Друк

[Гість]

Ласкаво просимо, Гість. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся.
27 Листопада 2024, 18:40:08

1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди

Увійти

[Новини]

•    Новини
•      Астрономія
•      Астрозаходи
•    Життя клуба
•      Новини
•      Проекти
•      Заходи
•      Звіти про спостереження
•      Документи
•    Статті
•      Обладнання та телескопи
•      Спостереження
•      Астрофотографія
•      Астрософт
•      Астрономія в Україні
•      Астрономи шуткують
•      Інше
•     
•      Файловий архів

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

[S.Fire]

Судя по всему, именно это и влияет.

[Огарков Сергей]

Ловля хорошего синга напоминает рыбалку, клюнет- не клюнет. Вчера после отчаянных попыток поймать рыбу Юп, забросил на Луну... нервно подсекал, пока не понял, что в нашем болоте рыба пережравшая. И чем больше крючок, тем меньше шансов. Голодного малька много, нужно цеплять крючок поменьше, типа АПО150 и будет счастье

АПО-150 это уже не удочка, а сеть! Там у рыбы вобще нет никаких шансов - то, что попало - уже не сорвется, и даже мальки...

[S.Fire]

Сережа, извини, но к сожалению, это миф. То есть, в отношении планетной фотографии.

[mihail]

Сережа, извини, но к сожалению, это миф. То есть, в отношении планетной фотографии.

Ну можно уточнить: шанс поймать хорошую атмосферу со 150 мм АПО выше, чем с 300-400 мм Ш-К или "ньютоном". С другой стороны, при отличной атмосфере АПО проиграет, несомненно...

[S.Fire]

Еще одно маленькое уточнение: визуально. Никогда ни при какой атмосфере апо 150 не завалит С14. Иначе, вы не умеете их готовить.

[mihail]

Еще одно маленькое уточнение: визуально. Никогда ни при какой атмосфере апо 150 не завалит С14. Иначе, вы не умеете их готовить.

ИМХО, может завалить при плохой атмосфере... Справедливости ради уточню: пробовал 178 мм АПО и снимал разными камерами - на АПО - ZWO120, на Ш-К 16" - Basler. На АПО что-то даже получилось http://www.astroclub.kiev.ua/forum/index.php?topic=34700.0 На Ш-К - ну вот как у тебя выше на фото в ИК... Опять же, не буду утверждать категорично: куча факторов может влиять, например не польностью остывшый Ш-К, большая атмосферная линза над Ш-К и т.п.

[S.Fire]

На самом деле основная причина "слива", если отбросить все вторичные факторы в том, что снимая на С14, мы стараемся получить результат соответствующий этому крупному инструменту. А если бы мы во время плохой атмосферы, уменьшили масштаб изображения, получили гораздо большее количество кадров со значительно более короткой выдержкой, или получили бы столько же кадров, но с лучшим соотношением сигнал/шум, то при соответствующей обработке результат был бы, как минимум, аналогичный.

[mihail]

На самом деле основная причина "слива", если отбросить все вторичные факторы в том, что снимая на С14, мы стараемся получить результат соответствующий этому крупному инструменту. А если бы мы во время плохой атмосферы, уменьшили масштаб изображения, получили гораздо большее количество кадров со значительно более короткой выдержкой, или получили бы столько же кадров, но с лучшим соотношением сигнал/шум, то при соответствующей обработке результат был бы, как минимум, аналогичный.

Возможно ты и прав - нужно поэкпериментировать...

[M_M]

Тут присутствует самый что ни на есть первичный фактор. При большой турбулентности на телескопах с большой апертурой идет интегрирование нескольких световых потоков с очень слабой корреляцией. Аналогичный процесс наблюдается и в радиодиапазоне. Методы борьбы математически весьма похожи, хотя внешне сходство уменьшения апертуры и переключения полосы фильтра не очевидно.

Глаза таки не врут, когда иногда в малую апертуру видно темнее, но в разы четче. Но раз на раз не приходится, турбулентность разная бывает. Целесообразность уменьшения апертуры зависит от степени убиения ВЧ компоненты. Бывает сильно дрожащее изображение, но одноканальное, в этом случае резать апертуру не стоит.

"Умение готовить" для уменьшенной апертуры, ес-но тоже весьма полезно. 

[Diskus]

Закони фізики ніхто не може відмінити , навіть найсуперовіше суперапо .
Телескоп і камера це тільки засіб для отримання картинки .
А сама картинка яка є така є , вона складається з власне картинки і спотворень які вносить атмосфера , всі ці міфи про пробивання меншою апертурою атмосфери всього навсього міфи.
Апертура завжди рулить .
Чим більша апертура тим більше назбирується корисного сигналу для обробки.
Все інше  - це якість оптики і механіки телескопа , юстування , чутливість камери , вміння витягувати корисний сигнал при обробці  і т.п...
Хай живе телескоп діаметром метр на висоті 3000 метрів   

Чим більша апертура і чим вище вона піднята над нашою грішною землею , тим кращих результатів можна добитись .
Ніби прописні істини , але приходиться їх повторювати ще раз і ще ...

[mihail]

Закони фізики ніхто не може відмінити , навіть найсуперовіше суперапо .
Телескоп і камера це тільки засіб для отримання картинки .
А сама картинка яка є така є , вона складається з власне картинки і спотворень які вносить атмосфера , всі ці міфи про пробивання меншою апертурою атмосфери всього навсього міфи.
Апертура завжди рулить .
Чим більша апертура тим більше назбирується корисного сигналу для обробки.
Все інше  - це якість оптики і механіки телескопа , юстування , чутливість камери , вміння витягувати корисний сигнал при обробці  і т.п...
Хай живе телескоп діаметром метр на висоті 3000 метрів   

Чим більша апертура і чим вище вона піднята над нашою грішною землею , тим кращих результатів можна добитись .
Ніби прописні істини , але приходиться їх повторювати ще раз і ще ...

Річ йде про НАШІ РЕАЛЬНІ атмосферні умови... А ти  - про 3000 м, прокинувся...  Доречі, в тебе ж теж АПО - спробуй одночасно порівняти з твоім 400 Р-К (познімати). Ти коли останній раз знімав планети?
Модераторам: есть смысл создать новую тему.

[Naboka Igor]

Річ йде про НАШІ РЕАЛЬНІ атмосферні умови... А ти  - про 3000 м, прокинувся...  Доречі, в тебе ж теж АПО - спробуй одночасно порівняти с твоім 400 Р-К.

  Получается я кашу заварил Но я именно о наших реальных. Вот сколько наблюдаю, а выше 250Х  не прет и все, только проскочить может. А для 250Х, можно и поменьше апертуру, как бы выжать все, для средне статической атмосферы. Хотя  и в ожидании проскочить свой кайф. Было пару раз  , даже трудно запомнить сходу.

[mihail]

Кстати, вот фото сетапов в ночь сравнения:

[Diskus]

Пробував де-кілька раз через АПО 205 мм  , банально не вистарчає світла .
Замала апертура , неможливо розігнати для хорошого масштабу.
Лежить вже два роки , навіть витягувати неохота ).
Можна все життя просидіти на березі Стрипи , або Південного Бугу в надії спіймати Голубого Тунця , але марно , він тут не водиться 

[AndrewP]

От читаю і плакать хочеться  . Молодці, хлопці! Шикарні інструменти!
Висновок: "хто працює - той і їсть!" 

[mihail]

Пробував де-кілька раз через АПО 205 мм  , банально не вистарчає світла .
Замала апертура , неможливо розігнати для хорошого масштабу.
Лежить вже два роки , навіть витягувати неохота ).
Можна все життя просидіти на березі Стрипи , або Південного Бугу в надії спіймати Голубого Тунця , але марно , він тут не водиться 

Це точно: можна все життя мріяти про Голубого Тунця на березі тернопольского озера...     

[M_M]

всі ці міфи про пробивання меншою апертурою атмосфери всього навсього міфи.

Справа не у пробиванні, а в отриманні зображення. За певних умов (великої турбулентності) ця велика апертура не в стані реалізувати свою розподільну здатність. На маленькій апертурі зображення є, на великій - нема. Аналігічно за певних умов антенна решітка з N антен приймає сигнал великої амплітуди, але не в стані відокремити компоненти. У той самий час будь-яка з антен дає слабий але не настільки спотворений сигнал, легко декодується, хоча й значно слабший.
То є фізика спотворень сигналів. Вона працює як для оптики, так і для радіо, та навіть аудіо.
Підняти щонайвище - то працює для будь-якої апертури. Бо зменшується шар спотворень.

[Diskus]

всі ці міфи про пробивання меншою апертурою атмосфери всього навсього міфи.

Справа не у пробиванні, а в отриманні зображення. За певних умов (великої турбулентності) ця велика апертура не в стані реалізувати свою розподільну здатність. На маленькій апертурі зображення є, на великій - нема. Аналігічно за певних умов антенна решітка з N антен приймає сигнал великої амплітуди, але не в стані відокремити компоненти. У той самий час будь-яка з антен дає слабий але не настільки спотворений сигнал, легко декодується, хоча й значно слабший.
То є фізика спотворень сигналів. Вона працює як для оптики, так і для радіо, та навіть аудіо.
Підняти щонайвище - то працює для будь-якої апертури. Бо зменшується шар спотворень.

Я трохи про інше , велику апертуру можна завжди розбити на декілька частин і інтерпретувати їх як де-кілька маленьких .
Тобто техніка декодування сигналу може бути різноманітна , коли цей сигнал є в запасі .

[mihail]

всі ці міфи про пробивання меншою апертурою атмосфери всього навсього міфи.

Справа не у пробиванні, а в отриманні зображення. За певних умов (великої турбулентності) ця велика апертура не в стані реалізувати свою розподільну здатність. На маленькій апертурі зображення є, на великій - нема. Аналігічно за певних умов антенна решітка з N антен приймає сигнал великої амплітуди, але не в стані відокремити компоненти. У той самий час будь-яка з антен дає слабий але не настільки спотворений сигнал, легко декодується, хоча й значно слабший.
То є фізика спотворень сигналів. Вона працює як для оптики, так і для радіо, та навіть аудіо.
Підняти щонайвище - то працює для будь-якої апертури. Бо зменшується шар спотворень.

Я трохи про інше , велику апертуру можна завжди розбити на декілька частин і інтерпретувати їх як де-кілька маленьких .
Тобто техніка декодування сигналу може бути різноманітна , коли цей сигнал є в запасі .

Сергій - це теорія... На практиці воно (те що маємо при наших умовах) зовсім інше...

[S.Fire]

Миша, согласись, что в последние годы, мы никогда не меняем масштаб изображения, когда атмосфера плоха, а просто забиваем и идем дрыхнуть.