Тема: Журнал спостережень у 6" і 10" рефлектор (Прочитано 4245 раз)

Андрій1939

Всім Вітання!
Вдалось провести ефективне спостереження весняного неба, дослідити спіралі у 4 галактиках та побачити деталі структури в десятків інших. Об’єкти шукались дуже швидко. Описую в хронологічній послідовності своє спостереження та додаю дві схематичні замальовки рукавів М81 та М101.

Дата спостереження: 10 березня 2024 року. Початок о 00:00 — кінець о 02:30;
Місце спостереження: село на 30 км південніше міста Кривий Ріг;
Яскравість неба: 3 клас по шкалі Бортля, невелика паразитна засвітка на півночі;
Погода: низька вологість та мороз. Видно майже ідеальні дифракційні зображення зірок. На півночі хмари на висоті до 30 градусів, які повністю зникли до 02:00 і ніяк не заважали спостереженням;

Максимальне проникнення: впевнено проглядалися зірки в діапазоні 13-14m. Найтьмяніша галактика мала блиск 13.94m (дані про зоряну величину взято зі Stellarium Web);

Цілі спостереження: весняні галактики зі списку 100 об’єктів Астрополісу;

Обладнання: DOB10, сумка з усіма доступними аксесуарами. Оптичний шукач вже відремонтовано. Кожна галактика розглядалась з окуляром 8.8 та 14 мм. Лише ланцюг Маркаряна спостерігав із 31мм;

1) Антени та інші галактики Ворона:
   Розпочав спостереження, коли Антени (NGC 4038/NGC 4039 чи Caldwell 60/Caldwell 61) були близькі до кульмінації, однак ще не мав достатньої адаптації зору та термостабілізованого інструменту.
   Пару галактик знайшов дуже швидко і одразу помітив їх характерну форму. Дві галактики виглядали як знак сердечко, що лежить боком. Жодних натяків на смуги світла, ті самі антени, я не помітив ні при першому спостереженні, ні при наступних, коли вже очі та телескоп були готовими до тонких деталей.
   Паралельно я сканував Ворона і спостерігав сусідку антен, галактику NGC4027. Очікував побачити незвичну форму крапельки, однак галактика була класичним еліптичним об’єктом із зростанням яскравості від краю до центру.
   Також зафіксував галактику NGC4033, але без визначних деталей.

2) Об’єкт Астрополісу — галактика NGC3344 в Малому Леві:
   Дуже гарний об’єкт, що примусив мене змінити програму спостереження. Галактику ми бачимо плазом і вона одразу відкрила своє ядро та неоднорідність диску. При 136 крат неоднорідності в диску ставали очевидними і їх було помітно прямим зором.
   Я одразу згадав вид М33 чи Феєрверка. Вузлики світла навколо яскравого ядра, от от і проявиться якась закономірність їх розташування.
   Шарму галактиці додавав візерунок із трьох зірочок, що накладались на її диск. Естетично і симпатично. Подальші об’єкти зі списку Астрополісу теж мали такі зоряні “підписи”.
   Після розглядання ядра та чисельних неоднорідностей в диску NGC3344, на певний час я вирішив відступити від списку Астрополісу. Мені здалось, що я бачу забагато деталей, як для такої слабкої галактики. Я не помилився, стан атмосфери був унікальним.

3) Фотографічна М51:
   Перейшовши до М51 Водоверть я одразу побачив чіткі спіралі. Перевагу віддавав окуляру 8.8мм. Мені не знадобилось жодних хитрих технік, спіралі було видно прямим зором, як на чорно-білих фотографіях. 3 рази за ніч повертався до даної краси. Також спостерігав у момент максимальної кульмінації.
   Яскраве ядро та спіралі М51 дуже чітко контрастували з темними дужками-провалами між ними. Згодом відкрив ще один спосіб виділення спіралей — концентрувати увагу саме на темні прожилки. В такий спосіб галактика стала дійсно картинкою. Неймовірний результат!
   Слід зазначити, що жодних натяків на смугу світла між М51 та її супутником я не помітив. Лише було видно, як рукав з протилежної частини галактики розчиняється в небі.
   Супутник NGC5195 також демонстрував структуру у вигляді ядра та зони нерівномірного світла навколо нього.

4) Спіралі в М101 Цівочне колесо та її схематична замальовка:
   Спіралі відкрились легко і невимушено. Пропоную глянути на схему-замальовку, білим кольором позначено найяскравіші зони об’єкту. Верхній рукав я помітив миттєво, як і темну прожилку між ним та тлом галактики.
   Рукави знизу спочатку були неоднорідними жилками. При 136 крат зліва внизу відкрилась округла зона підвищеної яскравості. І лише при 86 крат, коли галактика стала компактнішою, я зміг розгледіти спіралі та темні прожилки в нижній частині об’єкту.
   Саме на цій галактиці я вперше за ніч відкрив техніку концентрації уваги на темних прожилках, яку застосовував до наступних об’єктів. Я зосередився на верхній контрастній прожилці і відкрив форму в інших частинах галактики. Неодноразово повертався до Вертушки.

5) Спіралі в М81 Боде та її схематична замальовка:
   Для виявлення спіралей використав збільшення 136 крат і кілька хвилин часу. Додаю схематичну замальовку. Я думаю, що саме така конфігурація галактики на небі сприяла розкриттю спіралей та форми ножа-блендера.
   В окулярі галактика виглядала незвично — була вертикальною смужкою. Зліва я відділив темну смугу яка розділяє галактичний еліпс та примарне сяйво. Згодом таку структуру розгледів із правої сторони.
   Права спіраль була майже невидима, виднілась лише поруч із яскравим диском і губилась в небі.
   Ліва спіраль спочатку була подібною, але потім я побачив темну смугу, яка відділяла диск галактики від дужки світла, яка губилась у небі. Даний вид нагадав мені так звані лижі Андромеди. Серед спіралей у яскравих галактиках ці були найслабшими і бачив їх лише боковим зором.
   Також слід відмітити структуру галактики М82 Сигара, я час від часу розглядав дану сусідку Боде і вона мала чіткий неоднорідний візерунок. В лівій від центру стороні галактики я помітив темну прожилку трикутної форми.

6) Велика Ведмедиця - спіралі в NGC3583 та її сусідка:
   Знову відвідав NGC3583, протягом кількох хвилин галактика проявила форму ножа блендера та відкрила яскравіше ядро. На фоні попередніх галактик, даний острівець зірок виглядав бідно та тьмяно.
   Боковим зором легко відшукав її сусідку — NGC3577, яка мала зореподібну форму і утворила симпатичну паличку разом із сусідньою зіркою.
   Об’єкти знайшов дуже легко, точно приціливсь реддотом, побудувавши прямокутний трикутник від зірок — “лап” ведмедиці. Зручна конфігурація для пошуку, яка відкривається після проходження меридіану.

7) Волосся Вероніки — галактика Голка NGC4565 та її північніша сусідка:
   Після дослідження спіралей я помітив, що Волосся Вероніки вже пройшло кульмінацію, тому поспішив побачити Голку в ще хороших умовах. Даний об’єкт також входить в список Астрополісу і я вже регулярно спостерігаю його з лютого 2023 року. Відмінний досвід з апертурою 10”.
   Галактика відкрила свою структуру при 136 крат, із меншими збільшенням пилова смуга виглядала невиразно. Боковим зором галактика збільшувалась у довжині, а ядро ставало щільнішим. Більшість часу спостереження я концентрувався саме на пиловій смузі.
   Північніше від Голки знаходиться NGC4559 або Caldwell 36. Вона також відкрила свої деталі у вигляді яскравого ядра та неоднорідностей диску.

Оглядова прогулянка Ланцюжком Маркаряна та його околицями:
   Після неспішних розглядань деталей у галактиках, я вирішив провести прогулянку між зірками Віндеміатрікс Діви та Денеболи Лева. Обрав ширококутний окуляр 31 мм. Прогулянка вдалась, десятки галактик різних розмірів та форм пролітали в полі зору. Також була зупинка поруч із М84 і М86. Нарахував 7 галактик в одному полі зору.
   Пізніше поставив збільшення 136 крат для неідентифікованої яскравої галактики, що лежить ребром. Вдалось побачити Голку на мінімалках, боковим зором ледве вловив смугу пилу на фоні ядра. В рукавах смуга була невидима.

9) Велика Ведмедиця - галактика NGC2841 зі списку Астрополісу:
   Дуже гарна галактика, після аморфності форм в Ланцюжку Маркаряна, вона стала ковтком свіжого повітря. Галактика оточена візерунком яскравих зірок, має чітке ядро та овальний диск навколо. Після кількох хвилин досліджень, галактика проявила грануляцію свого тла поруч із ядром і почала розчинятись в темному небі. Гарний об’єкт.

10) Жираф - галактика NGC2403 зі списку Астрополісу:
   Знаходиться неподалік попередньої галактики, має подібну форму на структуру, але ще гарніша. Краса забезпечується за рахунок дуже насиченого зоряного оточення, а на самій галактиці 3 зірочки малюють сузір’я Овен у мініатюрі. Дуже естетично. Тривале розглядання відкрило рвану структуру та ядро.
   Галактика відшукалась відносно легко. Спочатку я не міг зачепитись за оточення, через відсутність яскравих зірок, але виявилось, що реддотом можна побудувати уявний трикутник від зірок Omicron Ursae Majoris та 23 Ursae Majoris, а потім її чітко видно у шукач 9х50 у формі палочки.

11) Галактика М104 Сомбреро:
   Надзвичайно гарна галактика, спостерігав її в кульмінації. Була однаково гарною в окуляри 14 та 8.8мм. При меншому збільшенні гарно розкривалась лінзоподібна форма, при більшому — деталі пилової смуги. Витратив чимало хвилинок на вивчення галактики і вона також здавалась мені фотографічною, схожою на білий камінь для гри в Го, розділений збоку темною смужкою.

12) Галактика М83 Південне Цівочне колесо в Гідрі:
   Так довго спостерігав Сомбреро, що настав час кульмінації М83. Вирішив відшукати її для галочки, однак несподівано для себе, навіть бачив деталі структури.
   Галактика дійсно схожа на вертушку із Великої ведмедиці, враження, ніби я дивлюсь саме на М101 лише в меншу апертуру.
   М83 розкрила своє ядро та неоднорідні вузлики світла на диску. Галактика мала великий кутовий розмір, особливо при боковому зорі. Був здивований, що такий низький об’єкт демонструє деталі.

13) Фінальний акорд - IC 342 (Caldwell 5) або “Прихована галактика” Жирафа:
    Галактика дійсно прихована, бо я взагалі ніяк не міг розгледіти зірок сузір’я Жирафа. Воно знаходилось біля північного горизонту і перебувало у легкій засвітці від міста.    Витратив 2 спроби на пошуки. Перша — зробив уявну лінію від Полярної зорі та Альфи Персея. Зачепився оптичним шукачем за Гамму Жирафа і йшов по зіркам шукача. Однак після хвилин 5 пошуків, збився.
   Друга спроба розпочалась від Кассіопеї, знову дійшов до Гамми Жирафа, однак тепер вирішив іти по ланцюжку зірок саме через окуляр 14мм. І мені вдалось. Я дійшов до місця із характерною смужкою зірок, які мають проходити по диску Прихованої галактики. Дуже зручний орієнтир.
   Протягом хвилини зміг виділити ядро галактики. Найкраще воно виділялось в окуляр 8.8мм. Однак розміри галактики велетенські, тому я вирішив поставити менше збільшення. Вже почав помічати щось, але у будинку раптово увімкнули світло о 2:30 і я зрозумів, що пора завершувати таке насичене спостереження.
   Вважаю, що галактику побачив. Однак повернусь до неї в сезон, коли вона буде найвище і спробую роздивитись диск, а не лише ядро.

Висновки та коментарі:
1. Незважаючи на довгий список побаченого, я мав помірний темп спостережень, приділив достатньо уваги кожному об’єкту. У годинах, спостереження було не тривалим, але все компенсувалось тим, що я знаходив об’єкти майже миттєво. Лише М83 та Прихована галактика Жирафа зайняли кілька хвилин пошуків, через віддаленість від яскравих зірок.
2. Впевнено зафіксував спіралі у таких галактиках як: М51 Водоверть, М101 Вертушка, NGC3583 та М81 Боде у Великій Ведмедиці. Зробив 2 схематичні замальовки. Спостерігав неоднорідності та ядра у інших галактиках, що лежать плазом.
3. Спостерігав пилові смуги в М82 Сигарі, М104 Сомбреро та NGC4565 Голці.
4. Щира подяка авторам списку “100 об’єктів Астрополісу”. Дійсно, галактики з цього списку виглядають гарно! Їх хочеться переглядати регулярно.

Vando

Щирі вітання пане Андрію! Тріумфальні перемоги і відкриття йдуть одне за одним, що не може не радувати

Дуже цікаво відмічаю наші практично протилежні підходи до спостережень. Якщо ви неквапливо оглядаєте галактики з різних кінців неба, то я концентруюсь на якійсь одній ділянці неба і "утюжу" її поки не побачу все що там запланував

Окрім цього маючи таку ж апертуру радий дізнатись що вона здатна на більше! Окрема дяка за замальовки, хороше доповнення.
Добавлю кілька цікавих галактик на замітку які мені сподобались, здається ви їх не згадували тому от:
-NGC 4490, NGC 4485 галактика Кокон, або Пінгвін і яйце. Цікаво як побачите Пінгвіна. Знайти їх дуже легко
-C 21 (NGC 4449) галактика Скриня, має цікаву неоднорідну форму
-NGC 4568, NGC 4567, Сіамські близнята, сердечко але чи побачите більше деталей?
-M 91, я помітив якусь нечітку форму. Можливо вам вдасться "добити" хоч натяки на спіралі?
-M 87, знаю що дивитись але там ж цей струмінь велетенський! Цікаво чи його видно

Андрій1939

Привіт всім аматорам астрономії!
Вдалось провести спостереження з оновленим сетапом. Тепер маю колесо на 5 фільтрів 2” і поки розюстований телескоп)

Дата спостереження: 4 травня 2024 року. Початок о 23:00 — кінець о 01:00;
Місце спостереження: село на 30 км південніше міста Кривий Ріг;
Яскравість неба: 3-4 клас по шкалі Бортля, помітна паразитна засвітка від міста на півночі;
Погода: травнева прохолодна ніч. Часом були пориви вітру. Помітний пил в атмосфері;

Максимальне проникнення: поруч із галактикою Calldwell3 було помітно зірку 13.5m (дані про зоряну величину взято з DSO Planner);

Цілі спостереження: весняні галактики зі списку 100 об’єктів Астрополісу. Тести нового фільтру Orion Skyglow Japan. Спроба почати користуватись програмою DSO Planner в яку завантажив список об’єктів Астрополісу;

Обладнання: DOB10. Кожна галактика розглядалась з окуляром 8.8 та 14 мм. Колесо фільтрів з OIII та Skyglow;

1) Галактики Caldwell32 (Кит), NGC4627 та NGC4656 у Гончих псах:
   Розпочав спостереження із пари галактик Caldwell32 та NGC4656. Згодом з’ясувалось, що це 3 об’єкти і поруч із більшою галактикою розпочала проявлятись менша, тьмяніша. Лише під час написання журналу з’ясував, що це галактика Кит. Його форми я не розгледів, але це була дуже ефектна галактика, яка лежить боком, та демонструє неоднорідність товщини свого диску та овальниий галактичний балдж. Краї галактики розчинялись в небі, при боковому зорі галактика збільшувала свою довжину та проявляла натяки на смугу пилу. Один із найгарніших об’єктів за сесію спостережень.
   Інші дві її сусідки не залишили вражень для опису, але в сукупності склали гарну композицію, поруч із яскравою С32;

2) Галактика NGC4627 у Волоссі Вероніки:
   Галактика мала форму яскравого овалу. Вже на цьому об’єкті мене почали підводити мої очі і витративши понад 5 хвилин я не зміг розгледіти нових деталей у такому яскравому та великому об’єкті. Повернусь до нього наступного сезону.
   Паралельно вирішив відвідати галактику Голка, вона стала для мене індикатором прозорості неба. На основі попереднього досвіду галактика виглядала на 6 чи 7 з 10, смуги пилу проглядались невпевнено, балдж невиразний. В моменті порівняв її з С32, вони дуже подібні, але балдж Голки більш виразний та правильної круглої форми;

3) Галактики Caldwell26, NGC4228 у Гончих псах:
   Знову яскрава спіральна галактика, що лежить до нас боком. С26 демонструвала свої відмінності. На фоні ефектних попередниць — жодних натяків на пилову смугу, жодних натяків на круг балджу. Галактика була схожа на однорідну смужку світла і більше походила на голку, ніж оригінальна Голка. Жодних деталей, крім форми, виділити не вдалось.
   Сусідка NGC4228 також не вразила деталями, мала форму зернятка сочевиці із зменшенням яскравості від центру до краю.
   Вивчаючи околиці біля цієї пари, набрів на кілька дрібних галактик. Ідентифікував з тої групи лише невиразну NGC4369;

4) Галактика Caldwell21 у Гончих псах та NGC4088 у Великій Ведмедиці. Лінія сусідніх галактик:
   С21 спостерігав досить довго, але не зміг виділити жодних деталей, окрім яскравого ядра. Після даної галактики в мене підвищився дискомфорт в очах і впала якість спостережень.
   NGC4088 була цікавіше, мала форму овалу, а обабіч проявилась тьмяна галактика NGC4085 і цей дует виглядав мальовниче.
   Вивчаючи карту неба, знайшов дуже цікавий збіг. Від зірки Великого ковша Фекда до Бети гончих псів розмістились в ряд мальовничі об’єкти. Два з каталогу Месьє 106 та 109 і два об’єкти списку Астрополісу, які я вже описав вище. Я скористався можливістю та пройшовся від об’єкту до об’єкту, від зорі до зорі. Цікавий досвід. Дуже багата на галактики зона!

   На цій лінії я надовго “залип” з М106. Не зафіксував, скільки часу я витратив, але галактика змогла відкрити яскраве ядро, зону навколо нього та неоднорідності диску. Поруч було ще дві яскраві галактики NGC4220 та NGC4217, які також утворили естетичну композицію. А згодом, поруч з М106 я розгледів ще й невиразну галактику NGC4248.
   Був дуже здивований від М106, вона виявилась подібною до галактики Боде, велика, має виразне тло і дуже яскраве ядро;

5) Галактики Дракона - Caldwell3, NGC5906:
    C3 — ще одна веретеноподібна галактика за ніч спостережень. Вона була найтьмянішою і здавалось — невидима прямим зором. Не розумію, у її тьмяності винні вогні міста, чи так і мало бути. Незважаючи на тьмяність, галактика демонструє великі лінійні розміри, боковим зором було помітно нерівномірність тла, грануляцію. З окуляром 8.8мм галактика була видима майже на все поле зору. Я заінтригований та хочу повернутись до даного об’єкту ще раз.
    NGC5906 – знову галактика, що видима збоку. Яскравіша за попередницю, боковим зором проглядається натяк на пилову смугу, галактичний балдж був непомітний.
   Також скористався можливістю поглянути на М102, зафіксував її яскраву овальну форму;

6) Експеримент з колесом фільтрів:
   Виконавши план, спостереження галактик зі списку Астрополісу, я поставив колесо фільтрів на телескоп та навівся на область, навколо Денеба в Лебеді. Мені було цікаво, що вміє новий фільтр.
   На попередній сесії тестування я дивився планетарки М97 Сова, М27 Гантель, М57 Кільце, оцінив ступінь затемнення неба від SkyGlow та ОІІІ, одразу стало помітно, який же ОІІІ “темний”. Також сподобався комфорт від колеса фільтрів, дуже зручно перемикатись між фільтрами, чи міняти окуляри. Не сподобалось, що підвищилось екранування, оскільки трубка фокусера тепер знаходиться в середині труби і кидає тінь на ГЗ.
   - Дана ніч принесла мені задоволення від двох фільтрів. Спочатку з фільтром ОІІІ я знайшов туманність С27 Півмісяць. Перейшовши на SkyGlow я мав змогу спостерігати туманність повністю, з меншим контрастом, але в оточенні більшої кількості зірок, що по своєму гарно;
   - Північна Америка та Пелікан — видимі з обома фільтрами, найбільше сподобались з ОІІІ. Був вражений яскравістю ”Мексики” в Америці, її було видно і без фільтрів. Птаха пелікана я не розгледів, але світла туманність, в поєднані з темними зонами, були дуже естетичні навіть з полем зору в 1 градус. Чекаю адаптер з Алі, щоб приєднати до колеса фільтрів свій ширококутний окуляр;
   - Три туманності комплексу Вуаль — навівся без фільтрів на зорю 52 Лебедя, перемкнувся на SkyGlow і бам, одразу видно Відмину мітлу з її дугоподібною формою. Найвищий контрас об’єкту був помітний саме біля зорі 52. ОІІІ відкрив периферію туманності та підвищив контраст на краях. Мені сподобалась туманність через 2 фільтри з перевагою в ОІІІ.
   Східна Вуаль також спостерігалась за подібним патерном. SkyGlow розкриває форму, ОІІІ — рвану структуру.
   Інші частини туманності проглядались слабко в обидва фільтри.

Висновки та коментарі:
1. Я не підозрював, що майже всі галактики, які я обрав для спостережень, були голкоподібні. Цікавий досвід, оскільки я зміг оцінити відмінності в їх подібних формах, побачити пилові смуги, балдж, чи їх відсутність;
2. Із нових для мене об’єктів, мені дуже сподобалась галактика Кит в Гончих Псах, та тьмяна С3 в Драконі;
3. Прикро, що очам було важко і я пропустив багато деталей в інших галактиках. Неодмінно повернусь до них;
4. Дуже сподобався рівень комфорту, який дарує колесо фільтрів. Цікавий процес, перемикати фільтри та дивитись, як змінились деталі туманностей. Однак я ще не бачив жодного об’єкту, де SkyGlow подарував би більш естетичну картинку, ніж ОІІІ. Але нічого, літо ще попереду.

Андрій1939

Всім вітання! Провів спостереження за принципом Паретто. Ліг спати, потім побачив зірку у вікно, зрозумів, що небо є і вирішив піти на “хвилинку”, не брати “нічого зайвого”. І це перетворилось майже у дві з половиною години чудових спостережень з усіма аксесуарами.

Дата спостереження: 9-10 травня 2024 року. Початок о 23:10 — кінець о 01:30;
Місце спостереження: село на 30 км південніше міста Кривий Ріг;
Яскравість неба: 3 клас по шкалі Бортля, невелика паразитна засвітка від міста на північному заході;
Погода: травнева спокійна холодна ніч (під ранок було 6 градусів Цельсія). Після 1:00 випала роса. Дуже прозоре небо та вільне від денного пилу повітря;

Максимальне проникнення: не заміряв, однак галактику поруч з М13 було видно навіть в окуляр 31мм. Відомі об’єкти вражали додатковими деталями;

Цілі спостереження: спочатку планував безцільно блукати небом із ширококутним окуляром, без журналу. Однак, як тільки я подивився в окуляр, одразу побачив скупчення у Волопасі, яке входить в список Астрополісу. І я зрозумів, що по “гороскопу” сьогодні об’єкти зі Списку Астрополіса;

Обладнання: Новий фільтр у колесі — Astronomik h-beta, новий адаптер, зроблений із барлоу з компресійним кільцем та вже від’юстований DOB10, з помитим вторинним дзеркалом.

1) Кулясте скупчення Волопаса - NGC5466:
   Навівши телескоп на випадкову ділянку неба із окуляром 31мм я одразу помітив зоряне скупчення. Воно мало форму блідого кола, серед якого пробиваються одиничні зірки. Спочатку я подумав, що це густе розсіяне зоряне скупчення, однак поглянувши на ред дот, зрозумів, що телескоп дивиться на сузір’я Волопаса в зону, поруч із іншим кулястиком М3. І тоді я здогадався, що це об’єкт із списку Астрополісу, і що це кулясте скупчення. З окуляром 8.8мм я побачив більше зірок, а бліде тло зменшило свою яскравість. Гарний об’єкт для спостереження, за морфологією нагадав мені подібне кулясте скупчення Стріли.
   Також я не упустив нагоду одразу полюбуватись і М3.

2) Астеризм Мала Кассіопея в Драконі:
   Після «невдалої» спроби просто поблукати небом із ширококутним окуляром, я повернувся до цієї справи. Місцем для сканування обрав північну частину сузір’я Геркулеса. Кулястиків цього сузір’я я не відшукав, але набрів на дуже цікаву групу зірок, що дуже схожі на сузір’я Кассіопея.
   Я спостерігав цей астеризм кілька хвилин, він дуже помітний і виглядає дуже гарно при широкому полі зору. В голові я згадав, що колись бачив термін — Мала Кассіопея, і це виявилась вона, в сузір’ї Дракона, що зовсім поруч від точки початку спостережень.

3) Галактика Терезів — NGC5812:
   Даного об’єкту я не зрозумів. Спостерігав його з окулярами 14 та 8.8мм тривалий час, об’єкт був майже в кульмінації і я не розгледів жодних деталей. Лише округле яскраве ядро. Жодних натяків на периферію. Станом на сьогодні, це, суб’єктивно, найслабший об’єкт із списку Астрополісу, але перший в житті DSO, який я спостерігав у сузір’ї Терезів.

4) Галактика Змієносця — NGC6384:
   Ця красуня була ковтком свіжого повітря після попередниці. Дуже ефектна галактика в оточенні розсипу зірок. Об’єкт демонстрував овальне ядро та бліду периферію навколо. З часом, я почав помічати гранули світла на тлі диску галактики, але не зрозумів, це структури галактики, чи зірки Чумацького шляху, що випадково наклались на її тло.
   Дуже гарний об’єкт, добре, що я ніколи не бачив його на фото і моя фантазія була «чиста» та не домалювала нічого зайвого. Чудова представниця галактик із списку Астрополісу.

5) PK64+5.1 в Лебеді та зоря Альбієро:
   Довго шукав даний об’єкт, також не уявляв, як він виглядає. Дійшовши по ланцюжку від зорі Альбієро, я дійшов у область призначення з окуляром 14мм. Почав гратися фільтрами і здалось, що 1 зірка при фільтрі h beta не змінює яскравість. Поглянувши в список, на лінійні розміри, я зрозумів, що даний об’єкт не даремно називається — Гідрогенна “зірка” Кембла) дійсно, це компактний об’єкт. З окуляром 8.8мм я помітив зачатки диску. Більші збільшення не використав, повернусь до даного об’єкту влітку.
   Довгі пошуки сприяли тому, що я часто повертався до зорі Альбієро і, здається, відчув смак спостережень подвійних зірок. Дуже гарна пара, один компонент синьо-голубий, другий жовто-помаранчевий. Дуже естетична пара!

6) Планетарна туманність С15 у Лебеді:
   Також шукав її довго, зрозумів, що об’єкт має малі лінійні розміри. Вполював її, але з окуляром 8.8мм я не зміг виділити її диск на дуже багатому фоні. Фільтри не допомогли.. Зафіксував, ще повернусь до даного об’єкту, коли сузір’я буде вище.

7) Туманність С19 Кокон у Лебеді:
   Тут я теж не зрозумів. Хоча зрозумів — поставив дуже-дуже високі очікування до об’єкту і отримав справедливе розчарування

.
    Довго шукав дану туманність при встановленому фільтрі h beta і довелось змінити метод пошуку на ланцюжок по зіркам. З окуляром 14 мм не вдавалось дійти, збивали міріади зірок по дорозі, і я змінив його на 31мм, щоб отримати перевагу у полі зору. Лише з даним окуляром я зрозумів, що неоднорідності фону неба, які я часто помічав — це і є шуканий об’єкт.
   Кокон виглядала як бублик світла, подібний до Розетки Єдинорога, але яскравість туманності нижча, коло - тьмяне і всередині містить якісь структури, які важко описати, ніби темні смужки зливаються зі світлими у випадкові форми.
   Повернусь до даного об’єкту влітку, коли Лебідь буде вище. Я чомусь очікував, що Кокон має бути як Вуаль — яскрава туманність з вау ефектом, але не вийшло...

Розсіяні скупчення М39 та NGC7082 Лебедя:
   Гарні скупчення, які стали побічним продуктом пошуків Кокона.
   М39 має великі кутові розміри та яскраві зірки, які далеко віддалені одна від одної.
   NGC7082 компактніше, зливається із оточенням у суцільну густонаселену область зірок.
   За день до даного спостереження, фіксував скупчення із біноклем 15х70, з ним, вони були гарніші та поміщались в одне поле зору.

9) Туманність Північна Америка Лебедя:
   Після розчарування Коконом, я прогнав всі три свої фільтри з іншими туманностями Лебедя. Хоч я їх вже описував у журналах, цього разу вони були винятково гарними.
   Північна Америка зачарувала мене у дану ніч і стала об’єктом сузір’я Лебедя номер 2, після Вуалі. Надзвичайно яскрава туманність в поточних умовах, яка дуже естетично виглядає в окуляр 31мм.
   ОІІІ — туманність яскрава, чітко виділена на фоні неба. «Мексика» дуже контрастна, інша «материкова» частина має менший контраст, але якщо в одному полі зору тримати туманність та тло - кордони об’єкту дуже чіткі, а перепади яскравості дуже помітні.
   H beta – туманність така ж гарна, як і в попередній фільтр. «Мексика» взагалі не відрізняється від виду в ОІІІ, лише холодним відтінком, що вніс фільтр. А материкова частина втратила в контрасті на лінії перетину з тлом, хоча теж дуже яскрава та помітна.
   SkyGlow – продемонстрував все те ж, але з набагато меншим контрастом материкової зони. Відчувався непотрібним для Північної Америки.
   Без фільтрів туманність була гарно помітною. «Мексика» здалася навіть гарнішою, ніж з SkyGlow, а материк — він губився в тлі, хоча й було помітно його підвищену яскравість.
   В попередню ніч фіксував туманність з біноклем 15х70, теж виглядала естетично, особливо через велике поле зору, яке помістило туманність.

10) Туманність Пелікан Лебедя:
   Самого птаха-пелікана я не бачив, однак це естетична туманність, яка менша за Америку, майже повністю поміщається в одне поле зору 31мм окуляра.
   ОІІІ — демонструє хаотичний вир світлих та темних смуг туманності. Світлі смуги контрастні та яскраві. Загалом туманність має округлу форму на фоні темнішого тла;
   H beta – забув записати, наново перевірю. Здається, що туманність була такою ж, як і з ОІІІ, але з меншою різкістю між темними та світлими смугами;
   SkyGlow – допомагає зафіксувати, що в полі зору є туманність, нічого особливого на фоні попередників;
   Без фільтрів — туманність була невидима. Можливо вгадувалась лише 1-2 смужки блідого світла.
   В бінокль 15х70 туманність помітна у формі круга з перепадами яскравості, однак її важко фіксувати через сусідство з Америкою, яка перетягує увагу на себе.

10) Комплекс туманностей Вуаль Лебедя:
   Прозора атмосфера подарувала відмінний вигляд туманностей.

   Відьмина мітла стала першою, саме з неї я починаю пошук даного залишку наднової.
   ОІІІ — фотографічна туманність. Цього разу вдалось легко розгледіти прожилки її «дрючка» та звернути більше уваги на хвіст. Останній виглядав довшим, ніж у попередні ночі, ставав ширшим і демонстрував форму рваної тканини чи маскувальної сітки на фоні чорного тла. Загалом туманність не поміщалась в поле зору окуляру, діаметром 1,86 градуси. Один з найкращих видів Мітли, що я фіксував.
   H beta – «вбив» периферію та хвіст, однак стовбур туманності був дуже помітним, але без волокон, ніби гладким;
   SkyGlow – туманність виглядала ефектно, стовбур дуже контрастний та демонструє прожилки. Хвіст також дуже помітний, теж не поміщається в поле зору окуляру, однак він не містить тонких деталей, лише форму;
   Без фільтрів туманність була добре видимою в районі зорі 52. Стовбур ніби демонстрував структуру, але хвіст обрізався яскравим фоном неба. Тепер туманність поміщалась із запасом в поле зору окуляру і мала довжину, суб’єктивно, 1.5 градуси.

   Східна Вуаль була неперевершена.
   ОІІІ — детальний фотографічний вид туманності. Вперше помітив тонкі структури, що «покидають» її дугоподібне тло. Найкраще вони проглядались в одній із сторін і туманність перестала бути дугою, а перетворилась у гачок. Саме тло туманності було неоднорідним із сотнями прожилок та структур. Дані прожилки, на відміну від спостереження галактик, дуже яскраві, контрастні та їх легко спостерігати прямими зором.
   H beta – об’єкт повністю невидимий.
   SkyGlow – помітно дугу туманності та кілька волокнистих структур на її тлі. З одного краю туманності помітна волокнистість і туманність, ніби зливається з небом. Загальна форма об’єкту — дуга світла із кількома відгалуженнями по краях.
   Без фільтрів — об’єкт видно чітко, має форму дуги. Дуга коротша та тонша, ніж з фільтрами. Боковим зором проглядається певна волокнистість.

   Між описаними вище туманностями, фільтр ОІІІ демонструє чудове зображення інших розтягнутих волокон та структур. Виглядали вони не менш вражаюче, ніж 2 попередні частини Вуалі, але мали більш аморфну форму, ніби натягнута сітка із нерівномірними клітинками. SkyGlow дозволяв впевнено фіксувати дану структуру із втратами тонких деталей. З H beta та неозброєним оком туманність не фіксувалась.

Висновки та коментарі:
1. Знову спостерігав величні туманності Лебедя, але вже з додатковим фільтром. Дуже подобаються мені ці об’єкти, особливо в такі прозорі ночі. Повторно запишу їх в журнал, як здобуду фільтр UHC;
2. Галактика Змієносця була справжнім скарбом, дуже цікава форма та гарне оточення. Також сподобалось, що я одразу попав на кулясте скупчення NGC5466 у Волопасі, що і визначило долю подальших спостережень;
3. Поставив зависокі очікування до Туманності Кокон у Лебеді. Хоча насправді туманність цікава, хочу спостерігати її в кульмінації;
4. Спостереження з ред дот та колесом фільтрів дуже комфортні. Зміна фільтрів додає багато інформації до вже знайомих туманних об’єктів.

Андрій1939

Мої вітання! Ділюсь з вами новою сторінкою журналу.

Дата спостереження: 6-7 червня 2024 року. Початок о 23:10 — кінець о 01:00;
Місце спостереження: село на 30 км південніше міста Кривий Ріг;
Яскравість неба: 3 клас по шкалі Бортля;
Погода: спокійна прохолодна ніч. Вдень була спека понад 36 градусів. Вечір прохолодний. Кілька днів тому був дощ, який змив більшість пилу;

Максимальне проникнення: не заміряв;

Цілі спостереження: об’єкти зі списку Астрополісу, сканування сузір’я Скорпіона;

Обладнання: всі доступні аксесуари.

Кулясті скупчення:
1. М80, М4 Скорпіона — розпочав вечір з цих об’єктів. Я вже їх документував, однак хочу відмітити, що цієї ночі, я вперше за час ведення журналу не помічав значної атмосферної дисперсії. Зірки в М4 мали переважно жовті відтінки, а не червоні. Але цих умов не вистачило, щоб спостерігати кулястик NGC6144.

2. NGC6229 та М92 Геркулеса — перше скупчення входить до 100 об’єктів Астрополісу. Його краси я не оцінив. При 170 крат об’єкт виглядав найефективніше, але блідо. На краю диску, скупчення демонструвало окремі зірки, а всередині — зоряні «гранули». Скупчення з каталогу М було неперевершеним, розпадалось на окремі зірки майже до центру, яскраве та компактне.

3. NGC6760 Орла — дане скупчення також входить до 100 об’єктів Астрополісу та було дуже подібним до попередника із Геркулеса. Лише на краю поля зору помітні окремі зірки. Помітне багате зоряне оточення навколо об’єкту, що додає естетизму.

4. NGC6712 Щита — я вже документував дане скупчення. Бачив його навіть у Алькор. Але це вперше, що я спостерігав його в статусі 100 об’єктів Астрополісу.

5. За ніч бачив ще кілька скупчень, але я вже їх документував, тому уникаю тавтології. В основному це об’єкти Стрільця.

Планетарні туманності:
1. Блимаюча туманність С15 в Лебеді — минулого разу я не відшукав даної туманності. Вирішив це виправити, плюс нещодавно був пост про цю туманність в телеграм каналі «Всесвіт у кишені». Якщо я не помилився, то його веде учасниця форуму - Protozvezda. Одразу шукав при збільшенні 2/3D. Туманність мала вигляд компактної щільної бульбашки з голубуватим відтінком. Прямим зором яскравість туманності була однорідна. Боковим - бачив темний провал на фоні її диску та зорю. Спостерігати з фільтрами не мав змоги, оскільки окуляр + барлоу заходять надто глибоко в колесо фільтрів.
Гарна туманність, об’єкт списку Астрополісу. Повернусь до неї. Цього разу не вдалось її детально дослідити та описати, оскільки завадила гучна повітряна тривога.

2. NGC6781 Орла — як виявилось під час написання журналу, цей об’єкт списку Астрополісу має багато назв. І Привид Місяця, і Сніжка... Я був здивований та приємно вражений. Це велика, бульбашкоподібна планетарна туманність, яку легко знайти і яка дуже ефектно виглядає навіть при малих збільшеннях.
Об’єкт був за розміром, як сусідній кулястик. Колір блідий та напівпрозорий. Боковим зором при 170 крат помітна темна неоднорідність в центрі туманності. Щось подібне до Сови М97.
З ОІІІ туманність має неперевершений вигляд, темний провал видно чітко, прямим зором, навіть в 14мм окуляр. З SkyGlow туманність також гарна, провал добре видніється. З H-b – туманність повністю невидима.
Мені сподобались всі три способи спостереження. На великому збільшенні без фільтрів, та на малих з двома фільтрами. При тому SkyGlow гарно працював, оскільки відкрив натяки на темний провал в туманності і при цьому не заглушив багате зоряне тло. Чудовий об’єкт!

Висновки та коментарі:
1. Спостереження далось тяжко через суб’єктивні та об’єктивні труднощі. Але воно повністю виправдало себе.
2. Довго сканував Скорпіона, можливо навіть зафіксував туманності IC4592 та IC4604, однак не можу додати їх у журнал, не маю підтвердження, що це були вони. IC4592 виглядала, як темнота на фоні Чумацького шляху. Зірок в сузір’ї дуже багато, але зліва від зірки Акраб помітна зона зі значним зниженням зіркового фону. Припускаю, що це могла бути туманність. IC4604 теж мала подібний вигляд, зменшення кількості зірок на фоні неба.
3. Серед невдач, я не знайшов PK 64+5.1 (Campbell’s Hydrogen Star) та не помітив кулясте скупчення NGC6144 Скорпіона. Однак шукаючи туманність в Лебеді, я знову мав змогу милуватись гарною системою Альбієро та пройшовся на великому збільшенні по диску Чумацького шляху. Навіть при 170 крат можна бачити десятки зірок в одному полі зору. Цей вид вражає.
4. Також я приділив багато уваги таким літнім скарбам, як Лагуна, Трифід, Омега, Орел — довго вивчав їх з фільтрами. Детально опишу про це пізніше, коли отримаю UHC, щоб уникнути самоповторів. (фільтр приїхав сьогодні, але погоду “відмінили”) Хочу зазначити, що тієї ночі Омега спостерігалась з максимальною красою. Вона мала дуже чітку форму лебедя та прожилки в структурі. Дані прожилки були видні навіть без фільтрів, але з ними вид ставав неперевершеним.
5. Хочу навчитись спостерігати темні туманності. В Списку Астрополісу їх чимало, але я ще не розумію, що і як шукати. Також пора вчитись визначати кутові розміри побаченого.

SP

Цитувати

NGC6229 та М92 Геркулеса — перше скупчення входить до 100 об’єктів Астрополісу. Його краси я не оцінив. При 170 крат об’єкт виглядав найефективніше, але блідо. На краю диску, скупчення демонструвало окремі зірки, а всередині — зоряні «гранули»

Зрозуміло, що скупчення 9.4m не може виглядяти красиво, так, як яскраві кульові скупчення Месьє, тим більш, у невелику апертуру. Це найпівнічніше кульове скупчення всього неба, і якщо М92 часто ігнорують, бо в Геркулесі є М13, то про третє кулясте скупчення в Геркулесі майже ніхто не знає. В данному випадку такий був крітерій включення до списку. Доречі, там є ще четверте скупчення, але то вже для "маніяків").

Цитувати

1. Блимаюча туманність С15 в Лебеді. Одразу шукав при збільшенні 2/3D.

Я би шукав із меньшим збільшенням, а разглядав би з більшим

Цитувати

Хочу навчитись спостерігати темні туманності. В Списку Астрополісу їх чимало, але я ще не розумію, що і як шукати. Також пора вчитись визначати кутові розміри побаченого.

Окрім темного неба, тут ще потребен інструмент, який дає гарний контраст до фону, зазвичай це рефрактори. А краще два рефрактори

, тобто бінокуляр, наприклад 20х80 + штатив. А ще мозок потребує часу на перебудову сприйняття, коли нас цікавить не яскраве, а навпаки, щось темне. Я вже писав декілька разів - найкращим прикладом для мене є темні туманності, які оточуюють зоряну хмару М24 - коли дивишься декілька хвилин, вони немов проявляються, як зображення на фотопапірі. А спочатку їх взагалі не помітно. А потім гадаєш - як такі вугільно-чорні провали можна було не побачити...

Андрій1939

Цитата: SP від 08 Червня 2024, 06:36:53

Окрім темного неба, тут ще потребен інструмент, який дає гарний контраст до фону, зазвичай це рефрактори. А краще два рефрактори , тобто бінокуляр, наприклад 20х80 + штатив. А ще мозок потребує часу на перебудову сприйняття, коли нас цікавить не яскраве, а навпаки, щось темне. Я вже писав декілька разів - найкращим прикладом для мене є темні туманності, які оточуюють зоряну хмару М24 - коли дивишься декілька хвилин, вони немов проявляються, як зображення на фотопапірі. А спочатку їх взагалі не помітно. А потім гадаєш - як такі вугільно-чорні провали можна було не побачити...

Використав ваші поради на практиці та отримав перші результати. Погода не сприяла спостереженням, тому мені були доступні лише Лебідь, а пізніше - Орел. Південніше останнього, небо було в хмарах, які потягом двох годин спостережень нікуди не поділись.

Темні туманності - озброївшись штативом та skymaster 15x70 я спробував відшукати темні туманності поблизу Денеба. Спочатку погляд губився в багатому на зорі тлі та серед яскравих туманностей (Америка, Пелікан, інші неідентифіковані зони підвищеної яскравості). Однак через кілька хвилин, на лінії від Північної Америки до скупчення М39 я розгледів темний провал. Концентруючи увагу на ньому, я помітив, наскільки він чорний і бідний на зірки. Після цього мозок "перемкнувся" і я почав помічати багато таких провалів різних розмірів та форм. Ідентифікував кілька - B363, B361 поруч з М39 та B352 над Америкою. Також "Мексиканська затока" теж виглядала, як темна туманність.

Коли хмари відлетіли від Орла, я помітив над Альтаїром B142. Дана темна туманність була для мене найгарнішою, мала форму дуги чорного кольору на фоні рою зірок. Туманність була легко помітною та вражала своєю чорнотою. За щасливим збігом, коли я вирішив описати своє спостереження в чаті Телеграм, наш колега kinematics опублікував там фото даної туманності. Додаю його, як ілюстрацію, для візуалізації описаного мною.

p.s. також дякую вам за опис кулястих скупчень Геркулеса. З такою передісторією, вони стали набагато цікавіші. 4 скупчення також додав до списку DSO Planner. Можливо зможу його вполювати, для підтримання спортивного інтересу.

Інші цікавинки
Був здивований, але східна частина Вуалі C33 дуже легко проглядалась в 15х70. Мала форму дуги примарного світла та впевнено виділялась на фоні. Відьмина Мітла залишалась невидимою.

Також дуже сподобалась область неба навколо зорі Садр Лебедя. Здається, що там безліч яскравих та темних туманностей, які контрастують на диску Чумацького шляху.

Перед продажем бінокля, вирішив ще подивитись М31 Андромеди. Я розпочав з неї спостереження в цей девайс ще на початку року, нею і закінчую. Галактика візуально виглядає, як овал примарного світла на майже все поле зору бінокля (а це 3 градуси). Часто помічав у чатах, що такий ефект бачили й інші спостерігачі. Я його також фіксував і з 8х42. Довго експериментував, перевіряючи природу цього явища, виявив, що одним оком галактика різко стає "коротшою", а двома очима - знову заповнює майже все поле зору біноклю. Роблю обережний висновок, що це все-таки не проблема дешевих китайських біноклів, а особливості бінокулярного зору людини, який збільшує яскраві об'єкти і вони візуально перевершують свої реальні кутові розміри.

Андрій1939

Вітання! Поширюю досвід свого спостереження.

Дата спостереження: 28 червня 2024 року. Початок о 23:10 — кінець о 00:40;
Місце спостереження: село на 30 км південніше міста Кривий Ріг;
Яскравість неба: не зміг встановити через наслідки Сонцестояння. Небо досить яскраве, особливо на півночі;
Погода: в міру прохолодна ніч після теплого дня. Атмосфера наповнена пилом від сезонних польових робіт;

Максимальне проникнення: не бачив зірок, яскравіших 12m;

Цілі спостереження: об’єкти зі списку Астрополісу, тестування повного колеса фільтрів з 4 аксесуарами;

Обладнання: всі доступні аксесуари.

1. Миготлива туманність С15 в Лебеді — хочу розпочати з подяки авторам списку Астрополісу та пані Protozvezda, яка своїм дописом підігріла інтерес до даного об’єкту і він повністю окупився, як емоційно, так і з практичною користю.
Цього разу Туманність була досліджена вздовж та впоперек:
• без фільтрів вона вже чудово видима в окуляр 14мм. Має форму бублика, в “дірочці” якого є яскрава зоря. Яскравість об’єкту зменшується від краю до центру, створюючи ореол пустоти навколо центральної зорі;
• без фільтрів з окуляром 8.8мм та 7мм туманність стає справжнім інтерактивом, оскільки починає блимати. Якщо сконцентрувати увагу прямим зором — туманність стає слабким ореолом навколо центральної зорі. Якщо погратись з позиціями ока — туманність може повністю зникнути і в полі зору помітні лише зорі, але такий ефект для мене був не тривалим, по 2-3 секунди. Боковим зором у дані окуляри туманність мала високу поверхневу яскравість, натяки на біло-блакитний колір, форму доната з чітким краєм та аморфністю форми всередині;
• з фільтрами — туманність перестає блимати та тепер видима прямим зором. Від найширшого фільтра і до h-beta – всі демонстрували туманність яскраво та впевнено, додаючи свої відтінки. Жодних деталей, крім провалу навколо зорі, ну було відмічено.

2. V1966 Cygni або PK064+05.1 в Лебеді — туманність знайшов легко, рухаючись від зорі Фі Лебедя. Побачивши характерну лінію з трьох зірок, я довго шукав туманність поруч, поки не з’ясував, що одна з цих яскравих зірок і є туманність. Змінюючи фільтри, було помітно, що зорі зменшують яскравість, а туманність ні. З h beta вона виділялась на фоні зірок найбільше, але все одно залишалась зореподібним об’єктом без диску.
З окуляром 7 мм жодних натяків на диск теж не розгледів. Також я не помітив оранжевого кольору зорі, яка входить в дану туманність, вона була звичайною блідою зорею;

3. Кулясте скупчення С47 Дельфіна — літо відкриттів продовжилось і до Орла додалось ще одне сузір’я, в якому я вперше вполював dso – Дельфін. Це одне з найперших сузір’їв, яке я побачив на небі, ще навіть не знаючи його назви.
Щодо скупчення, то воно компактне, розміщене поруч з естетичним зоряним оточенням. З окуляром 7мм краї кулястика розпались на зоряний пил. Саме краса яскравих фонових зірок + “зоряний пил” роблять даний об’єкт гарним;

4. Розсіяне скупчення NGC 6940 Лисички — даний об’єкт типу III2m уже є моїм постійним гостем при спостереженнях. Причинами стали помірне багатство на зорі та сусідство з комплексом Вуаль. І в dob з 14мм, і в Skymaster 15х70, і в 9х42, і в шукач скупчення виглядає естетично;

5. Темні туманності:
• Мала зоряна хмара Стрільця дуже легко розкрила 2 темні туманності B92-93. Навіть дивно, що я їх не помічав раніше. Описувати їх форму доволі складно. 92 виглядала темною округлою плямою чорноти. 93 була дуже складною. Спочатку мала форму дуги, згодом почала видовжуватись і демонструвати неоднорідність своєї ширини. Спостерігав їх виключно через 14мм окуляр. В dob контраст туманностей був невисоким, вид в Skymaster 15х70 мені сподобався більше, оскільки вони дійсно виглядають, як мазут, розлитий на зоряне небо;
• LDN 567 поруч із Лямбдою Орла фіксувалась невпевнено у формі дуги, але її сусідки B127 та B129 були більш привітними до доба, оскільки вони були компактнішими та контрастнішими, мали форми чорнильних плям на папері. Дані туманності ще не встиг поспостерігати з Skymaster 15х70, але планую це виправити сьогодні. Взагалі область Орла-Щита змінила пріоритети для мене, там дуже багато темних туманностей, які я планую зафіксувати.

6. Колесо фільтрів — не хочу розводити тавтологію, однак у мене тепер є в колесі UHC Lumicon (не gen 3) і мені вдалось переглянути всі скарби південної частини Чумацького шляху — Орел, Омега, Трифід, Лагуна. Цей досвід був цікавим, однак він же показав, що колесо це зручно та практично, але 4 фільтри точно зайві. З приводу UHC – то він доволі темний, демонструє туманності не гірше ОІІІ, Омега для мене була гарнішою саме з ним. Також відмічу, що яскраві зірки виглядають червоно-зеленими. Тепер цей фільтр поїде в турне Україною і першим його отримає на пробу Vando.
Мені сподобались всі мої наявні фільтри, навіть SkyGlow відкриває багато нових деталей у туманностей. Але коли аксесуарів багато, то вони втрачають свою цінність.

Висновки та коментарі:
1. Хоч небо і не було прозорим та темним, вдалось отримати велике задоволення від побаченого;
2. Додались нові об’єкти зі списку Астрополісу. Навчився фіксувати темні туманності в dob. Але зрозумів, що це стихія великого бінокля. Навіть зняв його з продажу, настільки заінтригований даною категорією об’єктів далекого космосу;
3. Колесо фільтрів чудова річ, ймовірно залишу собі лише 2 фільтри — OIII та H-beta. SkyGlow приклеєний всередину, став невід’ємною частиною колеса і теж буде зі мною, хоча на фоні двох попередніх — малоефективний. Але теж хороший. М101 виглядала гарно саме з ним, і галактика видима та області зореутворення в рукавах підсвічені. Цікаво спробувати з М33.

Андрій1939

Ніч 7 серпня подарувала унікальний для літа стан атмосфери і я провів спостереження, варте запису в журналі.

P.S. запис відредаговано. Усунено неточності в описах з фільтрами.

Дата спостереження: 7 серпня 2024 року. Початок о 23:00 — кінець о 00:40;
Місце спостереження: село на 30 км південніше міста Кривий Ріг;
Яскравість неба: 3-4 бали по шкалі Бортля;
Погода: в міру прохолодна ніч після теплого дня. Зливи вимили пил із повітря, прозоре якісне небо, більш схоже на осіннє;

Максимальне проникнення: не заміряв, однак у галактиці Андромеди 2 лижі з 2. Вважаю, що це був астрономічний джекпот;

Цілі спостереження: туманності Цефея-Кассіопеї із каталогу С, та туманність Кокон Лебедя;

Обладнання: мав проблеми, що зіпсували комфорт спостереження та їх продуктивність загалом. Забув вимкнути реддот і він розрядився. Випадково зламав оптичний шукач навпіл, коли монтував його. А перед цим мій дворовий песик Мишко добряче так “дав знати” своїми рідинами, що монтування DOB тепер його, довелось швидко провести чистку, але мав час для акомодації зору.
UHC фільтр недоступний, бо надіслав Vando і чекаю його результатів та замальовок з ним.

1. Туманність С4 Ірис у Цефеї — розпочав її пошуки від зорі Альфік Цефея. Прямував по зоряним ланцюжкам і вийшов на шуканий об’єкт. Знайшов об’єкт швидше, ніж саму зорю Альфік без шукача. На шляху до туманності, мене вразило дуже насичене зоряне тло, думаю бачив зорі до 14m.
Спостереження:
• на фоні багатого зоряного тла я помітив темну туманність, діаметром близько 30 мінут. В середині неї — бліду світлу туманність, яка займала 1/6 від діаметру темної туманності. З часом світла туманність збільшилась до розміру 1/5, показала натяки на 1 прожилку. Спостерігав з 14 та 8.8мм. Перший варіант був естетичніше, бо з полем зору в 1 градус я бачив і багате зоряне тло і темну туманність, яка видавала себе, поглинаючи це тло;
• з фільтрами: дана туманність з фільтрами не гарна, оскільки з ними зникають контрасти темної її частини. Однак найкраще працював SkyGlow, він робив центр більш “світлішим”. ОІІІ і аш бета показували центральну туманність досить тьмяно і зменшували її кутові розміри.

2. Туманність С2 у Цефеї — шукав від зорі Ерраї Цефея. Витратив чимало часу на пошук самої зорі, однак даному об’єкту випала честь стати найгарнішим за всю ніч спостереження. Витратив на неї понад 15 хвилин часу спостережень з різними діапазонами збільшень. Завдяки парі зірочок по сусідству, ідентифікую її візуальний розмір в 40 кутових секунд.

Спостереження:
• Використовував окуляри 14, 8.8, 7мм. Найменше збільшення показало круглий диск туманності, 1 центральну зорю та натяки на структуру - форма бублика, але не з пустою серединою, а зорею в ній. Середнє збільшення кардинально змінило вид туманності і мене не покидала думка, що я дивлюсь замальовку М51 Гершеля. В середині яскрава зоря, а краї туманності замикаються колом світла. Боковим зором ефект посилювався, ніби і справді я дивлюсь на спіральну галактику, що лежить плазом. З найбільшим збільшенням ефект “галактики” став виразнішим, центральна зоря розділилась на 2, однак зменшилась загальна яскравість об’єкту.
• з фільтрами: несподівано, гарно працювали всі фільтри, навіть аш бета, однак загалом туманність була найгарнішою зі SkyGlow та без фільтрів. SkyGlow підкреслив контури туманності і вона ще виглядала, ніби галактика з рукавами. ОІІІ повністю вбив вигляд псевдорукавів, однак зробив туманність суцільною бульбашкою світла. Форма — майже ідеальний круг рівномірної прозорості. Аш бета також демонстрував цей круг і вигляд майже не відрізнявся від ОІІІ.

3. Область НІІ С9 у Цефеї — отут не зрозумів. Побачив зоряне скупчення і можливо — натяки на туманність, що мала вигляд витягнутої примарної нитки. SkyGlow підсилив ефект туманностей, однак не можу сказати, що я їх бачив, надто схоже на звичайні прожилки світла на тлі Чумацького шляху. ОІІІ та аш бета не працювали взагалі.
Можна вважати, що зафіксував лише розсіяне скупчення із низькою щільністю зірок і можливо, натяки на туманність. Якби я не знав, що вона там має бути, думаю, що не помітив би її.
Допустив помилку, що не переглянув дану область в окуляр 31мм.

4. Туманність С11 Бульбашка у Кассіопеї та розсіяне скупчення М52 — шукав від С9. Досить швидко знайшов і також по дорозі натрапив на сюрприз, який опишу в наступному блоці. Саме розсіяне скупчення вражає своєю щільністю та тлом із зірок. 14 мм дарує чудовий вид цієї композиції, а 8.8мм, детальніше розділяє окремі зорі М52.
Туманність зафіксував також. Однак вийшло так, що це більше кількість, ніж якість.

Спостереження:
• використовував окуляри 14, 8.8. Без фільтрів фіксую 2 туманності навколо пари зірок. Одна з них Бульбашка, інша — ймовірно її туманне оточення. Найкраща видимість з 14мм. Боковий зір трішки збільшує кутові розміри об’єктів, однак я не зміг їх оцінити, бо не мав прив’язки до сусідніх зірок чи поля зору окуляру. Загалом вигляд, що я зафіксував, не оправдовує назву (ймовірно її дали з фотографій) і нагадує численні туманності в Оріоні, що я бачив цієї зими. Зоря і примарне світло навколо неї;
• з фільтрами: туманності навколо 2 зірок було добре видно у всі аксесуари з різним рівнем контрасту. Однак я не можу виділити щось, окрім SkyGlow, який не сильно приглушував фон і надавав туманностям виразності. З ОІІІ туманність добре видима, однак це просто мряка навколо зірок. З аш бета туманність все ще видима, але гірше, ніж навіть просто без фільтрів.

4. Випадкова, але чудова туманність NGC7538 (SH2-158) Цефея — зафіксував її з окуляром 14мм без фільтрів. На мить подумав, що це Бульбашка — яскравий круг. Однак розумів, що до Бульбашки я не дійшов, а список DSO planner був налаштований так, що даного об’єкту не було на карті.

Спостереження:
• використовував окуляри 14, 8.8. Без фільтрів впевнено фіксую ідеальний круг однорідної яскравості. Зміна збільшення не додає деталей і не змінює форму.
• з фільтрами: - туманність чудово підсвітилась через SkyGlow, добре виділялась аш бета, але горіла, як спалах феєрверку через ОІІІ. Хоч це і не додало деталей, цікаво було спостерігати цю густу та однорідну повітряну кульку. Естетики додавала саме форма туманності та її контраст, а не деталі в ній. З часом туманність стала неправильним овалом, дуже схожим на грушу чи повітряну кульку.
Після спостережень почав гуглити про об’єкт. Завдяки Квазар 3C 273 я оперативно знайшов його назву. А завдяки праці tlgleonid зрозумів, що в Цефеї багато об’єктів для фільтрів, зокрема аш бета, із каталогу SH2. Та стаття про об’єкти з фільтрами досить велика і її неможливо освоїти за 1 підхід, тому я геть забув, що сузір’я містить чималу кількість туманних об’єктів різних форм, складу та розмірів.

Висновки та коментарі:
1. Провів інформативне, але досить тяжке спостереження. Був обмежений в часі, щоб не збивати графік сну і як виявилось, у обладнанні теж;
2. Після NGC7538 розпочались пів години астро-мазохізму. Не рекомендую шукати щось поруч із зенітом без шукача. Кокон Лебедя все ховався від мене і був, як у епітафії Г.Сковороди — “ловив та не спіймав”;
3. Додались в список побаченого нові об’єкти зі списку Астрополісу. Завдяки чудовій прозорості зміг детально зафіксувати темну туманність в Ірисі;
4. На жаль не зафіксував у астрожурнал десятки спостережень темних туманностей протягом червня-липня із біноклем 15х70. Однак хочу подякувати пану gordon2903 за список темних туманностей, що він поширив мені в тг чаті. З нього особливо хочу виділити B103 в Щиті, яка нагадує діру в небі із смугами зірок, що заходять на її темне тло та В259 із кулястим скупченням NGC6342 поруч.

Андрій1939

До появи повного Місяця встиг провести спостереження DSO.

Дата спостереження:12 серпня 2024 року. Початок о 22:45 — кінець о 00:10;
Місце спостереження: село на 30 км південніше міста Кривий Ріг;
Яскравість неба: 3-4 бали по шкалі Бортля;
Погода: холодна ніч, довелось одягатись по осінньому. На заході Сонця було помітно велику кількість пилу в атмосфері, який розфарбував небо у рожевий колір;

Максимальне проникнення: зафіксував зорю 13.7m поруч із Голубим сніжком. Дані згідно Web Stelarium;

Цілі спостереження: обширний список DSO із каталогу С та списку Астрополісу.

Обладнання: вже мав відновлений Реддот і пошуки об’єктів не займали багато часу.

1. Туманність С22 Голубий сніжок у Андромеді — прицілився реддотом у область туманності та прямував до неї по зоряним ланцюжкам. Спостерігав її близько 10 хвилин.
Спостереження:
   без фільтрів: в 14мм туманність помітна серед зірок у вигляді дрібного голубого диску. Форма — ідеальний круг. У 8.8мм туманність перестає бути суцільним кругом і з’являється натяк на структуру. Туманність має форму червоної ікринки, в середині з’явився темний овал. Із 7мм форма ікринки стала ще чіткіше. Завдяки парі зірочок поруч, зміг оцінити кутові розміри приблизно у пів мінути;
   з фільтрами: SkyGlow та OIII підсилює контраст туманності, однак натяки на форму ікринки зникають. Туманність стає рівномірним колом світла. Із аш бета туманність стає тьмянішою та втрачає до половини від свого кутового розміру.

2. Галактика С18 у Кассіопеї — розпочав пошуки даного об’єкту та її сусідки С17 по ланцюжку зірок від Шедар Кассіопеї. Спочатку було знайдено саме С18. Слабка галактика, розчиняється в небі, спостерігав в основному боковим зором і лише в 14мм. Деталі структури не виділялись. Ймовірно найяскравіша зона, яка видима і прямим зором, могла бути ядром. Форму оцінити не вдалось, надто вона аморфна. Кутові розміри — між 1/6 та 1/5 поля зору 14мм окуляру — тобто 10-12 кутових мінут. В оцінці допомогли ланцюжки зірок, які містили відступи між зорями, подібні до розміру галактики.
Об’єкт слабкий, але цікавий з точки зору спортивного інтересу. Я так розумію, в список Астрополісу його додали через те, що ми маємо змогу спостерігати супутник М31 + він відноситься до класу Сейфертівських галактик.

3. Галактика С17 у Кассіопеї — думав, куди ж тьмяніше після С18, але так, дана галактика ще більш аморфна та дифузна. Прямим зором помітна лише у вигляді глюку. Боковим зором з’являється подібність до С18, але тьмяніше. Оцінити кутові розміри я не зміг. Пара С17 та С18 дуже підігріли мій інтерес до спостережень. Той випадок, коли об’єкти дуже слабкі, але цікаві.

4. Туманність Кокон С19 Лебедя — ось уже третій об’єкт каталогу Колдвела підряд у порядку їх індексів. Реддот скоротив час пошуку до кількох секунд, а досвід спостереження темних туманностей розкрив об’єкт по новому.
Спостереження:
   без фільтрів: спостерігав лише в 14мм, для балансу між полем зору та контрастом. Можливо це дивно, але без фільтрів об’єкт виглядає ледь не найгарніше. Його огортає темна туманність, але на відміну від Ірису (який занурений у темне тло), темна туманність Кокона має форму підкови. Всередині цієї дуги помітно гарне зоряне скупчення чи астеризм. Із часом помітив, що яскравість фону у середині підкови вище, ніж зовні;
   з фільтрами: з SkyGlow дует темної та світлої туманності був найефектнішим. Він підкреслив світле тло туманності навколо зірок і ще демонстрував темну. ОІІІ робить туманності невидимими. Аш бета демонструє світлу туманність, але ховає темну. І це головна проблема — об’єкт гарний саме в комплексі темне + світле. І мені найбільше сподобалась саме темна складова. На думку спало, що Кокон не можна вважати об’єктом для аш бета, оскільки сама по собі туманність не є вражаючою з цим фільтром. Просто помітна, а цього мало. Я мав завищені очікування на початку літа, щодо Кокона. Зараз я його оцінив позитивно, але по іншим критеріям і після нового досвіду.

5. Галактика Барнарда С57 Стрільця та подвійна зоря Альфа Козорога — це було потужно=) я думав, що після С17 тьмяніше нікуди і я помилявся. Розпочав пошуки від Альфи Козорога та скористався нагодою оцінити дану зорю. Вона подвійна, компоненти мають однаковий насичений жовтий колір. Сам шлях до С57 був довгим, поблизу було мало опорних зірок.
Дійшовши до галактики я побачив примарне світло, що розчиняється в небі. Із 14мм вигляд був найкращим (8.8мм мав мале поле зору та надто темне тло) Здалось, що ця невиразна сутність галактики заповнює поле зору на половину і має діаметр 30 мінут. В інші моменти здавалось, що я не бачу нічого. Цікавий об’єкт через свою складність і через те, що це галактика в Стрільці. Об’єкт заслуговує називатись Вуаль, оскільки він розчинився в небі, а боковим зором ми ловимо відділені волокна.

6. Планетарна туманність NGC6818 у Стрільці – сусідка галактики С57. В якусь мить вона здалась тьмянішим клоном Голубого сніжка.
Спостереження:
   без фільтрів: в 14 та 8.8мм туманність помітна серед зірок у вигляді дрібного диску. Вражає багате зоряне оточення. Форма — ідеальний круг. У 7мм туманність перестає бути суцільним кругом, і по аналогії із Сніжком, з’являється натяк на структуру. Дуже схоже на Сніжок, але менше. Кутові розміри не зміг оцінити через багате зоряне тло. Не було за що зачепитись;
   з фільтрами: SkyGlow та OIII підсилює контраст туманності, однак натяки на форму ікринки теж зникли. Із аш бета туманність була видима, але гірше.

7. Планетарна туманність Сатурн С55 Водолія — пошуки розпочались від Епсілон Водолія. Швидко дійшов по ланцюжку зірок і побачив голубу планетарну туманність, яка вже була по своєму унікальною, на фоні двох попередніх об’єктів цього класу.
Спостереження:
   без фільтрів: увесь час спостереження я ловив себе на думці, що я спостерігаю в розфокусований телескоп. В 14 та 8.8мм туманність має форму диску, який оточує туман. Край не чіткий. Форма — неправильний круг. Навіть у 7мм я не зміг розгледіти форму Сатурна, а ефект розмитих країв лиш посилився і це було не гарно. Часто крутив фокусер у пошуках фокусу, але потім переконувався, що все було в порядку і це особливість самої туманності, або стану атмосфери, оскільки об’єкт знаходиться доволі низько.
   з фільтрами: SkyGlow та OIII підсилює контраст туманності на фоні неба, однак її краї все ще залишаються розмитими, а форма — незмінною. Аш бета додав цікавого ефекту, зменшив кутові розміри туманності і вона стала овальною з чіткими краями. Форми Сатурну з фільтрами не помітив і вони здались зайвими для даної туманності.

Висновки та коментарі:
1. Сподобались тьмяні галактики. Випадково спостерігав їх в порядку зменшення яскравості;

2. Нарешті вполював туманності Голубий сніжок та Сатурн. Також об’єкт Астрополісу - NGC6818 у Стрільці. Загалом туманності цікаві, але це не улюблені мої категорії DSO;

3. Наново відкрив для себе Кокон Лебедя. Дуже сподобалась темна туманність, яка оточує Кокон і має форму підкови. Цей дует дуже гарний і це те, що припало мені до смаку. Але треба розуміти, що об’єктивно дана туманність не яскрава, тьмяна і вимагає підготовки, щоб оцінити її красу.

Андрій1939

Провів спостереження нових для себе об’єктів. Ділюсь з вами описом

Дата спостереження: 28 вересня 2024 року. Початок о 21:45 — кінець о 00:00;
Місце спостереження: село на 30 км південніше міста Кривий Ріг;
Яскравість неба: 3-4 бали по шкалі Бортля;
Погода: прохолодна ніч після спекотного дня. Висока вологість, мало пилу. При заході Сонця були помітні смуги напівпрозорих хмар;

Максимальне проникнення: не заміряв, однак було все, що свідчило про високе проникнення: і малі галактики каталогу NGC, і тонкі деталі великих туманних комплексів, і спіралі у доступних галактиках;

Цілі спостереження: Равлик та Каліфорнія, прогулянка по небу ширококутним окуляром.

Обладнання: все доступне обладнання, окрім оптичного шукача. Перестав його використовувати.

1. Туманність С63 Равлик (Helix) у Водолії — прицілився реддотом прямо в туманність. Шукав її з окуляром 31 мм. Велика та кругла, туманність не пропустити навіть, якщо шукати її методом сканування, однак при цьому вона досить примарна, напівпрозора. Кутові розміри оцінював при фільтрі ОІІІ і її видимий діаметр становить приблизно 18 мінут.

Спостереження:
   31 мм — добре видима, має форму кругу, боковим зором стає яскравішою і демонструє темнувату прожилку всередині у формі кільця. З фільтром SkyGlow туманність стає контрастною, коло в середині вже є видимим прямим зором. ОІІІ підсилює цей ефект, туманність стала подібною до фотографії, всередині помітні структури, які важко описати, речовина різної густини у формі кола малює тяжко зрозумілий візерунок. З h-beta туманність є дуже розмитою та млявою, її видимість гірше, ніж без фільтру;
   14 мм — опис дублює досвід з 31мм, туманність стає краще видимою, коло всередині стає виразнішим. Але з таким окуляром фільтр h-beta вже повністю гасить туманність;
8.8 мм — без фільтрів туманність виглядає найбліднішою, однак коло в середині стає підковою. І вся туманність стала схожою на слід коня в багнюці. Фільтр SkyGlow та ОІІІ підсилили “ефект підкови” і я вже не міг її розбачити. Навіть повернувшись до 14 мм я вже бачив не коло, а підкову.

Висновок: як результат, при різних збільшеннях туманність демонструвала різну форму, найгарнішою вона була в 14 мм. Об’єкт цілком гарний, однак блідий і примарний, важко описати словами те, що бачиш всередині. Ні української, ні англійської назви туманність не виправдала.

2. Туманність Каліфорнія (NGC 1499) в Персеї — з даною туманністю я зіграв у азартну гру і як картяр, довго тягнув фільтри, відкладаючи h-beta на кінець. 31 мм — єдиний окуляр, з яким я спостерігав Каліфорнію. Його поле зору з моїм телескопом — приблизно 1.8 градусів.

Спостереження:
    Без фільтрів туманність невидима. Однак інколи, на грані глюку, я помічав смугу яскравості. Дана бліда смуга була підсилена фільтром SkyGlow, однак цього було зовсім мало для результату. Можна констатувати, що туманність невидима. З ОІІІ туманність теж невидима, зони яскравості зникають. Однак h-beta відпрацював на 100%.
   З профільним фільтром туманність мала ширину в половину поля зору окуляру, а довжину — 2 поля зору. Структура поверхні туманності ширшава, місцями глянцева, жодних натяків на волокнистість. Загальний вид туманності нагадує філе риби. Загалом це перша туманність у моєму списку, де лише фільтр h-beta був ефективним.

Висновок: якщо ставити питання, “чи варто купувати фільтр h-beta заради Каліфорнії?”, моя відповідь ні.
Якщо ставити питання, “чи варта Каліфорнія вашої уваги?” - однозначно так. Однак треба розуміти, що загалом туманність не вражає. Тверда 4. Норм. Хоч об'єкт і виринає із пустоти, ефект Вуалі він не може повторити. Помітив, що DSO, які гарно виглядають з h-beta, не мають ні волокон, ні чітких граней, вони — інші. в порівнянні з об'єктами для ОІІІ.

3. Туманності Плеяд у Тільці — вирішив після Каліфорнії рушити до Плеяд, разом із ширококутним окуляром 31 мм. Я не ставив за ціль, побачити туманності, це був один із багатьох оглядів, які я провів цієї ночі, однак я мав неочікувану винагороду - Плеяди поглинуті комплексом туманностей.

Спостереження:
   без фільтрів: прийшовши до Плеяд я одразу помітив розфокусовану Електру. Через кілька секунд Меропа теж стала розфокусована і я зрозумів, що спостерігаю туманності. Спочатку вони були лише навколо цих двох зір, але з часом всі 4 зорі, що формують “ківш” Плеяд, були поглинуті туманом. Я не вірив своїм очам, настільки туманності були контрастні, тому скористався еталоном, відвів окуляр в сторону та побачив, що всі зорі за межами скупчення - чіткі, це не помилка і не пар на окулярі.
   З часом туманності почали більшати. Та, що біля Меропи стала більша за ромб Плеяд і сама мала форму ромба.
   Туманність біля Електри була колом світла навколо зорі.
   Туманність навколо Маї була, як рваний лист паперу, з чіткими трикутними контурами.
   з фільтрами: SkyGlow підсилив контраст, але зменшив розмір туманностей. З OIII туманності були видимі лише, як ореоли навколо зірок. В h-beta досвід аналогічний. Однак він розфарбував скупчення у голубий колір і це додало фотографічності. Після даного фільтру я вже не міг розбачити голубий відтінок. Якщо дивитись прямо на зорі скупчення — вони білі. А якщо фокусуватись на все разом — воно знову фарбувалось у голубий колір.

Висновок: Плеяди в туманностях принесли велике задоволення і стали найгарнішим об’єктом за ніч.

3. Галактики Трикутника — список Астрополісу став приводом збільшити список побаченого в Трикутнику. Розпочав з М33, там все класично — 2 спіралі, ядро та NGC604 – яскрава зона наприкінці одного з рукавів, яку я колись плутав із планетарною туманністю.

Галактики NGC 672 та IC1 727 - пара галактик. Тьмяні. Розміри оцінити не зміг через їх невиразність. Прямим зором видимі слабко і по одинці не представляли би інтересу. Однак в парі — цілком нормально.

Галактики NGC 925 та NGC 890 — перша зі списку Астрополісу. Аморфна, важко оцінити форму, але загалом це овал. Ядра виділити не зміг. А NGC 890 стала побічним продуктом пошуку першої та була цікавішою. Її розмір був приблизно мінуту. Компактна та яскрава, схожа на розфокусовану зорю.

Висновок: тепер в Трикутнику я бачив 5 галактик. М33 неймовірна, як і завжди. А от галактики зі списку Астрополісу задоволення не принесли, не зміг оцінити їх краси, окрім пари NGC 672 та IC1 727.

4. Варте уваги:
   - Сатурн був гарним і при 0.5-1D, і в біноприставку з двома пльослами 12 мм та коректором 2х. Вчергове переконався в силі бінов’ювера для спостереження планет не при ідеальному сінгу. Одним оком я бачив ділення Кассіні лише в правому “вушку”, а з бінов’ювером — у двох вушках. Тінь та коричнева полоса теж були добре видимі;
   - комплекс туманностей та розсіяних скупчень Душа та Серце приніс чимале задоволення з фільтрами та ширококутним окуляром. Навіть розміри оцінити важко, 2 поля зору в ширину, 5 у довжину із пробілом між туманностями. Виділялись волокна, провали та світлі дуги. Добре працювали всі 3 фільтри;
   - Пакмен та h-beta виявились цікавими. Туманність стала меншою, бачив її лише нижню частину. Без фільтру, SkyGlow та ОІІІ утворювали мені форму ластівки, а от h-beta обрізав краї і туманність мала форму наконечника стріли.

Висновки та коментарі:
1. Провів чудове спостереження, за вечір використав майже всі доступні мені окуляри;
2. Сподобались туманності Душа та Серце, Пакмен, Каліфорнія та Плеяди. Равлик теж гарний, однак він зовсім інший, був найкомпактнішим серед інших у списку, добре розкривався з різними збільшеннями;
3. Всі туманності, окрім Каліфорнії, були відмінно видимі без фільтрів;
4. Не мав бажання дивитись Сатурн, однак як почав, то не міг відірватись.

Андрій1939

Хотів повторити шлях пана Тимура і побачити цікавинки Печі. Однак все вийшло інакше.

Дата спостереження: 7 листопада 2024 року. Початок о 21:45 — кінець о 23:00;
Місце спостереження: село на 30 км південніше міста Кривий Ріг;
Яскравість неба: 3-4 бали по шкалі Бортля;
Погода: висока вологість, температура приблизно 0, мало пилу, суб’єктивно дуже холодно, холодніше за морозні зимові ночі.

Максимальне проникнення: не заміряв, однак зафіксував “аномалію”. Гуляючи в Жирафі я побачив прямим зором галактику UGC 2855 і згідно Stellarium WEB її блиск складає 14.56m;

Цілі спостереження: скарби південної частини неба, однак план було змінено, через відсутність доступу до локації, де дана частина неба є видимою. Спостерігав об’єкти Кита, Жирафа, та зимові сузір’я.

Обладнання: все доступне обладнання.

1. Туманність С56 Череп у Киті — прицілився реддотом прямо в туманність. Спостерігав її хвилин 25, з них 15 при увімкнених ліхтарях. Кутові розміри не зміг оцінити через аморфність форми, тому маю дуже велику погрішність. Туманність займає від 1/8 до 1/12 поля зору мого окуляру 14 мм (1 градус).

Спостереження:
   14 мм — спочатку планетарна туманність видима лише боковим зором. В об’єкт поміщено симпатичний трикутник зірок і він був орієнтиром, щоб його розгледіти. Форма незрозуміла, тяжіє до надкушеного кругу, схожа на персонажа відеогри — Пакмена. Важко спостерігати, через аморфність форми, відчувається напруження в очах. З фільтром SkyGlow туманність стає контрастнішою, тепер вона впевнено проглядається у формі Пакмена, помітні перепади яскравості у диску. З ОІІІ туманність стає найгарнішою і здобуває форму метелика, який летить, вид збоку. Надкушена сторона нагадує крильця, а півколо — тільце комахи. І навіть з цим фільтром туманність всеодно тяжко розглядати. На її тлі знаходяться візерунки, які нелегко описати і вони напружують зір. З h-beta туманність стає розмитою, втрачаються краї;
   8.8 мм — без фільтрів туманність виглядає краще, за 14 мм. Можна розгледіти форму надкушеного коржика. Опис з фільтрами дублює досвід з попереднім окуляром, але при цьому туманність стала менш контрастна та більш аморфна. Деталі візерунків також не зміг розрізнити. Візуальна форма метелика витіснилась аналогією з Пакменом. З h-beta об’єкт взагалі невидимий. Помітно лише трикутник зірок.

Висновок: цікавий об’єкт, під час написання журналу здивувався, як фото Stellarium WEB чітко передає те, що я бачив і не зміг описати — куляста форма, надкушений край, флуктуації та перепади блиску в диску туманності. Форму черепа я не помітив. Даний об’єкт хороший екземпляр для вивчення з фільтрами.

2. Галактика NGC 255 у Киті — сусідка Туманності Череп, побічний продукт її спостереження. Тестував по ній акомодацію. Галактика у обидва окуляри, 8.8 та 14 мм, виглядала посередньо, мала форму круга, яскравість якого зменшується від центру до краю. Типова слабка галактика для 10” апертури.

3. Галактика М77 у Киті — чудовий об’єкт, який легко шукати від зорі Дельта Кита.
Спостереження:
   14 мм — спочатку я побачив клон пари М51, лиш в меншому масштабі. Галактика М77 має компактне і досить яскраве ядро. З часом здалось, що в середині цієї кульки світла дійсно горить зоря. Збоку помітно яскраву супутницю, яка виявилась просто зорею. Після усвідомлення цього схожість з М51 відпала.
   8.8 мм — в даний окуляр галактика виглядала ще краще. Мене вразило те, що перепад яскравості від краю до центру майже відсутній і об’єкт досить однорідний. Натяк на те, що в середині горить зоря із більшою кратністю лиш підсилився. Однак я зрозумів, що це просто яскраве та компактне ядро.

Висновок: чудовий об’єкт. Яскравий, оточений симпатичними зірочками. Після невиразного Черепа, було легко та приємно спостерігати.

4. Галактика NGC 1055 у Киті — ще одна красуня, сусідка М77. Загалом галактика досить невиразна, має форму овалу, близького до кругу. Краще видима боковим зором, однак кутові розміри при цьому не збільшуються. Галактика зачарувала мене своїм зоряним оточенням і навіть в ньютон, догори дригом, було помітно смайлик, який я додаю до даного журналу. Ймовірно сусідні зорі такі яскраві, що псують акомодацію та роблять галактику менш видимою.

5. Борг із галактикою С5 Жирафа — не даремно галактика зветься Прихованою. Лише цього разу я зміг роздивитись її ядро в окуляр 14 мм. Використовував орієнтири із зірок, яку утворюють дуже помітну пряму і проходять повз ядро. Боковим зором відчувались невпевнені натяки на периферію. Нарешті я її впевнено зафіксував.

6. Галактика UGC 2855 Жирафа — справжня знахідка. Можливо блиск у Stellarium WEB – 14.56 — нижче реального. Йдучи в сторону Прихованої галактики від Гамми Жирафа я побачив доволі помітний об’єкт, що мав форму веретена чи дошки для серфінгу. Я одразу зрозумів, що це галактика. Вона була оточена розсипом тьмяних зір та утворювала з ними естетичну композицію. При цьому грані галактики були чіткі і після NGC 1055 у Киті її було легко розгледіти.
Чудовий об’єкт, який має свою цінність саме через багате зоряне оточення. Зорі слабкі і не заважають спостереженню.

7. Розсіяне скупчення NGC 1893 оточене туманністю IC410 Пуголовки у Візничому — цей дует є скарбом для власників фільтрів. Взагалі увесь Візничий досить приємний, багато об’єктів на відносно невеликій площі і я сканував увесь його ковшик окуляром 31 мм із доступними мені фільтрами, бачив безліч прожилок та ущільнень яскравості, що свідчило про наявність емісійних туманностей.

Спостереження:
31 мм — саме той окуляр, з яким об’єкт був найгарнішим. Без фільтру помітне гарне зоряне скупчення, що нагадує букву Y. Наявні натяки на туманність у вигляді перепадів яскравості. З фільтром SkyGlow туманність стає видимою, одразу в очі кидається форма бумерангу. Згодом приходить усвідомлення, що туманність кругла, але на неї находить темна туманність, яка приховує собою світлу та зменшує собою щільність видимих зірок. Це було неймовірне відкриття для мене. З ОІІІ туманність стає ще контрастнішою, відсікаються зайві зірки. Темна туманність теж здобула чорний колір і цей химерний рваний круг ще більше став нагадувати бумеранг. З h-beta туманність стає майже невидимою, лише її найяскравіша частина видає, що я бачу туманність;
14 мм — без фільтрів об’єкт вже не вражає. Спойлери, що буде далі, я вже побачив, тому майже одразу перейшов до фільтрів. З ОІІІ туманність займає майже все поле зору — 1 градус — темний провал демонструє прожилки, а світла частина — стала шершавою із тяжко вловимими волокнами.

Висновок: важко підібрати епітети, щоб описати емоції. Буду повертатись до Візничого знову і знову. Ширококутний окуляр та колесо фільтрів підняли і так чудове сузір’я на ще вищий рівень у моєму суб’єктивному списку спостережень, а дана туманність буде його візитівкою. Ще сподобалось те, що дана область неба видима неозброєним оком і туманність дуже просто шукати.

8. Туманність C31 Палаюча зоря у Візничому — перейшовши зоряний бар’єр від туманності Пуголовки, я фіксував області перепаду яскравості фону у ширококутний окуляр. Додаючи фільтри SkyGlow, ОІІІ та h-beta стали проглядатись бліді волокна, однак після попереднього яскравого об’єкту, важко було назвати цей вид захоплюючим. Область, де має бути туманність, нагадала мені регіон навколо Садра у Лебеді. Щось фіксується, це явно туманності, однак вони не розкривають себе, занадто бліді чи великі і навіть поля зору 1.8 градуси замало, щоб розгледіти їх великомасштабну структуру.

9. Туманність NGC1931 Муха у Візничому — після прогулянки повз розсіяні скупчення М36, М38 та NGC 1907, я “відкрив” яскраву та компактну туманність. В ході спостережень з’ясував, що це Муха.

Спостереження:
   31 мм — окуляр, в який я помітив об’єкт, що має форму ромба та явно не є зіркою;
   14 мм — без фільтрів об’єкт став ще більш ромбовидним і дуже яскравим. Яскравість туманності суцільна, складається враження, що дивлюсь на зорю ромбовидної форми. Додаючи фільтри SkyGlow, ОІІІ та h-beta туманність залишалась суцільною сугою світла. Однак саме без фільтрів вона найгарніша. Досить цікаво було помітити, що в ОІІІ та h-beta туманність абсолютно однакова, лиш змінився її відтінок, залежно від фільру.

Висновок: цікаве відкриття, раніше її не помічав, хоч і часто проходив повз ту область неба.

10. Туманність NGC 1514 Кришталева куля в Тільці — ще одна перлина зоряного неба і прикраса для власника фільтрів. Хоч туманність в сузір’ї Тільця, легко шукати її саме від зорі - Зети Персея.

Спостереження:
   14 мм — на початку спостереження помітний пояс із трьох зірок, які мають однакову яскравість. Згодом стає зрозуміло, що центральна зоря оточена колом блідого туману. Між туманом та зорею є темне кільце, що створює темний провал. З фільтром SkyGlow відбувся бум і тепер зрозуміло, що це туманність, яка збільшилась в кутових розмірах приблизно до 4 мінут та обгортає яскраву зорю в центрі. З ОІІІ туманність сприймається ще більшою і тепер можна прямим зором розглядати перепади яскравості. Дані перепади цікаві, бо туманність нагадує бублик із зіркою всередині. Між тлом “бублика” та зорею помітні тьмяні неоднорідності. З h-beta туманність стає невидимою. Помітна лише її центральна зоря;
   8.8 мм — туманність виглядає краще, за 14 мм без фільтрів. З таким окуляром можна досліджувати об’єкт, використовуючи боковий зір, помітні перепади яскравості, однак після виду через фільтри одразу захотілось їх поставити та насолоджуватись структурами туманності.

Висновок: чудова туманність, що нагадує Блимаючу туманність Лебедя. Варта бути об’єктом зі списку Астрополісу.

Висновки та коментарі:
1. Провів результативні спостереження та відкрив собі нових улюбленців на зиму;
2. Холод та кількість вражень примусили припинити спостереження раніше плану;
3. Я був дуже спраглим до неба, бо погода грала зі мною в гру) 3 дні підряд ми мали чудові ясні дні, але приблизно о 21 годині щоразу налітали хмари. Тому я чекав цієї ночі з нетерпінням;
4. Наступні спостереження буду проводити з біноклем, щоб вполювати темні туманності Візничого. Ще маю список даних об’єктів від пана gordon2903.

SP

Цитувати

Галактика UGC 2855 Жирафа — справжня знахідка. Можливо блиск у Stellarium WEB – 14.56 — нижче реального. Йдучи в сторону Прихованої галактики від Гамми Жирафа я побачив доволі помітний об’єкт, що мав форму веретена чи дошки для серфінгу.

14.56m - це блиск в системі В, для переводу в V треба відняти 0.62, тобто V=13.94m

Цитувати

Туманність C31 Палаюча зоря у Візничому

Цей об'єкт належить також до списку "45 найважчих". В місті, я в 250-мм рефлектор взагалі там нічого не побачив, хоча, наприклад, "Приховану Жирафа" вдавалось...
Гарні спостереження, сподіваюсь, далі буде

Андрій1939

Цитата: SP від 08 Листопада 2024, 17:17:49

Цитувати
Галактика UGC 2855 Жирафа — справжня знахідка. Можливо блиск у Stellarium WEB – 14.56 — нижче реального. Йдучи в сторону Прихованої галактики від Гамми Жирафа я побачив доволі помітний об’єкт, що мав форму веретена чи дошки для серфінгу.
14.56m - це блиск в системі В, для переводу в V треба відняти 0.62, тобто V=13.94m
Цитувати
Туманність C31 Палаюча зоря у Візничому
Цей об'єкт належить також до списку "45 найважчих". В місті, я в 250-мм рефлектор взагалі там нічого не побачив, хоча, наприклад, "Приховану Жирафа" вдавалось...
Гарні спостереження, сподіваюсь, далі буде

Дякую за інформативний коментар

Андрій1939

Вітаю всіх з пройдешніми та наступаючими святами. Передноворічні години подарували ясну безмісячну ніч і я зміг провести сесію спостережень.

Дата спостереження: 31 грудня 2024 року. Початок о 21:45 — кінець о 23:30;
Місце спостереження: село на 30 км південніше міста Кривий Ріг;
Яскравість неба: 3-4 бали по шкалі Бортля;
Погода: над північним горизонтом виднілись прозорі хмари. Висока вологість повітря, температура 0 і вище. Висока турбулентність атмосфери, деталі Марса ледве проглядались при збільшенні 1D;

Максимальне проникнення: не заміряв. Увесь час присвятив практиці.

Цілі спостереження: Кінська голова та інші темні туманності. Об’єкти зі списку Астрополісу.

Обладнання: всі доступні аксесуари та dob10.

Темні туманності:

1. Туманність Кінська Голова В33 та її світла сусідка IC434 у Оріоні — радий, що маю це досягнення у своєму списку побаченого.
   Розпочав спостереження з окуляром 14 мм та фільтром h beta від зорі Альнітак у поясі Оріона (крайня ліва зірочка поясу). Після адаптації очей до темряви, я легко відділив сусідню Туманність Полум’я, а за допомогою додатку Stellarium з’ясував, що Кінська голова має такі ж візуальні розміри, як і темна прожилка Полум’я. Дана абстракція допомогла легко розпізнати шукану туманність на фоні «ріки примарного світла» по іншу сторону від зорі Альнітак. Так само дуже допомогли дві зірочки сусідки HD37699 i HD294297, які були уявним вказівником на темну туманність.
   Сама Коняча голова схожа на інший орган цієї тваринки =) являє собою темний видовжений овал, який находить на світле тло туманності ІС434. З іншими фільтрами окрім h beta та без, туманність не видима. Ні темна частина, ні світла. В той же час їх сусідка — Полум’я, чудова з кожним фільтром і без них.
   Світла туманність, що формує комплекс, є блідою смугою світла перемінної товщини, яка тягнеться від зорі Альнітак на південь. Оцінюю її візуальну довжину в 1.5 градуси. Об’єкт не поміщається в полі зору мого окуляру.
   Окремого шарму додавали ще дві сусідні відбивні туманності NGC2023 та ІС435, які були видимі навіть крізь фільтр та були схожі на примарні оболонки зірок на їх тлі.
   При спостереженні даної композиції, я мав труднощі у вигляді яскравої зорі Альнітак, яка псувала акомодацію та пускала паразитні промінчики. Доводилось виводити її за межі поля зору, але й сама Кінська голова тоді була не по центру кадру, що псувало естетику сцени. По цій же причині з окуляром 31мм та його широким полем зору, я не міг бачити Кінської голови. Лише світлі туманності.

2. Тріо Візничого B26-27-28 – дані туманності входять в список Астрополісу під назвою з іншого каталогу. Цікава композиція, я нарахував 2 невпевнені темні плями. Спостерігав з окулярами 31мм та 14мм. Найкраща видимість була з 31мм + фільтр skyglow, в такій комбінації контраст темних туманностей був найвищим, але вони все одно були досить аморфними та невиразними.
   Гарні об’єкти, повернусь до них з біноклем чи бінокуляром. Контраст рефлектора не передає тієї краси, яку я спостерігав влітку через бінокль і фіксував насичений чорний колір темних туманностей.
   Дякую gordon2903 та SP за поради, щодо цих об’єктів.

3. Неідентифіковані темні туманності Близнюків — між перлиною зоряного неба, скупченням М35, та моєю ціллю на даний вечір — залишком наднової ІС443 Медуза, я зафіксував 5-6 темних туманностей. Вони стали побічним продуктом пошуку тієї ж Медузи. Я затримався в даній області і милувався доволі контрастними темними туманностями із окуляром 14 мм. Більшість з них були виразнішими, ніж попереднє Тріо, оскільки розташовані на багатшому зоряному тлі, їх легко було відділити від фону. Ідентифікацією даних туманностей не займався. Дана область Близнюків нагадала мені ділянку між Цефеєм та Лебедем, де теж легко фіксуються десятки темних туманностей, вони гарні, насичені, однак не хочеться витрачати час на пошук їх номерів у каталогах. Такі скупчення темних туманностей простіше описати шляхом зазначення ділянки неба, де вони є.

Інші туманності: я здивований, наскільки ефективною виявилась зв’язка окуляр Meade UWA 14мм та фільтр Orion SkyGlow для спостереження туманностей. Чудове співвідношення поля зору (діаметр майже 1 градус), збільшення, контрасту та яскравості. За вечір я спостерігав десятки туманностей лише в одному Оріоні. Також були інші в Близнюках та Візничому. Даний фільтр чудово пропускає відбивні туманності і водночас підкреслює емісійні, або залишки наднових. Я отримав чисте задоволення від блукання по небу та фіксації туманностей різної природи та форм.

Окремо хочу відмітити, що Велика туманність Оріона та фільтр h beta це теж дуже естетичне поєднання. Особливо заворожує те, як при зміні фільтрів у колесі, Туманність змінює свої кордони і обриси. А також то стає більш «гострою», із детальними контрастними прожилками, то «пухкою» й аморфною, з гладкою та ніжною поверхнею.

4. Залишок наднової ІС443 Медуза у Близнюках — доволі тяжкий для спостереження та невиразний об’єкт, який не відкрив деталей, але став частиною моєї колекції важкодоступних об’єктів. Спостерігав туманність лише в 14мм.
   Без фільтрів — помітна слабка смуга невиразного світла між ланцюжків зірок. Форму не виділив, однак це точно не дуга і вигляд не відповідає назві.
   З фільтрами — SkyGlow працював найкраще і підкреслив обриси туманності. Вона мала вигляд нитки світла. Однак я не зміг оцінити її візуальної довжини, через аморфність форми. ОІІІ ніби і підсвітив туманність, однак вона була ще менш виразною, ніж з попереднім фільтром. H beta не працює.
   Загалом в дану ніч без фільтрів та з SkyGlow туманність була помітна. Вузькосмугові фільтри ховали її.

5. Туманність Sh 2-252 Голова Мавпи та розсіяне зоряне скупчення NGC 2175 в Оріоні — знайшов дану туманність у Stellarium, коли планував спостереження. Підкупила близькість до Медузи, зручне місце розташування та великі кутові розміри на фото + розсіяне скупчення.
   Дійсно, туманність дуже порадувала і одразу нагадала мені досвід попереднього спостереження NGC1893 у Візничому (її також бачив у цю ніч).
   Спостерігав лише з 14мм.
   Без фільтрів — туманність чудово помітна у вигляді примарного світла, що поміщене в розсіяне зоряне скупчення. Має форму круга діаметром під 20 мінут. Для мене це третина поля зору окуляру. Естетична композиція.
   З фільтрами — як на диво, працювали всі. Туманність була добре видима крізь 3 мої фільтри, однак з точки зору краси побаченого перемагає SkyGlow. Він збільшив кутові розміри туманності та легко підкреслив її, не пригнічуючи зірок на фоні. ОІІІ добре виділяє туманність, однак форми її не помітно, жодних прожилок. H beta просто робить об’єкт меншим, але не менш цікавим. Загалом такі дуети, скупчення зірок та туманність, що їх оточує, дуже гарні в широкий фільтр, оскільки досягається баланс між контрастом туманності та кількістю зірок. Форму голови Мавпи я не помітив, лише нерівномірний круг.

6. Планетарна Туманність С39 (NGC 2392) Ескімос або Обличчя Клоуна в Близнюках — дана мила планетарка своєї назви не виправдала і була досить компактною, що важко й оцінити її розмір. З окуляром 14 мм вона була розпухлою версією своєї сусідки - зірочки HD59087. Однак вже і при 80 кратах зрозуміло, що це планетарна туманність.
   Без фільтрів
   14 мм — туманність виглядає компактною кулькою із зірочкою посередині. Яскравість зростає від краю до центру. Зоря добре проглядається;
   8.8мм — центральна зоря стала ще більш помітною, туманність має форму кульки, яка рівномірно оточує зорю. Жодних деталей, лише нерівномірна яскравість від краю до центру;
   7мм — помітна нестабільність атмосфери, жодних додаткових деталей в порівнянні з попереднім збільшенням.

   З фільтрами
   Спостерігав з 14 та 8.8мм. SkyGlow та ОІІІ мають подібний ефект, підвищують контраст туманності і пригнічують центральну зорю. Вона стає менш яскравою за туманність і зливається з її тлом. Жодних нових деталей, лише підкреслюється нерівномірність яскравості об’єкту.
   H beta зменшує кутові розміри туманності і вона майже зникає. Помітно лише центральну зорю та легкий туман навколо неї.

7) Планетарна туманність NGC2371 Мураха в Близнюках — лиш пишучи цей журнал я побачив назву для туманності і так, вона її оправдовує. Чудовий об’єкт зі списку Астрополісу, особливо було цікаво вивчати її будову після Ескімоса.
   Без фільтрів:
   14 мм — туманність ледве помітна, боковим зором проглядається чудернацька видовжена форма;
   8.8. мм — туманність стала схожа на Малу Гантель Персея. А як з’ясував зараз, на мурашку. Дві півкулі туманності яскраві, а центри округлих утворень схожі на зірки, особливо боковим зором;
   7 мм — туманність схожа на цифру 8 чи знак ∞. Однак самі «крапельки», які формують дану форму, досить невиразні. Я так і не зрозумів, чи є в них по одній зірці на кожну, чи ні, боковим зором, схоже, що так;

   З фільтрами:
   14 мм — чудово помітна форма з SkyGlow, ще краще з ОІІІ, півкулі дуже яскраві та містять якісь незрозумілі однорідності;
   8.8 мм — півкулі проглядаються ще краще, однак крім привабливої форми, роздивитись інші деталі важко, не допомагав і боковий зір. Всередині півкуль помітні перепади яскравості.
   Фільтр h beta майже повністю приглушив туманність.

Туманність C31 Палаюча зоря у Візничому — слідуючи порадам пана SP та перечитавши статтю tlgleonid, я нарешті зміг помітити туманність у вигляді димки навколо трьох зірок, при чому, що одна зірка має яскравіший ореол, ніж інші. Візуально туманність є лише блідою тінню того, що обіцяють фото в Stellarium, як на мене, різниця колосальна і більш разюча, ніж для Кінської голови. Але ця сумна особливість все ж компенсується багатим на цікавинки оточенням і чудовою NGC1893 поблизу.
   Щодо фільтрів, то туманність була видима зі SkyGlow та h beta. Однак знову тут переміг більш широкий фільтр, оскільки він не так приглушував зірки і давав естетичніше зображення. Окуляри були 31 та 14мм. Всі працювали добре.

9) Туманність Чайка/ Крила Чайки SH 2-292/SH 2-296 та скупчення NGC2335 і NGC2343 поруч — монументальний комплекс, з якого треба починати спостереження, а не закінчувати. Сьогодні вночі так і зроблю. Як на мене, це одна з тих туманностей, що має бути рекламою для фільтру h beta. Гарна сама по собі та з оточенням. Я вже мав виснажені очі, використовував лише окуляр 31мм, але це було неймовірно.
   З фільтром SkyGlow стає помітно, що існує туманність кулястої форми, надто аморфна, щоб виділити деталі, однак помітна. На південь від неї є темна смуга неба, а за нею - неоднорідне сяйво дугоподібної форми. Дане сяйво, як вуаль чи шовкова стрічка, з’єднує два компактні зоряні скупчення, які схожі на розсипи дорогоцінних камінчиків;
    З h beta туманності видно ще краще. Так, між ними є темний «залив». Округла туманність має діаметр приблизно 15 мінут та контрастну темну прожилку всередині. Відчувається, що їй треба окуляр 14мм. За темним «заливом» лежить примарна дуга світла, яка не поміщається в поле зору 31мм окуляру і приблизно має довжину 2 градуси. Неймовірний комплекс. Впевнений, що його більша частина була би схожа на птаха в польоті, якби побачене можна було правильно «покрутити».

Розсіяні зоряні скупчення

10) NGC2158 у Близнюках, сусід М35 — я бачив дане насичене скупчення і до цього, оскільки воно знаходиться поруч з М35, але в ніч спостережень я дивився на нього, як на об’єкт зі списку Астрополісу. Використовував окуляри 14 та 8.8мм. Цікаво, що неймовірне скупчення М35 схоже на свою меншу копію NGC2158. Вони поруч і їх легко порівнювати. Гарний об’єкт, не даремно відмічений у списку Астрополісу.

11) NGC2420 у Близнюках, сусід планетарної туманності Ескімос — дане скупчення візуально повторює кулясту форму об’єкту номер 10, але із ще більшою густиною зір і без яскравого сусіда. Якраз відсутність ефектного оточення дозволило роздивитись скупчення детальніше. З окуляром 14 мм воно мало схожість із кулястим, а у 8.8мм уже було видно, що це густе розсіяне скупчення. Чудовий об’єкт зі списку Астрополісу, можна сказати, що класичний. Без унікальної ізюминки, але гарний сам по собі.

12) NGC2169 у Оріоні – це розсіяне зоряне скупчення не просто ще одне зі списку, а справжня перлина зоряного неба. Я оцінив унікальність форми. Дане DSO містить не так багато зірок, як попередні, але вони утворюють легко помітну трикутну форму. Спостерігав об’єкт лише з 14мм, щоб оцінити композицію загалом на широкому полі. Трикутна форма викликає багато асоціацій, від вінтажної праски до Піраміди Джосера чи різних маянських Чичен Іц (піраміда зі зрізаним верхом і сходинками). Дуже цікавий об’єкт, легко шукати, зручно розташований. Хочу колись переглянути його в різні апертури, зокрема в менші? та біноклі. Цікаво, які асоціації виникнуть тоді.

Висновки та коментарі:
1. Після тривалих хмарних ночей, я був дуже радий провести спостереження зимового неба, зокрема зосередився на туманностях з колесом фільтрів;

2. У список візуальних астро-делікатесів додав туманність Кінська Голова, Медуза та Палаюча зірка. Так, вигляд у них не 10 з 10, але завжди цікаво зафіксувати щось унікальне. А їх загальну похмурість виправило багате оточення: поруч з Головою коня було і Полум’я і туманності по менше, біля Медузи були темні туманності, а поруч з Палаючою зорею ще більше краси, туманності, скупчення, скупчення в туманності;

3. Велика Туманність Оріона радує кожного сезону. А з колесом фільтрів вона отримала інше дихання. Хоча варто відмітити, що з бінов’ювером вид мені подобався навіть більше. Цікаво би глянути на неї у бінокуляр +-100мм та в DOB з лінійним бінов’ювером;

4. Сьогодні планую Дослідити всі ці ж об’єкти, але з меншим поспіхом. Особливу увагу хочу приділити туманності Чайка, її багатому оточенню та Туманності Оріона. Також я не зміг виділити у ширококутний фільтр жодної частини Петлі Барнарда. Робив це вже наприкінці сесії, коли очі були напруженими, спробую зробити це сьогодні, або залишу на ті часи, коли матиму бінокуляр зі змінними окулярами та фільтрами.

Андрій1939

Цитата: Slava80 від 01 Січня 2024, 23:16:43

Завжди з цікавістю і вдячністю читаю чужі звіти про спостереження, останнім часом через погоду і різні обставини сам спостерігаю небо рідко. Ваші звіти приємно читати, і радий що маєте можливості і бажання їх проводити у цей непростий час.
Хотів би зупинитися на деяких моментах, це жодним чином
не повчання, а думки, як зробити спостереження і звіти кращими
Цитата: Андрій1939 від 01 Січня 2024, 13:59:03
намагався перейти у вищу лігу візуальних спостережень, спостерігати Квінтет Стефана, Скупчення галактик Персея, галактики Кита, Скульптора, Печі та Ерідана
...
Для різних апертур і складні об'єкти різні. Звісно, у 10" не побачити приміром Парашут Андромеди, проте вказані вами об'єкти на мою думку досить нескладні і не зрівняються із Leo I або Mayall 2, от їх в 10" розгледіти спробуйте.
Цитата: Андрій1939 від 01 Січня 2024, 13:59:03
карту беру з мобільного Стеларіум
...
Дуже раджу для Андроїд або iOS програму SkySafari, це інший рівень карт, коштує недорого, бувають знижки.
Цитата: Андрій1939 від 01 Січня 2024, 13:59:03
• Вполював планетарну туманність Котяче око, здається, бачив її і раніше, при невдалих спробах, бо дуже вона схожа на зірки поруч. Лише звіряння з картою підказали, що я дивлюсь прямо на Котяче око. Спостерігав її із різними збільшеннями та фільтром ОІІІ, звичайно, що жодних подібностей із котячим оком в свою апертуру я не помітив.
...
Усе ж таки цікаво було би прочитати опис, що саме було побачено, оболонки чи якісь деталі, при якому збільшенні вона могла бути схожою на зірки поруч.
Цитата: Андрій1939 від 01 Січня 2024, 13:59:03
• Туманність Оріона із біноприставкою. Я вже більше року володію 10” та бінкою, дійшов практичного висновку, що для мого сетапу, це єдиний туманний об’єкт, який в біно режимі не втрачає жодних деталей, а навпаки - виглядає краще
...
Ще туманності в Стрільці, Плеяди, яскраві розсіянки і крупні кулясті скупчення можуть бути цікавими у біноприставку
Цитата: Андрій1939 від 01 Січня 2024, 13:59:03
Також минулого тижня спостерігав Місяць із усіма комбінаціями своїх парних окулярів, лінз барлоу та бінки. Сподобалось спостерігати диск повного Місяця.
...
Диск повного Місяця видовище як на мене в телескоп таке собі, нема рельєфу від освітлення косого, хоча бувають лібрації, коли видно "крайові" об'єкти рідкісні
Цитата: Андрій1939 від 01 Січня 2024, 13:59:03
2) Я зрозумів, що мені подобається візуальний процес вивчення деталей галактик, яскравих емісійних туманностей та залишків наднових, розсіяні скупчення. Але для цього мені треба вже більший телескоп( здається я витиснув у цьому плані з 10” все. Як пожартував tlgleonid — більша апертура краще прозорої ночі.
• Це так, тому, зважаючи на обставини життя, прямуватиму до dob20.
• Також хочу докупити фільтри UHC та H-бета. Це дешевша тимчасова альтернатива зміни апертури, оскільки цікаво порівнювати один і той же об’єкт з фільтром ОІІІ та без. Ці фільтри розширять мої можливості.
...
Можливості 10" ще дуже далекі від вичерпання, судячи зі звітів.
Фільтри варто доповнити колесом фільтрів, порівнювати і перемикати буде цікавіше. У мене перед очима ідосі туманність Тарантул при різних фільтрах.
Цитата: Андрій1939 від 01 Січня 2024, 13:59:03
3) Мені не подобається ганятися за об'єктами лише заради їх кількості в списку побаченого. Хочу робити акценти саме на побачені деталі. Тому поки відкинув ідею спостереження Гершель 400 чи об’єктів Астрополісу. Оскільки не всі об’єкти зі списку демонструють цікаві деталі в 10”.
...
Даремно, список Астрополісу скажімо для 8-10" ідеально підходить, багато деталей, різні типи, морфологія об'єктів. Розгледіти два десятка деталей у М33 або дюжину деталей у NGC7331, чи Travelot Hook у М92 теж може сподобатися. Чи замалювати М8 наприклад. У списках О'Міри багато морфологічних деталей, якщо цікаво, погляньте тут на форумі звіти про спостереження, у тому числі мої, за попередні роки.
Цитата: Андрій1939 від 01 Січня 2024, 13:59:03
Також із 10” перестали подобатись кулясті скупчення та дрібні планетарні туманності, вони виглядають дуже одноманітно. Тому після Котячого ока, полишив спроби полювати на такі планетарні туманності
Можливо, варто звернути увагу на неочевидні деталі, на відтінки кольору, порівняти з описами із каталогів NGC/IC та SAC, техніка спостереження, збільшення підібрати, там багато цікавих моментів можна знайти.

Загалом, продовжувати отримувати задоволення і не втратити ентузіазм візуальних спостережень це не лише шлях збільшення апертури, мабуть це те, що я хотів сказати у першу чергу. Бажаю ясних і тихих ночей під зоряним небом.

Хм. Через рік ваш коментар став ще актуальніше. Дякую

Андрій1939

Провів ймовірно останні спостереження з моїм добсоном 10". Одразу публікую журнал.

Дата спостережень: 4-5 січня 2024 року. Періоди між 20 та 00 годин;
Місце спостереження: село на 30 км південніше міста Кривий Ріг;
Яскравість неба: 3-4 бали по шкалі Бортля;
Погода: -;

Обладнання: 4 січня бінокль nikon aculon 10x50 на фотоштативі з фільтром h beta, 5 січня - dob10.

4 січня — тест бінокля.

У моїй пам’яті ще свіжі спогади від 15х70. Це був реальний астробінокль. Зараз відчувається значна різниця між 10x50, однак і 50мм апертури достатньо, щоб приємно прогулятись по небу. А компактність та вага новинки — чудовий бонус.

З вечора я спостерігав, як Сатурн "пірнає" за Місяць.

Цікавинки почались після 22:00, коли вимкнули ліхтарі. Я відшукав 33 об’єкти каталогів Месьє, Колдвела та NGC, приділив увагу як галактикам, так і розсіяним зоряним скупченням. Особливо теплі почуття у мене були до розсіянок Корми, які встигли стати улюбленими. Вони досить гарні та мають оптимальну висоту в кульмінації, щоб було зручно дивитись зі штатива.

Найбільшою цікавинкою вечора було приєднання h beta фільтру до правого об’єктива. Туманність Оріона виглядала незвично, по ній я і провів фокусування та звикання до нового зображення. З таким девайсом я зміг зафіксувати Петлю Барнарда. Найбільш яскрава нитка світла була в районі туманності М78 — на схід від тулуба Оріона. Ще бачив клаптик зліва від М42. Загалом цікавий досвід, як для мене, але краси побаченого, як такої не було. Лише фіксація.

Каліфорнію фіксував лише на рівні глюку. Тому не зараховую.

5 січня — 2 нові планетарні туманності в не ідеальних умовах

1) Око Клеопатри NGC1535 в Ерідані — знайшлась швидко від зорі Гамма Ерідана. Однак атмосфера, мала висота над горизонтом та не до кінця термостабілізований телескоп так і залишили туманність блідою кулькою аморфного світла. + зараз на небо заповзають хмари, іншого шансу поки нема.

З окуляром 14 мм помітна кулька світла з перепадом яскравості від центра до краю. Однак цей перепад слабко виражений і проявляється лише на краю кульки, саме тло туманності однорідне і яскраве, як сусідні зорі. Також ледь помітний колір, чи то зелений, чи то голубий. Відтінок є, однак назвати точно я його не можу. З SkyGlow та OIII зростає контраст, але без деталей.

З окуляром 8.8мм опис повторюється. Диск туманності став більшим, однак без деталей. Сфокусуватись майже неможливо.

2) NGC2022 в Оріоні — дана планетарка в цю ніч виявилась цікавішою. Шукав по ланцюжку зірок від Лямбди Оріона.

14 мм — помітна кулька. Компактніша за попередницю. Яскрава на фоні навколишніх зірок. З фільтрами SkyGlow та OIII зростає контраст. Без деталей і перепаду яскравості.

8.8 мм — помітний слабко виражений перепад яскравості. Форма стає аморфною, кулька ніби має різні шари на своєму тлі. З фільтрами зафіксував лише підвищений контраст.

7 мм — кулька почала нагадувати еліпс. З’явились аморфні флуктуації на тлі туманності, однак вони фіксувались на рівні глюку. Об’єкт було важко тримати сфокусованим, через стан атмосфери.

Висновки та коментарі:
1. Зробив стратегічні помилки. 4 січня вечір був хмарним і вітряним, тому я обрав бінокль для спостережень, але після 23:00 небо стало спокійним та прозорим. Зорі біля горизонту перестали мерехтіти.
Сьогодні, коли я готувався для спостереження з добом і цілий день був ясним та морозним, ніч стала зовсім невдалою. Не помітні Полум’я. ВТО дуже бідна. Така ж сама ніч була 1 січня, після минулого запису в журналі.
2. Радий був зафіксувати Петлю Барнарда. Це було цікаво, хоч і не дуже гарно. Знайду можливість у майбутньому глянути з біноклем по більше.
3. Якщо я лишусь без доба, цей журнал поки буде на паузі

. Під бінокль, гіпотетичний бінокуляр чи телескоп меншої апертури я створю іншу тему.

gordon2903

Андрій, мені як палкому вашому читачу, важливо знати, чому Ви "прощаєтесь" з 10 Добом?

Андрій1939

Цитата: gordon2903 від 05 Січня 2025, 23:46:31

Андрій, мені як палкому вашому читачу, важливо знати, чому Ви "прощаєтесь" з 10 Добом?

Вибачте. Мав би одразу дописати. Дякую за комплімент, я продовжу спостерігати, але з 10×50 та 114/900.

Є плани/необхідність повернутись до міста в цілях кар'єри, тому доб певний час буде не актуальним. Проблема в тому, що його нема як лишити тут на тривале зберігання. З однієї сторони є дітки 3-12 років, а приміщення, куди вони не доберуться - вологі та без належної вентиляції, влітку навпаки, пил та спека.

Однак плани зараз часто не збуваються, тому я ще в складних роздумах. Жити без великого телескопа вже не можу

, "зіпсований" великими апертурами, особливо під темним небом. Думаю ця подія може стати поштовхом, щоб пізніше придбати телескоп ще більше, але такого ж відносного отвору, щоб зберегти значення окулярів.

Дякую, що читали і давали цінні поради.

Новини:

Автор Тема: Журнал спостережень у 6" і 10" рефлектор (Прочитано 4245 раз)

Андрій1939

Re: Журнал спостережень у 6" і 10" рефлектор

Vando

Re: Журнал спостережень у 6" і 10" рефлектор

Андрій1939

Re: Журнал спостережень у 6" і 10" рефлектор

Андрій1939

Re: Журнал спостережень у 6" і 10" рефлектор

Андрій1939

Re: Журнал спостережень у 6" і 10" рефлектор

SP

Re: Журнал спостережень у 6" і 10" рефлектор

Андрій1939

Re: Журнал спостережень у 6" і 10" рефлектор

Андрій1939

Re: Журнал спостережень у 6" і 10" рефлектор

Андрій1939

Re: Журнал спостережень у 6" і 10" рефлектор

Андрій1939

Re: Журнал спостережень у 6" і 10" рефлектор

Андрій1939

Re: Журнал спостережень у 6" і 10" рефлектор

Андрій1939

Re: Журнал спостережень у 6" і 10" рефлектор

SP

Re: Журнал спостережень у 6" і 10" рефлектор

Андрій1939

Re: Журнал спостережень у 6" і 10" рефлектор

Андрій1939

Re: Журнал спостережень у 6" і 10" рефлектор

Андрій1939

Re: Журнал спостережень у 6" і 10" рефлектор

Андрій1939

Re: Журнал спостережень у 6" і 10" рефлектор

gordon2903

Re: Журнал спостережень у 6" і 10" рефлектор

Андрій1939

Re: Журнал спостережень у 6" і 10" рефлектор