Друк

[Гість]

Ласкаво просимо, Гість. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся.
25 Листопада 2024, 17:35:04

1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди

Увійти

[Новини]

•    Новини
•      Астрономія
•      Астрозаходи
•    Життя клуба
•      Новини
•      Проекти
•      Заходи
•      Звіти про спостереження
•      Документи
•    Статті
•      Обладнання та телескопи
•      Спостереження
•      Астрофотографія
•      Астрософт
•      Астрономія в Україні
•      Астрономи шуткують
•      Інше
•     
•      Файловий архів

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

[Берендей]

Как я заметил, при использовании в фокусере шаговика с прямым приводом, сложности возникают именно с короткими подвижками. Например, при точной фокусировке с маской, приходится двигать вал на единичные шаги, и о плавном разгоне в несколько секунд тут говорить сложно.

У меня фокусер нагружен зеркалкой, и я четко фиксировал потерю шагов при таком движении. 
Может быть это происходит из-за веса, но и в этом случае редуктор поможет решить проблему.

[MaxMan]

Если это шаговый двигатель, то при достаточном дроблении шага(микрошаге) и разгоне(останове) с постоянным ускорением никакого дерганья не должно быть. Длительность разгона может быть и несколько секунд для максимально плавного старта.

Короткие перемещения могут быть на столько малыми что они по своей величине могут быть сравнимы с одним шагом. Собственно разгоняться негде.

[bigol]

Перефокусировка решает эту проблему лучше, чем компенсация по шагам, имхо.

[Берендей]

Но, что бы хорошо сфокусироваться, все равно нужно двигаться мелкими подвижками...

[astrokor]

При очень мелком дроблении влияние от толчка эквивалентно редуктор + крупный шаг. И еще, сам мелкий шажок расплывается в "пружинных" свойствах магнитного зазора двигателя. Пример работа монтировок с прямым приводом.

Я высказать мысль что решить проблему ударного старта можно и алгоритмами работы двигателя, при условии что мощность двигателя выбрана правильно.

Подякували

1 :Stalker

[MaxMan]

ну если можно - владельцы фокусдрайвов будут рады залить обновлённые драйвера! 

[Naboka Igor]

В Baader SteelGo эти регулировки реализованы.
Относительно механического прома, не получится ли так, что те минимальные подвижки утонут в люфте редуктора?

[Берендей]

Зная люфт, выбирать его не составит сложности

[Naboka Igor]

Я просто не знаю, реализовано это в фокусдрайв Слишком уж малы подвижки коррекций.

[Буйный астроном]

Зная люфт, выбирать его не составит сложности

Или использовать безлюфтвенные шестерёнки, как у меня. Я сделал побольше редукцию и помельче шаги, с возможностью сдвигаться на шаг. В принципе -  хватат! http://www.heavenly-owl.com.ua/wp-content/uploads/Focus4.jpg

Подякували

1 :Stalker

[Stalker]

При очень мелком дроблении влияние от толчка эквивалентно редуктор + крупный шаг. И еще, сам мелкий шажок расплывается в "пружинных" свойствах магнитного зазора двигателя. Пример работа монтировок с прямым приводом.

Я высказать мысль что решить проблему ударного старта можно и алгоритмами работы двигателя, при условии что мощность двигателя выбрана правильно.

Руслан, мощности Nemo17 хватает с головой!, т.к крутящий момент увеличивается на величину редукции.
Смущает только люфт в самом редукторе, при обратном ходе
При ходе фокусера 10 мм., линейное перемещение равно 12,56 мм. за один оборот.
Т.е. крутилка, не делает даже одного оборота + редуктор понижающий скорость на величину редукции, и увеличивающий
момент = потянет и слона! А если можно реализовать то, что ты написал - выше!, ... останется только "плавающий" фокус
от атмосферы.
ИМХО

[Stalker]

Зная люфт, выбирать его не составит сложности

Или использовать безлюфтвенные шестерёнки, как у меня. Я сделал побольше редукцию и помельче шаги, с возможностью сдвигаться на шаг. В принципе -  хватат! http://www.heavenly-owl.com.ua/wp-content/uploads/Focus4.jpg

Согласен 100% , но кто из ЛА знает о такой ("безлюфтвенной") паре, и будет ее реализовывать?
А если еще и на поток для всех имеющихся фокусеров (фирменных и не только) ...

[Naboka Igor]

Смущает только люфт в самом редукторе, при обратном ходе

Это тот люфт, который может мешать нормально сфокусироваться.
По компенсации, обычно всегда едет в одну сторону, не так и страшен. Хотя бывают ночки и с температурными выкрутасами.

[Stalker]

Смущает только люфт в самом редукторе, при обратном ходе

Это тот люфт, который может мешать нормально сфокусироваться.
По компенсации, обычно всегда едет в одну сторону, не так и страшен. Хотя бывают ночки и с температурными выкрутасами.

Игорь, вам астрофотограхуэйлерам - виднее!
Я сталкер лазающий по земле - "ЗОНЕ", и пытающийся не влезть в "ведьмин студень", и не попасть в "мясорубку" и
"комариную плешь"
Небо вижу только на форуме!
Вот завтра еду в Херсон, становиться на очередь за новым позвоночником. "ЗОНА" совсем - доконала!
Только и работаю на - ее последствия

[Naboka Igor]

Игорь, вам астрофотограхуэйлерам - виднее!
Я сталкер лазающий по земле - "ЗОНЕ", и пытающийся не влезть в "ведьмин студень", и не попасть в "мясорубку" и
"комариную плешь"

Не батенька, астрофотограхуэйлеры, это те же сталкеры, честно сражающиеся с кровососами в аномалиях с телескопами. И убив парочку, грех не поделиться Инфа в "зоне", важная штука... мне так кажется.
А так, у меня тоже крейфорд  ваабщето Что его крутит и как, вопрос с другой аномалии

[DAVID84]

Ризикну і я тут ляпнути свої думки серед "Динозаврів"
Stalker, я бачу в конструкції вашого фокусера два незначних недоліка які на мою думку і впливають на просковзування при використанні крокового двигуна прямо на вал...
1) Використання пари тертя Д1Т/ст40-45 у вузлі привідний вал/трубка фокусера. (Підозрюю що з цього приводу будуть тріщати саблі  ) Те що коефіцієнт тертя в цьому поєднанні більший ніж у парі сталь/сталь це беззаперечно (хоча відрізняються не критично ), але не варто забувати ще про такі річі, як твердість і деформація. Справа в тому, що в данному вузлі сталевий вал має значно більшу твердість ніж будь який дюраль. Вузол навантажений в декілька кілограм, це призводить до пружної деформації ведомої площини трубки і під сталевим валом утворюється мікроканавка. От саме через цю мікроканавку коефіцієнт тертя кочення буде більшим ніж коефіцієнт тертя ковзання. Через цей ефект кроковий двигун зриває вал в букс і немалу роль тут відіграє ще динаміка самого кроку двигуна. Чим більший крутний момент мотора, тим більша ймовірність зриву.
2) Замалий діаметр приводного валу. По вашим кресленням я бачу Ф=4мм. Як би воно не здавалось краще має працювати ніж у випадку з валом більшого діаметру, на справді все навпаки і знову таки через різнорідність твердості матеріалів. Фокусер крейфорда працює через тертя кочення, а не через тертя зсуву. З цього випливає, що для збільшення коефіцієнту тертя кочення треба збільшити пляму контакту в вузлі і найпростіший варіант - це, збільшити діаметр валу хоча б до 6-7мм. Звісно, що зі збільшенням діаметру вала, збільшиться зусилля для провороту, але це вирішується збільшенням діаметра баранця на валу.

Підсумок:
1) На привідну площину фокусера слід виготовляти проставку, стальну шліфовану пластину тієї ж твердості що і привідний вал (вал також має бути шліфованим). Це позбавить вузол випадків з просковзуванням при різких троганнях і збільшить його ресурс. Сталь краще використати нержавіючу, через її в'язкі властивості.
2) Збільшити діаметр валу хоча б до діаметра 6-8мм.
3) Астрофотографам не городити усілякі планетарні редуктори, чи якісь розрізні шестерні. Встановити двигун на фокусер через зубчато-ремінну передачу. Так, розміри будуть трохи більші ніж у варіанті з прямим приводом, але тут ми виграємо у масі конструкції, можливість використати менш потужний двигун, позбавляємось люфта в шестернях і самих шестерень, успадковуємо демпферні властивості силіконового чи гумового ременя (як не крути, ремінь хоч і не тягнеться, але на зубах має пружню деформацію, тим самим в якісь мірі нівелює ударні навантаження мотора). Редукції в 1:5 думаю вистачить за очі, бо вже з дешевим моторчиком крутний момент якого 1кг., на привідному валу матимемо 5кг. Знаючи наших астрофотографів, які вішають 5+кг на фокусер, в сторону таких гівняних моторчиків навіть не подивляться)))

Все це, особисто моя думка і на істину від першої інстанції не претендую, бо спеціалісти теоретики з двома дипломами завжди на варті з гнилою огородиною

Подякували

3 :astrOleg, Саша Наумов, AR81

[DAVID84]

Ще одне...
Власникам електрофокусерів з прямим приводом, рекомендую відмовитись від класичної металевої гнучкої муфти. Вона дозволяє позбавитись несоосності валів, але в плані кручення вона не менш жорстка за металевий прут. Краще використовувати в фокусерах демпферні муфти, вони і несоосність вирівнюють і динаміку крутного моменту двигуна зменшують, що тільки буде в плюс для астрофото і зносу самого фокусера.

Щось типу такого: https://hobbytorg.com/product_1115.html

Подякували

2 :Naboka Igor, AR81

[Stalker]

Ризикну і я тут ляпнути свої думки серед "Динозаврів"
Stalker, я бачу в конструкції вашого фокусера два незначних недоліка які на мою думку і впливають на просковзування при використанні крокового двигуна прямо на вал...
1) Використання пари тертя Д1Т/ст40-45 у вузлі привідний вал/трубка фокусера. (Підозрюю що з цього приводу будуть тріщати саблі  ) Те що коефіцієнт тертя в цьому поєднанні більший ніж у парі сталь/сталь це беззаперечно (хоча відрізняються не критично ), але не варто забувати ще про такі річі, як твердість і деформація. Справа в тому, що в данному вузлі сталевий вал має значно більшу твердість ніж будь який дюраль. Вузол навантажений в декілька кілограм, це призводить до пружної деформації ведомої площини трубки і під сталевим валом утворюється мікроканавка. От саме через цю мікроканавку коефіцієнт тертя кочення буде більшим ніж коефіцієнт тертя ковзання. Через цей ефект кроковий двигун зриває вал в букс і немалу роль тут відіграє ще динаміка самого кроку двигуна. Чим більший крутний момент мотора, тим більша ймовірність зриву.
2) Замалий діаметр приводного валу. По вашим кресленням я бачу Ф=4мм. Як би воно не здавалось краще має працювати ніж у випадку з валом більшого діаметру, на справді все навпаки і знову таки через різнорідність твердості матеріалів. Фокусер крейфорда працює через тертя кочення, а не через тертя зсуву. З цього випливає, що для збільшення коефіцієнту тертя кочення треба збільшити пляму контакту в вузлі і найпростіший варіант - це, збільшити діаметр валу хоча б до 6-7мм. Звісно, що зі збільшенням діаметру вала, збільшиться зусилля для провороту, але це вирішується збільшенням діаметра баранця на валу.

Підсумок:
1) На привідну площину фокусера слід виготовляти проставку, стальну шліфовану пластину тієї ж твердості що і привідний вал (вал також має бути шліфованим). Це позбавить вузол випадків з просковзуванням при різких троганнях і збільшить його ресурс. Сталь краще використати нержавіючу, через її в'язкі властивості.
2) Збільшити діаметр валу хоча б до діаметра 6-8мм.
3) Астрофотографам не городити усілякі планетарні редуктори, чи якісь розрізні шестерні. Встановити двигун на фокусер через зубчато-ремінну передачу. Так, розміри будуть трохи більші ніж у варіанті з прямим приводом, але тут ми виграємо у масі конструкції, можливість використати менш потужний двигун, позбавляємось люфта в шестернях і самих шестерень, успадковуємо демпферні властивості силіконового чи гумового ременя (як не крути, ремінь хоч і не тягнеться, але на зубах має пружню деформацію, тим самим в якісь мірі нівелює ударні навантаження мотора). Редукції в 1:5 думаю вистачить за очі, бо вже з дешевим моторчиком крутний момент якого 1кг., на привідному валу матимемо 5кг. Знаючи наших астрофотографів, які вішають 5+кг на фокусер, в сторону таких гівняних моторчиків навіть не подивляться)))

Все це, особисто моя думка і на істину від першої інстанції не претендую, бо спеціалісти теоретики з двома дипломами завжди на варті з гнилою огородиною

То DAVID84. При всем моем уважении, я потерялся в выше сказанном и пока не забыл, хочу напомнить что вал и трубка - стальные и шлифованные с Ra=1.25, а место касания представляет собой - линию. Да и проскальзывание только в месте ограничения - хода. Сильфонные и пружинные муфты не применяю, а спрашиваю - "муфту делать?", говорят - "я  сам поставлю".
Соосность валов обеспечивается за счет пазов на кронштейне и высоты капролоновых втулок между кронштейном и узлом прижима
вала. Тонкости при установке ШД, объясняю по Skype. (не люблю много писать ) По поводу использования демпферных муфт и не только (То И. Набока ) - согласен. С пром. редукторами ... - отдельная тема, которой еще - нет    

[DAVID84]

Ризикну і я тут ляпнути свої думки серед "Динозаврів"
Stalker, я бачу в конструкції вашого фокусера два незначних недоліка які на мою думку і впливають на просковзування при використанні крокового двигуна прямо на вал...
1) Використання пари тертя Д1Т/ст40-45 у вузлі привідний вал/трубка фокусера. (Підозрюю що з цього приводу будуть тріщати саблі  ) Те що коефіцієнт тертя в цьому поєднанні більший ніж у парі сталь/сталь це беззаперечно (хоча відрізняються не критично ), але не варто забувати ще про такі річі, як твердість і деформація. Справа в тому, що в данному вузлі сталевий вал має значно більшу твердість ніж будь який дюраль. Вузол навантажений в декілька кілограм, це призводить до пружної деформації ведомої площини трубки і під сталевим валом утворюється мікроканавка. От саме через цю мікроканавку коефіцієнт тертя кочення буде більшим ніж коефіцієнт тертя ковзання. Через цей ефект кроковий двигун зриває вал в букс і немалу роль тут відіграє ще динаміка самого кроку двигуна. Чим більший крутний момент мотора, тим більша ймовірність зриву.
2) Замалий діаметр приводного валу. По вашим кресленням я бачу Ф=4мм. Як би воно не здавалось краще має працювати ніж у випадку з валом більшого діаметру, на справді все навпаки і знову таки через різнорідність твердості матеріалів. Фокусер крейфорда працює через тертя кочення, а не через тертя зсуву. З цього випливає, що для збільшення коефіцієнту тертя кочення треба збільшити пляму контакту в вузлі і найпростіший варіант - це, збільшити діаметр валу хоча б до 6-7мм. Звісно, що зі збільшенням діаметру вала, збільшиться зусилля для провороту, але це вирішується збільшенням діаметра баранця на валу.

Підсумок:
1) На привідну площину фокусера слід виготовляти проставку, стальну шліфовану пластину тієї ж твердості що і привідний вал (вал також має бути шліфованим). Це позбавить вузол випадків з просковзуванням при різких троганнях і збільшить його ресурс. Сталь краще використати нержавіючу, через її в'язкі властивості.
2) Збільшити діаметр валу хоча б до діаметра 6-8мм.
3) Астрофотографам не городити усілякі планетарні редуктори, чи якісь розрізні шестерні. Встановити двигун на фокусер через зубчато-ремінну передачу. Так, розміри будуть трохи більші ніж у варіанті з прямим приводом, але тут ми виграємо у масі конструкції, можливість використати менш потужний двигун, позбавляємось люфта в шестернях і самих шестерень, успадковуємо демпферні властивості силіконового чи гумового ременя (як не крути, ремінь хоч і не тягнеться, але на зубах має пружню деформацію, тим самим в якісь мірі нівелює ударні навантаження мотора). Редукції в 1:5 думаю вистачить за очі, бо вже з дешевим моторчиком крутний момент якого 1кг., на привідному валу матимемо 5кг. Знаючи наших астрофотографів, які вішають 5+кг на фокусер, в сторону таких гівняних моторчиків навіть не подивляться)))

Все це, особисто моя думка і на істину від першої інстанції не претендую, бо спеціалісти теоретики з двома дипломами завжди на варті з гнилою огородиною

То DAVID84. При всем моем уважении, я потерялся в выше сказанном и пока не забыл, хочу напомнить что вал и трубка - стальные и шлифованные с Ra=1.25, а место касания представляет собой - линию. Да и проскальзывание только в месте ограничения - хода. Сильфонные и пружинные муфты не применяю, а спрашиваю - "муфту делать?", говорят - "я  сам поставлю".
Соосность валов обеспечивается за счет пазов на кронштейне и высоты капролоновых втулок между кронштейном и узлом прижима
вала. Тонкости при установке ШД, объясняю по Skype. (не люблю много писать ) По поводу использования демпферных муфт и не только (То И. Набока ) - согласен. С пром. редукторами ... - отдельная тема, которой еще - нет    

Сергей, видимо Вы действительно не совсем поняли о чём я))
О применяемых материалах я говорил исходя из указаний в ваших чертежах к изготовлению. Ну раз Вы говорите, что трубка и ось стальные, то это очень хорошо. Диаметр вала всё равно мал. О проскальзывании, я говорил в варианте использования шаговых двигателей а не в ручном режиме. Все что касается пункта "3)" относилось не к Вам, а к вашим клиентам астрофотографам. О вашем подходе к каждому клиенту знаю, сам им когда-то был и был доволен услугами, пока сам не стал железячником как Вы
Не воспринимайте меня как критика, я лишь хотел высказать свои мысли как колега а не конкурент

[Naboka Igor]

Я не знаю, что там получится с моторами, но для визуальной фокусировки без редукции, увеличение диаметра вала, это зло. А в жизни всякое бывает.
Т.е. путь снижения ударных пусков и демпфирующих муфт, как по мне, более правильный.

Подякували

1 :DAVID84