Друк

[Гість]

Ласкаво просимо, Гість. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся.
22 Листопада 2024, 05:40:57

1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди

Увійти

[Новини]

•    Новини
•      Астрономія
•      Астрозаходи
•    Життя клуба
•      Новини
•      Проекти
•      Заходи
•      Звіти про спостереження
•      Документи
•    Статті
•      Обладнання та телескопи
•      Спостереження
•      Астрофотографія
•      Астрософт
•      Астрономія в Україні
•      Астрономи шуткують
•      Інше
•     
•      Файловий архів

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

[Андрій1939]

Мені подобається те, що ви маючи уже немалий телескоп всеодно приділяєте час розсіяним зоряним скупченням. Часто любителі їх оминають, а дарма! Розсіянки - напевне найменш залежні від засвітки і якості неба, і багато з них добре видно навіть в маленькі телескопи 
Мені ще дуже подобається розглядати і уявляти якісь "фігури" з зірок. Десь можна розгледіти вежі, десь павук з лапками, а десь ракета. Раджу вам теж спробувати, тоді кожна розсіянка по своєму вам запам'ятається 
Доречі, попросити рідних замалювати побачену галактику це цікавий експеримент) ми то знаємо як воно має виглядати, то може іноді мозок домальовує картинку)

Спробую зробити все, що ви описали. Цікава методика.

Про галактики, дійсно, якщо М51 має спіралі і це беззаперечно, то з М101 думаю, чи не дофантазував я на основі раніше побачених замальовок? здається що ні, бо боковим зором галактика була дуже великим "блином", але сумніви є, надто примарний і тьмяний об'єкт. До даного повідомлення прикріпляю замальовку із персонального блогу пана Георгія Святенького (11" ШК) та фото невідомого мені автора, яке імітує вид в 10". Від себе додам, що замальовка, що фото є на порядок детальнішими, ніж те, що я побачив.

Також вчора провів спостереження розсіянок через бінов'ювер при 120 крат (це поки що мінімальне збільшення, яке я можу досягти, поле зору приблизно 30 мінут ), то лише ХіАш Персея мав пристойний вид, ні розсіянки Корми, Великого пса, Рака, Близнюків через біноприставку не могли перевершити вид в 31мм окуляр і 14мм окуляр.

З іншого DSO, лише Туманність Оріона і бінов'ювер відмінно поєдналися, що Сова, що Крабова, Боде виглядали гірше чи на одному рівні з 6". До ланцюга Маркаряна знову не добрався, бо в 21:00 стало хмарно. Встиг лише "провести" зиму

Подякували

1 :ilchenko_s

[Vando]

Цікаво, я очікував дещо більшого від таких апертур. Але враховуючи репутацію М101 то могло бути і гірше)
А ще на правах самопроголошеного любителя розсіянок пораджу вам кілька, які мені сподобались: 
NGC 2232 - там я розгледів комету, та шпилі міста. А що побачите ви?
М48 - хоча наче не примітний, але гідний представник роду розсіянок
NGC 1502 - поряд є цікавий астеризм "Каскад Кембла", гарно виглядає на малих збільшеннях
Ясного неба!

Подякували

2 :SIDEROCRATOR, Андрій1939

[SIDEROCRATOR]

Мені подобається те, що ви маючи уже немалий телескоп всеодно приділяєте час розсіяним зоряним скупченням. Часто любителі їх оминають, а дарма! Розсіянки - напевне найменш залежні від засвітки і якості неба, і багато з них добре видно навіть в маленькі телескопи 
Мені ще дуже подобається розглядати і уявляти якісь "фігури" з зірок. Десь можна розгледіти вежі, десь павук з лапками, а десь ракета. Раджу вам теж спробувати, тоді кожна розсіянка по своєму вам запам'ятається 
Доречі, попросити рідних замалювати побачену галактику це цікавий експеримент) ми то знаємо як воно має виглядати, то може іноді мозок домальовує картинку)

Цікава метода, треба буде і собі спробувати

[Андрій1939]

23 березня 2023 року провів спостереження весняних галактик

Час спостереження: 23.03.2023. Початок о 23:00 — кінець о 1:50.
Місце спостереження: село на 30 км південніше міста Кривий Ріг;
Яскравість неба: оцінюю в 4 клас по шкалі Бортля;
Погода: мінлива, повітря тепле і більшість часу сухе, велика кількість пилу в атмосфері. М101 в шукач не видима, а в окуляр помітно лише ядро. Ймовірно на небі були прозорі хмаринки, що були невидимі для неозброєного ока, але час від часу погіршували вид об’єктів спостереження в телескоп.  Коли о 1:30 випала роса, небо стало на мить чистішим.

Максимальне проникнення по зіркам: задокументував максимальне проникнення 14.75 боковим, а пізніше прямим зором. Дане проникнення було за 40 градусів від горизонту.
Я знайшов собі чудовий орієнтир, такий собі астеризм “Моя власна вішалка” на захід від кулястого скупчення М13. Зірки будують дуже зручну конфігурацію. Хоч на схід від М13 є також щось подібне, але тут, одна сторона “вішалки” є майже рівним відрізком, а дві тьмяні зірочки за 14m є майже перпендикулярними цьому відрізку. Додаю зображення і ви все зрозумієте. Зручно, тепер до осені матиму орієнтир для оцінки максимально тьмяних зірок, який замінить мені М1.

Цілі спостереження: ланцюг галактик Маркаряна.

Обладнання: НЕтермостабілізований SW DOB10,  31мм Hyperion, 14mm, барлоу GSO 2x.

1) Ланцюг галактик Маркаряна та інші галактики Діви. Ланцюг спостерігався впевнено. Також спостерігав його під час кульмінації. Спочатку я прицілився між Денеболою Лева та Віндеміатрікс Діви та побачив велику кількість галактик в полі зору 31мм окуляру. Через кілька секунд я відшукав М84 та М86. Впевнено проглядалися яскраві ядра даних галактик, загалом, в полі зору 1 градус 51 мінута я нарахував 7 галактик, з яких 3 було видно лише боковим зором.
Потім я сканував оточення даного “ланцюга”, спочатку на північ, потім повернувся в відправну точку і пішов на схід. Відкрив для себе техніку руху за “опорними галактиками”, було зручно іти по ланцюжку, коли в полі зору завжди є галактики. Так я дійшов до околиць зорі  Віндеміатрікс.
Окремо хочу відмітити пару галактик М60, вона має яскраве подвійне ядро і допомагає орієнтуватися в цьому “морі” галактик. Для мене цей екстраординарний об’єкт дійсно став опорною галактикою, як і інша пара М84 та М86.
Я повертався до галактик Діви щонайменше 3 рази і всі 3 рази об’єкти мали різну яскравість та оточення із зірок, зробив висновки про нестійку атмосферу Землі тієї ночі та можливу термостабілізацію оптики. Також я спускався на південь сузір’я, блукав навколо Спіки і крім М104 Сомбреро відспостерігав ще десятки галактик, деякі з них були досить яскраві, але не виділялися якимись деталями;

2)  Триплет Лева. Незважаючи на всю мінливість погоди, це був найкращий Триплет Лева, що я спостерігав. Нарешті я побачив вид, щоб відрізнявся від досвіду в DOB6. Всі галактики чітко проглядалися прямим зором і мали плямки на своїх дисках. Галактика М66 мала яскраво виражене ядро. В DOB6 і при попередніх спостереженнях ці галактики мали однаковий тон забарвлення, цього разу вид був детальнішим за попередні спроби, однак не настільки, щоб захотілося детально розглядати дане тріо;

3) Детальне вивчення галактик М51 та NGC 5195 та Гончі пси. Я дякую всім богам чи звичайній випадковості, що мій перший досвід з М51 був настільки захоплюючим, що у мене відбирало дух. Дуже поталанило і я не розчарувався ні в об’єкті, ні в апертурі телескопа, ні в завищених очікуваннях.
Дане спостереження не змогло подарувати таких емоцій. Через стан атмосфери, 23.03.2023 галактики виглядали так собі в 14мм окуляр і пристойно в 31мм окуляр. А 20 березня 2023 року даний дует взагалі був ледве видимим в шукач, а в окуляр крім ядра та світлого диску навколо нього, нічого не було видно.
Всю ніч 23.03 я ловив атмосферу та спостерігав даний дует прямо в зеніті (танцював на табуретці навколо доба, все ж таки монтування не для навколозенітних об’єктів). І десь в цей момент спіймав хороший вид (але гірше ніж 23.02.2023). В 31мм окуляр я помітив гарно виділену структуру світлого кола на диску головної галактики. Вид віддалено нагадав мені замальовку Гершеля, яку прикріпляю до спостереження. Жодних натяків на рукави, що з’єднують взаємодіючі галактики я не бачив, однак залишився дуже задоволеним.
Загалом в сузір’ї Гончі пси я вперше цілеспрямовано знайшов Галактику М63, що була схожа на галактику Боде, мала яскраве ядро та блідий пояс навколо нього.
Також спостерігав два галактичні дуети. NGC 4618 і NGC 4625, де остання була видима лише боковим зором. І дуже гарний і ще легший для відшукування дует NGC 4990 і NGC 4485.  Я написав вам лише сухі індекси з каталогу, тому нагадаю, що ці галактики дуже легкі для пошуку та ідентифікації. У сузір’ї лише дві яскраві зірки і так вийшло, що вони знаходяться поруч із Бета Гончих псів, по різні сторони від зорі. Дуже зручно шукати дані галактики і не менш цікаво спостерігати за ними. Жодних деталей їх структури  я не помітив, але те, що це дует, запам’ятовується і додає естетики зображенню;

4) Волосся Вероніки та Голка NGC 4565. Мені вдалося повільно, із високим рівнем уваги відсканувати з низу до гори сузір’я Волосся Вероніки в 31мм окуляр. Найбільше запам’яталося 2 моменти.
Галактика Голка  NGC 4565 вимагала у мене багато уваги. Лише після ретельного споглядання я зміг помітити її довге “тіло” і ядро, що пронизане темною смугою пилу. В більшість часу спостереження, в галактики прямим зором спостерігалося лише ядро без пилової смуги, а бокові вушка-рукави були помітні лише боковим зором. Сподобалось, чудовий об’єкт для спостереження та одна з найкращих галактик, що лежить ребром. Про це опишу детальніше в наступному блоці журналу.

Тріо галактик NGC 4725, NGC 4712, NGC 4747. Досвідчені аматори можуть здивуватися, як я бачив таку компактну галактику, як  4712 в таку непрозору ніч. Я сам здивований, але дане тріо мені дуже сподобалось. Всі три галактики лежать на одній дузі, дві з них яскраві, а одна показується чи то прямим, чи то боковим зором. На фоні галактик-одинаків, які я зустрічав у сузір’ї, цей триплет дуже запам’ятався. Як і запам’яталась та зручність, з якою я спостерігав дані галактики і Голку. Вони лежали на одній прямій і я легко повертався від одного об’єкту до іншого, просто повертаючи доба по одній осі;

5) Веретеноподібні галактики та сузір’я Дракона. Маю зробити ліричний відступ. До спостереження я не готувався, мав насичений роботою день та виснажені очі. Потім я вирішив не пропускати небо і подивитися хоча би ланцюг Маркаряна. Але неочікувано я затримався під небом і дочекався сходу літніх сузір’їв.
Тепер по суті. Я пам’ятав, що в Драконі є планетарна туманність та галактика, що “лежить” боком М102. Я сканував дане сузір’я 2 рази, один раз зверху, інший раз знизу уверх. Тому у мене є сумніви щодо одного, я бачив лише М102 Веретено, лише NGC 5906 (Кошачий кіготь, Лезо ножа, Splinter Galaxy), чи два об’єкти, в залежності від того, з якої сторони сузір’я я починав сканування.
Я не готувався заздалегідь і не знав, що поруч з М102 є дуже схожа за характеристиками і за ймовірним видом в окуляр галактика. Однак я вирішив собі задокументувати всі побачені галактики, що лежать ребром і зробити власний хіт парад тієї ночі:
    • Перше місце очікувано віддаю Голці  NGC 4565, надзвичайно детальна галактика, як для виду збоку;
    • Друге місце отримала М104 Сомбреро. Вона дійсно була веретеноподібна. Світла смуга на небі, що оточена в центрі блідим світлом, яке не має чітких країв, а ніби розчиняється в небі;
    • Третє місце я віддаю Триплету Лева. Вперше я побачив смуги пилу чи натяки на них на диску однієї галактики;
    • Четверте місце я віддаю галактикам Великої Ведмедиці, Сигарі М82 та М108. Чомусь цього разу М82 була без натяків на пилові смуги. Суб’єктивно — взагалі в цю ніч не вражала, виглядала набагато гірше за попередній досвід,  М108 навпаки, була однією із найкращих, яку я бачив. Грануляція темним градієнтом на світлому фоні була помітна прямим зором, але загальна яскравість зображення не принесла задоволення;
    • П’яте місце, галактика в Драконі — яка? Я ще не розумію, чи М102 чи  NGC 5906. Вона була яскравою і великою за розміром, тонкою і дуже помітною на фоні розсипу зірок, однак без жодних деталей на диску.
    •
Також, я не зміг відшукати планетарну туманність “Котяче око”, хоча багато разів був у тій частині неба і мав опорні зірки. Думаю, що 38 крат було замало, щоб відділити такий компактний об’єкт від зір, плюс, гіпотетично вже спрацювала втома очей і перенасичення мозку корисною інформацією.
Загалом мене дуже зацікавило сузір’я Дракона. Воно має в собі надзвичайно рясний зірковий фон і цікаві галактики, які я хочу побачити в майбутньому та задокументувати;

6) Велика Ведмедиця. Сузір’я в зеніті, найкращі умови для спостережень, тому я вирішив не пропускати вже знайомі об’єкти.
М97 Сова була гарною в ніч 23 березня. Однак коли я її тестував з фільтром ОІІІ 20 березня, вона була набагато гіршою і вид через фільтр деталей майже не додавав. Наступного разу я спробую зловити і чудове небо і взяти з собою фільтр ОІІІ, щоб детально оцінити даний об’єкт.
М108 чи не вперше продемонструвала чітку грануляцію свого диску. Ймовірно найкращий вид цієї тьмяної галактики, який я бачив.
М101 була надзвичайно бліда, виднілося виключно ядро. Жодних галактик поруч я не бачив.

М81Боде і М82Сигара були дивними. Сигара — ледь не найгірша, яку я бачив. Боде — найкраща. М81 була настільки яскравою, що я змінив окуляр на 14 мм, чудово бачив ядро і ніби стрічку зі світла, яка оточувала його. З’явились натяки на строгі форми диску галактики, ніби я відділив якийсь рукав від фону неба. Загалом вид Боде в 14мм і апертуру 10” нагадав мені вид Андромеди в 31мм і апертуру 6”(але в не найкращу ніч).

Увесь ковшик Ведмедиці був всіяний галактиками різної яскравості. Колосальне видовище, про яке я постійно хочу відмічати в журналі;

7) Кулясті скупчення. М3 та М13. Дані два скупчення є перлинами зоряного неба.
Особливо сподобалось М3, чітка куляста форма, розсип зірок до центру, вдалось спостерігати майже в кульмінації. Скупчення дуже легко знаходилось в шукач телескопа.
М13 також розпадається до центру, має нечіткі грані у формі щупалець восьминога. На фоні М3, дане скупчення, суб’єктивно, виглядало не так естетично, хоча без великої кратності розклалося на окремі зірки, особливо на краю скупчення;

Зустрічаючи літо. За першу годину ночі, літні сузір’я піднялися досить високо. Я не хотів собі псувати враження видом об’єктів, що є досить низько над горизонтом і які можна буде спостерігати майже до осені, але я не зміг втриматися.
Я відсканував сузір’я Змієносця і відшукав одне кулясте купчення, чи то М10, чи М12. Коли я його побачив, зрозумів, що ще рано. Надто деформована картинка та “світлофори” світла біля яскравих зірок. Скупчення було надто бідне, тому я за 5 секунд перестав його спостерігати, залишив на “потім”.
Однак Кільце М57 в Лірі виглядало чудово. Я вирішив просканувати Молочний шлях і натрапив на дану туманність. Її вид мене вразив більше, ніж навколо зенітна Сова. Виділялася форма кільця і вид загалом відповідав досвіду в апертуру 6”. Також, це об’єкт на потім, але приємно розуміти, що навіть при висоті 20 градусів над горизонтом 10” демонструють таку деталізацію туманності.
Чумацький шлях подарував розсипи зірок, це було моїм останнім об’єктом, допоки із півночі не прилетіли хмари.

Висновки: не зважаючи на пил в атмосфері, я впевнено можу констатувати, що я бачив весняне небо із сотнями галактик. Також почав зустрічати літнє небо, яке минулого року  бачив лише через бінокль 8Х42. Мрію, щоб я зміг дослідити Чумацький шлях з dob10 та ОІІІ фільтром. Також мене зацікавили дрібні, короткофокусні рефрактори із широким полем зору, оскільки вид в шукач 50мм інколи дає таке чудове зображення, що мені хочеться додати йому діагональ і спостерігати ним окремо, як повноцінним інструментом.
Я не включив у даний журнал деталі тестування фільтру ОІІІ, з яким я спостерігав зимові туманності, оскільки тест був невдалим через погоду і для нього я почекаю кращої погоди та літніх туманностей.

Подякували

7 :AYN, ds40a, Serg95, Vando, gordon2903, ilchenko_s, SIDEROCRATOR

[Андрій1939]

10-11 травня 2023 року нарешті було ясне небо без Місяця, провів спостереження, але без особливого ентузіазму. В журналі детально опишу спостереження 10 травня, оскільки 11 травня спостерігав лише в рефрактор з 80мм апертури (SCTW-80).

Час спостереження: 10.05.2023. Початок о 23:30 — кінець о 1:30.
Місце спостереження: село на 30 км південніше міста Кривий Ріг;
Яскравість неба: оцінюю в 5 клас по шкалі Бортля, після 00:00 в 4 клас по шкалі Бортля;
Погода: після опівночі  чисте та прозоре небо, при розфукусуванні телескопа не помітно жодних мерехтінь, спостерігав об’єкти на висоті 30 градусів із пристойним результатом. До опівночі атмосфера і не термостабілізована оптика не дозволила підняти кратність більше 171 крат.

Максимальне проникнення по зіркам: не вдалось заміряти.

Цілі спостереження: був дуже виснажений, але не міг пропустити першу ясну безмісячну ніч після 23 березня.

Обладнання: SW DOB10,  31мм Hyperion, 14mm, 8mm, барлоу GSO 2x, фільтр Astronomik O IIІ. 11 травня було перше пристойне спостереження в рефрактор  SCTW-80, його окуляри 23 і 10mm i Silver Plossl SW 17mm.

1) Ланцюг галактик Маркаряна та інші галактики Діви. Вирішив провести весняне небо і на початку спостереження розпочав із Ланцюга Маркаряна. Спостерігав у окуляри 31 та 14мм. Галактики Діви виглядали звично, яскраві ядра, оточені тьмяними дисками, або і без них. Я вже наситився цією багатою областю неба,  DOB10 дарує дуже велику кількість побачених далеких світів, тому вже хочеться шукати в них деталі, а не просто рахувати їх побачену кількість. Тому особливу увагу я звернув саме на М104 Сомбреро, де впевнено розгледів її пилову смугу та світіння зір за межами диску. Мені ймовірно пощастило і в цій частині неба атмосфера була дуже прозорою, бо М104 відкрила багато деталей і була дуже яскравою, як для галактики. У своїх спостереженнях, я орієнтуюсь на замальовки пана Георгія Святенького і хочу додати до цього запису, його замальовку Сомбреро. Цієї ночі я побачив її набагато детальніше, але минулі спроби, були схожі на роботу нашого колеги. (https://deepskysketch.wordpress.com/ — його блог із роботами, рекомендую, прикро, що через гугл цей сайт просто так не знайти);

2)  Галактики Лева. Читаючи наш форум, знайшов дописи про красу галактики NGC2903 у апертуру 16”. Дійсно, в мою апертуру я не помітив виразних деталей у даній спіральній галактиці, яку ми бачимо із ракурсу, як Галактику Андромеди чи Боде.
Я сканував сузір’я, відшукав Триплет Лева, який виглядав не найкраще. М95-М96, М105 та їх сусідів я не знайшов. Не готувався до спостережень і шукав їх у неправильному місці, під Регулом. Там вже у районі Регула бачив кілька тьмяних галактик, але розумів, що то не можуть бути об’єкти каталогу Месьє, надто вони були тьмяними. Хочу відмітити, що Діва і Лев містять дуже мало зір, які помітно в телескоп, це дуже кидається в очі, коли після Лева наводиш телескоп, наприклад, на Ліру. В літніх сузір’ях можна загубитись, такі вони багаті на зірки;

3) Боде та Гончі пси. Моя улюблена галактика М51 була в навколозенітній області (я не маю шукача із заломом осі) і я не дуже горів бажанням її шукати. Я виділив одну спробу на її пошук і знайшов лише М63. І це вперше, що М63 мала натяки на темні смуги на своєму диску і дійсно виглядала, як квітка соняшника, назву якої галактика носить.
Боде та Сигара були надзвичайно невиразними, спостерігав я їх до опівночі, тому роздивитись їх заважала ще неспокійна атмосфера. Здається в цьому сезоні, спіралі в Боде я так і не вполюю;

4) Сузір’я Дракона. Джерело моїх мук. Я зробив з 10 спроб знайти планетарну туманність Котяче око і не знайшов її. Я міняв окуляри, 31мм і 14мм, додавав ОІІІ фільтр до кожного з цих окулярів, пішов у будинок і взяв смартфон, будував зоряні стежки... ймовірно, шукати даний об’єкт треба буде на свіжий розум.
Також у даному сузір’ї, без ідентифікації відспостерігав одну галактику, що лежала ребром.

5) Літо. Дуже скучив за літом, як би це парадоксально не було, бо до війни я лише літнє небо і спостерігав щороку.  SW DOB10 + 31мм Hyperion + літній Чумацький шлях, це щось неймовірне. Надзвичайна кількість зірок у одному полі зору!!! апертура і широке поле зору це дуже вдале поєднання. Через те, що прийшла справжня весна і дерева тепер мають листя, я втратив можливість спостерігати південний схід і не зміг дочекатися Щита, Стрільця та Змієносця. Залишаю їх на потім і тепер маю знайти нове місце для їх спостережень, щоб не переносити постійно телескоп, виявилось, що це доволі виснажливо, тягати DOB10;

6) Кулясті скупчення. М13 і збільшення 171 крат поєднались чудово. Надзвичайно детальне скупчення, дуже велике. Підмітив, що при 86 крат і 171 крат, вигляд кулястого скупчення відрізняється, при меншій кратності М13 виглядає навіть симпатичніше, як їжачок, що згорнувся в клубочок. Зірки створюють ілюзію якихось голочок чи рою бджіл і при великій кратності ця оптична ілюзія розвіюється. Також сподобалось, що в мою апертуру гарно видно кольори зірок і скупчення прийняло червоні відтінки. В 6” такого ефекту не помічав. Також помітний перехід між 6” і 10” в тому, що тепер в М13 немає жодних натяків на структуру “кавових гранул”, тепер лише зірки, зірки, зірки.
Також хочу додати, що біля М13 знаходиться галактика NGC 6207, яку в ту ніч було видно дуже виразно. Я навіть роздивився її при 171 крат, це виявилось гарним збільшенням для маленьких галактик, фон неба став достатньо темним і я виділив овальну форму галактики.
Також я дивився на моє одне із перших DSO в житті, які спостерігав у дитинстві з Алькором. Справа від Антареса дуже зручно розмістилось скупчення М4, я спостерігав його лише при 86 крат і воно мені сподобалось своїми червоними зірками.      
Останнє третє кулясте cкупчення за ніч стало М71 Стріли. Це найдивніше кулясте скупчення, на моїй пам’яті. В 6” воно виглядало, як розсіяне, в 10” воно ще дужче виглядає, як розсіяне і оточене купою зірок Молочного шляху, а ось у 80мм і Алькор воно дійсно схоже на кулясте, оскільки не розпадається на окремі зірки і тримає свою форму.

Щодо інших скупчень, М3 я пропустив, воно було неподалік зеніту і я не хотів травмувати собі шию. М5 шукав над головою Змії, а треба було під. А про М92 Геркулеса я взагалі забув;
   
7) Лебідь. Після невдалих пошуків Котячого ока, дана область неба була моїм заспокійливим. Надзвичайна кількість зірок, що в 31, що 14мм окуляр. Інколи, я відчував ефект справжнього польоту і в мене починались запаморочення голови! Особливо, якщо швидко водити трубу телескопа.
Відьмина Мітла, Рибацька сітка і загалом комплекс залишків наднової Вуаль це просто вибух. Широке поле зору та пристойний фільтр ОІІІ подарували просто надзвичайне зображення, яке по правді було фотографічним. Безліч волокон, які утворюють цю туманність чудово відділялися на фоні чорного неба. Намилувавшись видом цих туманностей я почав проводити експерименти:   
    • без фільтру Мітлу та Сітку видно, але дуже і дуже слабко. Методом сканування їх запросто можна пропустити і загалом вид не вражає;
    • збільшення 86 крат не працювало, ймовірно, через те, що висота Вуалі була приблизно 30 градусів над горизонтом, роздивитись деталі волокон не вийшло;
Перший погляд на Вуаль через фільтр і 10” назавжди залишаться у моїй пам’яті, ймовірно, це найкраще, що є на нашому Північному небі. Цікаво, чи скарби сузір’я Стрільця матимуть такий же ефект, як Вуаль?

Також я просто сканував Чумацький шлях із фільтром ОІІІ, знаходив певні світлі області, які також мали бути старими туманностями. Так дійшов до Північної Америки та Пелікана. Завдяки “Мексиканській затоці” Північна Америка дуже помітна на фоні неба і при невеликому полі зору являється опорним пунктом для спостереження цих туманностей. Вони були гарні, але після Вуалі виглядали бідно, оскільки не мали жодних волокон;

Кільце в Лірі та Гантель в Лисичці. Це були мої перші спроби спостережень даних об’єктів у апертуру 10”. Буду чекати, поки вони піднімуться вище, щоб ставити великі збільшення. По Кільцю сподобалось ставити 171 крат, додавались нові деталі, М27 не витримувала таку кратність.
Також я підмітив, що вид з фільтром для туманностей не справив жодного вау ефекту. Кільце взагалі було краще без фільтру, то ж чекаю кращих умов, щоб провести суб’єктивне порівняння;

9) Спостереження в рефрактор 80/500. Апертура сподобалась, монтування ні. 11 травня 2023 року я хвилин 10 дивився на М13. Бачив купку вати і гранул кави. Поле зору з 23мм складає 2.85 градуси. На папері це круто, але якість зображення на краю поля зору доволі низька і виніс зіниці некомфортний. Більшість часу я спостерігав  саме у Silver Plossl SW 17mm. Неймовірна якість зображення. Поле зору менше майже на градус, але це було майже не помітно через зручність виносу зіниці та різке зображення на краю поля зору. Всі зірочки здавалися рівними крапочками і не блікували, як у штатний окуляр. Єдиний недолік — поле зору відповідає полю зору 31мм в 10”, однак я хотів мати короткий рефрактор саме для широких полів, тому в подальшому доведеться використовувати штатний окуляр від бінов’ювера WO.
Також я спостерігав Північну Америку та області темних туманностей навколо Денеба, Гантель і Кільце. В окуляр 17мм Кільце було досить важко відділити від зірок, а Гантель була гарненька. Я дивився на неї і хотів безуспішно згадати вид в Алькор. Здається досвід Алькора назавжди загубився у пам’яті. Але не думки про нього.
Монтування дуже незручне і має велику мертву зону біля  зеніту, саме тому я не сканував небо, а довше дивився на звичні мені об’єкти, той самий Ланцюг Маркаряна, який звичайно після 10” виглядав ніяк, але я його бачив впевнено на фоні темного неба.
Також увесь час, я згадував пораду tlgleonid  і тепер дуже хочу мати рефрактор 80/500 на монтуванні від Алькора, воно чудове для маленького телескопа, можливо - найкраще у своєму роді.

Висновки: спостереження супроводжувались постійними суб’єктивними труднощами, але Вуаль привела мене до тями) виникло бажання поділитись із усіма своїми друзями і вами цим видом і обговорювати його не одну годину.
Маленький рефрактор річ цікава і навіть необхідна. Він став мені пристойною підзорною трубою і маленьким провідником у небо. Труба мені сподобалась, але діагональна призма, окуляри та монтування, я не рекомендую. Призма, як для підзорної труби вдень ще нормальна, бо я діафрагмую об’єктив до 2”, але для астрономії придбаю діагональне дзеркало. Штатив, ймовірно, колись заміню на монтування Алькора.
По DOB вже також маю придирки) така вона людська природа. Постійна зміна окулярів, установка фільтру і тому подібні рухи вносять дискомфорт у спостереження, окуляр 8,8 мм майже не використовую, вистачає двох — 31 і 14мм. Також є певні переживання, щоб не пошкодити фільтр у темноті. Багато аксесуарів, багато відповідальності. Тепер з’явилось бажання дослідити такі речі, як револьвери фільтрів і тому подібні речі.

Також не полишає мене мрія про бінокулярні спостереження. Подивитись у бінокль із змінними окулярами і апертурою 100-120мм хочеться більше, ніж у метровий доб)

Подякували

10 :ds40a, AYN, Lexxua, SIDEROCRATOR, Slava80, clavutich, gordon2903, Vando, ilchenko_s, jeck_asteroid

[Андрій1939]

Цікаво, я очікував дещо більшого від таких апертур. Але враховуючи репутацію М101 то могло бути і гірше)
А ще на правах самопроголошеного любителя розсіянок пораджу вам кілька, які мені сподобались: 
NGC 2232 - там я розгледів комету, та шпилі міста. А що побачите ви?
М48 - хоча наче не примітний, але гідний представник роду розсіянок
NGC 1502 - поряд є цікавий астеризм "Каскад Кембла", гарно виглядає на малих збільшеннях
Ясного неба!

До "Каскад Кембла" ще не дійшов, але вже можу констатувати, що розсіяники в ДОБ10 набагато детальніші, ніж в рефрактор 80мм і інколи мозок перевантажений інформацією і не може нічого "намалювати". Наприклад в М24 Зоряна хмара Стрільця у ДОБ10 виникає ефект провалу в космос і жодної фігури не намалювати. Менші розсіяні скупчення нагадують мені рої комах, які можна ловити обличчям, коли ввечері кататись на велосипеді)
Також мав цікавий ефект із IC 4665 58 "Літній бджолиний вулик" біля Бети Змієносяця. В рефрактор 80мм я дійсно бачив структуру, що схожа на вулик, але в ДОБ10 так багато зірок в полі зору, що я нічого не міг "дофантазувати"

[Андрій1939]

24 травня 2023 року спостерігав у DOB 10.

Час спостереження: 24.05.2023. Початок о 00:30 — кінець о 3:00.
Місце спостереження: село на 30 км південніше міста Кривий Ріг;
Яскравість неба: 4 клас по шкалі Бортля на півдні;
Погода: висока вологість, низька прозорість атмосфери, поодинокі швидко пролітаючі хмари.

Максимальне проникнення по зіркам: >13m. Прозорість нерівномірна, навколо М27 Гантель кожного разу була різна зірок навколо при однаковому збілшенні.

Цілі спостереження: літні туманності з фільтром ОІІІ, кулясті скупчення на малих збільшеннях.

Обладнання: SW DOB10,  31мм Hyperion, 14mm, 8mm, барлоу GSO 2x, фільтр Astronomik OIIІ.

1) О ІІІ:
    • М8 Лагуна — перлина літнього неба. Попереднє спостереження в рефрактор, помилково сплутав її із Потрійною. Чудовий вид на туманність без фільтрів, яскрава невиразна форма, супровід із яскравих зірок і натяки на темні прожилки.
З фільтром туманність стала чіткішою, з’явились темні плями в її площині. Надзвичайно виразний об’єкт, в шукач 9х50 виглядає не менш ефектно;
    • М20 Потрійна туманність. На фоні сусідки виглядала бідно, погано розкрила свої темні прожилки. Фільтр не надто покращив видовище;
    • М17 Омега. Це теж скарб. Дуже чітка темна смуга, яка нагадувала одну із назв туманності — Лебідь. Дуже схоже було на його шию. Фільтр додав контрасту і значно підсилив видимість темних смуг на тлі туманності;
    • М16 Орел. Чудове розсіяне скупчення із натяками на світіння. Із фільтром стає видима туманність із темними вкрапленнями. Як не крутив обличчя біля окуляру, Орла не вгадав;
    • Вуаль. Варта того, що заради неї придбав фільтр 2”. Надзвичайний об’єкт. В ніч спостереження найгарніше себе демонструвала NGC 6992 Рибацька сітка, мала структуру прожилок, високу чіткість та контраст. NGC 6960 Відьмина мітла виглядала бідно, ймовірно заважали мікрохмари, структуру прожилок не було помітно.
Область між Західною та Східною Вуаллю була помітна добре, але виділити чітку структуру не зміг, лише яскраве світіння на фоні затемненого фільтром неба;
    • NGC 6888 Туманність Півмісяць у Лебеді. З фільтром туманність виглядала, як неправильна мильна бульбашка. Після попередніх об’єктів виглядала досить компактно і мало чіткіші грані. Без фільтру область навколо зірки Садр виглядала дуже багатою на зірки і вгадувався примарний блиск туманності;
    • М27 Гантель була джерелом підвищеної уваги. Емпіричним шляхом встановив, що туманність у 10” виглядає пристойно і без фільтрів. Спостерігав її і при 38, 84, 136, 177, 272 крат. При 136 туманність ще яскрава і схожа на обгризок, а при 272 займає майже все поле зору та розкриває свою “прозорість”, скрізь неї (або перед нею) чудово проглядаються зірки, виникає ефект глибини. На великих збільшеннях форма обгризку зникла, туманність стала овальною, а центральна область стала схожа на піщаний годинник. М27 була схожа на її фотографії, але без кольору. Наступного разу спробую спостерігати через бінов’ювер, так як об’єкт яскравий;
    • М57 Кільце пройшла той же шлях, що і Гантель. По ній чудово працювали 272 крати, центральну зірку побачити не вдалось;
    • Північна Америка та Пелікан. Зафіксував. Більше дивився на ту область без фільтру;
    • Десятки невідомих туманностей на фоні Чумацького шляху. Я просканував зону від Кассіопеї до Стрільця з окуляром 31мм і фільтром ОІІІ. Знаходив зони, де фільтр явно виділяє туманності. Деякі з них компактні і знаходились у зоряному скупченні, деякі, були просто світлими невиразними смужками на фоні темного неба.

2) Нова зірка в М101 та галактики:
Моє спостереження розпочалось з того, що я розгледів Нову зорю в М101, яскравість якої перевершила яскравість ядра галактики. Але за порадами колег, наступні порівняння яскравості буду проводити із зоряними сусідками, а не ядром;
Я вже наситився спостереженням галактик, але перед тим, як розпочати досліджувати глибини Молочного шляху, зробив собі екскурс у області під ручкою Ковша та над Гончими псами.
Я пройшов шлях від М101 до Альфи Гончих псів, а потім від Бети Гончих псів до зірки Фекда Великої ведмедиці та зафіксував:
    • М51 Водоверть із її компаньйоном, рукавів не помітив. Галактики мали яскраве ядро, а навколо головного компонента було кільце світла, як на замальовці Гершеля;
    • М63 Соняшник - NGC 4990 Кокон — десяток яскравих і неідентифікованих галактик навколо яскравої М106 та потім кілька галактик біля М109. Остання виглядала цікаво і містила натяки на структуру. Виділилось ядро та зона навколо нього.
     
3) Кулясті скупчення:
Я не спостерігав М13, М3 та інші, що лежать за межами квадрату Змієносця, Змії, Стрільця, Щита. Лише в даних сузір’ях я зафіксував 8 яскравих кулястих скупчень та 4 тьмяних. Тьмяні скупчення знаходились на фоні Чумацького шляху і губилися на багатому фоні зірок.

Найдовше спостерігав скупчення М22 зліва від Лагуни. Сподобалось розглядати, я скупчення розпадається на окремі зірки навіть в 31мм окуляр. 

4) Розсіяні скупчення:
Враховуючи, що я сканував небо, таких об’єктів я поспостерігав сотні.
Найбільшою красою виділились М11 Дика качка. Скупчення розділилось на зірки та подарувало гарний вид яскравої зірки прямо в центрі скупчення.
М24 Зоряна хмара Стрільця — це дійсно зоряна хмара. Навіть з фільтром ОІІІ тут сотні зірок в полі зору. Без фільтру область подарувала відчуття польоту у космос. А збільшення кратності та зменшення поля зору ніяк не зменшувало кількість зірок в межах поля зору, щоразу небо розділялось на зірки ще і ще. Маленький інструмент не може подарувати такого досвіду, враження надзвичайне. Хочу спробувати по даному скупченню бінов’ювер.

Якщо зимовий Молочний шлях дарував десятки гарних скупчень, то Сузір’я стрільця робить такий собі “демпінг” краси, розсіянок настільки багато, різних розмірів та форм, що важко сконцентруватись лише на одній.

Також помітив, що у 10” Літній бджолиний вулик виглядає не так ефектно, як у рефрактор, чи  хоча би у приціл.

   Висновки:
    1. Фільтр ОІІІ відпрацював себе, подарував мені неймовірні види на туманності Стрільця та Лебедя;
    2. Після спостереження тільки у маленький рефрактор було дуже цікаво порівнювати нещодавно побачені об’єкти;
    3. Спостереження були на іншому рівні комфорту, бо я переробив шукач. Використав діагональ із шукача 6х30 з Алі. Останній мав дуже низьку якість механіки і “збивався” при кожному знятті з труби. Перероблений шукач дозволив мені цілитись в зеніт, я тепер не маю травматичних впливів на шию. А при спостереженні Стрільця, я заглядав у приціл не встаючи з табуретки. Дуже сподобались види Лагуни, Потрійної, Омеги в шукач. Деякі кулясті скупчення та Гантель також виглядали ефектно;
    4. Після такого спостереження вже можна перестати ганятися за всіма об’єктами нашого неба і концентрувати увагу на детальному спостереженні обраних DSO та пошуку в них нових деталей;
    5. В 3:00 на моїй широті небо вже стає помітно світлим. Спостереження було таким тривалим, що вже на Андромеду хотілось прицілитись) закінчив я спостереження на тому, що в шукач уже не зміг повторно знайти М101, а розглядаючи Стрільця в кульмінації, помітив, що деталей у Лагуні стало помітно менше, як і зірок навколо.

Подякували

6 :ds40a, ilchenko_s, jeck_asteroid, gordon2903, astrokor, Vando

[Андрій1939]

Одне із останніх задокументованих спостережень було тут. 
https://www.astroclub.kiev.ua/forum/index.php?topic=48880.0
Стаття за посиланням містить головні тези: я почав використовувати біноприставку для спостереження всього, крім галактик; У ніч після зливи, в монорежимі, в Гантелі був колір, схожий на хітин свіжої креветки — брудно-зелений. Але контур був буро-червоним.

З того часу я не спостерігав нічого екстраординарного, але вчора це змінилось і я вирішив доповнити журнал.

13 серпня 2023 року спостерігав у DOB 10 та в Bresser Skylux 70/700 eq3a.

Час спостереження: 13.08.2023. Початок о 22:10 — кінець о 3:00. Перерва між 23:00 та 00:00.
Місце спостереження: село на 30 км південніше міста Кривий Ріг;
Яскравість неба:  4 клас по шкалі Бортля на півночі,  3 клас по шкалі Бортля на півдні;
Погода: всю ніч випадала роса. Чиста прозора атмосфера після затяжних дощів, дифракційні зображення зір в 10” видно майже ідеально, без мерехтінь та коливань.

Максимальне проникнення по зіркам: >15m.

Цілі спостереження: Персеїди, Квінтет Стефана, скарби одного грецького міфу. Там де Персей на Пегасі врятував Андромеду, яку прикували до скелі за наказом її батьків - Цефея та Кассіопеї (у цьому реченні я описав всі заплановані мною сузір’я для спостережень).

Обладнання: Все, що маю. Більше не описую аксесуари, лише якщо докуплю щось нове. На щастя, я придбав зручну сумку в Астроскоп і відтепер можу брати з собою все, від комплектних окулярів, до бінов’ювера.
Тестував Bresser Skylux 70/700 eq3a по планеті Сатурн із веб камерою.
 

1) Bresser Skylux 70/700 eq3a:
    • Апертура говорить сама за себе. Але телескоп чудовий. Німці зробили комплект із запасом міцності монтування. Воно же мене і вразило найбільше;
    • Сатурн був хороший, як на 70мм. Мені цього вже замало. Без налаштованого прицілу не зміг впіймати його на камеру і зробити фото;
    • М8 Лагуна — перлина літнього неба. В 70 мм мене не вразила. Але помітна гарно. Андромеда, Гантель, М13, Дика качка, все доволі бідне, але якби у мене в дитинстві був 70 мм рефрактор із окулярами 1.25, я був би щасливий; 
Висновок, гарний телескоп для планет і Місяця. Монтування служитиме братові із 114 мм рефлектором. Така зв’язка вже хороша і для dso та планет.

2) Галактика Андромеди М31:
   Від пана Олега Gulik дізнався, що бачити два пилові рукави в даній галактиці для 10” це неординарна подія, яка можлива лише при прозорому небі. І дійсно, до цієї ночі, протягом місяця, мені не вдавалось розгледіти її пилові рукави.
   Ще близько 23:00, поки об’єкт був низько, я вже впевнено бачив 1 пиловий рукав. Після перерви, опівночі, коли я вирішив вже не дивитись в будь який телескоп (не розумне було рішення, яке я відмінив, хотілось лиш спокійно дивитись на Персеїди на кріслі качалці) прийшла моя дружина. Ми рахували метеори, пили какао,  сиділи по черзі на стільці (другого ще нема) =) і побачили, що М31 вже високо, тому мені знову захотілось скористатись оптикою. Розпочали сумісне спостереження Галактики Андромеди з біноклю 8х42. Потім був шукач 50мм, який показував подібну до біноклю, чудову картинку.
В 10” Андромеда була вау! Хотілось для тієї атмосфери апертури побільше. Я впевнено нарахував 2 рукави пилу, які ділять 3 смуги світла. Найбільша смуга включає ядро, потім середня смуга, а потім за пилом, сама крайня. Вона же і губиться в небі і створює якісь неймовірні галюциногенні ефекти!
Також, в цій історії спостережень, є ще одна мораль про важливість досвіду для візуальних спостережень. 2 рукави пилу та 3 смуги світла були дуже потужні, легко доступні що з 31мм, що з 8.8мм. Моя дружина, без досвіду, не бачила жодного. Навіть з малим полем зору. При тому, що за пару днів до спостереження, я використав для інструктажу EAA зображення М31 від одного шановного аматора, BaDRii. (зображення додаю) Дружина орієнтувалась, де мали бути рукави, бачила їх на фото,  і не розгледіла їх. Досвід наше все, не апертурою єдиною!
Так ж історія з Боде та Сигарою. Їх чітко видно в шукач, але дружина в шукач їх не бачила.
До М31 я повертався неодноразово, бачив неоднорідності яскравості у її ядрі та тлі. Особливу увагу приділяв зоні із смугами пилу.
На рахунок EAA фото, згідно слів автора, воно було зроблено не за ідеальних умов зйомки. В дану ніч, галактика була для мене детальнішою, за вид на зображенні і я щиро радий цьому. На світлині ледве помітно світлу смугу за другою лінією пилу (дивитись у верхній частині об’єкту). В ніч спостережень, та смуга сяйва була дуже виразною, при будь якому доступному мені збільшенні.

3) Галактика Трикутника М33:
   Зафіксували її ще з дружиною, яка вже невдовзі покинула спостереження. Легко доступна в бінокль, шукач, телескоп. Вигляд був доволі нудним і непримітним. Ядро та кілька вузлів світла.
Коли я лишився сам, я вирішив скористатись кришталево прозорим небом і побачити рукави в М33. Моя справа закінчилась абсолютним успіхом із відчуттям ейфорії та неможливістю потім заснути. Початок був дуже нудним. Описуватиму побачене, як було в окулярі рефлектора, а не об’єктивно, на небі.
Спочатку було видно ядро та великі за площею зони яскравості на північ від нього.
Згодом я зрозумів, що під ядром, на доволі великій відстані, на місці цифри 5 на табло годинника, є зірка, а під нею - об’єкт, що дуже схожий на планетарну туманність. Я здивувавсь. Думав, що бачу частину іншого самостійного об’єкта, але ж знав, що яскравого чогось поруч нема. А туманність світила так само, як ядро М33.
Я витратив не мало часу, ставив окуляри 14 і 8.8. І при перегляді в 14мм з полем під градус, у моїй голові відбувся бабах! Ядро та планетарна туманність об’єдналися дугою блідого світла. Зверху від ядра, клаптики світла зробили теж саме, але не так виразно! Після цього я  вже не втрачав вид та форму двох рукавів М33. У окуляр 8.8 вони були ще гарніші, виразно виділялись на фоні темного неба. Я так спрагло вдивлявся в глибини М33, що забруднив окуляр своїми віями. (це я вже побачив вкінці сесії спостережень на яскравому Юпітері).
З ОІІІ я не побачив жодних цікавинок у рукавах галактики. Не зайшло і я знову почав візуалити без фільтру.
Знайшов метод, який підсилював вид спіралей. Я ставив око дуже близько до лінзи окуляру, так, щоб воно не могло охопити все доступне мені поле зору, і потім рухав оком зі сторони в сторону поля зору. В моменти цих рухів активно працював боковий зір і гарно проявлялись спіральні рукави.

4) Неспішна прогулянка по лінії Персей-Касіопея-Цефей:
Використовував 2 окуляри, 31 та 14мм. Область дуже насичена та яскрава. Часто дивився просто в шукач. Я спостерігав десятки розсіяних скупчень. Найбільше враження залишили:
    • ХіАш Персея, в ніч спостережень вони дуже сподобались моїй дружині та племіннику;
    • NGC 457, розсіяне скупчення Сова (Бабка, Стрекоза). Я вперше спостерігав це скупчення і відразу вгадав його форму. Дві зірки-ока роблять скупчення дуже впізнаваним і симпапулічним;
    • NGC 7789. Бачу, що у цього скупчення багато назв. (Herschel's Spiral Cluster, Crab Cluster, Screaming Skull Cluster) Так, воно дуже гарне, нагадує зимові насичені розсіянки Корми, Візничого чи Близнюків;
    • Десятки інших скупчень району я не ідентифікував, поки не ставив такої мети. Але неодмінно це зроблю.
      Після спостережень в 70 та 80 мм апертури, зрозумів, що компактні розсіяні скупчення, теж об’єкт для великих телескопів, а не малих. В них проявляються сотні зірок, і те, що в малий телескоп виглядає блідою кулькою, в 10” вже є роєм окремих зір.
     
5) Мала гантель М76:
В ніч спостереження це був другий випадок застосування О-ІІІ. Тепер успішний. З фільтром і окулярами 14 та 8.8, туманність стала чіткою і голубуватою, з’явились тьмяні смуги на її тлі, розкрилась форма піщаного годинника. Сподобалось, але як на мене, мало апертури для даного об’єкту. Темні утворення дуже ніжні, можливо я мав поставити більше збільшення, до 1D, щоб детальніше розгледіти їх. Натомість я використовував лише 0.5D.
Загалом об’єкт мені подобається. Неодмінно повернусь до нього з більшими збільшеннями;

6) Квінтет Стефана та його сусідка,  галактика NGC 7331 (C 30):
Я був приречений на провал, бо не оформив жодної карти з опорними зірками для пошуку такого непростого об’єкту. Яскраву С30 я знаходив швидко. Але Квінтет був невидимим, як би я не блукав навколо опорної галактики.
Сама галактика С30 була доволі бідна. Вона видима у тому ж ракурсі, що Боде чи Андромеда, тьмяна. Крім ядра та зони навколо нього, деталей не помітно.
Думаю, що я маю зробити висновки, покращити методи пошуку Квінтету та відшукати його протягом даного сезону;

6) Сатурн і Юпітер:
   Протягом ночі дані планети спостерігала лише моя дружина. Я же дивився на них після 2:00, не хотів збивати акомодації їх світлом.
Дружина спостерігала в моно режимі і описала доволі багато деталей Юпітера та навіть Сатурна. Останній, по її версії, мав кільце, коричневу смуга на диску, тінь кільця, супутники. Юпітер відкрив їй 4 смуги.
Я же, пізніше, спостерігав планети при 270 крат та з бінов’ювером, в якому замість його коректора була 2х барлоу, що розганялась за рахунок довгого переднього відрізку.
Сатурн дійсно розкрив все, що описала дружина. А Юпітер для мене був магічним, в моменти затишшя атмосфери - фотографічним.  ВЧП не була в ту ніч на диску і роздивлятись планету з часом ставало не цікаво через відсутність складних деталей атмосфери. Відмітити хочу лиш те, що моментами ловив дуже детальне зображення одного екваторіального поясу і він ділився на дрібні внутрішні смужки, нагадував коржик шарового тіста чи шматочок торта Наполеон.
До статті прикріпляю фото Юпітера, зроблене 150мм інструментом в ніч спостереження шановним паном IgorAstro. Дане фото дуже добре відображає побачене мною на Юпітері, зокрема структуру екваторіального поясу.

Висновки:
1) Черговий раз переконався у важливості досвіду спостережень. Хороший результат залежить і від нього. Апертура, окуляри, погода — лише ще одні змінні у  рівнянні продуктивного спостереження. Як не можливо миттєво зіграти хорошу партію в шахи, чи мелодію на гітарі, так же неможливо побачити тонкі структури DSO. Але всі об’єкти різні, здається мені, Лагуна, Туманність Оріона, Вуаль, викликали захват і в недосвідчених спостерігачів;

2) Рукави в М31 та М33 є! Галактика  Трикутника взагалі, чим довше дивився, тим цікавішою вона ставала. Чудова апертура, погода, окуляри. В момент розпізнавання рукавів я був дуже щасливим, що аж стало соромно) дуже хотів розділити цей момент з кимсь, хоча вже був сам;

3) Касіопея — часто оминав це сузір’я. Зараз починаються чудові умови для її спостереження, треба спробувати знайти туманності з ОІІІ. Теж саме стосується Андромеди, не однією М31 вона відома;

4) Ще ніколи в житті не сидів так довго в серпні на вулиці. Дивне було відчуття, в шортах і кофті бачити в бінокль Плеяди та розсіянки Візничого. Зима близько;

5) Персеїди. Було гарно. Метеори лишали сліди на кілька секунд, падали по 2 одночасно, залітали в поле зору окуляру. Я не згадував про них окремо у журналі, але це була чудова подія. Прозора безмісячна ніч і Персеїди).
 

Подякували

8 :SIDEROCRATOR, Acidlex, Vando, SP, jeck_asteroid, gordon2903, SWN, Slava80

[gordon2903]

По-перше, щиро вітаю з вдалими спостереженнями, спіралі в М33 - це непросто, пам'ятаю Ваш шлях до них.
По-друге, щиро дякую за описи галактик, напрочуд вдало, Ви, передали побачене і враження яке вони на Вас справили.
Прекрасний звіт.

Подякували

1 :Андрій1939

[Андрій1939]

Всім вітання, зробив звіт спостережень за вересень-грудень 2023 року з 10”. Загалом було проведено 5 спостережень, 3 в вересні-жовтні та 2 у грудні. Жодне з них не стало захоплюючим та вартим окремого запису у моєму журналі, ділився ними лише в чатах Телеграму. Час підбити підсумки.

Дати спостережень: вересень-грудень 2023р;
Місце спостереження: село на 30 км південніше міста Кривий Ріг;
Яскравість неба: 3 клас по шкалі Бортля (але з’явились додаткові вуличні ліхтарі, які працюють до 22:00);
Погода: спостерігав у пристойні, але не ідеальні астроночі, жодного разу не мав погоди для детального вивчення DSO. Осінь була бездощова та пильна;

Максимальне проникнення по зіркам: 31 грудня фіксував прямим зором зірки <13m;

Цілі спостереження: намагався перейти у вищу лігу візуальних спостережень, спостерігати Квінтет Стефана, Скупчення галактик Персея, галактики Кита, Скульптора, Печі та Ерідана;

Обладнання: За осінь розширив свій астро асортимент, додався бінокль Celestron SkyMaster 70mm та 2 пльосли OMNI 12mm для бінки, також замовив паралелограм для бінокля та маю додатковий приціл на добі - реддот;
 

1) Квінтет Стефана: та їх сусідка,  галактика NGC 7331 (C 30):
   Придбавши реддот, я маю змогу точно цілитись в обрану ділянку неба, далі — шукачем коригую положення і потім дивлюсь в окуляр. Такий алгоритм дуже ефективний, для пошуку яскравої галактики С30.
   Також, я освоїв метод пошуку об’єктів по ланцюжку зірок (карту беру з мобільного Стеларіум та нічний режим роботи смартфону) і тепер кожна моя спроба пошуку Квітету Стефана є успішною:   
    • у вересні та жовтні область з Квінтетом фіксував впевено. Боковим зором вони перетворювались у пасма блідого світла, які компактно розмістились поруч, однак дуже важко в 10” розрізнити ці компоненти окремо і порахувати їх кількість. Навіть при збільшенні 177 крат я міг нарахувати лише 3 компоненти. Все інше було на рівні глюків. Задоволений, що можу полювати на такі об’єкти dso.
    • 31 грудня я не зміг роздивитись Квінтет навіть боковим зором та й С30 була дуже тьмяною, небо не дозволило зафіксувати об’єкт останній раз у сезоні.

2) Скупчення галактик Персея - C 24 (або Персей А):
2 шукачі для наведення та прогулянка по ланцюжку зірок працюють безперебійно. Жовтневої ночі вдалось вполювати дане скупчення галактик, щоправда, навколо яскравої С24 нарахував лише до 5 тьмяних сусідок, які нагадували мені колонії бактерій в чашці Петрі. Саме скупчення було важким для спостереження. Можливо я б нарахував і більше галактик, але фон дуже багатий на зірки, які добре маскують їх ядра. В Діві та Леві даний процес набагато простіше.     
Лише 1 ніч була вдалою для даного об’єкту, в інші мені заважала чи то погода, чи то світлове забруднення.

3) Галактика Феєрверк та NGC6939:
   Галактика Феєрверк мені дуже сподобалась, оскільки алгоритм її спостереження дуже подібний до спостереження Галактики Трикутника. Вдивляючись в бліду пляму, згодом проявляються натяки на якісь закономірності та структури в диску, однак за жодну сесію спостережень, спіралей я не зафіксував, лише окремі прояви кульок світла на диску.
   Це ж саме було із Галактикою М74 в Рибах. Вони надзвичайно подібні, навіть за розміром. Для мене їх відрізняє лише інтенсивність зоряного оточення. Заради вивчення таких об’єктів вже хочеться мати апертуру побільше.
    NGC6939 – гарне скупчення, близький сусід Галактики Феєрверк, зручно спостерігати їх разом.

4) Туманності та зоряні скупчення по лінії Персей-Касіопея-Цефей:
За осінь вполював десятки об’єктів у площинах цих сузір’їв. Також спостерігав їх у бінокль 70мм, рефрактор 70мм. 
В журнал хочу додати досвід спостереження:
    • туманностей Душа та Серце в Кассіопеї. Гарно фіксувались, з фільтром О-ІІІ демонстрували форму. Туманність Серце виправдовувала свою назву. Душа була більш аморфною та невиразною.
    • туманність Пакман NGC281 в Кассіопеї з фільтром ОІІІ. Дуже цікаво було в одній сесій спостереження порівнювати її з туманністю Півмісяць Лебедя. Форма та розмір подібні, але структура зовсім інакша. Пакман виглядає гладким та глянцевим, Півмісяць містить волкнисті структури та лінії. Одразу згадується, що в них зовсім інша природа. Чудовий об’єкт, хочу ще його дослідити з різним візуальними фільтрами у майбутньому.
    • зоряні скупчення даних сузір’їв дуже виразні та гарні, люблю їх спостерігати в бінокль 42мм, 70мм та в dob із біноприставкою, чи окуляром 31мм.

5) Інші об’єкти, що мені сподобались:
    • Вполював планетарну туманність Котяче око, здається, бачив її і раніше, при невдалих спробах, бо дуже вона схожа на зірки поруч. Лише звіряння з картою підказали, що я дивлюсь прямо на Котяче око. Спостерігав її із різними збільшеннями та фільтром ОІІІ, звичайно, що жодних подібностей із котячим оком в свою апертуру я не помітив.
    • Галактика в Андромеді — С23 та скупчення М34 і С28. Гарні об’єкти, чудово помітні і в невеликі апертури. Даремно оминав їх раніше, оскільки не лише М31 зі супутниками є перлинами даного сузір’я.
    • Галактика Кита — С62 (Ікло). Згадав її, бо 31 грудня вперше її вполював, однак видно її було лише боковим зором, хоча її лінійні розміри мені сподобались. Об’єкт на майбутнє.
    • Туманність Оріона із біноприставкою. Я вже більше року володію 10” та бінкою, дійшов практичного висновку, що для мого сетапу, це єдиний туманний об’єкт, який в біно режимі не втрачає жодних деталей, а навпаки - виглядає краще, з псевдооб’ємом та неймовірно естетично. Вплив фільтру ОІІІ на туманність я теж переоцінив, минулого року він мені не дуже сподобавсь по М42, а зараз навпаки — теж додав об’єму та волокнистих структур, але всеодно, він не конкурент біноприставці.

6) Місяць, Сатурн і Юпітер:
   Вчора, 31 грудня вполював пристойний Юпітер на збільшенні 200 крат. Біноприставка WO + її коректор 2Х + 2 пльосла 12мм. Спостерігав пів години, як Іо залітає на диск планети. Тіні не дочекався, ніч була “гучною”, не хотів неприємностей.
   Сатур подобався у рефрактор 70мм, в доб — бачив лише одну смугу на диску планети. Кільця Сатурна чітко помітні в бінокль 15х70. 
   Також минулого тижня спостерігав Місяць із усіма комбінаціями своїх парних окулярів, лінз барлоу та бінки. Сподобалось спостерігати диск повного Місяця, видивлятись кратери різних форм та кольорів — бублики, круги, напівкруги. Це досить комфортно фіксувати без екваторіальної платформи, оскільки Місяць величезний і я, ніби пролітаю над ним.

Висновки та плани:
1) 31 грудня хотів увірватись у світ рідкісних об’єктів, типу галактик Печі, Скульптора, Ерідана, але обстановка не дозволила їх вполювати, тому це залишу на майбутнє.
2) Я зрозумів, що мені подобається візуальний процес вивчення деталей галактик, яскравих емісійних туманностей та залишків наднових, розсіяні скупчення. Але для цього мені треба вже більший телескоп( здається я витиснув у цьому плані з 10” все. Як пожартував tlgleonid — більша апертура краще прозорої ночі.
    • Це так, тому, зважаючи на обставини життя, прямуватиму до dob20.
    • Також хочу докупити фільтри UHC та H-бета. Це дешевша тимчасова альтернатива зміни апертури, оскільки цікаво порівнювати один і той же об’єкт з фільтром ОІІІ та без. Ці фільтри розширять мої можливості.
    • Зрозумів, що хочу дивитись на небо лише двома очима, тому замінюю малі рефрактори на бінокль 70мм.
    • Хочу мати екваторіальну платформу для dob10 і робити фото dso, одиничні кадри з дрібними витримками на чорно-білу матрицю. Фото використовувати, як ілюстрації для свого журналу спостережень. Дуже люблю необроблені одиничні кадри, якими діляться астро аматори. Також з даною платформою хочу спробувати замальовки планет.
3) Мені не подобається ганятися за об'єктами лише заради їх кількості в списку побаченого. Хочу робити акценти саме на побачені деталі. Тому поки відкинув ідею спостереження Гершель 400 чи об’єктів Астрополісу. Оскільки не всі об’єкти зі списку демонструють цікаві деталі в 10”. Також із 10” перестали подобатись кулясті скупчення та дрібні планетарні туманності, вони виглядають дуже одноманітно. Тому після Котячого ока, полишив спроби полювати на такі планетарні туманності.
4) Продав за супер ціною свій рефрактор 80 мм школяру, така доля чекатиме й рефрактор 70мм на eq1. Діти - майбутнє нашої астроспільноти.

Подякували

11 :SIDEROCRATOR, ds40a, Yurakoz, Rus, AYN, Slava80, Chepurny, Vando, jeck_asteroid, SP, gordon2903

[Slava80]

Завжди з цікавістю і вдячністю читаю чужі звіти про спостереження, останнім часом через погоду і різні обставини сам спостерігаю небо рідко. Ваші звіти приємно читати, і радий що маєте можливості і бажання їх проводити у цей непростий час.
Хотів би зупинитися на деяких моментах, це жодним чином
не повчання, а думки, як зробити спостереження і звіти кращими

намагався перейти у вищу лігу візуальних спостережень, спостерігати Квінтет Стефана, Скупчення галактик Персея, галактики Кита, Скульптора, Печі та Ерідана
...

Для різних апертур і складні об'єкти різні. Звісно, у 10" не побачити приміром Парашут Андромеди, проте вказані вами об'єкти на мою думку досить нескладні і не зрівняються із Leo I або Mayall 2, от їх в 10" розгледіти спробуйте.

карту беру з мобільного Стеларіум
 ...

Дуже раджу для Андроїд або iOS програму SkySafari, це інший рівень карт, коштує недорого, бувають знижки.

    • Вполював планетарну туманність Котяче око, здається, бачив її і раніше, при невдалих спробах, бо дуже вона схожа на зірки поруч. Лише звіряння з картою підказали, що я дивлюсь прямо на Котяче око. Спостерігав її із різними збільшеннями та фільтром ОІІІ, звичайно, що жодних подібностей із котячим оком в свою апертуру я не помітив.
   ...

Усе ж таки цікаво було би прочитати опис, що саме було побачено, оболонки чи якісь деталі, при якому збільшенні вона могла бути схожою на зірки поруч.

    • Туманність Оріона із біноприставкою. Я вже більше року володію 10” та бінкою, дійшов практичного висновку, що для мого сетапу, це єдиний туманний об’єкт, який в біно режимі не втрачає жодних деталей, а навпаки - виглядає краще
...

Ще туманності в Стрільці, Плеяди, яскраві розсіянки і крупні кулясті скупчення можуть бути цікавими у біноприставку

   Також минулого тижня спостерігав Місяць із усіма комбінаціями своїх парних окулярів, лінз барлоу та бінки. Сподобалось спостерігати диск повного Місяця.
...

Диск повного Місяця видовище як на мене в телескоп таке собі, нема рельєфу від освітлення косого, хоча бувають лібрації, коли видно "крайові" об'єкти рідкісні

2) Я зрозумів, що мені подобається візуальний процес вивчення деталей галактик, яскравих емісійних туманностей та залишків наднових, розсіяні скупчення. Але для цього мені треба вже більший телескоп( здається я витиснув у цьому плані з 10” все. Як пожартував tlgleonid — більша апертура краще прозорої ночі.
    • Це так, тому, зважаючи на обставини життя, прямуватиму до dob20.
    • Також хочу докупити фільтри UHC та H-бета. Це дешевша тимчасова альтернатива зміни апертури, оскільки цікаво порівнювати один і той же об’єкт з фільтром ОІІІ та без. Ці фільтри розширять мої можливості.
...

Можливості 10" ще дуже далекі від вичерпання, судячи зі звітів.
Фільтри варто доповнити колесом фільтрів, порівнювати і перемикати буде цікавіше. У мене перед очима ідосі туманність Тарантул при різних фільтрах.

3) Мені не подобається ганятися за об'єктами лише заради їх кількості в списку побаченого. Хочу робити акценти саме на побачені деталі. Тому поки відкинув ідею спостереження Гершель 400 чи об’єктів Астрополісу.  Оскільки не всі об’єкти зі списку демонструють цікаві деталі в 10”.
...

Даремно, список Астрополісу скажімо для 8-10" ідеально підходить, багато деталей, різні типи, морфологія об'єктів. Розгледіти два десятка деталей у М33 або дюжину деталей у NGC7331, чи Travelot Hook у М92 теж може сподобатися. Чи замалювати М8 наприклад. У списках О'Міри багато морфологічних деталей, якщо цікаво, погляньте тут на форумі звіти про спостереження, у тому числі мої, за попередні роки.

Також із 10” перестали подобатись кулясті скупчення та дрібні планетарні туманності, вони виглядають дуже одноманітно. Тому після Котячого ока, полишив спроби полювати на такі планетарні туманності

Можливо, варто звернути увагу на неочевидні деталі, на відтінки кольору, порівняти з описами із каталогів NGC/IC та SAC, техніка спостереження, збільшення підібрати, там багато цікавих моментів можна знайти.

Загалом, продовжувати отримувати задоволення і не втратити ентузіазм візуальних спостережень це не лише шлях збільшення апертури, мабуть це те, що я хотів сказати у першу чергу. Бажаю ясних і тихих ночей під зоряним небом.

Подякували

1 :Chepurny

[Андрій1939]

Завжди з цікавістю і вдячністю читаю чужі звіти про спостереження, останнім часом через погоду і різні обставини сам спостерігаю небо рідко. Ваші звіти приємно читати, і радий що маєте можливості і бажання їх проводити у цей непростий час.
Хотів би зупинитися на деяких моментах, це жодним чином
не повчання, а думки, як зробити спостереження і звіти кращими

намагався перейти у вищу лігу візуальних спостережень, спостерігати Квінтет Стефана, Скупчення галактик Персея, галактики Кита, Скульптора, Печі та Ерідана
...

Для різних апертур і складні об'єкти різні. Звісно, у 10" не побачити приміром Парашут Андромеди, проте вказані вами об'єкти на мою думку досить нескладні і не зрівняються із Leo I або Mayall 2, от їх в 10" розгледіти спробуйте.

карту беру з мобільного Стеларіум
 ...

Дуже раджу для Андроїд або iOS програму SkySafari, це інший рівень карт, коштує недорого, бувають знижки.

    • Вполював планетарну туманність Котяче око, здається, бачив її і раніше, при невдалих спробах, бо дуже вона схожа на зірки поруч. Лише звіряння з картою підказали, що я дивлюсь прямо на Котяче око. Спостерігав її із різними збільшеннями та фільтром ОІІІ, звичайно, що жодних подібностей із котячим оком в свою апертуру я не помітив.
   ...

Усе ж таки цікаво було би прочитати опис, що саме було побачено, оболонки чи якісь деталі, при якому збільшенні вона могла бути схожою на зірки поруч.

    • Туманність Оріона із біноприставкою. Я вже більше року володію 10” та бінкою, дійшов практичного висновку, що для мого сетапу, це єдиний туманний об’єкт, який в біно режимі не втрачає жодних деталей, а навпаки - виглядає краще
...

Ще туманності в Стрільці, Плеяди, яскраві росіянки і крупні кулясті скупчення можуть бути цікавими у біноприставку

   Також минулого тижня спостерігав Місяць із усіма комбінаціями своїх парних окулярів, лінз барлоу та бінки. Сподобалось спостерігати диск повного Місяця.
...

Диск повного Місяця видовище як на мене в телескоп таке собі, нема рельєфу від освітлення косого, хоча бувають лібрації, коли видно "крайові" об'єкти рідкісні

2) Я зрозумів, що мені подобається візуальний процес вивчення деталей галактик, яскравих емісійних туманностей та залишків наднових, розсіяні скупчення. Але для цього мені треба вже більший телескоп( здається я витиснув у цьому плані з 10” все. Як пожартував tlgleonid — більша апертура краще прозорої ночі.
    • Це так, тому, зважаючи на обставини життя, прямуватиму до dob20.
    • Також хочу докупити фільтри UHC та H-бета. Це дешевша тимчасова альтернатива зміни апертури, оскільки цікаво порівнювати один і той же об’єкт з фільтром ОІІІ та без. Ці фільтри розширять мої можливості.
...

Можливості 10" ще дуже далекі від вичерпання, судячи зі звітів.
Фільтри варто доповнити колесом фільтрів, порівнювати і перемикати буде цікавіше. У мене перед очима ідосі туманність Тарантул при різних фільтрах.

3) Мені не подобається ганятися за об'єктами лише заради їх кількості в списку побаченого. Хочу робити акценти саме на побачені деталі. Тому поки відкинув ідею спостереження Гершель 400 чи об’єктів Астрополісу.  Оскільки не всі об’єкти зі списку демонструють цікаві деталі в 10”.
...

Даремно, список Астрополісу скажімо для 8-10" ідеально підходить, багато деталей, різні типи, морфологія об'єктів. Розгледіти два десятка деталей у М33 або дюжину деталей у NGC7331, чи Travelot Hook у М92 теж може сподобатися. Чи замалювати М8 наприклад. У списках О'Міри багато морфологічних деталей, якщо цікаво, погляньте тут на форумі звіти про спостереження, у тому числі мої, за попередні роки.

Також із 10” перестали подобатись кулясті скупчення та дрібні планетарні туманності, вони виглядають дуже одноманітно. Тому після Котячого ока, полишив спроби полювати на такі планетарні туманності

Можливо, варто звернути увагу на неочевидні деталі, на відтінки кольору, порівняти з описами із каталогів NGC/IC та SAC, техніка спостереження, збільшення підібрати, там багато цікавих моментів можна знайти.

Загалом, продовжувати отримувати задоволення і не втратити ентузіазм візуальних спостережень це не лише шлях збільшення апертури, мабуть це те, що я хотів сказати у першу чергу. Бажаю ясних і тихих ночей під зоряним небом.

Щиро дякую за відповідь. Прийняв до уваги, отримав напрямок, про що читати, що шукати.

Котяче око не отримала детальнішого опису, бо опинилась в програмі спостереження між об'єктами поцікавіше. Плюс в мене немає окуляра, щоб мати збільшення більше 1D. Додаю текст моїх заміток  в ніч спостереження.

Повідомлення 1
Сьогодні нічка, на дві пилові смуги в Андромеді.  Вирішив знайти Квінтет Стефана в 10".
Дует був точно)
Тріплет - скоріше так. Але не Квінтет.
Галактики близько і займають доволі велику площу. Але тьмяні, роздивлявся боковим зором.
Знайти виявилось легко, біля них відрізок з двох зірок 10m
Зараз  за півтори години бачив багато нових для себе об'єктів. Котяче око, галактику Феєрверк- дуже схожа на М33, розсіянку поруч з нею. Туманність Pacman, без ОІІІ її не видно.
В Касіопеї-Цефеї гарно посканував небо з новим прицілом.



Повідомлення 2
Сканував від зорі Омега Дракона і на північ. Знаєте, я бачив її полюбому. Це яскрава зоря, голубенька. Дуже легко пропустити
Шукав з 14мм. Вона дуже компактна. Навіть з барлоу 2х вона досить мала.
Шукав без фільтру. З фільтром стала яскравіша, але без деталей. Позеленіла.
Єдине, що змінилось при збільшенні більше 200 крат - форма стала не круглою, а неправильною.
У мене немає аксесуарів, щоб збільшення було > 1D.
Не думав, що матиму dso, якому треба окуляр 3 mm.


При спостереженні Котячого ока мені надавав цінні поради пан Сергій із Харківського астрочату в Телеграм. Судячи з його таблиці яскравих планетарок, він в цій темі досвідчений))) а поради були цінними.


------
Залюбки почитаю ваші звіти)

[Андрій1939]

Всім вітання в новому році. З великим ентузіазмом та приємними емоціями пишу цю сторінку журналу спостережень. Вечір січня неочікувано порадував ясною морозною погодою.

Дата спостереження: 12 січня 2024 року. Початок о 20:20 — кінець о 22:30;
Місце спостереження: село на 30 км південніше міста Кривий Ріг;
Яскравість неба: 3 клас по шкалі Бортля (ліхтарі та світло в будинку заважало лише до 21:00);
Погода: після 21 години небо стало “неймовірним”. Мороз 12 градусів, низька вологість(жодного інію на трубі), відсутній вітер та хмари.  Все подвір’я було засніженим, згодом з’ясував, що саме цей фактор і понизив ефективність спостережень. Було дуже яскраво, навіть коли зникла паразитна засвітка.

Максимальне проникнення по зіркам: фіксував прямим зором зірки 13m. Дуже засліплював сніг. Найслабші зірки в зеніті та біля горизонту (сузір’я Зайця) були приблизно однакової зоряної величини;

Цілі спостереження: спонтанне спостереження Зимових dso, спроба вполювати за одну ніч М1, С1, NGC1;

Обладнання: DOB10, фільтр ОІІІ, окуляри — 25мм комплектний кельнер, 17 та 12мм пльосли. Ширококутні окуляри вирішив поберегти від морозу, але виявилось, що даремно,  іній на поверхні не випадав;
 

1) знайти все перше:
   Надихнувшись одним записом із журналу спостережень з Аліотом, вирішив за одну ніч побачити  М1, С1, NGC1. Перші два об’єкти дались легко, ще наявна паразитна засвітка не впливала на результат, а ось із NGC1 я нераціонально витратив свій час.
   Дійшовши до місця, де має бути галактика, я чекав її приблизно 20 хвилин, але не дочекався. Вже погасли ліхтарі, вимкнули світло на кухні, але галактика “майже” не проявлялась. Пізніше я зрозумів, що сніг заважав належній акомодації, хоча прозорість неба, дозволила би її побачити. 
   Процес спостереження виглядав цікаво. Додаю скрін із Stellarium для кращого розуміння. Галактика знаходиться поряд із трикутником зірок. Я скрупульозно вдивлявся у місце, де вона має бути, з окуляром 12мм. Чекав її, вже почали проявлятися додаткові зорі в полі зору, зникла турбуленція теплого повітря в трубі, однак  NGC1 не було. Під кінець я, здається, почав бачити її ядро у формі розмитої зірки, то була реальність, чи глюк? Але у своїх  спостереженнях я тлумачу будь-які сумніви, як поразку. Тому не було. Не вдалось за один вечір підряд відспостерігати об’єкти з трьох відомих каталогів. 
   Ця моя авантюра була неефективною, адже я витратив багато часу на невиразний об’єкт, який би і в кращих умовах не показав би деталей.

2) туманності - Розетка, Конус, Змінна туманність Хабла:
Перейшов до найцікавіших мені об’єктів. Спочатку з ОІІІ відшукав NGC 2238  Розетку. Туманність виглядала блідним бубликом в центрі якого знаходиться розсіяне зоряне скупчення С50. За межами скупчення, стінка бублика була товстішою та яскравішою. Тривале спостереження не проявило жодних структур чи текстур у межах туманності.
   Без фільтру ОІІІ зоряне скупчення додало в красі, але туманність майже зникла. Було помітно її товстішу сторону на фоні темнішого неба, однак загалом, вся та область сузір’я Єдинорога має помітно яскравий фон неба, що сильно знижує контраст туманності.
   Хороший об’єкт, але візуально не викликав у мене жодного захвату.

   Туманність Конус (Різдвяна Ялинка) NGC 2264. Надзвичайно впізнавана форма зірок. Дійсно, схожі на новорічну ялинку. З фільтром ОІІІ довго вдивлявся в область скупчення та поряд з ним. Яскравої виразної туманності не помітив, лише натяки на неоднорідності.
Без фільтру, суб’єктивно, зоряне скупчення опинилось в легенькому тумані, тобто натяки на туманність посилились.
Цікавий, легкодоступний об’єкт, гарно виглядає і в шукач і в біноклі. В таку прозору ніч шукач демонстрував дуже багато зірок у одному полі зору.

Змінна туманність Хабла  NGC 2261. Дуже сподобалась ця компакта трикутна туманність. Бачив її за вечір 2 рази. Перша спроба була випадкова у пошуковий окуляр 25мм з фільтром ОІІІ. Я йшов по небу від Розетки до Конуса і помітив туманний об’єкт, який, хоч і був дуже маленьким, але різко контрастував гострими формами на фоні зірок.
   Вже вдруге, коли я йшов від вершини конуса, до туманності Хабла, я зрозумів, що бачив її по дорозі. 
З фільтром ОІІІ туманність виглядає бідніше, ніж без нього, однак підсилюється контраст її трикутної форми. Без фільтру можна роздивитись нерівномірну лінію між туманністю та небом, з’явились натяки на волокнистість. Найбільша доступне в цю ніч збільшення — 100 крат, виявилось недостатнім. Туманність потребує більшого.
   Дуже цікавий об’єкт, легкий у пошуках, неодмінно повернусь до нього цієї зими.

3) туманність Шолом Тора, туманність Кажан (Лисяча голова) в Оріоні NGC 1788:
   Кілька тижнів тому мав 20 хвилин неба і весь час витратив на Шолом Тора NGC 2359 з 4 розсіянками поруч. Цієї ночі Шолом Тора також викликав найбільшу кількість позитивних емоцій. Чудова туманність із незвичайною формою. З фільтром ОІІІ в туманності з’являються дуги та відростки, які і породили її назву. Візуально в першу ніч без снігу туманність здавалась яскравішою, особливо боковим зором. Однак відростки спостерігались лише зліва.
   12 січня туманність була суб’єктивно блідішою, однак я впевнено розрізняв зачатки відростків і справа від неї. Було схоже на піщаний годинник, який лежить на боку.
Надзвичайно цікавий об’єкт з фільтром ОІІІ. Вартує детального дослідження. З кожною витраченою хвилиною, туманність відкриває все цікавіші деталі. 

Кажан (Лисяча голова) NGC 1788, різні назви має дана туманність, але в 10” цієї ночі жодну не підтвердила. Спочатку я шукав її з ОІІІ, зручно йшов по зорям від Бети Ерідана, дійшов у область чотирикутна із зірок і нічого взагалі не побачив. Зрозумів, що фільтр не працює для такої туманності.   
 Згодом, коли розігрів пальці та зміг відкрутити фільтр, я знову повернувся до даного об’єкту. Його впевнено видно поміж яскравого чотирикутна із зірок, однак форма аморфна, не викликає у мене жодних асоціацій, але має певний шарм та візуальну цінність.
   Неодмінно спробую спостерігати ще та роздивитись темну туманність поряд.

4) інші об’єкти:
- загалом похапцем я ще відспостерігав десятки прекрасних розсіяних скупчень у Єдинорозі, Кормі, Великому Псі, Близнюках... Кулясте в Зайці.

- дивився кілька уже задокументованих планетарних туманностей, зокрема Обличчя Клоуна, Крабовидну. Дивився ВТО з фільтром ОІІІ,

- багато уваги приділив пошуку спіралей в Боде, накривав свою голову додатковою курткою, хотів захиститись від світла снігу. Спіралей не бачив, однак яскравість ядра вражала...
- немало часу витратив на Скупчення галактик Персея. Додаю скріншот. Знайшов дієвий метод пошуку галактик в тій області. В області скупчення є дуже помітний трикутник зірочок із яскравістю >11m, легко орієнтуватися навколо них.

Попри нововведення, впевнено я зафіксував лише Персей А (С24). Поряд були й інші галактики, я це зрозумів, бо в них не було дифракційних кілець при розфокусі, як в зірок. Але мале доступне збільшення ніяк не сприяло їх виділенню від насиченого фону неба.

Не встиг до повного замерзання побачити два об’єкти: Туманність Бульбашка в Кассіопеї та спіральну галактику С5 в Жирафі. Остання зараз має найкращі умови для спостереження, цікаво подивитись, адже вона, як і галактика Трикутника чи Феєрверк, має цікаву геометрію розташування та повністю демонструє свій диск.

Висновки та коментарі:
    1. Гарним та продуктивним був вечір. Вперше зрозумів, наскільки сніг шкідливий для візуальних спостережень; 
    2. Дуже сподобались побачені туманності, які відкривали свою структуру, зокрема Шолом Тора та Змінна туманність Хабла;       
    3. Сподобався блідий вигляд зимового Чумацького шляху. Він такий блідий та сизий, що губиться у засніженому горизонті. Містить багато гарних зоряних скупчень для бінокля;
    4. Жодного разу не замерзли окуляри, можна було брати дорогі брендові. Однак руки отримували опіки від холоду і часто міняти аксесуари після години спостережень уже не хотілось; 
    5. Я не був готовим до даного спостереження, оскільки мав вечірню прогулянку, милувався заходом Сонця серед хмар і не підозрював, що ніч буде ясна. Тому попередньо витратив ресурс свого “тепла” і не зміг затриматись на вулиці довше, хоч і небо дозволяло.

Подякували

8 :Zealous, Acidlex, gordon2903, ds40a, Vando, Slava80, SIDEROCRATOR, AYN

[Vando]

Як завжди чудово і цікаво. Коли без нормальних спостережень уже з вересня, почитати ваші записи стає як бальзам на душу) 
А про те щоб придумувати собі якісь челленджі (як от знайти все перше) це взагалі круто, хоча це просто як кажуть спортивний інтерес.
Об'єктів які ви не спостерігали все менше і менше. Чи плануєте в майбутньому спостерігати подвійні і кратні зорі? Астероїди, карликові планети? Нетипові об'єкти - як от квазар 3C 273, або найближчі зорі до землі, як нещодавно хтось в телеграмі писав. Звісно, все назване з цього буде просто цятками і це знову ж таки чисто спортивний інтерес. Але цікаво що ви думаєте про таку перспективу, можливо ви уже спостерігали, а я не знав.
Загалому дякую за ваші звіти, сподіваюсь скоро читатимете і мої! 

[Андрій1939]

Як завжди чудово і цікаво. Коли без нормальних спостережень уже з вересня, почитати ваші записи стає як бальзам на душу) 
А про те щоб придумувати собі якісь челленджі (як от знайти все перше) це взагалі круто, хоча це просто як кажуть спортивний інтерес.
Об'єктів які ви не спостерігали все менше і менше. Чи плануєте в майбутньому спостерігати подвійні і кратні зорі? Астероїди, карликові планети? Нетипові об'єкти - як от квазар 3C 273, або найближчі зорі до землі, як нещодавно хтось в телеграмі писав. Звісно, все назване з цього буде просто цятками і це знову ж таки чисто спортивний інтерес. Але цікаво що ви думаєте про таку перспективу, можливо ви уже спостерігали, а я не знав.
Загалому дякую за ваші звіти, сподіваюсь скоро читатимете і мої! 

Дякую за комплімент.

Челенджі неодмінно будуть. Часто вони спонтанні, або запозичені із журналів спостереженнь титанів цього Форуму. Поточний челендж - завізуалити  Leo I.

Плани на майбутнє досить невизначені,  але загалом маю 3 напрями:

1) придбати колесо фільтрів, фільтр uhc чи аналог, фільтр uhc-s чи його аналоги. Обрав бренд - Orion. Колесо з Алі для 2" фільтрів. В планах детально вивчати яскраві, великі туманності, порівнювати вигляд у різні фільтри, робити замальовки;

2) спостерігати яскраві галактики з надією побачити деталі в них. Виділив собі 2 улюблені групи цих об'єктів: спіральні, що лежать боком - Голка, Сомбреро... спіральні, диск яких ми бачимо повністю - М101, М33...
Найближча ціль, розглянути спіралі в Боде, знову побачити їх  в М51 та М101.

3) спостерігати зоряні поля в бінокль 15×70. Шукати з ним протяжні об'єкти, просто відпочивати) коли сідаю за доба, з'являється нездоровий інтерес вичавити з об'єктів максимум деталей, часто змінюючи окуляри, чи накручуючи ОІІІ фільтр, з біноклем навпаки - повний релакс.

Відповідаючи на ваші питання,  відмічу, що поки не планую спостерігати подвійні чи кратні зорі, астероїди,  найближчі зорі.
Відпало бажання переглянути повністю каталог Месьє чи доступний Колдвел.
Втратив інтерес до кулястих скупчень та дрібних планетарних туманностей, які без великого збільшення виглядають,  як зірки.

Найчастіше у пошуку нових цілей орієнтуюсь на чати в телеграм і фотороботи  наших колег звідти ж, астрожурнали 3-4 осіб Форуму, карту мобільного та десктопного Stelarium. Останнім часом вивчаю інші застосунки та Список 100 об'єктів Астрополісу

[SIDEROCRATOR]

4) інші об’єкти:
- загалом похапцем я ще відспостерігав десятки прекрасних розсіяних скупчень у Єдинорозі, Кормі, Великому Псі, Близнюках... Кулясте в Зайці.

Попри нововведення, впевнено я зафіксував лише Персей А (С24). Поряд були й інші галактики, я це зрозумів, бо в них не було дифракційних кілець при розфокусі, як в зірок. Але мале доступне збільшення ніяк не сприяло їх виділенню від насиченого фону неба.

чудовий звіт!
а які саме конкретно об"єкти спостерігали? бо вираз - десятки розсіянок то трохи розпливчатий

[Андрій1939]

4) інші об’єкти:
- загалом похапцем я ще відспостерігав десятки прекрасних розсіяних скупчень у Єдинорозі, Кормі, Великому Псі, Близнюках... Кулясте в Зайці.

Попри нововведення, впевнено я зафіксував лише Персей А (С24). Поряд були й інші галактики, я це зрозумів, бо в них не було дифракційних кілець при розфокусі, як в зірок. Але мале доступне збільшення ніяк не сприяло їх виділенню від насиченого фону неба.

чудовий звіт!
а які саме конкретно об"єкти спостерігали? бо вираз - десятки розсіянок то трохи розпливчатий

Дякую за комплімент.

Поділимо десятки розсіянок на 2 групи, ідентифіковані та ні:

1) ідентифіковані - М46 та М47 Корми, це основа зимових спострежень,  люблю також планетарну туманність в М46. Інші це М41 під Сіріусом, С58, ngc2374, ngc2345 навколо Шолома Тора.

2) неідентифіковані - я сканував Єдинорога та Корму. В 10", а нещодавно й у бінокль 70мм, видно багато розсіяних скупчень,  однак небо рідкісне, вирішив саме милуватися ними, а не шукати їх код на карті. В теорії справа від Конуса і вище від Розетки скупчення можна відновити і по пам'яті. Як і ті, що бачив у Кормі між М46-47 та М93

Подякували

1 :SIDEROCRATOR

[Андрій1939]

Всім привіт! провів коротке спостереження по програмі 100 об'єктів Астрополісу.

Дата спостереження: 16 січня 2024 року. Початок о 21:30 — кінець о 22:30;
Місце спостереження: село на 30 км південніше міста Кривий Ріг;
Яскравість неба: 3 клас по шкалі Бортля (ліхтарі вимкнено, Місяць над горизонтом, зайшов за обрій приблизно через 15 хвилин);
Погода: на небі зустрічаються поодинокі хмари, під кінець спостереження небо затягнуло. Висока вологість, дуже відчувався мороз, навіть не витримав суперклей у моєму саморобному шукачі із заломом осі.

Максимальне проникнення по зіркам: заміри не проводив;

Цілі спостереження: зимові об'єкти зі списку Астрополісу в сузір'ях Оріон, Ерідан, Рись, Рак;

Обладнання: DOB10 та ввесь кейс моїх аксесуарів;
 
1) NGC2024 - Полум'я,  Людина, що біжить та 5 інших туманностей в Оріоні:
Розпочав продуктивне спостереження із ВТО. Кілька хвилин спостерігав на найменшому збільшенні, чекав достатньої акомодації, вивчав  вишукані структури в "крилах" туманності. Згодом розпочав маршрут на північ, з полем зору 1.7 градусів подорожувати Оріоном легко, плюс я вже освоївся у цьому сузір'ї при спостереженнях з біноклем.

Людина, що біжить: утворення з туманностей повністю виправдало свою назву, темна структура на фоні яскравої туманності нагадувала силует бігуна. Вперше фіксував таку високу яскравість туманності та з ентузіазмом рухався вище.

NGC2024 Полум'я - завдяки зручному розміщенню, об'єкт дуже легко знайти. Але до сьогодні не вдавалось його побачити. Зупинившись біля зорі Альнітак, я, здавалося, помітив яскравий зайчик світла від зорі. При зміні кута зору, промінчик залишався статичним. Це і стало сигналом для того, що я бачу один з об'єктів зі списку Астрополісу. Розглядаючи з 31 мм, протягом хвилин, виділив круглу форму туманності та темну смугу, яка пронизує її від краю до краю та губиться в небі. З 14 мм туманність стала тьмянішою, але все одно було достатньо контрастною для ефективного спостереження. За кілька хвилин тьмяна смуга розпочала демонструвати неоднорідність. Я помітив відросток зліва від смуги, який під кутом теж пронизував туманність. Темна ділянка на тлі об'єкта вже виглядала не як однорідна смуга, а як пташиний слід на снігу, наприклад голуба. Але лише з двома "пальцями". В ніч спостережень цей об'єкт відкрив найбільше деталей посеред інших і утворив вишукану композицію із двома іншими туманностями!


NGC2023 та її сусідка IC435 - дані туманності фіксувалися після кількох хвилин споглядання Полум'я і разом утворювали трикутник. В окуляр 31 мм були найяскравішими та поміщались в одне поле зору. Виглядали, як туман навколо своїх яскравих зірочок. NGC2023 була більшою та яскравішою, в порівнянні з IC435. Об'єкти дуже легко пропустити, оскільки вони виглядають, ніби роса чи пар від дихання на окулярі - блідий ореол навколо яскравої зірочки. Але композиція в ширококутний окуляр разом із Полум'ям легко компенсує самостійну невиразність цих об'єктів.


NGC2078 та М78 - продовживши шлях на північ очікував побачити М78 - цікаву туманність, що має форму кульки світла з блідими, ледве помітними тонкими структурами. Але в цю ніч було видно чітко 2 туманності. NGC2078 виглядала туманом навколо зорі, а М78, як і Полум'я, демонструвала темну смугу на своєму тлі, що я йшла під кутом від основного тла. Вивчав цей дует лише з 31 мм, впевнений, що окуляр 14мм відкрив би нові деталі в М78, але це не входило в мої плани спостережнь. 


2) галактики Ерідана NGC1622 та NGC1637:
Продовжуючи програму, планував спостерігати галактику NGC1622, яка лежить ребром та її численних сусідок. Цього не відбулося, жодна із галактик над зіркою Nu Eridani не проявилась. Змінюючи окуляри, чекаючи їх в місці розміщення, використовуючи боковий зір - все було марним.

Продовживши подорож лівіше, я впевнено знайшов NGC1637, галактику, диск якої ми бачимо повністю. Зміг виділити яскравіше ядро на фоні блідого тла.

Думаю, що мені завадили невидимі неозброєним оком хмари. Пізніше, друга спроба вполювати галактики теж не принесла своїх плодів.

3) кулясте скупчення NGC 2419 - Міжгалактичний мандрівник:
Розпочну опис із комічної ситуації, яка покращила мій настрій після невдачі з галактиками Ерідана та тимчасовою втратою оптичного шукача.

Після детального вивчення галактики NGC1637 я поставив окуляр 31 мм, навів телескоп в область біля зеніту, фокусуюсь. В центрі поля зору фіксую туманний об’єкт.  Хоч і не по програмі, але вирішив подивитись. Аналізував цю бліду кульку й дійшов висновку, що це якась туманність у Близнюках. В 31 мм було подібне до М78 Оріона, але із суцільної текстурою блідого світла.

Пізніше я подивився у реддот та виявив, що я в місці, де має бути видно NGC 2419) лише у 8.8мм об'єкт став схожим на кулясте скупчення, але без розкладання на окремі зірки, лише грануляста структура, ніби яскраві кулястики у малі апертури.

4) галактика NGC 2775 (С48) в Раці:
Хоч галактика і знаходиться в Раці, почав шукати її від "голови" Гідри. Пошуки припинились швидко, оскільки з півночі раптово насунулись щільні хмари.


Висновки та коментарі:
 - коротке спостереження виявилось досить ефективним, особливо в Оріоні. Вдалось вперше вполювати чимало туманностей і навіть роздивитись структуру в Полум'ї;
 - маю провести облік побаченого) список Астрополісу дуже цікавий і виявилось, що багато об'єктів я вже спостерігав, коли йшов по каталогу Колдвела;
 - переконався, що клеїти пластик до металу звичайним суперклеєм з одноразового тюбика - така собі ідея) тепер треба наново ремонтувати оптичний шукач. Дуже добре, що я ще мав реддот, оскільки було б втрачено таку продуктивну годину спостережень.

Подякували

4 :ARTY, Vando, SIDEROCRATOR, RPM RPM

[Андрій1939]

Всім привіт! Вдалось провести спостереження з суперечливими результатами, небо було неякісне, однак я бачив спіралі у двох галактиках. Залишаю цей ювілейний 17 запис в даній темі форуму.

Дата спостереження: 7 березня 2024 року. Початок о 22:20 — кінець о 23:30;
Місце спостереження: село на 30 км південніше міста Кривий Ріг;
Яскравість неба: 3 клас по шкалі Бортля, невелика паразитна засвітка на півночі;
Погода: дуже холодно, висока вологість та мороз. Видно майже ідеальні дифракційні зображення зірок, однак в цей час в селі палили сухостій, був постійний сморід диму. Вечірнє небо було багряним, що свідчило про велику кількість пилу в повітрі.

Максимальне проникнення: не бачив об’єктів тьмяніших за 12.8m (дані про зоряну величину взято зі Stellarium Web);

Цілі спостереження: весняні галактики та деталі в них;

Обладнання: DOB10, сумка з усіма доступними аксесуарами. Лиш вночі згадав, що маю зламаний оптичний шукач, тому шукав все лише через red dot;
 

1) Галактики Лева:
   Минулого сезону користувався лише мобільним Stellarium і через його баг (не демонструє всі яскраві об’єкти на карті) я пропустив багато галактик Лева.
   Розпочав спостереження з Триплету Лева, переслідуючи виключно естетичну мету та щоб надати собі час для акомодації. Вже неодноразово спостерігав дані галактики, однак навесні по ним оцінюю якість неба і мені було видно, що галактики виглядають незвично - бідно та тьмяно.
   Після Триплету перейшов до ланцюжка М95-М96-М105-NGC3384. Після кількох хвилин спостережень  М95 та М96 відділили свої ядра від тла, а  М105-NGC3384 виглядали лише як розпухлі зірки. Близькість на небі двох останніх створювала гарне поєднання, до якого я пізніше ще повертався, в надії вполювати ще більше галактик в полі зору.
   Побачити більше галактик поруч з попередніми не вдалось, жодного об’єкту з m > 12 я не помітив. І це було очікувано, через густу задимленість.

2) Об’єкт Астрополісу в скарбничку:
   Вдалось відшукати галактику NGC 2775 (Caldwell 48). Хоч вона і розміщена в Раці, шукав її  від голови Гідри і цього разу приціливсь майже поруч. Галактика відділила ядро від блідого тла і мала овальну форму. Довго на ній не спинявся. 

3) Спіралі в  NGC 3583 та її невидима сусідка NGC 3577 (галактики у Великій Ведмедиці):
   Вирішив побачити спіралі в NGC 3583, надихнувся темою: “В каких галактиках в 300мм (или менее) телескоп видны спиральные ветви?”
https://www.astroclub.kiev.ua/forum/index.php?topic=35500.20
        До журналу додаю скріншот повідомлення з теми. Сторінка 2. Автор — пан slava3500. Галактика NGC 3583 зліва.
   Почав шукати об’єкти від зірки Psi Великої Ведмедиці. На шляху ще зафіксував галактику NGC 3595.  Дійшовши до місця з очікуваним дуетом побачив лише яскравішу NGC 3583.
   Після тривалого спостереження, мою увагу почала привертати молюскоподібна форма NGC 3583. Після десятків хвилин споглядання, галактика вже перестала бути просто нечітким овалом, а повстала з яскравим ядром та двома розривами смуг світла навколо ядра. Спочатку в окуляр 14мм форма тяжіла до цифри 6 (чи 9), а потім з 8.8мм розгледів інший відросток і форма стала нагадувати ніж блендера. Неодмінно повернусь до даного об’єкту у кращу ніч.
   Після десятків хвилин розшуку боковим зором меншої галактики, я так її і не помітив, за даними Stellarium, блиск дорівнює 13.94m.

4) спіралі в М81 Галактика Боде:
Хоч небо було і не супер прозорим, я зміг побачити одну спіраль у галактиці Боде. Нарешті! Галактика знаходилась високо над горизонтом, майже в зеніті. Розпочав спостереження з окуляром 14мм, однак з ним фон неба був дуже світлим, галактика дуже яскрава та дозволяє ставити більші збільшення. З окуляром 8.8мм тло стало темнішим і після кількох хвилин спостережень боковим зором, я побачив дугу світла за межами диску галактики Боде. Даний рукав знаходився зі сторони NGC3077.
Галактика, як і попередня, виглядала у формі ножа блендера, але лише з одною дужкою. Мені дуже допомогла порада пана Gulik, який рекомендував шукати спіралі Боде за межами її диску. Другу спіраль відшукати не вдалось.
Насправді дуже здивований результатом, оскільки М51 навіть кільця світла навколо ядра не показала, небо було геть не прозоре. Тому спіраль в Боде мене дійсно здивувала.


Висновки та коментарі:
    1. Всупереч великому холоду та диму, зміг провести відносно ефективне спостереження.
    2. Пройшовся по галактиках Лева, Волосся Вероніки та Гончих псів, однак вони виглядали блідо та бідно, на фоні попереднього досвіду у кращі ночі.
    3. Щиро здивований і радий, що зафіксував спіраль у Боде та у NGC3583. Остання галактика стала прямо знахідкою на форумі.
    4. Виходить, що я впевнено бачив спіралі через апертуру 10” у таких галактиках як: М31 Андромеда,  М33 Трикутника, М51 Водоверть,  NGC3583 та М81 Боде у Великій Ведмедиці. Невпевнено, бачив у М101 Цівочне колесо. Аж 6 штук, не так багато, як я думав, при придбанні даного доба, але достатньо для отримання задоволення! 
    5. Мені сподобалось, що навіть не у прозору ніч, тривале споглядання галактики приносить свої плоди, чи ядро, чи форма проявиться. Процес доволі специфічний, вимагає терплячості, але отримані результати надихають на продовження спостережень і пошук ідеальної погоди.

Подякували

3 :gordon2903, RPM RPM, Vando

[gordon2903]

Вітаю, чудові результати  !!!
Сподіваюсь, що ваш шлях спостерігача - буде довгим і цікавим.