Друк

[Гість]

Ласкаво просимо, Гість. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся.
22 Листопада 2024, 21:15:16

1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди

Увійти

[Новини]

•    Новини
•      Астрономія
•      Астрозаходи
•    Життя клуба
•      Новини
•      Проекти
•      Заходи
•      Звіти про спостереження
•      Документи
•    Статті
•      Обладнання та телескопи
•      Спостереження
•      Астрофотографія
•      Астрософт
•      Астрономія в Україні
•      Астрономи шуткують
•      Інше
•     
•      Файловий архів

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

[Journeyman]

Спросил о компенсации, сказали, что станки сами все компенсируют, это заложено в программе выполнения конкретной детали. Нам, так не жить.

Ну от чего же? Давно так живём. Управляющая программа вроде Mach даёт возможность устранения люфтов на любом ЧПУ-станке, даже обычный трапецевидный винт с гайкой при избытке энтузиазма можно довести до "сотколовительного" состояния. На стороне ШВП, конечно, скорость, удобство обслуживания, замены и т.д. И да, все используемые решения, как и ПО, вполне "гаражно, колхозно, общедоступные".

[niknik]

Спросил о компенсации, сказали, что станки сами все компенсируют, это заложено в программе выполнения конкретной детали. Нам, так не жить.

Ну от чего же? Давно так живём. Управляющая программа вроде Mach даёт возможность устранения люфтов на любом ЧПУ-станке

Юра, не каждый кулибин может позволить себе "любой ЧПУ-станок".  Я отношусь к тем, которые иногда могут себе это позволить, а иногда предпочитаю точить сам, по тем, или иным причинам. А подавляющее количество астономов, в которых есть интерес строить самостоятельно, только мечтают о своем собственном, хотя бы, настольном токарном станке. Так, что далеко не все давно "так живут".
 
 

Подякували

1 :Вадим

[Edward]

Turcite B - износостойкий антифрикционний материал, которым покрывают(оклеивают) подвижные части металообрабатыващих станков использующих сплошные направляющие. В смазанном виде имеет один из самых низких коэффициентов трения и обеспечивает мимальный износ. В последние 20 лет широко используется в станках ЧПУ и во многих случаях работает лучше чем линейные шариковые направляющие (как по нагрузочной способности, по вибрациям, так и по износу. Сейчас наверно все "тулрумы" испольнуют этот материал в парах трения направляющих.
в совдепе по-моему до этого так и не дошли, могу ошибаться

[SIDEROCRATOR]

Turcite B - износостойкий антифрикционний материал, которым покрывают(оклеивают) подвижные части металообрабатыващих станков использующих сплошные направляющие. В смазанном виде имеет один из самых низких коэффициентов трения и обеспечивает мимальный износ. В последние 20 лет широко используется в станках ЧПУ и во многих случаях работает лучше чем линейные шариковые направляющие (как по нагрузочной способности, по вибрациям, так и по износу. Сейчас наверно все "тулрумы" испольнуют этот материал в парах трения направляющих.
в совдепе по-моему до этого так и не дошли, могу ошибаться

в совдепії тільки й того шо навчились загартовувати направляючі і все.

[Edward]

Turcite B - износостойкий антифрикционний материал, которым покрывают(оклеивают) подвижные части металообрабатыващих станков использующих сплошные направляющие. В смазанном виде имеет один из самых низких коэффициентов трения и обеспечивает мимальный износ. В последние 20 лет широко используется в станках ЧПУ и во многих случаях работает лучше чем линейные шариковые направляющие (как по нагрузочной способности, по вибрациям, так и по износу. Сейчас наверно все "тулрумы" испольнуют этот материал в парах трения направляющих.
в совдепе по-моему до этого так и не дошли, могу ошибаться

в совдепії тільки й того шо навчились загартовувати направляючі і все.

Тай то це велике досягненя було. У багатьох токарних i цього не було. Наприклад завод iм. Орджонiкiдзе випускав верстат 1К62 з сирими направляючими, просто труха якась була...

[Edward]

Калити почали десь на початку 60-х. В мене 1А616 середини 60-х, направляючi закаленi. То просто не на усiх заводах, ця технологiя була поставлена. Але все одно, станкобудування не стоiть на мiсцi, багато нових пiдходiв у конструюваннi та виготовленнi i не всi поганi 

[niknik]

 В середине 50-х начали, очень вяло, внедрять технологию закалки направляющих методом плазменного нагрева, т е газовыми горелками. Технология была абсолютно неуправляема и вела к массовому браку в результате очень больших и неисправимых поводок. Особенно сыпался брак на больших станках. Средние и малые получались более менее. Это дало возможность докумекать, что термообработка вешь ценная и ее нужно делать более технологичной. Поэтому, для нагрева начали применять нагрев токами высокой частоты. Пока разработали технологию термообработки, спроектировали установки ТВЧ для этих целей, потом их строили, для всего союза. Начали, конечно с оборонки, авиации, подводных лодок. Вот и получилось, что более менее массово начали термообрабатывать станины в середине 60-х. Школьные станки никто не термообрабатывал, ессно. Может есть некоторые экземпляры ТВ-4, с термообработанной станиной, они могли поставляться не только в школы, но и на заводы. На своем я их видел. ТВ-16, не калились никогда.

[SIDEROCRATOR]

В середине 50-х начали, очень вяло, внедрять технологию закалки направляющих методом плазменного нагрева, т е газовыми горелками. Технология была абсолютно неуправляема и вела к массовому браку в результате очень больших и неисправимых поводок. Особенно сыпался брак на больших станках. Средние и малые получались более менее. Это дало возможность докумекать, что термообработка вешь ценная и ее нужно делать более технологичной. Поэтому, для нагрева начали применять нагрев токами высокой частоты. Пока разработали технологию термообработки, спроектировали установки ТВЧ для этих целей, потом их строили, для всего союза. Начали, конечно с оборонки, авиации, подводных лодок. Вот и получилось, что более менее массово начали термообрабатывать станины в середине 60-х. Школьные станки никто не термообрабатывал, ессно. Может есть некоторые экземпляры ТВ-4, с термообработанной станиной, они могли поставляться не только в школы, но и на заводы. На своем я их видел. ТВ-16, не калились никогда.

наш трудовик в школі колись калив станини тв 16 паяльною лампою,
працюють досі, та й виробка відносно невелика.

[Edward]

  молодець трудовик 
Але робиться це так: спочатку калиться потiм остаточно шлiфуеться у "розмiр" бо при справжньому гартуваннi станiну трохи веде (коробить). На фото внизу зображено процес полум'яного гартування направлячих токарного верстата(з великою подачою газу та повiтря (що дещо "вiдбiлюе" поверхневый шар чугуна). На фото нижче зображена чистова шлiфовка направляючих на плоскошлiфувальному верстатi ("томсон") Цi фото я запозичив з каталогу вiдомоi верстатобудiвноi фiрми Монарх, 1953 рiк.
довбаний телефон не проверта фото, поверну вже вдома, "низ"  праворуч

[SIDEROCRATOR]

молодець трудовик 
Але робиться це так: спочатку калиться потiм остаточно шлiфуеться у "розмiр" бо при справжньому гартуваннi станiну трохи веде(коробить). На фото внизу зображено процес полум'яного гартування направлячих токарного верстата(з великою подачою газу та повiтря(що дещо "вiдбiлюе поверхневый шар чугуна). На фото нижче зображена чистова шлiфовка направляючих на плоскошлiфувальному верстатi ("томсон") Цi фото я запозичив з каталогу вiдомоi верстатобудiвноi фiрми Монарх, 1953 рiк.
довбаний телефон не проверта фото, поверну вже вдома, "низ"  праворуч

то ж у цивіліованому світі так робили
а в совку найдоступнішою була паяльна лампа яка мала дику універсальність.
можна було і станину закалити і кабана обсмалити

[Edward]

молодець трудовик 
Але робиться це так: спочатку калиться потiм остаточно шлiфуеться у "розмiр" бо при справжньому гартуваннi станiну трохи веде(коробить). На фото внизу зображено процес полум'яного гартування направлячих токарного верстата(з великою подачою газу та повiтря(що дещо "вiдбiлюе поверхневый шар чугуна). На фото нижче зображена чистова шлiфовка направляючих на плоскошлiфувальному верстатi ("томсон") Цi фото я запозичив з каталогу вiдомоi верстатобудiвноi фiрми Монарх, 1953 рiк.
довбаний телефон не проверта фото, поверну вже вдома, "низ"  праворуч

то ж у цивіліованому світі так робили
а в совку найдоступнішою була паяльна лампа яка мала дику універсальність.
можна було і станину закалити і кабана обсмалити

не, просто треба було зняти штани i засмажити йому бейцi (паяльна лампа для цього спасувала б краще)

[Серега]

доречі, відео про шліфовку станин, та переваги над шабрінням, від відомого д.Максима

[Edward]

доречі, відео про шліфовку станин, та переваги над шабрінням, від відомого д.Максима

Макс великий звиздун! ("Нарештi настав цей час!"© ) Але робити любить i вмiе. Вiзьми почитай моi коменти у цьому вiдео.
Доречi, в нього верстат саме  з славетного заводу Орджонiкiдзе, той що Серго (шабриться льогко, заточеним з торця напилком, труха, трухою...можна було i не шлiфувати )

[ds40a]

у нас на роботі місяця два тому був діспут по цьому питанню - шліфувати або шабрити (ми механіку станків не  чіпаємо, а тільки єлектроніку тому в механіці ми аматори). Прийшли до висновку що шабріння дає сітку завдяки якій створюється змащена поверхня з дуже низьким тертям. Так що після шліфування на завадить шабером нанести таку сітку. Хоча не знаю скільки буде коштувати шліфовка сnола наприклад 3х4 м. У нас на заводі на прикінці 70х такий стіл розточного верстата три чоловіки з Новосібірську (іхній верстат) шабрили пів року і таки зробили "лялю" А щоб шліфонуть таку поверхню потрібний верстат в цех не притащиш, а стіл до верстата і звідти доставити не зіпсувавши нічого теж велика проблема. А вишабрити можна . Так що вибір шліфувати або шабрити залежить від багатьох факторів  (ІМХО)

Подякували

1 :Edward

[Edward]

А в мене у цеху, але наприкiнцi 80-x теж встановлювали великий горизонтальний розточний, але чешський (мабудь "Шкода" виготовила, точно не пам'ятаю, але вся оптика була "меоптiвська"). Спочатку залили фундамента, вiн "гуляв" десь мiсяця 4. Потiм вiдневiлювали установчi мiсця, приперли та виставили станок. Десь мiсяця два вiн стояв "садив" фундамента. Потiм трохи пiдправили установку. Пiсля цього зробили перевiрку з колiматором "уходи" при пересуваннi стола. Все було гут. Потiм пробнi проходи на корпусах верстатiв, та вимiри вже на деталях. Все було теж добре. В цьму мабудь i e рiзниця мiж верстатом зi "сходу" з верстатом з "заходу"... Там пiсля установки та розконсервацii напiльником нiчого вже обробляти не потрiбно

[Сєрж]

Коли ми з Єдіком шабрили станину,то це було так:
Ізнос станини іде від патрона до задньої бабки.Там,де ходить супорт.
Набагато більше прийшлося шаберить початок станини і робочу частину задньої бабки.Найгрубша робота була шабером а потім під супорт клали наждачку і тягали туди-сюди по всій станині.Це процес для технічних збочинців.
Контроль спочатку був на просвіт а потім притіром.

Це може зробити любий,хто розбирається у виготовленні оптики та має час та натхнення.

Набагато простіше сидіти десь мєнєджером,чим зробити щось руками.

[Yvk]

Доречi, в нього верстат саме  з славетного заводу Орджонiкiдзе, той що Серго (шабриться льогко, заточеним з торця напилком, труха, трухою...можна було i не шлiфувати )

Там у відосі є промір твердоміром. Тобто, воно може й труха, але мабуть шо тверда й напилка вистачить на пару шкрябків (особливо рандомного китаячого з єпіцентру). 

[Edward]

Доречi, в нього верстат саме  з славетного заводу Орджонiкiдзе, той що Серго (шабриться льогко, заточеним з торця напилком, труха, трухою...можна було i не шлiфувати )

Там у відосі є промір твердоміром. Тобто, воно може й труха, але мабуть шо тверда й напилка вистачить на пару шкрябків (особливо рандомного китаячого з єпіцентру). 

Тут я спираюся лише на свiй досвiд. Коли прийшов на завод мене поставили саме за 1к62 виробництва 1965 року (завод "Червоний пролетарiй", Мацква), поруч з моiм стояв такий самий, тiльки челябiнський (завод С. Орджонiкiдзе). Обом робили капiталку роки за 2-3 до мого приходу. Так ось через 2 роки (я вже з армii повернувся) йому знов робили ремонт. Коли спитав в мастака, що трапилось, вiн каже що верстат цей справжнiй "подарунок" i постiйно "сипеться", а станiна - сирий чавун невiдомого складу. Поряд з ним 1К62 з "ЧП" це справжнiй якiсний агрегат. Так, що якщо надумаете купляти "корову"(1К_орова_62) шукайте з Мацкви.

[Brahman]

В общем с Мишеной помощью немного таки запустил свого Мароканца)
Просто тестовые полёты...но всё ближе к цели)

Кому интересно подробнее посмотреть:
http://chipmaker.com.ua/index.php?/topic/224-%D0%B5%D1%89%D1%91-%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD-%D1%81%D0%B0%D0%BC%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B9-16%D1%8204%D0%B0/

Пока как то так) Биение вала около 2-х соток, патрона я так понимаю 7 соток...этож не много?

http://chipmaker.com.ua/applications/core/interface/file/attachment.php?id=118709
http://chipmaker.com.ua/applications/core/interface/file/attachment.php?id=118772
http://chipmaker.com.ua/applications/core/interface/file/attachment.php?id=118769

Подякували

1 :Edward

[Brahman]

Да пока на самом деле даже нечем затянуть заготовку в патроне, нет ключа нормального. Пока пытаюсь понять нормальное ли биение самог овала и патрона, бо как уже писал , не исключено что его и  за патрон поднимать могли. Заготовки ровной хорошей нету, попробую найти где-то фрезу и как будет ключь проверим шо там по патрону..ну и опятьже непонятно что там с натяжкй ремней, это всё я просто до кучи ещё складываю...

Масло поступает, там наверху индикатор и видно как масло бежит, хотя можно было масловоды эти и промыть сначала, но вроде течет все. но думаю не помешало бы побольше масла туда долить ибо слышно что маслостанция немного в холостую иногда качает...