Тема: Спостереження із Orion 100ED (Прочитано 20815 раз)

Alex90900

м22 шикарная, не хуже м13. Но у меня широта 45

Slava80

28 червня з 22-45 до 0-30
Обладнання – Orion100ED на монтуванні DeepSky EQ4 із ручним веденням, 2 inch Meade dielectric diagonal, шукач 6х30; окуляри 1.25”: 32mm Celestron plossl, 25mm Vixen NLV, 17mm та 13mm Baader Hyperion, 12,5 mm Celestron ultima старої серії, 9mm WA Arsenal, UO HD Ortho 6mm, ЛБ SW 2x, LB Datyson 5x.
Місце спостережень - Круглик +19… +16, безхмарно, безвітряно, комари відволікали, навіть крем їх не брав, у цю сесію спостережень перебрався для огляду південних об’єктів у трохи більше засвічену місцевим ліхтарем частину подвір’я, хотів подивитися Сатурн та низько розміщені кулясті скупчення у Змієносці. клубний SQM показував після 23-00 на ще відносно світлому небі у зеніті середнє 20,3…20,4 mag/arcsec2, у той час як у моєму звичному місці помітно темніше. Місяць вже заходив і заважав мало, відносно нестабільна атмосфера, 3 по Антоніаді, засвітка на півночі від столиці.
Роздрукував кілька сторінок атласу WDS, який знайшов у мережі, і навігацію по подвійним здійснював по ньому. Я усе ще перебуваю у пошуку універсального електронного атласу зоряного неба на Android-пристрій, із повноцінним каталогом WDS та можливістю складати план спостережень, поки що знайшов тільки SkySafari або зроблений на його основі Celestron Sky portal, але в останньому тільки яскраві зорі, а от DSO planner не може помістити свою базу на SD картку смартфона – також не влаштовує. У моїх сьогоднішніх описах дані із актуального каталогу WDS із http://stelledoppie.goaction.it
Юпітер порадував своїм GRS, при 150х особливо красиво виглядало у контрастний ортоскопік, так само і з 12,5мм +2х ЛБ, без фільтрів
gamma Vir, Порріма, STF 1670 AB 3.48+3.53m, 2.41” при 100х із 9мм окуляром – пара близьких за яскравістю зірок із виразним проміжком між ними.
!! 51 theta Vir прекрасна кратна система, легко навівся від Юпітера, при 300х (6мм UO+2x LB) та при 100х (9mm) добре видно другий компонент: STF 1724 AB 4.4+9.39m, 6,8”. Є третій компонент: H 6 43 10.4m 71,1”, помітний вже при мінімальних 28х із 32мм окуляром.
Поблизу Юпітера на південь 1,5-2 градуси прямим зором було видно туманну пляму, яку я по сусіднім зорям та відстані до Юпітера ідентифікував як галактику С52 (NGC 4697), інші галактики цієї групи не такі яскраві, по каталогам у неї тип Е6, 10,97m, суб’єктивно - досить яскрава пляма трохи витягнутої форми при спостереженні у 17мм, 13мм та 12,5мм окуляри, цей об’єкт спостерігали і з апертурою 3 дюйма. Ось цікавий хоч і не новий матеріал про неї http://chandra.harvard.edu/photo/2002/1140/
alpha Vir Спіка BUP 150AB 0.98+ 12m, 152.5” було нескладно знайти слабкий компонент вже при малих збільшеннях, причому здавався яскравішим за 12 з.в., але як виявилось це був широкий компонент С 10.5m, 366.6”

BU 932 (у одному полі із 68 Vir) AC 5,94+12,4m, 26,9” бічним зором можна було ідентифікувати слабкий компонент, на межі глюку при 100х та 150х
72 Vir STF 1750 6.14+10.74m, 30” - вже при 28х із 32мм окуляром легко знайшов слабкий компонент.
Півградуса поруч - красива червонувата 74 Vir, спектральний клас M2 III.
zeta Vir HNK 7 3.4+10m, 1,8” – результат звісно негативний, хоча у дифракційній картинці щось невпевнено натякало, що це не одиночна зірка, але нічого напевно я не зафіксував, шкода.
STF 1764 AB 6.79+8.56m, 16,2” AC 6.79+10.45m, 171.8”, AD 6.79+10.67m, 207.4” я спершу невірно навівся і уперто шукав розділення одиночної зорі поруч )))
! 84 Vir STF 1777, мій головний здобуток (поряд із 51 Vir) за цей сеанс спостережень. 5,55+8,31m, 2,6” красивий оранжевий колір головного компонента і невелике в мою апертуру розділення справляють хороше враження, красива пара
iota Vir та комета C/2015 V2 Johnson потонули у молоці – низькі хмари швидко і надовго закрили саме цей район спостережень на південному заході, як тільки я туди навівся, буває…
Ізар STF 1877 AB 2,58+4.81m, 2.9” при 100х легке розділення, але турбуленція почала заважати, умови відчутно погіршилися після 0-00.
О 0-13 жовтуватий повільний метеор близько 3 з.в. у Волопасі, цілком може бути причетним до червневих Боотид http://www.astroclub.kiev.ua/forum/index.php?topic=42662.msg556449#msg556449
Saturn при 150х та 200х можна було помітити ділення Кассіні, подальші збільшення лише погіршували картинку.
Роса випала рясно близько 0-30, і мені довелося закінчити спостереження, перенісши кулясті скупчення, які були в планах, на наступні спостереження.
Усім чистого неба!

Slava80

1 липня, з 22-15 до 23-45.
Обладнання – ШК Celestron C8 XLT на монтуванні Celestron Advanced VX GT, 2 inch Meade dielectric diagonal, шукачі 6х30 та 8х50 90 град.; окуляри: 2” 50мм, 1.25”: 32mm Celestron plossl, 25mm Vixen NLV, 17mm та 13mm Baader Hyperion, 21-7 Sigeta zoom, 9mm WA Arsenal, 6mm TMB II Planetary, 6mm ортоскопік UO HD, фільтри GSO #25 червоний та зелений, оранжевий # 21 Parks.
Місце спостережень – Круглик, +23… +17, після дощу пройшло 2-3 години, вологе повітря, хмарність, вітряно, атмосфера дуже нестабільна, 4-5 по Антоніаді. Намагаюся скористатися буквально кожною зручною можливістю для візуальних спостережень, не нехтуючи навіть незадовільними погодними умовами та корегуючи свою програму спостережень.
Місяць, фаза 8й день, спостерігав з 22-15 до 22-45. Турбуленція була значною, і зображення плавало досить сильно.
Красивий кратер Cassini із двома внутрішніми кратерами-ніздрями ( я і на Місяці бачу пари та подвійні

), добре помітна навіть на невеликих збільшеннях Vallis Alpes та контрастний Keldysh (раніше називався Hercules A) привертали мою увагу, Albategnius із тінню від стінки, напівзатоплений Putredinis 1, Rima Hyginus, жила як мені здалося а насправді гористе підвищення у Mare Vaporum поблизу Hyginus W (не знайшов у атласі LROC її назви), а от Rima Bradley та Rima Hadley ледве вдалося роздивитися, потім були кратер Triesnecker, красиві пари Alphonsus + Arzachel; ще були Alpetragius +Thebit а також Maginus на лінії термінатора. Використовував на 156x 13мм Гіперіон із червоним фільтром, намагався використати нещодавно куплений тут на барахолці оранжевий фільтр, але є проблеми із його різьбою, все хотів випасти із окуляра на діагональ, основним був 9мм (226x) із зеленим фільтром, а також 6мм ширококутний (58град.) TMB II (339x) без фільтрів у моменти заспокоєння атмосфери.
Юпітер, враховуючи стан атмосфери, дивився при невеликих збільшеннях із 25мм та 17мм окулярами, якщо порівнювати із подібними за збільшеннями видами планети у 100мм єдешку із 12,5мм та 9мм окулярами, то там картинка явно більшої чіткості. Привернула увагу поруч із Ганімедом неяскрава зірка близько 12,5 з.в., яка прикидалася п’ятим супутником. По Стеларіуму її величина складає 12,25.
Вдалося досить точно по 3 зіркам виставити Goto (для цього мені зручно користуватися зум-окуляром), так що більшість об’єктів потрапляла у поле зору 25мм окуляра, у мене для цього часто потрібно 5-6 зірок, а інколи такої точності і не вдається досягнути, похибка буває навіть до 2-4 градусів.
epsilon 1-2 Ліри, знаменита подвійна-подвійна, виявляла очевидне розділення компонентів із 9мм окуляром (226x), але атмосфера замилювала сильно. STFA 37 AB-CD 4.67+4.56m, 208.7”; STF 2382 AB 5.15+6.10, 2.3”; STF 2383 CD 5.25+5.38, 2.4”.
!! ksi Boo красива кольорова пара і кратна система. вже із 32мм та 25мм окулярами (64х, 81х) вражав контраст кольорів першого і другого компонентів – світло-жовта та насичено оранжева зорі, WDS повідомляє G8V+K5V. STF 1888 AB 4.76+6.95m, 5.56”; компонент С 13,83m не знайшов на 69.9” – засвітка від Місяця ще й атмосфера незадовільна; але були AD 4.76+11.73m, 158.6”, також видно широкі AE 4.76+8.65m, 271.5” та AF 4.76+9.20m, 337.5”. У полі зору також була красива червона класу M 2 III змінна EO Boo 8.45m.
!! pi1 Boo, із 32мм та 25мм окулярами добре можна розрізнити три компонента. STF 1864 AB 4.88+5.79, 5.4”; AC 4.88+10.63, 127”.
zeta Boo спостерігав із 9мм окуляром, дифракційна картинка дуже нестабільна, тому результат негативний. STF 1865 AB 4.46+4.55, 0.4”, хоча розділення зменшується. Також є широкий третій компонент H 6 104 (4.52+10.98 103.8”). Вважаю що є шанси на ідентифікацію у 8 дюймів другого компонента по дифракційній картинці за ідеальної атмосфери. Додаю картинку із аберратора.
! mu2 Boo красива кратна система, із 6мм ортоскопіком вдалося розділити 2 і 3 компоненти, хоча за незадовільної атмосфери я і не сподівався на це. STF 1938 Ba, Bb 7.09+7.63, 2.25”.
! tau Boo при використанні зум-окуляра на 7мм та 6мм окулярів (290x, 339x) можна було роздивитися слабкий другий компонент, красива тісна пара різних яскравостей! STT 270 4.5+11.1m, 1.57” У цій системі французькі любителі змогли на відносно скромному обладнанні виявити планети http://www.astrosurf.com/buil/tauboo/exoplanet.htm
Також цікаво почитати безпосередньо по спостереженню цієї пари https://www.cloudynights.com/topic/325788-tau-bootes/?p=4219382
Із 23-20 почали находити хмари, тому у вікнах між ними ще проспостерігав два об’єкта:
Поблизу kappa CrB BUP 163 (4.91+13.48, 109.2”, там було видно кілька зірок на від стані 2-3 мінути, важко визначити, котра із них фізично пов’язана, у поспіху позиційний кут я не визначав) знаходиться пара красивого кольору STF 1983 10.19+11.74, 14.1”, сп. клас К2 головного компонента, виглядає оранжево-червоною, і світло-жовтий другий компонент (Стеларіум повідомляє показник кольору B-V 1.61 та 0.60).
! Кулясте скупчення М3 розділилося аж до центру із 17мм окуляром при 120х, також цікаво виглядало із 9мм при 226x. Один із моїх улюблених об’єктів цього класу. Поруч є три цікавих подвійних, які довелося залишити на інший раз: ES 442 (SAO 82956, 8.45+12.9m, 5.5”), BUP 151 (SAO 82944, 6.36+ 12.4m, 89.3”) та HJ 3341 (SAO 82913, AB 10.84+11.05m, 2.3”; AC оптична, а не фізична пара 10.84+12.48m, 120”).
На завершення навівся на красиву пару близької яскравості 39 Boo, STF 1890, 6.31+6.67m, 2.6”, але не побачив нічого окрім хмар. 100% хмарність змусила мене на цьому завершити.

gordon2903

Цитувати

! tau Boo при використанні зум-окуляра на 7мм та 6мм окулярів (290x, 339x) можна було роздивитися слабкий другий компонент, красива тісна пара різних яскравостей! STT 270 4.5+11.1m, 1.57”

Мои поздравления, очень серьезный результат, тут, по данным WDS на 2017 - разделение составляет 0.9”.

slava3500

При такой очень большой разнице в блеске компонентов и столь тесном угловом разделении светил их разрешение в 8" ШК выглядит сомнительно.

Slava80

Цитата: gordon2903 від 03 Липня 2017, 01:09:48

Цитувати
! tau Boo при використанні зум-окуляра на 7мм та 6мм окулярів (290x, 339x) можна було роздивитися слабкий другий компонент, красива тісна пара різних яскравостей! STT 270 4.5+11.1m, 1.57”
Мои поздравления, очень серьезный результат, тут, по данным WDS на 2017 - разделение составляет 0.9”.

Я навів останні дані для цієї пари, розділення розраховано для 2017 року 1,498", у 2012 р. було 1,57". Розділення було очевидним при моїх спостереженнях, там явно півтори секунди, а не 0,9.
Ці дані WDS за 2017 рік, ось джерело: http://stelledoppie.goaction.it/index2.php?iddoppia=57966
Цікаво що найменше в цієї пари розділення буде у 2026 році і складатиме 1.151".
Віталію, звідки інформація про 0,9?

gordon2903

Цитувати

Віталію, звідки інформація про 0,9?

С DSO planner. Это, похоже его первая ошибка.

Slava80

6 липня з 22-45 до 0-15
Обладнання – ШК Celestron C8 XLT на монтуванні Celestron Advanced VX GT, 2 inch Meade dielectric diagonal, шукачі 6х30 та 8х50 90 град.; окуляри: 2” 50мм, 1.25”: 32mm Celestron plossl, 25mm Vixen NLV, 17mm та 13mm Baader Hyperion, 9mm WA Arsenal, 6mm ортоскопік UO HD, SW 2x LB, Datyson 5x LB.
Місце спостережень – Круглик, +16… +12C, безхмарно, безвітряно, атмосфера стабільна, 1-2 по Антоніаді. Сьогодні був особливий день моїх спостережень, але про все послідовно.
За дві години до початку виніс на термостабілізацію ШК, ще на світлому небі по дифракційним зображенням зірок було помітно, що очікується сприятлива атмосфера для розділення тісних подвійних, яких в мене вже підготовано великий список для обох моїх основних апертур (100мм ED та 8-дюймовий ШК).
Поки Місяць ще не піднявся з-за дерев, потрібно було поспішати, адже повний Місяць заважає і при спостереженні тісних подвійних різної яскравості, тому почав на світлому ще небі. Юпітер (разом із цікавою подвійною 46 Vir) вже ховався за дах сусіднього будинку, комета Джонсона була надто низько у кронах дерев, тому одразу перейшов до основної програми.
kappa2 Boo sao 29046 STF 1821 AB 4.53+6.52m, 13.8” симпатична широка пара, неподалік галактики М101, яку можна було упевнено ідентифікувати із 32мм та 17мм окулярами, у галактики бічним зором добре розрізнялася форма, натяки на рукави, але це не об’єкт для неба, на якому сходить майже повний Місяць.
Зовсім поруч є ще одна цікава подвійна 13 Boo (H 6 112) sao 44905 5.45+11.05 m, 76.6”. Слабкий компонент можна було впевнено помітити вже із найменшими збільшеннями, красива широка пара різних яскравостей для малих і середніх апертур.
theta CrB, COU 610, sao 64769 4,27+6.29m, 0.7” (із списку Haas project) розділилася без проміжку між компонентами як «паличка» замість точки із окуляром 6мм UO HD, при додаванні 2х ЛБ (677х) проміжок був помітний приблизно на 210-220 градусів, слабкий компонент у дифракційних кільцях головного (позиційний кут по WDS 205, позиційні кути по http://stelledoppie.goaction.it я порівнював на наступний ранок із польовими замальовками для чистоти експерименту, під час спостережень мав перед собою лише яскравості і розділення компонентів). У аберраторі намагався відтворити побачене із врахуванням апертури, центрального екранування та стану атмосфери, картинку додаю. Колір (основний компонент виглядав для мене як біло-блакитний) не передавав, зосередився на інших деталях.
Для перевірки правильності визначення позиційних кутів навівся на epsilon Boo Ізар STF 1877 2.9” AB, із 13мм та 9мм окуляром зробив замальовки, які збіглися із позиційним кутом по WDS, рисунок із аберратора розмалював у Paint.NET, у мене тут захід і схід як спостерігав – тобто в окулярі рефрактора із діагоналлю, як на мене то з кольорами вийшло не дуже. Тут явно краще:
http://www.perezmedia.net/beltofvenus/archives/000593.html
https://laorilladelcosmos.blogspot.com/2013/04/epsilon-boo-izar-pulcherrima-en-bootes.html

!! Дуже красива різнокольорова пара ksi Boo STF 1888 AB 4.76+6.95m, 5.56” із 9мм окуляром, світло-жовта та оранжево-червона, також було помітно компоненти С 13,83m на 69.9”; D 11.73m на 158.6”; E 8.65m на 271.5” та F 9.20m на 337.5” із 32 мм окуляром. Ось тут замальовка у подібний інструмент: http://www.astronomo.org/foro/index.php?PHPSESSID=dcpjbg3bn1l5jsk1ag9ffbc110&topic=9507.msg183723#msg183723
Наступна пара викличе напевно запитання, адже вона надзвичайно тісна, проте я вважаю, що компоненти вдалося успішно ідентифікувати, і повернуся за сприятливих умов до цього об’єкта ще не один раз, але потрібна дуже хороша атмосфера. Витратив на нього більшу частину часу цих спостережень. Це найтісніша пара, яку мені коли-небудь вдавалося розділити, правда, тут скоріше не розділення, а визначення положення компонентів у дифракційній картинці-вісімці. Отже, пропоную вашій увазі
zeta Boo STF 1865 AB; AC = H 6 104 4.52+10.98m, 103.8”.
Із 6мм UO+ 2x LB (667х) упродовж 20 хвилин компонент В періодично зникав, але 75-80% часу його можна було упевнено визначити, із 9мм +5х ЛБ (1129x, самому страшно) спостерігав десь 20-30 хвилин, зробив замальовку, на основі якої отримав картинку «вісімки» у аберраторі, можу сказати, що кут збігається, близько 290 у мене вийшло, у WDS 289 градусів на 2017р. Хоча за одним спостереженням остаточні висновки не роблю, поки позначив цю пару як розділену. Розділяли її нещодавно і інші:
https://www.cloudynights.com/topic/570979-zet-boo-in-a-254-mm-telescope-and-in-100-mm/?p=7777809
https://www.cloudynights.com/topic/537915-observations-and-images-of-four-tight-double-stars-dubhe-denebola-diadem-and-zeta-bootis/#entry7231698
https://www.cloudynights.com/topic/483331-observation-of-a-very-close-binary-stars-separation-to-045-4-reflector/#entry6633728
https://www.cloudynights.com/topic/464791-last-night-zeta-bootes/?p=7331049
Щодо розділення, то “The 6th Orbit Catalogue ephemeris gives 0.400" for 2016.0, and 0.365" for 2017.0.”:
https://www.cloudynights.com/topic/532543-zeta-bootis-tough-rascal/#entry7137414
Ось замальовка Джеремі Переса, зроблена у 2006р., коли розділення було 0,67”, при 240х із 6-дюймовим рефлектором тоді можна було досягнути результату:
http://www.perezmedia.net/beltofvenus/archives/000588.html

Наступною ціллю стала 44 Boo, STF 1909 5.2+6.1m, 0.685” на 2017р., колір F7V+K4V. При 452х із 9мм +2х ЛБ зробив замальовку, яка показала позиційний кут близько 300 градусів, що не збігається із каталогом WDS – 70 градусів, наче я переплутав перший та другий компоненти місцями, але тоді північ не там, тому не зараховую її собі в успішні спостереження.
STF 1834 SAO 45000 8.09+8.29m, 1.6” - компоненти розділилися із 9мм окуляром при 226х, що ще раз свідчить про атмосферу хорошої якості у цю ніч.
Тут від постійного споглядання дифракційний кілець я відчув втому у очах і на завершення глянув відому пару delta Ser STF 1954 AB 4.17+5.16m, 3.97” яка вже при мінімальних збільшеннях із 32мм окуляром показала видовженість та розділилася із 25мм.
Ще хотів скористатись чудовою атмосферою і роздивитися складну пару COU 305 (SAO 83562) 7.37+12.5m, 3.6”, але безуспішно, Місяць підіймався усе вище, плюс ставало холодно, отакі вийшли спостереження. Буду довго їх ще пам’ятати.

2 липня з 22-25 до 23-00
Обладнання – Orion100ED на монтуванні DeepSky EQ4 із ручним веденням, 2 inch Meade dielectric diagonal, шукач 6х30; окуляри 1.25”: 32mm Celestron plossl, 9mm WA Arsenal, 6mm TMB II Planetary, ЛБ SW 2x, фільтр 80А.
Місце спостережень - Круглик +22… +20, хмарно та вітряно, комарам це не заважало. Зателефонував Віталік Gordon про дуже хороший сіінґ, і хоч була нестабільна атмосфера, сіінґ таки був дуже хорошим крізь вікна у хмарах, 2 по Антоніаді, що було видно вже при 28х із 32мм окуляром, коли навівся на Юпітер та його супутники + 38 Vir зовсім поруч.
При 200х та 300х на поверхні планети не надто яскраве GRS недалеко від краю диска та схоже на тінь від супутника на самому краю у північній півкулі (по calsky – тінь від Ганімеда).
Далі спостерігав Місяць при 300х із 6мм TMB + 2х ЛБ + фільтр 80А через хмари, які стрімко рухалися:
Кассіні, Aristoteles + Eudoxus, Альпійська долина, Plato вже повністю освітлений, Mons Piton, Клавій переважно пройшов термінатор, Архімед, Rupes recta, Pitatus та його центральна гірка, Purbach із цікавим рельєфом дна, «бінокль» Vogel + Vogel B.
і все закрили хмари.

slava3500

Тезка, в который раз читаю ваши сообщения и не перестаю восхищаться полученными результатами. Но хотелось б предупредить, что в некоторые моменты возможен самообман. Не обязательно он будет, просто чем сложнее задача, тем больше вероятность. Особенно "страшными" могут казаться результаты, полученные на запредельных увеличениях. Я тоже в прошлом занимался тесными двойными и кратными системами, поэтому ваши месседжи мне знакомы и понятны.
Особое внимание рекомендовал быть осторожным при наблюдении пар с быстрым вращением компонентов, т.к. там угловое расстояние может существенно меняться за несколько лет.

Slava80

9 липня з 22-15 до 23-45
Обладнання – Orion100ED на монтуванні Celestron Advanced VX GT, 2 inch Meade dielectric diagonal, шукач 8х50 90 град.; окуляри 1.25”: 32mm Celestron plossl, 17mm та 13mm Baader Hyperion, , 9mm WA Arsenal, UO HD Ortho 6mm, ЛБ SW 2x, фільтри Parks 21, GSO 80А.
Місце спостережень - Круглик +20… +16 хоча майже відсутня локальна засвітка, повний Місяць поступово піднімався на південному сході із крон дерев, відносно стабільна атмосфера, легка димка на горизонті, 2-3 по Антоніаді, засвітка на півночі від столиці.
Юпітер був досить низько над горизонтом, окрім того, він поспішав сховатися за кронами дерев і будинком на південному заході, тому я почав спостереження на світлому небі. При 150х із 6мм окуляром було добре видно пояси та GRS неподалік від центра планети, і щоб виділити деталі краще, додав 2х ЛБ та фільтри. Із оранжевим фільтром №21 при 300х виділилися краще пояси, якісь неоднорідності в них ніби навіть побачив, із блакитним 80А фільтром контрастнішим стала GRS. Усе ж таки чіткішим і контрастнішим було зображення при 2D (200х) із 9мм окуляром + 2х ЛБ.
44 Vir STF 1704 AB 5.8+10.3m, 20.8” відносно далекий слабкий компонент можна було побачити при 100х, при менших збільшеннях невпевнено.
STF 1881 у Vir SAO 120657 (із списку Haas project http://www.billboublitz.com/Haas_Project/Database.html ) 6.74+8.81m, 3.5” спершу щось привиділось (не знаю як краще описати) при 28х із 32мм окуляром, але ідентифікував упевнено при 200х, при порівнянні замальовки із даними WDS розбіжність була не більше 10…15 градусів.
tau Boo STT270AB 4.5+11.1m, 1.5” при 300х із 6мм ортоскопіком + 2х ЛБ виділився другий компонент у дифракційній картинці (?), дивився довго, у два підходи, і порівнюючи уранці свою замальовку із значенням позиційного кута пари у WDS http://stelledoppie.goaction.it/index2.php?iddoppia=57966 встановив розбіжність усього на 10 градусів, можна попередньо зарахувати, але потрібні додаткові спостереження, дуже велика різниця яскравостей, і є сумніви, хоча я упевнено розділяв цю пару 1 липня2017р. із 8-дюймовим ШК при 290х та 339х. Додаю картинку із аберратора того, що було цього разу видно, схід ліворуч.

STF 2022 у CrB SAO 84247 (із списку Haas project http://www.billboublitz.com/Haas_Project/Database.html ) 6.54+10.03m, 2.2” при 300х зробив замальовку, періодично другий компонент зникав, я вдивлявся (тобто вглядався) довго, на ранок при порівнянні розміщення слабкого компонента повністю збіглося із даними WDS.
Якщо комусь буде цікаво спостерігати тісні подвійні, додаю картину ступеня розділення пар із Whitepeak Observatory http://www.cityastronomy.com/double-separations-2.jpg
а також загальну інформацію про подвійні https://www.handprint.com/ASTRO/bineye5.html
При можливості прошу інших поглянути на tau Boo при 300-500х.

Slava80

Вийшов остаточно із ладу мій ноутбук, тому мені було потрібно трохи часу, щоб оновити всі дані та програми і потім перевести паперові нотатки спостережень у електронний вигляд вже на новій машині, тому одразу декілька звітів тут. Уфф, кілька днів писав...
22 липня2017р з 22-00 до 0-20
Обладнання: ШК Celestron C8 XLT на монтуванні Celestron Advanced VX GT, 2 inch Meade dielectric diagonal, шукачі 6х30 та 8х50 90 град.; окуляри: 2” 50мм, 1.25”: 32mm Celestron plossl, 25mm Vixen NLV, 17mm та 13mm Baader Hyperion, 9mm WA Arsenal, 6mm ортоскопік UO HD, SW 2x LB, Datyson 5x LB. Місце спостережень – Круглик, +18… +16C, безхмарно, вітряно, атмосфера нестабільна, 3 по Антоніаді.
Про мою “червону зону”. У моєму місці спостереження SQM 20.4 - 21, що відповідає теоретичному NELM 5.8-6.1, це я перевів за допомогою SQMandNELMconverter а по шкалі Бортля це 4 (4.5) клас - suburban sky. Є також відома номограма на cleardarksky.com Такий суб'єктивний підхід limiting_mag.pdf мені також сподобався, буду тепер і так визначати, хоча враховуючи мою сильну короткозорість побачити я зможу менше, ніж наміряє прилад, навіть у окулярах або лінзах, але сьогодні було близько 5.8-6 у Лірі опівночі. Чумацький шлях добре видно майже в зеніті у Лебеді, без особливих деталей видно його до горизонту на півдні, наскільки можна горизонт місцями побачити. Через окуляр мого 8-дюймового телескопа сьогодні було впевнено видно зірки до 13 величини, що я також вважаю хорошим показником, враховуючи близькість до столиці. Дякую моєму клубу Астрополіс за можливість визначати якість неба приладом, цей процес я хотів би повторити восени або узимку, зараз астрономічна ніч дуже коротка.
79 zeta Vir HNK 7 3.4+10m, 1,8” – результат здивував, адже така велика різниця яскравостей, у дифракційній картинці при великих збільшеннях проявляється неоднорідність, періодично помітна “горошина” бічним зором із розділенням від головного компоненту, зафіксував на замальовці видовженість на південний схід, яка відповідає позиційному куту 154 по WDS iddoppia=136437 Там написано також Spectral class A3V+M4/7V (white/red), червоного кольору не побачив, 10 з.в. однак. Потребує додаткових спостережень, але вже у наступному році — надто низько у мене вона зараз, дивився першою у цей сеанс і майже по-світлому. Із висновками поспішати не збираюсь, величезна різниця яскравостей.
!! ksi Boo дуже красива різнокольорова пара, також гарне її оточення, частина якого — компоненти цієї складної кратної системи. STF 1888 AB 4.76+6.95m, 5.56” із 13мм окуляром світло-жовта та оранжево-червона, також було помітно компоненти С 13,83m на 69.9”; D 11.73m на 158.6”; E 8.65m на 271.5” та F 9.20m на 337.5” із 17 та 32 мм окулярами.
tau Boo STT270AB 4.5+11.1m, 1.5” не вдалося упевнено розділити цього разу, якраз у той момент була немаленька турбуленція. Я вже описував цей об’єкт недавно, 9 липня.
! zeta Boo STF 1865 AB 4.46+4.55, 0.4”, вже описував раніше, 1 та 6 липня, сьогодні було видно як “паличку” без упевнених ознак розділення з проміжком, у парі із STF 1964 в одному полі зору — прекрасна картина. STF 1964 - складна “подвійна подвійна” цього сузір’я iddoppia=63397 Із 9мм окуляром + 2х ЛБ із позиційним кутом 20-30 градусів вгадувався компонент D. Компонент В (HU 1167) виділити упевнено не вдалося, щось на грані глюку із 6мм окуляром, і все.
! STF 2022 SAO 84247 6.54+10.03m, 2.2” із 9мм окуляром + 2х ЛБ — прекрасна картина, один із найкращих об'єктів за цей сеанс спостережень, усе ж таки для тісних пар атмосфера не дуже...
! theta CrB 4.27+6.29m, 0.8”, об’єкт Haas_Project при максимальному збільшенні із 6мм окуляром + 5х ЛБ на південь (поз.кут 190 градусів) помітна витягнутість, що відповідає даним WDS.
gamma CrB має красиве оточення при 120-156x із 17 та 13мм окулярами, розділити тісний компонент 0.36” не вдалося.
eta CrB STF 1937 AB 5.64+5.95m, 0.53” із 9мм окуляром + 5х ЛБ побачив видовженість у напрямку з 20 на 200 градусів, що майже збігається із даними WDS 224 градуси iddoppia=62621 ще б атмосферу стабільнішу...
rho Her STF 2161 4.5+5.4m, 4.1” розділилася із проміжком з 9мм окуляром при 226x, красива пара. Також об’єкт списку Haas.
За цей час атмосфера трохи стабілізувалася, і я навівся на розташовану поруч складну пару 69 Her STF 2446 4.62+8.53m, 0.9”. Орбіту цієї фізичної пари не обчислено, із 9мм окуляром + 5х ЛБ (1129х, 5.56D) у напрямку SSE (приблизно 150 градусів) помітний 60-75% часу слабкий компонент у дифракційній картинці, це спостереження на межі при такій атмосфері, тому упевненого “так” не пишу, потребує додаткових сопстережень. Об’єкт списку Haas.
90 Her BU 130, 5.28+8.76m, 1.6” красива оранжева зірка, із 9мм окуляром + 5х ЛБ видно другий компонент, але ненапевно, як і попередня пара. Також об’єкт списку Haas.
99 Her 5.13m, багатокомпонентна система, її опис тут iddoppia=73072 Чітко виділяється компонент С 10.7m, 96.7”. Із 6мм окуляром + 2х ЛБ (677х, 3.33D) на північний захід вгадується компонент B 8.96m, 1.4”.
5 Ser STF 1930 AB 5.06+10.11m, 11.4” із 9мм окуляром прекрасна картина, поруч із скупченням M5, яке спостерігав при 120х, 0.6D із 17мм окуляром.
!! Знамените кулясте скупчення у Геркулесі M13 як завжди, вау, розділення близько до центру із 13мм окуляром при 156х, 0.77D. Намагався роздивитися “пропеллер” - характерну конфігурацію темних ліній у вигляді триконечної зірки або літери Y, із 13мм окуляром при мені це вдалося: бічним зором можна було його побачити, як на моїй фотографії
Знаходив інформацію, що його можна побачити у апертуру від 9 дюймів, хоча також є думка, що для успіху і 5 дюймів достатньо, у нас на форумі обговорення пропеллера було вже неодноразово, наприклад
1
2
3
4
!! M 92 на фоні свого відомого сусіда M13 дещо непопулярне, але незаслужено. Об'єкт проявив очевидну видовженість у напрямку на північ із 13мм та 9мм окулярами. Із правого боку (тобто на сході) є цікаве утворення - “Trouvelot’s Hook” - група із кількох зірок, що своєю конфігурацією нагадує мені ручку гирі. Прочитав про неї тут а також учора тут
Ось цікава інформація про спостереження цього скупчення
! NGC 6229 найменш яскраве із трьох відомих кулястих скупчень у цьому сузір’ї, 4 класу за Шеплі-Сойер, входить до списку Hershel 400
Цікаво, що В. Гершель спершу помилково його визначив як планетарку. При спостереженні його із 9мм окуляром заважали дві яскраві 8m зірки, виводив їх за межі поля окуляра, щоб бічним зором краще роздивитися це скупчення, красивий і досить яскравий об’єкт.

19-20 липня 2017р з 22-00 до 1-30.
Обладнання – Orion100ED на монтуванні Celestron Advanced VX GT, 2 inch Meade dielectric diagonal, шукач 8х50 90 град.; окуляри 1.25”: 32mm Celestron plossl, 17mm та 13mm Baader Hyperion, , 9mm WA Arsenal, UO HD Ortho 6mm, ЛБ SW 2x
Місце спостережень - Круглик +20… +16 С, майже відсутня локальна засвітка, легка димка на горизонті, 2-3 по Антоніаді, засвітка на півночі від столиці. SQM 20.5-20.7.
Сьогоднішній список спостережень я готував довго, із врахуванням того, коли об’єкти проходять меридіан і потрапляють у моє поле зору. Практично повністю заплановане вдалося подивитися.
Для початку навівся на об’єкти із списку Haas Project які вже перейшли у західну частину неба.
Vir STF 1881 поблизу 108/9 Vir, sao 120642/8, 6,74+8,81m, 3,4” при 150-200х розділилася.
Uma HU 1136 при 500х із 6мм ортоскопіком + 5х ЛБ результат негативний.
! 22 Boo 5.4m, при спостереженні у 32 мм окуляр кидається в око “прямокутний трикутник”, у місці з’єднання катетів — головний компонент, у одному з кутів — фізична подвійна 8.38 з.в., 224”, у іншому — оптична. Близько мінути до головного компонента стеларіум потім показав зірку 9 з.в., яку я чомусь не помітив в окуляр, неуважність.
! STF 1835 5.03+6.78m, 6” із 17mm окуляром на південь можна було побачити із розділенням другий компонент. Цікаво, що другий компонент сам складається із двох: 7.4 та 7.7m, які розділені на 0.3” і разом дають яскравість 6.78m.
pi1 Boo із 25мм та 17мм окулярами добре можна розрізнити три компонента. STF 1864 AB 4.88+5.79, 5.4”; AC 4.88+10.63, 127”.
! Boo STF 1910 7.35+7.54m, 3.8” пара розділилася із невеликим проміжком із 13мм окуляром у південно-західному напрямі.
Boo STF 1884 6.58+7.48m, 2.2” при 100х та 150х у північно-східному напрямі на 50 градусів із розділенням помітний трохи слабкіший другий компонент.
STF 1793 7.46+8.39m, 4.6” при 100х у південно-західному напрямку упевнено виділився слабкий компонент.
! STF 1825 6.47+8.42m, 4.4” красива пара неоднакової яскравості при 100х.
12 lambda CrB 5.44+11.44m, 90.9” із 17мм окуляром красива широка пара з великою різницею яскравостей. У каталозі подвійних Гершеля позначена як H 6 94.
!! Неподалік nu1,2 CrB у Північній короні знаходиться SAO 65262 подвійна H 5 38, 6.41+9.79m, 30.7” відома під іменем 23 Her. Ще одна красива пара, колір компонентів — білий.
STF 1932 AB 7.32+7.41m, 1,62”. Вже описував у своєму звіті за 27 травня із 8-дюймовим ШК, де знадобилося 338х для розділення, а із 4-дюймовим рефрактором упевненого розділення із проміжком досягнув тільки при 500х.
!! sigma STF 2032 - шестикомпонентна система, AB 5.62+6.49m, 7.4”, із 17мм окуляром було помітно також компонент D 10.78m 93.5”. Решта компонентів слабкіші 12 з.в.
! STF 2022 6.54+10.03m, 2.2” при малому розділенні різних за яскравістю компонентів із деяким здивуванням розділив їх вже при 200х, краще при 300х. Красива пара із списку Haas project catalogue!
! Dra STF 1878 6.33m+9.16m, 4.1” далася важче ніж попередня, більш-менш упевнено розрізнив компоненти при 500х. Також входить до списку Haas.
Три кулястих скупчення у Геркулесі — M13, M92 та NGC 6229, кожне красиве по-своєму, вже описав їх вище, при спостереженні у 8 дюймів деталей побачив звісно більше. Доволі впевнено було видно останнє, 6229, не чекав такого.
У Геркулесі багато подвійних неоднакової яскравості, першою сьогодні стала STF 2024 5.86+10.73m, 22.8”. Легко розрізнилася вже із 32мм окуляром (28х), думаю, що і в бінокль 10х50 побачити можна за сприятливих умов.
STF 2101 7.44+9.39m, 4” чомусь важко далося, упевненого розділення досягнув при 300х.
52 Her BU627 A,BC 4.82+8.45m, 2.09” розділилася при 500х. Компоненти BC на відстані 0.27” також фізично пов'язані, орбіти розраховані iddoppia=115234
! STF 2084 zeta Her знаменита подвійна, 2.95+5.4m, 1.28”. Зараз розділення зростає і максимально буде 1.533” у 2025-26рр. При використанні екстремальних 500х та 750х (9мм та 6мм окуляр + 5х ЛБ) вдалося у дифракційній картинці знайти другий компонент, який більшу частину часу “випадав” з поля зору, важка була задача. Потрібні додаткові спостереження.
STF 2107 AB 6.9+8.5m, 1.39” при 300х невпевнено розрізнив слабкий компонент, тут теж не можу сказати однозначно “так”.
! 65 delta Her STF 3127AB 3.12+8.3m, 12.7” розділилася із 17мм окуляром, на компоненти C і D якось уваги не звернув. Красива пара.
! Gamma Her за кольором головного компонента видалася блідо-блакитною (?) при 100х, не часто бачу такий відтінок. SHJ 227AB 3.76+10.05m, 43.3”.
! 95 Her одна із найвідоміших подвійних цього сузір'я. STF 2264 4.85+5.2m, 6.4”, розділилася вже при малих збільшеннях із 25мм та 17мм окулярами. Красива пара.
! На закінчення не міг не поглянути на alpha Her STF 2140AB 3.48+5.4m, 4.64”, із 13мм та 9мм окулярами дуже красива.
Ще було два кулястих скупчення: M12 та M10, перше концентрованіше, більше і яскравіше, повернуся до них пізніше із більшою апертурою.

17 липня2017р.
Обладнання – Orion100ED на монтуванні Celestron Advanced VX GT, 2 inch Meade dielectric diagonal, шукач 8х50 90 град.; окуляри 1.25”: 32mm Celestron plossl, 17mm та 13mm Baader Hyperion, , 9mm WA Arsenal, UO HD Ortho 6mm, ЛБ SW 2x.
Місце спостережень - Круглик +19… +17 відносно стабільна атмосфера як після теплого дня, легка димка на горизонті, 2-3 по Антоніаді, засвітка на півночі від столиці. 20.5 -21 SQM у бік півдня.
! 39 Boo при 100х розділилася. STF 1890 6.31+6.67m, 2.6”.
! tau Boo STT270AB 4.5+11.1m, 1.5” при 500х та 750х у дифракційній картинці періодично в напрямку NE - SW (поз. кут від 50...66 до 220...250 градусів) проглядав слабкий компонент на північному сході, дивився довго. WDS на 2017р. дає позиційний кут 69.6. Це вже вдруге його вдалося мені зафіксувати у цю апертуру, хоча й на межі глюку, але потрібні ще спостереження.
Далі об'єкти із сузір'я Геркулеса, які я кілька днів підбирав по атласу WDS та Т.Такі.
!! 49 Ser знаходиться у Геркулесі, так буває. STF 2021 AB 7.43+7.48m, 4.06” при 100х із 9мм окуляром — прекрасна пара жовтих зірок однакової яскравості.
Kappa Her STF 2010 AB 5.1+6.21m, 27.3” із 32мм окуляром при 28х красива пара жовтуватих зірок.
!! STF 2052 AB 7.69+7.91m, 2.41” при 150х упевнене розділення, при 100х — ближче до “вісімки”, дуже красиво.
M 92 красивий видовжений на північ “туманний клубок” без скільки-небудь виразного розділення на зорі із 13мм окуляром при 69x (0.7D).
!! 69 Her 4.62+8.53m, 0.9” спочатку при 500х а потім і при 200х (?) бічним зором можна було виділити слабкий компонент, красиво.
STF 2160 6.4+9.28m, 3.7” упевнене розділення при 300х.
100 Her STF 2280 5.84+5.86m, 14.4” із 32 мм окуляром при 28х спостерігав красиву пару.
!! 102 Her AGC8 4.36+11.8m, 23.5” прекрасний контраст компонентів із 9мм (100х) та 17мм (53х) окулярами.

16-17 липня2017р з 22-00 до 0-30
Обладнання – ШК Celestron C8 XLT на монтуванні Celestron Advanced VX GT, 2 inch Meade dielectric diagonal, шукачі 6х30 та 8х50 90 град.; окуляри: 2” 50мм, 1.25”: 32mm Celestron plossl, 25mm Vixen NLV, 17mm та 13mm Baader Hyperion, 9mm WA Arsenal, 6mm TMB II Planetary, 6mm ортоскопік UO HD, SW 2x LB, Datyson 5x LB.
Місце спостережень – Круглик, +18… +16C, безхмарно, безвітряно, атмосфера нестабільна, із проміжками заспокоєння, 3-4 по Антоніаді. Але після спекотного дня повітря було перегріте: Юпітер поблизу горизонту плавав і кипів, не було чого на нього дивитися. Зосередився на порівняно широких подвійних.
! stf 1835 sao 120426 A,BC 5.03+6.78m, 6.2” відома нескладна досить широка, але красива кольорова пара у південній частині , при спостереженні із 25 та 17 окулярами головна зірка жовта, а супутник синього відтінку, насправді супутників там два, але побачити їх окремо складно BC 7.4+7.7, 0.26”
! 1 boo STF 1772 AB 5.76+9.6m, 4.7” також широка красива пара неоднакової яскравості, про неї можна прочитати
тут
tau boo STT270AB 4.5+11.1m, 1.5” розділилася при великих збільшеннях, красива пара різної яскравості, за хорошої атмосфери можна пошукати другий компонент у меншу апертуру, як я це робив 9 липня.
! 39 Boo stf 1890 6.31+6.67m, 2.6” F6V+F5V із 9мм та 9мм +2х ЛБ окулярами вдалося впевнено розділити цю пару, дуже красива у невелику і середню апертуру.
Поруч 44 Boo, stf 1909 5.2+6.1m, 0.69” пара із швидким рухом компонентів iddoppia=61627 можна було роздивитися при використанні 9мм +2х ЛБ.
? 12 boo ISO14, 4.82+ ?, 1.1” із 9мм + 5х ЛБ у дифракційній картинці після довгого споглядання можна було розрізнити слабкий компонент малої яскравості тоді, коли вже не сподівався на позитивний результат, можливо глюк, атмосфера, однак... Дивне якесь від нього враження, чому це не вказано у WDS яскравість другого компонента?
5 Ser із 32mm окуляром — легка ціль, на південний схід від чудового кулястого скупчення М5, яке тільки глянув.
Поруч 6 Ser із 9mm окуляром — красива пара.
!! STT 303 красива потрійна система SAO 101874 AB 7.69+8.06m, 1.6” AC BU 1536 7.69+13.81m, 79.2” Компоненту С не побачив звісно, хоча часто у подвійних бувають змінні.

gordon2903

Цитата: Slava80 від 25 Липня 2017, 02:50:30

Уфф, кілька днів писав...

Це героїчний вчинок-звіт. Дуже дякую, цікаво читати

Slava80

3 серпня з 0-30 до 3-30
Обладнання: Orion100ED на монтуванні Celestron Advanced VX GT, 2 inch Meade dielectric diagonal, шукач 6х30, окуляри 1.25”: 32mm Celestron plossl, 17mm та 13mm Baader Hyperion, , 9mm WA Arsenal, UO HD Ortho 6mm, ЛБ SW 2x
Місце спостережень - Круглик +27… +24 С, майже відсутня локальна засвітка, легка димка на горизонті, безхмарно, безвітряно, повітря сильно нагріте, уперше спостерігав у майці, погода як в Анталії, навіть комари якісь ледачі від спеки, атмосфера 3-4 по Антоніаді, якесь біле зарево на небі, наче і не від Місяця, а сам Місяць низько на південному горизонті закритий кронами дерев. SQM 19.5-20.
Невеликий ліричний відступ. Нарешті я скористався знижкою 50% у зв'язку із “American solar eclipse” і знайшов можливість купити Skysafari 5 Pro. Давно планував таке, і зрозумів, що цією можливістю варто скористатися, хоча 1-2 рази на рік такі знижки в них бувають. Програма вразила своїми численними каталогами, імпортом-експортом користувацьких списків спостережень і сторонніх каталогів, електронні карти неба фантастичної детальності доступні прямо біля окуляру, фільтрування міток і каталогів на карті, планувальник спостережень, нічний режим, усе просто чудово. Проте по каталогу WDS я швидко познаходив по парам із швидким рухом неактуальні дані, крім того, у кратних системах як правило показують тільки два основних компоненти. У вечір 2 серпня з 22-30 до 0-30 (!) займався тр налаштуванням програми із wifi модулем SkyQLink від Celestron до мого монтування Celestron Advanced GT, поки не махнув на це діло рукою, постійно виходила велика помилка позиціонування, а от із пультом прив'язку виконав швидко і досить точно, у той час як і Skysafari і резервний Celestron Skyportal постійно підвисали, не бачили монтування і аварійно завершувалися, надіслав з цього приводу feedback розробникам, може мені прошивку мого древнього монтування треба оновити, хоча така ж бездротова прив'язка через Nexremote і Stellarium, CdC, C2А раніше завжди успішно проходила, але то таке, розберуся, читаю cloudynights та техпідтримку розробника....
Чимало подвійних близько 7-11 з.в. було заплановано на цю ніч у південно-західних сузір'ях, які стали вже зовсім північно-західними, плюс небо було ще яскраве від Місяця, тому плани довелося змінити.
alpha Her STF 2140AB 3.48+5.4m, 4.64” із 9мм окуляром красива пара, легко розділилася, але дифракційні диски було непомітно — мале збільшення і нестабільна атмосфера, за інших умов при 1Д їх (диски) можна було тут помітити.
M33 із 32мм окуляром навіть при світлому небі було видно крупну центральну частину і трохи витягнутої периферії, просто було цікаво, що я побачу там із 100мм апертури у світлі літні ночі. Те що й думав, небагато.
! M2 -чудове яскраве кулясте скупчення у Водолії, II класу за Шеплі -Сойер, спостерігав у 17, 13 та 9мм окуляри. Добре видно концентрацію зірок у центрі, яка не розділяється, та розріджену периферію.
Також шукав максимально низькі об'єкти на південному заході, щоб зрозуміти краще огляд свого неба, ось що побачив.
alpha 1 Cap Algedi prima, HJ607 AC 4.24+9.6m, 46.9”. Цього компоненту нема у Skysafari, я про нього довідався із WDS тут Для повного екстриму і великих апертур там є ще пара WZ 15 Aa,Ab 4.44+8.6m, 0.8”. У каталогах skysafari є лише компонент BU 295 AB 4.23 (у WDS 4.24m) +14.10m, 53.2”. Він настільки ж цікавий візуальним спостереженням у невеликі й середні апертури, наскільки й інший компонент із skysafari SAO 163421 WZ15 СD 9.60+14.2m, 31.4”.
! alpha 2 Cap Algedi secunda кратна система, із попередньою парою утворює оптичну пару STFA51 AE, 3.66+4.34m, 381.2”, сама має компоненти AGC12 AD 3.66+10.50m, 153.1”, AGC12 BC 11.2+11.5m, 1.2”, а пару HJ 608 A,BC 3.66+11.10m ледве роздивився на такій висоті від горизонту, розділення 6.6”. Тільки ця остання пара є в каталогах Skysafari Pro. “Здесь вам не тут”, - казав Черномирдін.
!! 8 nu Cap Альшат, LAM 5 окраса цих спостережень, дуже красива широка кольорова пара неоднакової яскравості 4.74+11.8m, 53.2” із 17, 13, 9мм окулярами головний компонент інтенсивно блакитний, слабкий - жовтуватий.
Прекрасні оптичні пари Xi 1,2 Cap як і beta Cap і alpha Aqr були в кронах дерев, жаль, жаль...
Із 3-30 небо почало швидко світлішати, ось така коротка літня ніч.

3 серпня з 22-00 до 0-00
Обладнання: Orion100ED на монтуванні Celestron Advanced VX GT, 2 inch Meade dielectric diagonal, шукач 8х50 90 град.; окуляри 1.25”: 32mm Celestron plossl, 17mm та 13mm Baader Hyperion, , 9mm WA Arsenal, UO HD Ortho 6mm, ЛБ SW 2x
Місце спостережень - Круглик, +27… +26 С, майже відсутня локальна засвітка, легка димка на горизонті, безвітряно і безхмарно, атмосфера стабільна, 2 по Антоніаді, яскравий Місяць на півдні низько над горизонтом прикритий кронами дерев мало заважав, адже я обрав об'єкти у зеніті та на заході, звичайно ж була засвітка на півночі від столиці. SQM 19.5-20.0.
Захотілося подивитися червоні та карбонові зорі, наштовхнув на це мене Альшат, nu Capricorni, який вразив своїм кольором. Наступні об'єкти дивився із 17мм окуляром, він дає широке поле в 1,3 градуси та збільшення 0,53D
!! La Superba Y CVn спектральний тип С7 І, одна із найчервоніших у цьому списку, один з моїх улюблених об'єктів.
mu CrB тип М1 ІІІ оранжево-червона, а поруч неї
V CrB тип С6, змінна (враховуючи природу таких зірок, це й не дивно), поточна яскравість за Стеларіумом 10.05m, aavso не дивився, + туманний фон на відстані 0,5-1,5 градуси на схід а також на півдні, поглянув у skysafari — є жменька дрібних галактик, але звісно думка чи це не слабенькі галактики з каталогу PGC, плюс NGC6013, була б дивною, враховуючи, що я спостерігав у 100мм рефрактор при 79% освітленому Місяці 5 градусів над горизонтом, тому по Аладіну я потім подивився, що в полі 1-1,5 градуса хоч і є ще кілька галактик, але ще є велика кількість слабких зірок, які не передає мій телескоп поодинці, я вже раніше зустрічався із таким явищем. Також не є розсіянкою група зірок 8-10 величини на захід від цієї зірки, у напрямку до mu CrB, принаймні у каталогах таких об'єктів не знайшов.
delta Boo STFA27 AB 3.56+7.89m, 106.3” красива широка пара із контрастом яскравостей у 32мм окуляр.
!! HK Lyr тип С5 ІІ, 7.95m чудовий колір, який я би назвав мідним. Якось пропустив T Lyr, яку рекомендував Віталік Gordon2903.
Поруч із M13 знаходиться SAO 65508 тип К7 ІІІ, не такий насичений колір, як у попередньої.
На світлому від Місяця небі M92 не показала багато деталей, але я націлився від неї на SAO 46574 зі списку карбонових зірок. Тип С0, відверто не вразила, навіть не червона, а оранжева скоріше. Поруч є SAO46589 тип К5, майже такою ж мені здалася. Трохи далі у напрямку від M92 побачив туманну плямку ? NGC6339 — можливо, це була якраз вона, а може і ні...
beta Ser STF 1970 AB 3.66+9.96m, 30”є ще два далеких компонента, красивий об'єкт для бінокля.
!! STF 1985 7.03+8.6 5m, 6.29” сподобалось оточення — при 28х ця зірка ніби закінчення “гачка” - такий ніби як астеризм виходить.
STT 300 також у голові Змії, красива пара різної яскравості між delta Ser та ksi Ser. 6.32+10.07m, 15”, сусідні зірки створюють при полі близько 1 градусу цікавий малюнок, чимось нагадує коня, що біжить.
TT Cyg – насичено червона, тип С6.
beta Cyg Альбірео завдяки контрасту і насиченості кольорів заслужено є однією із найвідоміших подвійних, якось забув у цей момент про видимий третій компонент на відстані 64.8” цієї 15-компонентної системи http://stelledoppie.goaction.it/index2.php?iddoppia=81449
56 Her STF2210 6.10+10.8m, 18.1” не вразила
! 109 Her STT 587AB 3.98+11.06m, 237.2” гарна пара при 28х, може підійти для малих апертур або великого бінокуляра.
Далі — сузір'я Ліра.
!! Знаменита подвійна “всередині” Ліри STT525 неймовірний контраст насичених кольорів синюватого і світло-оранжевого, потрібне невелике збільшення. Компоненти AC мають по WDS назву SHJ 282AC, і саме їх я спостерігав. 6.14+7.6m, 45.5”. А пара позначена як STT 525 має характеристики 6.14+9.12m, 1.8”. Про це можна почитати у цьому матеріалі
і тут
На кулясте скупчення M56 навівся від червонуватої зірки 5.85m SAO 68040, тип М1 ІІІaB. Скупчення X класу по Шеплі-Сойер, слабкої концентрації до центру і не справляє великого враження.
Знаменита планетарка “Перстень” M57 була добре помітною без фільтрів із 17мм та 13мм окулярами, колечко було виразним, але малим, краще виглядає із більшими апертурами.
NGC6765 незірковий об'єкт якоїсь складної форми, але було слабо видно бічним зором із 13мм окуляром, по планетаркам треба як правило великі збільшення, та й слабкий він мабуть для моїх умов та апертури.

slava3500

Цитата: Slava80 від 04 Серпня 2017, 21:03:27

V CrB тип С6, змінна (враховуючи природу таких зірок, це й не дивно), поточна яскравість за Стеларіумом 10.05m, aavso не дивився, + туманний фон на відстані 0,5-1,5 градуси на схід а також на півдні, поглянув у skysafari — є жменька дрібних галактик, але звісно думка чи це не слабенькі галактики з каталогу PGC, плюс NGC6013, була б дивною, враховуючи, що я спостерігав у 100мм рефрактор при 79% освітленому Місяці 5 градусів над горизонтом, тому по Аладіну я потім подивився, що в полі 1-1,5 градуса хоч і є ще кілька галактик, але ще є велика кількість слабких зірок, які не передає мій телескоп поодинці, я вже раніше зустрічався із таким явищем.

Коллега, ну какие галактики, да еще в таких условиях? Тем более, что тема Вам знакома. Скорее всего дело тут в проблемах с оптикой и небо тут точно не при чем

slava3500

Если нужны стандартные карты из AAVSO на V CRB, то как бывший переменщик могу их Вам предоставить.

slava3500

О галактиках - на будущее. Я не знаю ни одного района на небе, где бы слабые или очень слабые галактики образовывали единый туманный фон, наблюдаемый в мелкие и средние телескопы. Такого нет даже в Coma Cluster!

Slava80

Цитата: slava3000 від 05 Серпня 2017, 14:47:53

Цитата: Slava80 від 04 Серпня 2017, 21:03:27

V CrB тип С6, змінна (враховуючи природу таких зірок, це й не дивно), поточна яскравість за Стеларіумом 10.05m, aavso не дивився, + туманний фон на відстані 0,5-1,5 градуси на схід а також на півдні, поглянув у skysafari — є жменька дрібних галактик, але звісно думка чи це не слабенькі галактики з каталогу PGC, плюс NGC6013, була б дивною, враховуючи, що я спостерігав у 100мм рефрактор при 79% освітленому Місяці 5 градусів над горизонтом, тому по Аладіну я потім подивився, що в полі 1-1,5 градуса хоч і є ще кілька галактик, але ще є велика кількість слабких зірок, які не передає мій телескоп поодинці, я вже раніше зустрічався із таким явищем.

Коллега, ну какие галактики, да еще в таких условиях? Тем более, что тема Вам знакома. Скорее всего дело тут в проблемах с оптикой и небо тут точно не при чем

Туманний фон утворювали слабкі зірки, не галактики, я намагався чітко це написати, а вже як вийшло... Про галактики - повністю згоден. Туманна димка була, скоріше не в телескопі, а в атмосфері або на небі, тому що у конктретному районі неба була світла неоднорідність фону. Прикріпив зображення DSS цього регіону. По картам AAVSO - спасибі, правда кожен сам може їх згенерувати на їхньому сайті,що я і зробив, хоча змінними краще займатися фотографічно, що багато вже і роблять, я поки цього не планую. Дякую за Вашу увагу до моїх звітів і корисні поради! Для того і публікую не тільки 100%-упевненості спостереження, а і такі, які можна по-різному пояснити, просто пишу про те, що бачу.

slava3500

Цитата: Slava80 від 06 Серпня 2017, 09:28:17

По картам AAVSO - спасибі, правда кожен сам може їх згенерувати на їхньому сайті,що я і зробив, хоча змінними краще займатися фотографічно, що багато вже і роблять, я поки цього не планую.

Не уверен, что это хорошая идея. Ведь ее наблюдают очень долго по одним стандартам, а теперь их каждый меняет как хочет, генерируя свои собственные карты.
А теперь прикрепляю обещанные карты

slava3500

Цитата: Slava80 від 06 Серпня 2017, 09:28:17

Туманний фон утворювали слабкі зірки, не галактики, я намагався чітко це написати, а вже як вийшло...

Простите, но и тут вынужден не согласиться. Не могут слабые звезды образовывать туманный фон, если только это не район Млечного Пути.

slava3500

Цитата: Slava80 від 06 Серпня 2017, 09:28:17

Туманна димка була, скоріше не в телескопі, а в атмосфері або на небі, тому що у конктретному районі неба була світла неоднорідність фону.

Здесь сложнее, но тоже маловероятно что такие неоднородности или дымка занимают только часть поля зрения телескопа.

Новини:

Автор Тема: Спостереження із Orion 100ED (Прочитано 20815 раз)