Друк

[Гість]

Ласкаво просимо, Гість. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся.
16 Лютого 2025, 20:04:40

1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди

Увійти

[Новини]

•    Новини
•      Астрономія
•      Астрозаходи
•    Життя клуба
•      Новини
•      Проекти
•      Заходи
•      Звіти про спостереження
•      Документи
•    Статті
•      Обладнання та телескопи
•      Спостереження
•      Астрофотографія
•      Астрософт
•      Астрономія в Україні
•      Астрономи шуткують
•      Інше
•     
•      Файловий архів

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

[slava3500]

Після перерви з 19-00 до 19-50 продовжив із M45. Спостерігав приблизно 40 хв, намагався зробити замальовку кульковою ручкою та олівцем (прикріплений файл), можу сказати, що туманність Меропи характерної форми вгадувалася безпомилково (хоча так буває далеко не кожного спостереження, і через поворот зображення в окулярі я і не зорієнтувався, поки малював, хто з них точно Меропа ) із 32мм окуляром, розглядав це місце із 50мм та 25 мм окулярами також, прямим і бічним зором. Ореоли навколо інших зірок були помітними, найбільше виділявся ореол навколо Майї, я це позначив на рисунку, адже я далекий від думки, що із 100ED реально спіймати там туманність. Це моя перша астрозамальовка (взагалі перша), ніякого редагування, просто фото на телефон того, що замалював на морозі, тому прошу не судити строго.

Поздравляю с успешным наблюдением М45! Но было бы хорошо, если б Вы на рисунках этого скопления подписали 5-6 звезд для точной идентификации, если не сложно конечно.

[slava3500]

поблизу psi Eri спробував із 32мм окуляром та фільтром UHC роздивитися фрагменти туманності NGC 1909, і справді, вдалося помітити неоднорідність у вигляді вертикальних кривих смуг на захід від цієї зірки.

Тезка, прошу прощения, но туманность  Ведьмина метла является очень сложным объектом и к тому же находится она к ВОСТОКУ, но не к западу от Пси Эри.

[Slava80]

поблизу psi Eri спробував із 32мм окуляром та фільтром UHC роздивитися фрагменти туманності NGC 1909, і справді, вдалося помітити неоднорідність у вигляді вертикальних кривих смуг на захід від цієї зірки.

Тезка, прошу прощения, но туманность  Ведьмина метла является очень сложным объектом и к тому же находится она к ВОСТОКУ, но не к западу от Пси Эри.

Дякую, тезка Вам за те, що читаєте мої звіти, і висловлюєте свої побажання та враження. Це і було однією із цілей створення моєї теми - ділитися враженнями та обмінюватися думками щодо спостережень. Таки об'єкт, який я спостерігав і ідентифікував як NGC 1909, знаходиться на сході від psi Eri, враховучи те, що показують планетарії, а я переплутав сторони світу, враховуючи що спостерігав у рефрактор із діагоналлю.
Також додаю картинки із підписами до скетчу М45 на Ваше прохання.

[slava3500]

Спасибо, что выполнили мою просьбу. Теперь о зарисовке туманностей в М45. Если взять Меропу и туманность около нее, то направление завихрения на рисунке не совпадает с истинным положением туманности. У Вас туманность загибается в сторону Альционы, а в реальности должна быть в направлении Электры. Т.е. ошибка угла около 60 грд.

[Slava80]

Спасибо, что выполнили мою просьбу. Теперь о зарисовке туманностей в М45. Если взять Меропу и туманность около нее, то направление завихрения на рисунке не совпадает с истинным положением туманности. У Вас туманность загибается в сторону Альционы, а в реальности должна быть в направлении Электры. Т.е. ошибка угла около 60 грд.

Ви ж читали мій пост: "Це моя перша астрозамальовка (взагалі перша), ніякого редагування, просто фото на телефон того, що замалював на морозі, тому прошу не судити строго"
Там чимало неточностей, рисунок зроблений на морозі ручкою, кути витримані погано, як і відстані, дві зірки біля Меропи унизу я взагалі закреслив (мабуть, ви вирішили, що то туманність). Це просто ескіз, і якщо в мене буде можливість і бажання, то зроблю повноцінний рисунок після того, як трохи краще вивчу техніку астрозамальовок.

[slava3500]

А я разве Вас в чем-то обвиняю? Я всего лишь указываю на неточности при зарисовке, которые желательно не допускать в будущем и не более того. 

[SP]

Тезка, прошу прощения, но туманность  Ведьмина метла является очень сложным объектом и к тому же находится она к ВОСТОКУ, но не к западу от Пси Эри.

Прошу прощения, но "Ведьмина метла" находится в Лебеде, возле 52 Сyg. А недалеко пси Eri - "Голова ведьмы".
NGC 1909 в современной редакции каталога является несуществующим объектом, правильно IC 2118.

Подякували

1 :Slava80

[slava3500]

Прошу прощения, но "Ведьмина метла" находится в Лебеде, возле 52 Сyg. А недалеко пси Eri - "Голова ведьмы".
NGC 1909 в современной редакции каталога является несуществующим объектом, правильно IC 2118.

Все верно.

[Саша Наумов]

Відьма

[Naboka Igor]

 Це просто ескіз, і якщо в мене буде можливість і бажання, то зроблю повноцінний рисунок після того, як трохи краще вивчу техніку астрозамальовок.

Я думаю, что нет ничего страшного, если сделать правильную точечную болванку по расположению звезд, при наблюдении дипов. Отзеркалить заранее, так и наблюдать с диагоналкой. После обратного перевода результата в цифру, опять отзеркалить и публиковать. Иначе, не знаю у кого как, рассматривание и идентификация зеркальных изображений, просто "выносит мозг".

И еще раз скромно замечу, по поводу "мнимых" туманностей в 45. Для их наблюдений необходима хорошая атмосфера и качественная в плане рассеивания оптика. И тогда не будет путаницы с ореолами в плане наблюдаемого явления, свечения ярких участков туманностей (газов, или это не туманность, где та граница?) в близости к звездам.
В оптике нет такой аберраций, как ореол, это чисто технический вопрос использования оборудования.
Ну и! Буквально на днях я провел тест по М45 в 16", специально в условиях довольно сильной дымки.
По всему небу, звезды имели довольно заметные круглые ореолы. В М45 естественно они тоже были, но далеко не круглой формы с звездой в центре и большего размера!
На хорошем небе ситуация выглядит  по иному и "ореолами" не ограничивается.

 

[slava3500]

Ну и! Буквально на днях я провел тест по М45 в 16", специально в условиях довольно сильной дымки.
По всему небу, звезды имели довольно заметные круглые ореолы. В М45 естественно они тоже были, но далеко не круглой формы с звездой в центре и большего размера!
На хорошем небе ситуация выглядит  по иному и "ореолами" не ограничивается.
[/off]

Туманности были вокруг всех 7 звезд в М45? Какая из них была самой яркой? А если сравнить с cамой яркой частью NGC1435, что в стороне от Меропы?

[Naboka Igor]

Ну и! Буквально на днях я провел тест по М45 в 16", специально в условиях довольно сильной дымки.
По всему небу, звезды имели довольно заметные круглые ореолы. В М45 естественно они тоже были, но далеко не круглой формы с звездой в центре и большего размера!
На хорошем небе ситуация выглядит  по иному и "ореолами" не ограничивается.
[/off]

Туманности были вокруг всех 7 звезд в М45? Какая из них была самой яркой? А если сравнить с cамой яркой частью NGC1435, что в стороне от Меропы?

В это раз я специально наблюдал в условиях дымки и могу сказать только о форме "ореолов", уверенно около четырех звезд, неправильной формы.
Надеюсь в ближайшее время, небо позволит провести наблюдений волокнистых слабых участков с зарисовкой и дать детальный отчет о форме и яркости, в профильной теме. Сейчас трудно вспоминать и нужны наблюдения, под конкретно поставленную задачу.

[slava3500]

Ждем результатов тогда. Вот только плохо, что М45 с каждым днем все ниже и ниже

[Slava80]

30 січня 2017р., з 18-00 до 22-50
Місце спостережень - Круглик, межа зеленої та синьої зони, майже безвітряно, незначна локальна засвітка, сніг під ногами.
-11…-15 градусів, атмосфера 2 по Антоніаді, безхмарно, незначна задимленість (опалюють дровами) в основному на заході та півночі, що не погіршувало відчутно видимість. Взагалі, у цей вечір була одна із найкращих видимостей неба, які я останнім часом бачив, і якби не мороз, від якого дубіли руки і доводилось грітися в будинку кожні 20-30 хвилин, то спостерігав би ще довше.
На мороз нижче -11 монтування Celestron Advanced VX із електронікою я виносити не став, і скористався простим монтуванням із ручками тонких рухів DeepSky EQ4 – аналогом SW EQ 3-2. Майже на початку спостереження подвійних тріснула і відламалася від металевої основи одна пластикова ручка тонких рухів монтування, оперативно замінив її пластиковим патроном від електролампи, вийшло цілком комфортно, і так продовжував спостереження.
Мета – подвійні у Тельці.
Обладнання - Orion 100/900 ED на монтуванні DS EQ4 із ручним веденням, 2 inch Meade dielectric diagonal, шукач 9x50 90град; окуляри: 1.25”: 32mm Celestron plossl, 17 mm та 13 mm Baader Hyperion, 9mm WA Arsenal, Сігета зум 7-21мм, бінокль Arsenal 7x50.
Вечірнє небо віщувало прохолодну, м’яко кажучи, ніч, і ще до заходу сонця була можливість на півдні спостерігати Місяць, Венеру та Марс, які розміщені поруч. Якщо згадати, що менше ніж за 2 градуси від Місяця зараз розташований Нептун, то маємо зараз справжній парад планет.
Почав спостереження із Місяця. Попелясте світло добре виділяло моря на затемненій його частині.
Поруч із ним із затіненого боку у Водолії була добре помітна у шукач та в телескоп подвійна - потім визначив по картах, що скоріше за все це була STF 2962 (SAO 146422, 8,36m + 10.32m, 20.2”), яку спостерігав із 17мм та 13мм окулярами. Із освітленого боку привертала до себе увагу поруч із Місяцем яскрава lambda Aqr. Десь поруч мав бути і Нептун.
На поверхні нашого супутника із збільшеннями 53х, 69х та 100х спостерігав об’єкти поблизу термінатора – у Mare Crisium рельєфним підвищенням виділявся відомий кратер Picard (23х23км) та поблизу нього дрібніший Peirce (18х18км). Певний час приділив красивому кратеру Langrenus, який неможливо переплутати завдяки характерним утворенням на його дні. Поруч із кратером Petavius знаходиться малопомітний із таким сусідом Wrottesley, довга тінь західної стінки якого привернула мою увагу. Внутрішній кратер Furnerius B у кратері Furnerius та Rima Furnerius відкидали виразні тіні. Зовсім поруч знаходилися усередині досить крупного кратера Stevinus характерні гірки по центру.
У той час як видима частина Місяця зростає, Венера показує нам усе менше своєї освітленої частини, що помітно вже на малих збільшеннях.
Наступним об’єктом спостережень стали Плеяди (М45). При невеликих збільшеннях можна було розрізнити туманність поблизу Меропи, але не так упевнено, як це мені вдалося попереднього разу.
У Тельці знаходиться велика кількість цікавих кратних зірок, у моєму списку для спостережень їх понад 40 у цьому сузір’ї. Серед них складно виділити якусь одну, але якби було поставлене таке питання, я би обирав між chi, 118, kappa1-2 та STF 479. Деяким із цих об’єктів я і присвятив свої спостереження. Характеристики систем взяті у Т. Такі. та Дж. Ненсона.
Подвійна 19 Tau, Тайгета, SAO 76140, HJ 3257, AB 4,3m+8,1m, 72,1” досить широка для розділення із моїм 17мм окуляром, але деякі складнощі виникають через значну різницю яскравості.
37 та 39 Tau являють собою красиву картинку - в одному полі зору фактично дві потрійні системи, хоча третій компонент C у кожній із пар виділити візуально було проблематично, адже вони слабкіші 11 з.в. Незважаючи на велике розділення компонентів, таке поєднання викликає зацікавленість спостерігачів.
STF 479 (SAO 76388 AB: 6.92m+7.76m, 7,2”) – запам’ятовується надовго у тому числі завдяки своєму оточенню, у якому виділяється красива червона зірка 9,8 з.в. Мені найбільше сподобалося спостерігати із широким полем в 17мм та 13мм окуляри.
Поруч, в одному полі шукача, легко знаходиться тісніша пара STF 494 (SAO 76476, 7.53m+7.65m, 5,3”). Її я спостерігав при 69х із 13мм окуляром.
Повертаючись ближче до М45, знаходжу STF 444 (SAO 76156, 6,85m+9,95m, 3,77”) - складна пара, враховуючи різницю яскравостей, та ще й Плеяди поруч! Вдалося при 300х зафіксувати натяк на розділення, яке періодично зникало. Потрібні сильніші збільшення, в моєму випадку до 4-5D.
Дуже красива тісна система STT64 (SAO 76251 AB 6,81m+10,15m 3,2”; AC 6,81m+10,54m, 10”), також складна для спостережень із невеликими телескопами. Пробував безуспішно розділити компоненти AB при 200х та 300х.
Красива подвійна із різною яскравістю та кольором компонентів - chi Tau, STF 528 (SAO 76573, 5,37m+8,54m, 19,1” B9Vnn F8V). Неподалік знаходиться широка подвійна phi Tau, SHJ 40 (SAO76558, AB 5.08m+7.51m, 49.2”). Від неї нескладно перевестися до STF 548 (SAO 57249, AB 6,44m+8,03m, 14,9” F7V) - вже при 53х виділявся другий компонент.
Недалеко від chi Tau знаходиться цікавий об’єкт – між яскравими kappa1 та kappa2 Tau пара зірок близько 10 з.в., які розділені всього на 5,3”. Це подвійна J2722. Взагалі, це компоненти C-D складної шестикратної системи. Детально про ці об’єкти можна почитати тут https://bestdoubles.wordpress.com/2012/12/10/a-tempting-taurian-sextuplet-%cf%83-541/
Для тих, хто забажає перевірити можливості свого інструмента, пропоную BU87 (SAO 76571, 6,21m+8,6m, 2”, B3V+K3II) - при 300x мені вдалося спостерігати лише видовжену форму системи, не більше. Можливо, пощастить іншого разу.
Нескладним об’єктом в районі kappa1 та kappa2 Tau є STF 534, 62 Tau (SAO 76591, AB 6,36m+7,94m, 30”, B3V A1V), який розділяється вже при малих збільшеннях.
Неподалік знаходимо кратну систему із красивим оточенням – 94Tau, tau Tau, яка входить до Гіад, S455, AaB 4,24m+7,02m, 63”. Третій компонент 11,3 з.в. виявити мені було складно через його близьке розташування і різницю яскравостей.
Ще хотів пройтися по подвійним сузір’я Ерідан та об’єктам Оріона на завершення, адже вони після 22-45 вигідно розміщені у мене, але оптика окулярів, шукача, бінокля та самого рефрактора відчутно покрилася інеєм, і я помітно змерз, а це небезпечно після недавньої застуди, тому я вирішив на цьому закінчити спостереження.

Подякували

2 :gordon2903, Orion

[Slava80]

15 лютого 2017р. з 19-00 до 20-45 та з 22-00 до 23-00.
Місце спостережень - Круглик, межа зеленої та синьої зони, майже безвітряно, незначна локальна засвітка, сніг під ногами.
-1…-4 градуси, атмосфера 3-4 по Антоніаді, безхмарно, засвітка на півночі від столиці.
Небо застало мене зненацька, і програму спостережень складав за півгодини до початку, тому об’єкти вийшли сьогодні такі різні.
Обладнання - Orion 100/900 ED на монтуванні DS EQ4 із ручним веденням, 2 inch Meade dielectric diagonal, шукачі 6х30 та 9x50; окуляри: 1.25” 32mm Celestron plossl, 25мм Vixen NLV, 17 mm та 13 mm Baader Hyperion, 9mm WA Arsenal, Сігета зум 7-21мм, ЛБ 2х, бінокль Arsenal 7x50, фільтри: червоний Arsenal, Moon and Skyglow, Deepsky UHC, Deepsky O III.
Перший об'єкт цих спостережень - Венера - виглядала із червоним фільтром і 9мм окуляром (100х) як гарний "серпик", і навіть ніби як натяки на якусь темнішу неоднорідність близько до його середини, причому при різних збільшеннях із різними окулярами, але це могла бути просто ілюзія, упевненості в мене немає.
Від Марсу зручно навівся на 26 Cet (STF 84, 6.11m+9,52m, 16,7”), дуже приємне враження від цієї гарної подвійної, причому чим більше збільшення ставив, тим гірше було видно слабкий компонент. При 53х із 17мм окуляром видно найкраще, із 13мм окуляром також видно добре, із 9мм слабкіший компонент почав зникати, далося взнаки низьке розташування об’єкту (приблизно 21 градус над горизонтом) та стан атмосфери. За таких умов не дивно, що не зміг роздивитися поруч галактику C51 (IC 1613), хоча якийсь натяк на неї в 32мм окуляр я помітив при похитуванні труби, але галактики не входили в мою сьогоднішню програму і темнової адаптації я не проводив, інакше додав би кілька цікавих груп, які доводилося бачити раніше – NGC 467 із компаньйонами та NGC 835 із сусідками (останні - об’єкт каталогу Arp 318), ця група мені свого часу добре запам’яталася, правда, зараз вона надто низько.
M42 із різними фільтрами у 25мм та 17мм окуляри спостерігав з півгодини. Можу сказати, що суттєвої різниці не побачив без фільтру та із фільтром Moon and Skyglow, що і не дивно, в той же час однаково гарно цей об’єкт виглядав при застосуванні UHC та OIII фільтрів, "крила" майже змикалися при спостереженні у 17мм окуляр, якщо зміщувати поле зору. Правда, заважала розгледіти окремі подробиці яскрава iota Ori. Рефрактор давав дуже чітку картинку по всьому полю, гарно виділявся темний «провал» над Трапецією. Далі в одне поле зору потрапили розсіянка NGC 1981 та туманність NGC 1977 – остання разом із М43 добре виділилася із UHC фільтром.
Далі навівся на Рігель. Я побачив при 200х (9mm+2xLB) недалеко від яскравого головного компонента із його ореолами зірку приблизно 6-6,5 з.в., звісно, це був не другий компонент цієї складної подвійної, а скоріш за все TYC 5330-1720-1, про що можна було здогадатися із кутової відстані. Повернуся до цього об’єкта іншим разом, коли матиму на нього більше часу, може, Рігель піддасться...
Звичайно ж, в черговий раз спостерігав sigma Ori та її оточення – одну із найгарніших подвійних, замальовку якої я продовжую готувати. Найкраще враження цей об’єкт справив на мене при 100х із 9мм окуляром.
Після перерви, з 22-00, Сиріус вже з’явився у полі зору, а от скупчення M41 спостерігав тільки через верхівки дерев у 32 і 17мм окуляри, через кілька днів умови стануть сприятливішими, тільки погода би була… 
Замерз окуляр шукача, причому відігріти не вдалося, добре, що маю ще один, це дозволило продовжити спостереження.
Cr 129 (NGC 2345) – гарне розсіяне скупчення при спостереженнях у середні збільшення, але поступається більш відомому C58 (NGC 2360, скупчення Кароліни, об’єкт списку Астрополіса №36), яке мені так недоречно перекривали гілки дерев.
mu CMa – красива помаранчево-червона зірка, при збільшеннях 100х та 200х було добре помітно поруч дві зірки 10 з.в., а також значна турбуленція  . У каталозі кратних зірок В.Струве mu CMa також значиться як STF 997 (5,27m+7,14m, розділення 2,9” на 2011р.), проте атмосфера і висота над горизонтом цього об’єкту були несприятливими для успішного спостереження компонентів.
Почав відчутно замерзати об’єктив телескопу, а грілку я не підключав, тому на цьому я закінчив спостереження, із переглянутих у цей день об’єктів найбільше мені усе ж таки запам’яталася подвійна STF 84.

Подякували

4 :Naboka Igor, Dm, gordon2903, slava3500

[slava3500]

Неплохой отчет, учитывая сложные погодные условия. Особенно хотелось бы обратить внимание на подробное описание места наблюдения + астрооборудование. С такого описания и другие могут брать пример.
Ну и +1 конечно.

[slava3500]

За таких умов не дивно, що не зміг роздивитися поруч галактику C51 (IC 1613), хоча якийсь натяк на неї в 32мм окуляр я помітив при похитуванні труби, але галактики не входили в мою сьогоднішню програму і темнової адаптації я не проводив,

Это неудивительно, т.к. эта галактика- очень трудный объект. В свое время я не смог ее найти в 250мм на небе с 6.6m.

[SP]

Немного про галактику IC 1613 (Пугало) - весьма интересный объект. Эта карликовая галактика принадлежит к Местной системе и по типу и по внешнему виду напоминает Большое Магелланово Облако, только в 12 раз более удалённое.
Обнаружена только в 1906 фотографическим путём, через 22 года после открытия была разрешена на звёзды с помощью 2,5-м рефлектора. Чем она интересна для любителей, так это тем, что в астрограф средней силы, достигающий проницания 18m и более, уже можно разрешить систему на звёзды. Визуально для этого нужен, наверное, телескоп от 1 м, но в 16" на хорошем небе заметны многочисленные звёздные сгустки на слабом общем фоне галактики.

[slava3500]

Интересно, а кто из форумчан ее УВЕРЕННО видел, где и во что?

[Slava80]

25 лютого, з 18-30 до 21-00 та з 21-30 до 22-30
Місце спостережень - Круглик, межа зеленої та синьої зони, несильний, але поривчастий вітер трохи заважав, незначна локальна засвітка, сніг під ногами.
Температура близько 0 градусів, атмосфера 3-4 по Антоніаді, безхмарно, засвітка на півночі від столиці.
Програму спостережень складав кілька днів, сюди крім моїх улюблених подвійних увійшли розсіянки, в тому числі зі списку Астрополіса, кілька об’єктів Месьє, три планети і комета Енке.
Обладнання - Orion 100/900 ED на монтуванні DS EQ4 із ручним веденням, 2 inch Meade dielectric diagonal, шукач 6х30; окуляри: 1.25”: 32mm Celestron plossl, 17 mm та 13 mm Baader Hyperion, 9mm WA Arsenal, Сігета зум 7-21мм, ЛБ 2х, бінокль Arsenal 7x50.
Почав спостереження із Венери – із 32мм та 17 мм окулярами було добре видно її яскравий серп.
Далі була через шукач від Венери і 41 Psc знайдена комета 2P Enke (6,28m – Stellarium) прямісінько над сусідським димарем, тобто вже зовсім на заході та істотно нижче за 20 градусів над горизонтом. Розглядаючи об’єкт у 32мм та 13мм окуляри, виявив, я би сказав, відмінність від навколишніх зірок за якимось блиском, але коми (хвоста чи видимого ореолу) не побачив.
34 Psc (STF 5, 7,7”, 5,54m+9,44m) - прекрасна подвійна, помітна вже у 13мм окуляр, слабкий компонент виділив не одразу.
35 Psc (STF 12, 11,5”, 6.06m+7,51m) – відома і нескладна пара, спостерігав із 32мм окуляром при збільшенні 28х.
51 Psc (STF 36, AB 28,1”, 5,68m+9,52m) за рахунок різниці яскравостей, ця пара складна, була мені складнішою за 34 Psc, хоча розділення більше, але спостерігалася при невеликих збільшеннях із 32мм та 17 мм окулярами, і головне - сильно заважали пориви вітру, які правда скоро припинилися.
На перераховані об’єкти мав небагато часу, так як вже після 19-30 їх було проблематично спостерігати через низьке розташування на заході.
Марс, який добре помітний і неозброєним оком, став відправним пунктом для подальших моїх навігаційних пересувань. А поруч біля нього (приблизно 2’) була розташована зірка близько 10з.в., яка безуспішно прикидалася супутником планети.
Уран – красивий синьо-зелений диск 5,88 з.в. зовсім поруч із Марсом – в одному полі шукача і навіть 32мм окуляра (поле  якого майже 2 градуси) гарно виглядав при 100х із 9мм окуляром.
zeta Psc (STF 100, 22,7”, 5,22m+6,26m) – широка подвійна, одразу кинулася в очі при спостереженні в 32мм окуляр. Виконала роль ланки ланцюжка, який привів мене до наступних об’єктів.
80 Psc (STT 552 AC, 5,52m+ 11,09m, 174”) – слабкий компонент ледве знайшов із 17мм та 13мм окуляром, він досить далеко і за рахунок контрасту із головним компонентом ховається від спостерігача. Також є ще один компонент – подвійна BUP 15 AB (5,52m+12,2m, 70,5”), але побачити його не вдалося.
77 Psc (STF 90, AB 32,9”, 6,39m+ 7,26m) – красива широка пара, без проблем розділяється із 32м окуляром.
mu Psc – широка подвійна але із дуже великою різницею яскравостей: STH 6AB, 5,0m+ 12,2 m, 209,3”. Красивий червонуватий колір цієї зірки привертає увагу, а також допомагає легше знайти два наступні об’єкти.
STT 31 (SAO 109964, 4”, 6,46m+10,56m) - складний об’єкт при 200x збільшенні, розділив, але невпевнено, витратив на нього чимало часу, заважали вітер і турбулентність, повернуся до нього за сприятливіших умов.
Система S 398 насправді має три компоненти, з яких зміг виділити AB: (SAO 109907) 6,34m+8,02m, 68,7”, також є компоненти Ba+Bb: 8,11m+ 11,09m, розділення 0,5” можна виявити на великих апертурах або фотографічно.
У Тельці в трикутнику між Альдебараном, zeta Tau та lambda Ori розташовані три красивих розсіяних скупчення. Перше з них Cr 65 – найкраще виглядає в бінокль 7х50 та в шукач, у 32мм окуляр видно вже фрагменти цього скупчення, і доводиться рухати поле зору.
Друге -  NGC 1807 (Cr 59) – розсіяне скупчення доволі яскравих зірок, красиво виглядало із 32мм а також 17мм окуляром, в ньому розміщена симпатична подвійна HJ 3268 (9,78m+11,3m, 10”).
Третє – об’єкт №24 списку Астрополіса NGC 1817 (Cr 60) містить зірки меншої яскравості, ніж попередні два скупчення, його ідентифікувати складніше, знаходиться поруч із попереднім в одному полі зору окуляру 32мм, я нарахував понад 50 зірок в полі зору 17мм окуляра. Тут також є порівняно нескладна подвійна, доступна моєму обладнанню, яку мені проте не вдалося впевнено ідентифікувати. Це HJ 3269 (8,7m+10,78m, 20”).
omicron 2 Ori – красива широка подвійна із компонентами різної яскравості (BU 553 AB, 4,07m+11,3m, 39,5”), наводився від Альдебарану, спостерігав при найменшому збільшенні.
sigma Ori – одна із найкрасивіших кратних систем на зимовому небі, із 13мм окуляром при 69х картинка була дуже естетичною. Закінчив її польові замальовки і переходжу до комп’ютерної обробки отриманого.
Після перерви продовжив спостереження.
beta Eri – початок «небесної ріки» Ерідан, - стало відправним пунктом для моєї навігації по цьому сузір’ю.
51 Eri (BU 88 AB 5,22m+11,8m, 28,9”; WAL 32 AC 5,22m+10,59m, 66,7”) чотирикратна система із трьома доступними для спостережень компонентами, спостерігав при 28х із 32мм окуляром. Прочитати про цю систему можна тут http://stelledoppie.goaction.it/index2.php?iddoppia=16099
Кеїд, omicron 2 (40 Eri, STF 518, A,BC 4,51m+9,7m, 82,4”; BC 10,02m+11,47m, 9,04”; AC 4,51m+11,47m, 77,3”), із 32мм окуляром жовтувата 5-кратна система, решта компонентів розміщені далі і малої яскравості, орбіта компонентів BC розрахована, зараз і до 2046р. вони мають найбільше розділення. Прочитати більше про цю відому кратну систему можна тут http://stelledoppie.goaction.it/index2.php?iddoppia=14698 тут https://bestdoubles.wordpress.com/2014/03/16/drifting-down-river-in-eridanus-part-one-40-eridani-omicron-2-eri/
і тут http://www.cloudynights.com/topic/561499-january-2017-celestial-calendar/?hl=%2Bkeid
Південніше розміщена 39 Eri (STF 516, AB 5,03m+8,53m, 6,3” K2III), красива система із компонентами різної яскравості гарного кольору, спостерігав із 13мм окуляром.
Зовсім трохи, десь 2,5градуси на південь, не дійшов до красивої планетарки NGC1535, №17 списку Астрополіса, Око Клеопатри. Намагатимусь побачити і описати її при наступних спостереженнях, у тому числі із 8-дюймовим ШК.
Велике враження справила на мене 32 Eri (STF 470, AB: 4,8m+5,89m, 6,9” G8III A2V), – із 17мм та 13мм Гіперіонами дуже естетична картинка із компонентами неоднакової яскравості та кольору.
Південніше від Сиріусу розміщено скупчення M41, яке не вдалося розгледіти в КАО  через низьке положення цього об’єкту над горизонтом http://www.astroclub.kiev.ua/forum/index.php?topic=37804.msg546764#msg546764
Сьогодні у цьому помірно концентрованому скупченні можна було нарахувати >80 зірок, спостерігав із окулярами 32мм та 17мм, красиво виглядали зірки малої яскравості у поєднанні із яскравішими.
mu CMa STF 997 AB 5,27m+7,14m 2,9” відмовилася розділятися, заважали турбулентність та поривчатий вітер, який не дозволяв повністю концентруватися на спостереженні.
У сузір’ї Однорога є багато красивих об’єктів, одним із таких безумовно є об’єкт Астрополіса № 36 Скупчення Кароліни (C50, NGC 2360). Як свідчить Вікіпедія, скупчення було відкрите у 1783р. Кароліною Гершель  – сестрою В.Гершеля, звідки і отримало імовірно свою назву. Гарний об’єкт для спостережень у бінокль. При спостереженні у 32 та 17мм окуляри виглядає як коробка з дитячими іграшками, яку мій малий перекинув і іграшки розсипалися по підлозі. Ось така в мене виникла асоціація. Зірки скупчення неяскраві, майже всі менші 10 з.в.
Неодноразово наводився на Вуха Зайця (цікавили kappa Lep, Iota Lep, там є й інші подвійні, у тому числі оптичні), але кожного разу вони опинялися в гілках дерев, і спостерігати при збільшенні понад 50х не було чого.
На закінчення спостережень від зірок поясу Оріона навівся на gama Mon – красива жовто-оранжева зірка. Звичайно, подвійну HJ384AB (3,98m+13,1m, 53,7”) не вдалося розділити за описаних умов спостереження.
beta Mon – красива подвійна у 17мм та 13мм окуляри із компонентами подібної яскравості. STF 919 AB 4,65m+ 5,0m, 7,2”. Має 5 компонентів, детальніше про них можна почитати тут  http://stelledoppie.goaction.it/index2.php?iddoppia=25632

На цьому закінчив спостереження, загалом програму виконав на 80%, у цей вечір було близько 30 об’єктів, частину об’єктів із програми у Рибах, Ерідані, Однорозі, В. Псі та всі об’єкти у Левіафані залишив на наступний раз.

Подякували

3 :Vadym, gordon2903, kevlar