Тема: Журнал спостережень у 6" і 10" рефлектор (Прочитано 3860 раз)

Андрій1939 · « : 13 Листопада 2022, 21:40:56 »

Всім вітання!
Вирішив створити вже свою четверту тему про спостереження в рефлектор Ньютона з апертурою 153 мм та фокусом 1200мм. Тепер буду вести журнал своїх спостережень саме в цій гілці і доповнювати її коментарями, а не створювати нові теми.

Спостереження відбулось сьогодні - 13 листопада 2022 року.
Місце проведення спостереження — село на 30 км південніше міста Кривий Ріг.
Час проведення спостереження — 18:00 — 19:30.
Стан неба задовільний, висока вологість повітря, низька прозорість, Молочний шлях не проглядається до горизонту.
Інструментом для спостережень був бінокль Sigeta Monter 8x42, SW DOB 6", окуляри: GSO 30мм SuperView 2", 31mm Hyperion Aspheric 2", Meade 14mm Series 5000 UWA 1.25" лінза барлоу 2х GSO .

Цілі спостереження — Юпітер, до сходу Місяця - Мала гантель М76 і М74 галактика в Рибах.

1) Розпочав свій вечір споглядання неба із Юпітера. Дуже цікавило, як працюватиме лінза барлоу та Meade 14mm Series 5000 UWA. Загалом, мені сподобалось велике поле зору цієї зв'язки, однак при збільшенні в 171 крат Юпітер виглядав дуже бідно. Погода не дозволила попрацювати із такою кратністю. По планеті впевнено нарахував 3 пояси та тінь супутника (в Stellarium з'ясував, що це була тінь Європи). Потім я спостерігав за газовим гігантом в окуляр 14 mm без лінзи барлоу при кратності 85. Це було ідеальне збільшення в цей вечір. Я провів тінь супутника до краю диску Юпітера та зміг розгледіти 4 пояс. Планета залишила хороші враження, як і новий ширококутний окуляр, з яким легше стало відслідковувати об’єкти;

2) Наступними цілями я обрав М31 зі супутниками та М33. Розпочав із біноклю. Дані об’єкти виглядали бідніше, ніж при попередніх спостереженнях, якість неба внесла свої корективи.

В 2” окуляри М33 була тьмяною, в 14 мм окуляр взагалі — малопомітною. Жодних деталей в галактиці на цій сесії візуальних спостережень я не виділив.

Галактика Андромеди виглядала цікавіше. Окуляр 31mm Hyperion Aspheric 2" показує темніший фон неба, ніж GSO 30мм SuperView 2" при майже однаковому полі. Також зірки з цим окуляром залишаються гострими крапками до самого краю поля зору. Саме завдяки цьому девайсу я контрастно роздивився М31, М32 та М110. В М31 боковим зором бачив натяки на пиловий рукав.
В окуляр GSO 30мм SuperView 2" Андромеда лишалась лише овалом із яскравим ядром. М32 виглядала дуже блідо і її не було видно прямим зором;

3) Адаптувавшись до темноти, я вирішив вполювати галактику М74. Спіральну галактику в сузір’ї Риб, яка є одним із найтяжчих об’єктів для спостережень в каталозі Месьє. Цього разу удача мені посміхалась і я досяг своєї мети із першої спроби. Я знайшов у шукач зірку η Риб, потім навів телескоп лівіше і трішки нижче. В полі зору була дана тьмяна галактика.

Станом на 13.11.2022 це найтьмяніший об’єкт, який я цілеспрямовано вполював. Виглядав він дуже бідно, я бачив прямим зором лиш натяки на ядро. Боковий зір деталей не додав. Можна сказати, що даний об’єкт я бачив майже на межі можливостей стану неба та телескопа.
І мені в цьому допоміг новий у колекції окуляр - 31mm Hyperion Aspheric 2". Пізніше я замінив його на GSO 30мм SuperView 2" і галактика М74 була ще біднішою. Закрались думки, що методом сканування, даний об’єкт, я би не знайшов.
4) 50% плану виконано і я перейшов до пошуків М76 Мала гантель. Спочатку я милувався величним ХіАш Персея, потів збудував уявну лінію від даного скупчення до галактики Андромеди і пішов по цій прямій. Персей був ще далеко від зеніту, тому монтування добсона працювало чудово. Далі я використав підказку нашого колеги tlgleonid віднайшов зорю Фі Персея, навколо неї знайшов червону зірочку HD10498 і в цій зоні неба побачив тьмяну туманну зірочку. Змінивши пошуковий окуляр на 14мм, я розгледів дану планетарну туманність. Вона виглядала набагато цікавіше за М74, дуже компактна, боковим зором бачив натяк на деталі.
Планетарна туманність була схожа на метелика чи пісочний годинник. Я отримав задоволення від її споглядання. Навіть при поганому небі, туманність подарувала мені заряд позитивних емоцій та хороший настрій. Планую провести в майбутньому ще детальніше спостереження при відмінному небі.

Наприкінці спостережень вже по стандартному встановив окуляр GSO. З цим окуляром дану туманність я би не віднайшов. Надто вона зливається із фоном неба;

5) План дуже оперативно виконано на 100%. Тому я встигав провести літо і відсканувати Літній трикутник. При такій конфігурації сузір’їв, я не можу точно наводитись на М27 Гантель, однак раз я бачив її “молодшу сестру”, не знайти дану планетарну туманність було би злочином) Я сканував молочний шлях повільно та уважно. Віднайшов М27 Гантель, М57 Кільце, зоряне скупчення М71. Насолодився розсипами зірок, астеризмом "Вішалка". Також біля Лебедя я віднайшов дуже гарний та щільний “зоряний вулик”. Він нагадував мені кулясте скупчення М71 по щільності. Можу припустити, що то було NGC 6811, оскільки телескоп був наведений на область, правіше від зірки Rukh (Delta Лебедя).

М57 Кільце я знайшов раніше за Гантель. Туманність виглядала чудово, однак спостерігав я за нею лише через пошуковий окуляр, в 14 мм не встиг.

А от М27 Гантель цього разу виглядала жахливо, не була схожа сама на себе. Виявилось, що небо почав затягувати туман. Я щиро радий, що задокументував дану туманність і продивився дві Гантелі за раз.

6) О 19:20 я пройшовся по Гіадам і Плеядам біноклем, вид уже був поганим, всі оптичні поверхні покрились водою. На цьому я завершив спостереження.

Висновки: сьогодні я зробив для себе особистий висновок, що астрофоруми та колеги аматори не обманюють) дійсно, окуляри мають прямий вплив на ефективність спостережень. Я знаю, що мій новий пошуковий окуляр 31mm Hyperion Aspheric 2" це не найкраща модель, особливо для світосильних телескопів, однак плюси такої покупки я вже відчув, ще й ціна окуляру, яку мені запропонували, була дуже хороша (набагато дешевше за Cloudy або Ali). Саме переваги цього окуляру дали мені можливість вполювати такі слабкі об’єкти каталогу Месьє, як М74 та М76.

Також хочу наисати, що після придбання GSO 30мм SuperView 2" я відчув Вау ефект. Даний окуляр просто “знищив” мої стандартні кельнери і витіснив їх повністю. Однак заміна цього окуляру вже не викликала такого шквалу емоцій, хоча переваги новинки доволі помітні: тьмяніший фон неба та гострі зірки по всьому полю зору. Напрошується суб’єктивний висновок, що GSO 30мм SuperView 2" при всіх його недоліках є хорошою заміною для стандартних окулярів. Даний девайс 3 роки дарував мені лише позитивні емоції, однак при наступних спостереженнях, я вже не буду його використовувати.

SIDEROCRATOR

Cyдячи зі звіту то навіть посередній сінкх не завадив спостереженням

Андрій1939

Цитата: SIDEROCRATOR від 14 Листопада 2022, 11:27:01

Cyдячи зі звіту то навіть посередній сінкх не завадив спостереженням

думаю, що вирішальне значення грав фактор відсутності засвітки в моєму селі та населених пунктах навколо. Режим економії та світломаскування діє

Андрій1939

Спостереження відбулось - 14 листопада 2022 року.
Місце проведення спостереження — село на 30 км південніше міста Кривий Ріг.
Час проведення спостереження — 18:00 — 20:30.
Стан неба відмінний, висока прозорість, на північній частині неба помітна легка засвітка, Чумацький шлях проглядається до горизонту.
Інструментом для спостережень був SW DOB 6", окуляри: 31mm Hyperion Aspheric 2", Meade 14mm Series 5000 UWA 1.25", Celestron 9mm UW66.

Вирішив помилуватись чистим небом, поспостерігати об'єкти каталогу Месьє та планети.

1) Розпочав спостереження з Юпітера. Встановив, що якість неба дуже висока, при 85 крат Юпітер виглядав, як на фото. Почали проглядатись не лише 3 пояси, а й темні утворення між ними. При спостереженні пожалкував, що не маю автоматичного ведення, від планети було не відірвати очей.
Через хвилин 10 перейшов на окуляр 9 мм 133 крати. Небо дозволило і таку кратність. На диску почав впевнено розрізнятись 4 пояс у південній півкулі газового гіганта. Між двома екваторіальними полосами контрастно проглядались 2 фіолетові плями;

2) Сатурн - він для мене знаходивсь не у зручному положенні, тому спостерігав не більше хвилини. При 85 кратах розгледів щілину Кассіні, планета була контрастною, на диску було помітно коричневий пояс;

3) Пройшовся по літньому трикутнику. Зі зміною окулярів спостерігав: М27 Гантель, кулясті скупчення М56 і М71, М57 Кільце. В Лебеді наводивсь на області, де має бути Вуаль, а біля Денеба - місце з Північною Америкою та Пеліканом.

Гантель цього разу виглядала чудово. Надзвичайно яскрава туманність, боковим зором бачив її форму яблучного обгризку. Приділив цій красі не менше 10 хвилин.

Кільце теж виглядало ефектно, було яскравим на фоні неба, боковим зором проглядалась темна область в центрі туманності.

Вуаль - не знайшов навіть натяків на цю туманність, хоча сканував ту область неба. В поле зору кидались зірки Молочного шляху.

Північна Америка та Пелікан. Не можу впевнено заявити, що я спіймав їх в DOB6". Бачив яскраві зони на фоні зірок нашої галактики. Дані світлі плями мали великі розміри і легко виділялись на фоні неба та зірок. Читались темні плями, в середині яких було зірок по менше. Мені здалось, що я бачив "Карибське море" туманності Північна Америка. Зараз осінь і Америка стоїть в положенні, як на глобусі. Дані форми моря легко проглядувались. Також я бачив яскраві зони Чумацького шляху і справа від Денеба. Дуже гарна область із великою кількістю зірок, світлих та темних плям.

Кулясті скупчення були, як сніжинки. Стандартний вид у мій телескоп;

4) М2 та М15. Дані скупчення переглядав один за одним 3 рази. Шукав відмінності. В М2 при 85 кратах почали проглядатись зірочки. Дуже гарні об'єкти. Суб'єктивно - М2 виглядало яскравіше і компактніше і саме на цей об'єкт я приділив найбільше часу. Дані скупчення легко знаходились в шукач 6Х30;

5) Галактики М31 зі супутниками, М33, М74.

Сьогодні впевнено бачив прямим зором пиловий рукав у Андромеді. Темна смуга, яка розділяє дві яскраві зони. Даний рукав знаходився зі сторони супутника М110.
Сама галактика Андромеди була яскравою, не поміщалась в поле зору 31мм окуляра. Її форми були різкими на фоні чорного неба. Темна смуга пилу дуже гарно контрастувала із туманним світлом від зірок галактики. Чудовий вид, один із найкращих, що я фіксував.

М33 легко віднайшов у шукач. Об'єкт хоч і був тьмяним, дуже виразно контрастував із фоном неба. Вдалось розгледіти яскраве ядро та неодноріду яскравість диску галактики. В південній стороні від центру, об'єкта боковим зором видивився ще одну яскраву зону, яка по яскравості лиш не багато поступалась ядру. Неймовірний вид, мріяв про апертуристий телескоп у цей момент.

М74 знайшов легко. Галактика виглядала краще, ніж 13 листопада 2022 року і легше відділялась від фону неба. Жодних деталей, крім яскравого центру. Найтьмяніший об'єкт із цієї трійки галактик;

6) М76. Довелось довгенько пошукати, Персей був вище, ніж 13.11, тому цілитись було не так ручно. Об'єкт не відкрив нових деталей. Боковим зором проглядається темна область в центрі туманності, яка ділить її навпіл і задає форму пісочного годинника. Туманність виглядала яскраво навіть у пошуковий окуляр, гарно контрастувала на фоні темного неба та зірок;

7) Галактики М81, М82, М101, М108, NGC3077, NGC2976:

Боде та Сигара виглядали досить бідно. Жодних темних плям на диску сигари не було помітно. У цей час у мене вже були перенапружені м'язи обличчя і я не міг розслаблено спостерігати даний дует. Також була помітна яскравість фону неба в районі Великої Ведмедиці, схоже на засвітку від Кривого Рогу. Супутні сусідки з каталогу NGC виглядали ще гірше 3077 була гарно видна на фоні нетемного неба, а 2976 ледве проглядалась боковим зором.

Спробував вдачу віднайти М108. Розпочав сканувати небо від зірки Мерак. Бачив боковим зором світлу овальну пляму, однак вона була надзвичайно слабка і тому я не готовий зафіксувати, що М108 підкорилась мені.
Небо в області М101 було надто світлим, навіть пряме наведення в місце, де мала бути галактика, не показало її;

Марс та М1. Час йшов, Марс ставав все вище. Спостерігав його при 85 крат. Розгледів темні зони на його ржавому фоні. Приділив об'єкту приблизно 3 хвилини. Потім не міняючи окуляр, знайшов М1. Туманність виглядала блідо, бачив лише її овал та однорідний фон. Однорідностей в туманності не розгледів.

За цей вечір неодноразово повертався до споглядання Юпітера. Думаю витратив на нього десь з пів години. Сподобалось спостерігати в ширококутний окуляр. Планета довго залишалась в полі зору та дарувала по 15-20 секунд кришталево чистого зображення без вібрацій чи атмосферних шумів.

SIDEROCRATOR

У рибах ще є дві досить яскраві галактики ngc 488 i 524, обидві мають 10.3 m
В киті є ще ngc 246 i 247 теж досить яскраві, і не забудьте за чудовке кулясте скурчення М 30 в козорозі

SP

Цитувати

Північна Америка та Пелікан. Не можу впевнено заявити, що я спіймав їх в DOB6". Бачив яскраві зони на фоні зірок нашої галактики. Дані світлі плями мали великі розміри і легко виділялись на фоні неба та зірок

Тут бажано використовувати окуляр з великим полем зору, та фільтр UHC.

Цитувати

Вуаль - не знайшов навіть натяків на цю туманність, хоча сканував ту область неба.

По-перше, є різні частини цієї туманості, треба розуміти, куди ви конкретно наводились. Легше знайти NGC 6960, тому що вона знаходиться поруч із зіркою 52 Cyg (4.2m). По-друге, бажано мати фільтр О-III, але при тих умовах, що були, "Метла" має бути видима в 150-мм апертуру. Знайшовши NGC 6960, можно переходити до 6992 (Щука, etc).

Цитувати

В М2 при 85 кратах почали проглядатись зірочки.

На кульових скупченнях спробуйте збільшення до 200х.

Андрій1939

Цитата: SP від 15 Листопада 2022, 09:20:28

Цитувати
Північна Америка та Пелікан. Не можу впевнено заявити, що я спіймав їх в DOB6". Бачив яскраві зони на фоні зірок нашої галактики. Дані світлі плями мали великі розміри і легко виділялись на фоні неба та зірок
Тут бажано використовувати окуляр з великим полем зору, та фільтр UHC.
Цитувати
Вуаль - не знайшов навіть натяків на цю туманність, хоча сканував ту область неба.
По-перше, є різні частини цієї туманості, треба розуміти, куди ви конкретно наводились. Легше знайти NGC 6960, тому що вона знаходиться поруч із зіркою 52 Cyg (4.2m). По-друге, бажано мати фільтр О-III, але при тих умовах, що були, "Метла" має бути видима в 150-мм апертуру. Знайшовши NGC 6960, можно переходити до 6992 (Щука, etc).
Цитувати
В М2 при 85 кратах почали проглядатись зірочки.
На кульових скупченнях спробуйте збільшення до 200х.

Так, за фільтр ОІІІ освідомлений, придбаю в майбутньому.
По Вуалі пройшов свю її область, в місці, де має бути "Мітла" був, нічого не помітив. Скоріше за все, десь помилився в ракурсі сканування неба. Дані емісійні туманності були суто експерементальними об'єктами, так би мовити - проводами літа.

Обов'язково спробую більше збільшення на кулястих скупченнях. Вчорашній сінг був неочікуваним, тому не взяв нічого потужнішого за 9 мм, який лиш по планетам використовував.

Дякую за поради.

SP

Замалі або заслабкі об'єкти дуже важко знаходити скануванням неба. Треба виходити по зірках точно на те місце, де знаходиться об'єкт, та роздивлятись, використовуючи різні збільшення.

Андрій1939

Цитата: SIDEROCRATOR від 15 Листопада 2022, 08:51:33

У рибах ще є дві досить яскраві галактики ngc 488 i 524, обидві мають 10.3 m
В киті є ще ngc 246 i 247 теж досить яскраві, і не забудьте за чудовке кулясте скурчення М 30 в козорозі

Дякую за рекомендації нових об'єктів. Обов'язково пошукаю гаактики в рибах. Кит та Козоріг для мене не доступні з мого місця спостереження, заважають тополі, однак у безмісячну ніч я зміню місце спостереження, щоб також впіймати Оріона, Зайця, Єдинорога та Рака, надто цікаві об'єкти в даних сузір'ях. З dob6 я їх ще не спостерігав.

В Киті Та Ерідані мене також зацікавли планетарні туманності. Деякі з них відносно великі та яскраві.

Дякую за поради

SP

Цитувати

В Киті Та Ерідані мене також зацікавли планетарні туманності. Деякі з них відносно великі та яскраві.

Ці дві туманності - гарний приклад, щоб зрозуміти таку річ, як поверхнева яскравість. Вони мають приблизно однакове схилення та блиск, але на вигляд дуже відрізняються. Мова йде про NGC 246 (Череп) та NGC 1535 (Око Клеопатри). У компактних планетарок часто можно побачити колір, зважайте на це.

Polaris

Гіпотетично з GoTo було би легше/швидше наводитися на слабкі об'єкти?

Андрій1939

Цитата: Polaris від 15 Листопада 2022, 14:47:04

Гіпотетично з GoTo було би легше/швидше наводитися на слабкі об'єкти?

Так, я подумаю над цим. Однак в самостійному пошуку є якась романтика, дух відкриття

gordon2903

Щось ніхто не звернув увагу, на помітний прогрес спостерігача особливо в деталях М33. Вітаю, ще трошки і ви там зможете роздивитись спіралі.

Андрій1939

Шановні читачі! Змінив назву теми, як бачите із хорошої причини. За останній час небо зовсім не тішить, тому займався оновленням інструментів. Я тепер маю sw dob10" та бінов'ювер WO. Реставрую цей телескоп і мабуть продам dob6". 19 грудня 2022 року мав 1 годину спостережень в dob6 і dob10. Ніч була морозна, прозорість висока, лиш швидко випав іній.

1) спочатку опанував емоції і спостерігав виключно в 6". Навівся на Юпітер 6мм окуляром. Чудова планета в хорошу прозору ніч в термостабілізований телескоп. Потім встановив бінку із стандартними окулярами (в наборі лінза компенсатор 1,6х та окуляри 20мм) і розчарувався. Не вистачило ходу фокусера, щоб зфокусуватись. Маю барлоу gso 2x, поставив її лінзоблок і чудо, я спостерігав найкращий Юпітер. Не довго, мабуть хвилинку. Встиг надихати на лінзи і з'явились ореоли на яскравих об'єктах.

2) не обманюють статті на форумах. Що в 6мм, що в бінку, 10" та 6" дали майже однакову картинку по планетах.
Не бачив я в 10" нових деталей, лише підвищення яскравості. Мабуть треба було довше дивитись, я же поспішав, бо хотів встигнути побачити більше, мерзлота покривала труби товстим шаром;

3) Марс. Був неймовірним у два телескопи. Спостереження двома очима це інакший рівень з якого не захочеться спускатися до попереднього досвіду. Марс відкрив свої "материки" і натяк на його поки, що маленьку полярну шапку;

4) Андромеда та її спутники принесли мені справжнє відчуття зміни апертури. Сразу, без тривалого спостереження, зі сторони м110 я побачив 2 пилові рукави. Спостерігав у окуляр 31 мм 72°. Збільшення менше рівнозіничного, це помітно при розфокусі, тому що тінь вторинного дзеркала переміщуюється відносно диску розфокусованої зірки при зміні напрямку зору;

5) Боде та Сигара були не цікавими, заважало повітря з даху будинку та засвітка північної частини неба;

6) пройшовся по перлинах зимового неба, допоки не замерзли дзеркала.

Сеанс спостережень 19.12.2022 року закінчився з негативними емоціями через технічні проблеми з шукачем 10", його фокусером та підозрами до якості бінов'ювера (як з'ясував, підзри безпідставні)

21 грудня 2022 року була інша сесія спостережень. Початок о 22:50, кінець 23:50. Температура близько 0, висока вологість, низька прозорість, засвітки не було через блекаут.

З хорошого - Андромеда у 31мм окуляр. Гірша картинка за морозний день, низька прозорість неба, як результат - лише один пиловий рукав. З поганого ні м33 ні Сигара не показали жодних натяків на деталі. Яскравіше за вид у доб6, але бідненько.
Подивився на хі аш, Ясла, сузір'я Візничого, м1.

Далі почались відкриття нового. Бінка WO, її пльосли 20 мм і барлоу 2х. Марс - мило, нічого не видно, а от Туманність Оріона - просто супер. Жодних епітетів не підібрати. Навіть при 120 кратах у бінку вона виглядає яскраво, видно її прожилки. Ніби в каву наливаєш вершки і спостерігаєш ці милі дифузні картинки. Далі ще краще. Я маю 2 стандартні кельнери sw 25 мм. Так от, вони ще більше розкрили Туманність. Зменшили збільшення до 96 крат. Візуально і поля трішки додали.
Майже ввесь час пішов на споглядання туманності Оріона та експерименти з бінов'ювером. Андромеда в бінку не сподобалась. Рукав видно, але поле зору не дає нею любуватись.

Також між цими експериментами, я вперше в житті спостерігав планетарну Туманність Сова і її сусідку галактику. Так скоро і м51 зійде)

Закінчилось спостереження тим, що небо затягнулося хмарами.

Висновки:
Спостереження діп скай тепер проводитиму в 10". Ідея написати статтю про відмінності 10" і 6" здається не життєздатною. Надто велика різниця в апертурах і всі оцінки будуть суб'єктивні, на них впливатимуть мої емоції і фантазії, гострота зору та досвід.
Однозначно те, що я не помилився з своїм першим телескопом dob6, який подарував мені виключно позитивні емоції і "відкрив" глибокий космос. З dob10 ще доведеться попрацювати, як у плані спостережень, так і з точки зору його стану. Вид Андромеди в 10" та Туманності Оріона в бінов'ювер принесли мені заряд позитивних емоцій та ентузіазму, буду займатись.

Як би це не було мені сумно, dob6 втратив свою актуальність, для нього залишилось лиш одне завдання- подивитись на галактику М51. Це моя мрія після якої я виставлю цей телескоп на продаж.

Андрій1939

Зима дарує темні ночі, однак погода не дає нам можливості скористатись ними належним чином. Хочу описати досвід моїх спостережень за січень 2023 року. Виділити хочу 2 основні ночі.

Всі спостереження починалися близько о 18:00. А закінчувались чи о 19, чи о 23.15, як вчора, 26 січня 2023 року. Жодного разу за січень, небо не відзначилося високою прозорістю і підступний туман інколи поглинав об’єкти далекого космосу прямо під час їх спостереження.

12.01.2023 Світлове забруднення відсутнє через блек аут. Прозорість низька, висока вологість.

В 17:30 на заході небо ще було сутінковим. Тому з 17:30 до 18:00 гуляв по полю і шукав сузір'я, без окулярів не зміг відшукати ні Водолія, ні Кита. Також був вражений тим, як на світлому небі видно Дельфіна та увесь Літній трикутник) скоро літо, а літній трикутник ще так високо на небі)
О 18:00 розпочав спостереження в телескоп з М33. Вона майже в зеніті, тому мала бути чудовою. Прозорість неба була високою, бо в шукач ця галактика була "яскравою" і я поки вперше бачив так багато зірок у полі шукача dob10.
Спостерігав у meade 14mm. Через хвилинки 3 почалися глюки і я почав ловити цікаві неоднорідності М33, навіть якісь натяки на спіральну структуру, але необережний видих на окуляр "погасив світло", натяки на спіралі були пару секунд і я їх обірвав необережністю.

Поки відігравав у кишені 14мм, скористався Hyperion 31mm і спостерігав М31 зі супутниками. Чудовий вид, через пару секунд почали проглядатися 2 пилові смуги зі сторони М110.

Хвилин 5-7 було витрачено на М31, далі був Візничий. Дуже симпатичними були розсіяні зоряні скупчення. Деякі з них, здавалося, мають туманності. Ідентифікацією кожного скупчення окремо я не займався, а просто сканував цю багату ділянку зоряного неба.
Загалом, що в шукач, що в 31мм, дане сузір'я порадувало видом на зірки. Сподобалось, як окуляр Hyperion 31мм виконує свою задачу.

М1 в той вечір бачив лише в 31мм, нічого особливого, але приємно, що в dob10 таку Туманність не пропустити при подорожі небом, вона, дуже яскрава. Окуляр 14 мм не хотів відігріватись, тому довелось витирати пар мікрофіброю. Я зробив перерву на чай і вийшов знову.

Туманність Оріона була високо і я спочатку навівся на неї. Вид туманності мене дуже сильно порадував, гарно видно трапецію. Проглядалися тонкі волокнисті структури, але через 30 сек. споглядання Туманність "згасла", я вже подумав знову на окуляр, але виявилось, що небо затягнулося хмарами та з'явився вітер.

Загалом мені сподобалось дане коротке спостереження, я планував повільно вивчати туманні об'єкти у навколо-зенітній області і в мене це майже вийшло.
Використовував техніку спостереження, коли я ніколи не заплющував не робоче око. Ховав його за капюшоном і прикривав рукою. І дійсно, ефективність спостереження виросла. Проводив експерименти по М31. Якщо заплющити ліве око на кілька секунд, то праве око миттєво бачить менше світла, картинка тьмяніє. На Туманності Оріона цей ефект теж був помітним.

26.01.2023 Вперше за довгий час з’явилося ясне небо, але невисокої якості. Прозорість була настільки низькою, що Чумацький шлях проглядався лише біля зеніту.

Розпочав спостереження завидна і навівся на Місяць з бінов’ювером. З ним використовував барлоу GSO 2Х, яка розганяється приблизно до 3Х (розрахунків не проводив, лише візуальна оцінка). Місяць двома очима мене дуже вразив. Хоч і зображенню заважала атмосфера, картинка була дуже приємною. Навіть моя дружина оцінила.

Стан атмосфери не дозволив сфокусуватися на Юпітер чи Марс. А Венера взагалі була світлофором, блимала червоно зеленим вогником, жодної фази я не розгледів. Зрозумів, що планети спостерігати знову не буду.

Комета C/2022 E3 ZTF — зафіксовано. Розпочав шукати її ще із сутінків, коли не було видно квадрата Малої ведмедиці. Комета у бінокль 8х42 виглядала, як туманна зоря, у шукач 8х50 теж. В 10", була схожа на М13 Геркулеса на мінімалках. Тьмяна кулька. Пізніше, коли потемніло, боковим зором бачив натяк на хвіст. Загалом, об'єкт візуально не вражає.

О 19:00 я вирішив зробити паузу, погрітись. І почекати 22:00, часу, коли Місяць зайде за горизонт.

О 22:00 мені здалось, що вже є сінг, бо зірки перестали блимати. Але я помилився, після 5 хв акомодації очей, Молочний шлях так і не проявився. Лише в районі Візничого-Персея я бачив світло від смуги нашої галактики.

Розпочав спостереження із М42. Туманність Оріона була чудова і без сінгу. Я хвилин 15 спостерігав у 14мм окуляр. В якийсь момент туманність була схожа на орла. Я нарешті наситився цим об’єктом і тепер чекатиму прозорого неба, щоб перевірити, які деталі ще можуть візуально проявитись.

Також з окуляром 14мм спостерігав М1. Чітко бачив зелені відтінки в кольорі туманності. Пару хвилин поглядання деталей не додали і я пішов далі.

Мені вдалось перемістити телескоп у локацію, де було гарно видно південну та східну частину неба. І я вирішив знайти екзотичне для мене кулясте скупчення М79 у Зайці. Відшукав із великими труднощами. Об’єкт був надто низько для такої вологої погоди. В шукач даний об’єкт не проглядався ніяк. В окуляр 14мм був дуже бідним. Навіть “гранул” видно не було. Об’єкт зафіксував і пішов далі.

Далі трішки розчарувань, бо після М41 у Великому Псі, я не знайшов у сузір’ї Корми нічого. Мені дуже подобався вид М47 та М46 у бінокль 8х42, але в телескоп я їх не знайшов. Погода погіршувалась що 10 хвилин.

Лев. Лев зійшов доволі високо і я очікував відчути прорив від переходу на 10” при спогляданні Триплету Лева. Однак в цю ніч, цей триплет був скоріше тьмяним дуетом. Лише боковим зором зміг ідентифікувати одну з галактик.

М101, М51, М94 та М63 були недосяжними для мене в ту ніч. Їх пошуки не увінчались успіхом. Я зрозумів, що пора знову повертатись до зеніту.

М108 та планетарна туманність Сова були гарно помітними на фоні неба, намагався побачити в “Сові” мордочку сови, але залишу цю справу для весняного неба або на далекі часи, коли придбаю ОІІІ фільтр. Загалом цей дует мене збадьорив, бо я довго нічого не міг відшукати.

Боде і Сигара в цю ніч були пристойні, але все на рівні побаченого в dob6". Темних утворень на тілі Сигари помічено не було. Із їх галактичних сусідок по небу відшукав лише ngc3077.
Останнім акордом у спостереженні знову стало споглядання комети. На цей час вона виглядала дуже тьмяно і навіть гірше, ніж о 18:30 цього вечора. Погода в цей момент змінилась ще кардинальніше і на небі погасли всі зірки до, суб’єктивно, 4m. Поки збирав свій сетап, на небі з’явився туман і лише найяскравіші зірки неба могли світити крізь нього.

Загалом я дуже задоволений спостереженнями, бо нарешті зміг використати свій телескоп. Хоча небо було і не найкращим, я зміг детально вивчити М42. Це дійсно перлина зоряного неба, яка цікаво виглядає і бінокль, і в шукач, і у великий dob.

Андрій1939

В сумну для мене дату 23 лютого 2023 року погода здійснила “чудо” і подарувала надзвичайно прозору, суху та стабільну атмосферу. Штиль тривав від 11:00 до 22:00. Тому я провів захоплюючі спостереження, спочатку із сім’єю, потім сам. Іній не осідав на трубу телескопа до 22:00. І навіть шукач без бленди працював увесь вечір.

Час спостереження: 23.02.2023. Початок о 17:30 — кінець о 22:20. Також була нетривала перерва на чай і Стелларіум між 21:00 і 22:00;
Місце спостереження: село на 30 км південніше міста Кривий Ріг;
Яскравість неба: оцінюю в 4 клас по шкалі Бортля. Північна частина неба уже підсвічується містом Кривий ріг. Висота світіння досягає у різних місцях до 20 градусів. Чумацький шлях, після заходу Місяця (його вік 4 дні) о 21:00, на півдні проглядався до висоти 10 градусів над горизонтом;
Погода: повний штиль, мороз від -1 до -6 (наприкінці спостережної сесії), вологість мінімальна. Яскраві об’єкти біля горизонту майже не мерехтять. Прозорість висока, оскільки М101 віднайшов миттєво, методом сканування, разом із її сусідками по небу з каталогу NGC.

Цілі спостереження: починалось з того, що я тестував новий перехідник з 2” на 1.25” і вдало сфокусувався на Місяць біноприставкою WO і її рідним компенсатором переднього відрізка. Показував родині Місяць і Юпітер.

Обладнання: термостабілізований SW DOB10, бінов’ювер WO і його окуляри 20мм 66градусів, барлоу WO (кратність уже не знаю, розрахунки показали не 1,6х, схоже на 2х), DSO спостерігав у 31мм Hyperion, 14mm i 8,8mm Meade 82 градуси.

1) Місяць, Юпітер: спостерігали ще при світлому небі при збільшенні приблизно 130 крат. Молодий Місяць дуже ефектно виглядав через біноприставку. Поле зору при спостереженні було близько 30 мінут. З таким полем стало дуже комфортно вивчати його термінатор та не підсвічену сторону, яка гарно виділялась на фоні неба. У всіх моїх компаньйонів піднявся настрій і з’явився азарт до спостережень.
Юпітер також був дуже детальним, ми нарахували 4 полоси та всі його супутники. Чим нижче ставала планета, тим менш придатною вона була для спостережень, тому Місяць займав більшість часу при спостереженнях;

2) Венера, Марс: подивились, щоб було. Жодної цінної інформації з побаченого. Сподобалось те, що Венера не мерехтіла, як світлофор, це були перші ознаки чистого сутінкового неба;

DSO в бінов’ювер не спостерігали, забув чомусь про нього, заніс у приміщення і він вкрився конденсатом, хоча Туманність Оріона могла бути надзвичайною;

3) DSO разом із компанією. Я продемонстрував своїм компаньйонам М42 Туманність Оріона та галактики M81, M82 та М1 приблизно о 18:30 — 19:00. У цей час було помітно світло Молодого Місяця, однак Молочний шлях він не засвічував.
М42 вразила всіх. Найбільше оцінили її через окуляр 31мм та шукач телескопа) мені найдужче сподобався вид у 8.8мм окуляр та 31мм. З кожною хвилиною все більше деталей починало виділятись. Я розповів учасникам спостереження про об’єкт і вирішив ще показати не лише народження зірок, а і їх смерть.
Перейшли до М1, як зразок померлої зірки. На той момент туманність виглядала нецікаво, занадто тьмяно. Тому від неї пішли до зразку галактик.
Боде та Сигара виглядали чудово, що в телескоп, що в шукач і навіть Молодик не зміг їм завадити. Боде мала дуже яскраве ядро. Навіть у 8,8мм воно тримало свою яскравість. В цей окуляр галактика виглядала дуже схоже на вид М31 в окуляр 31мм. Майже на все поле зору. Були помітні бліді видовжені області навколо ядра, ну майже фотографія з кількасекундними витримками, але без натяків на спіральну структуру. Галактика Сигара відкрила потемніння на своєму тілі, їх помітили і мої компаньйони.
Також я продемонстрував важливість різних збільшень для різних об’єктів на прикладі Плеяд та Ясел. В шукач ці об’єкти були навіть гарнішими, ніж в 31мм окуляр телескопа;

4) Близько 19:00 я почав спостерігати самостійно, оскільки всі вже на цей час замерзли. Я теж спочатку замерзав, але потім холод відступив, мене дуже зігріли види Чумацького шляху.
Хочу уточнити, що всі побачені мною об’єкти, крім тьмяних галактик, я по черзі оцінював крізь окуляри 31, 14, і 8,8 мм. До багатьох об’єктів повертався безліч разів.

5) Знову про Боде. Я відчував, що із заходом Місяця і при вищому положенні над горизонтом, я зможу дослідити рукави цієї галактики, але зізнаюсь чесно, після 20:30 я не зміг її знайти. Шукач був у не зручному положенні, а втомлені. Скануванням постійно промахувався. 10 хвилин пошуків не увінчались успіхом. Тому М81, М82, NGC2976, NGC3077 я бачив лише низько над горизонтом і при Місяцю. Їх вид я вже описав. Однак і це було для мене вау ефектом. Нарешті 10” добсон показав свої переваги над 6”;

6) Розсіяні зоряні скупчення! На час написання статті я ідентифікував 9 штук (без Плеяд та Гіад). Не ідентифіковано понад 20 штук (я збився з ліку, на листочку записав саме 20 конкретних неопізнаних скупчень чи астеризмів):
• Вивчати розсіянки я почав з Рака. М44 виглядала цікаво, я ще ніколи не бачив такої кількості зірок у цьому скупченні. Думаю справу зробила погода та потужний телескоп;
• Сузір’я Корма. М47 і М46 відкрили для мене розсіяні скупчення наново! Я ніколи не розцінював серйозно цей клас об’єктів саме для телескопа, лише для бінокля. Але ту кількість зірок, їх густоту, масштабність, все це дуже важко зрівняти із видом у бінокль. В бінокль, М46 виглядала маленьким шматочком вати. У телескоп, при різних збільшеннях, проглядалися сотні зірок. На момент першого спостереження в телескоп я вважав М46 чимсь супер унікальним в плані рівномірного розподілення зірок, але в цей же вечір переконався, що таких скупчень немало. Дуже сподобалась планетарна туманність NGC2438. Класична примарна кулька, але як же вона гарно накладається на М46. В окуляр 14мм все виглядало найбільш детально та живописно.
• Далі в Кормі я відсканував увесь доступний Чумацький шлях. Знайшов “двійника” М46 із такою же структурою зірок, але меншим за розміром. Ще 5-6 цікавих розсіянок я не можу ідентифікувати. Але їх вид викликав справжню ейфорію, схожу на сп’яніння!
• Після Корми було сузір’я Єдинорога. Також знайдено 5-6 неймовірних розсіяних скупчень. Що телескоп, що шукач давали неймовірне зображення, тому я сканував Молочний шлях двічі. Спочатку шукачем, потім телескопом;
• Великий Пес. М41 уже виглядала бідніше, на фоні діамантів з Корми, але при найменших збільшеннях це скупчення заворожувало. Також я помітив у цьому сузір’ї ще неідентифіковані гарні скупчення чи астеризими;
• Близнюки. М35 для мене у красоті перемогло навіть М46. Чудова хмара зірок із великою їх густотою. Також я нарахував ще 5-6 чудових розсіяних скупчень із різними конфігураціями зірок. Десь на межі Близнюків, Оріона і Єдинорога я знайшов туманність. Розмір оцінив у 1 розмір М1, але яскравішу і з нечіткими гранями. Ідентифікувати її поки не зміг, оскільки не запам’ятав її точного положення (подумав на комету, але ще не переконаний в цьому);
• Візничий. М36, М38, NGC1907 виглядали при прозорому небі по новому. Здавалося, що в полі зору 31мм окуляру помістилися 1000 зірок, а в 14 мм — сотні зірок. Також 5-7 безіменних скупчень дуже радували мене своїми формами. Взагалі Візничий і Корма виявилися просто скринями із зоряними діамантами! Неймовірно, перевідкривати для себе вже побачене, але вже в хорошу погоду та з більшим інструментом.
Виявилось, що зимові розсіяні скупчення викликали у мене справжню ейфорію. Це дуже приємно, бо я не розраховував, що саме вони стануть основою для моїх спостережень.

7) Кулясті скупчення. З’ясувалося, що окуляр 8,8мм не дав того збільшення, яке дозволяла атмосфера. 136 крат для цих об’єктів було мало. Хотілося б ставити лінзу барлоу 2х, але я її не взяв, і так всі кишені були забиті окулярами. Зимові кулясті скупчення мене не вразили, літні навіть у 6” виглядали цікавіше. Але ці об’єкти також були гарним доповненням того вечора:
• першим кулястим скупченням стало М79 в Зайці. Атмосферна дисперсія не заважала. При 136 крат я бачив, як центр розпадався на окремі зірки. Вид був значно краще, за попередні спроби його роздивитись;
• дуже вразили два сусіди — М53 та NGC5053 у Волоссі Вероніки. У одному полі зору спостерігалися дві кульки зірок. Цікавий тандем для спостереження. Хоч самі по собі скупчення доволі бідненькі, саме їх взаємне розміщення додало їм шарму;
• скануючи область Волосся Вероніки та Гончих псів я також знайшов ще одне тьмяне кулясте скупчення. Його точне положення не запам’ятав, тому ідентифікувати не можу.

Туманності. Дуже ефектною була М42, спостерігав її багато разів і описувати окремо не буду. Це скарб зимового неба, нещодавно навіть у МАК102 з рук оцінив її величний вид. Того вечора я відшукав ще цікаві об’єкти:
• Неідентифікована туманність на межі Близнюків, Єдинорога, Оріона;
• М78. Я ще ніколи не сканував сузір’я Оріона. Вирішив знайти “Кінську голову”, звичайно, що безуспішно. І вище над поясом відкрив для себе досить яскраву і компактну туманність, здавалося навіть із деталями на її краях. З’ясував, що це М78 відбивна туманність. Я так і подумав, що це має бути щось із каталогу Месьє, бо надто яскравий об’єкт;
• Планетарна туманність у Кормі NGC2436;
• М1 Крабовидна туманність. З часом туманність стала яскравішою для мене. Сподобалась мені в 31мм окуляр, оскільки розмір у неї великий, роздивлятись її комфортно при малій кратності. І головне — зелений колір. Його дуже добре видно при малому збільшенні. Підвищуючи кратність, колір втрачався, але “краба” я не побачив, прямо як у крабових паличках;
• М97 Сова, виглядала менш цікаво за планетарну туманність з Корми. “Очей” сови не помітив, але й відмічу, що спостерігав її не більше хвилини;
• Туманність “Людина що біжить” NGC1977, ідентифікував її над М42. Взагалі вся область навколо М42 виглядала так, ніби там є туманності, оскільки фон неба доволі світлий і значно відрізняється від інших областей неба.
• Пошук “Привида Юпітера” припав на кінець спостереження. Я не мав шансу його знайти, бо йшов не вірним напрямком. Хочу відмітити прозорість неба на початку моїх спостережень, Гідра була видно надзвичайно чітко до самого горизонту. Давно не бачив цього сузір’я. Місто Харків ховало його за своїм світлом.

9) Галактики: хоч я і не зміг повторно дослідити Боде в зеніті, я відшукав за вечір десятки галактик. Уже розумію, що з DOB10 підхід до спостережень галактик доведеться міняти. Треба обирати малу, але багату ділянку неба і вишукувати там всі галактики, а не розпорошуватися на інші типи об’єктів одночасно. Оскільки, наприклад, у ковші Великої ведмедиці кожні 15 секунд у поле зору 14мм окуляру потрапляли маленькі плямки — Галактики. Мене аж мурашки пробрали від цього факту, що я бачу безліч далеких світів у такому дрібному полі зору (у 14мм поле зору DOB10 приблизно 1 градус). Спостерігав:
• М81, М82, NGC2976, NGC3077 і ще 5 інших тьмяних галактик у тому районі;
• М101 і приблизно 2-3 маленькі галактики біля неї. М101 у шукач не бачив, але у телескоп знайшов швидко і з першої спроби. Натрапив, коли вів уявну лінію від зірки Алькаїд. Спостерігав об’єкт хвилин з 10. Дуже тьмяний, але ж і великий за розміром. Зміг виділити яскравіше за оточення ядро і неоднорідність у області навколо нього. Хочу відмітити, що галактика була на висоті приблизно 30 градусів і над дахом сусіднього будинку. Тобто видимість була не найкраща і є що робити навесні;
• Коли я не зміг повторно знайти Боде, я пішов на простіший пошук — М108 і М97 Сова біля зорі Мерак. М108 виглядає бідніше за М82 Сигара, але боковим зором проглядалися неоднорідності на її тлі;
• Прогулянка від зорі Фекда до Мерак та сканування всього Ковша викликала шок від побаченого. Куди би я не навів телескоп, я бачив дрібні плями світла — галактики. Їх ідентифікацією я не займався, надто всього було багато і кількість я не рахував, просто відірвався від реальності і продовжував дивитись далі! (просто уявив собі, що буде навесні в сузір’ї Діва та Лев)
• М66, М65 і NGC3628 — Триплет Лева. Спостерігав мінімум 3 рази. Останній раз зображення було найкращим, але жодних цікавих деталей на жодному з цих об’єктів я не помітив;
• Між зорями Денебола Лева та Альфою Волосся Вероніки я знайшов 3 галактики, які не ідентифікував. Лише вдома, за картою в Стелларіум, я зрозумів, що відсканував верхню межу скупчення Діви. В самому сузір’ї Волосся Вероніки я не ідентифікував галактик із каталогу Месьє, але 2-3 туманні об’єкти, крім кулястих скупчень, я бачив;
• До М51 я не дійшов. Погода уже псувалася, навіть побачені раніше мною галактики ставали тьмянішими. Я розпочав непоспішні пошуки М51 із Альфи Гончих псів. З’ясував, що ця зірка Серце Карла подвійна. Пішов уверх від неї і трішки вліво. Вийшов прямо на галактику М94. Вона виглядала дещо цікавіше за попередні. Виділялося ядро та тьмяна область навколо нього. Однак на цей час я вже був перенавантажений новою інформацією і детально запам’ятати її вид не зміг;
• Вище М94 знайшов пару тьмяних галактик NGC4625 і NGC4618. Вони гарно виглядали в одному полі зору. Навколо цих галактик також знаходив дрібні плямки світла. Змінивши окуляр на 8.8мм побачив ці неідентифіковані галактики детальніше. Невиразні плямки тьмяного світла, що є гігантськими далекими світами! Ці галактики стали останніми об’єктами, що я спостерігав у той вечір.
Погода почала псуватися, північ затягувало хмарами. Я відвів телескоп на південь, де вже не встиг знайти ще один запланований об’єкт — Привид Юпітера.

Висновки: зимовий сінг справив на мене монументальне враження. Від чудового Місяця, до безлічі далеких світів... Емоції були настільки сильними, що мені навіть стало соромно, що комусь може бути так добре у такий тяжкий час.
Апертура це сила) нарешті я відчув справжню різницю між 6” та 10”.
Дуже сподобалися розсіяні скупчення та туманності. Також сподобались відмінності у філософії спостереження між цими об’єктами та галактиками. Останні тьмяні і вимагають багато сил та уваги. Розсіяні скупчення для мене навпаки — повна релаксація і задоволення від побаченого. Дуже приємно порівнювати вигляд скупчень від шукача, до окуляру 8,8мм. Кожне збільшення відкриває свою власну красу цих об’єктів.
При прозорому небі, від Великої Ведмедиці до Лева, DOB10 демонструє десятки чи сотні галактик. В такий момент змінюється сприйняття масштабів Всесвіту. Хоч я і читав безліч статей про великомасштабну структуру Всесвіту, на практиці все виявилось ще цікавіше.
Дякую, що дочитали до кінця. Нажаль, цим текстом я не зміг передати навіть половини того, що побачив та відчув.

Егор

Класний звіт, дуже цікаво.

Shyrko

Ясного неба!
Ще більше будете здивовані літнім небом і кулястими скупченнями...

Андрій1939

13 березня 2023 року мною було проведено дуже приємне спостереження галактик і тест оптики телескопа.

Час спостереження: 13.03.2023. Початок о 22:15 — кінець о 00:10.
Місце спостереження: село на 30 км південніше міста Кривий Ріг;
Яскравість неба: оцінюю в 4 клас по шкалі Бортля. Світлового забруднення після 23:00 не було взагалі;
Погода: мінлива, покращилась під кінець спостережень. Температура близько до 0, висока вологість, осів іній на трубу. Але після 23:00 стало менш волого і ймовірно — тепліше. Яскраві об’єкти мерехтять на висоті 50 градусів. Під кінець спостережень мерехтіння зменшилось до висоти приблизно 30 градусів. Прозорість низька, найтьмяніша зірка біля М51 була 13.5 m. При цьому в шукач телескопа була помітна незліченна кількість галактик

Цілі спостереження: тест оптики, галактики, ланцюг галактик Маркаряна.

Обладнання: термостабілізований SW DOB10, 31мм Hyperion, 14mm i 8,8mm Meade 82 градуси, барлоу GSO 2x.

1) Тест оптики по зірках встановив, що у ГЗ мого телескопа є “підвернутий край”. Вважаю це не критичним, бо якість планет та DSO мене цілком влаштовує. Тест проводив 2 рази, в кінці спостереження атмосфера дозволила більш менш детально роздивитись дифракційну картину;

2) DSO було надзвичайним! Планетарна туманність. Жоден із обраних мною об’єктів я не шукав довше 30 секунд. І не розумію, як при такому слабкому проникненню по зірках, я так чітко бачив об’єкти далекого космосу в свій шукач 8х50.
Першим знайденим об’єктом був “Привид Юпітера” NGC 3242. Дану планетарну туманність я шукав з окуляром 31мм, просто пройшов униз і вправо від зорі Мю Гідри і знайшов якусь “товстеньку” голубу зорю. Замінивши окуляр на 14мм я отримав маленький диск планетарної туманності. Вразив насичений голубий колір, туманність мені нагадала снігову кульку, або планету Уран (яку я ніколи умисно не спостерігав);

3) Ланцюг галактик Маркаряна. Під час спостережень я думав, що спостерігав даний величний і простий рій галактик. Але пізніше, в Стелларіум це не підтвердилось. Можливо при першій спробі сканування від зорі Віндеміатрікс Діви до Денеболи Лева я бачив дует галактик М86 і М84 і ще 6-7 галактик у тому районі, але я це не можу підтвердити, тому не зараховую. Я “заблудився” в сузір’ї Діви і спостерігав незліченну кількість галактик. Навіть в окуляр 14мм при полі зору приблизно в градус, я постійно натрапляв на галактики. Незабутній досвід і лише приємні враження. Однак жодну із цих галактик я не захотів вивчати детально, хоч деякі із них демонстрували ядро і туманні області навколо нього;

4) У пошуках ланцюжка Маркаряна, детальне дослідження галактик М60 та NGC 4647.
Серед галактик Діви та Лева, найбільше часу я приділив дуету М60 і NGC 4647. У всій вакханалії нескінченного потоку далеких світів, лише цей тандем був моїм орієнтиром. Два яскравих ядра, які знаходяться близько одне від одного. Навіть змінював кратність, щоб детальніше оцінити їх вид.

При повторних дослідженнях даної області неба, за ланцюг Маркаряна я прийняв галактику М87 та її багате оточення. Також схоже на те, що М89 і М90 я сплутав із М86 і М84. Це навіть читати важко, цифри букви) надзвичайна кількість яскравих і не дуже галактик, в яких я блукав.

Я впевнений, що лише на початку спостереження і лише на малій кратності, я міг бачити М86 і М84. Вони яскраві і доволі близькі. Наступні рази з іншими окулярами я їх плутав із іншими яскравими галактиками, між якими більша відстань.

При дослідженні кластеру Галактик Діви, я не обійшов увагою і Триплет Лева, і М64 Чорне око у Волоссі Вероніки. Чорне око у мою апертуру назви не виправдало, або я помилився, або це дійсно, об’єкт для більших апертур. Але в шукач цю галактику видно було і ядро її було досить яскравим.

5) Детальне вивчення галактик М51 та NGC 5195. Я здійснив свою мрію і побачив спіралі в М51. Галактику знайшов миттєво у шукач. При апертурі 50мм її було видно дуже впевнено.

За цю сесію, я спостерігав дует галактик при всіх доступних кратностях. Від 38 крат до 272 крат. Найкраще галактика виглядала просто в окуляр 14мм. Була досить яскрава і одразу ж, боковим зором видно її структуру) неймовірно, дуже схоже на багаточисельні замальовки, які я бачив до цього. При 136 і 171 крат спіралі, точніше “кола” навколо ядра було видно прямим зором.

При спостереженні М51 дуже захотілося все детально замалювати, наступного разу я це зроблю. Галактика ставала дуже яскравою (як для галактики звичайно) при боковому зорі. Чітко виділялися тьмяні дуги і кола, дуже добре було видно компаньйона, з яким дана галактика взаємодіє.
Рукав між М51 і NGC 5195 я не бачив, навіть натяку на нього. А от в протилежну від партнера сторону було помітно рукав, який “розчиняється” в небі.

Вид М51 мене вразив, я неодноразово повертався до даного об’єкту. Він фотографічний, і схожий на символ із реклами бренду SkyWatcher) зразковий приклад галактики на небі. Трішки сумно, що я так і не побачив дану галактику в 6”.

Також хочу провести експеримент і продемонструвати цю галактику непідготовленим спостерігачам, цікаво, що вони побачать?

6) Детальне вивчення галактики М101. Розпочну з того, що я не побачив жодної дрібної галактики поруч із М101, хоча минулого разу їх було мінімум 2. В шукач М101 знайшлась миттєво і мала великий розмір.

При боковому зорі М101 просто “вибухала” яскравістю. Якщо М51 має яскравий диск і прямим зором, то М101 вимагала лише бокового і дуже розкривалась в ньому, збільшувалась в розмірі і яскравішала.

Прямо в М101 я зміг побачити якість неоднорідності лише при великій кратності. А в 14мм окуляр, боковим зором вгадувались натяки на спіральну структуру і була максимальна яскравість.

Можу констатувати, що боковим зором я бачив “спіралі” в М101. Однак це обережні висновки, бо галактика була “глючною”, вимагала багато уваги та зорових зусиль. М51 спостерігалась без жодних зусиль.

Галактика М101, на мою думку, має називатись “привид вінілової пластинки”) вона то з’являється, то зникає, то здається прозорою, то якісь дуги промальовуються на її диску. І ніяк не роздивитись, де закінчуються її контури і починається небо;

7) Детальне вивчення галактики Голка NGC 4565. В 10” дана галактика виглядає, як кохання з першого погляду. Я вже відсканував сотні галактик, натрапляю на неї і о, так це ж Голка. Я згадав, що читав про неї колись, і на нашому форумі є її поціновувачі. Я й забув про існування цього об’єкту, але його фотографічний вид відразу ж підтягнувся із далеких комірок моєї пам’яті.

Надзвичайно детальна картинка, як для галактики, яка лежить ребром. Дійсно, все виглядало, як на аматорських фото. Чітко, прямим зором, видно ядро і тонкі гілки диску галактики, які його перетинають. Боковим зором видно тонку пилову смугу, яка проходить всередині даної галактики.

Також мене приємно вразив розмір даного об’єкту. На фоні своїх невиразних сусідок, Голка була дуже деталізованою та довгою. Її захотілось роздивлюватись подовше і неодмінно треба замалювати;

Детальне вивчення галактик Боде та Сигара. Після успіхів у пошуку спіралей в М51 та М101, я поставив ціль роздивитись сліди спіральної структури в Боде. Безуспішно. Галактика була гарною, яскравою, знову є, схожа на М31 в Андромеді, але жодних подробиць, крім ядра і площини її диску я не розгледів. Максимальну кратність обрав 136 крат, при ній галактика була на все поле зору, вражала яскравістю ядра і області навколо нього.

Сигара знову перемогла свою сусідку, чудово виділялися смуги пилу на її тлі. Але після Голки, даний об’єкт трішки втратив позиції у моєму суб’єктивному хіт-параді. Неодмінно треба вполювати побільше галактик у такому ракурсі, з видом “збоку”.

Зазначу, що хоч даний дует був у зеніті, сусідні галактики були не настільки яскраві, як зазвичай. Тобто атмосфера була в найкращому стані;

9) Детальне вивчення галактики Око Крокодила М94. Після М51 дана галактика не вражала. Але я приділив їй достатньо уваги і дійсно, М94 схожа на Око. Яскраве ядро рівномірно переходить в диск галактики і має чітку межу між тлом неба та контурами об’єкта;

ДОПОВНЕННЯ. Детальне вивчення галактики Сомбреро М104. В першій версії журналу забув її описати. Заради цієї галактики "пожертвував" чудовою акомодацією ока і увімкнув смартфон. Блукав навколо Спіки і не міг знайти даного об'єкту. Це єдина галактика в Діві, яку я в дитинстві бачив у Алькор, тому хотів знову її оцінити. Після Стеларіум я миттєво відшукав М104. Навіть при порушеній окамодації ока Сомбреро викликала лише позитивні емоції. Це галактика, яку варто спостерігати подовше. У моїй уяві, вона була схожа на тарілку для італійської пасти, вид з боку. Я витратив кілька хвилин часу на даний об'єкт. Він був останнім при спостереженнях і я думаю, що наступного разу, не порушуючи акомодації ока, Сомбреро буде ще краще;

10) Перший досвід кулястого скупчення! Можу заявити, що у мене відбулось перше детальне спостереження яскравого кулястого скупчення. Це було М3. Спостерігав при всіх наявних кратностях. Дуже сподобалось при 171 крат. Саме таке збільшення комфортно працювало при наявній погоді та розділило скупчення до центру! Вражаючий вид на дане скупчення.
М13 вирішив не дивитись, оскільки воно було досить низько над горизонтом, притримаю цей об’єкт до кращих умов.

11) Розсіяне скупчення М35. Близнюки дуже гарно розміщувались на небі і я вирішив дослідити М35 і встановити, яку ж неідентифіковану туманність я бачив минулого разу.

В приціл М35 виглядало симпатично. В телескоп, вид мене знову вразив. Знайшов я біля М35 туманність, яка виявилась “густим” скупченням NGC2158. Зірки знаходяться на компактній відстані і дуже яскраві, тому без великого збільшення виглядають туманністю. Дуже схожі ефекти спостерігаю, коли дивлюсь у бінокль на розсіяні скупчення. Деякі з них дуже схожі на туманні плямки.

Також в просканував Молочний шлях у Близнюках і віднайшов ще пару цікавих розсіяних скупчень, які є щільними і схожі на туманності при окулярі 31мм та розпадаються на зірки вже починаючи з 14мм.

Висновки: я надзвичайно задоволений апертурою 10”. Особисто вважаю, що її можна залишити на все життя, як компроміс розміру, ціни і потужності.
• Мене вразили виразні спіралі та кільця М51;
• Сподобались натяки на спіралі та гігантський розмір диску в М101;
• Здивувала деталізація галактики Голка;
• Колір привиду Юпітера викликав аналогію не з Юпітером, а Ураном чи Нептуном. Дуже виразний синій колір, який помітно навіть при малій кратності на фоні зірок;
• Вперше я розділив кулясте скупчення до самого центру. Дуже помітно різницю між 6” та 10”;
• Галактики Діви, Лева, Волосся Вероніки та Гончих псів справили враження грандіозності нашого Всесвіту. Як і новітні фото телескопа Дж.Веба);
• Я рекомендую телескоп 10” для впевненого кроку у вивченні деталей Галактик. Ті, які я бачив у 6”, часто були просто плямами світла із певним контуром. В 10” багато цих плям розділилися на ядро і його оточення! Але чуда не чекайте, майже всі галактики всеодно залишаться невиразними “лишайниками” на фоні неба. Але серед сотень одноманітних об’єктів, які можна побачити в таку апертуру, час від часу з’являються ті, що розкривають свою структуру або навіть набувають “фотографічного” вигляду із аматорського необробленого фото.

Vando

Мені подобається те, що ви маючи уже немалий телескоп всеодно приділяєте час розсіяним зоряним скупченням. Часто любителі їх оминають, а дарма! Розсіянки - напевне найменш залежні від засвітки і якості неба, і багато з них добре видно навіть в маленькі телескопи

Мені ще дуже подобається розглядати і уявляти якісь "фігури" з зірок. Десь можна розгледіти вежі, десь павук з лапками, а десь ракета. Раджу вам теж спробувати, тоді кожна розсіянка по своєму вам запам'ятається

Доречі, попросити рідних замалювати побачену галактику це цікавий експеримент) ми то знаємо як воно має виглядати, то може іноді мозок домальовує картинку)

Новини:

Автор Тема: Журнал спостережень у 6" і 10" рефлектор (Прочитано 3860 раз)