Тема: Роздуми про розвиток астрономічного софту та споріднені речі (Прочитано 514 раз)

Олег Малий · « : 13 Березня 2019, 16:54:30 »

Всім привіт,
у 2000 році я почав активно використовувати побутовий комп'ютер із ОС Windows. Звісно, що що я, як кожен комп'ютеризований аматор астрономії, почав цікавитись астрософтом. У 2003 році розпочав активне листування із Патріком Шевальє щодо перекладів тоді ще дуже "сирої" третьої версії Картесу, котру Патрік запланував, як багатоплатформову.

У кінці 2008 року перейшов на Лінукс: відтоді Ubuntu стала моєю домашньою та робочою ОС.
Очевидно, що мене зацікавила тема астрософту для Лінукс, розвиток якого я теж почав відстежувати.
Також розпочав листування із купою програмістів астрософту для Лінус.

В один із днів мене зацікавила тема спеціалізованого диску із вже становленим астрософтом. Кілька хвилин пошуків дали мені інформаціє про вже застарілі збірки і про тоді новий Distro Astro, з автором якого я встановив контакт через FB, після чого підкинув йому інформацію про астрософт, котрий НЕ був у першій версії збірки.

Через рік-півтора, із підтримкою Distro Astro виникли проблеми через власне життєві негаразди автора збірки.
Тоді я вирішив, що ... та годі вже відкладувати у "довгу скриню" ідею створення власної збірки Ubuntu Astronomy!
Ото сів за комп'ютер, понавстановлював десь 60+ астрономічних програм, створив *.iso системи, а потів виклав для завантажень.

Мабуть зрозуміло, що деякі американські аматори астрономії почали цікавитись цим проектом.
Також я написав про це на найголовнішому форумі користувачів Ubuntu.
Хочете цирк?...
Десь через рік "із копійками", мені прийшло повіломлення від модераторів цього форуму, що я не маю права використовувати слово Ubuntu без офіційного дозволу компанії Canonical.
Я вибачився за це і попросив ємейл персони, котра може допомогти мені у вирішенні цього.
Ой... через три тижні листування із представниками Canonical, я вибачився перед ними за те, що більше року використовував їх слово без їх офіційного дозволу. А потім повідомив, що не бачу ніякого смислу так довго чеакати на їх рішення, оскільки мені набагато простіше змінити назву проекту, а тому пршу скасувати мій запит.
Представник компанії відповів, що нема проблем

10 червня 2019 року будетретя річниця проекту Astronomy Linux, котрий я наразі підтримую разом із іншими.
Прект має власний репозиторій, а котрий організував Патрік Шевальє. Також проект має сайт на сервері Патріка.

Тепер підходимо то традіційних "мужскіх рєлігіозних воєн" та тему Windows vs Linux.
Хто з них переможе?
З одного боку, оскільки переважна більшість мають вдома комп'ютери із ОС Windows, то серед аматорів астрономії також ця система більше поширена.
З іншого боку, НТП на те й прогрес, щоб виникали нові технологічні рішення на тлі використання "традиційних".

Нещодавно мав бесіду із одним програмістом, котрий працює у напрямі використання "хмарних" та програмних технологій для аматорської астрономії.

Він пише, що наразі треба звертати увагу на поєднання мобільних рішень (смартфони, планшети, ...) вкупі із одноплатними мінікомп'ютерами, потужності котрих постійно зростають.

Отже, традиційна війна та тему Windows vs Linux переходить у розряд розваг поколінь дідів та прадідів 2020-х років.

Сучасні технологічні рішення для астрофото поєднюють у собі деякий одноплатний мінікомп'ютер разом із софтом на Android та для айфонів.
Оскільки кількість андроїдних девайсів в рази перевищує кількість шанувальників айфонів, то астрософт для перших доволі активно розвивається.

Очивидно, що для астрофото є дорогі і дешеві рішення.
Наприклад, спеціалізований девайс "EAGLE3, control unit for telescopes and astrophotography" коштує приблизно 995 євро.

Китайський "брусок" AstroBar computer коштує приблизно 400 $.

Більш електротехнічно простий китайський девайс ZWO ASIair на основі мабуть клону Raspberry PI3 коштує приблизно 180 $.

Також є подібний девайс StellarMate, котрий можна придбати у вигляді ОС за 49$.

А якщо хтось хоче випробувати щось подібне безкоштовне, то прошу розглянути Astroberry Server.

Також на стадії активного розвитку іще одне цікаве програмне рішення теж на основі Linux.
Я про нього напишу докладніше після того, коли розробники самі про це повідомлять.
Можу повідомити, що воно теж буде вільним для завантажень та використання.
Ця штука, як сервер, може бути встановлена на Raspberry PI, а доступ буде через переглядач Інтернетну із-будь якого комп'ютера, смартфону, планшету та ін.

Додатково хочу зауважити про розвиток INDIGO нового стандарту для керування астрозалізом та ін.:
INDIGO is a system of standards and frameworks for multiplatform and distributed astronomy software development designed to scale with your needs.

Питання будуть?...

Олег Малий

Перший мобільний телефон важив приблизно 40 кг, а сучасні мають вагу 75-100 грамів.
Розвиток мобільних телефонів може дати деяку уяву про розвиток пристроїв для проведення автоматизованих астрофото сесій.

Наразі потужностей існуючих однаплатних мінікомп'ютерів вже достатньо для того, щоб створювати монтування типу МФУ (все в одному).
Тобто: під'єднав астрозалізо, ввікнув живлення монтування, запустив програму на смартфоні - і справа пішла.

З часом астрозалізо матиме щось схоже на Wi-Fi підключення, що дасть можливість НЕ використовувати з'єднювальні сигнальні кабелі.

Новини:

Автор Тема: Роздуми про розвиток астрономічного софту та споріднені речі (Прочитано 514 раз)

Олег Малий

Роздуми про розвиток астрономічного софту та споріднені речі

Олег Малий

Re: Роздуми про розвиток астрономічного софту та споріднені речі