Друк

[Гість]

Ласкаво просимо, Гість. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся.
27 Листопада 2024, 05:22:17

1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди

Увійти

[Новини]

•    Новини
•      Астрономія
•      Астрозаходи
•    Життя клуба
•      Новини
•      Проекти
•      Заходи
•      Звіти про спостереження
•      Документи
•    Статті
•      Обладнання та телескопи
•      Спостереження
•      Астрофотографія
•      Астрософт
•      Астрономія в Україні
•      Астрономи шуткують
•      Інше
•     
•      Файловий архів

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

[Chepurny]

Розміщуючи новини в даній темі, дотримуйтесь наступних рекомендацій:

1. Публікуйте новини, які ви вважаєте цікавими та актуальними для любителів астрономії.
2. Посилання на джерела новин – обов’язкове (якщо є можливість, вказуйте також оригінальні першоджерела новин). При цитуванні надавайте посилання на текст, звідки взята цитата.
3. Уникайте задовгого «копі-пасту». Проте, дозволяється «копі-паст» (повний або частковий) з іншого надійного ресурсу, якщо розміщений там текст являється вашим власним твором або перекладом.
4. Уникайте створення постів, що мають лише посилання на джерело, хоча б дуже стислий переказ суті новини своїми словами – обов’язковий.
5. Уникайте новин з «жовтої преси» та з сайтів загальних новин. Користуйтесь спеціалізованими ресурсами, які ви вважаєте надійними.
6. Уникайте невичитаних автоматизованих перекладів.

[SIDEROCRATOR]

Там написано трохи не так,мабуть. 12,4 мільярди років потрібно світлу.

виправив

[SIDEROCRATOR]

НАСА повністю відключила телескоп Кеплер

15 листопада співробітники місії Kepler відправили «мисливцеві за екзопланетами» останній набір команд, відключити функцію безпечного режиму, яка могла ненавмисно запустити системи телескопа, необхідні для передачі даних на Землю. Оскільки Kepler повільно обертається, постійно змінюючи орієнтацію, інженерам довелося ретельно розрахувати час відправки повідомлення.
Це був останній сеанс зв'язку з телескопом Kepler. Тепер він вважається офіційно відключеним. Цікаво, що ця подія збіглася з датою смерті знаменитого німецького астронома Йоганна Кеплера, в честь якого космічна обсерваторія отримала своє ім'я - він помер 388 років тому, 15 листопада 1630 р
В кінці 2017 року співробітники проекту повідомили, що запаси палива допоміжних бортових двигунів системи орієнтації добігають кінця і, згідно з розрахунками фахівців, протягом року обсерваторія повинна припинити роботу. Цей прогноз виявився вірним. Незважаючи на всі спроби «розтягнути» термін служби космічного апарату, з літа 2018 року він почав все частіше і частіше переходити в безпечний режим, а точність його наведення погіршилася. 15 жовтня Kepler передав на Землю дані, зібрані під час останньої спостережної кампанії. При спробі направити телескоп на нову ділянку неба він знову увійшов в безпечний режим через неможливість виконати маневр. В результаті інженери вирішили завершити його місію.
https://www.nasa.gov/feature/ames/kepler-space-telescope-bid-goodnight-with-final-set-of-commands

Подякували

1 :UKBB

[Квазар 3C 273]

Ви хоч самі читаєте те що тут публікуєте?

Назва стверджує, що знайдено!

А в самій статті тільки припускають, що таке може бути, без жодних доказів!
Просто поки ще немає доказів зворотнього то можна припускати що завгодно!

Але ж "знайдено" і "може бути" - це зовсім різні речі!

Не потрібно писати як ЗМІ  , не всі тут повні лохи!

В воді під поверхнею Марса виявлено кисень, якого достатньо для життя бактерій.

Концентрація кисню в солоній воді під поверхнею Марса може бути досить високою для того, щоб там могли існувати аеробні мікроорганізми. Через відсутність фотосинтезуючих організмів в марсіанській атмосфері дуже мало кисню: у невеликій кількості він утворюється в результаті розпаду CO2 під впливом сонячного світла. Тому вважається, що атмосфера Марса непридатна для існування на поверхні планети аеробного життя.

Вчені Каліфорнійського технологічного інституту вирішили з'ясувати, скільки кисню може бути розчинено в рідкій воді з дуже високим вмістом солей, яка, судячи з усього, є і сьогодні під поверхнею і, можливо, навіть на поверхні Марса.

«Ми показали, що в сучасних умовах на Марсі можуть існувати рідкі середовища з концентрацією розчиненого кисню від 2,5 мікромоля до 2 молей на кубічний метр, причому в полярних регіонах через дію більш низьких температур концентрації особливо високі ... Навіть з урахуванням похибок наші дані показують, що у поверхні Марса можуть бути середовища з достатньою кількістю кисню для дихання аеробних мікробів», - заявляють вчені.
Кліматична модель Марса також дозволила вченим оцінити можливий вміст кисню в солоних розчинах за останні 20 мільйонів років. Автори статті пишуть, що з цих 20 мільйонів в останні п'ять мільйонів умови для досить високих концентрацій кисню в воді на Марсі були особливо вигідними (до цього оціночна концентрація в середньому виходила в 200 разів меншою, ніж у нинішніх умовах). Автори статті, зокрема, вважають, що їх висновки можуть допомогти пояснити походження оксидів в породах на Марсі, знайдених марсоходами. Крім того, за їхніми розрахунками, якщо недавно знайдене підлідне озеро на Марсі (за умови, що це дійсно озеро) колись взаємодіяло з атмосферою, концентрація кисню в воді там також може бути досить високою для існування життя.

https://www.nature.com/articles/s41561-018-0243-0

Подякували

1 :slava3500

[SIDEROCRATOR]

We find that modern Mars can support liquid environments with dissolved O2 values ranging from ~2.5 × 10−6 mol m−3 to 2 mol m−3 across the planet, with particularly high concentrations in polar regions because of lower temperatures at higher latitudes promoting O2 entry into brines.

ну а дані про молярний вміст кисню вони ж взяли  не з потолка?
ну і наявність оксидів хіба не доказ?

Подякували

1 :UKBB

[slava3500]

Большой ударный кратер под ледником Гайавата на северо-западе Гренландии

Ученые Университета Канзаса обнаружили гигантский ударный кратер на северо-западе Гренландии, который образовался при падении астероида шириной один километр. Диаметр астроблемы, которая залегает на километровой глубине под толщей ледника Гайавата (Hiawatha), составляет 31 километр. Импактное образование было обнаружено при изучении поверхности под Гренландским ледяным щитом с помощью радиолокационного зондирования с самолета в 2016 году.
Эта впадина имеет повышенный обод, который пересекает притоки подледниковых каналов и приглушенный центральный подъем, который, как представляется, активно размывается. Геохимический анализ этого осадка указывает на то, что ударный элемент представлял собой фракционированный железный астероид, ширина которого должна была превышать километр для образования идентифицированного кратера. Радиостратиграфия льда в кратере показывает, что голоценовый лед непрерывен и сообразен, но все более глубокие и старые льды, по-видимому, богаты мусором или сильно нарушены. Возраст этого ударного кратера в настоящее время неизвестен, но из наших геологических и геофизических данных мы делаем вывод, что он вряд ли предшествует Плейстоценовому началу Гренландского ледового щита.Используя данные, собранные в период с 1997 по 2014 год программой НАСА по арктической региональной оценке климата и эксплуатации IceBridge (3), в сочетании с 1600 км новых бортовых радиолокационных данных, собранных в мае 2016 года (дополнительные материалы и методы), мы выявили большую круговую депрессию в топографии ложи Гренландского ледового щита. 1). Эта структура покрыта до 930м льда но имеет ясное круговое поверхностное выражение. Приподнятый обод в рельефе русла охватывает относительно плоское углубление диаметром 31,1 ± 0,3 км и глубиной от края до пола 320 ± 70 м. В центре сооружения русло поднято на высоту до 50 м над окружающим рельефом, с пятью радиолокационными пиками, образующими центральный подъем шириной до 8 км. Общая структура имеет коэффициент глубин-к-диаметра 0.010 ± 0.002 и немножко несимметрична, с более нежным наклоном к юго-западу и максимальной глубиной в юго-востоке структуры. Два извилистых подледниковых канала, глубиной до ~500 м и шириной ~5 км, пересекают юго-восточный фланг круговой структуры. Перед входом в сооружение Северный канал сливается с Южным каналом, а затем при входе в основную впадину разливается по большому пролому в ободе сооружения. Эти каналы не имеют узнаваемого топографического выражения внутри структуры. На нисходящей стороне структуры есть второе меньшее нарушение в северо-западной части обода структуры. Лед течет через это второе нарушение формы языковидной формы конца ледника Гайавата. Нынешняя окраина ледникового щита лежит на расстоянии ~1 км от Северо-Западного края, и это сама круговая впадина, которая содержит полукруглую ледяную долю, которая простирается явно за пределы более прямой границы ледового щита дальше на юго-запад.

Более подробно можно посмотреть в источнике http://advances.sciencemag.org/content/4/11/eaar8173

Подякували

1 :UKBB

[Квазар 3C 273]

We find that modern Mars can support liquid environments with dissolved O2 values ranging from ~2.5 × 10−6 mol m−3 to 2 mol m−3 across the planet, with particularly high concentrations in polar regions because of lower temperatures at higher latitudes promoting O2 entry into brines.

ну а дані про молярний вміст кисню вони ж взяли  не з потолка?

Та невже? Вони ж його взяли не з Марса, а з пробірок в своїй лабораторії! Аналогічні висновки можна робити і для планет біля інших зірок!   
А хіба це не перекладається як "ми знаходимо, що Марс може підтримувати..."? 

ну і наявність оксидів хіба не доказ?

А розсипаний річковий пісок на підлозі моєї квартири хіба не доказ того, що в квартирі тисячу років протікала річка, яка його утворила, але на момент коли я заселився вона вже пересохла? 

[SP]

ну і наявність оксидів хіба не доказ?

Доказательство чего? Подавляющее большинство оксидов образуется "геологическим путём", а некоторые даже "астрофизическим". А чтобы доказать биологическое происхождение оксида, надо найти доказательства существования соответствующего микроорганизма, сам оксид- не доказательство.

Подякували

1 :Чебуратор

[Yvk]

Если посмотреть оригинальную статью, то там в первую очередь выдвигается предположение (не с потолка и не из фантазийных снов с чудовищами, а на основе других имеющихся исследований), мол если бы на Марсе таки существовали рассолы _{(brine, концентрированный раствор солей)}, то тогда... И далее идут результаты моделирования поведения подобных рассолов в марсианских условиях и заключение, что они вполне могут оставаться долго жидкими и в них вполне могло бы быть вот столько кислорода. И вывод, что мол если вдруг кто занимается исследованиями на предмет пригодности Марса для какой-то жизни, то вот вам еще поле непаханное с кислородом в жидких концентрированных растворах солей. На Земле бактерии в подобных растворах вроде как выживают, может и там смогли бы?
И заодно, чтоб два раза не вставать, там кто-то оксиды странные находил? Вот вам возможный (не с потолка, а вполне обоснованный) вариант их образования - в растворе с достаточным присутствием кислорода.

TLDR:
- Нашли ли воду с кислородом на Марсе?
- Нет.
- Может ли там вообще быть вода с кислородом?
- Найдется жидкая - местами должон быть и кислород в ей (если повар нам не врет).
- Была и есть ли жисть на Марсе?
- Хз. Пока ничего не видать. Но мы работаем над этим.

ЗЫ
Источники:
sci-hub
phys.org/news/2018-10-mars-oxygen-life.html

Подякували

2 :Chepurny, Чебуратор

[slava3500]

Анизотропные ветры в двойной звезде типа Вольфа-Райе идентифицируют потенциального предшественника гамма-всплеска

Массивные эволюционировавшие звезды Вольфа-Райе иногда встречаются в двойных системах, в которых пылевые шлейфы образуются в результате столкновения звездных ветров. Здесь мы сообщаем о наблюдениях ранее неоткрытой системы Вольфа-Райе, 2XMM J160050.7-514245, со спектроскопически определенной скоростью ветра ~3400 км / с. В инфракрасном диапазоне, в системе прослеживается ~ 12 " спиральный шлейф пыли. Поскольку пыль и газ кажутся ровными, эти наблюдения не согласуются с существующими моделями динамики таких систем столкновения. Предполагается, что это противоречие может быть разрешено, если система способна запускать чрезвычайно анизотропные ветры. Известно, что почти критическое вращение звезд приводит к таким ветрам, предполагая, что эта система Вольфа–Райе может быть Галактической системой-прародителем для длительных гамма-всплесков.

Более подробно можно посмотреть в источнике https://www.nature.com/articles/s41550-018-0617-7

P.S. В других непроверенных источниках сообщается : "Потенциально небезопасная для нас звезда из созвездия Наугольника находится всего в 8 тысячах световых лет от нас и на грани опасного гамма-всплеска".

[SIDEROCRATOR]

Астрономи зафіксували аномальний вибух наднової зорі.
Випромінювання об'єкта є незвичайним для подібних зірок.

Вчені зафіксували різкий сплеск випромінювання в перші дні після вибуху наднової зірки ASASSN-18bt. Така "поведінка" наднової є аномальною і залишається загадкою.
Найчастіше після вибуху білого карлика в ньому починають знову протікати термоядерні процеси. Це стає можливим, коли зірка "поповнюється" речовиною. Необхідну її кількість вибухнувша наднова може отримати, поглинувши частину речовини "зірки-компаньйона", або коли повністю зливається з іншим білим карликом.
Але у випадку з ASASSN-18bt астрономи не виявили поруч жодного досить масивного тіла, яке могло б "віддати" свою речовину. Вчені припускають, що така поведінка наднової пов'язана з унікальним розподілом радіоактивних ізотопів в речовині загиблого білого карлика.
https://arxiv.org/pdf/1811.09635.pdf
https://carnegiescience.edu/news/newly-discovered-supernova-complicates-origin-story-theories

[angelsky]

Команда астрономов обнаружила самый далекий объект из всех, когда-либо наблюдавшихся в Солнечной системе — астероид 2018 VG18 был обнаружен на расстоянии, более чем в 120 раз превышающем дистанцию от Солнца до Земли.
https://carnegiescience.edu/news/discovered-most-distant-solar-system-object-ever-observed
https://www.minorplanetcenter.net/mpec/K18/K18Y14.html

Подякували

4 :SIDEROCRATOR, SWN, Квазар 3C 273, Чебуратор

[Chepurny]

Сьогодні на відстані 0.02 а.о. від Землі пролітає відносно великий астероїд 2003 SD220 (довжина не менше 1.5 км). 
"Радіознімки" нижче отримані декілька днів назад трьма радіотелескопами:
They were obtained Dec. 15-17 by coordinating the observations with NASA's 230-foot (70-meter) antenna at the Goldstone Deep Space Communications Complex in California, the National Science Foundation's 330-foot (100-meter) Green Bank Telescope in West Virginia and the Arecibo Observatory's 1,000-foot (305-meter) antenna in Puerto Rico.

https://www.jpl.nasa.gov/news/news.php?feature=7312
https://www.nasa.gov/image-feature/jpl/holiday-asteroid-flyby

Детальніше про цей цікавий астероїд
https://en.wikipedia.org/wiki/(163899)_2003_SD220
https://ru.wikipedia.org/wiki/(163899)_2003_SD220

[angelsky]

Хаббл создал самое большое в истории панорамное изображение галактики  М 33
https://www.spacetelescope.org/images/heic1901a/zoomable/?fbclid=IwAR3VWvg9Wz7NlcQf5kLJdngNjWUATjRscG_zTj8a6W_JXkCYEgSUmHd1Lm0

Подякували

4 :Jacques, SIDEROCRATOR, ds40a, Chepurny

[SIDEROCRATOR]

 ALMA виявлено викривлений протопланетний диск
Команда японських астрономів скористалася ALMA, щоб вивчити протозірку IRAS 04368 + 2557 (L1527), розташовану на відстані 450 світлових років від Сонця. Ця система вкрай молода. Вік світила становить близько 100 тис. років. У нього немає зірок-компаньйонів і навколо нього ще не сформувалися планети.


При цьому, в газопиловому диску спостерігається явно виражена деформація. Дані ALMA говорять про те, що він, по суті, складається з двох частин, що обертаються в різних площинах. На відстані до 60 а.о. від протозірки відхилення газопилового диска від площини системи невелике і не перевищує 2 а.о. Потім воно зростає до 10 а.о. Таким чином, в нахилах двох частин диска є розбіжність приблизно в 3 - 5 °.
Існує кілька можливих пояснень його появи. За однією з них вся справа в нерівномірності акреції потоків газу і пилу. За іншою, викривлення внутрішньої частини диска може бути викликано впливом магнітного поля протозорі.

https://phys.org/news/2019-01-early-protostar-warped-disk.html

Подякували

2 :mpyat2, UKBB

[SIDEROCRATOR]

У астероїда 2016 AZ8 виявлено супутник.
7 січня астероїд 2016 AZ8 пройшов на відстані 0,0298 а. о. (4,45 млн км) від нашої планети. Це приблизно в 11,5 раз більше середнього радіусу місячної орбіти. За візитом космічного гостя стежив ряд обсерваторій, у тому числі радіотелескоп Аресібо, який виконав радарні спостереження об'єкта.

Аналіз даних, зібраних Аресібо, показав, що 2016 AZ8 має розмір близько 400 м і має приблизно сферичної формою. Цим він нагадує астероїди Рюгу (162173 Ryugu) і Бенну (101955 Bennu). Астрономів також чекала маленька несподіванка виявилося, що у цього небесного тіла є власний супутник.

Подвійні астероїди є досить поширеними об'єктами в Сонячній системі. За деякими оцінками, близько 2% від усіх малих тіл мають супутниками. На сьогоднішній день астрономи вже знайшли понад 340 подвійних і 14 потрійних астероїдів.
https://twitter.com/AreciboRadar

Подякували

7 :SWN, Astrotur, ds40a, mpyat2, Chepurny, UKBB, Квазар 3C 273

[slava3500]

В атмосфере Венеры обнаружены вихри планетарного масштаба
Это открытие стало одним из научных результатов, достигнутых зондом «Акацуки», запущенным в 2010 году и предназначенным специально для изучения венерианской атмосферы. Как выяснилось, в северном и южном полушариях планеты время от времени возникают гигантские атмосферные вихри, охватывающие полярные и частично умеренные широты.

В верхних слоях атмосферы висит плотная облачность, мешающая разглядеть все, что находится ниже. Поэтому основными инструментами «Акацуки» являются инфракрасные камеры, для которых облачность помехой не является.

При изучении строения атмосферы выяснилось, что значительные части северного и южного полушарий время от времени оказываются покрыты атмосферными вихрями вполне планетарных размеров, захватывающими почти по половине планеты. Суперциклоны бушуют на высотах порядка 30−60 километров. Для Венеры это невысоко — верхняя граница атмосферы здесь находится примерно в 350 км от поверхности планеты.


Венерианские вихри крупным планом
Структура вихрей в обоих полушариях симметрична, они распространяются до ≲75 град широты.
Полная версия https://www.nature.com/articles/s41467-018-07919-y

[slava3500]

Астрономы впервые зафиксировали рождение черной дыры или нейтронной звезды
Международная команда под руководством Северо-Западного университета приближается к пониманию загадочно яркого объекта, который этим летом вспыхнул в северном небе.
17 июня телескопы-Близнецы ATLAS survey на Гавайях обнаружили поразительно яркую аномалию в созвездии Геркулеса на расстоянии 200 миллионов световых лет. Названный AT2018cow или "корова", объект быстро вспыхнул, а затем исчез почти так же быстро.
Объединив несколько источников изображений, включая жесткие рентгеновские лучи и радиоволны, объединенная команда теперь предполагает, что телескопы зафиксировали тот момент, когда звезда сколлапсировала, чтобы сформировать компактный объект, такой как черная дыра или нейтронная звезда. Звездные остатки, приближаясь и кружась вокруг горизонта событий объекта, вызвали удивительно яркое свечение. Это редкое событие поможет астрономам лучше понять физику в игре в первые моменты создания черной дыры или нейтронной звезды. “Мы считаем, что "корова” - это образование нарастающей черной дыры или нейтронной звезды", - сказала Раффаэлла Маргутти из Северо-Западного университета, возглавлявшая исследование. “Мы знаем из теории, что черные дыры и нейтронные звезды образуются, когда звезда умирает, но мы никогда не видели их сразу после их рождения. Никогда.”

Raffaella Margutti

Работа, посвященная исследованию, была опубликована в журнале The Astrophysical Journal http://iopscience.iop.org/journal/0004-637X, а кратко о результатах сообщается в пресс-релизе на сайте Северо-Западного университетаhttps://news.northwestern.edu/stories/2019/01/birth-of-a-black-hole-or-neutron-star-captured-for-first-time/ .

Подякували

1 :serhio_67

[slava3500]

Разрушенная звезда помогла вычислить скорость вращения сверхмассивной черной дыры

Огромные приливные силы массивных черных дыр могут разрывать звезды, которые подходят слишком близко к ним. По мере того, как образующийся звездный мусор закручивается внутрь, он нагревается и испускает рентгеновские лучи вблизи черной дыры. Здесь мы сообщаем об обнаружении исключительно стабильной 131-секундной квазипериодичности рентгеновского излучения черной дыры после того, как она разрушила звезду. Использование массы черной дыры, указанной в соотношениях масштабирования галактик-хозяев, означает, что  эта периодичность исходит из очень близкого к горизонту событий черной дыры и  Черная дыра быстро вращается. Наши результаты показывают, что другие события разрушения с аналогичными высокочувствительными наблюдениями, вероятно, также демонстрируют квазипериодичности, которые кодируют информацию о фундаментальных свойствах их черных дыр.
Скорость вращения черной дыры до сих пор с большим трудом поддавалась измерениям. Ранее ученым удалось определить скорости вращения некоторых черных дыр Млечного пути, относящихся к классу черных дыр звездной массы (от 5 до 20 солнечных), с помощью наблюдения регулярных изменений их рентгеновского излучения. Для сверхмассивных же черных дыр наблюдения ограничивались несколькими циклами изменений, что не позволяло четко вывести значения скорости вращения.
Источники: https://arxiv.org/abs/1810.10713
https://www.nature.com/articles/nature25029

[SIDEROCRATOR]

Силами волонтерів знайдено екзопланету в сприятливій зоні для життя .
У 2017 р космічний телескоп Kepler виконав серію спостережень зоряної системи K2-288, розташованої на відстані 226 світлових років у сузір'ї Тельця. Вона складається з пари червоних карликів, віддалених приблизно на 55 а. е.. Більший компонент системи важить вдвічі менше Сонця. Маса другого світила становить приблизно одну третину маси Сонця.

В ході аналізу отриманих даних астрономи знайшли ознаки періодичних змін блиску меншого компонента системи. Вони відповідали транзиту планетоподобного супутника з періодом обертання в 31,3 дні. Об'єкт отримав позначення K2-288Bb. Але справа в тому, що Kepler зміг побачити лише два його транзити, а згідно з існуючими правилами, щоб заявити про знахідку екзопланетного кандидата, потрібні дані як мінімум про три таких події.
Рішення проблеми крилося в особливостях ранніх версій програмного забезпечення, що використовувався для аналізу даних обсерваторії Kepler. Воно не враховувало перші кілька днів спостережень, в яких і «ховався» відсутній транзит K2-288Bb.

Повторно оброблені дані, в тому числі що включали і спостереження системи K2-288, були викладені у відкритому доступі на сайті Exoplanet Explorers.

І тут група ентузіастів виявила сліди третього транзиту K2-288Bb. Повідомлення про це привернуло увагу команди американських астрономів. Після повторного вивчення результатів місії Kepler, а також аналізу даних, зібраних телескопами Spitzer, Gaia і обсерваторією Keck на Гавайських островах, дослідники підтвердили факт існування екзопланети.

K2-288Bb виявилася дуже цікавим обєктом. Її діаметр в 1,9 рази перевищує діаметр Землі. Екзопланети подібних розмірів зустрічаються вкрай рідко. Астрономи навіть ввели термін «розрив Фултона» для позначення нестачі об'єктів, діаметр яких в 1,5-2 рази перевищує земний. Вважається, що він позначає кордон між великими кам'янистими тілами (т.зв. «Суперземлями») і малими газовими гігантами (т.зв. «міні-Нептун»).
Також варто відзначити, що орбіта K2-288Bb пролягає в зоні сприятливій для життя. Це означає, що планета отримує достатню кількість тепла, щоб на її поверхні (або поверхні її супутників) могла існувати рідка вода .
https://www.jpl.nasa.gov/news/news.php?feature=7313

Подякували

2 :Квазар 3C 273, mpyat2

[SIDEROCRATOR]

В подвійній зоряній системі вперше виявлено циркумбінарний протопланетний диск в полярній конфігурації

Нове дослідження під керівництвом астрономів з Університету Уорвіка знайшло перший підтверджений приклад системи з подвійними зорями, яка перевернула протопланетний диск у позицію, що пересікає орбітальну площину цих зірок. Міжнародна команда астрономів використовувала (ALMA), щоб отримати зображення з високою роздільною здатністю диска з розміром пояса астероїдів.
Загальна система представляє незвичний вигляд густого обруча газу і пилу, що крутиться під прямим кутом до бінарної орбіти зірки . До цих пір ця модель існувала лише в думках теоретиків, але спостереження ALMA доводить, що полярні диски такого типу існують і можуть бути навіть досить поширеними.

Подібні диски, багаті газом і пилом, спостерігаються навколо майже всіх молодих зірок , і  принаймні третина з тих, що обертаються навколо одинарних зірок, утворюють планети . Вчені дивувались чи може подібна річ бути можливою? Закон динаміки означає, що так звана полярна невідповідність повинна бути можливою, але до цих пір вчені не мали жодних доказів зміщених дисків, у яких ці планети могли б утворитися.
Астрономи використовували ALMA для визначення орієнтації газового кільця і пилу в системі. Орбіта бінарної була раніше вже добре вивчена. Об'єднуючи цю інформацію, вони змогли встановити, що пилове кільце відповідає ідеально полярній орбіті. Це означає, що коли зоряні орбіти обертаються один на одного в одній площині, як два коні, що обертаються на каруселі, диск оточує ці зірки під прямим кутом до їх орбіт, як гігантське колесо огляду з каруселлю в центрі.

Якщо б на внутрішньому краю пилового кільця існувала планета або планетоїд, саме кільце було б видно з поверхні як широка смуга, що піднімається майже перпендикулярно від горизонту.  Сезони на планетах в таких системах також були б різними. На Землі вони змінюються протягом року, коли ми рухаємося навколо Сонця. Полярна кругова планета мала б сезони, які також змінюються, оскільки різні широти отримують більше або менше освітлення по всій бінарній орбіті.

https://phys.org/news/2019-01-star-flips-planet-forming-disk-pole.html
https://www.nature.com/articles/s41550-018-0667-x

Подякували

1 :Квазар 3C 273