ при 300х !?, не записав, у який окуляр спостерігав)) ледве виділився слабкий компонент, у той час як широка пара BUP118AC 4.13+11.15m, 240.4" не викликає ніяких труднощів.
Усередині розсіянки M44 є пара KU32. 8.06+10.24m, 2.2", із 6.7мм окуляром при 134х спочатку бічним зором, потім прямим ідентифікував досить легко.
!! STF 1282 (HD 75353) у Рисі. 7.59+7.76m, 3.5" При 64х із 14mm окуляром розділення лише починалося ( у англомовних джерелах у такому випадку про розділення пишуть hair), очевидно при 100х із 9mm. Привертає увагу астеризм у вигляді “ключика” із 5 зірок.
!! 57 Cnc STF1291 AB,C 5.47+9.2m, 54.6" було легко, а полював я за STF1291AB 6.09+6.37m, 1.6" із 14мм+5x lb (321.5x) ледве розділив (hair), при 500x (9мм+5х ЛБ) упевнене розділення.
Наступну серію підібрав за зростанням складності.
! 66 Cnc STF1298AB 5.95+8.56m, 4.4". Синювата, красива пара із порівняно невеликою різницею яскравостей, розділилася із 9mm та із 6.7mm окулярами.
! Upsilon UMa STT521 3.80+11.3m, 11.8". Із 14 мм (64х) красива пара, нескладно ідентифікувати слабку зірку.
!! Nu UMa STF2524AB 3.64+10.10m, 7.8" Прекрасний контраст кольору із сусідньою зіркою, а сама пара гарно розділилася при 64х, спочатку бічним зором.
!!! 57 UMa STF1543AB 5.35+10.67m, 5.4". Чудовий контраст яскравостей, розділив із 6.7мм!
Спробував себе по 21 Cnc A 2961. 6.34+9.42m, 1.2". Результат негативний на всіх збільшеннях, які пробував, але сам колір зірки красивий червонуватий, спектр. клас М2ІІІ.
Галактика M94 показала дуже яскравий зіркоподібний центр при 64х, навколо нього слабкішої яскравості “оболонка”, але це все, характерне “кільце” (цю галактику завдяки йому обізвали “крокодилове око”) упевнено не побачив, тому попрямував до наступного “відголоску весняного марафону”.
Галактика M102 (NGC5866) добре виділилася при 64х (14mm), при довгому спостереженні на різних збільшеннях бічним зором є "неоднорідності структури", але чітко темну смугу не побачив, потрібно темніше небо. О’Міра пише, що при 300х у 4” рефрактор смугу видно, але це на Гаваях!
Схоже, що весняні спостереження майже добігли свого завершення для мене, далі Місяць та дощовий циклон, але на втрачаємо можливості скористатися останніми цього сезону повноцінними ночами.

Slava80

10-11.05.2020 23-00...2-30. поблизу с.Круглик Київської обл., t +9..+5C. SQM 20.2, після появи Місяця над горизонтом з 2-00 19.7-19.5. Атмосфера Antoniadi 2. Безвітряно, ще немає комарів. Безхмарно після 21-00, хороша прозорість якийсь час. Після 00-00 вимикають вуличне освітлення. Спів птахів усю ніч, соловей не змовкав. Після 2-00 небо помітно почало світлішати, і не тільки через Місяць, астрономічна ніч усе коротшає.
Обладнання. ШК Celestron 8” на монтуванні DeepSkyEQ4. Шукач 8*50. Окуляри: 2” Meade SWA68 34мм (60x), 1.25”: Baader Hyperion 17мм (120x), Meade SWA82 14мм (145x), Arsenal WA66 9мм (226x), ES82 6.7мм (303x).
Увесь час (з 23-00 до 2-00) у полі окуляра гасали якісь одиночні швидкі супутники

, яскравіші 8 з.в., не виключаю, що і Старлінки. Дратує. Навіть рік тому ще не помічав їх аж так часто.
Так як Місяць до 2-00 не заважав зовсім, то програма спостереження включала ті галактики, які за моїх скажімо середніх умов спостережень можуть порадувати і принести сильні враження. Деталі у них добре виглядали при 303х із 6.7мм, а основним окуляром був 14мм Мід (145х), дуже ним задоволений. Цю програму по галактикам я складав з 2017р., і поступово цих 80 галактик проспостерігаю, інколи повертаюся до цікавих по кілька разів, і хоча до завершення поки ще далеко, але я і не ставлю спортивних цілей, тим більше що списків об’єктів у мене дві сотні на різні випадки життя і умови спостережень. От би знайти час і звести їх хоч до десятка... Вирішив привести цього разу і хронометраж, як у марафоні, це час примітки у Скайсафарі, яку я роблю одразу по завершенні спостереження біля телескопа. Інколи після примітки повертаюся знову до окуляра, темнова адаптація практично не збивається, у окуляр та у смартфон дивлюся різними очима, смартфон у “червоному” режимі на мінімальній яскравості. Ще допомагають капюшон і те, що я спостерігаю у ШК з діагоналлю, тому постійно дивлюся униз на темний фон. Довго запитував себе, яке око в мене основне, але відповіді так і не отримав, мабуть вони не так відрізняються, і от цієї ночі в окуляр дивився правим, яке решту часу тримаю закритим. Особливість мого набору окулярів така, що я можу легко визначити кожен з них без того, щоб відкривати очі, як колись у фотолабораторії плівки проявляв. Ще подобається, що у Скайсафарі я можу поглянути нотатки по спостереженням об’єкта, які робив раніше, і порівняти. Якщо вважати, що наше хобі це перш за все релакс і отримання задоволення, то цей сеанс спостережень я за поточний рік ставлю на 2 місце після марафону. От тільки шкода, що так захопився галактиками, що не поглянув комети...
Leo.
23-39 NGC3596 11.78m. Тип SABc spiral, відстань до неї Скайсафарі пише 90млн.св. років (90Mly). Із 17 мм та 14мм окулярами очевидно, що галактика розвернена “обличчям” до нас (face on): яскравий зовсім круглий центр, дифузна периферія бічним зором. На темному небі мабуть і спіральні рукави видно... Звісно, не найкращий об’єкт для розігріву, але до цього дивився ще кілька, які тут приводити немає смислу, вже багато разів їх описував, і цього разу нічого нового.
23-52 NGC3681 11.71m, type Sbc spiral, 64 Mly. Бічним зором із 14мм окуляром фіксується, неяскрава, округла, без деталей.
23-58 NGC3626 (Caldwell 40) Входить до Гершель 400. 10.97m, S0-a spiral, 65 Mly. Яскрава, видовжена (3*2 arcmin по каталогам Скайсафарі) спочатку бічним, потім прямим зором при 145х.
Це один із тих об'єктів, за який каталог Сера Калдвелла Мура варто критикувати, адже незрозуміло, чому обрано цей об'єкт (може, як типовий представник скупчення галактик у Леві?) , а не яскравіший наступний, який до того ж зовсім поруч.
00-07 NGC3607 9.89m, ~4arcmin, 70Mly, описаний в книзі О’Міри Secret Deep у додатковому списку twenty additional objects. Спостерігав її з Віталіком у 16" 25 квітня 2019р.
Цього разу із 34мм окуляром здалася дуже яскравою, незначно видовжена, очевидна прямим зором, бічним наче збільшується у розмірах. Із 14мм та 6.7мм окуляром вдалося краще побачити таку ж яскраву, але меншу NGC3608, 10.63m, 3*2.5 arcmin, тип E.
00-17 NGC3646 11.11m 190Mly (це справді далеко, 200млн. років тому на Землі тільки почався Юрський період, хоча є доступні для візуалу галактики, розміщені уп'ятеро далі...). Із 34mm лише натяк, помірно слабка, без деталей, але із 9мм та частково із 14мм є натяк на ромбічну форму яскравої частини, потрібно темніше небо. На фото цю форму добре помітно.

Тут її назвали галактика Кільце (англ. Ring galaxy), хоча я знаю, що є інший об'єкт, якому така назва підходить краще.

CVn
У книзі 1859р. "Celestial objects for common telescopes" (мабуть так би виглядала книга С.Плакси "Любителям астрономии", якби була написана у 19 столітті) автор T.Webb пише "The nebulae here are fine", і описує 4 об'єкти каталогу Месьє: 3, 51, 63, 94. Тут важко не погодитися, дійсно у цьому невеликому сузір'ї чимало ефектних "туманностей"...
00-38 M106 8.43m тип SABb spiral, 25Mly. Інколи помилково вказують приналежність до В.Ведмедиці.
Украй видатний об'єкт! Очевидний у шукач. Із 34мм окуляром очевидні спіральні рукави, дуже яскраве видовжене конденсоване ядро, із 14мм помітні навіть темні смуги, якісь деталі структури, ядро ще яскравіше, рукави просто величезні, особливо із 6.7мм північний (?) яскравіший та довший, розміри галактики просто вражають (20*8arcmin у книзі О'Міри, 17*7 у SkySafari).
00-47 NGC4389 12.56m SBbc спіральна з перемичкою, 46 Mly. Побачив її чітко лише тоді, коли сусідня яскрава зірка 9.7m очевидно співпала із "сліпою зоною" ока при 145х. Дуже видовжена, звісно, бачив яскраву центральну частину (bar).
00-56 NGC4449 (Caldwell 21) входить до списків Astropolis, H400. 9.1m, тип IB irregular, 14Mly. Box galaxy. Як пише О'Міра, її природа і зовнішній вигляд нагадують Велику Магеланову хмару, причому Hubble Space telescope виділив у цій галактиці сотні утворень, подібних до структур ВМХ, тому дозволю собі назвати її північним родичем Магеланових хмар, такий собі бюджетний варіант для наших широт (вигляд тих "хмар" навряд чи коли-небудь я зможу забути, що ж відчував мореплавець Магелан та інші європейці тієї епохи?)
Спостерігав її із 8" ШК та 34мм і 14мм окулярами в себе у дворі 03 червня 2019 00-44 (ось що Скайсафарі ~~животворящий~~ робить!), яскравий навіть для початку червня об'єкт.
Дуже яскрава, навіть із 34мм окуляром, її добре помітна "неправильна" форма, особливо із 14мм окуляром, містить багато деталей структури бічним зором, і дивну форму, схожу на коробку чи якийсь каркас, особливо помітно із 6.7мм окуляром при детальному без поспіху спостереженні. Видатний об'єкт!
"Very brilliant" - написав її відкривач W.Herschel.
Ось красиве фото

01-09 Cocoon galaxy NGC 4490 9.31m, type SBcd barred, 30Mly. Є в списках H400, Hidden treasures.
Дивно, що не знайшов у себе раніше ніяких інших записів про її спостереження, значить дивився ще тоді, коли не вів щоденника, а це до 2015р. Це про користь щоденників або нотаток спостереження.
!! Вже із 34мм окуляром прямим зором неможливо не помітити, із 14мм (145х) дуже яскрава, видовжена, добре оформлена центральна чітко вигнута частина, бічним слабкіша периферія, із 6.7мм (303x) видно сусідню 13.3m NGC4485. Завдяки оцій веретеноподібній формі її і назвали Кокон, мені ця назва здається влучною, хоча дехто спостерігаючи у 2015р. угледів там барну стійку

Добре, коли об'єкти спостереження викликають яскраві і різноманітні асоціації. Інколи читаєш звіти, напишуть "овальна", "вигнута", або просто "красива" і все. З одного боку, мабуть і передано точно те, що було побачене, з іншого боку, я окрім по можливості детального опису намагаюся подати також background (контекст, фон) по деяким об'єктам, бо вважаю так цікавіше. Чи ні?
http://www.deepskywatch.com/Astrosketches/ngc-ic/ngc-4490-4485-sketch.html
01-20 NGC4244 (Caldwell 26) silver needle. 9.96m, 16.2*7.2 arcmin, 14 Mly. Входить до списку Astropolis. Справді як голка, тонка довга смужка без деталей із 34мм, 14мм.
Було ще кілька нескладних подвійних з моїх списків по сезонам, із того, що найбільше запам'яталося, це яскрава нескладна подвійна Cor Caroli (alpha CVn)та насичено червона карбонова Y CVn.
Монтування після 2-00 перестало до кінця фіксувати положення по осі DEC, невеликий постійний люфт. Знову розбиратиму, але схоже, відслужило свої 6 років інтенсивного використання і потребує модернізації/ремонту.
Усім ЛА бажаю безхмарного неба!

SP

Цитувати

що ж відчував мореплавець Магелан та інші європейці тієї епохи?

Можливо, він на них і не дивився

Описав їх Пігафетта, і він же й назвав.
Взагалі, європейці в цьому питанні явні аутсайдери: ще за ~550 років до Магелана ці "хмари" згадуються Ас-Суфі у "Книзі нерухомих зірок".

SIDEROCRATOR

Цитата: SP від 21 Травня 2020, 11:07:33

Цитувати
що ж відчував мореплавець Магелан та інші європейці тієї епохи?
Можливо, він на них і не дивився Описав їх Пігафетта, і він же й назвав.
Взагалі, європейці в цьому питанні явні аутсайдери: ще за ~550 років до Магелана ці "хмари" згадуються Ас-Суфі у "Книзі нерухомих зірок".

Не факт що араби були перші, так Samuel Siderocrator в книзі De distantis locorum (1562) посилається на свідчення римського офіцера часів імп. Александра Севера , Сульпіція Вільгула котрий здійснив разом з єгипетськими купцями подорож вниз по течіі Нілу. Так от в нього ж є і свідчення про спостереження Congeries stellarum (зоряного згустку) на південь від сузіря Оріона

Slava80

Публікую ще кілька травневих спостережень, проведених із двору, які оформити ніяк не вдавалося раніше через зайнятість.

12-13.05.2020 0-00...2-30 SQM 20.2 t 12-10°C
Обладнання — рефрактор Orion100ed на монтуванні SW AzGTi, окуляр основний Meade 2-дюймовий 34mm (26.5х), також використовував 82-градусний 14мм Meade UWA (64х ).
У цю сесію спостережень дивився комету Т2, про що вже писав у відповідній темі,
а також астеризми поблизу відомих яскравих об’єктів, які у різний час знайшов близько сотні, але описати усе якось не знаходив можливості. Усі асоціації винятково суб’єктивні, збіги з реальними або вигаданими особами випадкові J .Вже у цьому році я познайомився із чудовою книгою Pattern asterisms автора John A. Chiravalle, тому не виключаю, що у процесі описів “моїх” астеризмів їх кількість скоротиться.
Галактика M109 + красивий геометричний астеризм поблизу Гами В.Ведмедиці (але не включаючи її) із зірок до 11...11.5 з.в., найяскравішою є 8,6 зв. HD103767. При 64х із 82-градусним 14мм Meade UWA нагадує високовольтну опору або канделябр, особливо звертає на себе увагу пряма із 5 зірок близької яскравості ~11з.в., де між зірками регулярні проміжки.
Між еліптичною галактикою у Волопасі NGC 5687 (ловиться без труднощів бічним зором у рефрактор) та галактикою у В.Ведмедиці NGC5631 знаходиться (переважно у Драконі) астеризм, який я назвав “Стрибун у воду”, найяскравіша зірка 5,7 з.в. HD128000, інші десь до 10-10.5 з.в., спостерігав із 34mm окуляром при 28х. Якщо хтось буде його дивитися, цікаво, які будуть асоціації.
Неподалік від галактики M94 у Гончих Псах (нарешті у рефрактор я упевнено розгледів бічним зором “око крокодила”!) знаходиться астеризм “Акула”, назву можна обговорювати, але схоже на рибу із великим хвостовим плавцем, найяск. з. - широка подвійна SAO44337 (8.5+8.8m, 45”) центр “акули” поблизу8.5з.в. HD111603, виразний хвостовий плавник, спинний плавник зміщений “угору” від тіла акули, це об’єкт для бінокля, зірки яскравіші 9-9.5 з.в. У книзі Pattern asterisms є також астеризм Акула, але він у Малій Ведмедиці.
Поблизу галактики M101 є широкий астеризм, який простягається від 86 UMa до самої галактики 101, я назвав його “Пагода”, він займає понад 2 градуси, зірка 6.9 з.в. HD122007, спостерігав із 34мм та 14мм окулярами.
Зовсім близько до яскравої і цікавої вже у невеликі апертури планетарки у Драконі NGC 6543 (довго розглядав її на збільшеннях 130-300х із фільтрами, і центральна зірка, і виразний синьо-зелений колір, і оболонки були помітні, але ця розповідь про астеризми) знайшов астеризм, який назвав “Ведмідь”, зірка для орієнтування 7.9 з.в. HD165522. Спостерігав із 34mm, але і з меншим полем також ідентифікується.

21-22.05.2020 23-30...1.30 SQM 20.1-20.4. t ~6°C, безхмарно, безвітряно, новий Місяць сів разом із Сонцем.
Обладнання: рефрактор 100ed на монтуванні AzGTi Meade SWA 34mm (26.5х), Meade UWA 14mm (64х) , Baader Hyperion 13mm (69х), старої серії Celestron Ultima 12.5mm (72х), ES82 6.7mm (134х).
Одразу після заходу Сонця о 21-15 у бінокль Арсенал 7*50 вже низько на північно-західному горизонті (приблизно 9-10 градусів) ще встиг спіймати пару Венера та Меркурій, між якими було порядку 1.5градуси, найближча до Сонця планета виділялася оранжевим відтінком і була досить яскрава.
Після перевірки стану атмосфери (краще середнього, 2-3 за шкалою Антоніаді) по Міцару, перейшов до комети
!! T2 доволі яскрава ~8.2-8.3m, DC 4.5-5, кома до 5’, причому двошарова, із 14мм та 13мм окулярами бічним зором видно майже те, що на замальовці
тонкий хоч і не такий довгий хвіст. Із 6.7мм кома надто дифузна, але помітно яскраве ядро, яке нагадувало кулясте скупчення. Комета знаходилася поблизу галактик М81 та М82. Поки не побачив замальовку і тему на cloudynights на наступний день, не був упевнений достатньо у тому, що я це насправді спостерігав, ось недоліки спостережень без напарників.
Комету Y1 із 34мм окуляром узагалі не ідентифікував, як не вглядався у окуляр та у Скайсафарі, із 14 мм помірно неяскравий (9.5-10?) невеликий дифузний клубочок був знайдений там, де карти показували комету.
Видатний астроном 19 століття Вільям Парсонз (Лорд Росс) залишив опис 75 цікавих “туманностей”, які він спостерігав, цей список я знайшов здається у В. Штейніке (можливо у “Observing and Cataloguing Nebulae and Star Clusters: From Herschel to Dreyer”), який ідентифікував ті об’єкти по сучасним каталогам. Звичайно, було бажання їх проспостерігати із 4” рефрактором. Також скористався можливістю глянути на об’єкти із книг мого улюбленого автора — Стівена О’Міри: The Secret Deep та Hidden treasures. Звичайно, і про Список Астрополіса не забуваю. А для зменшення об’єму звіту наведу описи у скороченому вигляді, їх, я вважаю, нескладно розшифрувати.
! Gx NGC3184 UMa 9.82mv SABc. Входить до списків Herschel 400, Hidden treasures, Lord Rosse's 75. Із 14мм площиною до нас помірно яскрава крупна округла, в стилі М101, поруч яскрава зірка, яка ускладнювала спостереження.
!! Gx NGC3310 UMa 10.93mv SABb. Arp217. Входить до списків H400, Lord Rosse's 75. Цікава із 14мм, 12.5мм, 13мм окулярами, відносно крупна площиною галактика, бічним вгадується цікава форма із 6.7мм натяки на рукави, але для ідентифікації деталей потрібна апертура.
! Gx NGC4244 (C26) CVn 9.96mv Sc. Входить до списку Astropolis. Із 14мм, 13мм окулярами довга світла смуга, яскрава, без деталей.
!! Gx NGC4414 Com 10.14mv Sc 54 Mly (ще накладається інша ближча PGC4546786, 13.35mv, 37Mly, її звичайно не бачив, але цікавий факт). Входить до списків H400, Secret Deep, Webb 1859 (згадував про цей список із книги 1859р. у попередньому пості), Lord Rosse's 75. Із 14мм яскрава, видовжена, цікава структура із6.7мм, я був здивований, що у 4” рефрактор на середньому небі видно слабке гало навколо ядра із кривими лініями рукавів (?) та “грудкуватою” (англ. Mottled ) структурою !
Gx NGC4293 Com 10.17mv, S0a, 42 Mly, 6.2*3.6 arcmin. H400, Secret Deep. Із 14мм крупна, видовжена, середньої яскравості, характерних на фото деталей не видно.
! Gx NGC4450 Com 9.98m, Sab, H400, Secret Deep. Із 14мм крупна, помірно яскрава, ядро очевидне прямим зором, бічним промалювалася периферія.
!! Астеризм у складі якого 6.7.з.в. зірка HD107612 поруч із M100, NGC4340+NGC4350 із 34mm нагадало танцюриста із піднятими руками, як на картині (...забув автора...)
Gx NGC4565 (C38) Com. 9.22mv, Sb. Astropolis, H400, Webb 1859. Із 14мм, 13мм лише яскрава лінія, із 34мм лише бічним добре помітна, без вираженої темної смуги.
Gx NGC4631(C32) Arp281 8.9mv, SBcd. Astropolis, H400, Webb 1859. +gx NGC4656 9.38mv, SBm. Astropolis, H400, Hidden treasures.
! Gx NGC4725 Com 9.19mv, SABa. Astropolis, H400, Hidden treasures, Lord Rosse's 75, Webb1859. Із 14мм дуже яскравий центр, є виразний натяк на рукав (ця галактика вважається однорукою!)
!Gx NGC4889 Com type E 340 Mly +NGC4872 входять до скупчення AbelNNNN (тут чомусь різні номери) із 34мм яскраві і очевидні, а цікавим було те, що із 14мм і детальніше бічним помітна якась численна “дрібнота”.
Gx NGC5005 CVn (C29) 9.73mv, SABb H400, Webb 1859. Із 14мм та 13мм дуже яскраве ядро прямим зором, видовжена зовнішня частина, але темну смугу ідентифікувати не вдалося.
! Gx NGC5033 CVn 10.14mv, Sc. H400, Secret deep. Із 14мм яскрава і очевидна, помірно яскрава, видовжена, із 13mm помітно яскравіша, та помітніше видовжена, із 6.7мм помітні цікаві натяки на структуру (рукави?)
! Gx M51 !! Arp85 +NGC5195. “А ось і воно” (Адріан Леверкюн). Lord Rosse's nebula. Вигляд їх у мої 4" у Виселках 2 роки тому на відмінному небі просто врізався мені у пам’ять. Із 6.7мм у цю ніч звісно було видно деталі не так, як тоді у синій зоні, але цілком пристойно помітний рукав (той, що яскравий), нерівномірності навколо ядра М51, а галактика-супутник вже із 13мм, причому краще, ніж із 14мм.
Поруч із яскравим кулястим скупченням M3 астеризм “Рибальський гачок”, у складі якого 8 з.в. HD119944, ще були аналогії із лапою екскаватора, але якось воно не так вишукано.
Gc NGC5466 із списків Astropolis, Webb 1859, Secret deep вже спостерігав у 2017, каже мені Скайсафарі. Із 14мм, 12.5мм (найконтрастніший із моїх окулярів, краще лише 6мм орто) неяскраве, добре виділяється на фоні неба, досить рихле скупчення, що пояснюється його фізикою та еволюцією.
! Gx NGC5746 Vir SABb. H400, Hidden treasures. Нагадало NGC4565 та NGC891, ще одна красива галактика з ребра. Із 14мм очевидна, поруч яскрава 3.6m 109 Vir, що нагадало також про NGC404. Дуже яскраве ядро, видно балдж, якщо я правильно розумію, що це.
На завершення поглянув Gc M5, О’Міра здається пише, що саме це скупчення має бути улюбленцем аматорів із малиим та середніми апертурами, а не М13, але останнє виграє своїм розташування у наших широтах.

24.05.2020. 0-00...2-30 SQM 20.2-20.45
t+7...+6°C, весела температура для кінця травня, хмари здуло вітром під захід сонця, безхмарно, безвітряно, і майже немає комарів. Роса почала серйозно заважати після 1-30, доведеться бути готовим монтувати грілку на рефрактор, бленда не завжди достатня. Прозорість задовільна, стабільність по шкалі Антоніаді 3. Відчуття обов'язку закінчити весняну діпскайну програму з рефрактором на цей сезон незважаючи на посередні умови переважило.
Обладнання. Рефрактор 100ed на монтуванні AzGTi, Окуляри 34mm, 17мм (53х, інші збільшення наводив вище в цьому пості) та 13мм Гіперіони, ES82 6.7mm, UO HD ортоскопік 6мм (150х).
Почав із подвійних. Жовта Xi Uma STF1523AB 4.33+4.8m, 2.1”, орбіта розрахована, пара швидка і цим також цікава, не викликала складнощів із 6.7мм, значить можна продовжувати.
57 Uma STF1543AB 5.35+10.67m, 5.4” + STF1543DE 7.73+10.43m, 99.3” + STF1543DF 7.73+11.56m, 129.6 STF1543EF 10.43+11.56m, 43.7” красива група подвійних в одному полі.
Комета C/2017 T2 вже не така цікава без видимого хвоста (із 17мм (53х), 13мм (69х)), крупна дифузна кома, DC 4.5-5, Із 6.7мм при 134x дуже яскраве псевдоядро, але не зіркоподібне, а скоріше як центр кулястого скупчення, яскравість порівняно із М82 ~8.2-8.5m.
Комета C/2019 Y1 помірно неяскрава, дуже дифузна, dc 2-3 при 64x оцінив слабкіше 9.5mv.
Галактика Сомбреро M104 із 13мм, 6.7мм окулярами дуже яскрава, від темної смуги на жаль видно лише натяк, умови спостережень див. вище, а пригадую як вона світилася у рефрактор 80/400 у Виселках у синій зоні...
Gx NGC5248 C45 Boo Входить до списків Herschel400, Lord Rosse’s 75. Із 17мм та 13мм окулярами яскрава центральна частина.
Gx NGC5427 Vir Arp271 Входить до списку Lord Rosse’s 75. Із 13мм, 17мм, жодних очевидних деталей, але впевнений натяк на сусідку NGC5426 (Arp271, 12.1m).
Gc NGC5634 Vir. Входить до списків H400, Secret deep. Поруч із яскравою зіркою, дифузна, спочатку бічним, потім і прямим зором із 17мм, 13мм, очевидна але без деталей із 6.7мм.
Gx NGC5676 Boo Входить до списку H400. Із 13мм, бічним вже із 34мм, яскравий центр, не виділив жодних помітних деталей (а вони там є!)
Gx NGC5713 (=5651) Vir. Входить до списку Lord Rosse’s 75. Округла, жодних деталей бічним зором не вдалося спіймати.
Gx NGC5746 Vir Входить до списків H400, Hidden treasures, RASC finest NGC. Із 17мм окуляром поруч із двома яскравими зірками бічним зором помітна як яскрава і дуже видовжена.
Gx NGC5812 ~~Lyr~~ Lib. Входить до списку Astropolis, як клас повинна бути представлена, можу поставити собі тепер відмітку навпроти неї. Еліптична, дуже значно видовжена, яскрава прямим зором із 13мм, 17мм.
Gx NGC5921 Ser, Входить до списку Lord Rosse’s 75. Із 13мм бічним зором округла, без деталей
! кулясте скупчення Pal 5 11.75mv вдалося без труднощів ідентифікувати, далі ще довго насолоджувався виглядом ланцюжків зірок у M5 із 6.7мм окуляром, але роса заважала вже сильно.

SP

Цитувати

NGC5812 Lyr

Не припомню что-то объектов Астрополиса в Лире. И точно - Весы (Lib)

Новини:

Автор Тема: Спостереження із Orion 100ED (Прочитано 20811 раз)